Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕ≥дходи до розробленн€ рекламного бюджету




як показуЇ практика, при недостатньому обс€з≥ рекламних витрат њх ефект, що виражаЇтьс€ в зб≥льшенн≥ обс€гу продаж≥в, близький до нул€ (так званий закон ћерф≥). –азом з тим ≥снуЇ певна максимальна межа, п≥сл€ €коњ зб≥льшенн€ витрат на рекламу також не приводить до зростанн€ збуту.

¬изначенн€ розм≥ру бюджету вимагаЇ, щоб прибуток, продаж≥ або частка ринку розгл€далис€ €к конкретн≥ завданн€ реклами або стимулюванн€. ћенеджер повинен з≥ставити витрати на майбутн≥ заходи, величина €ких визначаЇтьс€ на початку року, ≥з прибутком, продажами або часткою ринку, що оч≥куютьс€ наприк≥нц≥ року. ƒосить важко визначити безпомилково розм≥р рекламного бюджету.

¬есь комплекс р≥шень ≥з розробленн€ рекламного бюджету можна умовно розпод≥лити на два великих етапи:

1) визначенн€ загального обс€гу кошт≥в, що асигнуютьс€ на рекламу;

2) розпод≥л кошт≥в рекламного бюджету за статт€ми його витрат.

ƒо побудови бюджету варто починати так, начебто в≥н складаЇтьс€ т≥льки ≥з загальних витрат на рекламу. ¬ин€ток становл€ть лише ф≥рми, що продають свою продукц≥ю через продовольч≥ магазини й аптеки ≥ традиц≥йно надають перевагу стимулюванню збуту. јсигнуванн€ на стимулюванн€ повинн≥ бути приблизно пропорц≥йними планов≥й частц≥ ринку, точн≥ше, планов≥й частц≥ в каналах розпод≥лу. ѕот≥м менеджер може додержуватис€ процедур визначенн€ витрат на рекламу. Ќабагато прост≥ше передбачити, €к на збут вплине реклама, н≥ж будь-€к≥ ≥нш≥ засоби стимулюванн€.

ѕ≥сл€ того €к визначена загальна сума витрат на рекламу, можна вир≥шувати, €к розпод≥лити њњ за р≥зними статт€ми, де враховуЇтьс€ використанн€ конкретних рекламонос≥њв, строки й м≥сце проведенн€ рекламноњ кампан≥њ, можлив≥сть залученн€ фах≥вц≥в рекламного агентства та ≥н.

ѕри визначенн≥ розм≥ру загального рекламного бюджету, не говор€чи вже про бюджети окремих рекламних кампан≥й, р≥дко вдаЇтьс€ одержати точну й достов≥рну цифру. ÷е в≥дбуваЇтьс€ тому, що, €к правило, немаЇ повноњ картини взаЇмозв'€зку м≥ж контактами споживача з рекламою ≥ його в≥дпов≥дними д≥€ми.  р≥м того, майбутнЇ становище важко передбачувати, особливо на тривалий пер≥од. “ому необх≥дно розраховувати розм≥р загального рекламного бюджету за допомогою хоча б двох метод≥в: €кщо один ви€витьс€ недосконалим, то можна буде покластис€ на ≥нший.

Ѕюджет - це завжди прогноз. ѕрот€гом першого року початкова цифра буде не раз перегл€датис€ з урахуванн€м ефективност≥ звичайноњ реклами стосовно ≥нших вар≥ант≥в, €кост≥ реклами, д≥й конкурент≥в ≥ корпоративних р≥шень з даного бюджету.  р≥м того, варто зб≥льшувати розм≥р бюджету, коли заходи реклами довод€ть свою д≥Їв≥сть, ≥ зменшувати, а може й зовс≥м припин€ти, коли вони неефективн≥.

¬арто вид≥лити два ≥ндив≥дуальних п≥дходи до встановленн€ рекламного бюджету: анал≥тичнийнеанал≥тичний.

јнал≥тичний п≥дх≥д базуЇтьс€ на пошуку функц≥ональноњ залежност≥ м≥ж рекламним бюджетом ≥ р≥внем дос€гненн€ мети орган≥зац≥њ. ¬≥н вимагаЇ, щоб д≥€ч≥ ринку формували своњ бюджети реклами на так≥й основ≥:

- виробленн€ конкретних ц≥лей;

- визначенн€ завдань, €к≥ треба буде вир≥шувати дл€ дос€гненн€ цих ц≥лей;

- оц≥нки витрат на вир≥шенн€ цих завдань.

«окрема, модель ¬айнберга дозвол€Ї за допомогою регрес≥йного анал≥зу досл≥джувати залежн≥сть величини рекламного бюджету в≥д зм≥ни частки ринку орган≥зац≥њ. –екламний бюджет(W), необх≥дний дл€ дос€гненн€ частки ринку(U), можна розрахувати за формулою

,

де - рекламний бюджет орган≥зац≥њ;

- в≥дношенн€ частки витрат на рекламу в обс€з≥ збуту п≥дприЇмства до в≥дпов≥дного показника конкурента;

- частка ринку орган≥зац≥њ;

- рекламний бюджет конкурента;

- частка ринку конкурента.

 

Ќеанал≥тичний п≥дх≥д заснований на досв≥д≥ або спрощених правилах прийн€тт€ р≥шень. Ќеанал≥тичн≥ методи значно спрощують плануванн€. ќднак вони не мають практично н≥€кого зв'€зку ≥з ц≥л€ми маркетингу. ÷ього недол≥ку позбавлен≥ анал≥тичн≥ методи й модел≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 578 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„еловек, которым вам суждено стать Ц это только тот человек, которым вы сами решите стать. © –альф ”олдо Ёмерсон
==> читать все изречени€...

2074 - | 1931 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.