Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“≈ћј 5. јнал≥з виробництва продукц≥њ, роб≥т ≥ послуг




«наченн€ ≥ завданн€ анал≥зу виробництва продукц≥њ

јнал≥з €кост≥ продукц≥њ

 

1. «наченн€ ≥ завданн€ анал≥зу виробництва продукц≥њ.

” процес≥ анал≥зу виробничоњ д≥€льност≥ п≥дприЇмства потр≥бно розгл€нути так≥ питанн€:

а) €к≥сть плануванн€ виробництва, напружен≥сть ≥ обірунтован≥сть план≥в д≥€льност≥ €к у ц≥лому, так ≥ окремих виробничих п≥дрозд≥л≥в;

б) оц≥нка виконанн€ план≥в виробництв, постачанн€ ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ, динам≥ки обс€г≥в виробництва;

в) визначенн€ основних фактор≥в, що впливали на загальн≥ обс€ги виробництва прот€гом останн≥х рок≥в, зокрема у зв≥тному пер≥од≥;

г) розкритт€ взаЇмозвТ€зку ≥ взаЇмозумовленост≥ показник≥в обс€гу виробництва, реал≥зац≥њ, асортименту, €кост≥ вироб≥в тощо;

д) визначенн€ внутр≥шньогосподарських резерв≥в зростанн€ обс€г≥в випуску продукц≥њ та реал≥зац≥њ, а також розробка заход≥в щодо њх використанн€.

ƒл€ виконанн€ анал≥тичного досл≥дженн€ використовують статистичну зв≥тн≥сть про виробництво продукц≥њ, форма є 1-п, а також планов≥ матер≥али в≥дпов≥дного в≥дд≥лу ≥ бухгалтерськ≥ дан≥ про випуск, в≥двантаженн€ ≥ реал≥зац≥ю продукц≥њ, ≥нш≥ оперативн≥ дан≥ виробничоњ д≥€льност≥. Ѕажано також ознайомитись ≥з залишками незавершеного виробництва, готовоњ продукц≥њ на склад≥ ≥ товар≥в в≥двантажених (форма є1).

јнал≥з обс€г≥в виробництва продукц≥њ звичайно починають з оц≥нки того, €к виконано план виробництва в ц≥лому по п≥дприЇмству ≥ в розр≥з≥ його основних виробничих одиниць, €к≥ були р≥вн≥ виконанн€ по м≥с€ц€х ≥ кварталах зв≥тного пер≥оду, визначають причини можливих невдач ≥ винних у цьому ос≥б.

ƒоц≥льно особливо уважно вивчити динам≥ку обс€г≥в випуску продукц≥њ на п≥дприЇмств≥. ѕри цьому використанн€ натуральних вим≥рник≥в обс€г≥в випуску продукц≥њ найб≥льш доречне, оск≥льки даЇ змогу запоб≥гти перекрученн€м, котр≥ запод≥юЇ ≥нфл€ц≥€. якщо ц≥ вим≥рники не можна використати, то обс€ги вим≥рюють у незм≥нних ц≥нах.

ƒан≥ табл. 5.1 св≥дчать, що обс€ги виробництва продукц≥њ невпинно знижувались в останнЇ пТ€тир≥чч€ ≥ становили п≥д к≥нець половину того, що було у першому роц≥. ¬одночас можна стверджувати, що темпи пад≥нн€ виробництва в останн≥ три роки дещо спов≥льнились. ѕроте загальну динам≥ку обс€г≥в виробництва сл≥д оц≥нити €к незадов≥льну.

“аблиц€ 5.1

ƒинам≥ка виробництва продукц≥њ

ѕоказник 1 р≥к 2 р≥к 3 р≥к 4 р≥к (минулий) 5 р≥к (зв≥тний)
¬иробництво цементу, тис.грн.          
¬≥дсоток до попереднього року          
¬≥дсоток до 1 року          

јнал≥зуючи динам≥ку обс€г≥в виробництва, треба обовТ€зково визначити, €к≥ фактори спричинили таку тенденц≥ю розвитку, й виокремити так≥, що д≥€ли на народногосподарському р≥вн≥, тобто були зовн≥шн≥ми. ” нашому приклад≥ цементне виробництво, повТ€зане з буд≥вництвом, зазнало спаду за браком ≥нвестиц≥й у звТ€зку з кризою в економ≥ц≥ ”крањни.

ѕроте внутр≥шн≥ фактори заслуговують на увагу не менше. ќбс€г виробництва можна зб≥льшити, використовуючи дорожч≥ матер≥али ≥ в≥дпов≥дно п≥дн≥маючи ц≥ну вироб≥в, або, навпаки, зб≥льшуючи у склад≥ рецептур дешев≥ компоненти, а зекономлен≥ деф≥цитн≥ спр€мовуючи на додатковий випуск продукц≥њ. ¬с≥ заходи щодо розвитку спец≥ал≥зац≥њ та кооперац≥њ також пом≥тно впливають на обс€ги виробництва.

јнал≥з асортименту ≥ структури випуску продукц≥њ. ќдним ≥з важливих напр€м≥в детал≥зац≥њ обс€гу випуску продукц≥њ Ї вивченн€ його в асортиментно-структурному розр≥з≥. ѕ≥д асортиментом розум≥ють перел≥к вид≥в продукц≥њ, що виробл€Їтьс€, ≥з зазначенн€м обс€г≥в випуску. Ѕ≥льш вузьким пон€тт€м Ї номенклатура випуску, €ка характеризуЇ т≥льки к≥льк≥сть, р≥зноман≥тн≥сть продукц≥њ, що виробл€Їтьс€. Ќарешт≥, структура Ч це сп≥вв≥дношенн€ окремих вироб≥в у загальному обс€з≥ виробництва, вираженому здеб≥льшого у в≥дсотках. «м≥на асортименту в пор≥вн€нн≥ з планом приводить до асортиментних, а структури випуску Ч структурних зрушень. ¬загал≥ ц≥ €вища т≥сно повТ€зан≥ одне з одним, ≥ тому ми маЇмо Їдин≥ асортиментно-структурн≥ зрушенн€ у випуску продукц≥њ.

ƒан≥ про виконанн€ плану з асортименту наведено в табл. 5.2. (У≈Ф Ч новий вид продукц≥њ зам≥сть застар≥лоњ У™Ф).

“аблиц€ 5.2

¬их≥дн≥ дан≥ дл€ анал≥зу асортименту

¬ир≥б ¬ипуск продукц≥њ, тис.грн. «араховуЇтьс€ плану
ѕлан ‘акт ¬иконанн€ плану, %
         
ј        
Ѕ        
¬        
       
ƒ        
Ѕ*        
-     -
–азом        

–озрахунок показник≥в виконанн€ плану асортименту зд≥йснюють трьома способами.

ѕерший маЇ назву Успос≥б найменшого числаФ. …ого суть пол€гаЇ у вибор≥ меншоњ з двох сум. ≤накше кажучи, беретьс€ фактична сума, проте за умови, що вона не перевищуЇ планове завданн€. ¬ табл. 5.2 ц≥ зал≥ков≥ суми разом становили 860 тис. грн. «в≥дси коеф≥ц≥Їнт асортиментност≥ становитиме:

 ас= 860 / 1000 = 0,86(5.1)

ƒругий спос≥б передбачаЇ брати €к загальний показник найменший в≥дсоток виконанн€ плану серед ус≥х вироб≥в, тобто 50%, а у вираженн≥ коеф≥ц≥Їнта Ч 0,5.

“рет≥й спос≥б пропонуЇ знаходити сп≥вв≥дношенн€ к≥лькост≥ вироб≥в з повним виконанн€м плану й к≥лькост≥ планових позиц≥й. ÷ей показник т≥сно повТ€заний з номенклатурою продукц≥њ, тому його називають коеф≥ц≥Їнтом номенклатурност≥:

 н= 4 / 6 = 0,667(5.2)

ќтже, зг≥дно з ус≥ма способами план з асортименту суттЇво не виконано. ѕри анал≥з≥ потр≥бно звернути увагу на розширенн€ й оновленн€ асортименту. ” нашому приклад≥ планувалос€ оновленн€ асортименту на 12% (120:1000*100), однак фактично частка оновленоњ продукц≥њ з урахуванн€м фактичного обс€гу випуску становила менше €к 6% (60:1010*100). —уттЇвим недол≥ком Ї те, що п≥дприЇмство продовжило виробництво застар≥лоњ продукц≥њ У™Ф, €ка не маЇ попиту на ринку.

“реба зазначити, що сьогодн≥ не можна по€снювати зрушенн€ в асортимент≥ й структур≥ випуску продукц≥њ €кимись УобТЇктивнимиФ причинами, бо вс≥ вони оперативно враховуютьс€ на самому п≥дприЇмств≥ через коригуванн€ планових завдань. “ому в≥дхиленн€ при виконанн≥ плану Ч це в≥дверто погана прац€ виконавц≥в ≥ адм≥н≥стратор≥в низових ланок (д≥льниць, цех≥в, ф≥л≥й).

2. јнал≥з €кост≥ продукц≥њ.

јнал≥з €кост≥ продукц≥њ ірунтуЇтьс€ на систем≥ численних показник≥в, серед €ких сл≥д вир≥знити загальн≥ й частков≥, пр€моњ та поб≥чноњ д≥њ.

Ќайб≥льш узагальнюючий характер мають частка продукц≥њ, атестована державою €к продукц≥€ вищоњ €кост≥ (зараз цього не робл€ть), частка продукц≥њ, €ка одержала товарн≥ знаки, в загальному обс€з≥ випуску. —воЇр≥дним знаком €кост≥ Ї ф≥рмовий знак всесв≥тньо в≥домих корпорац≥й, €к≥ вибороли славу виробник≥в €к≥сноњ продукц≥њ. ƒосить над≥йним показником €кост≥ може бути в≥дпов≥дн≥сть м≥жнародним стандартам.  р≥м того, використовують так≥ загальн≥ обТЇктивн≥ показники €кост≥:

- сортн≥сть (легка, харчова, х≥м≥чна та ≥нш≥ галуз≥ промисловост≥);

- марочн≥сть (харчова, промислов≥сть буд≥вельних матер≥ал≥в);

- вм≥ст корисних речовин або шк≥дливих дом≥шок (% до загального

- обс€гу або ваги);

- строк служби (ресурс) ≥ над≥йн≥сть;

- призначенн€ одного з часткових показник≥в €кост≥ €к Їдиного пров≥дного (м≥цн≥сть метал≥в, калор≥йн≥сть харч≥в, теплотворн≥сть палива тощо).

” процес≥ анал≥зу вивчають ≥ так≥ поб≥чн≥ показники €кост≥ продукц≥њ:

- гарант≥йний терм≥н роботи, к≥льк≥сть ≥ варт≥сть гарант≥йних (безплатних дл€ споживач≥в) ремонт≥в у розрахунку на один вир≥б;

- на€вн≥сть рекламац≥й, њхн≥ к≥льк≥сть ≥ варт≥сть;

- в≥дсоток браку;

- пониженн€ у сортност≥ продукц≥њ за межами п≥дприЇмства;

- в≥дсоток поверненн€ продукц≥њ на виправленн€ дефект≥в;

- в≥дпов≥дн≥сть мод≥;

- на€вн≥сть ≥ р≥вень попиту на даний вир≥б тощо.

ќц≥нюючи зм≥ну €кост≥ продукц≥њ на п≥дприЇмств≥, сл≥д надавати перевагу обТЇктивним ≥ к≥льк≥сним показникам €кост≥, €к≥ забезпечують належну точн≥сть визначенн€ стану €кост≥ продукц≥њ. Ќайб≥льш вдалою ≥люстрац≥Їю цього може бути анал≥з показника сортност≥ продукц≥њ.

—ортн≥сть використовують щодо продукц≥њ, в €к≥й допускаютьс€ певн≥, несуттЇв≥, в≥дхиленн€ де€ких ознак ≥ €костей в≥д чинних стандарт≥в ≥ техн≥чних вимог. «важаючи на к≥льк≥сть передбачених сорт≥в ≥ сп≥вв≥дношенн€ њх у загальному обс€з≥ виробництва, визначають середн≥й показник сортност≥ €к за планом, так ≥ фактично.  онкретн≥ дан≥ дл€ анал≥зу сортност≥ наведено в табл. 5.3.

¬иконанн€ плану за сортн≥стю можна визначити трьома основними способами.

—пос≥б першосортних одиниць. Ќаведен≥ в табл. 5.3 по-сортов≥ коеф≥ц≥Їнти (на п≥дстав≥ посортових знижок) сл≥д помножити на в≥дпов≥дну к≥льк≥сть продукц≥њ або показники частки ≥ одержан≥ суми додати.

ѕлановий коеф≥ц≥Їнт сортност≥:

 п = (630*1,0+180*0,9+90*0,8) / 900 = 864 / 900 = 0,96 (5.3)

‘актичний коеф≥ц≥Їнт сортност≥:

 ф= (730*1,0+150*0,9+120*0,8) / 1000 = 961 / 1000 = 0,961 (5.4)

ќск≥льки величина фактичного показника б≥льша за планову, можна зробити висновок, що фактична сортн≥сть продукц≥њ вища в≥д плановоњ, —пос≥б пор≥вн€нн€ середньозважених ц≥н. якщо фактична середньозважена ц≥на одного виробу б≥льша або дор≥внюЇ планов≥й, план за сортн≥стю вважаЇтьс€ виконаним. ÷е дуже простий спос≥б, проте в≥н маЇ ≥стотну ваду Ч його не можна використовувати дл€ розрахунку загального показника по п≥дприЇмству. ¬иход€чи з даних табл. 5.3:

ѕланова ц≥на виробу 8640 грн.: 900 = 9,6 грн.

‘актична ц≥на виробу 9610 грн.: 1000 = 9,61 грн.

«д≥йснен≥ розрахунки св≥дчать також про виконанн€ плану за сортн≥стю.

“аблиц€ 5.3

—орт —ортовий коеф≥ц≥Їнт ѕлан ‘акт ¬иконанн€ плану, %
 ≥льк≥сть вироб≥в, шт. —ума, грн.  ≥льк≥сть вироб≥в, шт. —ума, грн.
1,0         115,9
≤≤ 0,9         83,3
≤≤≤ 0,8         133,3
–азом -         111,2

—пос≥б пор≥вн€нн€ в≥дсотк≥в виконанн€ плану у варт≥сному ≥ натуральному вираженн≥. ¬ипередженн€ р≥вн€ виконанн€ плану у варт≥сному вираженн≥ 111,2% (9610:8640*100) в пор≥вн€нн≥ з натуральним Ч 111,1%п≥дтверджуЇ факт виконанн€ плану за сортн≥стю.

« наведених вище трьох способ≥в найб≥льш ун≥версальним Ї спос≥б першосортних одиниць, оск≥льки в≥н практично виключаЇ вплив зм≥ни й асортименту продукц≥њ.

Ќасамк≥нець виконують розрахунок впливу зм≥ни к≥лькост≥ та €кост≥ продукц≥њ на обс€г њњ випуску у варт≥сному вираженн≥.

–озрахунок фактор≥в:

1)зм≥на к≥лькост≥ виробленоњ продукц≥њ:

(1000 - 900) * 9,6 грн. = +960 грн.;

2)зм≥на €кост≥ (сортност≥) продукц≥њ:

(9,61 - 9,6) *1000 = +10 грн.

–азом + 970 грн.

ѕерев≥рка розрахунку: 9610 - 8640 = 970 грн.

„астина вироб≥в у процес≥ виробництва псуЇтьс€ через порушенн€ технолог≥њ, несправност≥ устаткуванн€ або низьку квал≥ф≥кац≥ю чи несумл≥нн≥сть роб≥тник≥в. ÷е €вище маЇ назву Убрак продукц≥њФ.

Ѕрак може бути остаточним ≥ виправним. ѕри анал≥з≥ визначають загальну суму браку ≤ в≥дносну його величину (% браку), а також вивчають динам≥ку цього показника за р€д пер≥од≥в. ќсобливу увагу потр≥бно прид≥лити ви€вленню так званого прихованого браку, €кий з р≥зних причин не обл≥ковуЇтьс€, ÷ей брак ф≥гуруЇ €к добро€к≥сн≥ детал≥, нап≥вфабрикати ≥ нав≥ть готов≥ вироби ≤ Ї причиною порушенн€ в майбутньому ритму роботи ≥

неспод≥ваних збитк≥в.

ѕри анал≥з≥ браку обовТ€зково зТ€совують причини його виникненн€, м≥сцезнаходженн€, час ≥ винуватц≥в.

¬ажливими умовами проф≥лактики браку Ї: висока культура й орган≥зац≥€ виробництва; стаб≥льний ритм роботи ≥ постачанн€; впровадженн€ у виробництво сучасних технолог≥й ≥ устаткуванн€; квал≥ф≥кац≥€ персоналу, його дисципл≥нован≥сть ≥ в≥дпов≥дальн≥сть тощо.

¬арто також памТ€тати, що м≥ж €к≥стю продукц≥њ ≥ величиною браку ≥снують складн≥ й суперечлив≥ звТ€зки. Ќаприклад, зростанн€ к≥лькост≥ бракованоњ продукц≥њ не обовТ€зково спричин€Ї пог≥ршенн€ ѓѓ €кост≥, €к це ≥нод≥ вважаЇтьс€;

–≥вень браку Ч це передус≥м показник €кост≥ роботи, налагодженост≥ технолог≥чних процес≥в ≥ ч≥ткоњ орган≥зац≥њ виробництва. ÷е також показник порушенн€ ритму виробництва, пог≥ршенн€ орган≥зац≥њ та контролю за виробництвом.

 лючов≥ слова: асортимент, номенклатура, структура, сортн≥сть продукц≥њ, брак продукц≥њ.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 739 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕольшинство людей упускают по€вившуюс€ возможность, потому что она бывает одета в комбинезон и с виду напоминает работу © “омас Ёдисон
==> читать все изречени€...

2290 - | 1998 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.015 с.