Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕон€тт€ ф≥нансових ресурс≥в та джерела њх формуванн€




 

¬ процес≥ розпод≥лу валового внутр≥шнього продукту у держави, п≥дприЇмств, орган≥зац≥й формуютьс€ доходи ≥ грошов≥ нагромадженн€, €к≥ Ї основою ф≥нансових ресурс≥в.

ќтже, ф≥нансов≥ ресурси Ц це грошов≥ фонди, €к≥ створюютьс€ в процес≥ розпод≥лу ≥ використанн€ ¬¬ѕ за певний пер≥од часу (макрор≥вень).

ѕон€тт€ ф≥нансов≥ ресурси визначають також €к акумульован≥ п≥дприЇмством з р≥зних джерел грошов≥ кошти, €к≥ надход€ть в його об≥г ≥ призначен≥ дл€ покритт€ потреб п≥дприЇмства (м≥крор≥вень).

ƒжерелом утворенн€ ф≥нансових ресурс≥в Ї вироблений валовий внутр≥шн≥й продукт. ≤з трансформац≥Їю вартост≥ ¬¬ѕ у в≥дпов≥дн≥ фонди ф≥нансових ресурс≥в починаЇтьс€ вплив ф≥нанс≥в на процес розширеного в≥дтворенн€, ≥ вони починають д≥€ти €к складова частина економ≥чного механ≥зму.

«агалом, ф≥нансов≥ ресурси €вл€ють собою сукупн≥сть доход≥в, надходжень, €к≥ перебувають в розпор€дженн≥ п≥дприЇмств, орган≥зац≥й та держави ≥ спр€мовуютьс€ на задоволенн€ сусп≥льних потреб з метою розширеного в≥дтворенн€ та зростанн€ матер≥ального добробуту населенн€.

‘≥нансов≥ ресурси держави охоплюють ресурси вс≥х сектор≥в економ≥ки: державного, п≥дприЇмницького, а також приватного сектора.

¬ розпор€дженн≥ держави знаход€тьс€ ресурси бюджетноњ системи, централ≥зованих ≥ окремих децентрал≥зованих фонд≥в грошових кошт≥в, а також державних ф≥нансових ≥нституц≥й (Ќац≥онального банку, державних кредитних установ тощо).

ƒжерела формуванн€ ф≥нансових ресурс≥в держави:

ü Ќац≥ональний доход.

ü јмортизац≥йний фонд.

ü ¬≥драхуванн€ п≥дприЇмств у централ≥зован≥ фонди державного соц≥ального страхуванн€, ≥нш≥ позабюджетн≥ фонди.

ü Ќац≥ональне багатство, €ке залучене в господарський оборот (продаж золотого запасу крањни, енергонос≥њв тощо).

ü Ќадходженн€ в≥д зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥€льност≥ держави, а також поступленн€ в≥д продажу державних ц≥нних папер≥в.

ü ѕоступленн€ в≥д населенн€ у вигл€д≥ сплати податк≥в, проведенн€ лотерей, доходи в≥д наданн€ позик.

ü  редитн≥ ресурси нац≥онального банку €к державний грошовий резерв, закр≥плений за нац≥ональним банком у вигл€д≥ статутного, резервного та ≥нших фонд≥в.

ƒжерелами ф≥нансових ресурс≥в п≥дприЇмств Ї статутний кап≥тал, прибуток, амортизац≥йний фонд, резервний кап≥тал, кредити й позики, кредиторська заборгован≥сть та ≥н. “аким чином, ф≥нансов≥ ресурси п≥дприЇмств под≥л€ють на власн≥ й залучен≥. ƒо власних ф≥нансових ресурс≥в в≥днос€ть грошов≥ кошти, отриман≥ в ход≥ ф≥нансово-господарськоњ д≥€льност≥ (статутний, резервний кап≥тал, прибуток тощо). «алучен≥ ресурси Ц це грошов≥ кошти, отриман≥ на ф≥нансовому ринку, у постачальник≥в, ≥нших кредитор≥в, €к≥ набувають характеру заборгованост≥ (кредити ≥ позики; ф≥нансов≥ ресурси, залучен≥ шл€хом випуску ц≥нних папер≥в; кредиторська заборгован≥сть).

јктуальним питанн€м вдосконаленн€ ф≥нансових в≥дносин Ї питанн€ про встановленн€ рац≥онального сп≥вв≥дношенн€ м≥ж централ≥зованими ≥ децентрал≥зованими ф≥нансовими ресурсами. ¬исокий р≥вень централ≥зац≥њ податк≥в та ≥нших обовТ€зкових платеж≥в призводить до зростанн€ ф≥нансових ресурс≥в державного сектора ≥, в≥дпов≥дно, зменшенн€ ф≥нансових ресурс≥в п≥дприЇмств, що негативно в≥дображаЇтьс€ на результатах њх д≥€льност≥, п≥дриваЇ матер≥альну зац≥кавлен≥сть у дос€гненн≥ кращих показник≥в, а також спри€Ї в≥дтоку кошт≥в у т≥ньовий сектор.

ќсновн≥ напр€ми використанн€ ф≥нансових ресурс≥в, €к≥ знаход€тьс€ у розпор€дженн≥ держави:

ü розвиток народного господарства, його структурна перебудова;

ü ф≥нансуванн€ заклад≥в соц≥альноњ сфери;

ü соц≥альний захист населенн€;

ü охорона навколишнього середовища;

ü управл≥нн€;

ü оборона крањни;

ü створенн€ матер≥альних та ф≥нансових резерв≥в тощо.

Ќапр€ми використанн€ ф≥нансових ресурс≥в п≥дприЇмств Ї:

6. розширене в≥дтворенн€ ≥ розвиток п≥дприЇмств;

7. вир≥шенн€ соц≥альних проблем;

8. матер≥альне стимулюванн€;

9. створенн€ ф≥нансових резерв≥в;

10. задоволенн€ ≥нших потреб.

ќдним ≥з елемент≥в ф≥нансових ресурс≥в Ї ф≥нансов≥ резерви, €к≥ €вл€ють собою грошов≥ кошти, що св≥домо в≥двол≥каютьс€ з господарського обороту ≥ призначен≥ дл€ використанн€ у випадках збоњв у процесах сусп≥льного в≥дтворенн€.

 

ü ¬заЇмозвТ€зок ф≥нанс≥в з ≥ншими варт≥сними категор≥€ми.

 

‘≥нанси перебувають в т≥сному взаЇмозвТ€зку з таким категор≥€ми розпод≥льчого характеру €к грош≥, зароб≥тна плата, ц≥на, кредит.

‘≥нанси ≥ грош≥.

јнал≥з категор≥й Дф≥нансиФ ≥ Дгрош≥Ф св≥дчить про њх особливу систему звТ€зк≥в, €ка часто призводить до њх ототожненн€. ‘≥нанси нер≥дко (особливо на побутовому р≥вн≥) визначають €к певну суму грошей, €ка знаходить в розпор€дженн≥ юридичноњ чи ф≥зичноњ особи.

«вичайно, певна частка ≥стини тут Ї. —права в тому, що ф≥нанси завжди мають грошове вираженн€. ѕроте певна сума грошей Ц це ще не ф≥нанси.

 р≥м того, ф≥нанси в≥др≥зн€ютьс€ в≥д грошей ≥ за функц≥€ми, €к≥ вони виконують.

‘≥нанси ≥ ц≥ни.

≤ ц≥на, ≥ ф≥нанси беруть участь у розпод≥л≥ валового внутр≥шнього продукту.

÷≥на Ї грошовим виразом вартост≥ будь-€кого товару. ¬она виступаЇ вих≥дним ступенем розпод≥лу вартост≥ ¬¬ѕ та створюЇ умови дл€ подальшого його перерозпод≥лу.

ƒержава, використовуючи р≥зноман≥тн≥ ф≥нансов≥ важел≥ впливаЇ на р≥вень ц≥н. Ќаприклад, у випадках неекв≥валентного обм≥ну одразу ж включаютьс€ в≥дпов≥дн≥ ф≥нансов≥ важел≥. —каж≥мо, €кщо варт≥сть товару б≥льша за його ц≥ну, то зТ€вл€Їтьс€ такий важ≥ль €к допомога держави у вигл€д≥ субсид≥й, дотац≥й, субвенц≥й (наприклад, вуг≥льн≥й промисловост≥, комунальному господарству тощо); €кщо ж варт≥сть товару менша за його ц≥ну, то держава залучаЇ такий важ≥ль €к податки (акцизний зб≥р).

ƒо того ж, введенн€ нових податк≥в або зм≥на ≥снуючих ставок може призвести до зменшенн€ чи зб≥льшенн€ ц≥ни. ј через так≥ ф≥нансов≥ важел≥ €к норми амортизац≥њ, в≥драхуванн€ в ц≥льов≥ державн≥ фонди держава може зм≥нювати структуру ц≥ни.

якщо держава не застосовуЇ регулюванн€ ц≥н, вона повинна буде коректувати соц≥альн≥ виплати ≥ зб≥льшувати м≥н≥мальну оплату прац≥. “ому в б≥льшост≥ крањн регулюютьс€ ц≥ни на основн≥ товари, €к≥ мають соц≥альне значенн€.

« ≥ншого боку, при реал≥зац≥њ товару ц≥на визначаЇтьс€ на основ≥ попиту ≥ пропозиц≥њ. “ому на ринку ≥нколи трапл€ютьс€ р≥зк≥ коливанн€ загального р≥вн€ ц≥н, €к≥ можуть суттЇво вплинути на стан ф≥нансовоњ сфери та ф≥нансовоњ безпеки держави.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 695 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕольшинство людей упускают по€вившуюс€ возможность, потому что она бывает одета в комбинезон и с виду напоминает работу © “омас Ёдисон
==> читать все изречени€...

2290 - | 1998 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.02 с.