Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћожливост≥ естетичного сприйн€тт€ ≥ оц≥нки музики у д≥тей шк≥льного в≥ку




 

ѕроблема естетичного сприйн€тт€ ≥ оц≥нки художнього твору привертала увагу багатьох психолог≥в (≈.  еллер, ¬. Ўтерн, –. √екель, Ћ. ¬иготськ≥й, ƒ. ”знадзе, Ѕ. “еплов, ≈. ‘лер≥на, ƒ. –ам≥шв≥л≥, ћ. “абор≥дзе, ‘. ’ундадзе, √.  ечхуашв≥л≥ ≥ ≥н.). ѕроведен≥ ними спостереженн€ торкаютьс€ естетичного сприйн€тт€ художнього мистецтва, л≥тератури, музики.

ƒит€че сприйн€тт€ носить специф≥чний характер. ” зв'€зку з цим ѕ. я. √альпер≥н, спираючись на Ћ. ¬иготського, вважаЇ, що основним способом рац≥онального ≥ об'Їктивного вид≥ленн€ властивостей об'Їкт≥в д≥тьми Ї виробленн€ особливих еталон≥в, що визначають в≥дношенн€ дитини до речей ≥ тим самим дозвол€ють њм вид≥л€ти окрем≥ сторони об'Їкту в њх взаЇмозв'€зку, тобто в €к≥йсь м≥р≥ долати поверхнев≥сть початкового сприйн€тт€. “аким же законом≥рност€м п≥дкор€Їтьс€ ≥ музичне сприйн€тт€, €ке завд€ки виробленню особливих заход≥в ≥ еталон≥в поступово стаЇ опосередкованим, грамотним. “аке Ђграмотнеї сприйн€тт€ музики припускаЇ з'€суванн€ не т≥льки доц≥льност≥ просуванн€ сприйманого слухом потоку звучанн€, але ≥ того, чому рух продовжуЇтьс€, то скорочуючись, то розт€гуючись.

ќтже, в практиц≥ музичного вихованн€ неодм≥нно потр≥бно передбачати де€к≥ важлив≥ психолог≥чн≥ ≥ педагог≥чн≥ чинники.

ѕоданим досл≥джень ≥ в≥тчизн€них ≥ заруб≥жних можна зробити висновок, що д≥ти молодшого шк≥льного в≥ку безумовно мають зд≥бн≥сть до естетичноњ оц≥нки. јле основна трудн≥сть пол€гаЇ в складност≥ њњ ви€вленн€, оск≥льки в цьому в≥ц≥ естетичне переживанн€ дитиною художн≥х твор≥в ослабл€Їтьс€ ≥нтересом до наочного зм≥сту. ” р€д≥ досл≥джень, присв€чених питанн€м естетичного сприйн€тт€, були зроблен≥ спроби,направлен≥ на те, щоб по можливост≥ розв≥€ти цей наочний ≥нтерес, що заважаЇ ви€вленню у д≥тей зд≥бност≥ до ц≥л≥сного художнього враженн€ в≥д музичного твору. —л≥д зазначити досл≥дженн€ н≥мецького ученого ≈. ¬алкера, €кий вивчав особливост≥ розвитку естетичного сприйн€тт€ музики у д≥тей в≥д 6 до 15 рок≥в. ¬≥н з великою ретельн≥стю просл≥дкував д≥ю на д≥тей мелод≥њ, ритму, темпу ≥ тональност≥ ≥ ви€вив, що на 6Ч7-р≥чних д≥тей особливу д≥ю мають сила звучанн€ ≥ ритм. —умна музика викликаЇ в≥дпов≥дний настр≥й т≥льки у музично обдарованих д≥тей. ѕри слуханн≥ музичного твору в цьому в≥ц≥ часто не ви€вл€Їтьс€ естетична точка зору, але маЇ м≥сце естетична оц≥нка. ѕри ви€вленн≥ у д≥тей здатност≥ естетичного сприйн€тт€ музики вин€ткове значенн€ надаЇтьс€ ≥ндив≥дуальним в≥дм≥нност€м серед д≥тей, њх музикальност≥, а також заходам, що провод€тьс€ €к в с≥м'њ, так ≥ в школ≥ дл€ вихованн€ музичноњ культури д≥тей.

Ќа думку –.  ечхуашв≥л≥, спец≥альна бес≥да або по€сненн€ допомагають дитин≥ адекватно сприйн€ти ≥дейно-емоц≥йний зм≥ст твору. ўоб слуханн€ фуг ≥ прелюд≥й Ѕаха, симфон≥й, сонат Ѕетховена, Ѕрамса ≥ ≥нших композитор≥в могло викликати у людини справжнЇ естетичне переживанн€, в≥н повинен розум≥ти Ђмовуї твор≥в. ƒл€ цього необх≥дна спец≥альна осв≥та, а не просте Ђзвиканн€ вухаї. “ому програма середньоњ школи по музичному навчанню (сп≥ву) Ї лише одним з початкових п≥дготовчих ступен≥в.

ѕриведен≥ вище м≥ркуванн€ заслуговують великоњ уваги. ” зв'€зку з цим не позбавлено ≥нтересу думка Ѕ. ћ. “еплова про те, що Ђхудожн≥й тв≥р не виступаЇ перед дитиною ≥з самого початку €к естетичний Ђоб'Їктї. ѕерш н≥ж стати таким, воно повинне бути дл€ нього осмисленим, зм≥стовним, а отже, в найпр€м≥шому значенн≥ слова Ђзрозум≥лимї об'Їктом.... ≈стетичне в≥дношенн€ до казки або розпов≥д≥ виникаЇ у дитини далеко не в≥дразу...ї

ѕоза сумн≥вом, що так само повинна йти справа ≥ з музикою. ќтже, процес перетворенн€ музичного твору в естетичний Ђоб'Їктї пол€гаЇ в тому, щоб музика стала дл€ дитини зрозум≥лим зм≥стовним об'Їктом.

 оли д≥ти слухають (або виконують) п≥сню, ми не можемо визначити, що даЇ дитин≥ музика ≥ €ку роль виконуЇ словесний зм≥ст п≥сн≥ в процес≥ об'Їктив≥зац≥њ музичного твору.

який зм≥ст б≥льше розум≥Ї дитина Ч словесне або чисто музичне?

Ѕ. ћ. “еплов, торкаючись питанн€ музично-слухових у€влень, пише, що Ђмузичн≥ у€вленн€ в першу чергу представленн€ми звуко - висотних ≥ ритм≥чних сп≥вв≥дношень звук≥в, осмислити саме ц≥ сторони звуковоњ тканини виступають €к основн≥ Ђнос≥њ значенн€ї.÷е значить, що мелод≥€ або ≥нтонац≥€ Ї нос≥Їм значенн€ ≥ зм≥сту, ≥ ми сам≥ часто дл€ визначенн€ характеру музики насп≥вуЇмо д≥т€м мелод≥ю без сл≥в. “аким чином, розвиток здатност≥ сприйманн€ ≥ оц≥нки музичного твору в початков≥й школ≥ не може обмежуватис€ лише розум≥нн€м зм≥сту п≥сень. ÷е привчаЇ д≥тей шукати в кожному твор≥ €кийсь Ђсюжетний зм≥стї ≥ призводить до того, що дитина при сприйн€тт≥ ≥нструментальноњ музики намагаЇтьс€ Ђсухої, розумом проникнути в музичний тв≥р, знайти в ньому такий конкретний зм≥ст, €кого воно не маЇ. ќт чому вже в початкових класах школи необх≥дно розвивати у д≥тей зд≥бн≥сть до розум≥нн€ художнього зм≥сту чисто ≥нструментальноњ музики, тобто безтекстових музичних твор≥в, що Ї вищим ступенем сприйн€тт€ музики.

«розум≥ло, таке сприйн€тт€ вимагаЇ спец≥альноњ п≥дготовки. “реба поступово, у висх≥дн≥й по складност≥ посл≥довност≥ пропонувати д≥т€м дл€ слуханн€ музичн≥ твори, передуючи цьому вивченн€м теоретичного матер≥алу дл€ найефективн≥шого розвитку музичного сприйн€тт€, розум≥нн€ художнього зм≥сту музики. Ђ“≥льки те навчанн€ Ї хорошим, €ке заб≥гаЇ вперед розвиткуї, -писав Ћ. ¬иготський, п≥дкреслюючи дал≥: Ђ...суттЇвою ознакою навчанн€ Ї той факт, що навчанн€ створюЇ зону найближчого розвитку, тобто викличе у дитини до житт€, будить ≥ приводить в рух ц≥лий р€д таких процес≥в розвитку, €к≥ зараз Ї дл€ дитини ще можливими т≥льки у сфер≥ взаЇмов≥дношенн€ з оточуючими ≥ сп≥впрац≥ з товаришами, але €к≥, долаючи внутр≥шн≥й х≥д розвитку, стають пот≥м внутр≥шн≥м надбанн€м самоњ дитиниї.“аким чином, весь учбовий процес, побудований з урахуванн€м в≥кових особливостей д≥тей, повинен бути направлений на те, щоб в процес≥ систематичних зан€ть учн≥ могли не т≥льки д≥знаватис€ про виражальн≥ сторони музичного твору, але ≥ роз≥братис€ в його структур≥ з тим, щоб виробити певн≥ навички дл€ осмисленого сприйн€тт€ музики.

—≥м (за новою програмою в≥с≥м) рок≥в навчанн€ музиц≥ в школ≥ пов'€зан≥ з тривалим пер≥одом житт€ дитини. «а цей час його розвиток проходить дек≥лька в≥кових ступен≥в, кожен з €ких пов'€заний ≥з специф≥чним про€вом њњ д≥€льност≥. Ќаш≥ спостереженн€ ≥ експериментально-досл≥дна робота дозволили вид≥лити три в≥ков≥ ступен≥:

перший ступ≥нь (6 Ч7 рок≥в, п≥дготовчий клас) Ч музичне навчанн€ ≥ вихованн€ проход€ть в основному в ≥гров≥й форм≥;

другий ступ≥нь (8Ч10 рок≥в, ≤ЧIII класи)- на перший план виступають п≥знавальн≥ ≥нтереси д≥тей; велика увага в цей пер≥од надаЇтьс€ ознайомленню школ€р≥в з р≥зними музичними жанрами (слуханн€, розучуванн€, анал≥з музичних твор≥в, бес≥ди про житт€ ≥ творч≥сть композитор≥в);

трет≥й ступ≥нь (10Ч13 рок≥в, IVЧVI класи) - дом≥нуюче м≥сце тут займають ≥нтереси д≥тей, в≥дпов≥дно розшир€Їтьс€ ≥ поглиблюЇтьс€ теоретичний матер≥ал, €кий спри€Ї естетичному вихованню учн≥в.

ƒ≥ти слухають р≥зноман≥тну музику: п≥сн≥, танц≥, марш≥, характерн≥ п'Їси. ÷е корисно њм, адже не т≥льки закр≥плюЇ вже почуте, але ≥ даЇ можлив≥сть на знайомому матер≥ал≥ детальн≥ше осмислити ≥ сприйн€ти характерн≥ особливост≥ музики цих п'Їс.

—южетн≥сть, казков≥сть, св≥т ≥грашок, тваринЧ ось головне, що привертаЇ дошк≥льника ≥ залишаЇтьс€ ц≥кавим, захоплюючим ≥ дл€ семир≥чноњ дитини. ѕ≥сн€, марш, танець Ч основн≥ жанри, €к≥ складають вм≥ст зан€ть в молодших класах. ¬продовж всього навчанн€ жанри ц≥ детал≥зують, учн≥ вчатьс€ слухати особливост≥ музики кожного з них. якнайповн≥ше представлений жанр п≥сн≥. ѕерш за все, д≥ти слухають у виконанн≥ педагога ≥ в грамзапис≥ р≥зноман≥тн≥ по характеру, виконанню п≥сн≥, €к≥ вони сп≥ватимуть сам≥. ÷е надзвичайно важливий розд≥л в слуханн≥, оск≥льки усп≥х подальшого розучуванн€ багато в чому визначаЇтьс€ тими слуховими враженн€ми, €к≥ залишило у д≥тей перше знайомство з п≥снею.

«алученн€ поетичних р€дк≥в, художньоњ прози, €скравих по своњй образност≥, допомагаЇ д≥т€м узагальнювати своњ життЇв≥ спостереженн€ ≥ глибше в≥дчувати настр≥й ≥ характер музичних твор≥в, €к≥ вони слухають ≥ виконують на уроках.

Ћ≈ ÷≤я є 6





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 611 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинайте делать все, что вы можете сделать Ц и даже то, о чем можете хот€ бы мечтать. ¬ смелости гений, сила и маги€. © »оганн ¬ольфганг √ете
==> читать все изречени€...

2092 - | 1900 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.