Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–озвиток музичних зд≥бностей




–озвиток музикальност≥ Ї неодм≥нною умовою формуванн€ музичноњ культури д≥тей. ѕ≥д музикальн≥стю розум≥Їтьс€ сукупн≥сть зд≥бностей, не≠обх≥дних дл€ усп≥шноњ музичноњ д≥€льност≥. ќсновна ознака музикаль≠ност≥ - переживанн€ музики €к вираженн€ певного зм≥сту. ћузичне пе≠реживанн€ за своЇю суттю Ї емоц≥йним переживанн€м, оск≥льки поза емоц≥йним шл€хом зм≥ст музики ос€гнути не можна [43, с. 53]. ћузикаль≠н≥сть особливо ви€вл€Їтьс€ в активн≥й самост≥йн≥й д≥€льност≥ людини.

¬≥домий психолог Ѕ.ћ. “еплов вид≥лив три основн≥ музичн≥ зд≥бност≥ (див. табл. 2), €к≥ складають структуру музикальност≥ [43, с. 210-211].

ѕо-перше, це ладове почутт€, тобто здатн≥сть емоц≥йно розр≥зн€ти ладов≥ функц≥њ звук≥в мелод≥њ, в≥дчувати емоц≥йну виразн≥сть звуковисотного руху. Ћадове почутт€ безпосередньо ви€вл€Їтьс€ у сприйманн≥ ме≠лод≥њ, њњ уп≥знаванн≥, у чутливост≥ до точност≥ ≥нтонац≥њ. …ого характерним ви€вом у дит€чому в≥ц≥ Ї п≥двищений ≥нтерес до слуханн€ музики. Ћадове почутт€ Ї емоц≥йним (або перцептивним) компонентом музичного слуху.

ѕо-друге, це здатн≥сть до слухового у€вленн€, тобто здатн≥сть в≥льно оперувати слуховими у€вленн€ми, що в≥дображають звуковисотний рух. ¬она безпосередньо ви€вл€Їтьс€ у запам'€товуванн≥ ≥ в≥дтворенн≥ по слуху мелод≥й, насамперед у сп≥в≥, а дал≥ Ч у внутр≥шньому слуху ("внутр≥шн€ музична мова"). ÷€ зд≥бн≥сть Ї слуховим (або репродуктивним) компонен≠том музичного слуху.

ѕо-третЇ, це музично-ритм≥чне почутт€, тобто здатн≥сть активно (рухомо) переживати музику, в≥дчувати емоц≥йну виразн≥сть музичного ритму ≥ точно в≥дтворювати його. ¬оно безпосередньо ви€вл€Їтьс€ у тих рухових реакц≥€х, €к≥ б≥льш-менш точно передають ритм музики, що звучить. ћузично-ритм≥чне почутт€ складаЇ основу вс≥х про€в≥в музичност≥, €к≥ пов'€зан≥ ≥з сприйманн€м ≥ в≥дтворенн€м часовоњ ходи "музич≠ного руху". –азом з ладовим почутт€м воно Ї основою емоц≥йного в≥дгу≠ку на музику.

“аблиц€ 2

—труктура музикальност≥

 

  ѕров≥дн≥ компоненти музикальност≥

 

  ≈моц≥йний в≥дгук на музику ћузичний слух

 

  ћузичн≥ сенсорн≥ зд≥бност≥

 

¬≥дчутт€ висоти ¬≥дчутт€ тембру ¬≥дчутт€ динам≥ки ¬≥дчутт€ тривалост≥

 

  ќсновн≥ музичн≥ зд≥бност≥

 

Ћадове почутт€   ћузично слухове у€вленн€ ћузично ритм≥чне почутт€  

 

 

¬≥дтак, структуру музикальност≥ складають два пров≥дн≥ компоненти Ч емоц≥йний ≥ слуховий (в≥дгук на музику ≥ музичний слух). “ому й ус≥ му≠зичн≥ зд≥бност≥ характеризуютьс€ синтезом цих компонент≥в. “ак, найтонше розр≥зненн€ окремих елемент≥в звуковоњ тканини не можна назвати музичним сприйманн€м, €кщо воно Ї лише розр≥зненн€м звукових компле≠кс≥в, а не њх виразного значенн€. ¬одночас емоц≥йний в≥дгук на музику (€кщо це не почутт€, що випадково виникло п≥д час звучанн€ твору) пере≠дбачаЇ розр≥зненн€ њњ звукового складу.

—енсорною основою музичних зд≥бностей Ї наочно-д≥йова ор≥Їнтац≥€ у звуковисотних, ритм≥чних, тембрових ≥ динам≥чних сп≥вв≥дношенн€х.

Ќа баз≥ Їдност≥ емоц≥йного ≥ слухового компонент≥в складаютьс€ й ос≠новн≥ музичн≥ зд≥бност≥. якщо ладове почутт€ пов'€зане з таким пров≥дним музичним виражальним засобом, €к звуковисотн≥сть, то музично-ритм≥чне почутт€ Ч з ритмом. ћузично-слухов≥ у€вленн€ в≥дображають ц≥ та ≥нш≥ елементи музичноњ мови, але поза реальним звучанн€м, незалежно в≥д нього.

«розум≥ла умовн≥сть вид≥ленн€ окремих музичних зд≥бностей, оск≥льки вони не ≥снують один без одного. ” людини не може розвинутис€ одна музична зд≥бн≥сть при повн≥й в≥дсутност≥ ≥нших. ”с≥ вони виникають ≥ роз≠виваютьс€ в музичн≥й д≥€льност≥, доповнюють або компенсують один одно≠го, по-р≥зному проступаючи у процес≥ музичного розвитку дитини.

–аннЇ ви€вленн€ музичних зд≥бностей дитини Ї показником њњ музичноњ обдарованост≥. ќднак не сл≥д вважати, що в≥дсутн≥сть ранн≥х ви€в≥в Ї св≥д≠ченн€м в≥дсутност≥ й музичних зд≥бностей. ¬и€вленн€ музичних зд≥бнос≠тей залежить не т≥льки в≥д вроджених задатк≥в, а й в≥д культурного середо≠вища, музичного оточенн€. ” багатьох д≥тей музичн≥ зд≥бност≥ вперше по≠чинають розвиватис€ лише в школ≥.

” р≥зних д≥тей музикальн≥сть може характеризуватис€ р≥зним поЇднанн€м окремих зд≥бностей. «окрема, одн≥ д≥ти пом≥тно вид≥л€ютьс€ емоц≥йним в≥д≠гуком на музику, друг≥ Ч руховими реакц≥€ми на нењ, трет≥ Ч серйозно зац≥кавлен≥ певною музичною д≥€льн≥стю, водночас маючи нерозвинений звуковисотний слух, у четвертих означен≥ зд≥бност≥ б≥льш-менш орган≥чно поЇднуютьс€ тощо. ¬иход€чи з того, €к≥ зд≥бност≥ учн≥в виступають на перший план, Ї б≥льш або менш розвинутими, маЇ обиратис€ й методика музично-виховноњ роботи.

«алежно в≥д конкретноњ музичноњ д≥€льност≥, €кою займаютьс€ школ€р≥ (сприйманн€, виконанн€, творч≥сть), њм необх≥дн≥ й ≥нш≥ музичн≥ зд≥бност≥. Ќаприклад, здатн≥сть до сприйманн€ музики включаЇ, кр≥м основних музи≠чних зд≥бностей, зд≥бност≥ до ц≥л≥сного ≥ диференц≥йованого сприйманн€. ¬иконавська д≥€льн≥сть теж вимагаЇ в≥дпов≥дних зд≥бностей: чистоти сп≥≠вацьких ≥нтонац≥й, €кост≥ звукоутворенн€ у сп≥в≥, пластичност≥ моторного апарату, витонченост≥ ритм≥чних рух≥в, узгодженост≥ рух≥в рук п≥д час гри на музичних ≥нструментах. “ворча д≥€льн≥сть потребуЇ зд≥бностей до п≥≠сенноњ, музично-≥гровоњ, танцювальноњ творчост≥, до ≥мпров≥зац≥њ на музич≠них ≥нструментах, до творчих у€влень при сприйманн≥ музики (див. табл. 3).

«д≥бн≥сть ц≥л≥сного сприйманн€ передбачаЇ тотожну емоц≥йну реакц≥ю на загальний настр≥й п'Їси чи п≥сн≥.  ≥лькаразове прослухуванн€ твору до≠звол€Ї сприймати його диференц≥йовано, вид≥л€ючи дедал≥ б≥льше характе≠рних рис. Ќе можна сприйн€ти музику, не диференц≥ювавши тих елемент≥в звучанн€, €к≥ Ї нос≥€ми музичноњ виразност≥, так само €к не можна њх почу≠ти, не в≥дчуваючи ц≥Їњ виразност≥.

ћузично-творча д≥€льн≥сть молодших школ€р≥в ви€вл€Їтьс€ в ≥мпров≥зац≥њ п≥сенних мелод≥й, придумуванн≥ нескладних мотив≥в, ≥нсценуванн≥ сюжет≥в п≥сень, пластичному ≥нтонуванн≥ музики, складенн≥ елементарних танц≥в, створенн≥ ≥гр - драматизац≥й, темброво-ритм≥чних супровод≥в тощо. ћузи≠кальн≥сть д≥тей значною м≥рою визначаЇтьс€ розвитком музичного слуху, п≥д €ким розум≥Їтьс€ здатн≥сть до такого сприйманн€ звучань, €ке в≥дпов≥≠даЇ специф≥чним особливост€м музики €к особливого виду людськоњ д≥€льност≥. Ѕ.ћ. “еплов розгл€дав музичний слух у вузькому ≥ широ≠кому аспектах. ѕ≥д музичним слухом у вузькому аспект≥ розум≥Їтьс€ зда≠тн≥сть чути ≥ в≥дтворювати звуковисотний рух, €кий Ї основним нос≥Їм смислу в музиц≥. ћузичний слух у широкому аспект≥ Ї не окремою, а син≠тетичною здатн≥стю в≥дчувати виразн≥сть музичноњ мови в Їдност≥ њњ ком≠понент≥в, сприймати музику €к зм≥стовне мистецтво, що несе в соб≥ почут≠т€ ≥ думки, життЇв≥ образи й асоц≥ац≥њ. ¬чений вважав основою музичного розвитку слух у широкому розум≥нн≥ слова, тобто слух виразний. Ќе ор≥Ї≠нтац≥€ в акустиц≥ €к так≥й, а ор≥Їнтац≥€ в емоц≥йно-образн≥й сфер≥ музики ™ найважлив≥шою рисою музичного сприйманн€.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2381 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕутерброд по-студенчески - кусок черного хлеба, а на него кусок белого. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2217 - | 2160 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.