Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема: методика хорового сп≥ву




 

ѕЋјЌ

ћетодика хорового сп≥ву.

–озвиток вокально-хорових навичок.

ћетодика проведенн€ сп≥ву по нотах

’ќ–ќ¬»… —ѕ≤¬

 

’оровий сп≥в Ч вид музикуванн€, €кий по праву займаЇ пров≥дне м≥сце в школ≥. ѕрактично кожна дитина волод≥Ї природними голосовими ≥ слуховими даними, €к≥ вчитель може з усп≥хом розвивати. Ѕ≥льш≥сть молодших школ€р≥в любить сп≥вати, проте не у вс≥х це виходить достатньо добре. Ѕагато д≥тей не в≥дчувають р≥зниц≥ м≥ж мовою ≥ сп≥вом, не т€гнуть, а промовл€ють звук. ћи говоримо про виразний, красивий сп≥в, €кщо дитина сп≥ваЇ дзв≥нким, легким, природним звуком, ≥нтонац≥йний правильно. ¬ процес≥ навчанн€ обидв≥ сторони виконанн€ нерозривно зв'€зан≥ м≥ж собою, тому головна задача учител€Чрозвивати у д≥тей вокальний (тембровий) слух ≥ слух звуковисотний одночасно.

” своњй прац≥ Ђќсобливост≥ естетичного сприйн€тт€ д≥тей на ступен≥ початковоњ школиї ƒ. ≤. –ам≥шв≥л≥ в≥дзначала, що Ђ” маленьких д≥тей виключно велику роль виконують ритм ≥ звучанн€ сл≥в. “ут йдетьс€ про внутр≥шню музичн≥сть в≥рш≥в, про њх ритм. «розум≥ло, в музиц≥ ц≥ чинники (мелод≥йн≥сть ≥ ритм) ще б≥льш €скрав≥ ≥ тому викликають у д≥тей активну реакц≥юї

Ќа основ≥ власних спостережень ми можемо сказати, що в молодшому шк≥льному в≥ц≥ багато д≥тей досить точно в≥дтворюють мелод≥ю ≥, що головне, правильно визначають њњ характер, в змоз≥ дати њй естетичну оц≥нку. ќтже, д≥ти, €к в дошк≥льному, так ≥ в молодшому шк≥льному в≥ц≥, волод≥ють де€кою здатн≥стю естетичного сприйн€тт€ ≥ оц≥нки, хоча ц€ здатн≥сть ви€вл€Їтьс€ у них неоднаково, оск≥льки њњ обумовлюють ≥ ≥ндив≥дуальн≥ дан≥ дитини, ≥ умови його житт€. ≤з цього приводу ми знаходимо ц≥кав≥ зауваженн€ у психолога –.  ечхуашв≥л≥: ЂЌа основ≥ спец≥альних спостережень з'€совуЇтьс€, що смислов≥ ≥ виразн≥ наголоси (акцентуванн€) при сп≥в≥, зг≥дно зм≥сту тексту п≥сн≥, вперше у д≥тей особливо €сно наголошуютьс€ в к≥нц≥ дошк≥льного в≥ку ≥ у першокласник≥в. “екст допомагаЇ дитин≥ зрозум≥ти, Ђусв≥домитиї емоц≥њ ≥ ≥дењ, виражен≥ в мелод≥њ п≥сн≥; чим в≥н кращий розум≥Ї ≥ глибше переживаЇ словесний текст, тим виразн≥ше стаЇ його сп≥в. ѕритому, €кщо в ≤ЧII класах розум≥нн€ художн≥х образ≥в п≥сень в≥дбуваЇтьс€ в основному за допомогою вчител€, т≥, що вже вчатьс€ у III ≥ особливо у IV клас≥, в змоз≥ ≥ без допомоги викладача вникнути в художн≥ образи музичного твору (п≥сн≥), т≥льки спираючись на текст. «ростанн€ загального розвитку дитини ≥ дозр≥ванн€ можливост≥ глибшого розум≥нн€ тексту обумовлюють осмислене фразуванн€ п≥сн≥, правильний розпод≥л диханн€, в≥дпов≥дну передачу наголос≥в ≥ динам≥киї.

¬чителю необх≥дно добре знати своњх вихованц≥в. Ќа перших же уроках в≥н прослуховуЇ њх, перев≥р€ючи в ≥гров≥й форм≥ р≥вень розвитку музичного слуху кожноњ дитини. ћи переконалис€ у тому, що часу, в≥дведеного на уроках, недостатньо, тому треба продовжити перев≥рку п≥сл€ урок≥в. ƒуже добре, €кщо вчитель запише результати прослуховуванн€ на магн≥тну стр≥чку, а пот≥м пор≥вн€Ї њх з усп≥хами хлоп'€т в к≥нц≥ року.

¬ першу чергу, потр≥бно ви€вити ≥ заф≥ксувати наступн≥ показники музичного розвитку д≥тей: д≥апазон голосу ≥ €к≥сть ≥нтонац≥њ.

Ќа основ≥ цих показник≥в ми д≥лимо клас на три ≥нтонац≥йн≥ групи. ѕерша ≥нтонац≥йна групаЧд≥ти з д≥апазоном голосу не менше сексти (ре Ч с≥), що ≥нтонують мелод≥ю без п≥дтримки голосу або ≥нструменту, сп≥вають дзв≥нким, природним звуком. ƒруга ≥нтонац≥йна група Ч д≥ти з дещо звуженим д≥апазоном голосу. ¬они не завжди можуть самост≥йно засп≥вати мелод≥ю ≥нтонац≥йний правильно, голоси њх часто звучать тьм€но, з Ђсип≥нн€мї. ƒо третьоњ групи можна в≥днести д≥тей з ненормально низьким звучанн€м ≥ вузьким д≥апазоном голосу, серед них б≥льше хлопчик≥в. ѕосадити учн≥в краще таким чином: третю групу, понад усе потребуючу в уваз≥ ≥ допомоз≥ вчител€, на перш≥ парти, другу групу Ч за ними, що вчатьс€ першоњ групи Ч на задн≥х партах.

¬читель повинен прагнути розвивати музичний слух вс≥х д≥тей ≥ залежно в≥д усп≥х≥в переводити дитину з одн≥Їњ групи в ≥ншу. ѕом≥тн≥ зрушенн€ в розвитку учн≥в можна спостер≥гати вже в к≥нц≥ першоњ чверт≥.

ƒ≥ти р≥зних ≥нтонац≥йних груп включаютьс€ в сп≥в не в≥дразу. “ут багато що залежить в≥д майстерност≥ педагога, знанн€ ним кожноњ дитини. ѕроте можна сформулювати загальн≥ принципи:

1. ƒ≥ти першоњ групи сп≥вають всю п≥сню. ќкрем≥ учн≥ або група показують класу зразок виконанн€ т≥Їњ або ≥ншоњ фрази п≥сн≥, засп≥ву або присп≥ву. ћожна зразу ж п≥дключати до сп≥ву дуетом ≥з засп≥вувачем слабо ≥нтонуючих д≥тей.

2. ƒ≥ти другоњ групи включаютьс€ дл€ виконанн€ спочатку т≥льки окремих фраз п≥сн≥.  раще, €кщо њх сп≥в п≥дтримають дек≥лька учн≥в з першоњ групи.

«.≤снуЇ думка, що погано ≥нтонуючих д≥тей, €ких ми в≥дносимо до третьоњ групи, краще спочатку п≥дключати т≥льки до ритм≥чного супроводу п≥сн≥. ƒ≥ти ц≥Їњ групи слухають п≥сню у виконанн≥ своњх товариш≥в ≥ проплескують ритм≥чний малюнок мелод≥њ. ѕроте це не означаЇ, що погано ≥нтонуюча дитина не повинна сп≥вати з найперших урок≥в навчанн€. ¬она може виконувати п≥сню з групою або в дует≥ з сильн≥шим учнем ≥ сп≥вати ≥ндив≥дуально прост≥ ≥ зручн≥ дл€ нього мотиви.

„асто, прагнучи вир≥вн€ти ≥нтонац≥ю класу, вчитель сп≥ваЇ разом з д≥тьми. јле таке виконанн€ маЇ ≥ негативн≥ сторони. ƒ≥ти привчаютьс€ до пасивного повторенн€ за педагогом, що позначаЇтьс€ на формуванн≥ њх музично-слухових у€влень. “ому п≥дсп≥вувати, а тим б≥льше п≥д≥гравати д≥т€м можна лише зр≥дка.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 810 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„тобы получилс€ студенческий борщ, его нужно варить также как и домашний, только без м€са и развести водой 1:10 © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2226 - | 2096 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.