Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘≥нансова система: пон€тт€ ≥ загальна характеристика њњ сфер ≥ ланок




 

јнал≥з законом≥рностей розвитку ф≥нансових в≥дносин св≥дчить про на€вн≥сть сп≥льних ознак в њх сутност≥. ƒо них належать, €к ран≥ше в≥дм≥чалось, розвиток товарно-грошових в≥дносин та ≥снуванн€ держави €к субТЇкта цих в≥дносин. ѕроте сп≥льн≥ ознаки вс≥х ф≥нансових в≥дносин не виключають певн≥ в≥дм≥нност≥ м≥ж ними. ¬ звТ€зку з цим можна говорити про систему цих в≥дносин, тобто ф≥нансову систему.

‘≥нансова система Ц це сукупн≥сть р≥зних сфер (ланок) ф≥нансових в≥дносин, кожна з €ких характеризуЇтьс€ особливост€ми у формуванн≥ та використанн≥ фонд≥в грошових засоб≥в та р≥зною роллю в сусп≥льному в≥дтворенн≥.

« орган≥зац≥йноњ точки зору, п≥д ф≥нансовою системою розум≥ють вс≥ ф≥нансов≥ установи крањни, €к≥ обслуговують грошовий об≥г.

¬ загальн≥й сукупност≥ ф≥нанс≥в, що створюють ф≥нансову систему, можна вид≥лити так≥ сфери:

- загальнодержавн≥ ф≥нанси;

- ф≥нанси господарюючих субТЇкт≥в;

- ф≥нанси населенн€;

- страхуванн€;

- ф≥нансовий ринок.

 ожна з цих сфер маЇ орган≥зац≥йну структуру ≥ складаЇтьс€ з дек≥лькох ланок, €к≥ схематично зображен≥ на рис. 2.

 

 
 

 


–ис. 2. —хема ф≥нансовоњ системи ”крањни.

 

‘≥нанси п≥дприЇмств р≥зних форм власност≥ Ї основою Їдиноњ ф≥нансовоњ системи крањни ≥ обслуговують процес створенн€ ≥ розпод≥лу ¬¬ѕ ≥ Ќƒ в держав≥. ¬≥д стану ф≥нанс≥в комерц≥йних п≥дприЇмств залежить забезпечен≥сть централ≥зованих грошових фонд≥в ф≥нансовими ресурсами. ¬ умовах ринковоњ економ≥ки п≥дприЇмства зд≥йснюють свою д≥€льн≥сть на основ≥ комерц≥йного розрахунку, метою €кого Ї обовТ€зкове отриманн€ прибутку. ¬≥дшкодуванн€ за рахунок власних кошт≥в вс≥х затрат на основну д≥€льн≥сть, а також на розширенн€ ≥ розвиток. ¬они самост≥йно розпод≥л€ють виручку в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ, формують ≥ використовують фонди виробничого ≥ соц≥ального розвитку, вишукують необх≥дн≥ њм засоби дл€ розширенн€ виробництва продукц≥њ, використовуючи кредити ≥ можливост≥ ф≥нансового ринку.

ƒо некомерц≥йних належать установи, €к≥ надають послуги або виконують роботи безкоштовно чи за символ≥чну плату, €ка не в≥дшкодовуЇ њх затрат. ÷е Ц л≥карн≥, школи, музењ, б≥бл≥отеки тощо. ћетою д≥€льност≥ таких установ не Ї отриманн€ прибутку ≥, таким чином, платеж≥ в бюджет у них Ї дуже незначними або взагал≥ в≥дсутн≥. √оловним джерелом ф≥нансуванн€ видатк≥в таких установ Ї бюджетн≥ кошти, тому ц≥ установи називаютьс€ бюджетними.

√ромадськ≥ орган≥зац≥њ та доброчинн≥ фонди Ц це добров≥льн≥ обТЇднанн€ громад€н за профес≥€ми, ≥нтересами, захопленн€ми. ƒл€ ф≥нанс≥в громадських орган≥зац≥й та доброчинних фонд≥в характерною Ї в≥дсутн≥сть комерц≥йноњ д≥€льност≥ (а отже, ≥ доход≥в в≥д такоњ д≥€льност≥) та в≥дсутн≥сть державного ф≥нансуванн€. √оловним джерелом доход≥в таких орган≥зац≥й Ї вступн≥ ≥ членськ≥ внески, добров≥льн≥ й спонсорськ≥ пожертвуванн€.

«агальнодержавним ф≥нансам належить пров≥дна роль у забезпеченн≥ визначених темп≥в розвитку вс≥х галузей народного господарства, перерозпод≥л≥ ф≥нансових ресурс≥в м≥ж галуз€ми економ≥ки ≥ рег≥онами крањни, виробничою ≥ невиробничою сферами, окремими групами населенн€. ѕров≥дне м≥сце в державних ф≥нансах належить державному бюджету.

ƒержавний бюджет представл€Ї собою форму створенн€ та використанн€ централ≥зованого фонду грошових засоб≥в дл€ забезпеченн€ функц≥й орган≥в державноњ влади. ƒержавний бюджет Ц це основний ф≥нансовий план держави. „ерез бюджет держава ф≥нансуЇ галуз≥ народного господарства, осв≥ту, охорону здоровТ€, культуру, мистецтво, оборону крањни, утриманн€ апарату державного управл≥нн€ тощо. «а допомогою бюджету створюЇтьс€ можлив≥сть маневруванн€ грошовими коштами ≥ ц≥леспр€мовано впливати на темпи ≥ р≥вень розвитку сусп≥льного виробництва, р≥вень житт€ населенн€.

«агальнодержавн≥ фонди ц≥льового призначенн€ (позабюджетн≥ фонди) Ц це засоби державних та м≥сцевих орган≥в влади, повТ€зан≥ з ф≥нансуванн€м видатк≥в, що не включен≥ в бюджет. ¬они формуютьс€ за рахунок обовТ€зкових в≥драхувань, €к≥ дл€ звичайного платника податк≥в н≥ чим в≥д податк≥в не в≥др≥зн€ютьс€. —пециф≥ка цих фонд≥в пол€гаЇ в тому, що вони мають суто ц≥льове призначенн€ ≥ на ≥нш≥ ц≥л≥ не використовуютьс€.

ƒержавний кредит в≥дображаЇ кредитн≥ в≥дносини з приводу моб≥л≥зац≥њ державою тимчасово в≥льних грошових кошт≥в п≥дприЇмств, орган≥зац≥й ≥ населенн€ на принципах поверненост≥ ≥ платност≥ дл€ ф≥нансуванн€ державних видатк≥в. ¬≥н також використовуЇтьс€ з метою стаб≥л≥зац≥њ грошового об≥гу в крањн≥. ≤снуванн€ державного кредиту веде до утворенн€ державного боргу €к сукупност≥ зобовТ€зань держави перед населенн€м, юридичними особами, ≥ноземними державами ≥ м≥жнародними орган≥зац≥€ми. ƒержавний кредит Ц це також сукупн≥сть в≥дносин, в €ких держава виступаЇ в рол≥ кредитора й гаранта.

‘≥нанси домогосподарств в≥дображають р≥вень житт€ та ф≥нансового забезпеченн€ населенн€. ¬ соц≥ально ор≥Їнтован≥й ринков≥й економ≥ц≥ стан розвитку та орган≥зац≥њ ф≥нанс≥в домогосподарств в≥дображаЇ ефективн≥сть функц≥онуванн€ ф≥нансовоњ системи в ц≥лому. ƒоходи домогосподарств формуютьс€ ≥з наступних джерел: зароб≥тна плата працюючих член≥в; соц≥альна допомога та пенс≥њ; доходи в≥д п≥дсобних господарств та присадибних д≥л€нок; доходи в≥д власного б≥знесу; див≥денди та в≥дсотки в≥д ц≥нних папер≥в, проценти в≥д банк≥вських вклад≥в тощо. ќсновну частку видатк≥в домогосподарств становл€ть видатки на житло, харчуванн€, од€г та реч≥ побутового вжитку, соц≥ально-культурн≥ потреби, нагромадженн€.

—трахуванн€ забезпечуЇ в≥дшкодуванн€ можливих збитк≥в в≥д стих≥йних лих та нещасних випадк≥в, а також спри€Ї њх попередженню. —трахов≥ фонди створюютьс€ за рахунок страхових внеск≥в юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б ≥ перебувають в розпор€дженн≥ страхових орган≥зац≥й р≥зних форм власност≥. ¬икористовуютьс€ страхов≥ фонди на в≥дшкодуванн€ завданих збитк≥в, у раз≥ настанн€ страхового випадку.

—еред сфер ф≥нансовоњ системи ф≥нансовий ринок займаЇ особливе м≥сце ≥ представл€Ї собою сукупн≥сть ф≥нансових в≥дносин €к≥ виникають в процес≥ куп≥вл≥-продажу ф≥нансових актив≥в (валюти, ц≥нних папер≥в, кредитних ресурс≥в тощо). Ќа ф≥нансовому ринку моб≥л≥зуютьс€ тимчасово в≥льн≥ кошти п≥дприЇмств ≥ населенн€ ≥ спр€мовуютьс€ в т≥ галуз≥, €к≥ потребують додаткового ф≥нансуванн€ ≥ забезпечують достатн≥й р≥вень доходу.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 362 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕутерброд по-студенчески - кусок черного хлеба, а на него кусок белого. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2216 - | 2154 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.