Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«асади дл€ керуванн€ душ≥, що хоче досконало любити ≤суса ’риста




1. «авжди з≥тхати за зростом у любов≥ до ≤суса ’риста.

2. „асто виконувати акти любови до ≤суса ’риста, зачинаючи вранц≥, €к пробудимос€ зо сну, ≥ зак≥нчуючи ввечор≥, €к засипл€Їмо. —л≥д завжди намагатис€ лучити свою волю з волею ≤суса ’риста.

3. „асто продумувати про ’ристов≥ —траст≥.

4. «авжди благати ≤суса ’риста, щоб пом≥г нам любити …ого.

5. „асто приймати д≥йсне —в. ѕричаст€ ≥ к≥лька раз≥в денно приймати духовне ѕричаст€.

6. „асто в≥дв≥дувати ѕресв€т≥ “айни.

7.  ожного ранку вз€ти св≥й щоденний хрест ≥з рук ≤суса ’риста.

8. Ѕажати раю ≥ смерти, щоб досконало любити ≤суса ’риста нав≥ки.

9. „асто розмовл€ти про любов ≤суса ’риста.

10. « любови до ≤суса ’риста приймати противнощ≥.

11. “≥шитис€ щаст€м Ѕога.

12. „инити те, що подобаЇтьс€ ≤сусов≥ ’ристов≥, ≥ не в≥дмовл€ти …ому того, що подобаЇтьс€ …ому.

13. Ѕажати ≥ трудитис€, щоб вс≥ люди любили ≤суса ’риста.

14. «авжди молитис€ за гр≥шник≥в ≥ за душ≥ в чистилищ≥.

15. ѕроган€ти з серц€ почуванн€, що не звертаютьс€ до ≤суса ’риста.

16. „асто звертатис€ до ѕресв€тоњ Ѕогородиц≥, щоб випросила нам любов до ≤суса ’риста.

17. ѕочитати ѕресв€ту Ѕогородицю, щоб подобатис€ ≤сусов≥ ’ристов≥.

18. „инити все, щоб подобатис€ ≤сусов≥ ’ристов≥.

19. ѕожертвувати себе ≤сусов≥ ’ристов≥, щоб з любови до Ќього страждати.

20. –≥шитис€ радн≥ше померти н≥ж допуститис€ хоча б одн≥ського простительного гр≥ха.

21. —пок≥йно приймати щоденн≥ хрести, за€вл€ючи: Ђ≤сус ’ристос так хоче!ї

22. ¬≥дмовл€ти соб≥ приЇмних речей-задоволень з любови до ≤суса ’риста.

23. ѕрисв€чувати щонайб≥льше часу на розважанн€, —т≥льки вмертвл€тис€, ск≥льки позвол€в послух.

24. ¬иконувати так вс≥ духовн≥ вправи н≥би це було останн≥й раз.

25. ¬итривати в виконуванн≥ добрих д≥л п≥д час духовноњ посухи.

26. Ќ≥чого не робити ≥ н≥чого не пропускати з людського згл€ду.

27. Ќе скаржитис€ п≥д час хвор≥б.

28. Ћюбити самоту, щоб сам-на-сам пробувати з ≤сусом ’ристом.

29. ѕроган€ти в≥д себе меланхол≥ю.

30. „асто поручати себе молитвам ос≥б, що любл€ть ≤суса ’риста.

31. ѕ≥д час спокус звертатис€ до –озп'€того —пасител€ ≥

32. многострадальноњ Ѕожоњ ћатер≥.

33. ћати сильне дов≥р'€ до ’ристових —трастей.

34. Ќе тратити над≥њ по упадку в провину, але негайно пока€тис€ ≥ постановити поправитис€.

35. ¬≥дплачуватис€ добром тим, що чин€ть нам зло.

36. ѕро вс≥х добре говорити, виправдуючи нам≥р, €кщо не годн≥ виправдати самого вчинку.

37. ўосили помагати ближн≥м.

38. Ќе говорити, ан≥ не чинити того, що ближньому не подобаЇтьс€. —л≥д негайно прохати пробаченн€ або ласкаво заговорити до того, кому вчинили прикр≥сть.

39. «авжди лаг≥дно ≥ тихим голосом говорити з другими.

40. ∆ертвувати ≤сусов≥ ’ристов≥ погорду та гонени€, що ≥нш≥ спричин€ють нам.

41. Ќемов самого ≤суса ’риста шанувати своњх насто€тел≥в.

42. –адо ≥ без спротиву слухати наставник≥в, не пошукуючи власного задоволенн€.

43. Ћюбити найнижч≥ ур€ди.

44. Ћюбити найб≥льше вбог≥ реч≥.

45. Ќе говорити про себе н≥ зле, н≥ добре.

46. ¬покор€тис€, нав≥ть перед тими, що нижч≥ в≥д нас.

47. Ќе виправдуватис€ €к хтось картаЇ нас.

48. Ќе боронитис€, €к хтось оскаржуЇ нас за щось.

49. ћовчати в поденервуванн≥.

50. «авжди в≥дновл€ти р≥шенн€ стати св€тим, кажучи: Ђћ≥й ≤сусе, хочу вповн≥ належати до “ебе, тому благаю, щоб “и вповн≥ належав до мене!ї

-0-

Ќехай живе ≤сус, наша любов! Ќехай живе ѕречиста ƒ≥ва ћар≥€, наша над≥€ по ≥сус≥ ’рист≥!

 

 

ѕќЅќ∆Ќ≤ ѕќ„”¬јЌЌя ƒ”Ў≤, ўќ’ќ„≈ ¬ѕќ¬Ќ≤ ЌјЋ≈∆ј“» ƒќ ≤—”—ј ’–»—“ј

ј “ ∆»¬ќѓ ¬≤–»

Ќерозумн≥ безв≥рки, що не в≥рите в Ѕога! якщо не в≥рите в Ѕога, то скаж≥ть мен≥, хто сотворив вас? як ви годн≥ у€вити соб≥ сотвор≥нн€ без “ого, що сотворив њх? ’≥ба той св≥т, €кий подивл€Їте за його лад, м≥г припадково повстати, хоч припадок не маЇ н≥ пор€дку, н≥ розуму? Ќещасн≥! ¬и студ≥юЇте, щоб переконати себе, що душа так само вмираЇ €к т≥ло. ћ≥й Ѕоже! ўо ж ви скажете, €к, перейшовши до в≥чности, зобачите, що ваш≥ душ≥ в≥чн≥ ≥ що вже н≥коли не зможете направити своЇњ руњни?

якщо ж в≥рите, що Ї Ѕог, то мусите в≥рити, що Ї так само правдива рел≥г≥€. якщо ж не в≥рите, що рел≥г≥€ нашоњ католицькоњ ÷еркви Ї правдива, то скаж≥ть мен≥, котра Ї правдива. ћоже правдива поганська рел≥г≥€, що допускаЇ багато бог≥в, ≥ так нищить њх ≥ заперечуЇ? Ч ћоже правдива рел≥г≥€ ћагомета, що Ї м≥шаниною байок, н≥сен≥тниць ≥ противор≥чностей? “аж самообманець винайшов њњ! ¬она краще надаЇтьс€ дл€ зв≥р€т ан≥ж дл€ людей! Ч ћоже правдива жид≥вська рел≥г≥€? ∆иди €кийсь час мали правдиву в≥ру, але затратили цю в≥ру, батьк≥вщину ≥ все ≥нше, бо в≥дкинули ожиданого свого —пасител€, що подав нам Ќовий «акон ласки. Ч ћоже правдива рел≥г≥€ Їретик≥в, що в≥длучилис€ в≥д нашоњ ÷еркви, що њњ заложив —ам ≤сус ’ристос ≥ об≥ц€в, що н≥коли не опустить њњ? ™ретики ж так поперекручували об'€влен≥ правди в≥ри, що кожен з них противор≥чить один другому.

ќсь тому €сно, що т≥льки наша в≥ра Ї правдива. якщо в≥римо, то мусимо прийн€ти, що т≥льки наша рел≥г≥€ Ї правдива. якщо ж не в≥римо, то вс≥ рел≥г≥њ Ї фальшив≥. ¬оно ж так не годно бути, бо Ї Ѕог, тому мусить бути одна правдива в≥ра ≥ правдива рел≥г≥€.

 

Ч0Ч

 уди ж б≥льше нерозумн≥ т≥ христи€ни, що мають добру в≥ру, але так проживають н≥би не в≥рили! ¬≥р€ть, що Ї Ѕог Ч справедливий судд€, що Ї в≥чне небо ≥ в≥чне пекло, але пот≥м так живуть соб≥ н≥би не було н≥ суду, н≥ раю, н≥ пекла, н≥ в≥чности, н≥ Ѕога.

ћ≥й Ѕоже, €к христи€ни можуть не любити, ба й нав≥ть своњми гр≥хами погорджувати ≤сусом ’ристом, коли в≥р€ть в Ќього, знають, що Ѕог народивс€ в стаЇнц≥, тридц€ть л≥т пров≥в у роб≥тн≥, де т€жко працював, н≥би був звичайним наймитом, ≥ що ¬≥н був прибитий до ’реста, на €к≥м помер серед бол≥в?

—в€та в≥ро, просв≥ти безчисленних засл≥плених гр≥шник≥в, бо йнакше нав≥ки загинуть. Ѕоже св≥тло блистить ≥ просв≥чуЇ вс≥х людей, в≥рних ≥ безв≥рк≥в: Ѕув правдивим —в≥тлом “ой, що просв≥чуЇ кожну людину, €ка приходить на св≥т(\в. 1,9). якщо воно так, то чому так багато людей загибаЇ? ѕрокл€тий гр≥ху, ти засл≥плюЇш уми безчисленних душ, €к≥ прозр≥ють аж у в≥чност≥, але тод≥ вже не буде можливо зарадити помилц≥.

ћ≥й ≤сусе, ск≥льки то твоњх слуг проживало в печерах ≥ пустин€х, щоб трудитис€ над власним спас≥нн€м! —к≥льки шл€хетних ≥ нав≥ть кн€жих душ п≥шло до монастир€, де проживали вбого ≥ далеко в≥д св≥ту, аби т≥льки запевнити соб≥ в≥чне спас≥нн€! —к≥льки мученик≥в покинуло все, ск≥льки д≥вчат зреклос€ подружж€ з вельможами цього св≥ту ≥ вибрало козли туртур, сокири, €кими в≥дтинали њм голови, розжарен≥ металев≥ плити, на €ких пекли њх, ≥ на к≥нець погодилос€ на найб≥льше жорстоку смерть, щоб т≥льки не втратити твоЇњ ласки! ј тим часом так багато ≥нших людей ц≥лими м≥с€ц€ми ≥ нав≥ть роками проживаЇ здалека в≥д “ебе в стан≥ гр≥ха!

ћ≥й ≤сусе, д€кую “об≥ за св≥тло, €ке показуЇ мен≥, що вс≥ земськ≥. добра це т≥льки дим, болото, марнота й обман, ≥ що т≥льки “и Ї правдивим њ Їдиним добром.

ћ≥й Ѕоже, д€кую за дар св€тоњ в≥ри, €ку ти доказав пророцтвами,

чудами, пост≥йн≥стю мученик≥в, св€т≥стю навчанн€ ≥ њњ пречудним поширенн€м по всьому св≥т≥. якщо б наша в≥ра не була правдива, то треба б за€вити, що ти обманив нас, бо “и потвердив њњ безчисленними доказами.

¬≥рю в усе те, що ÷ерква навчаЇ мене, бо ти об'€вив њй все те. Ќе намагаюс€ своњм розумом зрозум≥ти вповн≥ тих правд, що перевищають моњ розумов≥ зд≥бност≥. « мене досить знати, що ти так сказав. Ѕлагаю “ебе, скр≥пи мою в≥ру: «б≥льши нашу в≥ру! (Ћк. 17,5).

 

ј “ ƒќ¬≤–'я

ћ≥й ≤сусе, хоч вид моњх гр≥х≥в л€каЇ мене, проте твоЇ розп'€тт€ ободрюЇ ≥ пот≥шаЇ мою душу. “и не в≥дмовиш мен≥ прощенн€, бо не в≥дмовив крови ≥ житт€. –ани ≤суса ви Ч мо€ над≥€.

ћ≥й дорогий —пасителю, скр≥пл€й мене в годин≥ смерти, коли пекло буде страшно напастувати мене. –ади твоЇњ г≥ркоњ смерти, що “и прийн€в за мене, спод≥юс€, що поможеш мен≥ померти в “воњй ласц≥ ≥ любов≥. –ади тих трьох годин конанн€ на хрест≥ дай мен≥ ласку з п≥дчиненн€м Ѕож≥й вол≥ та з любови до “ебе прийн€ти вс≥ муки, що смерть спричинить мен≥.

ѕресв€та Ѕогородице, ради того болю, що ти зазнала, €к ≤сус, тв≥й —ин, умирав на хрест≥, виЇднай мен≥ ласку померти з актом любови до Ѕога на устах, щоб по смерт≥ € м≥г п≥ти до неба, де разом з тобою буду в≥чно любити …ого.

ћ≥й ≤сусе, ради твоњх заслуг спод≥юс€, що пробачиш мен≥ вс≥ зневаги. ћо€ розп'€та Ћюбове ≤сусе, €к € годен бо€тис€, коли ти помер, щоб простити мен≥? як мав би € л€катис€ твого милосерд€, коли воно звел≥ло “об≥ з≥йти з неба, щоб пошукувати за моЇю душею? як м≥г би € побоюватис€, що в≥дмовиш мен≥ любови, коли ст≥льки натерп≥вс€, щоб здобути —об≥ мою любов? як можу бо€тис€, що моњ минул≥ гр≥хи, за €к≥ каюс€ вс≥м серцем, позбавл€ть мене твоЇњ ласки, коли ти пролл€в усю —вою кров, щоб обмити з гр≥ховного бруду мою душу та помогти мен≥ в≥дзискати твою при€знь? Ѕачу, що “и пом≥г мен≥ зненавид≥ти зневаги, що € вчинив “об≥, подав св≥тло, щоб п≥знати марноту земських речей, ви€вив любов, €кою любиш мене, ≥ показав, €к сильно бажаЇш, щоб € вповн≥ присв€тивс€ “об≥. ¬се те доказуЇ, що бажаЇш мого спас≥нн€. ≤ € так само хочу спастис€, щоб п≥ти до неба, де буду нав≥ки прославл€ти “воЇ милосерд€: ќсп≥вуватиму нав≥ки √осподнЇ милосерд€! (ѕс. 88,2). ќсь тому хочу завжди жалувати за те, що образив тебе, ≥ водночас р≥шаюс€ любити “ебе ц≥лим серцем.

ћ≥й любий —пасителю ≥ —удде, не проган€й мене в≥д —ебе, €к по смерт≥ з'€влюс€ перед “обою: ЂЌе осуди, €к прийдеш судити!ї 1). Ќе посилай мене до пекла, бо в пекл≥ € не м≥г би любити “ебе. Ќехай не будуть моЇю в≥чною мукою т≥ близни, що залишилис€ на “воњм т≥л≥, бо вони Ї доказом твоЇњ любови до мене. ќтож пробач мен≥, заки настане година суду. Ќехай зобачу “ебе спок≥йним, а не зат≥ваним, €к уперше з'€влюс€ перед “обою. ’очу, щоб “и назвав мене тод≥ вибраною овечкою, а не прокл€тим козлом. Ђ“и в≥дкупив мене при помоч≥ ’реста. Ќехай ст≥льки терп≥нн€ не йде намарно!ї 2). ’ай тво€ кров марно не пропадаЇ!

÷е правда, що € гр≥шник, але “и за€вив, що не бажаЇш смерти гр≥шника: Ќе бажаю смерти безбожника, але щоб навернувс€ ≥ жив! (≈зех. 33,11). ќтож зр≥каюс€ всього, цебто земських д≥бр. розкош≥в, багатства, г≥дностей ≥ почестей, бо бачу, що все те це т≥льки болото, обман ≥ отру€. ћ≥й Ѕоже, м≥й розп'€тий ≤сусе, т≥льки “ебе бажаю ≥ б≥льше н≥чого.

ћ≥й дорогий —пасителю, “и в≥ддав житт€, щоб дати мен≥ рай, а € ради прокл€тих приЇмностей затратив рай ≥ “ебе, своЇ безконечне добро. Ќе заслуговую на царство, де пробувають —в€т≥, але “во€ кров ≥ смерть ободрюють мою над≥ю. “ак, над≥юс€ ≥ хочу д≥статис€ до раю. ћ≥й ≤сусе, хочу п≥ти до неба, не щоб самому розкошуватис€,; але щоб краще любити “ебе ≥ бути певним, що ц€ любов буде в≥чна.

ћо€ Ћюбове ≥ моЇ ¬се, коли припаду “об≥ до н≥г ≥ поц≥лую рани на “воњм т≥л≥, бо ц≥ рани це запорука “воЇњ любови ≥ причина мого спас≥нн€?

ћ≥й ≤сусе, бачу в своњм сумл≥нн≥ присуд смерти, на €кий заслужив соб≥, бо зневажив “ебе. јле водночас бачу присуд помилуванн€ на хрест≥, бо “и виЇднав мен≥ його —воЇю смертю. ќсь тому кличу з царем ƒавидом; √осподи, нехай не буду застиджений нав≥ки! (ѕс. 30,2).

ћ≥й дорогий —пасителю, спод≥юс€, що “и пробачив мен≥ минул≥ гр≥хи. ѕроте дрижу за свою майбутн≥сть, €к пригадую соб≥, що колисьзраджував “ебе. ѕроте цей страх зб≥льшаЇ моЇ дов≥р'€, бо, знаючи власну нем≥ч, в≥дчуваю, що не годен покладатис€ на себе ≥ своњ постанови. ќсь тому над≥юс€, що “и даси мен≥ силу бути “об≥ в≥рним. —трахаЇ мене так само непевн≥сть, чи буду спасенний чи прокл€ни. ѕроте, м≥й дорогий ≤сусе, €к дивлюс€ на “ебе, що помер на хрест≥ за моЇ спас≥нн€, то в≥дчуваю в соб≥ над≥ю, що завжди любитиму “ебе в цьому ≥ другому житт≥. —под≥юс€, що колись буду в царств≥ любови, де сильно любитиму “ебе ≥ вже б≥льше не в≥дчуватиму страху, що затрачу “ебе.

ѕоки що не знаю, чи заслуговую на твою любов або ненависть. однак в≥дчуваю страшну ненависть до гр≥ха. я готовий радн≥ше померти н≥ж затратити “вою ласку. ¬≥дчуваю в соб≥ бажанн€ любити “ебе ≥ вповн≥ належати до “ебе. ÷е бажанн€ це тв≥й дар ≥ запорука, що любиш мене. якщо € повинен бо€тис€ через своњ гр≥хи, то куди б≥льше повинен дов≥р'€ти твоњй доброт≥, що так милосердно поступаЇ зо мною. ќтож в≥ддаюс€ “об≥, боти дав —ебе поранити на хрест≥, щоб зв≥льнити мене в≥д пекла. √осподи, Ѕоже правди, кличу з ѕсальмоп≥вцем, в “воњ –уки поручаю свого духа, бо “и визволив мене (ѕс, 30,6).

јпостол ѕавло каже: ¬≥н (Ѕог) не пожалував власного —ина, але видав …ого за вс≥х нас, то €к м≥г би ¬≥н разом з Ќим не дати нам ≥ всього ≥ншого? (–им. 8,32). ћ≥й ≤сусе, €кщо тв≥й ќтець в≥ддав “ебе нам ≥ послав “ебе на смерть за нас, то €к можемо бо€тис€, що ¬≥н в≥дмовить нам прощенн€ провин, ласки, витривалости, любови. ≥ раю! –азом з ≤сусом ќтець дав нам усе! “ак, м≥й —пасителю, спод≥юс€ всього в≥д крови, що “и пролл€в за мене. ќсь тому молюс€: Ђѕоможи —воњм слугам, €ких “и в≥дкупив —воЇю дорогоц≥нною кров'ю!ї

 

 

ј “ ∆јЋё

ћ≥й ≤сусе, дай мен≥ щирий жаль за вс≥ моњ гр≥хи ради в≥дрази, що “и в≥дчув до них у √ефсиманськ≥м √ород≥, ѕрокл€т≥ гр≥хи, ненавиджу вас, бо через вас затратив ласку мого √оспода. ћ≥й ≤сусе. каюс€, що покинув “ебе. јби € був зазнав ус€кого лиха, але не образив “ебе!

ћ≥й ласкавий —пасителю, пригадуючи соб≥ минул≥ гр≥хи, не так плачу через те, що ними заслужив соб≥ на пекло, €к радн≥ше тому, що спронев≥ривс€ “воњй любов≥, що про€вилас€ п≥д час —трастей. ћ≥й √осподи, € знав, що “и дозволив зв'€зати —ебе шнурами, прийн€в бичуванн€, оплюванн€ ≥ розп'€тт€ за мене. як же € поваживс€ погорджувати “воЇю ласкою ≥ спронев≥рюватис€ “об≥? “епер € хот≥в би померти з жалю, бо щиро каюс€.

ћоЇ найвище ƒобро, розум≥ю, що € дуже лихо поступив, €к в≥двернувс€ в≥д “ебе. я повинен був витерп≥ти вс€ку муку, лихо ≥ нав≥ть саму смерть, а не ображати “ебе. ’≥ба м≥г € допуститис€ б≥льшого зла н≥ж добров≥льно стратити твою ласку? јх, м≥й ≤сусе, н≥що б≥льше не болить мене н≥ж св≥дом≥сть, що знехтував “обою, безконечно добрим Ѕогом.

ћ≥й √осподи, д€кую “об≥ за ласкаву об≥ц€нку пробаченн€, що “и вчинив гр≥шникам. “и прир≥к забути гр≥хи тих, що каютьс€, що образили “ебе: Ќе згадуватиму њх беззаконн€ (≈зех. 18, 22). ÷€ об≥тниц€ це висл≥д “воњх —трастей. ќ ласкав≥ —траст≥, о любл€че милосерд€, о любове ≤суса ’риста, ви Ї моЇю над≥Їю. ћ≥й ≤сусе, €кий нужденний був би €, €кщо б “и не був помер, щоб в≥дпокутувати моњх гр≥х≥в!

ћ≥й Ѕоже, € зневажав “ебе, а “и обсипував мене —воњм милосерд€м. ѕо гр≥ху € не думав ка€тис€, але “и покликав мене до покути.  оротко кажучи, € чинив усе, щоб погубити себе, а “и робив усе можливе, щоб р€тувати мене в≥д загибел≥.

“и Ї безконечним добром, а € все таки поваживс€ нехтувати “обою. “и Ч м≥й √осподь, а € поваживс€ не шанувати “ебе. “и безконечна доброта, а € посм≥в в≥двернутис€ в≥д “ебе. “и заслуговуЇш на безконечну любов, бо сильно полюбив мене, а € не т≥льки не хот≥в любити, але ще й робив “об≥ прикрост≥.

Ќа щаст€ “и запевнив нас, що не погордиш впокореним ≥ розка€ним серцем. ќсь тому повний жалю обнимаю “в≥й хрест ≥ ц≥лим серцем жалую, що колись нехтував “обою. ѕодай мен≥ —вою ласку ради т≥Їњ крови, що “и пролл€в за мене.

ћар≥Ї, над≥Ї гр≥шник≥в, виЇднай мен≥ пробаченн€, витривал≥сть ≥ любов до ≤суса ’риста.

 

 

ј “ ѕќ—“јЌќ¬»

ћ≥й ≤сусе, люблю “ебе ≥ р≥шуче постановл€ю радн≥ше все стратити н≥ж “вою ласку. я нем≥чний, а “и сильний. “во€ могутн≥сть може чинити мене сильним проти вс≥х моњх ворог≥в. —под≥ваюс€ цього в≥д “воњх —трастей, тому повтор€ю з царем ƒавидом: √осподь Ч моЇ св≥тло ≥ моЇ спас≥нн€, то кого маю бо€тис€? (ѕс. 26, 1).

ћ≥й розп'€тий —пасителю, не боюс€ стратити свого майна, батьк≥в, ба й нав≥ть власного житт€, але боюс€ стратити “вою при€знь ≥ любов. Ћ€каюсь, що знову ображу “ебе ≥ через те затрачу “вою ласку, але “и Ч мо€ над≥€. ќтож благаю “ебе, збер≥гай у мен≥ цю св€ту любов ≥ дай сили перемогти вс≥ перешкоди, аби т≥льки подобатис€ “об≥.

Ћаскавий ≤сусе, не дозволь мен≥ в≥ддалитис€ в≥д “ебе!я Ч д≥ло “воњх рук ≥ “и в≥дкупив мене —воЇю  ров'ю. –ади ц≥Їњ крови не опускай мене ≥ не дозволь на нещаст€ стратити “вою любов ≥ в≥длучитис€ в≥д “ебе. ѕомагай мен≥ в ус≥х небезпеках ≥ дай ласку завжди звертатис€ до “ебе. —ильно бажаю бути “об≥ в≥рним всю решту свого житт€. ѕодай сили це виконати. ÷ього над≥юс€ в≥д “ебе. ћ≥й ≤сусе, зб≥льши в мен≥ страх чинити “об≥ прикр≥сть. ƒрижу, €к подумаю, що колись зраджував “ебе, але “воњ заслуги ≥ вд≥лен≥ мен≥ ласки ободрюють мене. ÷е мо€ запорука, що не опустиш мене тепер, €к люблю “ебе, бо “и був такий милосердний дл€ мене, €к € нав≥ть не думав любити “ебе. Ќедов≥р€ю власним силам, бо знаю з досв≥ду, що вони мають малу варт≥сть. ƒов≥р€ю зате “воњй доброт≥ ≥ сильно над≥юс€, що вже н≥коли не розлучус€ з “обою.

ћ≥й ≤сусе, аби € м≥г бути певний, що вже н≥коли не страчу “ебе, але навпаки завжди буду “ебе любити! ќднак п≥дчин€юс€ “воњй вол≥, бо “и дл€ мого добра хочеш, щоб € до смерти проживав у ц≥й непевност≥, а це тому, щоб завжди намагавс€ щораз сильн≥ше лучитис€ з “обою та молитис€; ЂЌе дозволь мен≥ в≥длучитис€ в≥д “ебе!ї “ак, м≥й ≤сусе, дай мен≥ ласку завжди повтор€ти: ЂЌе дозволь мен≥ в≥длучитис€ в≥д “ебе!ї

ћ≥й —пасителю, не хочу розлучатис€ з “обою. ’оча б ус≥ люди покинули, то € все таки не полишив би “ебе нав≥ть тод≥, коли б мав стратити житт€. я любив би “ебе нав≥ть тод≥, коли б не було н≥ неба, н≥ пекла, бо “и, мо€ Ћюбове, заслуговуЇш на безконечну любов, хоча б не було нагороди дл€ тих, що любл€ть, ≥ кари дл€ тих, що не любл€ть “ебе.

я радо зужив би минул≥ л≥та свого житт€, щоб любити “ебе, €кщо б вони могли вернутис€, але вони н≥коли не вернутьс€. ƒ€кую “об≥ за те, що ждав на мене ≥ не послав до пекла, на €ке заслужив соб≥. ’очу присв€тити “об≥ всю решту свого житт€, бо “и дос≥ль ждав на мене. ’очу звернути вс≥ своњ гадки, бажанн€ ≥ почуванн€ до того, щоб подобатис€ “об≥ ≥ завжди повнити “вою св€ту волю.

ћ≥й любий ≤сусе, не хочу ждати аж на годину смерти, щоб звернутис€ до “ебе. “епер обнимаю “воњ св€т≥ ноги прибит≥ до хреста. ћо€ розп'€та Ћюбове, м≥й ≤сусе, “и погодивс€ на г≥рку смерть, щоб запевнити мен≥ добру смерть. ћ≥й —пасителю, не опускай мене в годин≥ смерти, коли вс≥ опуст€ть мене. Ќе дозволь, щоб € затратив “ебе ≥ в≥длучивс€ в≥д “ебе. ѕрийми мене до —воњх св€тих ран. Ќехай серед любови в≥ддам там свого духа, щоб злучитис€ в неб≥ з “обою ≥ нав≥ки любити “ебе.

 

ј “ ЋёЅќ¬»

Ћюбий ѕастирю —воњх овечок, за €к≥ “и в≥ддав не —воњ багатства, а всю —вою кров! ƒоброто, любове ≥ н≥жносте Ѕожа, €к≥ ви великодушн≥ дл€ душ! ћ≥й ≤сусе, аби й € м≥г в≥ддати житт€ на хрест≥ або стратити його п≥д ударом сокири ката, щоб показати “об≥ любов, бо “и на хрест≥ в≥ддав за мене —воЇ житт€. Ќехай вс≥ анголи ≥ вс≥ сотвор≥нн€ пов≥к прославл€ють “вою безконечну любов до людей. јби € м≥г власною смертю доконати того, щоб ус≥ любили “ебе! ћ≥й √осподи, прийми це бажанн€ ≥ подай ласку бодай трохи страждати, заки помру.

—пасителю св≥ту, мученики мало вчинили дл€ “ебе, €к погодилис€ на муки, кат≥вн≥ козли, зал≥зн≥ гаки ≥ розпечен≥ грати цебто €к умирали за “ебе, свого Ѕога, що помер з любови до них. “и так само помер за мене. ўо ж € до с≥ль вчинив з любови до “ебе? ћ≥й ≤сусе, не дозволь мен≥ померти в тепер≥шн≥м стан≥. Ћюблю “ебе, тому € готовий витерп≥ти все. що захочеш послати мен≥. ѕрийми це моЇ самопожертвуванн€ ≥ подай сили виконати його.

ћ≥й розп'€тий —пасителю, вже на хрест≥ “и бачив зневаги, що € мав учинити “об≥, ≥ вже тод≥ був готовий пробачити мен≥. “и передбачив мою руњну ≥ приготовив л≥к на нењ. ѕередбачив мою невд€чн≥сть ≥ приготував докори сумл≥нн€, страх, спасенн≥ просв≥ченн€, поклики до розка€нн€, духовн≥ пот≥хи ≥ ≥нш≥ ви€ви любови. ÷е було н≥би змаганн€, хто кого випередить: чи € “ебе своњми гр≥хами, чи “и мене —воњми ласками? „и € буду сильн≥ше викликувати “в≥й гн≥в, щоб “и карав мене, чи “и будеш б≥льше намагатис€ з'Їднати —об≥ мою любов? ћ≥й Ѕоже, коли переможу вс≥ трудност≥, щоб подобатис€ “об≥? “аж “и в≥ддав —воЇ житт€ за мене!  оли в≥дв'€жус€ в≥д усього, щоб злучитис€ з “обою та “воЇю волею? ÷ього бажаю ≥ хочу це виконати, але “и мусиш помогти мен≥, бо € безсильний це виконати. “и прир≥к вислухати тих, що мол€тьс€ “об≥. ÷≥лим серцем благаю “ебе, бо не хочу бути невд€чний “воњй превелик≥й доброт≥.

¬оплочене —лово, „олов≥че бол≥в, “и народивс€, щоб проживати серед бол≥в! ѕерший ≥ останн≥й з людей! “и перший, бо “и Ѕог, ѕан всесв≥ту. “и так само останн≥й, бо п≥д час земського житт€ дозволив, щоб поступали з “обою немов з останн≥м м≥ж людьми, били по лиц≥, опльовували, висм≥вали ≥ проклинали, хоч т≥, що це робили, були самим шумовинн€м. Ѕоже ягн€тко, безконечна Ћюбове, г≥дна безконечноњ любови, “и, ≤сусе, прол€в за мене —вою кров≥ в≥ддав житт€. Ћюблю “ебе, тому присв€чую “об≥ свою кров ≥ житт€, але €к кров черв'€ка годна р≥вн€тис€ з кров'ю Ѕога або житт€ гр≥шника з житт€м безконечно величного √оспода?

ћ≥й любий ≤сусе, милосерд€ спонукало “ебе прийти на землю, щоб шукати за пропащими овечками. ќх, шукай за мною нужденним, поки не знайдеш мене. Ќе забувай, що й за мене “и пролл€в —вою кров.

ћ≥й ≤сусе, “и з любови до мене пожертвував —ебе на хрест≥ ≥ помер серед бол≥в. Ћюблю “ебе ≥ бажаю все жертвувати дл€ “воЇњ любови. ѕрост€гни —вою пробиту руку ≥ вит€гни мен≥ з багна гр≥х≥в. «л≥чи численн≥ рани моЇњ душ≥. Ћаскаво знищ у мен≥ вс≥ почуванн€, що не належать до “ебе. “и можеш це вчинити. ¬чини це ради —воњх —трастей. —под≥юс€, що зробиш це.

“и любиш мене, тому не в≥дмовив мен≥ —воЇњ крови ≥ житт€. я люблю “ебе, тому не хочу в≥дмовл€ти “об≥ н≥чого, “и беззастережно в≥ддавс€ мен≥ п≥д час —трастей ≥ в ѕресв€т≥й “айн≥ ™вхарист≥њ. ќсь тому й € беззастережно в≥ддаюс€ “об≥. —кажи, чого бажаЇш в≥д мене, бо з “воЇю пом≥ччю хочу це виконати.

ѕрокл€т≥ душ≥, заговор≥ть тепер. —каж≥ть з т≥Їњ пекельноњ в'€зниц≥, в €к≥й пробуваЇте, що б≥льше мучить вас: вогонь, що палить вас, чи любов, що ≤сус ’ристос ви€вив вам? јх, ц€ любов це пекло вашого пекла, бо бачите, що Ѕог з≥йшов ≥з неба, щоб спасти вас, а ви примкнувши оч≥ на св≥тло, р≥шили добров≥льно погубити себе ≥ затратити безконечне ƒобро, цебто свого Ѕога, що вже б≥льше н≥коли не буде вашим, бо вже не зможете в≥дзискати …ого.

ћ≥й ≤сусе, м≥й скарбе, моЇ житт€, мо€ пот≥хо, мо€ любове ≥ моЇ все д€кую за св≥тло, що подаЇш мен≥. Ћюблю “ебе, тому н≥чого так не боюс€ €к затратити ≥ перестати любити “ебе. ѕоможи мен≥ любити “ебе, ≥ пот≥м чини зо мною те, що подобаЇтьс€ “об≥. ћ≥й розп'€тий ≤сусе, з≥рви кайдани моњх невладнаних почувань, що не дозвол€ють мен≥ вповн≥ злучитис€ з “обою. «в'€жи мене в'€зами —воЇњ любови, але так сильно зв'€жи, щоб вже б≥льше не розставс€ з “обою. Ћюбов, що “и ви€вив мен≥, повинна була прит€гнути мене до “ебе, але на жаль не в≥дчуваю, що € так злучений з “обою, €к бажав би. ¬чини це, бо “и один годен це зробити.

Ћюбове мого ≤суса ти Ч мо€ любов ≥ мо€ над≥€. ћ≥й ≤сусе, хочу безкористолюбно любити “ебе, тому не дбаю про власне самозадоволенн€. ѕоможи мен≥ любити “ебе, ≥ це вистачить мен≥.

ћ≥й √осподи, “и хочеш моЇњ любови, тому не послав мене до пекла. ќсь тому вже довг≥ роки промовл€Їш до мене: ЂЋюби, вс≥м серцем люби ћене!ї —кажи мен≥, що маю робити, щоб вповн≥ подобатис€ “об≥. ¬≥ддаю “об≥ свою волю, свободу ≥ ц≥лого себе. ¬же не маю б≥льше н≥чого, що м≥г би присв€тити “об≥. ¬ ц≥м св≥т≥ не бажаю н≥ задоволень, н≥ почестей, бо Їдине моЇ задоволенн€ њ честь у тому, щоб вповн≥ належати до “ебе. ѕрийми мене, помагай мен≥ —воЇю ласкою ≥ н≥коли не опускай мене. ќсь тому повтор€ю з ѕсальмоп≥вцем: “и Ч мо€ пом≥ч! Ќе опускай ≥ не лишай мене, Ѕоже, що годен спасти мене! (ѕс. 26, 9). ћо€ любове ≥ м≥й —пасителю, не погорджуй мною, хоч € заслуговую на це. ћоЇ спас≥нн€ лежить у тому, щоб любив “ебе одного ≥ б≥льше н≥чого.

ћ≥й ≤сусе, не хочу н≥чого кр≥м “ебе. “и за€вив, що любиш тих, що любл€ть “ебе: Ћюблю тих, що любл€ть ћене! (ѕрит. 8,17). Ћюблю “ебе, отож люби мене. Ќужденний €!  олись “и мус≥в ненавид≥ти мене за моњ гр≥хи. “епер же ненавиджу њх ≥ люблю “ебе понад усе. Ћюби ≥ не май до мене ненависти. Ѕ≥льше л€каюс€ “воЇњ ненависти н≥ж вс≥х пекельних мук.

ћ≥й любий —пасителю, скажу “об≥ зо —в.“ересою: Ђякщо маю жити, то проживатиму дл€ “ебе одного. √еть ≥з самолюбними ≥нтересами! ўо ж кращого Ї на св≥т≥ н≥ж подобатис€ “об≥?

 

 

ј “ ѕ≤ƒ„»Ќ≈ЌЌя Ѕќ∆≤… ¬ќЋ≤

ћ≥й ≤сусе, хочу приймати все те, що “и р≥шив послати мен≥ в житт≥ ≥ в≥чност≥ кожен раз, €к вимовлю: ЂЌехай Ѕог буде благословенний!ї або ЂЌехай д≥Їтьс€ Ѕожа вол€!ї Ќе бажаю ≥ншого зайн€тт€, помешканн€, одеж≥, поживи ≥ здоров'€ н≥ж тих, що призначиш мен≥. Ќе хочу ≥ншоњ прац≥, талант≥в ≥ дол≥ н≥ж т≥, що “и призначив мен≥. якщо бажаЇш, щоб мен≥ не вдалис€ п≥д прийн€тт€ ≥ моњ пл€ни провалилис€, ≥ щоб € затратив майно, то вповн≥ погоджуюс€ на це. якщо бажаЇш, щоб € був погорджений, не вт≥шавс€ прихильн≥стю ≥нших, ≥ щоб ≥нших ставл€ли понад мене чи щоб зазнав неслави ≥ прикростей нав≥ть в≥д дорогих мен≥ ос≥б, то € так само бажаю цього.

якщо бажаЇш, щоб € був б≥дний, прогнаний ≥з батьк≥вщини, заарештований ≥ проживав посеред нужди ≥ неспокоњв, то € теж цього хочу. як хочеш, щоб € був завжди хворий, поранений, спарал≥жований ≥ вс≥ма опущений, то погоджуюс€ все те терп≥ти так довго, €к довго забажаЇш. ¬ “воњ руки складаю своЇ житт€, тому приймаю таку смерть, €ку пошлеш мен≥. “ак само погоджуюс€ на смерть своњх батьк≥в ≥ при€тел≥в, ≥ на все ≥нше, чого т≥льки забажаЇш.

ѕогоджуюс€ так само на все те, що заторкуЇ м≥й духовний зр≥ст. ¬ житт≥ хочу любити “ебе вс≥ма силами, щоб пот≥м д≥статис€ до неба ≥ там любити “ебе так, €к любл€ть —ерафими, але й тут п≥дчин€юс€ “воњй вол≥. Ѕуду задоволений, €кщо подаси мен≥ т≥льки один ступ≥нь любови, ласки ≥ слави, бо така “во€ вол€. я ж б≥льше ц≥ню п≥дчиненн€ “воњй вол≥ н≥ме вс€ке ≥нше добро.

ћ≥й Ѕоже, чини зо мною та з ус≥м, що маю, те, що подобаЇтьс€ “об≥. Ќе звертай уваги на мою волю, бо хочу т≥льки того, чого “и хочеш. ѕриймаю ≥ годжус€ на те, €к будеш поступати зо мною, чи це' поступованн€ буде прикре чи ласкаве, бо все походить в≥д “ебе.

ћ≥й ≤сусе, особлив≥ше годжус€ на смерть ≥ на прикрост≥ получен≥ з нею. √оджус€ померти там, де захочеш, ≥ тод≥ коли захочеш. ћ≥й —пасителю, лучу своњ передсмертн≥ стражданн€ з “воЇю св€тою смертю ≥ жертвую њх “об≥ €к знак любови, €кою люблю “ебе. ’очу померти, щоб подобатис€ “об≥ та виповнити “вою св€ту волю.

 

 

–≤«Ќ≤ ј “»

яка нещасна та душа, що через гр≥х затратила Ѕога! ¬она нужденна проживаЇ, але не маЇ Ѕога. Ѕог дивитьс€ на нењ, але не любить њњ. Ќавпаки. ¬≥н ненавидить њњ та гидитьс€ нею. ћо€ душе, був час, коли ти так само проживала без Ѕога. “в≥й вид не радував ≤суса ’риста, €к це було тод≥, коли ти мала Ѕожу ласку. “в≥й вид викликав жах у Ќ≥м. ѕреблагословенна ƒ≥ва ћар≥€ зо сп≥вчутт€м дивилас€ на тебе, але гидилас€ твоњм поганим вигл€дом. “и ходила на —лужбу Ѕожу ≥ спогл€дала в осв€чен≥м јгнц≥ на ≤суса, але тод≥ ¬≥н був твоњм ворогом. ћ≥й погорджений Ѕоже, € був затратив “ебе своњми гр≥хами. ѕрости мен≥ ≥ поможи п≥знати “ебе. я хот≥в затратити “ебе, але “и не бажав опустити мене. якщо ж “и дос≥ль не вернувс€ до мене, то благаю “ебе: Ђ¬ернис€ тепер, бо каюс€ вс≥м серцем, що образив “ебе. Ќехай в≥дчую “в≥й поворот через в≥дчутт€ сильного жалю за гр≥хи ≥ любови до “ебе!ї

ћ≥й √осподи, годжус€ радн≥ше перетерп≥ти вс€ку муку н≥ж мав би в≥длучитис€ в≥д “ебе ≥ затратити “вою ласку. ѕредв≥чний ќтче, благаю “ебе ради любови до ≤суса ’риста, подай мен≥ ласку до самоњ смерти не ображати “ебе. Ќехай радн≥ше помру н≥ж мав би знову в≥двернутис€ в≥д “ебе!

ћ≥й розп'€тий ≤сусе, погл€нь на мене тим любл€чим погл€дом, €ким колись гл€д≥в, €к на хрест≥ вмирав за мене, погл€нь ≥ змилосердис€ надо мною. ѕробач ус≥ прикрост≥, що коли небудь чинив “об≥. ƒай мен≥ св€ту витривал≥сть, повне п≥дчиненн€ “воњй вол≥ та поможи нав≥ки любити “ебе. я на н≥що не заслуговую, але “воњ рани ободрюють мене над≥€тис€ в≥д “ебе вс€кого добра. ћ≥й ≤сусе ради т≥Їњ любови, що приневолила “ебе померти за мене дай мен≥ свою любов. ¬≥дв'€жи мене в≥д сотвор≥нь, дай ласку п≥дчин€тис€ “воњй вол≥ посеред страждань ≥ навчи любити “ебе, щоб на-майбутнЇ не любив н≥чого кр≥м “ебе.

“и сотворив, в≥дкупив ≥ вчинив мене христи€нином. “и терп≥в мен≥, €к € пробував у гр≥ху, та ст≥льки раз≥в пробачив мен≥. «ам≥сть карати “и зб≥льшував —воњ ласки. якщо ж не люблю “ебе, то хто буде любити? Ќехай “воЇ милосерд€ затр≥юмфуЇ надо мною. ћ≥й ≤сусе, мо€ Ћюбове, м≥й —карбе, м≥й –аю ≥ моЇ все, нехай тепер мо€ любов до “ебе буде така сильна, €кий сильний був би той пекельний вогонь, що мав мучити мене в пекл≥.

¬оплоченн€, в≥дкупленн€, ’ристов≥ —траст≥, √олгофо, бич≥, терн€. цв€хи ≥ хресте, що мучили мого √оспода! Ћюб≥ слова, бо нагадуЇте мен≥ любов, €кою Ѕог полюбив мене! Ќехай н≥коли не забуваю вас! «авжди пригадуйте мен≥ муки, що ≤сус, м≥й —паситель, витерп≥в за мене. ѕресв€т≥ рани, нехай завжди проживаю в вас! ¬и Ї блаженним горном; нехай мо€ душа завжди в н≥м палаЇ Ѕожою любов'ю!

ћ≥й любий ≤сусе, € заслужив соб≥ на пекло, тому мав бути в≥длучений в≥д “ебе. Ќе в≥дмовл€юс€ в≥д пекельного вогню та ≥нших кар, €кщо бажаЇш за кару туди послати мене. ѕроте одного негоден прийн€ти цебто позбавленн€ “воЇњ любови. ƒай мен≥ —вою любов, ≥ пот≥м посилай мене, куди хочеш. —праведлив≥сть вимагаЇ, щоб € терп≥в за своњ гр≥хи. јле було б несправедливим €кщо б мус≥в ненавид≥ти ≥ проклинати “ого, хто сотворив, в≥дкупив ≥ так сильно полюбив мене. —праведлив≥сть велить любити ≥ нав≥ки благословл€ти “ебе.

ћ≥й ласкавий —пасителю, бачу, що бажаЇш, щоб € вповн≥ в≥ддавс€ “об≥. ќтож не дозволь, щоб на-майбутнЇ сотвор≥нн€ загарбували соб≥ любов, що вповн≥ належить до “ебе. “и один заслуговуЇш на всю мою любов, бо “и один безконечно ≥ д≥йсно любиш мене. ќтож т≥льки “ебе хочу любити ≥ щосили трудитис€, щоб вповн≥ подобатис€ “об≥. «р≥каюс€ всього цебто розкош≥, багатств, почестей ≥ вс≥х земських сотвор≥нь. ћ≥й ≤сусе, “и один вистачаЇш мен≥ ось тому т≥льки “ебе одного бажаю ≥ б≥льше н≥чого не хочу.

«емська любове забирайс€ в≥д мене!  олись плекав тебе в своњм серц≥, але тод≥ € був сл≥пий. “епер Ѕог просв≥тив мене своњм милосерд€м ≥ показав марн≥сть св≥ту ≥ любов, €кою полюбив мене. ¬≥н домагаЇтьс€ вс≥Їњ моЇњ любови ≥ € хочу в≥ддати њњ …ому. “ак, м≥й ≤сусе, заволод≥й ц≥лим моњм серцем. —ам забери соб≥ його, €кщо не вм≥ю в≥ддати “об≥ його. ћ≥й Ѕоже вс≥м серцем люблю “ебе, Ћюблю “ебе б≥льше н≥ж самого себе. ќсь тому повтор€ю з ќбручницею з ѕ≥сн≥ ѕ≥сней: ѕрит€гни мене до —ебе! (ѕ≥с. 1,3). ћ≥й √осподи, прит€гни мене до —ебе ≥ знищ у мен≥ любов до вс≥х сотворених речей,

–аю, батьк≥вщино любл€чих душ ≥ крањно любови, пристане, де душ≥ в≥чно любл€ть Ѕога ≥ не бо€тьс€, що колись страт€ть …ого, коли ж д≥станус€ до “ебе ≥ вийду з цього т≥ла, щоб освободитис€ в≥д численних ворог≥в, €к≥ невпинно намагаютьс€ позбавити мене Ѕожоњ ласки? ћ≥й розп'€тий —пасителю, поможи мен≥ зрозум≥ти превелик≥ добра, що “и приготував дл€ душ, €к≥ любл€ть “ебе, виклич у мен≥ сильну тугу за раЇм, щоб, забувши про землю, € там пост≥йно проживав ≥ щоб завжди з≥тхав за хвилиною, коли вийду з цього вигнанн€, щоб удатис€ до “ебе, де буду безпосередньо бачити ≥ любити “ебе в твоњм царств≥. ўоправда, € не заслуговую на нього. «наю, що колись моЇ ≥м'€ було в книз≥ прокл€тих, але тепер, €к спод≥юс€, проживаю в “воњй ласц≥. ќсь тому благаю “ебе, запиши мене до книги житт€. ¬чини це ради крови, що пролл€в за мене на хрест≥.

“и помер, щоб запевнити мен≥ рай. Ѕажаю раю, з≥тхаю за ним ≥ ради “воњх заслуг спод≥юс€ д≥статис€ до нього, щоб там вс≥ма силами любити “ебе. “ам забуду про себе ≥ все ≥нше, але невпинно продумуватиму про тебе, любитиму “ебе ≥ не бажатиму н≥чого кр≥м “воЇњ любови, ≥ д≥йсно любитиму “ебе. ћ≥й ≤сусе, коли це буде?

ѕресв€та Ѕогородице, своњми молитвами помагай мен≥ д≥статис€ до неба. ЂЌаша заступнице, милосердно погл€нь на нас ≥ по ц≥м вигнанн≥ покажи нам ≤суса, що Ї благословенним плодом твого лона!ї

 

 

ЋёЅЋя„≤ «≤“’јЌЌя ƒќ Ѕќ√ј

(1)√осподи, хто € такий, що ти так сильно полюбив мене, ≥ бажаЇш, щоб € любив “ебе?

(2)Ѕезконечна Ћюбове, люблю “ебе. Ќ≥, краще скажу: Ђћ≥й Ѕоже, люблю “ебеї.

(3)Ћюблю “ебе б≥льше н≥ж усе ≥нше, б≥льше н≥ж власне житт€, б≥льше н≥ж самого себе. ќднак бачу, що замало люблю “ебе.

(4)Ќебесний ÷арю, будь так само царем мого серц€, тому забери —об≥ його.

(5)ѕокидаю все ≥ в≥ддаюс€ “об≥, пригортаюс€ до “ебе, непогорджуй мною. Ѕезконечне ƒобро, люблю “ебе.

(6)ћ≥й ≤сусе ти вже прит€гнув мене до —ебе. як м≥г би € розстатис€ з “обою? Ћюблю ≥ н≥коли не перестану любити “ебе.

(7)√осподи, злучис€ зо мною. Ќехай моњ гр≥хи не в≥ддал€ють “ебе в≥д мене.

(8)Ѕоже, Ѕоже, кого ж любитиму, €кщо не люблю “ебе, що Ї моњм житт€м, моЇю любов'ю ≥ моњм ус≥м?

(9) ћ≥й любий Ч один ≥з тис€ч≥в! (ѕс. 5.10), ћ≥й Ѕоже, т≥льки “ебе буду любити.

(10)ћ≥й —пасителю, т≥льки “ебе одного бажаю.

(11)јби € м≥г вповн≥ належати до “ебе, €к “и належиш до мене!

(12)√осподи, забери —об≥ мою волю ≥ чини зо мною те, що подобаЇтьс€ “об≥.

(13)Ќезнаний ≥ нелюбий Ѕоже! Ќерозумний, хто не любить “ебе.

(14)ћ≥й Ѕоже, гр≥шачи, € знав, що чинив “об≥ велику прикр≥сть. як же м≥г € це вчинити?

(15)якщо € б був тод≥ помер, то не м≥г би вже любити “ебе. Ќа щаст€ тепер можу це чинити, тому буду любити “ебе.

(16)√осподи, не дозволь, щоб по ст≥лькох уд≥лених мен≥ ласках € знову зрадив “ебе.  раще пошли мен≥ смерть!

(17)“и дос≥ль терп≥в мен≥, щоб € любив “ебе. “ак, хочу любити “ебе.

(18)ћ≥й Ѕоже, “и перем≥г мене. Ќе хочу б≥льше опиратис€, тому п≥ддаюс€ “об≥.

(19)Ѕоже, ск≥льки л≥т € стратив, коли м≥г любити “ебе!

(20)ћ≥й Ѕоже, присв€чую “об≥ решту свого житт€. ’то ж знаЇ, ск≥льки його ще буде?

(21)яку варт≥сть мають багатства, почест≥ або приЇмност≥? ’очу одного Ѕога,

(22)÷арю сердець, запануй у моњм серц≥. ќх, в≥зьми —об≥ мене.

(23)Ѕоже, злучи мене з собою, щоб € вже б≥льше не розстававс€ з “обою.

(24)“и не покинеш мене ≥ € не покину “ебе. ћ≥й Ѕоже, м≥й Ѕоже, отож наша любов н≥коли не ск≥нчитьс€.

(25)ћ≥й ≤сусе, мо€ любове, моЇ житт€, м≥й скарбе ≥ моЇ все, вчини мене вповн≥ —воњм, заки помру.

(26)ћ≥й ≤сусе, будь ласкавий, €к вперше зобачу “ебе.

(27)  оли ж € зможу щиро сказати: Ђћ≥й Ѕоже, € вже б≥льше не f годен стратити “ебе!ї

(28)√осподи, коли безпосередньо зобачу “ебе ≥ вс≥ма силами любитиму “ебе ц≥лу в≥чн≥сть?

(29)ћоЇ безконечне ƒобро, Ї небезпека, що затрачу “ебе, €к довго житиму.

(30)ћ≥й ≤сусе, “и сильно зобов'€зав мене любити “ебе. “ак, хочу любити “ебе. Ћюблю, люблю, люблю “ебе.

(31)ѕредв≥чний ќтче, ради ≤суса ’риста, поможи мен≥ любити “ебе.

(32)ƒозволь, щоб один ≥з численних невд€чник≥в любив “ебе.

(33)ћ≥й Ѕоже, хочу тут на земл≥ сильно любити, щоб м≥г так само любити “ебе в друг≥м житт≥.

(34)ћ≥й ≤сусе, “и вповн≥ в≥ддавс€ мен≥, тому вповн≥ в≥ддаюс€ “об≥.

(35)ћ≥й Ѕоже, де ж б≥льше задоволенн€ дл€ мене н≥ж подобатис€ “об≥?

(36)ћ≥й любий ≤сусе, хочу ст≥льки любити “ебе, ск≥льки колись зневажав.

(37)Ѕезконечна ƒоброто, люблю “ебе, ѕокажи ћен≥, €ке велике ƒобро € люблю.

(38)ћ≥й ≤сусе, “и Ч галузка, а € в≥тка. Ќехай буду завжди злучений з “обою. Ќе дозволь, щоб € в≥дорвавс€ в≥д “ебе.

(39)ћ≥й Ѕоже, €к мен≥ приЇмно, що “и безконечно щасливий!

(40)ƒе “и, √осподи? „и “и зо мною? „и € в “воњй ласц≥? «най, що люблю “ебе, ≥ то люблю б≥льше н≥ж себе самого.

(41)≤сусе, подай мен≥ ту любов, €коњ бажаЇш в≥д мене.

(42)ќх, аби € був завжди любив “ебе!

(43)ћ≥й Ѕоже, аби € м≥г сильно любити тебе! Ћюблю, але замало люблю “ебе.

(44)√осподи, поможи мен≥ сильно любити тебе ≥ перемагати вс€к≥ труднощ≥, щоб подобатис€ “об≥.

(45)¬≥ддаю “об≥ свою волю. Ќе хочу н≥чого, за вин€тком того, чого “и бажаЇш.

(46)Ќе прошу в “ебе розкош≥в. ћ≥й Ѕоже, мо€ Ћюбове ≥ моЇ все, хочу подобатис€ “об≥ одному.

(47)Ѕезконечний Ѕоже, хоч € нег≥дний, все таки дозволь мен≥ любити “ебе.

(48)¬≥чний Ѕоже, хочу в≥чно любити “ебе.

(49)ћ≥й дорогий ≤сусе, “и так багато натерп≥вс€ за мене, тому годжус€ терп≥ти дл€ “ебе, ст≥льки захочеш.

(50)Ѕоже, € довше не годен жити без “воЇњ любови.

(51)Ѕожа воле, “и Ч мо€ любов.

(52) ¬семогучий Ѕоже, вчини мене св€тим.

(53)√осподи, це вийде на “вою славу, €к “в≥й ворог повернетьс€ в “вого в≥рного при€тел€.

(54)ћ≥й Ѕоже, “и пошукував за мною, €к € т≥кав в≥д “ебе. Ќе проган€й мене в≥д —ебе, €к тепер шукаю за “обою.

(55)ћ≥й любий ≤сусе, “и не жалував —ебе, щоб могти пробачити мен≥.

(56)ƒ€кую за те, що даЇш мен≥ час любити “ебе. “ак, м≥й Ѕоже, люблю “ебе, люблю “ебе, люблю “ебе, ≥ завжди любитиму “ебе.

(57)√≥дний безконечноњ любове Ѕоже, нехай сьогодн≥ вповн≥ навернус€ до “ебе, мо€ Ћюбове ≥ моЇ ¬се.

(58) арай мене, €к хочеш, але не позбавл€й мене змоги любити тебе.

(59)ћ≥й Ќебесний ќтче, “и дав мен≥ —вого —ина, а € в≥ддаю “об≥ себе нужденного. Ѕудь ласка, прийми мене.

(60)√осподи, хочу направити прикрост≥, що вчинив “об≥, тому буду намагатис€ завжди подобатис€ “об≥.

(61)ћ≥й Ѕоже, хочу безкористолюбно, безпереривно ≥ беззастережно любити “ебе.

(62)ѕогорджений за мене ≤сусе, нехай € буду погорджений ради “ебе.

(63)ћучений ≤сусе, нехай з любови до “ебе приймаю муки цього житт€.

(64)ћ≥й —пасителю, € хот≥в би померти за “ебе, €к “и помер за мене.

(65)—ьогодн≥ р≥шаюс€ вповн≥ в≥ддатис€ “об≥.

(66) ќх, аби вс≥ люди так любили “ебе, €к “и —об≥ заслуговуЇш!

(67)√осподи, вчини, щоб € не пропускав н≥чого, що могло подобатис€ “об≥.

(68)ћ≥й Ѕоже ≥ моЇ ¬се. буду щасливий, €к страчу все, щоб здобути “ебе.

(69)≤сусе, “и посв€тив —ебе за мене, тому € присв€чую “об≥ свою волю.

(70)ћ≥й Ѕоже, коли вже вповн≥ в≥ддамс€ “об≥?

(71) √осподи, що хочеш, щоб € чинив? (ƒ≥њ: 9, 6).

(72) ѕов≥к осп≥вуватиму милосерд€ √оспода (ѕс. 88, 2).

(73) ’то в≥длучить мене в≥д любови ’риста? (–им. 8, 35).

(74)Ћаскавий ≤сусе, не дозволь мен≥ розлучитис€ з “обою!

(75)ўо кр≥м “ебе небо маЇ дл€ мене? „ого ж кр≥м “ебе бажаю на земл≥? Ѕог це пот≥ха мого серц€ ≥ мо€ частка нав≥ки! (ѕс. 72, 25-26).

(76) Ќехай помру з любови до “ебе, що помер з любови до мене ( ‘ранциск јсиський)

(77)ћ≥й любитель був розп'€тий. (—в. ѕасхаль Ѕейлон)

(78)ѕодай мен≥ —вою любов ≥ ласку, ≥ буду довол≥ багатий (—в. ≤гнат≥й).

(79)√осподи, нехай помру, щоб зобачити “ебе! (—в. јвгустин).

(80)ћ≥й ≤сусе, не любить “ебе т≥льки той, хто не знаЇ “ебе.

(81)√осподи, мен≥ приЇмн≥ше подобатис€ “об≥ н≥ж ц≥лому св≥тов≥.

(82)ћ≥й розп'€тий ≤сусе, коли вс≥ люди полюбл€ть “ебе?

(83)ћ≥й ≤сусе, мо€ Ћюбове ≥ моЇ ¬се, “и помер за мене, ох, аби € м≥г померти за “ебе!

(84)√осподи, чим в≥дд€чус€ “об≥ за те, що ст≥льки натерп≥вс€ за мене?

(85)Ѕезконечна ƒоброто, дорожу “обою понад усе, люблю вс≥м серцем ≥ вповн≥ присв€чуюсь “об≥. ¬≥зьми —об≥ мою любов ≥ дай мен≥ —вою.

(86)ћо€ Ћюбове ≥ моЇ ¬се, нехай забуду про все, щоб т≥льки про “ебе пам'€тати.

(87)я хот≥в би так сильно любити “ебе, €к “и заслуговуЇш —об≥. ћ≥й Ѕоже, прийми це бажанн€ ≥ подай мен≥ —вою любов.

(88)я вже досить зневажав “ебе. “епер хочу любити “ебе.

(89)Ѕоже, Ѕоже, € вповн≥ “в≥й ≥ “и вповн≥ м≥й.

(90)Ќехай страчу все, аби т≥льки не затратив Ѕога.

(91)Ќехай Ѕог коштуЇ, ск≥льки хоче. ¬≥н н≥коли не буде задорогий.

(92)ћ≥й ≤сусе, “и один вистачаЇш мен≥.

(93)ѕресв€та ƒ≥во ћар≥Ї, бережи мене ≥ заведи до Ѕога.

(94)ƒорога ћати, люблю тебе.

(95)ћати, дай мен≥ дов≥р'€ до тебе ≥ вчини, щоб завжди звертавс€ до “ебе.

(96)ѕресв€та Ѕогородице, спаси мене. ћар≥Ї, можеш вчинити мене св€тим. —под≥юс€, що це зробиш. «милосердис€ надо мною.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 427 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕольшинство людей упускают по€вившуюс€ возможность, потому что она бывает одета в комбинезон и с виду напоминает работу © “омас Ёдисон
==> читать все изречени€...

2301 - | 2009 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.177 с.