Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–оль бюджету у ф≥н≥нсов≥й систем≥ крањни




Ѕюджет Ї особливою формою перерозпод≥льчих в≥дносин, пов€заних ≥з вилученн€м частини нац≥онального доходк держави ≥ вмкористанн€м њњ з метою задоволенн€ потреб усього сусп≥льства та окремих адм≥н≥стративно- територ≥альних формувань.

«а допомогою бюджету в≥дбуваЇтьс€ перерозпод≥л нац≥онального доходу (р≥дше нац. багатства) м≥ж окремими галуз€ми народного господарства.ѕропорц≥њ бюджетного перерозпод≥лу вартост≥ ¬¬ѕ б≥льшою м≥рою визначаютьс€ потребами розширеного в≥дтворенн€.

—фера бюджетного розпод≥лу пос≥даЇ центральне м≥сце у склад≥ бюджетних ф≥нанс≥в, що зумовлене ключовим значеннам бюджету пор≥вн€но з ≥ншими ланками.

ѕризначенн€ бюджету- задоволенн€ потреб сусп≥льства та його адм≥н≥стративно- територ≥альних формувань.

60. Ѕюджет в≥д≥граЇ велику роль в соц≥ально-економ≥чному розвитку крањни так €к бюджет Ї особливою економ≥чною формою перерозпод≥льчих в≥дносин, пов€заних ≥з вилученн€м частки нац≥онального доходу державою, ≥ використанн€ њњ з метою задоволенн€ потреб усього сусп≥льства. «а допомогою бюджета в≥дбуваЇтьс€ перерозпод≥л нац≥онального доходу м≥ж окремими галуз€ми народного господарства, сферами сусп≥льноњ д≥€льност≥. ј з переходом до ринковоњ економ≥ки роль бюджету зросла ще б≥льше, бо тепер треба б≥льш рац≥ональн≥ше розприд≥л€ти ф≥нанси. Ѕюджетна система потребуЇ вдосконаленн€.

61. Ѕюджетний деф≥цит Ц це €вище коли видатки бюджету перевищують доходи. ѕричиною деф≥циту Ї потреба держави витрачати кошт≥в б≥льше, н≥ж це дозвол€ють ф≥нансов≥ можливост≥. «а формою про€ву бюджетний деф≥цит под≥л€Їтьс€ на в≥дкритий ≥ прихований. ¬≥дкритий Ц оф≥ц≥йно визнаний у закон≥ про бюджет. ѕрихований оф≥ц≥йно не визнаЇтьс€. «а причинами виникненн€ бюджетний диф≥цит буваЇ вимушеним ≥ прихованим. ¬имушений Ї насл≥дком низького виробництва ¬¬ѕ. —в≥домий визначаЇтьс€ характером ф≥нансовоњ пол≥тики держави Ц вона намагаЇтьс€ знизити р≥вень оподаткуванн€ дл€ стимулюванн€ економ≥ки. «а напр€мком деф≥цитного ф≥нансуванн€ розр≥зн€ють активний ≥ пасивний бюджетний деф≥цити. јктивний Ц це спр€муванн€ кошт≥в на ≥нвестиц≥њ в економ≥ку, що спри€тиме зростанню ¬¬ѕ. ѕасивний Ц покритт€ поточних витрат. «аходами можуть виступати: державн≥ позики; грошова ем≥с≥€; п≥двищенн€ р≥вн€ оподаткуванн€; зменшенн€ видатк≥в; додатков≥ податков≥ надходженн€, €к≥ отримуЇ держава завд€ки зростанню ¬¬ѕ на основ≥ ≥нвестуванн€ позичених кошт≥в;

 

62.ƒжерела ф≥нансуванн€ бюджетного деф≥циту, економ≥чн≥ насл≥дки њх застосуванн€:

1)ƒержавн≥ позики. ¬икористанн€ державних позик вимагаЇ:на€вност≥ тимчасово в≥лбних кошт≥в у кредитор≥в держави., дов≥ри з боку кредитор≥в держави, на€вност≥ реальних доход≥в в≥д використанн€ позичених грошових кошт≥в. ƒжерелами погашенн€ державноњ позики можуть бути: додатков≥ податков≥ надходженн€ в≥д зростанн€ ¬¬ѕ на основ≥ ≥нвестуванн€ позичених кошт≥в,п≥двищенн€ р≥вн€ оподаткуванн€, зменшенн€ видатк≥в, випуск нових позик.

2) √рошова ем≥с≥€ може використовуватись т≥льки в умовах жорсткого контролю за використанн€м цих грошей. ¬она пол€гањ в обмеженн≥ в≥дношенн€ бюджетного деф≥циту до ¬¬ѕ в розм≥р≥ 2-3%.

 редити Ќац≥онального банку та комерц≥йних банк≥в.

ћ≥жнародн≥ позики.

¬ програму конкретних заход≥в по скороченню бюджетного деф≥циту сл≥д включити ≥ посл≥довно проводити в житт€ так≥ заход≥, €к≥, з одн≥Їњ сторони стимулювали б прит≥к грошових засоб≥в в бюджетний фонд крањни, аз ≥ншоњ- спри€ли б скороченню державних витрат. ≈коном≥чними насл≥дками застосуванн€ цих джерел. ¬ св≥тов≥й практиц≥ дл€ зниженн€ бюджетного деф≥циту широко використовуЇтьс€ така форма, €к залученн€ в кра≥ну ≥ноземного кап≥талу.

 

 

63. ƒл€ виконанн€ своњх функц≥й державн≥ органи на вс≥х р≥вн€х управл≥нн€ повинн≥ мати у своЇму розпор€дженн≥ в≥дпов≥дн≥ ф≥нансов≥ ресурси. « ц≥Їю метою у держав≥ створюЇтьс€ розгалужена мережа бюджет≥в, що забезпечують акумул€ц≥ю грошових кошт≥в рег≥он≥в дл€ ф≥нансуванн€ њхнього господарства, соц≥альноњ сфери, благоустрою, утриманн€ м≥сцевих орган≥в законодавчоњ та виконавчоњ влади тощо. —укупн≥сть бюджет≥в окремих адм≥н≥стративно-територ≥альних формувань, €ка базуЇтьс€ на економ≥чних в≥дносинах ≥ правових нормах, представл€Ї собою бюджетну систему.

¬≥дпов≥дно до закону Уѕро бюджетну системуФ бюджетна система ”крањни включаЇ:

-ƒержавний бюджет;

-–еспубл≥канський бюджет јвтономноњ –еспубл≥ки  рим;

-ћ≥сцев≥ бюджети.

¬ основ≥ побудови бюджетноњ системи лежить адм≥н≥стративно-територ≥альний под≥л даноњ крањни. ѕри цьому вид≥ленн€ бюджету зд≥йснюЇтьс€ за на€вност≥ в≥дпов≥дного органу управл≥нн€.

Ѕюджетне регулюванн€ представл€Ї собою частковий перерозпод≥л ф≥нансових ресурс≥в м≥ж бюджетами р≥зних р≥вн≥в. ќсновними методами бюджетного регулюванн€ Ї:

1) нормативи в≥драхувань до м≥сцевих бюджет≥в в≥д регулюючих загальнодержавних податк≥в та обов'€зкових платеж≥в;

2) бюджетн≥ дотац≥њ м≥сцевим бюджетам нижчого р≥вн€;

3) бюджетн≥ субсид≥њ ≥ субвенц≥њ.

Ѕюджетне регулюванн€ Ї складником бюджетного процесу, що представл€Ї собою регламентований законом пор€док складанн€, розгл€ду, затвердженн€ ≥ виконанн€ державного й м≥сцевих бюджет≥в. ѕрава, €кими зг≥дно ≥з  онституц≥Їю ≥ законами ”крањни, що регулюють бюджетний процес, над≥лен≥ органи законодавчоњ ≥ виконавчоњ влади на вс≥х етапах бюджетного процесу, мають назву бюджетних прав. —кладанн€ ≥ виконанн€ бюджету Ї функц≥Їю орган≥в виконавчоњ влади; розгл€д, затвердженн€ ≥ контроль за виконанн€м бюджету Ч функц≥Їю ¬ерховноњ –ади ”крањни, ¬ерховноњ –ади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, м≥сцевих –ад народних депутат≥в.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 385 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћаской почти всегда добьешьс€ больше, чем грубой силой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2198 - | 2058 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.