Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќхорона дикорослих л≥карських рослин та њх ресурс≥в




«Ѕ≈–≤√јЌЌя Ћ–—

ѕравильне збер≥ганн€ забезпечуЇ стаб≥льн≥сть Ћ–—.

”мови збер≥ганн€ на склад≥ ≥ в прим≥щенн€х аптеки викладен≥ в ƒ‘ XI:

 

—ировину збер≥гають у штабел€х на стелажах в упакованому вигл€д≥ по вимогам, зазначеним у приватн≥й јЌƒ;

 

¬ сухому, чистому, добре вентильованому, та не зараженому шк≥дниками прим≥щенн≥, без пр€мого попаданн€ сон€чних промен≥в; сировину щор≥чно перекладають ≥ огл€дають;

 

ѕрим≥щенн€ й стелаж≥ щор≥чно дез≥нф≥кують.

 

ѕо групах в ≥зольованих прим≥щенн€х збер≥гають:.

ќтруйна ≥ сильнод≥ючий сировину (списки ј ≥ Ѕ); '

≈ф≥роол≥йне Ћ–—:

ѕлоди та нас≥нн€.

 

‘актори, що впливають на стаб≥льн≥сть Ћ–—:

 

зовн≥шн≥, пов'€зан≥ з умовами збер≥ганн€: волог≥сть, температура, сон€чна рад≥ац≥€;

 

внутр≥шн≥ - ф≥зико-х≥м≥чн≥ процеси, що прот≥кають в Ћ–—, на

швидк≥сть €ких впливають умови збер≥ганн€ сировини.

 

“≈’Ќ≤ ј Ѕ≈«ѕ≈ »

“ехн≥ка безпеки при робот≥, загот≥вл≥, суш≥нн≥, переробц≥ та збер≥ганн≥ рослинноњ сировини, що м≥стить отруйн≥ ≥ сильнод≥юч≥ речовини (алкалоњди, серцев≥ гл≥козиди та ≥н) включаЇ так≥ вимоги:

1. ƒо загот≥вл≥, суш≥нн≥, переробц≥ та ≥нших роб≥т з отруйною ≥

сильнод≥ючою сировиною допускаютьс€ люди, €к≥ пройшли ≥нструктаж

з техн≥ки безпеки.

2. ƒо роботи з Ћ–, що м≥ст€ть сильнод≥юч≥ та отруйн≥

речовини, не допускаютьс€ ваг≥тн≥, ж≥нки-годувальниц≥ та особи з

≥ндив≥дуальною чутлив≥стю до Ѕј–.

3. ѕ≥дл≥тки ≥ школ€р≥ збирають рослинну сировину т≥льки

п≥д нагл€дом в≥дпов≥дального ≥нструктора або бригадира. ƒо збору

дурману, блекоти ≥ чемериц≥ п≥дл≥тк≥в не допускають!

4. «б≥р Ћ–—, що м≥стить кумарини, не можна проводити в сон€чну погоду, щоб уникнути оп≥ку

5. ѕ≥д час збору не можна доторкатис€ до очей, приймати

њжу. ѕ≥сл€ роботи треба вимити руки з милом.

6. ѕри переробц≥, суш≥нн≥, сортуванн≥, пакуванн≥ сировини сл≥д захищати рот ≥ н≥с респ≥ратором, вологою марлевою пов'€зкою.ѕ≥сл€ роботи треба ретельно витрусити од€г, вимити обличч€ ≥ руки з милом, протерти респ≥ратор ≥ окул€ри, випрати марлю.

7. Ќеобх≥дно мати аптечку з медикаментами дл€ наданн€ першоњ медичноњ допомоги при нещасних випадках.

 

ќ’ќ–ќЌј ƒ» ќ–ќ—Ћ»’ Ћ≤ ј–—№ »’ –ќ—Ћ»Ќ “ј ѓ’ –≈—”–—≤¬

 

 

¬≥дносини у сфер≥ охорони, використанн€ та в≥дтво≠ренн€ рослинного св≥ту регулюютьс€  онституц≥Їю ”крањни, за≠конами ”крањни Ђѕро охорону навколишнього природного сере≠довищаї, Ђѕро природно-запов≥дний фонд ”крањниї, Ђѕро рослинний св≥т ”крањниї, ЂЋ≥совим кодексом ”крањниї та ≥нши≠ми нормативно-правовими актами.

«г≥дно з законодавством ”крањни, охорона рослинного св≥ту передбачаЇ зд≥йсненн€ комплексу заход≥в, спр€мованих на збе≠реженн€ просторовоњ, видовоњ, попул€ц≥йноњ р≥зно≠ман≥тност≥ ≥ ц≥л≥сност≥ об'Їкт≥в рослинного св≥ту, охорону умов њх м≥сцезростанн€, збереженн€ в≥д знищенн€, пошкодженн€, захист в≥д шк≥дник≥в ≥ хвороб, а також невиснажливе використанн€.

ќхорона рослинного св≥ту забезпечуЇтьс€:

встановленн€м правил ≥ норм охорони, використанн€ та в≥дтворенн€ об'Їкт≥в рослинного св≥ту;

у раз≥ необх≥дност≥ забороною та обмеженн€м використанн€ природних рослинних ресурс≥в;

проведенн€м еколог≥чноњ експертизи та ≥нших заход≥в з метою
запоб≥ганн€ загибел≥ об'Їкт≥в рослинного св≥ту в результат≥ госпо≠дарськоњ д≥€льност≥;,

захистом земель, зайн€тих об'Їктами рослинного св≥ту, в≥д ероз≥њ, затопленн€, заболоченн€, засоленн€, висушенн€, забрудненн€ про≠мисловими ≥ побутовими в≥дходами ≥ стоками, х≥м≥чними ≥ рад≥ац≥й≠ними речовинами та в≥д ≥ншого неспри€тливого впливу;

створенн€м та оголошенн€м територ≥й та об'Їкт≥в природно-запов≥дним фондом;

орган≥зац≥Їю наукових досл≥джень, спр€мованих на охорону та в≥дтворенн€ об'Їкт≥в рослинного св≥ту;

розвитком системи ≥нформуванн€ про об'Їкти рослинного св≥ту та вихованн€м у громад€н дбайливого ставленн€ до них;

створенн€м системи державного обл≥ку та зд≥йсненн€м дер≠жавного контролю за охороною, використанн€м та в≥дтворенн€м рослинного св≥ту;

встановленн€м юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ за порушенн€ по≠р€дку охорони та використанн€ природних рослинних ресурс≥в.

ѕри правильному та науково обгрунтованому плануванн≥, проведенн≥ загот≥вл≥ ≥ рац≥ональному використанн≥ л≥сових масив≥в, лугових, степових випас≥в, косевиць запаси сировини дикорос≠лих л≥карських рослин залишаютьс€ довгий час незм≥нними.

Ћ≥карськоњ рослинноњ сировини потребують п≥дприЇмства р≥зних галузей фармац≥њ ”крањни (7 завод≥в, 27 фармацевтичних фабрик, аптечна мережа, приватн≥ ф≥рми, учбов≥ заклади). њњ сировинною ба≠зою Ї культивован≥ рослини (м'€та перцева, фенхель, наперст€нка, беладонни,.тощо), дикоросл≥ рослини (дуб, кропива собача, мати-й-мачуха, кульбаба та ≥н.) або обидва джерела (оман високий, ромаш≠ка, подорожник великий, алте€).

 

Ћ≥карську рослинну сировину постачають: п≥дприЇмства консорц≥уму Ђ”крф≥тотерап≥€ї, фермери, загот≥≠вельн≥ управл≥нн€ р≥зних вид≥в п≥дпор€дкуванн€, л≥сов≥ господар≠ства, центральн≥ районн≥ аптеки та ≥ндив≥дуальн≥ загот≥вельники. ќстанн≥ми роками стан загот≥вл≥ дикорослоњ л≥карськоњ сиро≠вини значно пог≥ршивс€. ѕ≥сл€ авар≥њ на „орнобильськ≥й ј≈— б≥льш €к 1100 тис. га зазнали рад≥ац≥йного забрудненн€, що дуже скоротило сировинну базу. «а час≥в —–—– њњ в крањн≥ заготовл€ли до 12 тис. т, з них половину вирощували радгоспи, решту складали дикоросл≥ рослини. “епер на баз≥ радгосп≥в створен≥ спец≥ал≥зован≥ господар≠ства, об'Їднан≥ в консорц≥ум Ђ”крф≥тотерап≥€ї. ѕ≥д л≥карськ≥ куль≠тури в господарствах зайн€то 6 тис. га пос≥вноњ площ≥, та з 62 вид≥в л≥карських рослин, то можна вирощувати в кл≥матичн≥й зон≥ ”крањни, культивують лише 25. ѕланами консорц≥уму передбаче≠но довести цей показник до 60 вид≥в.

ƒл€ розвитку власноњ сировинноњ бази ”крањна маЇ вс≥ мож≠ливост≥. —пец≥ал≥зован≥ господарства, €к≥ вирощують л≥карськ≥ рос≠лини, розташован≥ в р≥зних ірунтово-кл≥матичних зонах дев'€ти областей.

Ќауков≥ досл≥дженн€ з культури л≥карських рослин не припи≠н€ютьс€ з час≥в створенн€ у 1916 р. Ћубенського товариства с≥льсько≠го господарства. “епер на його баз≥ ≥снуЇ ”крањнська зональна дос≠л≥дна станц≥€, €ка веде науков≥ розробки щодо збереженн€ природних екоценоз≥в Ћ–, створенн€ та впровадженн€ у вироб≠ництво нових сорт≥в л≥карських культур ≥ системи њх пос≥ву;, роз≠робл€Ї технолог≥њ вирощуванн€ нових л≥карських культур та вдос≠коналюЇ прийоми вирощуванн€ традиц≥йних.

ƒл€ рац≥ональноњ загот≥вл≥ л≥карськоњ рослинноњ сировини та збереженн€ њњ запас≥в необх≥дно дотримуватис€ таких правил: траву зр≥зати так, щоб не пошкодити кор≥нн€; багатор≥чн≥ рослини не виривати з кор≥нн€м; з одн≥Їњ рослини не зр≥зати ус≥ бруньки, кв≥ти, листки

не проводити загот≥влю ≥з року в р≥к на одних ≥ тих самих м≥сц€х.

Ќайшвидше зменшуютьс€ ≥ нав≥ть зникають запаси сировини багатьох дикорослих рослин в л≥состепових районах ”крањни, особ≠ливо на Ћ≥вобережж≥, €ке Ї головним м≥сцем проведенн€ про≠мисловоњ загот≥вл≥. ÷е призвело до того, що основна промислова загот≥вл€ почала зм≥щуватис€ у л≥сов≥ та г≥рськ≥ райони, де ще залишилис€ значн≥ масиви багатьох л≥карських рослин.

Ќауково обірунтована охорона цих рослин, а також запас≥в њх сировини може бути т≥льки комплексною ≥ складаЇтьс€ з таких основних заход≥в:

 

ќрган≥зац≥йн≥ Ч перспективне ≥ щор≥чне плануванн€ розм≥р≥в ≥ район≥в загот≥вл≥ Ћ–—, у першу чергу, дл€ вид≥в з обмежени≠ми ≥ невеликими запасами сировини.

јдм≥н≥стративн≥ Ч орган≥зац≥€ заказник≥в ≥ запов≥дник≥в дл€ р≥дк≥сних вид≥в, запаси €ких дуже обмежен≥. ÷≥ роботи координу≠ютьс€ державними органами ”крањни.

¬иховн≥ Ч роз'€снювальна робота серед населенн€ про зна≠ченн€ л≥карських рослин у медицин≥, необх≥дн≥сть збереженн€ њх ресурс≥в, €к≥ Ї нац≥ональним багатством.

ƒосл≥дницьк≥ Ч ресурсознавче вивченн€ запас≥в сировини най≠важлив≥ших вид≥в л≥карських рослин, досл≥дженн€ динам≥ки на≠копиченн€ б≥олог≥чно активних речовин, ви€вленн€ заростей л≥карських рослин з найб≥льшим вм≥стом Ѕј– дл€ введенн€ њњ у промислову культуру.

 ультивац≥йн≥ Ч окультуренн€ найкращих заростей з≥ значни≠ми промисловими запасами сировини найважлив≥ших вид≥в (ањр болот€ний, арн≥ка г≥рська, брусниц€, чорниц€ та ≥н.). ѕрактичне значенн€ маЇ висаджуванн€ вид≥в, на сировину €ких п≥двищений попит, але природн≥ запаси невелик≥ (материнка, зв≥роб≥й, жост≥р, липа, горобина, шипшина). Ќайц≥нн≥ш≥ види дикорослих л≥карсь≠ких рослин необх≥дно вводити в промислову культуру (астрагал шер≠стистокв≥тковий, горицв≥т весн€ний, цм≥н п≥сковий, оман висо≠кий, род≥ола рожева, женьшень). –оботи з ≥нтродукц≥њ та введенн€ в культуру л≥карських рослин в ”крањн≥ ведуть ƒосл≥дна станц≥€ ”јјЌ (Ћубни), ботан≥чн≥ сади, ун≥верситети та ≥нш≥ навчальн≥ заклади.  ультивуванн€ ц≥нних вид≥в л≥карських рослин (лимонник китайсь≠кий, елеутерокок, обл≥пиха, липа, арон≥€ чорнопл≥дна) можливо також у школах, на присадибних досл≥дних д≥л€нках.

“ехн≥чн≥ Ч рац≥ональна, з урахуванн€м встановлених спо≠соб≥в ≥ терм≥н≥в, загот≥вл€ сировини, збереженн€ маточник≥в та молодих екземпл€р≥в, €к≥ не мають товарноњ ц≥нност≥.

-ƒотримуванн€ цих заход≥в з охорони ≥ рац≥онального викори≠станн€ л≥карських рослин буде спри€ти збереженню та в≥дновленню њх запас≥в.

 

ѕЋ≤ƒ  ќ–≤јЌƒ–ј FRUCTUS CORIANDRI

 ор≥андр пос≥вний ЧCoriandrum sativum

–одина —алерових Ч Apiaceae

 

 

 

ѕЋ≤ƒ  ќ–≤јЌƒ–ј

« аптек плоди в≥дпускаютьс€ у вигл€д≥ натуральноњ сировини ≥ багатьох збор≥в. Ўироко використовуютьс€ в пекарств≥ ≥ дл€ консервуванн€ овоч≥в. ≈ф≥рна ол≥€ застосовуЇтьс€ в л≥керо-гор≥лчан≥й промисловост≥, а також Ї сировиною дл€ одержанн€ цитрал€, що застосовуЇтьс€ в парфумер≥њ, ≥ €к л≥карський препарат. ∆ирна ол≥€ з плод≥в використовуЇтьс€ у миловар≥нн≥ ≥ текстильн≥й промисловост≥. ћакуха п≥сл€ одержанн€ ол≥њ застосовуЇтьс€ €к б≥лковий корм. ћолод≥ пагони (Ђкинзаї) на  авказ≥ вживають у њжу €к пр€нощ≥. –ослина Ч гарний медонос. ѕлоди експортуютьс€. ” ”крањн≥ росте один вид. ўор≥чна потреба в сировин≥ тис€ч≥ тонн.

ƒ≥агностичн≥ зовн≥шн≥ ознаки: ќднол≥тн€ трав'€ниста рослина висотою 30-70 см, ≥з тонким веретенопод≥бним коренем ≥ голим, округлим, порожн≥м, тонкобороздчатим стеблом. Ћистки чергов≥, п≥хвов≥, гол≥, прикорнев≥ довгочерешков≥, надр≥занозубчат≥, суц≥льн≥, трьохрозд≥льн≥. Ќижн≥ стеблев≥ листки дв≥ч≥перист≥, середн≥ ≥ верхн≥ Ч дв≥ч≥- ≥ трич≥перисторозс≥чен≥ на л≥н≥йн≥ часточки.  в≥тки др≥бн≥, б≥л≥ або рожев≥, з≥бран≥ в суцв≥тт€ Ђскладна парасолькаї. ѕл≥д Чвислоплодник кулепод≥бноњ форми. ÷в≥те з червн€ по серпень, плоди дозр≥вають у серпн≥ Ч вересн≥. –ослина маЇ неприЇмний запах л≥сових клоп≥в.

ѕоширенн€. ” дикому вигл€д≥ зустр≥чаЇтьс€ в —ередземноморТњ, у  риму, на  авказ≥, у —ередн≥й јз≥њ, €к дика бур'€ниста рослина. Ўироко культивуЇтьс€ у ¬оронезьк≥й област≥, на ”крањн≥, у ƒагестан≥ ≥ на  авказ≥, особливо в  раснодарському ≥ —тавропольському кра€х, у —ередн≥й јз≥њ. –ослина вологолюбива. ¬имагаЇ особливого догл€ду у фаз≥ цв≥т≥нн€.

«агот≥вл€. ѕлоди збирають, коли вони в парасольках побур≥ють на 50-60%. «биранн€ проводитьс€ переобладнаними комбайнами ≥ повинно зак≥нчуватис€ за 3-4 дн≥, щоб уникнути опаданн€ плод≥в. ¬рожай дос€гаЇ в середньому 6 ц ≥з гектара.

—уш≥нн€. “раву в снопах просушують на пол≥ й обмолочують. —ировину пров≥юють ≥ очищають в≥д дом≥шок.

’≥м≥чний склад. ≈ф≥рноњ ол≥њ до 1% (його основний компонент л≥налоол, геран≥ол, борнеол), жирного ол≥њ 10-20%, б≥лков≥ речовини.

«астосуванн€. як шлунковий, жовчог≥нний ≥ протигеморойний зас≥б, а також дл€ ароматизац≥њ галенових препарат≥в.

Ћ≥карськ≥ засоби. ѕлоди кор≥андра, збори, чањ, кор≥андрова ол≥€.

 

 

Ћ»—“я ≈¬ јЋ≤ѕ“ј- FOLIUM EUCALYPTI

≈вкал≥пт кульковий Ч Eucalyptus globulus

≈вкал≥пт попел€стий, або с≥рий, Ч Eucalyptus cinerea

≈вкал≥пт прутевидний Ч Eucalyptus viminalis

–одина ћ≥ртов≥ Ч Myrtaceae

 

 

—уц≥льн≥ листки евкал≥пта використовують в аптеках дл€ готуванн€ в≥двар≥в. Ќа фармацевтичних заводах одержують еф≥рну ол≥ю ≥ л≥карськ≥ препарати. ќл≥€ широко використовуЇтьс€ €к зас≥б, що озонуЇ й осв≥жаЇ пов≥тр€.  ора евкал≥пта може служити дубильною сировиною. ≈вкал≥пти дають ц≥нну деревину ≥ широко використовуютьс€ €к декоративна рослина.

–ослина. ≈вкал≥пт -в≥чнозелене високе (до 50 м) дерево, що швидко росте, ≥з гладкою корою: перидерма в≥дшаровуЇтьс€ ≥ звисаЇ довгими стр≥чками. «авд€ки здатност≥ поглинати величезну к≥льк≥сть вологи ≥ вид≥л€ти њњ в пов≥тр€, а також властивост≥ черешк≥в повертати листки ребром до сонц€ евкал≥пти Ї деревами-помпами й осушувачами грунту. Ћисткам евкал≥пта кулькового притаманна гетероф≥л≥€. ћолод≥ листки в нього супротивн≥, м'€к≥, покрит≥ шаром воску, с≥рого кольору, €йцевидносердцевидноњ форми. ’арактерн≥ стар≥ листки: вони шк≥р€ст≥, короткочерешков≥, чергов≥, част≥ше серповидноз≥гнут≥, розташован≥ перпендикул€рно до земл≥, тому дерева дають мало т≥н≥.  в≥тки велик≥, ≥з великим числом тичинок ≥ малопом≥тним в≥ночком. ѕл≥д Ч коробочка з др≥бними нас≥нн€ми. ¬ ≥нших вид≥в евкал≥пта (попел€стого або с≥рого ≥ прутевидного) кора б≥льш товста, не обпадаЇ, дерева менше висок≥, мають б≥льшу морозовитривал≥сть. ÷в≥те восени на 3Ч5-м роц≥ житт€. Ќас≥нн€ дозр≥вають через 1-2 роки.

ѕоширенн€. Ѕатьк≥вщиною евкал≥пта Ї јвстрал≥€ ≥ прил€гаюч≥ до нењ острови. ≈вкал≥пт культивуЇтьс€ на „орноморському узбережж≥  авказу, в јзербайджан≥,  риму, ћолдов≥ ≥ на п≥вдн≥ ”крањни. –ослина св≥тлолюбива. ѕереважно росте на удобреному родючому грунт≥. –озмножуЇтьс€ нас≥нн€ми, що пророщують у парниках. ƒерева, ушкоджен≥ морозом або зрубан≥, швидко в≥дновлюютьс€ порослю.

«агот≥вл€. ћолод≥ листки збирають восени, ≥нш≥ можна заготовл€ти весь р≥к, але краща сировина Ч ос≥ннього збору. ƒл€ збору листк≥в використовують переносн≥ сходи ≥ гачки.

ќхоронн≥ заходи. «агот≥влю сировини краще поЇднувати з декоративним обр≥занн€м посадок. Ќе варто обламувати г≥лки.

—уш≥нн€. ѕроводитьс€ на в≥дкритому пов≥тр≥.

’≥м≥чний склад. Ћистки евкал≥пта м≥ст€ть еф≥рну ол≥ю (цинеол) ≥ дубильн≥ речовини. ѕо ƒ‘’ вм≥ст еф≥рноњ ол≥њ дл€ суц≥льноњ сировини евкал≥пта кулькового ≥ с≥рого допускаЇтьс€ не менше 2,5%, а дл€ р≥заноњ Ч не менше 1,5%, дл€ евкал≥пта прутевидного Ч не менше 1 %. ¬м≥ст компонент≥в еф≥рноњ ол≥њ Ч цинеола, повинно бути не менше 60%, а в евкал≥пт≥ прутьевидном не менше 45%. ≈ф≥рна ол≥€ маЇ вигл€д легкорухливоњ прозороњ безбарвноњ або жовтуватоњ р≥дини з запахом цинеола.

«бер≥ганн€. ” сухому прим≥щенн≥, у добре закупорен≥й тар≥. –≥заний лист Ч у багатошарових пакетах по правилах збер≥ганн€ еф≥рноол≥йноњ сировини. ≈вкал≥птова ол≥€ Ч у добре закритих скл€нках. ¬м≥ст еф≥рноњ ол≥њ в сировин≥ перев≥р€ють щор≥чно.

Ћ≥карськ≥ засоби. Ћист€, в≥двар, настойка, брикети, евкал≥птова ол≥€, хлороф≥л≥пт, ≥нгал≥пт.

«астосуванн€. як протизапальний, антисептичний зас≥б, призначаЇтьс€ при захворюванн€х верхн≥х дихальних шл€х≥в, зовн≥шньо Ч дл€ примочок ≥ полоскань, л≥куванн€ гн≥йних ран, дл€ ≥нгал€ц≥й. ’лороф≥л≥пт (1% спиртовий розчин ≥ ол≥йний в ампулах) Ч сильний бактерицидний зас≥б.

ѕЋ≤ƒ  ћ»Ќ” FRUCTUS CARVI





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 4171 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќеосмысленна€ жизнь не стоит того, чтобы жить. © —ократ
==> читать все изречени€...

2088 - | 1830 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.029 с.