Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«аконом≥рност≥ музичного навчанн€ ≥ вихованн€




ѕ≥знанн€ законом≥рностей музичного навчанн€ ≥ вихованн€ Ї одним ≥з найважлив≥ших завдань музичноњ педагог≥ки. Ќав≥ть при на€вност≥ знач≠ноњ к≥лькост≥ науково-методичноњ л≥тератури все ще мало в≥домо про т≥ глибинн≥ процеси, €к≥ в≥дбуваютьс€ при сприйманн≥ та виконанн≥ музики ≥ €к≥ визначають сутн≥сть художньо-педагог≥чного сп≥лкуванн€ вчител€ та учн≥в на уроц≥ музики. «нанн€ цих законом≥рностей даЇ можлив≥сть зро≠зум≥ти суть проблем, з €кими стикаЇтьс€ кожен учитель, в≥дпов≥сти на численн≥ запитанн€, що постають перед ним у практичн≥й д≥€льност≥. ¬од≠ночас њхнЇ знанн€ робить поверхневою, а в≥дтак малоефективною музич≠но-осв≥тню д≥€льн≥сть учител€.

—уть законом≥рност≥ не розкриваЇтьс€ безпосередньо, а ви€вл€Їтьс€ шл€≠хом вивченн€ зв'€зк≥в м≥ж €вищами ≥ фактами. ” цьому план≥ важливим Ї питанн€ про те, €к розр≥знити зв'€зки законом≥рн≥ ≥ випадков≥, внутр≥шн≥ ≥ зовн≥шн≥, загальн≥ ≥ частков≥, пост≥йн≥ ≥ тимчасов≥, ст≥йк≥ ≥ нест≥йк≥, суттЇв≥ ≥ не суттЇв≥, глибинн≥ ≥ поверхов≥, безпосередн≥ й опосередкован≥ тощо. ¬и≠значальним тут Ї пон€тт€ повторенн€, збереженн€ ≥ ст≥йкост≥ зв'€зк≥в.

ѕедагог≥чн≥ законом≥рност≥ в≥дображають внутр≥шн≥й суттЇвий зв'€зок €вищ навчанн€ ≥ вихованн€, €кий зумовлюЇ њх необх≥дний ви€в ≥ розвиток. ¬≥дтак законом≥рност≥ музичного навчанн€ ≥ вихованн€ в≥дображають в≥д≠носно ст≥йк≥ залежност≥ м≥ж педагог≥чними впливами ≥ результатами музи≠чноњ д≥€льност≥ учн≥в за певних умов, м≥ж процесами музичного навчанн€ ≥ уч≥нн€, м≥ж окремими компонентами навчального процесу ≥ його метою, завданн€ми, зм≥стом, методами тощо.

 

«аконом≥рност≥ музичного навчанн€ ≥ вихованн€ ѕедагог≥чн≥ принципи
   
1.ћузика може виконати свою естетич≠ну, п≥знавальну ≥ виховну роль т≥льки тод≥, коли д≥ти навчатьс€ по-справжньому чути њњ й роздумувати про нењ.   2.¬иховний вплив музичних твор≥в зд≥йснюЇтьс€ за умови естетичного став≠ленн€ особистост≥ до музики. якщо сприй≠манн€ неадекватне природ≥ музичного мистецтва, то можливост≥ музики не реал≥зуютьс€ ≥ не в≥д≥грають н≥€коњ рол≥ в духовному розвитку особистост≥.   3.«м≥стовн≥сть п≥знанн€ художнього св≥ту твору залежить в≥д духовного ба≠гатства особистост≥, њњ художнього досв≥ду.   4.якщо музичний тв≥р не приносить учнев≥ естетичноњ насолоди, в≥н не стане дл€ нього художн≥м в≥дкритт€м, не вплине на його духовний св≥т.     5.ћета музичного вихованн€ визначаЇ зм≥ст ≥ методи музично-осв≥тньоњ роботи, €к≥, в свою чергу, зумовлюють ступ≥нь дос€гненн€ визначеноњ мети.   6.ћета музичного вихованн€ реал≥зу≠Їтьс€ т≥льки при ц≥леспр€мован≥й взаЇмод≥њ вчител€ й учн≥в.   7. ≈фективн≥сть музичного навчанн€ ≥ вихованн€ визначаЇтьс€ в≥дпов≥дн≥стю поставлених ц≥лей художньо-естетичним потребам учн≥в.   8.„им б≥льшу ц≥нн≥сть маЇ музика дл€ особистост≥, тим повн≥ше актуал≥зуЇтьс€ естетичне ставленн€ до нењ у процес≥ сприйманн€.   9.≈фективн≥сть музичного навчанн€ залежить в≥д ставленн€ до особистост≥ учн€ €к до основноњ ланки педагог≥чного процесу.   10.ѕедагог≥чний вплив учител€ за≠лежить в≥д ум≥нн€ зац≥кавити д≥тей музи≠кою, обрати доц≥льну форму сп≥лкуванн€.   11. якщо музична д≥€льн≥сть орган≥зуЇтьс€ без урахуванн€ в≥кових особливостей учн≥в, не вм≥щуЇ нових ц≥кавих завдань, не пов'€≠зана з подоланн€м художньо-п≥знавальних труднощ≥в, то вона не зац≥кавлюЇ учн≥в, зни≠жуЇ ≥нтерес до музики.   12. Ќев≥дпов≥дн≥сть оч≥куваного ≥ того, що реально сприймаЇтьс€, негативно впливаЇ на емоц≥йно-естетичну реакц≥ю учн≥в.   13.—кладн≥сть керуванн€ процесом музич≠ного сприйманн€ визначаЇтьс€ глибиною пе≠дагог≥чних спр€мувань учител€, способом ≥ р≥в≠нем включенн€ учн≥в до музичноњ д≥€льност≥.   14.—при€тливий ≥ доброзичливий психо≠лог≥чний кл≥мат у клас≥ поглиблюЇ колекти≠вне сприйманн€ музики.   15. „им глибший створений музичним мис≠тецтвом ефект власних пошук≥в ≥стини, набу≠тий у результат≥ переживанн€ й осмисленн€ музики досв≥д, тим сильн≥ший њњ вплив на д≥тей.   16. –озвиток музичного сприйманн€ шко≠л€р≥в дос€гаЇтьс€ при њх активному включен≠н≥ до музично-творчоњ д≥€льност≥, €ка в≥дпо≠в≥даЇ поставлен≥й мет≥. „им активн≥ша ≥ р≥з≠ноб≥чн≥ша д≥€льн≥сть учн≥в, тим глибше њхнЇ п≥знанн€ музики.   17. ƒоц≥льне керуванн€ процесом му≠зичного сприйманн€ можливе лише в Їдност≥ педагог≥чно-спр€мованого сп≥лкуванн€ з д≥≠тьми ≥ художньо-осмисленого й емоц≥йно-насиченого сп≥лкуванн€ з музикою.   18. Ѕез урахуванн€ внутр≥шньоњ готов≠ност≥ учн€ до сприйманн€ музики педаго≠г≥чн≥ впливи вчител€ будуть неефективн≥.   19.Ќев≥дпов≥дн≥сть установки приво≠дить до фрагментарност≥ сприйманн€, пропуск≥в важливих момент≥в розгортанн€ музичного образу, а отже, до його не≠повноц≥нност≥, поверховост≥.   20.јктивн≥сть музичного сприйманн€ залежить в≥д складност≥ музичного твору, р≥зноман≥тност≥ та повторност≥ художн≥х вражень, м≥ри доступност≥ та трудност≥ сприйманн€. 21.Ќав'€зуванн€ учн€м певноњ ≥нтер≠претац≥њ музичного твору приводить до зниженн€ активност≥ музичного слуху.   22. якщо складн≥сть музичних твор≥в нижча в≥д можливостей учн≥в, то вчитель стаЇ непотр≥бним, а в учн≥в зникаЇ ≥нтерес ƒо музики.   23.ѕри багаторазовому одноман≥тному зверненн≥ до музичного твору його есте≠тичн≥ властивост≥ зат≥н€ютьс€, перше враженн€ стираЇтьс€, емоц≥йн≥ процеси стають поверховими, стереотипними.   24. —лухач може зрозум≥ти ≥ пережити зм≥ст музики лише тод≥, коли в≥н здатний сприйн€ти пот≥к музичних звучань не €к випадковий, хаотичний, а €к орган≥зований, в €кому в≥дчуваЇтьс€ взаЇмозв'€зок ≥ функц≥≠ональна взаЇмозалежн≥сть елемент≥в. ”св≥до≠мленн€ ц≥лого приходить через з'€суванн€ рол≥ та м≥сц€ в ньому кожноњ частини.   25.—лухова ор≥Їнтац≥€ в звуковому пото≠ц≥ розвиваЇтьс€ п≥д впливом мотивац≥йноњ зм≥ни одних емоц≥йно-образних стимул≥в ≥ншими, а не п≥д впливом св≥домоњ вольовоњ установки, €ка швидко виснажуЇ слухача ≥ зни≠жуЇ його ≥нтерес до д≥€льност≥ сприйманн€.   26.ћ≥ра детальност≥ та значимост≥ спри≠йн€тих образ≥в безпосередньо залежить в≥д значимост≥ поставленоњ вчителем мети.   27 ѕ≥дготовча ≥нформац≥€ спри€Ї зба≠гаченню сприйманн€ лише при опор≥ на на≠бутий учн€ми життЇвий ≥ художн≥й досв≥д, р≥вень знань ≥ вм≥нь.   28. „им вужча ≥ загальн≥ша ≥нформац≥€, що спр€мовуЇ сприйманн€, тим б≥льший про≠ст≥р дл€ творчоњ фантаз≥њ.   29. «верненн€ при анал≥з≥ музики до тво≠р≥в ≥нших вид≥в мистецтва спри€Ї поглибле≠нню естетичних вражень слухач≥в.   30. ќс€гненн€ зм≥сту музичного твору неможливе без з'€суванн€ авторськоњ пози≠ц≥њ, без зверненн€ до особистост≥ автора. ѕринцип спр€муванн€ педагог≥чних вплив≥в на вихованн€ особист≥сного ставленн€ до музики.   ѕринцип ор≥Їнтац≥њ на духовний розвиток особистост≥ засобами музики.     ѕринцип опори на внутр≥шн≥ сили ≥ можли≠вост≥ учн≥в у музичн≥й д≥€льност≥.     ѕринцип дос€гненн€ естетичноњ насолоди в≥д сп≥лкуванн€ з музичним мистецтвом.   ѕринцип Їдност≥ мети, зм≥сту метод≥в музично-осв≥тньоњ роботи.   ѕринцип взаЇмод≥њ вчи≠тел€ й учн≥в у музично-осв≥тньому процес≥.     ѕринцип ор≥Їнтац≥њ на художньо-естетичн≥ потреби ≥ смаки учн≥в.   ѕринцип урахуванн€ ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й учн≥в у царин≥ музично≠го мистецтва.     ѕринцип ор≥Їнтац≥њ на духовний розвиток осо≠бистост≥ засобами музики.     ѕринцип емоц≥йноњ захопленост≥ музичною д≥€льн≥стю.   ѕринцип опори на в≥ков≥ особливост≥, внутр≥шн≥ сили й можливост≥ учн≥в у музичн≥й д≥€льност≥.   ѕринцип Їдност≥ педа≠гог≥чних вплив≥в ≥ спод≥вань учн≥в.   ѕринцип взаЇмод≥њ вчител€ й учн≥в у музич≠но-осв≥тньому процес≥.     ѕринцип Їдност≥ ≥ндив≥≠дуального ≥ колективного впливу на учн≥в.   ѕринцип актив≥зац≥њ музичного мисленн€.   ѕринцип актив≥зац≥њ музично-творчоњ д≥€ль≠ност≥ учн≥в.     ѕринцип художньо-творчого сп≥лкуванн€ на уроках музики.   ѕринцип опори на внут≠р≥шн≥ сили ≥ можливост≥ учн≥в у музичн≥й д≥€ль≠ност≥.     ѕринцип в≥дпов≥дност≥ установки вчител€ музичн≥й д≥€льност≥ учн≥в.   ѕринцип повторност≥ музичних вражень; принцип формуванн€ музичного сприйманн€ на високому р≥вн≥ складност≥; принцип доступност≥ музичноњ д≥€льност≥. ѕринцип творчоњ свобо≠ди учн€ в художн≥й ≥нтерпретац≥њ твору.   ѕринцип формуванн€ музичного —прийманн€ на високому р≥вн≥ складност≥.     ѕринцип ур≥зноман≥тне≠нн€ музичноњ д≥€льност≥ учн≥в.   ѕринцип Їдност≥ емоц≥й≠ного ≥ св≥домого у музичному сприйманн≥.   ѕринцип мотивац≥њ музичноњ д≥€льност≥; принцип систематичнос≠т≥ та посл≥довност≥ педагог≥чних вплив≥в.     ѕринцип спр€муванн€ музичноњ д≥€льност≥ учн≥в до визначеноњ мети.   ѕринцип опори на життЇвий ≥ художн≥й досв≥д учн≥в.   ѕринцип творчоњ свобо≠ди учн€ в художн≥й ≥нтерпретац≥њ твору.   ѕринцип взаЇмод≥њ мистецтв у формуванн≥ музичного сприйманн€.   ѕринцип поваги до авторськоњ позиц≥њ, вира≠женоњ в твор≥; принцип зв'€зку музики з житт€м.

 

 

ћузика Ї одним ≥з наймогутн≥ших засоб≥в вихованн€, €кий надаЇ естетичного забарвленн€ духовному життю людини. "ѕ≥знанн€ св≥ту почутт≥в неможливе без розум≥нн€ й переживанн€ музики, без глибокоњ духовноњ потреби слухати му≠зику й д≥ставати насолоду в≥д нењ, Ч писав ¬.—ухомлинський. Ч Ѕез музики важко переконати людину, €ка вступаЇ в св≥т, утому, що людина прекрасна, а це пере≠конанн€, по сут≥, Ї основою емоц≥йноњ, естетичноњ, моральноњ культури" [41, с.553]. ÷≥ слова видатного педагога-гуман≥ста конкретизують його думку про музичне вихованн€ €к першооснову у вихованн≥ людини.

÷€ ж думка Ї суттю педагог≥чноњ концепц≥њ визначного музиканта-педагога XX стол≥тт€ ƒ.  абалевського, €кий п≥дкреслював, що головним завданн€м масо≠вого музичного вихованн€ у загальноосв≥тн≥й школ≥ Ї не ст≥льки навчанн€ музиц≥, ск≥льки вплив через музику на духовний св≥т учн≥в, передус≥м на њх моральн≥сть. ”читель маЇ розвивати у д≥т€х розум≥нн€ цього виду мистецтва, в≥дкривати њм св≥т добра й краси, допомогти п≥знати в музиц≥ животворне джерело людських почутт≥в ≥ переживань.

” процес≥ навчанн€ ставленн€ школ€р≥в до музичного мистецтва повинне на≠бувати €комога б≥льшоњ естетичноњ ор≥Їнтац≥њ. ƒуже важливо, щоб кожний тв≥р, €кий звучатиме на уроц≥, став дл€ д≥тей важливим, залишив сл≥д у њхн≥х серц€х. ƒл€ цього потр≥бн≥ спри€тлив≥ умови, а особливо Ч обережне ставленн€ вчител€ до музичноњ д≥€льност≥ д≥тей, доброзичлива увага до них.

якою конкретно маЇ бути методика викладанн€ музики у початков≥й школ≥? як≥ науков≥ принципи мають лежати в њњ основ≥? „и здатне музичне навчанн€.. впливати на музичний розвиток учн≥в? якщо здатне, то €ким воно маЇ бути? Ќа ц≥ питанн€ в≥дпов≥сти непросто, оск≥льки вони мають теоретичний характер. ќчевидно, що дл€ њх розгл€ду необх≥дний, д≥Ївий п≥дх≥д, €кий Ї пров≥дним дл€ сучасноњ педагог≥ки та психологи. —аме д≥€льн≥сть учн€ ≥ педагога, њх власна ак≠тивн≥сть мають стати основою музичноњ осв≥ти. ѕри цьому учн≥ не повинн≥ виступати €к об'Їкти педагог≥чних вплив≥в, а €к активн≥ суб'Їкти навчального процесу, €к≥ у власн≥й д≥€льност≥, в≥дпов≥дно до своњх в≥кових та ≥ндив≥дуальних особливостей, з≥ своњм, хоча й невеликим, але ун≥кальним досв≥дом, в≥дкривають д≥йсн≥сть, в≥дтворену в музиц≥, по-своЇму сприймаючи ≥ переживаючи њњ. ¬ акти≠вност≥ самих д≥тей пол€гаЇ величезний потенц≥ал розвитку њх музично-творчих зд≥бностей. —при€тлив≥ дл€ цього умови створюЇ життЇрад≥сна атмосфера на уроц≥ музики, €ка дос€гаЇтьс€ завд€ки доброзичливому сп≥лкуванню, €скравим враженн€м, в≥дкритт€м ≥ звершенн€м.

як створити таку атмосферу в клас≥? ¬≥дпов≥дь, на перший погл€д, проста: вчити сприймати, виконувати ≥ творити музику через д≥€льн≥сть самих учн≥в, у невимушеному оточенн≥, опираючись на те, чим дитина вже волод≥Ї, використо≠вуючи навчально-≥гров≥ форми, йдучи в≥д нескладних д≥й до дедал≥ складн≥ших, вра≠ховуючи попередн≥ результати, створюючи ситуац≥њ усп≥ху ≥ подоланн€ трудно≠щ≥в, заохочуючи найменш≥ дос€гненн€ д≥тей. јле за ц≥Їю простотою криЇтьс€ глибоке розум≥нн€ феномена музикальност≥, психолог≥чного ≥ ф≥з≥олог≥чного механ≥≠зму сприйманн€, виконанн€ ≥ творенн€ музики в Їдност≥ цих процес≥в.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 796 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћогика может привести ¬ас от пункта ј к пункту Ѕ, а воображение Ч куда угодно © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

2038 - | 1998 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.