Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћетодика проведенн€ сп≥ву по нотах




 

Ќотний запис по своњй ≥стот≥ в≥дображаЇ ладову залежн≥сть звук≥в у певн≥й тональност≥.

ѕередумовою осмисленого сп≥ву по нотах Ї на€вн≥сть ладових, звуко - висотних ≥ метро-ритм≥чних музично-слухових у€влень, €к≥, у свою чергу, активно розвиваютьс€ в процес≥ сп≥ву.

¬ир≥шальне значенн€ дл€ формуванн€ ц≥Їњ зд≥бност≥ мають наступн≥ моменти:

1. ѕоступов≥сть ≥ посл≥довн≥сть освоЇнн€ ≥нтонац≥й лад≥в ≥ ритм≥чних мотив≥в, починаючи з найпрост≥ших.

2. ѕоступове ≥ посл≥довне розширенн€ д≥апазону голосу дитини.

3. ќпора на ≥нтонац≥њ музичного фольклору свого народу.

4. ¬икористовуванн€ в навчанн≥ руховоњ ≥ зоровоњ наочност≥.

ќсвоЇнн€ ладу вчитель починаЇ ≥з сп≥ву характерного дл€ народноњ п≥сн≥ трихорду: ≤ЧIIЧIIIступен≥в мажору ≥ настройки слуху на тон≥ку. ѕоступово приЇднуютьс€ нов≥ ≥нтонац≥њ. Ћад н≥би виникаЇ, ЂбудуЇтьс€ї на очах у д≥тей.

ƒ≥ти сп≥вають ≥нтонац≥њ лад≥в на т≥й висот≥, €ка њм зручна. “ак, на початку навчанн€ триступенев≥ посп≥вки учн≥ виконують або вс≥ разом у в≥др≥зку звукор€ду м≥ Т- сиТабо ≥ндив≥дуально на тих звуках, €к≥ найб≥льш зручн≥ кожн≥й дитин≥. Ўироко практикуЇтьс€ транспонуванн€ по п≥втонах вгору ≥ вниз. ƒ≥ти сп≥вають посп≥вку з текстом на склад Ђлюї, а п≥зн≥ше на склади Ђм≥-маї, Ђм≥-мо-маї, спри€юч≥ правильному звукоутворенню, ≥ з складовими назвами ступен≥в, зручними дл€ сп≥ву.

«астосовуютьс€ загальноприйн€т≥ в систем≥ в≥дносноњ сольм≥зац≥њ ручн≥ знаки ≥ наступн≥ назви ступен≥в:

ћќ Ћ≈ ¬≤ Ќј «ќ –ј “≤ ћќ

≤ II IIIIV V VI VII≤

 

—истема ручних знак≥в в процес≥ сп≥ву даЇ дитин≥ наочн≥ зорово-рухов≥ у€вленн€ про взаЇмов≥дношенн€ ступен≥в в ладу. –учн≥ знаки, кр≥м того, служать хорошим засобом сп≥лкуванн€ м≥ж вчителем ≥ класом. ѕедагог використовуЇ њх не т≥льки дл€ одноголосного ≥ двохголосного сп≥ву вголос, але ≥ дл€ внутр≥шнього сп≥ву.

–учн≥ знаки треба показувати правильно, розм≥р€ючи посл≥довн≥сть ступен≥в по висот≥. Ќижн≥й ступ≥нь ћќ показуЇтьс€ на висот≥ по€су, верхн≥й ступ≥нь ћќ Ч небагато вище голови.

ƒуже важливим Ї характер показу ручними знаками: переходи руки з одного положенн€ в ≥нше повинн≥ бути плавними, м'€кими, але з ч≥ткою ф≥ксац≥Їю ступен≥в. —л≥д уникати формального показу; рука повинна активно допомагати дитин≥ правильно ≥нтонувати голосом. Ѕуло пом≥чено, що чим точн≥ше дитина показуЇ висоту рукою, тим чист≥ше в≥н њњ ≥нтонуЇ.

ƒо вс≥х етап≥в освоЇнн€ ладу п≥дключаютьс€ усн≥ диктанти, сп≥в заручними знаках ≥ по нотах. ” вигл€д≥ усного диктанту проходить розб≥р окремих фраз ≥з розучуваних посп≥вок ≥ п≥сень.

¬читель граЇ фразу на ≥нструмент≥, д≥ти повторюють њњ з назвами ступен≥в, при цьому вони можуть допомогти соб≥ ручними знаками.

ƒиктанти можуть проходити таким чином:

1. ƒ≥ти сп≥вають ≥ показують (або т≥льки показують) на звукор€д≥ -Ђсходинц≥ї, ручними знаками кожен звук фрази, €ку виконуЇ вчитель.

2. ¬читель виконуЇ всю фразу ц≥лком, д≥ти повторюють њњ по пам'€т≥ з показом на звукор€д≥ -Ђсходинц≥ї, ручними знаками.

ѕриводимо малюнки двох вар≥ант≥в Ђдрабинкиї: трихорду ≥ пентахорду.

√оловне завданн€ тут пол€гаЇ в тому, щоб сп≥в по нотах в абсолютн≥й нотац≥њ був не механ≥чним, а осмисленим. ƒо цього ≥ повинн≥ п≥дводити методи в≥дносноњ сольм≥зац≥њ. ѕоЇднанн€ в≥дносноњ та абсолютноњ сольм≥зац≥њ не т≥льки можливо на початковому етап≥ розвитку музичного слуху учн≥в, але ≥ даЇ добр≥ результати. ћетод в≥дносноњ сольм≥зац≥њ, знаход€чись в основ≥ такого поЇднанн€, спри€Ї розвитку музичного мисленн€, осмисленого сп≥ву по нотах. “ому, €кщо д≥ти недостатньо чисто ≥нтонують при сп≥в≥ з абсолютними назвами нот, повертайтес€ до сп≥ву невдалих ≥нтонац≥й за допомогою ручних знак≥в ≥

сп≥ву по нотах з в≥дносними назвами ступен≥в.

як в≥домо, сп≥в по ручних знаках ≥ по нотах т≥сно пов'€заний з розвитком метро-ритм≥чного в≥дчутт€ д≥тей. ¬же в перш≥й чверт≥ д≥ти знайомл€тьс€ з пон€тт€м метричноњ дол≥, €ке асоц≥юЇтьс€ у них з р≥вном≥рним рухом Ђкрок≥вї в музиц≥. ѕроте треба прагнути до того, щоб учн≥в зрозум≥ли, що ритм≥чно супроводжувати музику можна по-р≥зному: крокувати, плескати в долон≥, по парт≥, виконувати танцювальн≥ рухи ≥ т.д.

ѕри читанн≥ нотного тексту ритм≥чна побудова мелод≥њ виконуЇ дуже ≥стотну роль. ”св≥домленн€ фрази, розчленовуванн€ њњ на окрем≥ ритм≥чн≥ мотиви спри€Ї точн≥ш≥й ≥ швидш≥й ор≥Їнтац≥њ учн≥в в нотному запис≥.

ќск≥льки сприйн€тт€ музичного ритму т≥сно пов'€зане з руховими реакц≥€ми, перш≥ ритм≥чн≥ мотиви складаютьс€ з чвертей ≥ восьмих. ¬они легко асоц≥юютьс€ у д≥тей ≥з звичними рухами Ч кроком ≥ б≥гом.  р≥м того, в переважн≥й б≥льшост≥ п≥сень дл€ д≥тей використан≥ переважно ц≥ поЇднанн€ тривалостей.

ƒл€ того, щоб сп≥в ритму став можливим, кожна тривал≥сть одержуЇ свою складову назву (разом ≥з загальноприйн€тими назвами: чверт≥, восьм≥ ≥ т.д .).

„етвертна - ≤ - та

¬осьм≥ - 11 Ц т≥ - т≥

Ў≥стнадц€т≥ - III ≤-т≥р≥ - т≥р≥

ѕоловинна - ≤ - та-а

ѕоловинна з крапкою - ≤.- та Ц а - а

÷≥ла - о- та Ц а Ц а - а

«авданн€ поступового ознайомленн€ з новими ритм≥чними мотивами розв'€зуЇтьс€ в р≥зних видах музичноњ д≥€льност≥: у сп≥в≥ по нотах, складанн≥

метро-ритм≥чних акомпанемент≥в, в ≥мпров≥зац≥€х.

—п≥в з використанн€м в≥дносноњ сольм≥зац≥њ рекомендуЇтьс€ у молодших класах.

” молодших класах також рекомендуЇтьс€ вивчати п≥сн≥ методом Ђна слухї.

” середн≥х класах розучуванн€ п≥сенного матер≥алу проводитьс€ методом Ђза нотною таблицеюї. ÷ей метод пол€гаЇ у наступному:

¬читель записуЇ мелод≥ю п≥сн≥ нотами, але учн≥ ще не сольфеджують. ¬они сл≥дкують за показом руху мелод≥њ учителем ≥ сп≥вають з≥ словами.

”чн≥ старших клас≥в вже мають необх≥дн≥ знанн€ дл€ сольфеджуванн€ п≥сень, €к≥ розучуютьс€ на уроц≥. ѕеред розучуванн€м п≥сн≥ Ђметодом сольфеджуванн€ї учитель разом з д≥тьми пригадуЇ тривалост≥ нот, розм≥щенн€ нот, вони проплескують ритм≥чний малюнок п≥сн≥, сольм≥зують(називають ноти у ритм≥ п≥сн≥).Ћише тод≥ вчитель настроюЇ д≥тей у потр≥бн≥й тональност≥(сп≥ваЇтьс€ звукор€д у ц≥й тональност≥, њњ ст≥йк≥ ступен≥), а пот≥м вже учн≥ самост≥йно сольфеджують п≥сню.

÷ей метод Ї досить складним ≥ вимагаЇ неаби€коњ п≥дготовки д≥тей ≥ великоњ њх уваги.

Ћ≈ ÷≤я є 9





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 966 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—лабые люди всю жизнь стараютс€ быть не хуже других. —ильным во что бы то ни стало нужно стать лучше всех. © Ѕорис јкунин
==> читать все изречени€...

2015 - | 1957 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.