Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќрфоеп≥чн≥ норми. ќрфоеп≥чн≥ помилки




¬≥дд≥л осв≥ти виконкому ∆овтневоњ районноњ у м≥ст≥ ради

–айонний методичний каб≥нет

 

Ќайденко –.ћ.

 

ћатер≥али

ƒл€ проведенн€ практичних зан€ть

« факультативного курсу

Ђ ультура мовленн€ї

 ривий –≥г

 

 

Ќайденко –.ћ. ћатер≥али дл€ проведенн€ практичних зан€ть

з факультативного курсу Ђ ультура мовленн€ї - м.  ривий –≥г,

 «Ў є 126, 2010. Ц 40 с.

 

јвтор: Ќайденко –имма ћиколањвна Ц вчитель украњнськоњ мови ≥ л≥тератури  ривор≥зькоњ загальноосв≥тньоњ школи ≤-≤≤≤ ступен≥в є 126, спец≥ал≥ст вищоњ квал≥ф≥кац≥йноњ категор≥њ, вчитель-методист

 

 

Ѕрошура м≥стить матер≥ал дл€ проведенн€ практичних зан€ть з факультативного курсу Ђ ультура мовленн€ї у 8-9 класах з поглибленим вивченн€м украњнськоњ мови (допроф≥льна п≥дготовка) та у 10-12 класах ф≥лолог≥чного проф≥лю. ƒо пос≥бника ув≥йшли завданн€, спр€мован≥ на попередженн€ порушень норм украњнського л≥тературного мовленн€ на вс≥х р≥вн€х мовноњ системи, розроблен≥ €к особисто методистом, так ≥ з≥бран≥ з пер≥одичних видань. јвтор подаЇ до вправ в≥дпов≥д≥.

–екомендовано вчител€м-словесникам, студентам вищих навчальних педагог≥чних заклад≥в.

 

–екомендовано:

зас≥данн€м педагог≥чноњ ради вчител≥в  «Ў є 126

(протокол в≥д 23 червн€ 2010 року є 4)

 

«м≥ст

 

 

¬ступ ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ......4

 

–озд≥л 1. «авданн€ дл€ практичноњ роботи з теми ЂЌорми л≥тературноњ мови. Ћексичн≥ норми. Ћексичн≥ помилкиїЕЕ..5

 

–озд≥л 2. «авданн€ дл€ практичноњ роботи з теми

Ђќрфоеп≥чн≥ норми. ќрфоеп≥чн≥ помилкиї..ЕЕЕЕЕЕЕ..12

 

–озд≥л 3. «авданн€ дл€ практичноњ роботи з теми

Ђ√раматичн≥ норми. √раматичн≥ помилкиїЕЕЕЕЕЕ Е.14

 

–озд≥л 4. «авданн€ дл€ практичноњ роботи з теми

Ђ—тил≥стичн≥ норми. —тил≥стичн≥ помилкиї.ЕЕЕЕЕЕЕ..25

 

–озд≥л 5. «авданн€ дл€ практичноњ роботи з теми

Ђ ультура мовленн€. ”загальненн€їЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..26

 

¬исновки ≥ рекомендац≥њ ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.........28

 

Ћ≥тература ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.......29

 

ƒодатки ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..Е.30

 

ƒодаток 1. “аблиц≥ з теми ЂЋексичн≥ нормиїЕЕЕЕЕЕЕ.30

 

ƒодаток 2. “аблиц≥ з теми Ђ√раматичн≥ нормиї...ЕЕЕЕ.....34

 

ƒодаток 3. “аблиц≥ з теми Ђ–едагуванн€ текст≥вїЕЕ...Е..Е.38

 

¬ступ

Ќайголовн≥шою ознакою л≥тературноњ мови Ї њњ унормован≥сть. ќпануванн€ загальноприйн€тих правил спри€Ї п≥двищенню культури мовленн€ людини, тобто в≥льному волод≥нню мовним матер≥алом, ум≥нню правильно добирати мовно-виражальн≥ засоби в≥дпов≥дно до мети й обставин сп≥лкуванн€. —ама культура мовленн€ маЇ виключно прикладний характер, виробл€Їтьс€ не ст≥льки засвоЇнн€м теоретичних в≥домостей, ск≥льки динам≥чною практикою. ƒ≥браний навчальний матер≥ал враховуЇ недол≥ки, властив≥ усному й писемному мовленню сучасних школ€р≥в.

ћатер≥ал систематизовано в≥дпов≥дно до розд≥л≥в чинних програм факультативних курс≥в з культури мовленн€, рекомендованих ћ≥н≥стерством осв≥ти ≥ науки ”крањни:

- Ђѕрактикум ≥з культури украњнського мовленн€ї. ѕрограма факультативного курсу дл€ 8-9 клас≥в. ”кладач: ћикола —тепанюк;

- Ђќснови культури мовленн€ї.ѕрограма факультативного курсу дл€ 10-11 клас≥в. ”кладач: ™вген –оманюк;

- Ђ ультура мовленн€ та стил≥стика украњнськоњ мовиї. ѕро-грама фак-го курсу дл€ 8-9 клас≥в. ”кладач: ћ. ѕентилюк та ≥н.

ѕрактичн≥ завданн€ розташован≥ за л≥н≥йним принципом. «ан€тт€ повинн≥ бути орган≥чним продовженн€м формуванн€ вм≥нь ≥ навичок, набутих на уроках. «апропонований матер≥ал можна використовувати також п≥д час проведенн€ урок≥в украњнськоњ мови.

ћета застосуванн€ наведених практичних завдань:

Ј поглибити волод≥нн€ лексичними, граматичними, стил≥с-тичними й орфоеп≥чними нормами л≥тературноњ мови;

Ј удосконалити навички правильного й точного усного та писемного мовленн€;

Ј формувати вм≥нн€ користуватис€ дов≥дниками з культури мовленн€;

Ј виховувати внутр≥шню потребу пост≥йно вдосконалювати власну мовну культуру, бажанн€ не порушувати норм л≥тературноњ мови.

–озд≥л 1.

Ќорми л≥тературноњ мови.

Ћексичн≥ норми. Ћексичн≥ помилки

«авданн€ дл€ практичноњ роботи

  1. ѕо€снити р≥зницю в значенн≥ сл≥в-парон≥м≥в, користуючись словниками та дов≥дковою л≥тературою. —клади правильн≥ словосполученн€ з ними:

ƒосв≥д (сукупн≥сть знань, ум≥нь; те, що вже в≥дбулос€ в житт≥, з чим довелос€ мати справу) Ц досл≥д (експеримент), громадський (на г. засадах, г. роботи, г. думка) Ц громад€нський (права, л≥рика, в≥йна, сусп≥льство), хрон≥кальний (документальний: хрон≥кальний жанр) Ц хрон≥чний (тривалий, пост≥йний: хвороба, недосипанн€), фабрикант (власник фабрики) Ц фабрикат (готовий до використанн€ продукт виробництва), ем≥грац≥€ (виселенн€, переселенн€) Ц ≥мм≥грац≥€ (вТњзд до крањни на пост≥йне м≥сце проживанн€: пол≥тична ≥м., економ≥чна ≥м.), адресат (одержувач) Ц адресант (в≥дправник), численн≥ (труднощ≥, збори) Ц чисельн≥ (анал≥з, р≥зниц€), корисний (€кий приносить користь: к. €годи, к. лекц≥€) Ц корисливий (прагне до власноњ наживи, вигоди: к. вчинок, к. людина), св≥доцтво (оф≥ц≥йний документ, посв≥дченн€) Ц св≥дченн€ (п≥дтвердженн€ факту).

2. ”вести в реченн€ слова-парон≥ми:

Х  орисний Ц корисливий

(√олова скориставс€ службовим становищем у (корисних, корисливих) ц≥л€х. ( орисн≥, корислив≥) продукти Ц натуральн≥.)

Х √ромад€нський Ц громадський

(Ќаша держава будуЇ (громад€нське, громадське) сусп≥льство. “реба прислуховуватис€ до (громадськоњ, громад€нськоњ)думки.)

Х —в≥дченн€ Ц св≥доцтво

(—в≥дченн€м, св≥доцтвом) нашоњ переваги Ї практична д≥€льн≥сть орган≥зац≥њ. ÷ього року 5 випускник≥в 9-х клас≥в отримали св≥доцтва про базову осв≥ту з в≥дзнакою.)

Х ќсобова Ц особиста

(ќсобова, особиста) справа кожного працюючого знаходитьс€ у в≥дд≥л≥ кадр≥в.) (ќсобист≥, особов≥) реч≥ не залишайте без нагл€ду.)

Х  ампан≥€ Ц компан≥€

(Ќезбагненним залишивс€ т≥льки факт банкротства нафто-промисловоњ компан≥њ. ” клун≥ другов≥й, п≥д грушею старою з≥йшлась на бес≥ду компан≥€ мала. ќт саме в≥н ≥ прибув сюди, щоб д≥знатис€, €ка буде директива щодо пос≥вноњ кампан≥њ.)

Х ≈фективний Ц ефектний

(ƒопомож≥ть мен≥ справити на нього (ефективне, ефектне) враженн€.) (Ќа конференц≥њ було розгл€нуто (ефективн≥, ефектн≥) методи вирощуванн€ овоч≥в.)

Х јдрес Ц адреса

(ёв≥л€ров≥ вручили подарунок разом з (адресом, адресою). Ќа (адресу, адрес) воњна прийшли лист≥вки.)

Х ћимох≥дь - мимох≥ть

(ѕов≥тр€ було таке пТ€нке, що (мимох≥ть, мимох≥дь) бажалос€ руху, крику.) (”читель (мимох≥дь, мимох≥ть) зауважилаЕ)

3. « перел≥ку сл≥в вибрати т≥, €к≥ вживаютьс€ з≥ словами-парон≥мами, обірунтувати св≥й виб≥р:

’рон≥чний (еп≥зод, ф≥льм, гастрит); чисельн≥ (збори, р≥зниц€); корисн≥ (вчинки, процедури); досв≥д (практичний, лабораторний); допов≥дь (зм≥стовна, зм≥стова); зауваженн€ (зм≥стового, зм≥стовного) характеру; ур€д (нин≥шн≥й, тепер≥шн≥й); схарактеризуйте (обс€г, обТЇм) пон€ть; (обс€г, обТЇм) дисертац≥њ; (обс€г, обТЇм) в≥дра; (р€тувальний, р€т≥вний) круг, експедиц≥€; (р€тувальний, р€т≥вний) переправа, роботи, люди вс≥х (континент≥в, контингент≥в).

4. ѕереписати реченн€, добираючи з дужок потр≥бне слово, й обірунтувати св≥й виб≥р:

Х ¬ерховна –ада (ухвалила, прийн€ла) закон про збережен-н€ енерг≥њ. ƒепутат (порушив, п≥дн€в) надзвичайно актуальне питанн€. Ќа зборах ухвалили (правильне, слушне, доречне, в≥рне) р≥шенн€. я отримав номер (абонементськоњ ,абонентськоњ) скриньки. ќлена справл€Ї (афектне, ефектне) враженн€. —ього-дн≥ у метро не працював (екскаватор, ескалатор). ќпозиц≥€ запропонувала парламентов≥ дуже (дорогий, коштовний, затратний) закон. Ќема потреби (доводити, доказувати) слушн≥сть нашого р≥шенн€. (“ривалий, довгий) час ми листувалис€. (≤ншого, другого) разу прийшли колеги.

Х (Ќасамк≥нець, на завершенн€, на заключенн€) своЇњ промови хочу п≥дсумувати сказане. ¬≥н не спец≥ал≥ст у ц≥й (галуз≥, област≥). јгроном (вважаЇ, рахуЇ) доречним вис≥вати цього року еспарцет. якщо не рахувати (не враховувати) класик≥в, то такого повного виданн€ твор≥в одного автора ще не було. ёнак цитував з памТ€т≥, (не дивл€чись, незважаючи) у книжку. (Ќезважаючи, не дивл€чись) на погоду, екскурс≥€ в≥дбулас€. (Ќаступний, сл≥дуючий) промовець погодивс€ з допов≥дачем. ƒо за€ви додати (так≥, сл≥дуюч≥, наступн≥) документи. ћолодий спец≥ал≥ст (порозум≥вс€, зустр≥в розум≥нн€) з колегами. “реба (л≥кувати, л≥чити) наш≥ душ≥ високою поез≥Їю. ѕремТЇр (в≥дрекомендував, представив) присутн≥м нового м≥н≥стра.

Х Ќаш≥ думки (зб≥глис€, сп≥впали). ƒо  онституц≥йного суду обирають (виключно, вин€тково) юрист≥в за фахом. ÷е митне право д≥Ї (виключно, вин€тково) в межах ”крањни. ” конкурс≥ будуть брати участь (виключно, вин€тково) украњнськ≥ митц≥. ’ай люди знають, хто йде (наперек≥р, всупереч) громад≥. ¬≥н д≥Ї (наперек≥р, всупереч) р≥шенн€м громади. (Ќаперек≥р, всупереч) невт≥шним прогнозам весна ви€вилас€ довол≥ мТ€кою й вологою. (—тавленн€, в≥дношенн€) до нього, (почутт€, чутт€, в≥дчутт€) обовТ€зку, (змушувати, примушувати, заставл€ти) вчитис€, (Ї, €вл€Їтьс€) учнем. ѕравл≥нн€ не хоче (залучати, витрачати, в≥двол≥кати) бюджетн≥ кошти не за призначенн€м.

5. ¬≥дредагувати висловленн€ з лексичними помилками, вказати њх вид (тавтолог≥€, плеоназм, порушенн€ лексичноњ сполучуваност≥, уживанн€ ненормативних сл≥в, уживанн€ сл≥в у невластивому дл€ контексту значенн≥, мовн≥ штампи, канцел€ризми тощо):

Х «абезпечити безпеку (гарантувати безпеку), заключити догов≥р (укласти догов≥р), т€жка б≥ль (т€жкий б≥ль), важке положенн€ (важке становище), зд≥йснити злочин (скоњти злочин), використати службове положенн€ в корисних ц≥л€х (скористатис€ службовим становищем у корисливих ц≥л€х), п≥дн€ти надто актуальне питанн€ (порушити надзвичайноЕ), прийн€в участь у зас≥данн≥ (уз€в участь).

Х —постер≥гати на прот€з≥ року (прот€гом року, упро-довж року), подв≥йне прочитанн€ тексту (дво€ке, двозначне), провести сум≥сне зас≥данн€ кер≥вних орган≥в (сп≥льне), попередити правопорушенн€ (запоб≥гти правопорушенню), в≥дм≥нити указ (скасувати), з неповагою в≥дноситис€ до закону (ставитис€), це не в≥дноситьс€ теми (не в≥дноситьс€ до теми, не стосуЇтьс€ теми), направити в≥дношенн€ до  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в (проханн€, поданн€, зверненн€), поступило (над≥йшло) у продаж, поговорити по душах (в≥дверто, щиро).

Х ¬≥льна ваканс≥€, мо€ автоб≥ограф≥€, прейскурант ц≥н, долон≥ рук, дит€чий л≥кар-пед≥атр, св€ткове св€то, ос≥нн≥й день осен≥, вперше знайомитис€, кожна хвилина часу, мова йдетьс€ (мова йде або йдетьс€), м≥й автопортрет, проњжджа частина брук≥вки, нав≥дуватис€ в гост≥ з в≥зитами, б≥льша половина, менша третина, нов≥ новобранц≥, пап≥р трохи синюватий, св€ткова сукн€ вкрилас€ брудними пл€мами. (—в€ткова сукн€ вкрилас€ пл€мами.)

Х ѕотр≥бно краще працювати, щоб покращити (пол≥пшити) наше житт€. ћ. оцюбинський розмовл€в з ус≥ма людьми ≥ всю розмову (бес≥ду) записував.

6. —класти д≥алог з лексичними помилками й запропонувати товаришев≥ в≥дредагувати його:

Ѕаснословн≥ (неймов≥рн≥, нечуван≥, надзвичайно висок≥) ц≥ни, б≥льше того (до того ж, кр≥м того, та ще й, на додаток), бувший товариш (колишн≥й), вигл€даЇ класно (маЇ чудовий вигл€д, здаЇтьс€ ще кращою).

¬≥дчинити (в≥кно, двер≥), в≥дкрити (нову крамницю, духовн≥ острови), розгорнути (книжку, зошит), зачинити (кватирку, квартиру), день (в≥дкритих, в≥дчинених) дверей, (розплющити, в≥дкрити) оч≥.

¬елике (значенн€, роль) в житт≥ м≥ста в≥д≥граЇ добре налагоджена робота м≥сцевого самовр€дуванн€. Ќастав час п≥дбити плоди (п≥дсумувати) його д≥€льност≥. Ќа зборах п≥дн€ли питанн€ (запитали) про забудову центру вулиц≥ новими будинками.

7. ѕерекласти украњнською:

Х Ћопнуть (луснути) со смеху, лопнуло (ув≥рвавс€) терпение, лопнул (лопнув) стакан, лопнула (лопнула) струна, лопаютс€ (розпукуютьс€) на деревь€х почки.

Х „увство собственного достоинства (почутт€ власноњ г≥дност≥), оценить по достоинству (оц≥нити по заслуз≥, належним чином), купюры достоинством 100 гривен (купюри варт≥стю, ном≥налом 100 гривень).

Х «апомните следующее (запамТ€тайте ось що або таке), следующий за мной мальчик (наступний за мною хлопчик або: хлопчик, €кий ≥де за мною), на следующее дес€тилетие (на наступне дес€тир≥чч€ або дес€тил≥тт€), следующий номер журнала (наступний номер журналу або число часопису), приметы следующие (прикмети так≥), следовать по маршруту (пр€мувати (≥ти, рухатис€) за маршрутом), следующие меропри€ти€ (так≥ заходи), за весной следует (настаЇ) л≥то.

Х ќн не специалист в этой области (у ц≥й галуз≥); область повышенной радиации (зона); —еверна€ область јтлантики (край, частина); ƒонецка€ область (область); боли в области печени (у д≥л€нц≥); область вечных снегов (по€с, зона).

Х ƒостаточное основание (п≥дстава); основы законодательства (основи); прин€то за основу (за основу).

Х Ѕез 20 минут 9. («а 20 до девТ€тоњ.) „етверть (чверть на шосту) шестого. ¬ 9 (о девТ€т≥й годин≥) часов. ѕоловина четвертого (п≥в на четверту або п≥в до четвертоњ). 7 часов 23 минуты (23 хвилини на восьму). „ас (перша година) ночи. ¬ п€том часу (на пТ€ту годину).

Х ћешать (перем≥шувати) кашу, мешать (заважати) товарищу, мешать (зм≥шувати)краски, не мешало бы(не завади-ло б, не пошкодило б)купить, мешать (колотити) чай в стакане

Х ћ≥лкий (незначний) ремонт, м≥лке (др≥бне) зерно, гор≥хи, м≥лкий (м≥лкий) бр≥д, р≥чка.

Х —овместное предпри€тие (сп≥льне п≥дприЇмство), несовместимые пон€ти€ (несум≥сн≥ пон€тт€), биологически совместимый (б≥олог≥чно сум≥сний), работать по совмести-тельству (працювати за сум≥сництвом), совмещать при€т-ное с полезным (сполучати, поЇднувати приЇмне з корисним)

Х ѕопередити (запоб≥гти) хворобу, попередити (в≥двер-нути) вбивство, попередити (попередити) про зап≥зненн€.

Х ѕо истечению срока (п≥сл€ зак≥нченн€ терм≥ну), пере-слать по почте (переслати поштою), €витьс€ по его приказа-нию (прибув за його наказом), €витьс€ по приглашению (при-йти на запрошенн€), совершить по ошибке (скоњв помилково).

8. Ђ« дов≥дникаї

Х јдрес Ц адреса

(јдрес Ц письмове прив≥танн€ юв≥л€ров≥; адреса Ц м≥сце проживанн€ адресата)

Х ѕрозовий - прозањчний

ѕрозовий Ц мовленн€, не орган≥зоване ритм≥чно, не в≥ршоване. (Ћес€ ”крањнка створила багато художн≥х речей неминущоњ вартост≥ Ц л≥ричних в≥рш≥в, поем, твор≥в драматичних ≥ прозових.)

ѕрозањчний Ц буденне, нудне, одноман≥тне в житт≥. (” моњй у€в≥ €кось не вкладалос€, що поет може працювати на так≥й прозањчн≥й посад≥, €к секретар сектора.)

Х ’рещений Ц хресний

’рещений Ц той, кого хрестили або хто хрестив: хрещен≥ батьки, хрещена мати.

’ресний Ц т€жка життЇва дорога: хресний шл€х пройшов.

Х ¬≥дносини Ц взаЇмини Ц стосунки Ц в≥дношенн€

¬≥дносини, стосунки, взаЇмини Ц на означенн€ стосунк≥в м≥ж людьми: в≥дносини м≥ж батьками, взаЇмини м≥ж д≥тьми, при€тельськ≥ стосунки. ¬≥дносини Ц у словосполученн€х переважно сусп≥льного, економ≥чного та пол≥тичного характеру: виробнич≥ в., класов≥ в., м≥жнародн≥ в.

¬≥дношенн€ Ц виражають звТ€зки т≥льки м≥ж предмета-ми, €вищами: пропорц≥йне в≥дношенн€ м≥ж величинами.

Х ¬ибирати Ц обирати

¬ибирати Ц мова йде про напр€м, матер≥ал, €кусь р≥ч, може бути синон≥мом до Ђвит€гати, д≥ставатиї: кук≥ль з пшениц≥ вибирати, вибирала кам≥нц≥ з черевик≥в.

ќбирати Ц з-пом≥ж когось (чогось) кращого: обирати депутат≥в, наречену, спец≥альн≥сть, улюблене м≥сце тощо.

Х  риз Ц криза

 риз - раптове пог≥ршенн€ стану хворого: г≥пертон≥чний криз, в≥ковий к.  риза - загостренн€ становища, р≥зка зм≥на звичайного стану речей: еколог≥чна к., ф≥нансова к., ур€дова к.

Х ƒипломат Ц дипломант Ц дипломник

ƒипломат Ц службова особа, €ка маЇ ур€дов≥ повноважен-н€ дл€ зносин з ≥ншими державами. ƒипломант Ц особа, в≥дзна-чена дипломом за усп≥хи в €к≥й-небудь галуз≥. ƒипломник Ц сту-дент, €кий працюЇ над дипломною роботою, диплом. проектом.

Х ћимох≥дь - мимох≥ть

(ћимох≥дь Ц проход€чи повз кого-небудь; мимох≥ть Ц мимовол≥, несамох≥ть)

9. ¬прави на ви€вленн€ русизм≥в ≥ рос≥йських кальок:

“епер п≥дписку (передплату) на газети, журнали можна зробити в любому (будь-€кому) поштовому в≥дд≥ленн≥.

 ер≥вництво нашого п≥дприЇмства рахуЇ (вважаЇ), що ваша ф≥рма невчасно розраховуЇтьс€ за предТ€влен≥ (надан≥, отриман≥) послуги.

ƒругими словами (отже), з таким ф≥нансуванн€м ми не зможемо €к сл≥д кормити (годувати) д≥тей.

ѕокорм≥ть (нагодуйте) д≥тей ≥ влож≥ть (вкладайте) њх спати. ѕоговоримо один на один (сам на сам).

Ќем≥шайте (не заважайте) виступаючому! Ќа т≥й нед≥л≥ (наступного тижн€) попрацюЇмо в округах.

ѕрилад над≥йний у робот≥, Їдиний його недостаток (недол≥к) Ц непривабливий дизайн.

”весь цьогор≥чний урожай п≥шов п≥д заклад на пальне, за комбайн Ђƒжон ƒ≥рї та запчастини до нього.

Ќе дивл€чись на круглодобове чергуванн€, розкраданн€ все ж трапл€ютьс€.

Ѕуду в≥дноситись (ставитис€) до цих пропозиц≥й з небезпекою (≥з застереженн€м).

Ќа урочистому вечор≥ його повед≥нка була нетактичною (нетактовною).

¬исловлен≥ пропозиц≥њ представл€ють (становл€ть) ≥нтерес дл€ п≥дприЇмства.

–озд≥л 2.

ќрфоеп≥чн≥ норми. ќрфоеп≥чн≥ помилки

«авданн€ дл€ практичноњ роботи

 

  1. ѕрослухати й проанал≥зувати щодо в≥дпов≥дност≥ орфоеп≥чним нормам вимову сл≥в:

[гараш], [зозул′а], [весна], [загатка], [борот′ба], [джем], [дивишс′а], [вивчит′с′а], [стежц′≥], [т′≥тчин], [вир′≥сши], [нев′≥стчин], [безжурн′≥].

  1. ѕозначити в словах наголоси:

Ѕородавка, бюрократ≥€, веретено, вибоњна, видобуток, вимова, випадок, вишиваний, в≥рш≥, в≥тчим, гетьманський, горихв≥стка, грушевий, доп≥зна, допом≥жний, дочка, донька, живопис, забавка, загадка, замолоду, засуха, ≥конопис, каталог, к≥лометр, кл≥тковина, колесо, комбайнер, корогва, коромисло, котрий, кропива, кухонний, лапки, локшина, набожний, навп≥л, ненавид≥ти, обруч, ознака, олень, осока, парал≥ч, первоцв≥т, перел≥к, подруга, показ, помилка, пор€дковий, постар≥ти, призов, рем≥сник, решето, рос€ний, русло, середина, спина, стар≥ти, стол€р, тигровий, тр≥йн€, усм≥шка, фартух, феномен, циган, черговий, читанн€, чорнозем, чорнослив, шовковий, щ≥лина, юродивий, €линковий.

  1. «найти порушенн€ закон≥в милозвучност≥ украњнськоњ мови, виправити њх:

Х ∆ивемо у ќдес≥, оселились в  иЇв≥, оселилис€ у ”жгород≥, зайшов в вагон, роб≥тники ≥ ≥нженери, наука ≥ осв≥та, дерева ≥ кущ≥, прийшов й запитав, в к≥мнат≥ у ќксани, —тепан й √алина, тро€нди ≥ айстри, вовк й €гн€.

Х ¬ своњй хат≥ й ст≥ни помагають. … баран буцне, €к заче- пиш. ” ус€коњ тро€нди своњ колючки. ≤ удень з каганцем його не знайдеш. ћл≥Ї степ в малинових промен€х передвеч≥рнього сонц€. ѕосп≥ли груш≥ ≥ €блука на —паса. ћалина ≥ ожина од≥йшли давно.

  1. ¬иписати слова ≥з звуком [г]:

јірус, агат, агон≥€, алегор≥€, галактика, іанок, іатунок, гастрит, г≥гант, іринджоли, іречний, грати, ірати, дзиіа, горгона, ™вген, іудзик, персона ірата, іул€, іедзь, ін≥т, гн≥т, ірунт, пол≥глот.

  1. « поданих вар≥ант≥в запису сл≥в у фонетичн≥й транскрипц≥њ вкаж≥ть т≥, в €ких ус≥ слова записан≥ правильно:

ј. 1. [стежен′а], [приходит′с€], [дзиіа].

2. [зтежен′а], [приходит′с′а], [дзиіа].

3. [зтежен′׃а], [приходиц′׃а], [дзиіа].

4. [стежен′׃а], [приходиц′׃′а], [дзиіа].

5. [стежен′а], [приходиц′а], [дзиіа].

 

Ѕ. 1. [загавишс€], [безчест′а], [квТ≥тчати].

2. [загавишс′а], [безчес′ц′а], [кв≥тчати].

3. [заіавис׃′а], [бежчес′т′а], [квТ≥ч׃ати].

4. [заіавис׃′а], [безчес′ц′а], [кТвТ≥ч׃ати].

5. [загавишс€], [безчес′т′а], [квТ≥тчати].

 

¬. 1. [зс′адут′с′а], [артистц≥], [розчищенн′а].

2. [с′адут′с′а], [артистц≥], [розчишенн′а].

3. [с′׃адут′с′а], [артис′ц′≥], [розчишчен′׃а].

4. [с′׃адуц׃′а], [артис′ц′≥], [рожчишчен׃′а].

5. [зс′адуц׃′а], [артистц′≥], [рожчишчен׃′а].

  1. «атранскрибуйте слова:

1. Ѕезперестанний, €кби, непримиренн≥сть, нереститьс€, кидаЇшс€, щезненн€.

2. ѕолощешс€, непереконливий, в≥дкликаютьс€, безтурботн≥сть, ведмеден€, €к≥сн≥сть, н≥гтик.

3. Ѕезпросв≥тний, помил€тьс€, положист≥сть, вокзал, €бедництво, зс€детьс€, хворостн€к, радишс€.

4. ƒочц≥, безсмертн≥сть, €к≥сн≥сть, зсихаютьс€, студентство, прин≥сши, пестливий.

  1. ѕ≥дкреслити слова з подв≥йним наголосом:

јлфав≥т, байдуже, бородавка, бюрократ≥€, веретено, випадок, високо, вишиваний, в≥йськовий, в≥тчим, гетьманський, горихв≥стка, грушевий, догов≥р, доп≥зна, допом≥жний, дочка, донька, живопис, забавка, завжди, загадка,заголовок, замолоду, засуха, звичай, комбайнер, котрий, кропива, кухонний, локшина, мабуть, набожний, навп≥л, нагл€дач, обруч, ознака, олень, осока, парал≥ч, первоцв≥т, перел≥к, подруга, показ, помилка, пор€дковий, посеред, розпов≥сти, рос€ний, русло, середина, сосна, спина, стар≥ти, стол€р, тигровий, тр≥йн€, усм≥шка, фартух, фарфор, феномен.

  1. ¬иразно й орфоеп≥чно правильно прочитати текст уголос:
Е¬≥льний, залл€тий сонцем ƒн≥про, в≥н б≥льше. н≥ж небо, св≥тить своњм простором. Ћ≥-тають по сл≥пуч≥й глад≥н≥ легко-крил≥ байдарки; гостр≥, мов щуки, човни заводських спорт-смен≥в; мчать недавно завезен≥ сюди каное, торохкот€ть моторки, зблискуючи веслами, њдуть четв≥рки, в≥с≥мки, ритм≥ч-но погойдуютьс€ смаглюват≥ т≥ла, плавно опускаютьс€ весла на воду ≥ знову зл≥тають Ц червон≥, жовт≥, оранжев≥. ќ.√ончар Ђ—оборї [Еŷ′≥л′ний зал′׃атий сонцем д′н′≥про, ŷ≥н бТ≥л′ше, н′≥ж небо, с′в′≥тит′ свой≥м простором. л′≥тайут′ по с′л′≥пуч′≥й глад′≥н′≥ лехкокрил′≥ байдарки; гостр′≥ моŷ шчучки, чоŷни заводз′ких спорцмен′≥ŷ, мчат′ недавно завезен′≥ с′уди каное, торохко-т′ат′ моторки, зблискуйучи ŷеслами, й≥дут′ четвТ≥рки, ŷ≥с′≥мки, ритмТ≥чно погойду-йуц′׃а смагл′уват′≥ т′≥ла, плаŷно опускайуц′׃а ŷесла на ŷоду ≥ знову зл′≥тайут′ - червон′≥, жоŷт′≥, оранжевТ≥]

–озд≥л 3.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2521 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћибо вы управл€ете вашим днем, либо день управл€ет вами. © ƒжим –он
==> читать все изречени€...

2085 - | 1830 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.076 с.