Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ƒл€ чого потр≥бна риторика.




–»“ќ–» ј Ц ÷≈ –ќ« ≤Ў „» Ќ≈ќЅ’≤ƒЌ≤—“№?

¬ступ. Ќапевно, кожному з вас знайомий т€жкий процес творчост≥, коли потр≥бно п≥дготуватис€ до виступу на конференц≥њ чи зборах, написати курсову роботу або реферат, звернутис€ до кого-небудь з д≥ловим листом, в≥дсто€ти свою точку зору в суперечц≥. «а даними психолог≥в мовленнЇве зац≥пен≥нн€ переживають ≥ досить розумн≥, осв≥чен≥, начитан≥ особи, €к≥ волод≥ють широким, багатим словниковим запасом. «адумайтесь, €к часто в результат≥ викривленоњ або неточно висловленоњ думки виникаЇ конфл≥кт, суперечка, розрив стосунк≥в? ƒо чого, зрештою, може призвести в≥дсутн≥сть взаЇмо- порозум≥нн€?

—лабкий р≥вень або нав≥ть в≥дсутн≥сть навичок сп≥лкуванн€, ум≥нн€ слухати один одного, розум≥ти та домовл€тис€ може призвести до непорозум≥нн€, конфл≥кту, сварки, ворожнеч≥, в≥йни. ћи часто забуваЇмо, що сп≥лкуванн€ Ц це двосторонн≥й процес: люди розум≥ють ≥ сприймають того, хто сам ум≥Ї слухати та водночас в≥дчувати, €к його промова та вислови сприймаютьс€ ≥ншими.

Ќавчитис€ сп≥лкуватис€ можна лише в≥дмовившись в≥д акс≥оми Ђя: ѕ–ј¬»…ї, €к непохитноњ точки зору; необх≥дно ум≥ти визнавати своњ помилки. «авжди, в будь-€кому д≥алоз≥ нам сл≥д памТ€тати про це. ј мета сп≥лкуванн€ Ц рух до ≥стини, наближенн€ до нењ вс≥х учасник≥в д≥алогу, в котрому кожен шукаЇ свою правду. ¬ сучасному св≥т≥ вкрай необх≥дно ум≥ти знаходити шл€хи до д≥алогу, вих≥д з найнебезпечн≥ших ситуац≥й, ум≥ти домовл€тис€, слухати, в≥докремлювати зерна ≥стини в≥д лузги амб≥ц≥й.

”м≥нн€ розум≥ти та переконувати, слухати та чути даЇтьс€ не т≥льки в≥д природи або працею самовихованн€. ¬оно дос€гаЇтьс€ також ≥ спец≥альним навчанн€м, оволод≥нн€м ц≥лою системою мовленнЇво-розумових операц≥й, €ким навчали вс≥х культурних людей з найдавн≥ших час≥в. ÷≥ завданн€ виконувала риторика, ≥ вона була створена давньогрецькими ф≥лософами-риторами.

≤сторично склалось так, що риторика служила в основному ораторському мистецтву, а не повс€кденному мовленню. ќднак пон€тт€ Ђриторикаї, ширше за пон€тт€ Ђораторське мистецтвої ≥ не зводитьс€ до нього. ¬оно охоплюЇ широке коло знань, вм≥нь, навичок: в≥д виникненн€ ≥дењ, задуму мовленн€ ≥ до безпосереднього мовленнЇвого процесу та мовленнЇвоњ взаЇмод≥њ. “ому риторика у сучасних умовах Ц це наука про мовленнЇву доц≥льн≥сть, про усв≥домлену та коректну повс€кденну розумово-мовленнЇву д≥€льн≥сть.

¬ам доведетьс€ жити у складному та повному протир≥ч сусп≥льств≥. « одного боку Цце св≥т найнов≥ших дос€гнень техн≥ки, св≥т в≥дкритих кордон≥в та великих можливостей дл€ ¬ашого розвитку. Ќаприклад, мандрувати, отримувати будь-€ку ≥нформац≥ю в ≤нтернет≥. ј з ≥ншого боку, це св≥т, у €кому багато людей мало сп≥лкуЇтьс€, вони самотн≥, позбавлен≥ звичноњ системи моральних ц≥нностей, живуть б≥дним духовним житт€м. Ѕагато випускник≥в шк≥л не можуть сп≥лкуватис€ в р≥зних життЇвих ситуац≥€х: виступати з ≥нформац≥йним пов≥домленн€м, докладом; брати участь у дискус≥€х, переконливо

аргументуючи свою точку зору; писати оф≥ц≥йн≥ листи; виступати з публ≥чною промовою; вв≥чливо попросити, в≥дмовити, порадити, оц≥нити щось тощо.

–иторика €к навчальна дисципл≥на в≥дпов≥даЇ цьому важливому соц≥альному замовленню. ¬она вчить анал≥зувати р≥зн≥ обставини сп≥лкуванн€: враховувати, з ким в≥н говорить, дл€ чого, де, коли ≥ €к Ц адекватн≥й мовленнЇв≥й повед≥нц≥. јнал≥зуючи приклади усп≥шного та неусп≥шного сп≥лкуванн€, створюючи своњ власн≥ висловлюванн€ при р≥шенн≥ риторичних задач, оц≥нюючи чуже ≥ своЇ мовленн€, ¬и зможете розвивати ум≥нн€ адаптуватис€ до умов житт€, що пост≥йно зм≥нюютьс€, рефлексувати з приводу своЇњ мовленнЇвоњ повед≥нки. “ак риторика допоможе ¬ам стати особист≥стю, €ка зд≥йснюЇ менше помилок у сп≥лкуванн≥, ≥ тим самим уникнути стрес≥в.

–иторика готуЇ ¬ас до майбутнього житт€ Ц усп≥шноњ роботи в колектив≥, коли вимагаЇтьс€ взаЇмод≥€ти з колегами, шукати оптимальне р≥шенн€ проблеми разом з сп≥вроб≥тниками та начальством ≥ т. ≥н.

–иторика вчить гуман≥тарному мисленню людей, €к≥ звикли д≥лити св≥т на чорне та б≥ле, в≥рне ≥ нев≥рне Ц вчить шукати р≥зн≥ вар≥анти р≥шенн€ одн≥Їњ ≥ т≥Їњ ж задач≥. Ќаприклад, €к в≥дмовити, не образивши людини? як в≥дсто€ти своњ переконанн€, не посварившись з опонентом? “аким чином, риторика вчить позитивному ставленню до людей, до св≥ту.  р≥м того, вона допомагаЇ усв≥домити де€к≥ моральн≥ ц≥нност≥, ≥ т≥, €к≥ повТ€зан≥ з сп≥лкуванн€м, значенн€м слова у житт≥ людини. “ак, риторика вчить: будьте уважними до свого слова, допомагайте ≥ншим ≥ словом, ≥ справою, сп≥лкуйтес€ так, €к ¬и хот≥ли б, щоб сп≥лкувались з ¬ами.

–иторика також вчить важливим загально-навчальним ум≥нн€м, €к≥ характеризують р≥вень функц≥ональноњ грамотност≥, наприклад, ум≥нню вибирати значиму ≥нформац≥ю з тексту; вид≥л€ти головне; ≥нтерпретувати та переробл€ти ≥нформац≥ю, представл€ючи њњ в дек≥лькох формах (схемах, таблиц€х, д≥аграмах ≥ т. ≥н.); стисло передавати зм≥ст; реал≥зовувати так≥ тексти €к в≥дгук, реферат, доклад ≥ т. ≥н.

Ќ≥ дл€ кого не секрет, що в останн≥й час в≥дбуваЇтьс€ зниженн€ р≥вн€ мовленнЇвоњ культури. Ќаприклад, ми чуЇмо нев≥рн≥ наголоси у мовленн≥ диктор≥в, груб≥ слова у мовленн≥ учасник≥в теле- та рад≥опередач, спостер≥гаЇмо некоректну мовленнЇву повед≥нку у найр≥зноман≥тн≥ших сферах сп≥лкуванн€. –иторика багато в чому виховуЇ неприйн€тт€ цих негативних €вищ ≥ тим самим спри€Ї п≥двищенню мовленнЇвоњ культури (а значить ≥ культури взагал≥). јдже культура, на думку науковц≥в, це те, €к ми сп≥лкуЇмось.

Ќе випадково у всьому св≥т≥ при модерн≥зац≥њ осв≥ти у центр≥ ви€вл€ютьс€ питанн€ комун≥кативноњ компетенц≥њ. ¬≥д комун≥кативних ум≥нь багато в чому залежать ≥ особист≥ усп≥хи. ≤ усп≥хи сусп≥льства в ц≥лому.

ќсь чому риторика €к наука про культуру сп≥лкуванн€, культуру мовленн€ вв≥рвалась у третЇ тис€чол≥тт€.

—учасна риторика, у центр≥ €коњ людина, що сп≥лкуЇтьс€, обТЇднала у нерозривне ц≥ле р≥зн≥ знанн€ про людину з теор≥њ комун≥кац≥њ, психолог≥њ сп≥лкуванн€, л≥нгв≥стики, етики, соц≥олог≥њ, лог≥ки, сем≥отики тощо. “аким чином, риторика вчить сп≥лкуванню на новому етап≥ розвитку сусп≥льства, в умовах в≥дкритост≥ ≥нформац≥йного простору, колосальних можливостей ≥нформац≥йних технолог≥й. —аме цим в≥др≥зн€Їтьс€ сучасна риторика в≥д т≥Їњ, €кою вона була ще к≥лька дес€тил≥ть тому.

як показуЇ багатор≥чний досв≥д, комун≥кативн≥ ум≥нн€ формуютьс€ т≥льки в результат≥ ц≥леспр€мованоњ роботи, заснованоњ на спец≥альних методах та прийомах. ÷€ робота може бути реал≥зована т≥льки у межах особливого предмета з≥ своњм зм≥стом, лог≥кою викладу та технолог≥Їю.

ѕровед≥ть самоанал≥з своЇњ п≥дготовки у вм≥нн≥ вести д≥алог, дискус≥ю, просто розмову. —пробуйте чесно дати в≥дпов≥дь на запитанн€:

- що ¬и б≥льше любите: говорити чи слухати?

- чому в≥ддаЇте б≥льшу перевагу - самотност≥ чи сп≥лкуванню?

- на пропозиц≥ю викладача виступити перед товаришами групи ¬и в≥дмовитесь чи охоче приймете цю пропозиц≥ю?

- €кщо треба дати оц≥нку виступу свого однокурсника, ¬и спробуЇте в≥дмовчатись чи охоче дасте оц≥ните його словесну роботу?

- у дискус≥њ про питанн€, €к≥ ¬ас ц≥кавл€ть, ви вм≥Їте дослухати до к≥нц€ ¬ашого опонента чи перебиваЇте його, щоб висловити свою думку?

якщо ¬и дасте в≥дпов≥дь на ц≥ питанн€ ≥ зрозум≥Їте, що б≥льше любите говорити, в≥дмовл€Їтесь в≥д виступ≥в, в≥ддаЇте перевагу самотност≥, не сп≥шите дати оц≥нку словесн≥й д≥€льност≥ свого одногрупника, у розмов≥ перебиваЇте свого опонента, не дослухавши його до к≥нц€, то риторика Ц це саме та дисципл≥на, €ка допоможе ¬ам у повноц≥нному сп≥лкуванн≥. якщо ви дали протилежн≥ в≥дпов≥д≥, то вище названа дисципл≥на допоможе удосконалити ваш≥ ум≥нн€ та навички у комун≥кативн≥й д≥€льност≥.

”сп≥х≥в ¬ам у вдосконаленн≥ мовленнЇвоњ культури дл€ зд≥йсненн€ ¬аших мр≥й у профес≥йн≥й д≥€льност≥!

Ћ≈ ÷≤я 1





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 516 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—лабые люди всю жизнь стараютс€ быть не хуже других. —ильным во что бы то ни стало нужно стать лучше всех. © Ѕорис јкунин
==> читать все изречени€...

2016 - | 1958 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.