Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 1. —уть ≥ функц≥њ ф≥нанс≥в




  1. —уть ф≥нанс≥в €к економ≥чноњ та ≥сторичноњ категор≥њ.
  2. —усп≥льне призначенн€ ф≥нанс≥в та њх обТЇктивна необх≥дн≥сть в умовах товарного виробництва.
  3. ‘ункц≥њ ф≥нанс≥в.
  4. ‘≥нансова система: пон€тт€ ≥ загальна характеристика њњ сфер та ланок.
  5. ѕон€тт€ ф≥нансових ресурс≥в та джерела њх формуванн€.
  6. ¬заЇмозвТ€зок ф≥нанс≥в з ≥ншими варт≥сними категор≥€ми.
  1. —уть ф≥нанс≥в €к економ≥чноњ та ≥сторичноњ категор≥њ.

‘≥нанси Ї ≥сторично сформованою, складною та багатогранною економ≥чною категор≥Їю. ¬иник терм≥н у ’≤≤≤ ст. ‘≥нанси (в≥д лат. ДfinanciaФ) в переклад≥ означаЇ гот≥вка, доход, в широкому розум≥нн≥, - грошов≥ засоби, обовТ€зкова сплата грошей. ÷€ сплата повТ€зувалас€ з передачею частини доходу громад€нина в розпор€дженн€ монарха, корол€ або ≥ншого правител€ на його утриманн€ та ≥нш≥ витрати державного зм≥сту. “ак тривало майже до ’V≤≤≤ ст. ѕ≥д ф≥нансами розум≥ли державне публ≥чне господарство будь-€кого державного утворенн€ нижчого р≥вн€, €к-от: земство, м≥ська община тощо. ” цей же пер≥од в де€ких державах, наприклад у Ќ≥меччин≥, слово Дф≥нансиФ мало негативне значенн€. …ого повТ€зували з≥ здирництвом, хабарництвом, вимаганн€ми тощо.

ќчевидно тому пон€тт€ Дф≥нансиФ й ототожнюють з пон€тт€м Дгрош≥Ф. јле це дв≥ р≥зн≥, хоча й взаЇмоповТ€зан≥ категор≥њ. ‘≥нанси суттЇво в≥др≥зн€ютьс€ в≥д грошей €к за зм≥стом, так ≥ за функц≥€ми.

як ≥сторична категор≥€ ф≥нанси зТ€вились одночасно з виникненн€м держав при под≥л≥ сусп≥льства на класи. ѕерший под≥л сусп≥льства на класи Ц рабовласницький лад, п≥зн≥ше Ц феодальний. јле про ф≥нанси в сучасному розум≥нн≥ говорити ще рано. ¬ докап≥тал≥стичних формац≥€х б≥льша частина потреб держави задовольн€лас€ шл€хом встановленн€ натуральних повинностей ≥ збор≥в. √рошове господарство в той пер≥од було розвинуте лише в арм≥њ. √оловними витратами тих держав були затрати на веденн€ в≥йн, утриманн€ двору монарха, державного апарату, буд≥вництво громадських споруд (храм≥в, канал≥в, дор≥г тощо). ќсновними доходами були надходженн€ в≥д державного майна ≥ регал≥й (монопольного права монарха на окрем≥ промисли ≥ торг≥влю певними товарами); в≥йськова здобич; данина з п≥дкорених народ≥в; натуральн≥ повинност≥ ≥ збори. “обто на ранн≥х стад≥€х розвитку держави не ≥снувало розмежуванн€ м≥ж ресурсами держави ≥ ресурсами њњ глави: монархи розпор€джалис€ коштами крањни €к своЇю власн≥стю. « розкладом феодал≥зму ≥ поступовим розвитком в його надрах кап≥тал≥стичного способу виробництва все б≥льше значенн€ стали набувати грошов≥ доходи ≥ видатки держави; частка натуральних збор≥в р≥зко скоротилас€. ƒержавна казна в≥докремилас€ в≥д власност≥ монарха. ¬иникли пон€тт€ державних ф≥нанс≥в, державного бюджету, державного кредиту.

“ак≥ зм≥ни призвели до нового баченн€ сут≥ ф≥нанс≥в. ѕлатники податк≥в поступово визнавали за державою право ст€гненн€ податк≥в по м≥р≥ того, €к держава з≥ свого боку, почала надавати послуги населенню ≥ проводити ефективну ф≥нансову пол≥тику.

« розвитком державного устрою р≥зко зросли видатки на м≥жнародне сп≥вроб≥тництво, оборону, охорону навколишнього середовища, соц≥альну сферу, видатки на втручанн€ держави в економ≥ку тощо.

¬перше у сучасному тлумаченн≥ терм≥н Дф≥нансиФ став застосовуватись у ‘ранц≥њ, де п≥д ф≥нансами розум≥лас€ сукупн≥сть кошт≥в дл€ задоволенн€ потреб держави та р≥зних сусп≥льних груп. ¬ науковий об≥г терм≥н Дф≥нансиФ вв≥в французький професор ∆. Ѕоден в 1577 р. ” прац≥. ДЎ≥сть книг про республ≥куФ.

ќтже, розвиток товарно-грошових в≥дносин ≥ формуванн€ держав призвели до виникненн€ ф≥нанс≥в.

—уть ф≥нанс≥в €к економ≥чноњ категор≥њ пол€гаЇ в тому, що вони завжди мають грошову форму вираженн€. √рошовий характер ф≥нансових в≥дносин Ц важлива ознака ф≥нанс≥в. √рош≥ Ї обовТ€зковою умовою ≥снуванн€ ф≥нанс≥в. ѕо€ва ф≥нансових в≥дносин завжди даЇ про себе знати реальним рухом грошових кошт≥в. ¬≥дсутн≥сть такого руху на стад≥€х виробництва ≥ споживанн€ процесу в≥дтворенн€ св≥дчить про те, що вони не Ї м≥сцем виникненн€ ф≥нанс≥в.

–еальний рух грошей в≥дбуваЇтьс€ т≥льки на друг≥й ≥ трет≥й стад≥€х процесу в≥дтворенн€ Ц в розпод≥л≥ й обм≥н≥. ѕроте характер руху вартост≥ (в њњ грошов≥й форм≥) на цих стад≥€х р≥зний, що не дозвол€Ї њх обох в≥днести до сфери функц≥онуванн€ ф≥нанс≥в.

Ќа друг≥й стад≥њ рух вартост≥ в грошов≥й форм≥ зд≥йснюЇтьс€ в≥дособлено в≥д руху товар≥в ≥ характеризуЇтьс€ њњ в≥дчуженн€м (переходом з рук одних власник≥в в руки ≥нших) або ц≥льовим в≥дособленн€м кожноњ частини вартост≥ (в рамках одного власника). Ќа трет≥й стад≥њ розпод≥лена варт≥сть (в грошов≥й форм≥) обм≥нюЇтьс€ на товарну форму, тобто зд≥йснюЇтьс€ процес куп≥вл≥-продажу. ¬≥дчуженн€ самоњ вартост≥ тут не в≥дбуваЇтьс€: вона лише зм≥нюЇ свою форму Ц з грошовоњ на товарну. “аким чином, на друг≥й стад≥њ в≥дтворенн€ маЇ м≥сце односторонн≥й рух грошовоњ форми вартост≥, а на трет≥й Ц двохсторонн≥й рух вартостей (в грошов≥й ≥ товарн≥й формах). Ќа трет≥й стад≥њ процесу в≥дтворенн€ обм≥нн≥ операц≥њ обслуговуютьс€ двома категор≥€ми: 1) грошима, €к всезагальним екв≥валентом, що виступаЇ посередником обм≥нних акт≥в (товар Ц грош≥, грош≥ Ц товар), в результат≥ €ких сусп≥льний продукт розпод≥л€Їтьс€ м≥ж субТЇктами сусп≥льного в≥дтворенн€; 2) ц≥ною, на основ≥ €коњ в≥дбуваЇтьс€ к≥льк≥сний вим≥р вартостей, що обм≥нюютьс€, ≥ €к≥ знаход€тьс€ в р≥зних формах. Ќ≥€кого ≥ншого сусп≥льного ≥нструменту тут б≥льше не потр≥бно. «начить, при обм≥н≥ немаЇ м≥сц€ ф≥нансам.

—ферою виникненн€ ≥ функц≥онуванн€ ф≥нанс≥в Ї друга стад≥€ процесу в≥дтворенн€, на €к≥й в≥дбуваЇтьс€ розпод≥л вартост≥ сусп≥льного продукту за ц≥льовим призначенн€м ≥ субТЇктами господарюванн€, кожний з €ких повинен отримати свою частку у виробленому продукт≥. “ому важливою ознакою ф≥нанс≥в €к економ≥чноњ категор≥њ Ї розпод≥льчий характер в≥дносин.

“аким чином, ф≥нанси Ц це система грошових в≥дносин з приводу формуванн€ ≥ використанн€ грошових фонд≥в необх≥дних держав≥ дл€ виконанн€ своњх функц≥й.

‘≥нансам притаманн≥ три ознаки, €к≥ д≥ють лише в сукупност≥:

1) це завжди грошов≥ в≥дносини;

2) це грошов≥ в≥дносини, викликан≥ фактом на€вност≥ держави €к органу управл≥нн€;

3) це в≥дносини, €к≥ мають розпод≥льчий характер.

якщо грошовим в≥дносинам двох чи б≥льше субТЇкт≥в притаманн≥ вс≥ ц≥ ознаки, то це ф≥нанси.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 548 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћибо вы управл€ете вашим днем, либо день управл€ет вами. © ƒжим –он
==> читать все изречени€...

2077 - | 1820 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.