Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсобливост≥ анал≥зу музичних твор≥в з школ€рами




ћетодика художньо-педагог≥чного анал≥зу музичних твор≥в у 1Ч7-х класах

—Ћ”’јЌЌя ћ”«» »

—учасну дитину оточуЇ багатий св≥т звук≥в, €кий створюють перш за все рад≥о, телебаченн€, к≥но. ¬≥н слухаЇ музику, доступну ≥ недоступну його розум≥нню, близьку, ц≥каву з тематики, ≥ музику, розраховану на дорослих. ќт чому весь процес музичного вихованн€ ≥, зокрема, слуханн€ музики в школ≥ повинн≥ бути €сно ц≥леспр€мованими. ƒос€гненн€ основного завданн€Ч вихованн€ ≥нтересу, любов≥, потреби в сп≥лкуванн≥ з мистецтвом - можливо т≥льки в тому випадку,€кщо д≥ти придбають необх≥дн≥ навички сприйн€тт€ музики, що,у свою чергу, неможливо без систематичного музично-слухового розвитку дитини.

« ≥ншого боку, процес сприйн€тт€ музичних твор≥в повинен спиратис€ на на€вний досв≥д д≥тей. ” дит€чому садку вже в п≥дготовч≥й груп≥ вони багато що знають ≥ ум≥ють. ” област≥ слуханн€ музики перед д≥тьми ставл€тьс€, наприклад, так≥ завданн€: розр≥зн€ти ≥ називати танець, колисанку, марш, частини твору (вступ, засп≥в, присп≥в, фрази); розвивати бажанн€ слухати улюблен≥, висловлюватис€ про них.

—луханн€ музики, €к ≥ весь педагог≥чний процес в ц≥лому, не може прот≥кати без творчого контакту з учн€ми. “≥льки в атмосфер≥ взаЇмноњ зац≥кавленост≥ вс≥м тим, що складаЇ зм≥ст уроку музики, можна говорити з д≥тьми про музичний тв≥р.

 ожному педагогу в≥домо, €к важливо настроњти учн≥в на слуханн€ музики. “ому таке велике значенн€ маЇ слово вчител€: бес≥да про музичний тв≥р, правильно поставлен≥ запитанн€, розпов≥дь про творч≥сть композитора, все, що створюЇ емоц≥йний настр≥й уроку.

ѕроте в практиц≥ можна спостер≥гати приклади коли педагог барвистою розпов≥ддю про музику або про творч≥сть композитора пробуджуЇ потребу д≥тей слухати даний тв≥р, настроюЇ њх на його сприйн€тт€, а сам процес слуханн€ не виправдовуЇ над≥й д≥тей, розчаровуЇ њх. ÷е в≥дбуваЇтьс€, мабуть, тому, що в бес≥д≥ про музичний тв≥р дуже конкретизуЇтьс€ його зм≥ст, зводитьс€ до л≥тературноњ програми (або тексту), дитина не Ђнац≥люЇтьс€ї на сприйн€тт€ саме музичноњ специф≥ки п'Їси, на слуханн€ засоб≥в музичноњ виразност≥.

ƒуже в≥рна в цьому в≥дношенн≥ думка в≥домого музиканта-педагога ѕ. Ћ. √родзенськоњ: Ђ–озб≥р не перешкодить школ€рам переживати музику, €кщо засоби виразност≥ будуть показан≥ не у в≥дрив≥ в≥д того, що вони виражають, а у зв'€зку ≥з зм≥стом творуї.

«асоби музичноњ виразност≥ най€скрав≥ше розкриваютьс€ саме в процес≥ слуханн€ музики. ”св≥домленню загального характеру музичного твору, спостереженню таких властивостей, €к темп, рег≥стри, динам≥ка, форма, багато в чому спри€ють рухи п≥д музику ≥ метроритм≥чн≥ акомпанементи, €кими д≥ти супроводжують окрем≥ музичн≥ твори, головним чином при слуханн≥. јкомпанемент виконують д≥ти за допомогою плесканн€ в долон≥, вистукуванн€ пальц€ми по парт≥ або ступн€ми н≥г, сид€чи на ст≥льц≥. ¬елику р≥зноман≥тн≥сть в цей вид музичноњ д≥€льност≥ внос€ть дит€ч≥ музичн≥ ≥нструменти, так≥, €к барабани, дерев'€н≥ палички, тр≥скачки, трикутники ≥ т.д. ѕод≥бн≥ ≥нструменти д≥ти можуть виготовити ≥ сам≥.

–итм≥чний супров≥д р≥зного характеру, наприклад при слуханн≥ Ђћаршу дерев'€них солдатик≥вї „айковського або Ђѕолькиї √л≥нки, допомагаЇ учн€м усв≥домити, що в п'Їсах в≥дпов≥дно три ≥ дв≥ частини. ” ритм≥чному супровод≥ д≥ти закр≥плюють ≥ освоюють певн≥ пон€тт€, так≥, наприклад, €к метричн≥ дол≥, фрази, слабк≥ ≥ сильн≥ дол≥ ≥ т.д.

–ухи п≥д музику, ритм≥чн≥ акомпанементи можуть виконуватис€ д≥тьми у форм≥ ≥мпров≥зац≥њ. ¬читель лише направл€Ї њх фантаз≥ю, пропонуючи самост≥йно знайти в≥дпов≥дний до музики рух або ритм≥чний мотив.3 метою б≥льшого проникненн€ в характер музики, €ку д≥ти слухають, застосовуЇтьс€ просп≥вуванн€ мелод≥йних тим з окремих музичних твор≥в (ЂЅаз≥каї 3. ѕрокоф'Їва, Ђ–анокї 3. √р≥га). “аким чином, учн≥ сприймають тв≥р не т≥льки в процес≥ слуханн€, але ≥ в процес≥ його виконанн€, що зв'€зуЇ слуханн€ музики з ≥ншими формами музикуванн€ на уроц≥.

Ќайважлив≥шим засобом музичноњ виразност≥ Ї тембр. –≥зноман≥тн≥сть тембр≥в, њх барвист≥сть €скраво розкриваютьс€ при слуханн≥ ≥нструментальноњ ≥ вокальноњ музики. ƒ≥ти 7Ч8 рок≥в добре розр≥зн€ють багато ≥нструмент≥в: балалайку, скрипку, трубу, фортеп≥ано, флейту; чують звучанн€ духового, струнного оркестр≥в ≥ оркестру народних ≥нструмент≥в. –азом з тим далеко не завжди д≥ти сприймають њх звучанн€ у зв'€зку ≥з зм≥стом музики. «авданн€ пол€гаЇ в тому, щоб навчити њх сприймати тембр €к такий зас≥б виразност≥, €кий допомагаЇ зрозум≥ти ≥ розкрити задум твору.

ѕерший ≥нструмент, з €ким знайомл€тьс€ д≥ти Ч фортеп≥ано, що природно, оск≥льки багато вчител≥в пост≥йно працюють саме з цим ≥нструментом. ƒ≥ти слухають на фортеп≥ано багато п'Їс. „асто звучанн€ фортеп≥ано даЇтьс€ в з≥ставленн≥ ≥з звучанн€м ≥нших ≥нструмент≥в, наприклад п'Їса Ђ¬альс-жартї ƒ. Ўостаковича, виконана на фортеп≥ано, пор≥внюЇтьс€ ≥з записом виконанн€ на флейт≥ у супровод≥ фортеп≥ано, а ЂЅалет пташен€т, що не вилупилис€ї, показуЇтьс€ €к фортеп≥анна п'Їса ≥ €к перекладенн€ дл€ симфон≥чного оркестру.

ѕрактика св≥дчить, що дл€ кращого запам'€товуванн€ ≥ сприйн€тт€ музики необх≥дне повторенн€ одного ≥ того ж твору. “емброва р≥зноман≥тн≥сть виконуЇ тут велику роль: воно спри€Ї подоланню слуховоњ пасивност≥ д≥тей, оск≥льки завданн€ вчител€ Ч вп≥знати мелод≥ю або визначити ≥нструмент, њњ виконуючий, - примушуЇ уважн≥ше вслухуватис€ в музику, робить ц≥кав≥шим процес слуханн€.

ƒоц≥льно привертати д≥тей до визначенн€ найб≥льш в≥дпов≥дних до виконанн€ т≥Їњ або ≥ншоњ п'Їси ≥нструмент≥в. Ќаприклад, вчитель питаЇ: Ђякби ви були композиторами, то €ким ≥нструментам доручили б виконати ту або ≥ншу п'Їсу?ї (ѕропонуЇтьс€ виб≥р з дек≥лькох ≥нструмент≥в, д≥ти повинн≥ п≥д≥брати найб≥льш, ≥з њхньоњ точки зору, в≥дпов≥дн≥.)

јктивне слуханн€ ≥ музиченн€ формуЇ музичний слух, увагу, пам'€ть, мисленн€ д≥тей ≥ спри€Ї зд≥йсненню Ђодного з найважчих педагог≥чних завданьї, за висловом Ѕ.ћ. “еплова, коли збер≥гаЇтьс€ Ђемоц≥йне в≥дношенн€ до музики при все зростаюч≥й св≥домост≥ї. «начне м≥сце займаЇ прослуховуванн€ музичного твору. ѕоглиблюючи музично-осв≥тн≥й матер≥ал, знайомл€чи молодших д≥тей, ≥з структурою музичного твору, вивчаючи житт€ ≥ творч≥сть композитор≥в, вчитель ви€вл€Ї зд≥бност≥ школ€р≥в до естетичного сприйн€тт€ музики.

Ќа уроках музики в IVЧVI класах до прослуховуванн€ додаЇтьс€ розб≥р музичного твору. ѕров≥дною формою його вивченн€ стаЇ музична л≥тература в поЇднанн≥ з елементарною теор≥Їю (знанн€м нот, метру, ритму, сольфедж≥о).

ѕри цьому сл≥д виконувати певн≥ методичн≥ вимоги. “ак, доц≥льно дотримувати наступну посл≥довност≥ в робот≥:

1) вступна бес≥да вчител€, ознайомленн€ учн≥в з музичним твором. ѕерше програванн€;

2) розб≥р (анал≥з) твору;

3) повторне прослуховуванн€ твору.

«авданн€ вступноњ бес≥ди пол€гаЇ в тому, щоб жваво, ц≥каво, емоц≥йно познайомити учн≥в з б≥ограф≥Їю композитора, з його житт€м ≥ творч≥стю.

ѕрослуховуванн€ музичного твору вимагаЇ максимальноњ уваги школ€р≥в, особливо в ≤ ≥ II класах. ѕедагог направл€Ї вс≥ своњ зусилл€ на те, щоб створити в клас≥ атмосферу, €ка буваЇ на концертах. ¬≥н розказуЇ д≥т€м про те, €к важливо ум≥ти слухати музику.

”чн≥ III класу, маючи навики ≥ досв≥д сприйн€тт€ музики, можуть слухати ≥ складн≥ш≥ твори.

ѕроведенн€ под≥бних бес≥д необх≥дне дл€ п≥дготовки не т≥льки до сприйн€тт€, але ≥ до розум≥нн€ зм≥сту музичного твору. ѕричому сл≥д загострити увагу д≥тей на виконанн≥ наступних вимог: а) уважно слухати мелод≥ю (Ђгоризонтальну л≥н≥юї) ≥ постаратис€ запам'€тати њњ;

б) визначити супров≥д,

в) передати ц≥л≥сне враженн€ в≥д твору (визначити його характер ≥ форму);

г) оц≥нити тв≥р.

ƒуже важливо вести спостереженн€ за д≥тьми п≥д час слуханн€ музики. Ѕагато хто емоц≥йно сприймаЇ музику, м≥н€Їтьс€ вираз њх облич, вони усм≥хаютьс€, де€к≥ з них супроводжують музику рухами або ж насп≥вують мелод≥ю. јле Ї д≥ти, €к≥ Ђвимикаютьс€ї з процесу сприйн€тт€, ≥ на них потр≥бно звернути особливу увагу. Ќадал≥ з ними обов'€зково потр≥бно проводити ≥ндив≥дуальну роботу. “аким чином, вступна бес≥да викладача ≥ демонстрац≥€ твору Ї необх≥дною умовою виробленн€ у школ€р≥в навик≥в слуханн€ музики.

ѕ≥сл€ того, €к д≥ти к≥лька раз≥в прослухають тв≥р, можна приступати до його розбору, анал≥зу, познайомити з формою твору (основний матер≥ал дл€ слуханн€ маЇ просту двочастинну або просту тричастинну форму).





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 960 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬елико ли, мало ли дело, его надо делать. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2274 - | 1943 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.