Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


√раматичн≥ норми. √раматичн≥ помилки




«авданн€ дл€ практичноњ роботи

 

1. ¬≥дредагувати реченн€ з граматичними помилками та вказати, у чому пол€гаЇ њх суть (помилки в утворенн≥ форм сл≥в, помилки у побудов≥ словосполучень, помилки у структур≥ речень):

Ќа сл≥дкуюч≥й нед≥л≥ по телев≥зору буде продовженн€ ц≥кавого сер≥алу. (Ќаступного тижн€ по телев≥зоруЕ). ћ≥й тато п≥шов з роботи за своњм власним бажанн€м. (Еза власним бажанн€м). —толичн≥ прозањки, поети, критики познайомились ≥з творч≥стю кривор≥зьких поет≥в. (Е ознайомилисьЕ). Ѕатьк≥вськ≥ збори в≥дбудутьс€ у жовтн≥ м≥с€ц≥. (Е у жовтн≥Е). Ўевченко писав в≥рш≥, поеми, пов≥ст≥, прозу. (Ўевченко писав в≥рш≥, поеми, пов≥ст≥.) –ег≥страц≥€ учасник≥в конференц≥њ проводитьс€ з 9-оњ години. (–еЇстрац≥€ учасник≥в конференц≥њ розпочнетьс€ з 9-оњ години.)  алитка жал≥Ї наймитов≥ шматка хл≥ба, €кий працюЇ на нього. ( алитка жал≥Ї наймитов≥, €кий працюЇ на нього, шматка хл≥ба.) Ѕатько був в≥льний, а мати кр≥пачкою. (Ѕатько був в≥льний, а мати - кр≥посною.)  айдашиха б≥гла по селу й кричала, що мене вбивають. ( айдашиха б≥гла по селу й кричала, що њњ вбивають.)

2. —класти д≥алог з граматичними помилками й запропонувати товаришев≥ в≥дредагувати його:

- ћи довго йшли, ≥ вс≥ були втомлен≥, ≥ хтось запропонував в≥дпочити, а перед тим ≥шов дощ, ≥ ми довго не змогли знайти сухого м≥сц€. (Ќанизуванн€ простих речень)

- Ќосе (носить), баче бачить), ск≥ки (ск≥льки), зара (зараз)

3. ¬ибрати реченн€ з граматичною помилкою й обірунтувати њњ суть (помилки в утворенн≥ форм сл≥в, помилки у побудов≥ словосполучень, помилки у структур≥ речень):

”же не один косм≥чний корабель був виведений на орб≥ту з людиною на борту. (”же не один косм≥чний корабель з людиною на борту був виведений на орб≥ту.)

ѓњ вражало несумл≥нне ставленн€ до роботи своњх подруг. (ѓњ вражало несумл≥нне ставленн€ своњх подруг до роботи.)

ƒавно шукаю сковороду дл€ €Їшн≥ ≥ млинц≥в з нержав≥ючоњ стал≥. (ƒавно шукаю сковор≥дку з нержав≥ючоњ стал≥ дл€ приготуванн€ €Їшн≥ ≥ млинц≥в.)

–озпочато п≥дготовку мисливц≥в дл€ винищенн€ вовк≥в ≥ ос≥б, €к≥ будуть керувати облавою. (ƒл€ винищенн€ вовк≥в розпочато п≥дготовку мисливц≥в ≥ ос≥б, €к≥ будуть керувати облавою.)

“реба навчити виготовл€ти модел≥ гуртк≥вц≥в. (“реба навчити гуртк≥вц≥в виготовл€ти модел≥.)

ѕритиснувши руку до дерева, кров зупинилас€. ( оли € притиснув руку до дерева, кров зупинилас€.)

¬ражений ƒмитрик њњ словами, чимдуж посп≥шив додому. (¬ражений њњ словами, ƒмитрик чимдуж посп≥шив додому.)

Ќа вулиц≥ було чути крики дит€чих голос≥в. (Ќа вулиц≥ було чути дит€ч≥ голоси.)

 омандарм координував ≥ керував д≥€ми п≥хоти й танк≥в. ( омандарм координував д≥њ п≥хоти ≥ танк≥в та керував ними.)

ѕерев≥рка рев≥зора зв≥тност≥ колгоспу. (ѕерев≥рка рев≥зором колгоспноњ зв≥тност≥.)

4. ѕрослухати вислови й проанал≥зувати њх щодо в≥дпов≥дност≥ граматичним нормам (помилки в утворенн≥ форм сл≥в, помилки у побудов≥ словосполучень, помилки у структур≥ речень):

ƒ€кую вас (д€кую вам), по програм≥ (за програмою), оц≥нки по ≥стор≥њ (з ≥стор≥њ), ≥з-за хвороби (через хворобу), при ваш≥й допомоз≥ (з вашою допомогою), добрий по натур≥ (доброњ вдач≥), розкажи за брата (про брата), по вс≥х питанн€х (з ус≥х питань), под≥литис€ про враженн€ (враженн€м), звертатис€ на допомогу (за), оволод≥нн€ цього матер≥алу (цим), думка над тим (про), його зв≥льнили з-за (через) в≥дсутност≥ доказ≥в, наперек≥р (зальн≥й думц≥, з. думки).

5. «найти складн≥ випадки керуванн€:

¬ластивий, притаманний (кому? чому?): дн€м весни, лише йому св≥т, любов до людей.

’арактерний (дл€ кого? дл€ чого?): дл€ сучасноњ л≥тератури, дл€ д≥алектного мовленн€, дл€ дитини, дл€ зах≥дних крањн.

«азнав (кого? чого?) поразки, несправедливост≥.

ѕод≥литис€ (ким? чим?) враженн€ми, хл≥бом, таЇмницею.

≤гнорувати (кого? що?): поради, багатство, хвороби, здоровий спос≥б житт€, любТ€зн≥сть.

«апоб≥гати у значенн≥ Ђзаздалег≥дь в≥двертати щось неприЇмне, небажанеї (кому? чому?): авар≥€м, в≥йнам, втратам, помилкам, руйнуванню, лиху. «апоб≥гати у значенн≥ Ђдогоджати комусь, п≥длещуватис€ до когосьї вживаЇтьс€ з прийменником перед: перед ним запоб≥гали.

6. –едагуванн€ речень, у €ких допущено помилки в узгодженн≥ та керуванн≥ сл≥в:

—л≥д потурбуватис€ за (про) своЇ здоровТ€, опанувати собою (себе). ƒмитро знавс€ у ( на ) публ≥цистиц≥. Ћевко докор€в товариша (товаришев≥). ƒ≥ти часом завдають батькам прикрощ≥ (прикрощ≥ в). ўоб не запод≥€ти лихо (лиха), в≥н змовчав. ”сп≥шне навчанн€ грамот≥ (грамоти) Ц запорука грамотност≥. «г≥дно (з, до) наказом ухвалили р≥шенн€. ¬≥дпов≥дно (до, з або безприйменникова конструкц≥€) ур€довоњ постанови маЇмо д≥€ти. ѕерекупщики њзд€ть (селами, по селах). ¬≥н поводивс€ стосовно (до, з) обставин. ќлена весело см≥€лас€ (з, над) товариш≥в. “имко знущавс€ (з, над) собаки. ’лопець д≥€в у в≥дпов≥дност≥ (з, до) настановами.

7. –едагуванн€ речень, у €ких допущено помилки в узгодженн≥ присудка з п≥дметом:

Х ’ай на ньому цв≥туть (цв≥те) рос€ниста дор≥жка, ≥ зелен≥ луги, й солов'њн≥ гањ... (ј.ћалишко). –ад≥в (рад≥ли) ≥ садок, ≥ поле, ≥ долина... (Ћ.√л≥бов). «ахоплено в≥тав (в≥тали)  рушельницьку Ћьв≥в ≥ ѕетербург, ¬аршава ≥ ¬≥день, Ѕуенос-јйрес ≥ Ќью-…орк (ќ.√ончар). ¬ њњ темн≥й глибин≥ в≥дбиваютьс€ (в≥дбиваЇтьс€) ≥ л≥с, ≥ гори, ≥ село з хатками та садками, ≥ небо безоднЇ та синЇ з б≥лими, наче павутинн€, хмарками... (ѕанас ћирний). якщо присудок займаЇ позиц≥ю перед однор≥дними п≥дметами, що мають форму однини та Їднальн≥ в≥дношенн€, то в≥н найчаст≥ше узгоджуЇтьс€ в однин≥.

Х ’мари ≥ крапельки во≠ди на латах, п≥сок на урвищах берег≥в ≥ туман над р≥чкою набр€кли густим червоним мороком (√р.“ютюнник). Ќ≥ ¬≥тал≥й, н≥ “он€ не пригадують, щоб у ц≥ води заходили судна такого типу... (ќ.√ончар). «а≠вод ≥ лан, село ≥ м≥сто злились в Їдину п≥сню чисту (ћ.–ильський). ѕрисудок, €кий стоњть п≥сл€ однор≥дних п≥дмет≥в, що мають форму однини ≥ Їднальн≥ в≥дношенн€, уз≠годжуЇтьс€ в множин≥.

Х ÷≥Їњ весни нарешт≥ зацв≥ли вишн€ ≥ груша, посаджен≥ батьком три роки тому (ј.Ўк≥ль). “унел€ми пот€глис€ туЇва але€, €л≥вцева але€, що зосталис€ ще в≥д давнього плануванн€... (ќ.√ончар). ” наведених реченн€х паралельноњ форми однини не може бути: форму множини вимагаЇ синтаксичне оточенн€, а саме Ц п≥др€дне реченн€, €ке Ї сп≥льним дл€ однор≥дних п≥дмет≥в.

Х —пинивс€ - волошка чи не волошка вистромила гол≥вку з-пом≥ж колосочк≥в? (—.¬асильченко). ¬ирветьс€ крик чи ≥ржанн€ та й знову у шум≥ з≥ллЇтьс€ (ѕ.“ичина). «заду кожноњ п≥дводи торохкотить в≥дро або задимлений казанок (√ригор≥й “ютюнник). 3 однор≥дними п≥дметами в однин≥, що мають розд≥лов≥ в≥дношенн€, присудок найчаст≥ше узгоджуЇть≠с€ в однин≥ Ч це визначаЇтьс€ самим зм≥стом реченн€ та граматичними ознаками.

Х Ќе таб≥р, а струнке б≥ле м≥стечко народжувалос€ в межиг≥рТњ на очах у здивованих м≥сцевих жител≥в (ќ.√ончар). Ќе поле годуЇ, а нива (Ќар. тв.). Ќе просто розмова, а суперечка була м≥ж ними (3 жури.). ѕри≠судок при однор≥дних п≥дметах в однин≥, €к≥ мають протиставн≥ в≥дношенн€, узгоджуЇтьс€ т≥льки в однин≥.

8. ¬изначити п≥дмети та присудки в кожному реченн1. «'€сувати особливост≥ узгодженн€ присудка з од≠нор≥дними п≥дметами:

ћоже, то не т≥льки птиц€, а и вербне сонце розгойдуЇ св≥й передсв€тковий дзв≥н ≥ струшуЇ на землю сп≥вуче зо≠лото роси (ћ.—тельмах). “€гнутьс€ до сонц€ ≥ кв≥ти, ≥ трави, в≥ти кучер€в≥, гори голуб≥ (¬.—осюра). „и то садок видн≥Ї, чи город, чи поле (ѕанас ћирний). ” душ≥ разом заговори≠ла и одрада, и жаль, ≥ докора (ѕанас ћирний). ≤ роси, ≥ птиц≥, ≥ трави з зорею в≥тають мене (¬.—осюра). ¬день не лише сонце - все небо, здавалось, палило, дихало спекою (ќ.√ончар). Ќад дорогою попадалась вс€ в цв≥ту груша або кущ черемхи (ћ. оцюбинський). ѕеред нею €скравим видивом пролинула њњ крањна,  ињв, ¬есела  ам'€нка (ё.яновський). “опол≥ й пальми, кедри и осокори тебе зустр≥нуть з висоти (—. рижан≥вський). 3 к≥мнати чуЇтьс€ см≥х, гом≥н, музика (—.¬асильченко).

9. «аписати реченн€, вибравши форму узгодженн€ присудка в числ≥ з однор≥дними п≥дметами:

1нод≥ глибоку тишу (порушуЇ, порушують) стук≥т д€тла чи шерех збитоњ б≥лкою кедровоњ шишки (ќ.ƒонченко). ≤вась ≥ √рицько (йшли, йшов) по боках ≥ (догл€дав, догл€дали) овечат (ѕанас ћирний). Ќаука и труд, знанн€ ≥ школа манливо (кличе, кличуть) до мети (ѕ.”сенко). ≤ ц€ п≥сн€, ≥ дв≥ топол≥, ≥ веселка над селом, ≥ золотий туман, сонц€ на заход≥, ≥ дощик, що на-справд≥ йшов стороною, (перевернув, перевер≠нули) душу паруб-ков≥ (ћ.—тельмах). ≤ (пливе, пливуть) то≠ненькими, поплутани-ми струмочками не то думка, не то мр≥€ (ћ.≤вченко). ∆итт€ ≥ мр≥€ в згод≥ не (буваЇ, бувають) ≥ в≥чно борютьс€, хоч миру прагнуть (Ћес€ ”крањнка). Ќе в≥тер, а бур€ над землею в замети (клали, клала, клав) б≥лий сн≥г (Ћ, ѕервомайський).

10. Ђѕошук-редагуванн€ї ѕрочитати подан≥ реченн€, знайти допущен≥ помилки та по€снити њх суть:

„етверо науковц≥в под≥лилос€ ≥нформац≥Їю з журнал≥стом про украњнознавство в —Ўј й  анад≥. (“реба писати под≥лилис€, бо увага зосереджена на к≥лькост≥, а не на д≥њ)

”¬јЌ (”крањнська ¬≥льна јкадем≥€ Ќаук) був започатко-ваний у листопад≥ 1945 року в јвстр≥њ групою украњнських учених-ем≥грант≥в €к спадкоЇмниц€ ”¬јЌ у  иЇв≥ 1920-х Ц початку 1930-х рок≥в. (“реба писати була започаткована, бо присудок узгоджуЇтьс€ в род≥ й числ≥ з головним словом у словосполученн≥, в≥д €кого утворено абрев≥атуру).

„астина наукових сп≥вроб≥тник≥в ≤нституту мистецтвознавства, фольклористики й етнограф≥њ ≥м. ћ.–ильського перебували на науковому стажуванн≥ в јльбертскому ун≥верситет≥. (якщо п≥дмет виражений ≥менниками б≥льш≥сть, менш≥сть, частина, половина, решта, то присудок узгоджуЇтьс€ в числ≥ й род≥ з п≥дметом, тому треба написати перебувала.)

¬оскоб≥йники Ц в≥дом≥ в —Ўј украњнц≥. √алина чи ќлекс≥й ≥н≥ц≥ювали зароблен≥ кошти в≥ддати на виданн€ твор≥в ≤.Ѕагр€ного. (якщо присудок стоњть п≥сл€ п≥дмет≥в, то в≥н узгоджуЇ свою форму з останн≥м п≥дметом; отже, правильне написанн€: ≥н≥ц≥ював)

11. «ам≥нити пр€му мову непр€мою:

 айдашиха б≥гла по селу й кричала: Ђ–€туйте! ¬бивають!ї ( айдашиха б≥гла по селу й кричала, що њњ вбивають.)

Ђ¬асильку, го-ов! ј йди сюди!ї - гукнув з подв≥рТ€ батько. (Ѕатько гукнув з подв≥рТ€, щоб ¬асилько йшов до нього.)

Ђя ц≥Їњ п≥сн≥ ран≥ше не чув, - сказав студентов≥ “арас. Ц ¬и њњ всю знаЇте?ї (“арас сказав студентов≥, що ц≥Їњ л≥сн≥ в≥н ран≥ше не чув, ≥ запитав, чи той њњ всю знаЇ.)

Ђј так! - п≥дтвердив д≥дусь. Ц ќтам, на плес≥, завжди Ї качки.ї (ƒ≥дусь п≥дтвердив, що на плес≥ завжди Ї качки.

ЂЌу, чого тебе понесло в поле? „ого?ї - допитувалась мати. (ћати допитувалась, чого його понесло в поле.)

12. ¬прави на усуненн€ лог≥чних суперечностей

12.1. ¬иправте алог≥зми в перел≥ках:

Х ўодн€ ки€ни виход€ть на вулицю. ƒо њх послуг Ц автобуси, трамвањ, авто, такс≥. Ѕлизько двох м≥льйон≥в пасажир≥в перевозить щодн€ м≥ський транспорт ≥ метропол≥тен.

Х –едактор≥в нашого видавництва можна под≥лити на наукових редактор≥в, л≥тературних редактор≥в, а також редактор≥в з≥ званн€м кандидата наук.

Х –укописи под≥л€ютьс€ на т≥, що потребують доопрацюванн€, т≥, що не потребують його, ≥ т≥, що над≥йшли до видавництва ≥з зап≥зненн€м.

Х  ињвська область строката щодо €кост≥ дор≥г. ™ прекрасн≥ бетонн≥, асфальтован≥ покритт€. ™ брук≥вки ≥ пол≥пшен≥ ірунтов≥ шл€хи, а також широк≥ дво- ≥ нав≥ть трисмугов≥ автостради.

Х –еал≥зуЇмо гуртом ≥ вроздр≥б тканини шторн≥, вовн€н≥, дл€ спецод€гу, ≥нш≥.

Х ’очетьс€ побачити јз≥ю, ≤нд≥ю, екзотичн≥ крањни.

Х Ќавчально-тренувальна ф≥рма Ђ”крањнський народний сувен≥рї торгуЇ товарами украњнських народних промисл≥в: виробами з керам≥ки, скла, дерева, глини, витворами мал€рства, гончарства, ткацтва тощо.

¬≥дпов≥д≥ до вправи 12.1.

Х ” реченн≥ Ђўодн€ ки€ниЕї сплутано родов≥ та видов≥ пон€тт€. ѕерел≥ки не Ї Ђлог≥чним р€домї: такс≥ Ц теж авто, метропол≥тен Ц теж м≥ський транспорт. —л≥д вилучити слово Ђавтої, а у другому випадку або обмежитис€ словосполученн€м Ђм≥ський транспортї, або сказати ЂЌаземний ≥ п≥дземний транспортї (≥нша п≥дстава дл€ под≥лу пон€тт€).

Х –едактор≥в нашого видавництва можна под≥лити на наукових ≥ л≥тературних редактор≥в. „астина з них маЇ науковий ступ≥нь кандидата наук.

Х –укописи под≥л€ютьс€ на т≥, що потребують доопрацюванн€, ≥ т≥, що не потребують його. „астина з них надходить до видавництва ≥з зап≥зненн€м.

Х  ињвська область строката щодо €кост≥ дор≥г. ™ прекрасн≥ бетонн≥, асфальтован≥ покритт€, Ї брук≥вки ≥ пол≥пшен≥ ірунтов≥ шл€хи. «будовано також широк≥ дво- ≥ нав≥ть трисмугов≥ автостради.

Х –еал≥зуЇмо гуртом ≥ вроздр≥б тканини шторн≥ та вовн€н≥. ™ також спец≥альн≥ тканини дл€ робочого од€гу. (ѕорушена лог≥ка перел≥ку.)

Х ’очетьс€ побачити јз≥ю, а в н≥й насамперед ≤нд≥ю, ≥нш≥ екзотичн≥ крањни. («нову порушенн€ лог≥чного р€ду.)

Х ” реченн≥ про ф≥рму Ц синон≥м≥чн≥ повтори: вироби з керам≥ки, глини, витвори гончарства Ц залишити щось одне, ≥нше Ц скоротити.

 

12.2. ¬≥дредагуйте лог≥чн≥ невправност≥ (стил≥сти називають њх сплутуванн€м, нерозр≥зненн€м реального й у€вного):

Х ”чителька п≥дходить до дошки ≥ пропонуЇ д≥т€м прочитати зм≥ст таблиц≥.

Х ћ.  оцюбинський увесь час даЇ ћаланц≥ ¬олик над≥ю на свою, власну землю.

Х Ќа ст≥н≥, над л≥жком, вис≥в благенький килимок, у центр≥ €кого плавали лебед≥.

Х ѕисьменник (ѕантелеймон  ул≥ш) нарешт≥ згл€нувс€ над нещасним ѕетром ≥ Ћесею ≥ зв≥в њх докупи в к≥нц≥ роману.

¬≥дпов≥д≥ до вправи 12.2.

Х ”чителька п≥дходить до дошки ≥ пропонуЇ д≥т€м ознайомитис€ з≥ зм≥стом таблиц≥. (ѕрочитати можна написи на таблиц≥.)

Х ” твор≥ ћ.  оцюбинського ЂFata morganaї ћаланка не втрачаЇ над≥њЕ(дал≥ за текстом).

Х Ќа ст≥н≥, над л≥жком, вис≥в благенький килимок ≥з зображенн€м лебед≥в на озер≥.

Х ƒол€ нарешт≥ згл€нулас€ над нещасними ѕетром ≥ Ћесею ≥ звела њх докупи в к≥нц≥ роману (Ђ„орна –адаї ѕ.  ул≥ша).

12.3. ¬≥дредагуйте реченн€ з лог≥чними похибками:

Х ≤ хай дл€ ќлександра ≤вановича √одуна прозвучить п≥сн€ Ђ«емл€нкаї, €ку в молодост≥ сп≥вав м≥й батько. (¬рахуйте, що ќлександр ≤ванович ≥ батько Ц це одна й та сама людина.)

Х ѕот≥м ѕавло ѕопович вступив до ав≥ац≥йноњ школи. ¬≥н вивчивс€ на льотчика ≥ став хорошим п≥лотом.

Х ќсобливо велику увагу прид≥л€ють д≥т€м ж≥нки, матер≥Е Ќе менш важливу роль в≥д≥граЇ батько.

¬≥дпов≥д≥ до вправи 12.3.

Х ≤ хай дл€ мого батька, ќлександра ≤вановича √одуна, прозвучить п≥сн€ Ђ«емл€нкаї, €ку в≥н любив сп≥вати в молодост≥.

Х ѕот≥м ѕавло ѕопович вступив до ав≥ац≥йноњ школи. «ак≥нчивши њњ, в≥н став хорошим п≥лотом.

Х ќсобливо велику увагу прид≥л€ють д≥т€м батьки ≥ матер≥. (ƒал≥ скоротити.)

12.4. ”суньте порушенн€ закону суперечност≥:

Х —портсменка б≥гла одна в останн≥й пар≥.

Х —початку ћа€ковський н≥чим не вид≥л€вс€ серед футурист≥в.. ¬же у ранн≥й пер≥од у ћа€ковського були €кост≥, €к≥ суттЇво в≥др≥зн€ли його в≥д футурист≥в.

Х Ќарада обл≥ковц≥в ¬сеукрањнського перепису населенн€ в≥дкрилас€ в ∆овтневому палац≥ культури. …ого провела  ињвська м≥ська державна адм≥н≥страц≥€.

Х ”же розвидн≥лос€. ѕочинають прокидатис€ п≥сл€ н≥чноњ служби прикордонники.

Х Ќезважаючи на те, що студентська рада не працюЇ, н≥хто њњ роботу не контролюЇ.

Х ≤ нин≥, п≥шовши на заслужений в≥дпочинок, ветеран продовжуЇ працювати на п≥дприЇмств≥.

¬≥дпов≥д≥ до вправи 12.4.

Х —портсменка б≥гла в останн≥й пар≥.

Х ” текст≥ про ћа€ковського скоротити перше реченн€.

Х Ќарада обл≥ковц≥в ¬сеукрањнського перепису населенн€ була проведенаЕ (дал≥ за текстом).

Х ”же розвидн≥лос€. ѕочинають прокидатис€ прикордонники, €к≥ не були на н≥чн≥й служб≥.

Х Ќезважаючи на те, що студентська рада працюЇ погано, њњ роботу н≥хто не контролюЇ.

Х ≤ нин≥, нав≥ть оформивши пенс≥ю, ветеран продовжуЇ працювати на п≥дприЇмств≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 5650 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћаской почти всегда добьешьс€ больше, чем грубой силой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2193 - | 2051 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.037 с.