Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсновн≥ принципи сучасноњ науковоњ гносеолог≥њ




√носеолог≥€ - теор≥€ п≥знанн€, розд≥л ф≥лософ≥њ. “ерм≥н Ђгносеолог≥€ї був уведений ≥ активно застосовувавс€ у н≥мецьк≥й ф≥лософ≥њ XVIII ст. Ќа в≥дм≥ну в≥д психолог≥њ, ф≥з≥олог≥њ вищоњ нервовоњ д≥€льност≥ та ≥нших наук, гносеолог≥€, €к ф≥лософська дисципл≥на анал≥зуЇ не ≥ндив≥дуальн≥ механ≥зми, €к≥ функц≥онують в псих≥ц≥, що дозвол€ють тому або ≥ншому суб'Їкту д≥йти певного п≥знавального результату, а загальн≥ п≥дстави, €к≥ дають можлив≥сть розгл€дати цей результат €к знанн€, що виражаЇ реальний, д≥йсний стан речей. ƒва основн≥ напр€ми в теор≥њ п≥знанн€ - матер≥ал≥зм та ≥деал≥зм.

—учасна наукова гносеолог≥€ грунтуЇтьс€ на таких принципах: ќб'Їкти́вн≥сть Ч ф≥лософське пон€тт€, що означаЇ характеристику предмета, зм≥ст, знанн€ чи спос≥б ≥снуванн€ (д≥йсност≥), €ка пол€гаЇ в њх незалежност≥ в≥д людськоњ св≥домост≥ (суб'Їкта, €кий п≥знаЇ); “ворч≥сть Ч д≥€льн≥сть людини, спр€мована на створенн€ €к≥сно нових, нев≥домих ран≥ше духовних або матер≥альних ц≥нностей (нов≥ твори мистецтва, науков≥ в≥дкритт€, ≥нженерно-технолог≥чн≥, управл≥нськ≥ чи ≥нш≥ ≥нновац≥њ тощо). Ќеобх≥дними компонентами творчост≥ Ї фантаз≥€, у€ва, псих≥чний зм≥ст €коњ м≥ститьс€ у створенн≥ образу к≥нцевого продукту (результату творчост≥); ƒ≥але́ктика Ч мистецтво сперечатись, м≥ркувати) Ч розд≥л ф≥лософ≥њ, що досл≥джуЇ категор≥њ розвитку; ѕрактикаЧ доц≥льна ≥ ц≥леспр€мована д≥€льн≥сть. ѕрактика Ч це д≥€льн≥сть, €ку суб'Їкт зд≥йснюЇ дл€ дос€гненн€ певноњ мети. ѕрактика маЇ сусп≥льно-≥сторичний характер ≥ залежить в≥д р≥вн€ розвитку сусп≥льства, його структури; ≤сторизм, принцип п≥дходу до д≥йсност≥ €к до такоњ, що розвиваЇтьс€ в час≥. ѕрипускаЇ розгл€д об'Їкта €к системи, законом≥рностей його розвитку. ¬итоки ≥сторизму - у вченн€х √еракл≥та, ѕлатона, јр≥стотел€; дотично до сусп≥льства його розробл€ли ƒж. ¬≥ко, ¬ольтер, √. ‘. ¬. √еіель,  . ћаркс; у природознавств≥ - „. ЋаЇл ≥ „. ƒарв≥н. « к≥н. XIX ст. ≥сторизм (його називають також ≥сторицизмом) зазнавав критики ¬. ƒ≥льте€, Ѕ.  роче, √. –≥ккерта,  . ясперса,  . ѕоппера та ≥н., €к≥ ставили п≥д сумн≥в можлив≥сть встановленн€ закон≥в розвитку сусп≥льства ≥ пророкуванн€ його майбутнього.

ќсновн≥ функц≥њ практики.

ѕрактика Ч це св≥дома матер≥альна, чуттЇво-предметна д≥€льн≥сть людини, спр€мована на освоЇнн€ ≥ перетворенн€ природних та соц≥альних ю'Їкт≥в. ѕрактика, або перетворенн€ предметного св≥ту в≥дпо≠в≥дно до потреб людини Ч це основа сусп≥льного жит≠т€. —аме завд€ки практичн≥й д≥€льност≥ людина ство≠рюЇ все необх≥дне дл€ задоволенн€ њњ найважлив≥ших потреб: у њж≥, од€з≥, житл≥ тощо.  р≥м того, можна ви≠д≥лити так≥ функц≥њ практики: практика Ї основою п≥≠знанн€; джерелом ≥ руш≥йною силою процесу п≥знанн€; к≥нцевою метою п≥знанн€; критер≥Їм ≥стини.ѕрактика Ї основою п≥знанн€ тому, що п≥знанн€ формуЇтьс€ на грунт≥ предметно-практичноњ д≥€льност≥ сусп≥льства з перетворенн€ природи ≥ спочатку висту≠паЇ одним ≥з момент≥в ц≥Їњ д≥€льност≥. ѕ≥знавальне став≠ленн€ суб'Їкта ≥ об'Їкта зароджуЇтьс€ в межах практи≠ки, усп≥шний розвиток €коњ неможливий без освоЇнн€ об'Їктивних законом≥рностей д≥йсност≥.

–оль практики €к основи п≥знанн€ пол€гаЇ такожї тому, що завд€ки предметно-матер≥альн≥й д≥€льноњ} людина н≥би "втручаЇтьс€" в об'Їктивний природний лроцес ≥, зм≥нюючи навколишн≥й св≥т, в≥дкриваЇ нов≥ про≠цеси ≥ €вища, €к≥ здатн≥ ставати об'Їктами подальшого п≥знанн€. ¬ласне предметно-практична д≥€льн≥сть ви≠ступаЇ "перв≥сною базою" п≥знанн€, а лог≥ка мисленн€ Ї своЇр≥дною трансформац≥Їю в≥дпов≥дних трудових опе≠рац≥й. ћисленн€ наст≥льки лог≥чне, наск≥льки буде ло≠г≥чним, несуперечливим та посл≥довним сам процес д≥≠€льност≥.

‘ункц≥€ практики €к основи п≥знанн€ означаЇ, що вс≥ сторони, форми ≥ моменти п≥знанн€ обумовлен≥ розвитком практики. « розвитком практичноњ д≥€ль≠ност≥ розвиваЇтьс€ ≥ сама людина, њњ чуттЇве сприйн€тт€, розширюЇтьс€ сфера в≥дтворених властивостей за ра≠хунок в≥дображенн€ соц≥альних функц≥й предмет≥в.

ѕрактика Ї одночасно ≥ к≥нцевою метою п≥знанн€, оск≥льки мета п≥знанн€, зрештою, обумовлюЇтьс€ прак≠тичними потребами сусп≥льства. ѕ≥знанн€ в≥дбуваЇть≠с€ не заради самого п≥знанн€, воно виконуЇ роль необ≠х≥дноњ умови революц≥йно-практичноњ зм≥ни сусп≥льства. ќсобливо це характерно дл€ розвитку нашоњ крањни на сучасному етап≥, коли ”крањна дос€гла державноњ неза≠лежност≥, прагне побудувати правову державу, ≥, грунту≠ючись на глибоких знанн€х об'Їктивних природних ≥ соц≥альних закон≥в, подолати економ≥чну кризу та до≠с€гти певного прориву у справ≥ реал≥зац≥њ економ≥чних реформ. ѕрактика виконуЇ також функц≥ю критер≥ю ≥стин≠ност≥ наших знань. ѕрактика виводить людину за меж≥ суб'Їктивност≥, бо Ї об'Їктивним €ви≠щем, €ке функц≥онуЇ у в≥дпов≥дност≥ з об'Їктивними за≠конами матер≥ального св≥ту.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1728 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„то разум человека может постигнуть и во что он может поверить, того он способен достичь © Ќаполеон ’илл
==> читать все изречени€...

2271 - | 2080 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.