Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬≥драхуванн€ в≥д плати за транзит нафти, природного газу та ам≥аку




ѕлатниками було визначено суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥€льност≥, €к≥ зд≥йснюють транспортуванн€ трубопров≥дним транспортом через територ≥ю ”крањни нафти, природного газу та ам≥аку. ¬они внос€ть до ƒержавного бюджету ”крањни:

Хв≥драхуванн€ в≥д прибутку, що залишаЇтьс€ у розпор€дженн≥ п≥дприЇмств, €к≥ зд≥йснюють транспортуванн€ нафти маг≥стральними нафтопроводами, в розм≥р≥, екв≥валентному 0,059 долара —Ўј за 1 тонну нафти, що транспортуЇтьс€, на кожн≥ 100 к≥лометр≥в в≥дстан≥ њњ транспортуванн€;

Хв≥драхуванн€ в≥д плати за транзит природного газу в розм≥р≥ екв≥валентному 0,29 долара —Ўј за 1000 куб. метр≥в газу на кожн≥ 100 к≥лометр≥в в≥дстан≥;

Хв≥драхуванн€ в≥д плати за транзит ам≥аку в розм≥р≥, екв≥валентному 0,23 долара —Ўј за 1 тонну на кожн≥ 100 к≥лометр≥;

в≥дстан≥.

¬несенн€ зазначених платеж≥в зд≥йснюЇтьс€ щодекадне авансовими платежами 15-го, 25-го числа поточного м≥с€ц€, 5-гс числа наступного м≥с€ц€, виход€чи з обс€г≥в газу, нафти та ам≥аку, транспортованого через територ≥ю ”крањни за минулу декаду, та курсу долара на день, що передуЇ сплат≥ авансовогс платежу.

ѕлатники щом≥с€чно до 20 числа наступного за зв≥тним м≥с€ц€ подають до ƒержавноњ податковоњ ≥нспекц≥њ за м≥сцем свого знаходженн€ розрахунок в≥драхувань.

 

54. « прийн€тт€м в лютому 1997 року «акону ”крањни Ђѕро систему оподаткуванн€ї встановлено 16 вид≥в платеж≥в: два м≥сцев≥ податки (комунальний податок ≥ податок на рекламу); 14 збор≥в (за право використанн€ м≥сцевоњ символ≥ки; за парковку автотранспорту; за виданн€ дозволу на розм≥щенн€ об'Їкт≥в торг≥вл≥; за право проведенн€ конкурсного розпродажу ≥ лотерей; за право проведенн€ к≥но- ≥ телезйомок; за проњзд територ≥Їю прикордонних областей автотранспортом, що пр€муЇ за кордон).

ћ≥сцев≥ податки ≥ збори сплачують юридичн≥ ≥ ф≥зичн≥ особи. ѕодатки ≥ збори, назван≥ вище, сплачують юридичн≥ особи. ќсобливост≥ њх ст€гненн€ ≥ впливу на ф≥нансово-господарську д≥€льн≥сть суб'Їкт≥в господарюванн€ пол€гають у такому.

1. ћ≥сцев≥ податки ≥ збори включаютьс€ до складу валових витрат, €к≥ виключаютьс€ з валового доходу, а отже, зменшують суму оподатковуваного прибутку.

2. ћ≥сцев≥ податки ≥ збори суб'Їкти господарюванн€ в≥днос€ть на соб≥варт≥сть продукц≥њ (роб≥т, послуг), що впливаЇ на формуванн€

њхнього прибутку.

 омунальний податок. ѕлатниками податку Ї вс≥ юридичн≥ особи. ¬≥д сплати податку зв≥льн€ютьс€ с≥льськогосподарськ≥ п≥дприЇмства, планово-дотац≥йн≥ орган≥зац≥њ, бюджетн≥ установи.

ќб'Їктом дл€ розрахунку податку Ї фонд оплати прац≥. ќстанн≥й обчислюЇтьс€ множенн€м середньосписковоњ к≥лькост≥ прац≥вник≥в на м≥с€чний неоподаткований м≥н≥мум доход≥в громад€н. √раничний розм≥р ставки податку Ч 10% в≥д об'Їкта оподаткуванн€ (фонду оплати прац≥).

ѕодаток сплачуЇтьс€ щом≥с€ц€ до 15 числа, виход€чи з суми, що

оподатковувалас€ у попередньому м≥с€ц≥.

ѕодаток з реклами. ѕлатниками податку Ї суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥€льност≥, що рекламують свою д≥€льн≥сть (власну продукц≥ю, послуги).

ѕодаток з реклами ст€гуЇтьс€ з≥ вс≥х вид≥в комерц≥йних оголошень ≥ пов≥домлень, що поширюютьс€ з допомогою засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ (рад≥о, телебаченн€, преса), аф≥ш, плакат≥в, рекламних щит≥в (на вулиц€х, маг≥страл€х, площах, будинках, транспорт≥);

друкуютьс€ на спортивному од€з≥ чи майн≥.

ќб'Їктом оподаткуванн€ Ї варт≥сть послуг за встановленн€ ≥ розм≥щенн€ реклами. —тавки податку визначен≥ в таких розм≥рах: 0,1% в≥д вартост≥ послуг за одноразову рекламу; 0,5% в≥д вартост≥ розм≥щенн€ стац≥онарноњ реклами на тривалий час; 0,3% за рекламу на майн≥, товарах, од€з≥.

–екламодавц≥ сплачують податок п≥д час сплати послуг. ¬иробники реклами сплачують податок щом≥с€ц€ (до 15 числа м≥с€ц€, наступного за зв≥тним).

«б≥р за право використанн€ м≥сцевоњ символ≥ки. ѕлатниками збору Ї юридичн≥ особи, що використовують символ≥ку з комерц≥йною метою. ќб'Їктом оподаткуванн€ Ї варт≥сть виробленоњ продукц≥њ, виконаних роб≥т, наданих послуг. —тавка збору не повинна перевищувати 0,1% в≥д вартост≥ об'Їкта оподаткуванн€.

 

55. Ѕюджет держави Цскладова ланка державних ф≥нанс≥в. —уть бюджету Ц ф≥нансове забезпеченн€ виконанн€ державою њњ функц≥й: економ≥чноњ, соц≥альноњ, управл≥нськоњ та оборонноњ.

—л≥д п≥дкреслити, що бюджет розгл€даЇтьс€ €к самост≥йна економ≥чна категор≥€. ÷€ категор≥€, будучи частиною ф≥нанс≥в, характеризуЇтьс€ тими ж ознаками, що притаманн≥ ф≥нансам у ц≥лому, але одночасно маЇ своњ особливост≥, €к≥ в≥др≥зн€ють њњ в≥д ≥нших сфер ≥ ланок ф≥нансових в≥дносин, а саме:

1) бюджет Ї особливою економ≥чною формою перерозпод≥льчих в≥дносин, пов'€заних ≥з вилученн€м частки нац≥онального доходу державою, ≥ використанн€м њњ з метою задоволенн€ потреб усього сусп≥льства та окремих адм≥н≥стративно-територ≥альних формувань;

2) за допомогою бюджету в≥дбуваЇтьс€ перерозпод≥л нац≥онального доходу, р≥дше Ч нац≥онального багатства, м≥ж окремими галуз€ми народного господарства, адм≥н≥стративно-територ≥альними формуванн€ми, сферами сусп≥льноњ д≥€льност≥;

3) пропорц≥њ бюджетного перерозпод≥лу вартост≥ б≥льшою м≥рою, н≥ж в ≥нших ланках ф≥нансовоњ системи, визначаютьс€ потребами розширеного в≥дтворенн€ в ц≥лому ≥ завданн€ми, €к≥ сто€ть перед сусп≥льством на кожному ≥сторичному етап≥ його розвитку;

4) сфера бюджетного розпод≥лу пос≥даЇ центральне м≥сце у склад≥ державних ф≥нанс≥в, що зумовлено ключовим значенн€м бюджету пор≥вн€но з ≥ншими ланками.

«в≥дси можна зробити висновок щодо специф≥чного сусп≥льного призначенн€ бюджету Ч задоволенн€ потреб сусп≥льства та його адм≥н≥стративно-територ≥альних формувань.

«а своЇю економ≥чною сутн≥стю бюджет Ч це грошов≥ в≥дносини, €к≥ виникають м≥ж державою, з одного боку, та юридичними ≥ ф≥зичними особами Ч з ≥ншого, в процес≥ перерозпод≥лу нац≥онального доходу (частково ≥ нац≥онального багатства) у зв'€зку ≥з формуванн€м ≥ використанн€м бюджетного фонду, призначеного дл€ ф≥нансуванн€ народного господарства, соц≥ально-культурних заход≥в, потреб оборони ≥ державного управл≥нн€.

56. —утн≥сть бюджету €к економ≥чноњ категор≥њ реал≥зуЇтьс€ через розпод≥льну (перерозпод≥льну) ≥ контрольну функц≥њ. «авд€ки розпод≥льн≥й функц≥њ в≥дбуваЇтьс€ концентрац≥€ грошових кошт≥в у руках держави та њх використанн€ з метою задоволенн€ загальносусп≥льних потреб.  онтрольна функц≥€ дозвол€Ї д≥знатись, наск≥льки своЇчасно й повно ф≥нансов≥ ресурси надход€ть у розпор€дженн€ держави, €кими фактично Ї пропорц≥њ у розпод≥л≥ бюджетних кошт≥в, чи ефективно вони використовуютьс€. ќснову контрольноњ функц≥њ складаЇ рух бюджетних ресурс≥в, €кий в≥дображаЇтьс€ у в≥дпов≥дних показниках бюджетних надходжень ≥ видатк≥в.

«м≥ст цих функц≥й, сфера та об'Їкт њхньоњ д≥њ характеризують специф≥ку бюджету €к економ≥чноњ категор≥њ. “ак, зм≥ст розпод≥льноњ функц≥њ бюджету визначаЇтьс€ процесами перерозпод≥лу ф≥нансових ресурс≥в м≥ж р≥зними п≥дрозд≥лами сусп≥льного виробництва. ∆одна ≥нша ланка ф≥нансовоњ системи не зд≥йснюЇ такого р≥зноман≥тного ≥ багатор≥вневого перерозпод≥лу кошт≥в, €к бюджет. —фера д≥њ розпод≥льноњ функц≥њ визначаЇтьс€ тим, що у в≥дносини з бюджетом вступають майже вс≥ учасники сусп≥льного виробництва.

—пециф≥ка контрольноњ функц≥њ бюджету пол€гаЇ в тому, що бюджет об'Їктивно Ч через формуванн€ ≥ використанн€ фонду грошових кошт≥в держави Ч в≥дображаЇ економ≥чн≥ процеси, €к≥ в≥дбуваютьс€ в структурних ланках економ≥ки.

57. Ѕюджет виконуЇ функц≥њ перерозпод≥лу ¬¬ѕ м≥ж галуз€ми, рег≥онами, соц≥альними верствами населенн€, перерозпод≥л у час≥ при використанн≥ державних позик. « точки зору посл≥довност≥ розпод≥лу ¬¬ѕ ≥снують два вар≥анти: 1)в умовах ринковоњ економ≥ки (спочатку розприд≥л€Їтьс€ м≥ж виробниками а пот≥м централ≥зуЇ за допомогою податк≥в); 2)у межах адм≥н≥стративноњ економ≥ки(спочотку держава централ≥зуЇ а пот≥м розприд≥л€Ї. ƒва способи вир≥шенн€ ф≥нансових протир≥ч: 1)встановленн€ оптимальних пропорц≥й розпод≥лу ¬¬ѕ та його централ≥зац≥њ в бюджет≥; 2)зростанн€ ¬¬ѕ. ƒоходи вс≥х зростають. —уми грошей €к≥ потр≥бн≥ держав≥ дл€ виконанн€ своњх функц≥й залишаютьс€ сталими, зв≥дси частка в загальних доходах зменшуЇтьс€.

58. « даноњ точки зору бюджет €вл€Ї собою розпис доход≥в ≥ видатк≥в держави, €кий затверджуЇтьс€ органами законодавчоњ влади у вигл€д≥ закону. як ф≥нансовий план бюджет в≥дображаЇ економ≥чну, соц≥альну, в≥йськову, м≥жнародну пол≥тику держави.

¬идатки на економ≥чну д≥€льн≥сть визначаютьс€ двома чинниками: 1)масштабами державного сектора економ≥ки: 2)економ≥чною пол≥тикою держави. ƒоходи бюджету характеризують податкову пол≥тику держави. ¬ украњн≥ бюджет €к ф≥нансовий план маЇ певн≥ в≥дм≥нност≥ в≥д бюджету €к економ≥чноњ категор≥њ, оск≥льки до нього включають фонди ц≥льового призначенн€. —тан бюджету €к ф≥нансового плану характеризуЇтьс€ трьома показниками: -р≥вновага доход≥в ≥ видатк≥в; -бюджетний надлишок Ц перевищенн€ доход≥в над нормативними видатками; -бюджетний деф≥цит Ц перевищенн€ видатк≥в над пост≥йними доходами. ѕричиною деф≥циту Ї потреба держави витрачати кошт≥в б≥льше, н≥ж це дозвол€ють ф≥нансов≥ можливост≥.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 406 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинать всегда стоит с того, что сеет сомнени€. © Ѕорис —тругацкий
==> читать все изречени€...

2112 - | 1885 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.