Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


’удожньо-педагог≥чний анал≥з музичних твор≥в




 

Ќа основ≥ художньо-педагог≥чного анал≥зу в≥дбуваЇтьс€ посл≥довне, си≠стематичне залученн€ школ€р≥в до музики, до розум≥нн€ ними њњ особливо≠стей. ѕри цьому кожен тв≥р в у€в≥ д≥тей повинен зберегти свою ц≥л≥сн≥сть ≥ зм≥стовн≥сть. ƒосв≥д анал≥зу одного твору переноситьс€ на ≥нш≥, б≥льш складн≥ш≥ твори, ≥ це забезпечуЇ розвиток музичноњ культури учн≥в.

ќтже, анал≥зуючи з учн€ми музичн≥ твори, радимо керуватис€ такими методичними вказ≥вками:

■ учителю потр≥бно ч≥тко у€вл€ти к≥нцеву мету анал≥зу Ч допомогти учн€м ближче ≥ глибше сприйн€ти тв≥р, естетично його пережити й оц≥ни≠ти. ѕроцес спостереженн€, вслухуванн€ в музику може дещо знизити емо≠ц≥йн≥сть сприйманн€, зате при повторному слуханн≥ минулий анал≥з спри€≠тиме естетичному ос€гненню зм≥сту твору;

■ доц≥льно починати анал≥з твору в≥дразу п≥сл€ прослуховуванн€, поки його звучанн€ ще св≥же у пам'€т≥ учн≥в;

■ перш н≥ж анал≥зувати музичний тв≥р, треба, щоб у д≥тей створилос€ загальне враженн€ про нього. якщо музика не почута, не сл≥д братис€ за њњ анал≥з. ѕереходити до анал≥зу варто лише п≥сл€ того, €к д≥ти в≥льно висло≠вилис€ про своњ враженн€ в≥д музики;

■ мисленн€ д≥тей повинне нац≥люватис€ на з'€суванн€ того, €каце музи≠ка, €к≥ почутт€ ≥ переживанн€ виражаЇ, €кимизасобами вона цього дос€гаЇ;

■ шл€х анал≥зу твору йде в≥д розкритт€ його зм≥сту, задуму, в≥д загаль≠ноњ характеристики музики Ч до деталей ≥ окремих виразних засоб≥в. ” вокальних творах цей анал≥з значною м≥рою пов'€зуЇтьс€ з поетичним те≠кстом;

■ на першому етап≥ сприйманн€ вчитель повинен спр€мовувати увагу д≥тей не на окрем≥ €кост≥ твору, а на сам процес руху, його орган≥зац≥ю ≥ динам≥ку. ѕри повторних сприйманн€х слово вчител€ повинне п≥дводити на розкритт€ виразних засоб≥в, €к≥ особливо €скраво характеризують ху≠дожн≥й образ. √оловна увага звертаЇтьс€ на т≥ засоби, €к≥ у даному твор≥ Ї пров≥дними;

■ анал≥з твору може бути б≥льш або менш глибоким, але обов'€зково правильним. ”чителю сл≥д пам'€тати про небезпеку спрощенн€, п≥дм≥ни вла≠сне музичних в≥домостей побутовими, житейськими прикладами, подекуди далекими в≥д музики;

■ не сл≥д спр€мовувати увагу д≥тей, њх у€ву на пошуки у не програмному твор≥ тотожного музиц≥ програмного зм≥сту. ѕо-перше, це в≥двол≥каЇ слухач≥в в≥д основного зм≥сту: д≥ти захоплюютьс€ картинами, €к≥ њм малюЇ у€ва, ≥ погано слухають музику. ѕо-друге, вони починають мислити пред≠метними образами, невластивими музиц≥;

■ необх≥дно уникати поза музичних асоц≥ац≥й, особливо п≥д вигл€дом "програмних тлумачень", приписуванн€ композитору таких задум≥в ≥ нам≥≠р≥в, €к≥ не п≥дтверджуютьс€ н≥ самою музикою, н≥ документами;

■ при по€снюванн≥ твор≥в сл≥д дбати про те, щоб у д≥тей не виникли спрощен≥ у€вленн€ про музику €к про мистецтво, завданн€м €кого Ї лише "описувати" й ≥люструвати под≥њ житт€. «авданн€ по€снень Ч поглибити, закр≥пити ≥ зробити осмислен≥шими музичн≥ враженн€ д≥тей. ѕо€снююче слово маЇ бути коротким, конкретним, образним ≥ повн≥стю п≥дтверджува≠тис€ музичним текстом;

■ необх≥дно вчити д≥тей усв≥домлювати почуте, розбиратис€ в тому, €к, €кимизасобами виражений в музиц≥ њњ зм≥ст, €квт≥лен≥ т≥ думки ≥ почутт€, що схвилювали слухача, чим композитор дос€гнув такоњ сили впливу на слухач≥в. ўоб викликати б≥льшу активн≥сть учн≥в, учителю не сл≥д давати готов≥ власн≥ оц≥нки музики;

■ анал≥з твору повинен пробуджувати у€ву д≥тей, њхн≥ музично-слухов≥ у€вленн€, викликати правильн≥, Ч але у кожного слухача своњ, Ч асоц≥ац≥њ. ƒоц≥льно пост≥йно проводити паралел≥ з ≥ншими видами мистецтва, вико≠ристовувати р≥зноман≥тн≥ образн≥ висловлюванн€. ќднак не сл≥д перетво≠рювати музику в ≥люстрац≥ю до €коњсь картини чи л≥тературного сюжету;

■ бес≥да про тв≥р весь час повинна пов'€зуватис€ з живим звучанн€м, по€снювати його. јнал≥з не дос€гне поставленоњ мети при формальному п≥дход≥, коли окрем≥ елементи музичного твору розгл€даютьс€ без ви€влен≠н€ њх зв'€зку з ≥ншими, њхньоњ рол≥ у створенн≥ художнього образу;

■ усп≥х ≥ €к≥сть спостереженн€ за музикою залежить в≥д того, наск≥ль≠ки зрозум≥ле учн€м завданн€, поставлене перед ними. ѕравильно постав≠лен≥ запитанн€ виховують ум≥нн€ чути музику, розвивають музичне мис≠ленн€.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1060 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тремитесь не к успеху, а к ценност€м, которые он дает © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

1994 - | 1914 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.