Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≤сторичн≥ типи св≥тогл€ду (м≥фолог≥€, рел≥г≥€, ф≥лософ≥€)




—в≥тогл€д, його структура ≥ роль у життЇд≥€льност≥ людини.

—в≥тогл€д - це складне, синтетичне, ≥нтегральне утворенн€ сусп≥льноњ ≥ ≥ндив≥дуальноњ св≥домост≥. ≤стотне значенн€ дл€ його характеристики маЇ пропорц≥йну присутн≥сть р≥зних компонент≥в - знань, переконань, в≥рувань, настроњв, прагнень, над≥й, ц≥нностей, норм, ≥деал≥в ≥ т.д. ¬ структур≥ св≥тогл€ду можна вид≥лити чотири основн≥ компоненти:

ѕ≥знавальний компонент. ЅазуЇтьс€ на узагальнених знанн€х - повс€кденних, профес≥йних, наукових ≥ т.д. ¬≥н представл€Ї конкретно-наукову ≥ ун≥версальну картину миру, систематизуючи ≥ узагальнюючи результати ≥ндив≥дуального ≥ сусп≥льного п≥знанн€, стил≥ мисленн€ того або ≥ншого сп≥втовариства, народу або епохи.

÷≥нн≥сний-нормативний компонент. ¬ключаЇ ц≥нност≥, ≥деали, переконанн€, в≥руванн€, норми, директивн≥ д≥њ ≥ т.д. ќдне з головних призначень св≥тогл€ду пол€гаЇ не т≥льки в тому, щоб людина спиралас€ на €к≥сь сусп≥льн≥ знанн€, але ≥ в тому, щоб вона могла керуватис€ певними сусп≥льними регул€торами.

≈моц≥йно-вольовий компонент. ƒл€ того, щоб знанн€, ц≥нност≥ ≥ норми реал≥зовувалис€ в практичних вчинках ≥ д≥€х, необх≥дне њх емоц≥йно-вольове освоЇнн€, перетворенн€ на особист≥ погл€ди, переконанн€, в≥руванн€, а також виробленн€ певноњ психолог≥чноњ установки на готовн≥сть д≥€ти.

ѕрактичний компонент. —в≥тогл€дна функц≥€ у життЇд≥€льност≥ людини пол€гаЇ у тому, що, опановуючи ф≥лософ≥ю, людина в≥дтворюЇ певний погл€д на св≥т. ’арактер њњ у€влень про св≥т спри€Ї визначенню певноњ мети. ѓх узагальненн€ створюЇ за≠гальний життЇвий план, формуЇ ≥деали людини. —в≥тогл€д не може бути лише сумою знань. ” св≥тогл€д≥ в≥дбуваЇтьс€ певне ставленн€ до св≥ту. —в≥тогл€д маЇ спр€мовувати повед≥нку, д≥€льн≥сть людини у сфер≥ практики ≥ в п≥знанн≥. —в≥тогл€дна функц≥€ пол€гаЇ в тому, що ф≥лософ≥€ - ученн€ про загальне в систем≥ людина - св≥т - служить теоретичним ірунтом св≥тогл€ду, систематизуЇ, розширюЇ знанн€ людей про св≥т, людство, сусп≥льство, допомагаЇ зрозум≥ти св≥т €к Їдине ц≥ле ≥ визначити у навколишньому св≥т≥ м≥сце людини.

 

≤сторичн≥ типи св≥тогл€ду (м≥фолог≥€, рел≥г≥€, ф≥лософ≥€).

—в≥тогл€д Ч пост≥йний супутник людськоњ життЇд≥€льност≥ на будь-€кому етап≥ ≥стор≥њ сусп≥льства. Ќайб≥льш вивченими ≥сторичними формами його Ї м≥ф та рел≥г≥€.

ќсоблив≥стю м≥фу Ї обовТ€зков≥сть сюжету про походженн€ предмет≥в: описати, по€снити зовн≥шн≥й св≥т Ц значить розпов≥сти про його походженн€ ≥ тим самим задовольнитис€. ћайже повсюдно ун≥версальне у€вленн€ про св≥т люди вт≥лили у образ Усв≥тового дереваФ.

÷ей образ заф≥ксовано у текстах р≥зного жанру, у образотворчому мистецтв≥ (живопис, орнамент, вишивка), у арх≥тектур≥. ѕо вертикал≥ дерево символ≥зуЇ три основн≥ косм≥чн≥ зони: небесне царство, наземне ≥ п≥дземне; у часовому в≥дношенн≥ три частини дерева можуть символ≥зувати минуле, сучасне й майбутнЇ; у поелементному в≥дношенн≥ Ц вогонь, вода, земл€). ƒо кожноњ частини дерева можна було в≥днести ≥ окрем≥ класи ≥стот (тварин): до верхньоњ належали птахи, до середньоњ Ц копитн≥, до нижньоњ Ц зм≥њ, миш≥, жаби, риби. ” схем≥ св≥тового дерева горизонтальн≥ в≥с≥ могли в≥дпов≥дати чотирьом сторонам св≥ту, порам року, частинам доби, елементам св≥ту, людським д≥€м. ¬≥д самого початку м≥фи були пол≥функц≥ональними, мали вони й сакральний характер, тобто були поЇднан≥ з рел≥г≥йними в≥руванн€ми.

–ел≥г≥€ Ї б≥льш п≥зньою та зр≥лою формою св≥тогл€ду людства, а тому ≥ б≥льш досл≥дженою. рел≥г≥йн≥й св≥домост≥ вже ч≥тко розд≥л€ютьс€ суб'Їкт ≥ об'Їкт, а отже, долаЇтьс€ характерна дл€ м≥фу непод≥льн≥сть людини й природи ≥ закладютьс€ основи проблематики, €ка стане специф≥чною дл€ ф≥лософ≥њ. ¬ рел≥г≥њ ≥де€ в≥дд≥л€Їтьс€ в≥д матер≥њ ≥ нав≥ть протиставл€Їтьс€ њй. ќсоблив≥стю рел≥г≥йного св≥тогл€ду Ї його практичн≥сть, оск≥льки в≥ра без справ мертва. –ел≥г≥ю творить народ, в≥н Ї ≥ суб'Їктом ≥ об'Їктом рел≥г≥йноњ творчост≥, €ка в ≥стор≥њ виступала джерелом потужних зрушень у сусп≥льств≥. —учасна доба пов'€зана з важкими пошуками нових шл€х≥в буд≥вництва державност≥ ≥ формуванн€ нац≥ональноњ культури. ƒл€ ф≥лософ≥њ це означаЇ насамперед подоланн€ догматизму та оновленн€ њњ проблемного пол€.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 519 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬елико ли, мало ли дело, его надо делать. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2277 - | 1949 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.