Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


јнал≥з навчальноњ програми з музики




 

 лас

I семестр. як≥ почутт€ передаЇ, про що розпов≥даЇ музика (16 год)

II семестр. ѕро що ≥ €к розпов≥даЇ музика (18 год)

 лас

≤ семестр. “ри типи музики Ч п≥сн€, танець, марш (8 год) ѕро що говорить музика (8 год)

ѕ семестр.  уди ведуть нас п≥сн€, танець, марш (10 год) ўо таке музична мова (8 год)

“еми програми Ч своЇр≥дн≥ етапи розвитку музично≠го сприйманн€ школ€р≥в. “ому й педагог≥чна д≥€льн≥сть

≤ учител€ пол€гаЇ у поступовому розкритт≥ усе нових іра-I ней життЇвих зв'€зк≥в, що кристал≥зуютьс€ в темах. ” св≥домост≥ вчител€ вс≥ теми повинн≥ бути присутн≥ми на ≤ кожному уроц≥, пронизуючи його баченн€м перспективи навчально-виховного процесу. Ћише у цьому раз≥ виникаЇ безперервна л≥н≥€ розвитку тематичного зм≥сту, 1 що забезпечуЇ безперервн≥сть розвитку музичноњ культури учн≥в. ¬узьке розум≥нн€ теми, п≥дх≥д до нењ виключно €к до знанн€, хоча й "ключового", не даЇ бажаного г результату.

“ематична побудова програм спри€Ї дос€гненню ≤ ц≥л≥сност≥ уроку, Їдност≥ його складових частин, оск≥льки ≤ в основу ц≥Їњ побудови покладен≥ не р≥зн≥ види д≥€льност≥ ≤ учн≥в, а р≥зн≥ гран≥ музики €к Їдиного ц≥лого. ÷е даЇ змогу вносити в урок будь-€к≥ контрасти, необх≥дн≥ дл€ ≤ п≥дтримуванн€ уваги учн≥в, створювати атмосферу творчоњ зац≥кавленост≥.

ќпора на три основн≥ типи музики Ч п≥сню, танець, ≥ марш Ч даЇ можлив≥сть поЇднати велике музичне мистецтво з музичними зан€тт€ми в школ≥, забезпечити ≤ т≥сний зв'€зок цих зан€ть ≥з повс€кденним житт€м школ€р≥в, зробити процес навчанн€ емоц≥йно привабливим ≥ захоплюючим.

–обота з учн€ми щодо оволод≥нн€ вокальнохоровими, музично-ритм≥чними та ≥ншими практичними навичками проводитьс€ в т≥сному зв'€зку ≥з засвоЇнн€м

конкретноњ теми.

ѕ≥дпор€дкуванн€ матер≥алу уроку основн≥й тем≥ створюЇ можлив≥сть дл€ вчител€ в≥льно зам≥нювати один тв≥р ≥шим з аналог≥чними художньо-педагог≥чними €кост€≠ми.  ожен тв≥р, що звучить у клас≥, маЇ бути художн≥м ≥ ≤ захоплюючим дл€ д≥тей, педагог≥чно доц≥льним. –обота ≤ над кожним твором маЇ вводити школ€р≥в у св≥т глибоких почутт≥в ≥ роздум≥в: про добро ≥ зло, прекрасне ≥ потворне тощо.

“ворчо п≥дход€чи до програм, все ж сл≥д дотримуватис€ њх тематичноњ побудови. ћожлив≥сть в≥льного маневруванн€ при ор≥Їнтац≥њ на тематичний компас даЇ вчителю змогу узгодити матер≥ал програми з конкретними ≥ умовами роботи, р≥внем розвитку учн≥в, своњми можливост€ми.

¬елике значенн€ маЇ правильне розум≥нн€ вчителем сп≥вв≥дношенн€ музичного навчанн€ ≥ вихованн€. якщо музичне навчанн€ Ч це процес взаЇмод≥њ вчител€ й учн≥в з метою передач≥ одним ≥ засвоЇнн€ ≥ншими досв≥ду музичноњ д≥€льност≥, то музичне вихованн€ Ч ц≥леспр€моване формуванн€ естетичного, ц≥нн≥сного, особист≥сного ставленн€ до музичного мистецтва. Ќа кожному уроц≥ музики виникаЇ багато ситуац≥й, коли на ч≥льне м≥сце ставитьс€ завданн€ засвоЇнн€ музичних знань ≥ формуванн€ виконавських навичок, ≥ не менше ситуац≥й Ч коли на перший план виступають завданн€ формуванн€ емоц≥йно-ц≥нн≥сного ставленн€ до твор≥в музичного мистецтва.

Ќаголосимо на необх≥дност≥ нерозривноњ Їдност≥ музич≠ного навчанн€-вихованн€ €к орган≥чного зв'€зку знань, ум≥нь ≥ навичок музичноњ д≥€льност≥, з одного боку, та ос€г≠ненн€ естетичноњ сут≥ музичного мистецтва Ч з ≥ншого,

” програмах особливе м≥сце в≥дводитьс€ хоровому сп≥ву, природному способов≥ вираженн€ естетичних по≠чутт≥в, д≥йовому засобов≥ активного залученн€ школ€р≥в до музики.  ожен клас Ч хор,Ч ось ≥деал, до €кого маЇ прагнути вчитель.

Ќавчанн€ сп≥ву маЇ бути т≥сно пов'€зане з розвитком музичного слуху ≥ музичним розвитком особистост≥ дитини. ¬есь процес навчанн€ сп≥ву маЇ спри€ти актив≠ному, зац≥кавленому й творчому ставленню учн≥в до музики.

”насл≥док акселерац≥њ формуванн€ дит€чого голосу за≠вершуЇтьс€ в 11 Ч 12 рок≥в, п≥сл€ чого, €к правило, наста≠ють тривал≥ мутац≥йн≥ зм≥ни. ÷е зумовлюЇ необх≥дн≥сть проведенн€ основноњ роботи з формуванн€ вокально-хо≠рових навичок у молодших класах дл€ того, щоб у на≠ступн≥ роки зменшити навантаженн€ на голосовий апарат школ€ра, широко використовуючи охоронну методику вокальноњ роботи.

ќдн≥Їю з форм виконавськоњ д≥€льност≥ учн≥в на уроц≥ виступаЇ гра на елементарних музичних ≥нструментах (бу≠бон, барабан, трикутник, металофон тощо). ÷е спри€Ї розвитков≥ музичного слуху, навичок звуковидобуванн€, координац≥њ рух≥в; виробленню ум≥нн€ розр≥зн€ти ритм≥чн≥, тембров≥ та динам≥чн≥ особливост≥ звучанн€. ÷≥кавою формою роботи Ї гра в чотири руки, що даЇ змо≠гу залучити д≥тей до виконанн€ в ансамбл≥ з учителем не≠складних твор≥в на фортеп≥ано.

¬раховуючи нац≥ональн≥ традиц≥њ й досв≥д ≥нструмен≠тального музикуванн€, програми пропонують включати до зм≥сту урок≥в, починаючи з 2 класу, навчанн€ гри на ≥ соп≥лц≥ Ч украњнському народному музичному ≥нструмент≥. ÷е спри€тиме залученню учн≥в до активних ≥ за≠хоплюючих форм музикуванн€, розвитку музичного слу≠ху, вихованню навичок ансамблевоњ гри, п≥дготовц≥ до двоголосного сп≥ву.

¬ажливе м≥сце в програмах пос≥даЇ ознайомленн€ учн≥в з ≥нструментальною музичною творч≥стю украњнського народу, зокрема, з троњстими музиками Ч найпоширен≥шим у минулому в ”крањн≥ типом народного ≥нструментального ансамблю. ” виконанн≥ троњстих музик ≥ учн≥ слухають народн≥ п≥сн≥ й танц≥, визначають склад ан≠самблю, характеризують звучанн€ кожного ≥нструмента окремо та всього ансамблю в ц≥лому.

—л≥д дбати про розвиток музично-творчих зд≥бностей д≥тей. ћузично-творча д≥€льн≥сть д≥тей може ви€вл€тис€ в ≥мпров≥зац≥њ п≥сенних мелод≥й, придумуванн≥ несклад≠них мотив≥в, ≥нсценуванн≥ сюжет≥в п≥сень, складенн≥ елементарних танц≥в, створенн≥ ≥гродраматизац≥й, темброворитм≥чних супровод≥в тощо. ¬ажливим стимулом до творчост≥ Ї створенн€ на уроц≥ пошукових ситуац≥й, ≥ ÷е ≥ вп≥знаванн€ музичних жанр≥в за њх характерними ознаками, ≥ вп≥знаванн€ мелод≥й у р≥зному тембровому звучанн≥, ≥ знаходженн€ виконавських засоб≥в дл€ вт≥ленн€ певного образу. ћузична творч≥сть актив≥зуЇ фантаз≥ю учн≥в, спонукаЇ до самост≥йних пошук≥в форм ут≥ленн€ свого задуму, спри€Ї глибшому сприйманню музики.

—л≥д пам'€тати, що на музичний розвиток учн≥в благотворно д≥ють два чинники: багатство музичних вражень, з одного боку, та повторн≥сть вражень Ч з другого.

ѕрограмою передбачено виконанн€ музично-ритм≥чних рух≥в, спр€мованих на пластичне вираженн€ особливостей музики (пластичне ≥нтонуванн€ засобами в≥льного диригуванн€, танцювальн≥ рухи, крокуванн€, гра на у€вних музичних ≥нструментах тощо). ѕередаванн€ характеру музики в рус≥ маЇ розвивати природну музичн≥сть д≥тей, њхню здатн≥сть емоц≥йно й св≥домо ≥ сприймати музику.

ƒо програм включено багато твор≥в, зручних дл€ ≥нсценуванн€ та створенн€ танцювальних композиц≥й. ѕроте вчитель не повинен в≥дводити на них надто багато часу й руйнувати задум конкретного уроку, його ц≥л≥сн≥сть.

ѕластичне ≥нтонуванн€ т≥льки тод≥ спри€Ї поглиблен≠ню сприйманн€ музики, коли поЇднуЇтьс€ з вокально-хо≠ровою роботою, грою на елементарних музичних ≥нстру≠ментах тощо.

“реба заохочувати д≥тей до в≥льного вираженн€ у сп≥в≥ та гр≥ власних почутт≥в ≥ у€влень, вчити стежити за роз≠витком музики, обм≥нюватис€ враженн€ми, пор≥внювати твори. ¬ажливо зв≥льнити учн≥в в≥д побоювань висловити неправильну думку, вчити њх мати власне судженн€ ≥ вм≥ти аргументувати його.

ћузична грамота розгл€даЇтьс€ €к складова частина багатогранного пон€тт€ музична грамотн≥сть, п≥д €кою розум≥Їтьс€ здатн≥сть сприймати музику €к живе, образне мистецтво, породжене житт€м ≥ нерозривно з ним пов'€зане; здатн≥сть в≥дчувати внутр≥шн≥й зв'€зок м≥ж ха≠рактером музики ≥ характером њњ виконанн€; здатн≥сть сприймати музику емоц≥йно й осмислено, критично оц≥нюючи њњ, ви€вл€ючи добрий смак. –≥вень музичноњ грамотност≥ не перебуваЇ у пр€м≥й залежност≥ в≥д ступен€ засвоЇнн€ музичноњ (нотноњ) грамоти, хоча й передбачаЇ њњ знанн€.

¬ключати в урок елементи теор≥њ музики сл≥д украй обережно ≥ лише п≥сл€ того, €к у д≥тей пробуджен≥ ≥нте≠рес ≥ любов до музики, сформован≥ початков≥ навички сприйманн€ ≥ виконанн€ музики, накопичений певний слуховий досв≥д. «нанн€, ум≥нн€ ≥ навички мають сенс лише тод≥, коли викликають у д≥тей потребу в музичному мистецтв≥.

”чн€м не сл≥д пропонувати жодних в≥докремлених в≥д живоњ музики правил ≥ вправ, €к≥ вимагають заучу≠ванн€ ≥ багаторазових повторень. ”с≥ музично-теоре≠тичн≥ в≥домост≥ повинн≥ бути т≥сно пов'€зан≥ з музич≠ною практикою д≥тей.

ѕрограма визначаЇ систему естетично спр€мованих узагальнених знань про музичне мистецтво, вт≥лених у њх тематичн≥й побудов≥.  ожний навчальний семестр перед≠бачаЇ засвоЇнн€ ключових знань, набутих у результат≥ ос€гненн€ конкретних тем, та знань часткових, супутн≥х, €к≥ м≥ст€ть в≥домост≥ про музичну мову, побудову твор≥в, про композитор≥в ≥ виконавц≥в, ≥стор≥њ написанн€ твор≥в, знанн€ нотноњ грамоти тощо. ћистецтво вчител€ пол€гаЇ в тому, щоб в≥д уроку до уроку вести учн≥в шл€хом актив≠ного ос€гненн€ р≥зних граней теми ≥ самост≥йного уза≠гальненн€ набутих вражень ≥ знань.

ќсновний шл€х набутт€ музичних знань веде в≥д по≠ступового накопиченн€ музично-слухових вражень ≥ досв≥ду музичноњ д≥€льност≥ Ч до њх узагальненн€.

” програм≥ конкретизуютьс€ обс€г ≥ посл≥довн≥сть розвитку ладового й ритм≥чного почутт€ учн≥в, оволод≥нн€ ними нотною грамотою. ¬раховуючи пл≥дний досв≥д вихованн€ ладового почутт€ школ€р≥в на рел€тивн≥й основ≥, формуванн€ вм≥нь сп≥вати по нотах ре≠комендуЇтьс€ починати з використанн€ елемент≥в ≥ прийом≥в рел€тивноњ сольм≥зац≥њ з паралельним переходом до абсолютноњ. ѕроте це не виключаЇ використанн€, на розсуд учител€, абсолютноњ сольм≥зац≥њ з самого початку.

¬ивченн€ нотноњ грамоти маЇ п≥дпор€дковуватис€ ор≥Їнтац≥њ вчител€ на поступове систематичне вихованн€ слухових у€влень учн≥в, музично-ритм≥чного почутт€, на≠вичок сп≥ву по нотах. «азначимо, що вивченн€ нотноњ грамоти не Ї самоц≥ллю й орган≥чно включаЇтьс€ в урок п≥д час розучуванн€ п≥сень та слуханн€ музики.

«аписувати мелод≥ю або ≥нтонац≥ю на дошц≥ сл≥д лише тод≥, коли потр≥бно п≥дкреслити €к≥сь особливост≥ звуковисотноњ будови мелодичноњ л≥н≥њ, ритм≥чного рисунка, почути в≥дм≥нн≥сть м≥ж фразами, ≥нтонац≥€ми, або коли нотний запис допоможе швидше розучити п≥сню.

ѕотр≥бно пам'€тати, що в основ≥ вс≥х форм залученн€ до музики лежить њњ емоц≥йне сприйманн€. ћузика може виконати свою естетичну, п≥знавальну й виховну роль т≥льки тод≥, коли учн≥ навчатьс€ по-справжньому чути њњ та розм≥рковувати про нењ. ѕоза сприйманн€м музика €к мистецтво не ≥снуЇ.

ѕоглибленн€ сприйманн€ у власне музичну сферу; в≥дбуваЇтьс€ у д≥тей природним шл€хом Ч в≥д комплексного жанрово-ситуативного враженн€ до диференц≥йованого сприйманн€ музичних твор≥в. ÷е визначаЇ лог≥ку педагог≥чних д≥й, спр€мованих на розвиток ц≥л≥сного му≠зичного сприйманн€ з1 поступовим ви€вленн€м най€скрав≥ших музичних засоб≥в, доступних розум≥нню д≥тей. ' ¬ир≥зненн€ окремих засоб≥в виразност≥ педагог≥чно ви≠правдане лише в тих музичних творах, у €ких ц≥ засоби несуть пров≥дне образне навантаженн€.

јнал≥з музичних твор≥в Ї нев≥д'Їмною частиною д≥€льност≥ учн≥в на уроках музики, допомагаючи њм про≠никнути в складний св≥т художн≥х образ≥в. —аме на етап≥, анал≥зу школ€р≥ набувають досв≥ду музично-творчоњ д≥€льност≥, оволод≥вають знанн€ми й ум≥нн€ми, не≠обх≥дними дл€ повноц≥нного сприйманн€.  ожний сприйн€тий ≥ проанал≥зований тв≥р Ч ще один крок у музичному розвитку д≥тей, €кий наближаЇ њх до ово≠лод≥нн€ музичною культурою.

ѕотр≥бно прагнути до того, щоб учн≥ част≥ше сам≥ в≥дпов≥дали на запитанн€, €к≥ виникають на уроц≥, не за≠довольн€лис€ засвоЇнн€м готових знань. ÷ьому спри€ти≠муть точне формулюванн€ вчителем завданн€, йога по≠ступове сп≥льне вир≥шенн€, самост≥йно зроблений учн€ми висновок.

”чителю сл≥д пост≥йно сп≥вв≥дносити своњ педагог≥чн≥ нам≥ри з п≥знавально-творчими можливост€ми учн≥в. јд≠же те, що ними не сприйн€те, не осмислене, не почуте ≥ не засвоЇне, н≥чого не додаЇ до музичного розвитку д≥тей та н≥ск≥льки не наближаЇ до музики. Ќ≥що не зам≥нить учнев≥ роботи його власноњ думки, тому сл≥д дов≥рлив≥ше ставитис€ до його емоц≥йних вражень, спиратис€ не т≥льки на музичн≥ знанн€, а й на широк≥ життЇв≥ та ху≠дожн≥ асоц≥ац≥њ. Ќав'€зуванн€ школ€рам певноњ ≥нтерпре≠тац≥њ музичного твору, нер≥дко чужоњ њм, призводить до зниженн€ активност≥ музичного слуху.

ћузичне сприйманн€ не може бути насл≥дком за≠своЇнн€ певноњ суми знань, €когось алгоритму д≥€льност≥. Ќе можна нав'€зати учнев≥ конкретний образ, не пору≠шивши закон≥в художнього сприйманн€. Ќеможливо "вкласти" в учн€ особисте ставленн€ до музики, €к не≠можливо в≥дчувати "за нього".

ћузичне сприйманн€, будучи основою вс≥х ≥нших вид≥в музичноњ д≥€льност≥, у ц≥й д≥€льност≥ й розви≠ваЇтьс€, забезпечуючи загальний музичний розвиток школ€р≥в.

¬ажливою умовою п≥двищенн€ ефективност≥ форму≠ванн€ музичноњ культури школ€р≥в Ї вдосконаленн€ сис≠теми оц≥нюванн€ њх дос€гнень на уроках музики. Ќов≥ можливост≥ дл€ цього в≥дкриваЇ 12-бальна система оц≥нюванн€, в основ≥ €коњ Ч оц≥нюванн€ навчальних до≠с€гнень учн€ лише з позитивного боку.

якщо розгл€дати осв≥ту €к процес ≥ результат взаЇмод≥њ м≥ж учителем ≥ учн€ми, за €ким останн≥ оволод≥вають ус≥ма компонентами зм≥сту навчанн€, розвиваютьс€ ≥ виховують≠с€, а музику Ч €к вид мистецтва, в €кому п≥знавальна, ви≠ховна ≥ розвивальна функц≥њ т≥сно пов'€зан≥, то й дос€гнен≠н€ учн≥в на уроках музики Ї музично-осв≥тн≥ми.

«начна частина уроку проходить у колективн≥й д≥€ль≠ност≥: колективний сп≥в, колективне музикуванн€ ≥ слу≠ханн€ музики. “ому оц≥нювати на уроц≥ сл≥д насамперед результати колективних форм зан€ть ("клас Ч хор" ≥ "клас Ч концертний зал"), а також ≥ндив≥дуальн≥ €кост≥ й результати класних зан€ть музикою кожного учн€. якщо оц≥нка за колективну д≥€льн≥сть однакова дл€ вс≥х шко≠л€р≥в, то ≥ндив≥дуальна вносить будь-€к≥ корективи ≥ впливаЇ на п≥дсумкову оц≥нку. ћожна оц≥нювати усп≥хи учн≥в у окремих видах навчальноњ д≥€льност≥ (сп≥в, слу≠ханн€ музики, сп≥в по нотах, ≥мпров≥зац≥€ тощо), пам'€та≠ючи при цьому, що ц≥ види Ч не мета музичних зан€ть, алише зас≥б оволод≥нн€ основами музичноњ культури. ќц≥нюванн€ дос€гнень школ€р≥в маЇ бути диференц≥йо≠ваним ≥ враховувати початковий р≥вень музичного роз≠витку кожного учн€.

≤ найголовн≥ше: не можна переносити на уроки музи≠ки практику оц≥нюванн€ учн≥в на уроках з точних наук. јдже в музиц≥ точними й однозначними можуть бути лише найелементарн≥ш≥ в≥домост≥. Ќаприклад, правильною буде в≥дпов≥дь про те, що нота соль першоњ октави пи≠шетьс€ на друг≥й л≥н≥йц≥, що крапка б≥л€ ноти подовжуЇ њњ тривал≥сть на половину, що п≥сню "Ѕабак" написав ».Ѕетховен тощо. ѕро музику €к живе мистецтво пра≠вильних в≥дпов≥дей учн≥в на одне й те ж запитанн€ вчител€ може ви€витис€ багато. јдже вони випливають ≥з безпосередн≥х вражень ≥ переконань учн≥в, њх життЇвого й художнього досв≥ду ≥ самоц≥нц≥ за своЇю природою.

”н≥кальн≥сть, неповторн≥сть ≥ самоц≥нн≥сть результат≥в дит€чого музичного мисленн€ й творчост≥ дозвол€ють ставити знак р≥вност≥ м≥ж ви€вами музичност≥ кожноњ ди≠вини. ¬≥дтак р≥вн≥сть м≥ж учн€ми на уроках музики маЇ дос€гатис€ не за рахунок однаковост≥ знань ≥ вм≥нь, а завд€ки ви€вленню ун≥кальност≥ кожноњ дитини.

—л≥д виважено п≥дходити до виставленн€ низьких оц≥нок, €к≥ можуть викликати у д≥тей розчаруванн€ або невдоволенн€, що може переноситис€ на зан€тт€ музи≠кою в ц≥лому. я кщо й ставити низьку оц≥нку, то лише за в≥дверте небажанн€ учн€ працювати, розвивати своњ музичн≥ зд≥бност≥.

¬ажливо створити умови дл€ виникненн€ в учн≥в бажанн€ виразити своњ враженн€ ≥ переживанн€ у процес≥ ¬иконавськоњ д≥€льност≥, сприйманн€ музики чи засвоЇнн€ музичних знань. “ут ум≥нн€ вислухати учн€, стати на його позиц≥ю, вважати њњ такою ж самоц≥нною, €к ≥ свою власну, Ї необх≥дною умовою зан€ть музикою, ство≠ренн€ творчоњ атмосфери на уроц≥. ѕоза особист≥сним сп≥лкуванн€м м≥ж учителем ≥ учн€ми така атмосфера ви≠никнути не може.

’оча програма значною м≥рою конкретизована, вона водночас передбачаЇ творчого вчител€, €кий за ц≥Їю конкретикою побачить загальну ≥дею. ≤ це зрозум≥ло: найпрогресивн≥ша методика ≥ програма не дадуть бажа≠них результат≥в, €кщо вони потрапл€ть у руки педагога-консерватора.

“ворч≥сть учител€ у межах певноњ теми пов'€зана, на≠самперед, з њњ реал≥зац≥Їю в конкретному зм≥ст≥ уроку. як не буваЇ двох однакових клас≥в, умов, ситуац≥й, в €ких працюЇ вчитель, так не може бути й пост≥йного, непо≠рушного пор€дку веденн€ уроку, розкритт€ теми. “ворчо п≥д≥йти до уроку Ч означаЇ ви€вити ≥ розкрити власне ставленн€ до музики.

” центр≥ уваги вчител€ маЇ бути не ст≥льки сам музич≠ний тв≥р, ск≥льки результат його впливу, тобто т≥ духовн≥ зм≥ни, що виникають у д≥тей п≥д д≥Їю музики. ÷€ тонка сфера духовного житт€ школ€р≥в Ч головне поле творчоњ д≥€льност≥ вчител€ музики.

”с≥ форми музичних зан€ть ≥з школ€рами мають спри≠€ти њхньому духовному розвитку, п≥знанню св≥ту, форму≠ванню св≥тогл€ду, вихованню морал≥. Ќа вир≥шенн€ цьо≠го завданн€ спр€мовуютьс€ творча ≥н≥ц≥атива вчител€, його знанн€ ≥ досв≥д, любов до д≥тей ≥ до музики.

 

ѕ–ќ√–јћј

1 клас

«ац≥кавити, захопити д≥тей музикою Ч кор≥нне пи≠танн€, €ке вчитель мусить пост≥йно вир≥шувати на уроц≥ музики в 1 клас≥. «алученн€ першокласник≥в до музики можна упод≥бнити до побудови фундаменту, на €кому виростуть тематичн≥ поверхи наступних клас≥в. “ому важливим завданн€м урок≥в музики в 1 клас≥ Ї посл≥≠довне й систематичне збагаченн€ музичного досв≥ду д≥тей, вихованн€ в них навичок сприйманн€ ≥ виконан≠н€ музики.

”сп≥х музичного вихованн€ першокласник≥в залежить в≥д урахуванн€ вчителем в≥кових особливостей д≥тей - шестил≥ток, волод≥нн€ методикою роботи з ними.

ѕ≥дготовлен≥сть першокласника до шк≥льного житт€ визначаЇтьс€ культурним р≥внем с≥м'њ, соц≥альним середовищем, розвитком масових засоб≥в ≥нформац≥њ. ¬ цьому в≥ц≥ багатшим стаЇ емоц≥йне житт€ д≥тей, нагромаджуЇтьс€ певний життЇвий ≥ художн≥й досв≥д, значного ≥ р≥вн€ дос€гаЇ мовний розвиток. ƒ≥ти спроможн≥ роз≠пов≥сти про почуте ≥ побачене, висловити своњ враженн€ в≥д €коњсь под≥њ, викласти своњ думки, в≥дчути виразн≥сть еп≥тет≥в ≥ пор≥вн€нь.

¬≥дносно добре розвинута наочно-образна пам'€ть д≥тей: вони легко запам'€товують те, що њх особливо вра≠жаЇ, що безпосередньо пов'€зане з њхн≥ми ≥нтересами. ѕом≥тними стають ви€ви словесно-лог≥чноњ пам'€т≥ Ч д≥ти краще запам'€товують зрозум≥лий матер≥ал.

¬одночас сл≥д пам'€тати, що шестил≥ткам властива легка збудлив≥сть, раним≥сть -псих≥ки, нест≥йк≥сть ми≠мов≥льноњ уваги й пам'€т≥, несформован≥сть, тенд≥тн≥сть усього орган≥зму, швидка стомлюван≥сть, ≥мпульсивна активн≥сть, прагненн€ до ≥гровоњ д≥€льност≥, €ка дл€ них ще залишаЇтьс€ зм≥стом житт€. ÷€ особлив≥сть визначаЇ необх≥дн≥сть ур≥зноман≥тненн€ д≥€льност≥ дитини, њњ пост≥йноњ актив≥зац≥њ шл€хом постановки нових ≥ ц≥кавих завдань, чергуванн€ форм ≥ндив≥дуальноњ й колективноњ роботи тощо.

—постер≥гаютьс€ значн≥ в≥дм≥нност≥ в музичному розвитку д≥тей залежно в≥д њхн≥х ≥ндив≥дуальних особливостей. ќдн≥ з них "музичн≥" за вс≥ма показниками, ≥нш≥ ≤ в≥др≥зн€ютьс€ своЇр≥дним поЇднанн€м окремих музичних зд≥бностей. “ак, здатн≥сть сприймати ≥ переживати музику може поЇднуватис€ з посередн≥ми голосовими даними; ≥ добрий розвиток музичного слуху не завжди супроводжуЇтьс€ схильн≥стю до творчост≥; одн≥ д≥ти можуть слухати музику не в≥двол≥каючись, ≥нш≥ не у€вл€ють, що це таке Ч спец≥ально слухати музику тощо.

¬одночас можна виокремити й загальн≥ риси музичного розвитку, властив≥ першокласникам:

1. ƒ≥ти мають певний досв≥д сп≥лкуванн€ з музикою, р≥зноман≥тн≥шою стаЇ музична д≥€льн≥сть. ¬иконанн€ п≥сень ≥ танц≥в, ут≥ленн€ музично-≥грових образ≥в у рус≥ ≤ набуваЇ виразност≥, що св≥дчить про змогу учн≥в передати своЇ ставленн€ до музики. ” них з'€вл€ютьс€ улюблен≥ п≥сн≥, танц≥, ≥гри, вони здатн≥ нав≥ть мотивувати своњ му≠зичн≥ вподобанн€, оц≥нювати твори, ви€вл€ти художн≥ ≥нтереси.

” д≥тей пом≥тними стають ви€ви музичних зд≥бностей, особливо у сфер≥ мелод≥йного слуху. ”чн≥ можуть п≥знати знайому п≥сню, визначити характер музики, вид≥лити най€скрав≥ш≥ засоби музичноњ виразност≥. ” них поступо≠во налагоджуЇтьс€ вокально-слухова координац≥€, дифе≠ренц≥юютьс€ слухов≥ в≥дчутт€ Ч б≥льш≥сть д≥тей здатна розр≥знити висок≥ й низьк≥ звуки в ≥нтервалах кв≥нти, кварти, терц≥њ.

2. ” сфер≥ сприйманн€ музики можливост≥ д≥тей до≠сить широк≥: њм доступн≥ так≥ основн≥ жанри, €к п≥сн€, та≠нець ≥ марш, близька музика зображального характеру. „ерез незначний обс€г дов≥льноњ уваги першокласник≥в, твори повинн≥ бути невеликими за обс€гом, з €скравим музичним образом.

3. ” сфер≥ сп≥ву можливост≥ д≥тей залежать в≥д попе≠редньоњ музичноњ п≥дготовки: њх сп≥вацький д≥апазон мо≠же складатис€ в≥д к≥лькох звук≥в до октави ≥ б≥льше. ¬од≠ночас у вс≥х д≥тей голосовий апарат ще не сформувавс€, дуже тенд≥тний, змиканн€ складок крайове. ÷е вимагаЇ обережного й посл≥довного розвитку д≥апазону голосу, обмеженн€ сили звучанн€.

4. ” сфер≥ творчост≥ можливост≥ першокласник≥в так≥: вони легко в≥дгукуютьс€ на р≥зн≥ творч≥ завданн€, можуть ≥мпров≥зувати на заданий образ, створювати ритм≥чн≥ й мелодичн≥ ≥мпров≥зац≥њ на дит€чих музичних ≥нструмен≠тах, ≥нсцен≥зувати знайому п≥сню або ≥нструментальну п'Їсу зображального характеру.

ѕ≥дкреслимо, що в межах означених можливостей у першокласник≥в спостер≥гаютьс€ значн≥ ≥ндив≥дуальн≥ в≥дм≥нност≥, пов'€зан≥ з ф≥з≥олог≥чними особливост€ми, станом здоров'€, умовами житт€ ≥ д≥€льност≥. ¬≥дтак ≥ го≠товн≥сть дитини до навчанн€ в школ≥ може бути р≥зною.

ќсобливост≥ загального й музичного розвитку д≥тей шестил≥тнього в≥ку визначають конкретний зм≥ст та мето≠дику навчанн€ ≥ вихованн€ на уроках музики.

ƒл€ першокласник≥в навчанн€ Ї новим видом д≥€ль≠ност≥. “ому великого значенн€ набуваЇ адаптац≥йний пер≥од, €кий проходить пов≥льно й нелегко. ¬же з перших урок≥в сл≥д привчати д≥тей до правил повед≥нки на уроц≥, до того, що п≥д час звучанн€ музики не можна займатис€ сторонн≥ми справами, розмовл€ти.  оли в клас≥ звучить ≥ музика, н≥хто не повинен п≥дн≥мати руку, нав≥ть коли в≥н; готовий в≥дпов≥сти на поставлене вчителем запитанн€.

” навчанн≥ першокласник≥в важлива роль належить ≥гровим прийомам, зм≥нам ситуац≥й, чергуванню слухових ≥ моторно-рухових д≥й, використанню наочност≥, поЇднанню живого виконанн€ музики ≥з записом.

“ематика програми 1 класу даЇ змогу залучати д≥тей до активноњ музичноњ д≥€льност≥, спр€мовувати њхнЇ музично-естетичне вихованн€ прот€гом навчального року ≥ посл≥довн≥сть тем у програм≥ визначаЇтьс€ завданн€м розвитку в д≥тей здатност≥ до сп≥впереживанн€ тих по≠чутт≥в ≥ думок, €к≥ виражаЇ музика, до ос€гненн€ худож≠ньо-образноњ сут≥ музичного мистецтва в найпрост≥ших ут≥ленн€х; необх≥дн≥стю засвоЇнн€ музичноњ мови.

“еми програми взаЇмопов'€зан≥ м≥ж собою й ор≥Їнтують учител€ на формуванн€ музичного сприйманн€ у процес≥ р≥зноман≥тноњ музичноњ д≥€льност≥ д≥тей: у сп≥в≥, 1 слуханн≥ музики, гр≥ на дит€чих музичних ≥нструментах, ≥ виконанн≥ ритм≥чно-танцювальних рух≥в тощо. —аме р≥зноман≥тн≥сть вид≥в музичноњ д≥€льност≥ на уроках ро≠бить њх особливо привабливими, даЇ можлив≥сть ус≥м д≥т€м так чи ≥накше виразити своЇ ставленн€ до музики, актив≥зуЇ дит€чу моторику.

ѕрограма не вимагаЇ, щоб першокласники оперували ≥ спец≥альними терм≥нами, адже њм доступн≥ лише початков≥ узагальненн€. “ому знанн€ про музику, €к≥ д≥ти здо≠бувають, повинн≥ безпосередньо пов'€зуватис€ з њхн≥ми практичними д≥€ми.

”роки музики будуютьс€ залежно в≥д конкретного ≤ зм≥сту: €к правило, д≥ти на уроц≥ слухають дваЧтри твори, сп≥вають посп≥вки й п≥сн≥, виконують танцювальн≥ ≤ рухи й ведуть танки, беруть участь у музичн≥й гр≥, в ≥нсценуванн≥ п≥сень. ¬читель повинен вести урок €к живу, в≥льну ≥мпров≥зац≥ю (звичайно, ретельно п≥дготовлену), ≥ пост≥йно пам'€таючи про св≥й обов'€зок Ч виховувати в д≥тей музичну культуру.

ƒоц≥льно починати урок з входу д≥тей до класу п≥д звуки музики (маршу або танцю), що створюЇ в≥дпов≥дний емоц≥йний фон, нац≥люЇ њх на уважне вслуховуванн€ в музику ≥ вираженн€ њњ характеру в рухах, виробл€Ї навички координац≥њ найпрост≥ших рух≥в рук ≥ н≥г п≥д музику.

Ќавчаючи сп≥ву, прийом≥в музикуванн€, сл≥д спиратис€ на вроджену здатн≥сть д≥тей до насл≥дуванн€. ќднак насл≥дувальний спос≥б навчанн€, €кщо лише ним обме≠житис€, легко набуваЇ бездумного характеру. “ому треба заохочувати д≥тей до в≥льного вираженн€ у сп≥в≥ та гр≥ власних почутт≥в ≥ у€влень, вчити стежити за розвитком музики, обм≥нюватис€ враженн€ми, пор≥внювати твори, виражати њх зм≥ст ѕластичними рухами. √оловне, не дава≠ти д≥т€м готових оц≥нок ≥ суджень, €к≥ вони мають за≠пам'€тати, а ставити њм запитанн€, на €к≥ б вони са≠мост≥йно знаходили в≥дпов≥д≥.

¬имоги вчител€ щодо характеру звучанн€ та ≥нших практичних завдань будуть зрозум≥л≥шими д≥т€м, €кщо вони випливатимуть з художнього образу п≥сн≥ чи посп≥вки. —л≥д част≥ше залучати д≥тей до оц≥нки €кост≥ сп≥ву (власного чи ровесник≥в), прагнути до певноњ завер≠шеност≥ у виконанн≥. ÷е допоможе учн€м в≥дчути насоло≠ду в≥д власного ≥ колективного сп≥ву.

Ќа уроках також розучуютьс€ танцювальн≥ рухи, тан≠ки, ≥нсцен≥зац≥њ, засвоюютьс€ прийоми гри на дит€чих музичних ≥нструментах, причому, основна увага спр€мо≠вуЇтьс€ на те, щоб д≥ти у своњх рухах виражали пластич≠ний в≥дгук на музику. —л≥д прагнути до невимушеност≥ й виразност≥ рух≥в, њх т≥сного зв'€зку з музикою. ¬ажливо заохочувати використанн€ засвоЇних ран≥ше елемент≥в танцю у музичних ≥грах, створенн€ власних рух≥в, привча≠ти д≥тей реагувати на зм≥ну контрастних побудов, п≥дкреслювати за допомогою рух≥в особливост≥ фразуван≠н€, динам≥ки, ритму. ” цьому ви€вл€Їтьс€ танцювальна творч≥сть д≥тей.

¬икористанн€ дит€чих музичних ≥нструмент≥в вносить в урок ц≥кавий елемент гри. Ќаприклад, весь клас може брати участь у виконанн≥ украњнського народного танцю "јркан", п≥дкреслюючи грою на бубн≥ початок фраз, ви≠конуючи на "стукалочках" ритм≥чний рисунок, проплескуючи пульс танцю тощо.

ѕри вибор≥ музичних ≥нструмент≥в, визначенн≥ ритму й характеру звучанн€ акомпанементу завжди сл≥д виходи≠ти з особливостей конкретного твору.

–обота над посп≥вками й п≥сн€ми включаЇ в себе р≥зноман≥тн≥ завданн€ з розвитку музичного слуху, голо≠су, музично-ритм≥чного почутт€. ÷ьому спри€ють музич≠но-ритм≥чн≥ вправи, €к≥ спираютьс€ на слухов≥ в≥дчутт€ в Їдност≥ ≥з зоровими та моторними. ћалюнки, жести, тан≠цювальн≥ рухи допомагають учн€м засвоњти пон€тт€ про висок≥ й низьк≥, довг≥ й коротк≥ звуки, визначити напр€м ≥ руху мелод≥њ.

¬иховуючи в учн≥в в≥дчутт€ пульсац≥њ п≥д час слуханн€ ≤ марш≥в, танц≥в ≥ п≥сень, корисно запропонувати њм виконанн€ р≥зноман≥тних рух≥в: крокуванн€, плесканн€, в≥дстукуванн€, в≥льного диригуванн€ тощо. ѕри виконанн≥ пульсу дзв≥нк≥шим ударом вид≥л€ти сильну частку, глух≥шим Ч слабку.

ѕаралельно з вихованн€м в≥дчутт€ метричноњ пульсац≥њ в дво-, тридольних розм≥рах сл≥д розвивати вм≥нн€ розр≥зн€ти на слух ≥ в умовному граф≥чному запису довг≥ й коротк≥ звуки, њх найпрост≥ш≥ сполученн€. ѕо€сненн€ ритм≥чних одиниць доц≥льно розпочати з пор≥вн€нн€ ≤ пульсац≥њ й ритм≥чного рисунка п≥сн≥. “ерм≥н≥в чверть ≥ восьма поки що сл≥д уникати, користуючис€ назвами ритм≥чних склад≥в тат≥-т≥ (дон, д≥-л≥).

« метою розвитку музичного слуху першокласник≥в доц≥льн≥ше використовувати елементи в≥дносноњ сольм≥зац≥њ. ¬ихованн€ д≥тей буде усп≥шним лише у тому раз≥, коли вчитель св≥домо працюватиме над розвитком, зд≥бностей учн≥в, €кщо його ц≥кавитиме не сама по соб≥ сольм≥зац≥€ ≥ точне застосуванн€ ручних знак≥в, а т≥ можливост≥, €к≥ в≥дкриваЇ метод рел€тивноњ сольм≥зац≥њ.

¬ихованн€ мелод≥йного слуху рекомендуЇтьс€ почина≠ти з ≥нтонац≥њ в двоступеневому звукор€д≥ (малоњ терц≥њ «ќ Ч ¬≤), пот≥м переходити до трихордових («ќ Ч ¬≤ Ч –ј) ≥ тетрахордових («ќ Ч ¬≤ Ч –ј Ч …ќ) ≥нтонац≥й. ѕосп≥вки виконувати ≥з самого початку в р≥зних тональност€х, ≥з транспонуванн€м угору й униз, що спри€тиме усв≥домленню д≥тьми тотожност≥ ≥нтонац≥й незалежно в≥д ≤ висоти виконанн€.

 р≥м назв ритм≥чних склад≥в, застосовуютьс€ також ручн≥ знаки ладових ступен≥в, €к≥ дають змогу наочно зображати звуковисотний рух мелод≥њ з переданн€м ритму й водночас виразного характеру руху (плавного або уривчастого, спок≥йного або енерг≥йного).

—л≥д прагнути до того, щоб звучанн€ певноњ мелод≥њ асоц≥ювалос€ у св≥домост≥ учн≥в ≥з зовн≥шн≥м рисунком запису њњ на дошц≥ Ч на нотному стан≥. —п≥в по нотах вимагаЇ пост≥йного настроюванн€ слуху в лад≥, темп≥ й розм≥р≥.

¬≥д €кост≥ музичних зан€ть у 1 клас≥ значною м≥рою ≥ залежить музичний розвиток молодших школ€р≥в у наступних класах. ѕри цьому вчитель не маЇ прагнути до вир≥внюванн€ учн≥в у њх музичному вихованн≥, оск≥льки це неодм≥нно приведе до гальмуванн€ розвитку частини д≥тей. ѕрид≥л€ючи особливу увагу тим д≥т€м, €к≥ менш обдарован≥ музично, в≥н повинен вс≥л€ко спри€ти роз≠витку д≥тей обдарованих, ставити перед ними ≥ндив≥ду≠альн≥ завданн€. ¬имоглив≥сть до учн≥в в≥дпов≥дно до њх зд≥бностей Ї одн≥Їю з умов п≥дтримки одних, ≥ за≠поб≥ганн€м "з≥рков≥й хвороб≥" Ч ≥нших, музично обдаро≠ваних д≥тей.

ћолодший шк≥льний в≥к багатий на прихован≥ можли≠вост≥ розвитку, €к≥ важливо своЇчасно пом≥тити ≥ п≥дтри≠мати. ќднаково недопустимо вважати першокласник≥в менш розвиненими, н≥ж вони Ї насправд≥, €к ≥ пе≠реб≥льшувати њхн≥ можливост≥. ¬думливе ставленн€ до в≥кових особливостей ф≥зичного ≥ псих≥чного розвитку д≥тей дасть учителев≥ можлив≥сть ц≥леспр€мовано, без шкоди дл€ вихованц≥в зд≥йснювати њхнЇ музичне навчан≠н€ ≥ вихованн€.

≤ —≈ћ≈—“–

“ема. як≥ почутт€ передаЇ, про що розпов≥даЇ музика (16 годин).

ќсновн≥ завданн€: навчити д≥тей в≥дчувати емоц≥йний зм≥ст ≥ характер музичних твор≥в р≥зних жанр≥в, розп≥знавати життЇвий зм≥ст музики, вид≥л€ти оз≠наки зображальност≥ у творах, де вони €скраво виражен≥ через залученн€ д≥тей до р≥зноман≥тноњ музичноњ д≥€ль≠ност≥; закласти основи елементарних виконавських ум≥нь ≥ навичок.

¬окальн≥ вправи

ѕосп≥вки "” школу", "’одить квочка", "“ук, тук, чоб≥ток", "«озуле р€бенька".

“вори дл€ хорового сп≥ву

ћ.ƒремлюга. "ћи йдемо сьогодн≥ в клас"; ¬. ¬ерховинець. "ѕечу, печу хл≥бчик"; украњнськ≥ народн≥ п≥сн≥ "¬есел≥ гуси", "’одить гарбуз по городу"; «. Ћев≥на. "ўо нам ос≥нь прине≠се?"; ј.‘≥л≥пенко. "“о сн≥жинки, мов пушинки"; украњнськ≥ щедр≥вки "я маленький хлопчик", "ўедр≥вочка щедрувала"; ¬.¬ерменич. "«апросини ƒ≥да ћороза".

“вори дл€ слуханн€

¬.ѕодвала. ѕ≥сн≥-загадки "Ѕ≥лка", "ƒ€тел", "њжачок"; Ћ.Ѕетховен. ≈косез до мажор; ѕ. „айковський. "’вороба л€льки", "Ќова л€лька"; ….-—.Ѕах. "¬олинка", ћенует ре м≥нор; ¬. осенко. "ѕасторальна", "ƒощик"; ћ.ѕарцхаладзе. "ќс≥нн≥й дощик"; ¬. осенко. "Ќехочуть купити ведмедика"; –.Ўуман. "—м≥ливий вершник", "ƒ≥д ћороз".

“вори дл€ музикуванн€, виконанн€ в рус≥

”крањнськ≥ народн≥ танц≥ "√опак", " озачок", "ћетелиц€"

 

II —≈ћ≈—“–

“ема. ѕро що ≥ €к розпов≥даЇ музика (18 год)

ќсновн≥ завданн€: ввести учн≥в у св≥т музичноњ мови, на доступних, €скравих ≥ захоплюючих зразках ≤ ознайомити ≥з засобами музичноњ виразност≥ (темп, динам≥ка, мелод≥€, метроритм, рег≥стр, тембр тощо), дати у€вленн€ про зв'€зок характеру музики й засоб≥в музичноњ виразност≥; розвивати виконавськ≥ вм≥нн€ ≥ навички учн≥в.

¬окальн≥ вправи

ѕосп≥вки "ƒобрий день!", "ƒе ви були?", " отилас€ ≤ торба", дит€ча забавл€нка "√ойда-да, гойда-да".

“вори дл€ хорового сп≥ву

Ѕ.‘≥льц. "ћорозець"; я.—теповий. "—н≥жинка"; –.—калецький. "Ѕ≥лочка"; ќ.Ўвець. "ѕ≥сн€ про мат≥р"; украњнськ≥ ≥ народн≥ п≥сн≥ в обробц≥ Ћ.–евуцького "¬ийди, вийди, сонечко", "ќй Їсть в л≥с≥ калина"; украњнська народна п≥сн€ "ѕодол€ночка"; ј.‘≥л≥пенко. "«ацв≥ла в долин≥"; украњнська весн€нка "ћи кривого танцю йдемо".

“вори дл€ слуханн€

ѕ. „айковський. "“анець фењ ƒраже", "Ѕаба яга"; ¬. осенко. "Ќе хочуть купити ведмедика", " упили ведмедика"; —.ѕрокоф'Їв. "’одить м≥с€ць над лугами"; ¬.—окальський. "ѕташка"; ≈.√р≥г. "ѕташка"; –.Ўуман. "¬еселий сел€нин"; ¬.Ѕарв≥нський. "—онечко"; ѕ. „айковський., "ѕ≥сн€ жайворонка".

“вори дл€ музикуванн€, виконанн€ в рус≥

”крањнськ≥ народна танц≥ "ћетелиц€", "јркан"; украњнськ≥ троњст≥ музики (на виб≥р учител€).

ƒодатковий матер≥ал

јвстр≥йська народна п≥сн€ "«озул€"; б≥лоруська народна п≥сн€ "—авка ≥ √ришка "; ≤.Ѕеркович. "”крањнська мелод≥€"; ¬.¬ерменич. "¬есел≥ чоб≥тки", "≤де весна", "ѕовертайс€, ласт≥вко"; ¬.¬ерховинець. "Ѕ≥ла квочка ", "¬едмедик л≥сов≥ зв≥р€та ";. ≈.√р≥г. "ѕох≥д гном≥в"; ѕ. озицький. "ј вже красне сонечко"; ј. ос-јнатольський. "—аночки-санчата"; ¬. осенко. "«а метеликом"; —.ћайкапар. "” садоч ку"; ћ.—≥льванський. "—умна п≥сн€", " омарики"; я.—те повий. " олискова";  .—теценко. "¬еч≥рн€ п≥сн€' украњнська кол€дка " ол€д, кол€д, кол€дниц€"; украњнська щедр≥вка "ўедр≥вочка щедрувала"; украњнсько-народн≥ п≥сн≥ "≤ди, ≥ди, дощику", "—оп≥лка", " рай долини мак", "ўебетала пташечка"; украњнськ≥ народн≥ п≥сн≥ обробц≥ ћ.Ћеонтовича "√ра в зайчика", "ћак", "∆енчичок-бренчичок"; украњнськ≥ народн≥ п≥сн≥ в оброби я.—тепового "—орока-ворона", "«айчик", "√осподарство" украњнська народна п≥сн€ в обробц≥  .—теценка "ќй н; гор≥ жито"; украњнськ≥ троњст≥ музики; ј.‘≥л≥пенко. "Ќо≠вор≥чна ", "Ѕер≥зонька".

2 клас

” 2 клас≥ закр≥плюютьс€, поглиблюютьс€ ≥ розширю≠ютьс€ музичн≥ знанн€, вм≥нн€ ≥ навички, набут≥ у 1-му. «а своњми ф≥з≥олог≥чними ≥ психолог≥чними особливост€ми другокласники мало в≥др≥зн€ютьс€ в≥д першокласник≥в. ¬они так само в≥дчувають потребу в рус≥, мають обмеже≠ний обс€г уваги. јле €кщо в попередньому клас≥ учн≥ на≠бували знанн€, ум≥нн€ ≥ навички в основному в процес≥ гри, то в 2 клас≥ ц€ форма роботи поступово в≥дходить на другий план. Ќакопичений вже досв≥д робить процес му≠зичного навчанн€ б≥льш св≥домим.

” цьому клас≥ продовжуЇтьс€ робота стосовно сприй≠манн€ головних жанр≥в музичного мистецтва (п≥сн≥, тан≠цю, маршу) у њх зв'€зку з житт€м, у виразному ≥ зобра≠жальному значенн≥; сприйманн€ музичних образ≥в у њх взаЇмозв'€зку, а музичноњ мови Ч €к "буд≥вельного ма≠тер≥алу", з €кого складаЇтьс€ ц≥л≥сний образ.

“ема першого семестру "“ри типи музики Ч п≥сн€, танець, марш" вводить учн≥в у св≥т найпоширен≥ших жанр≥в музичного мистецтва. ¬ажливо, щоб учитель п≥дходив до п≥сн≥, танцю й маршу не €к до найпрост≥ших та найдоступн≥ших дл€ дит€чого сприйманн€ жанр≥в, а €к до основних сфер музичноњ образност≥, €к≥ пронизують усю класичну та сучасну симфон≥чну й камерну, вокаль≠ну й ≥нструментальну музику. “ому так важливо розгл€≠дати кожен тв≥р, що прозвучить на уроц≥, не €к конкрет≠ний дидактичний матер≥ал, а €к один ≥з зразк≥в музики, що звучить навколо нас.

«м≥ст теми "ѕро що говорить музика" поглиблюЇ у€вленн€ учн≥в про зв'€зок музики з житт€м, допомагаЇ њм: повн≥ше п≥знати внутр≥шн≥й св≥т людини, в≥дчути красу ' навколишнього св≥ту. « перших урок≥в сл≥д ц≥леспр€мовано виховувати в школ€р≥в здатн≥сть сприймати музику €к мистецтво, виразне за своЇю природою.

”св≥домленн€ школ€рами виразних ≥ зображальних можливостей музики в≥дбуваЇтьс€ на основ≥ сприйманн€ ними емоц≥йного зм≥сту трьох сфер музики Ч п≥сн≥, танцю, маршу, що спри€Ї закр≥пленню тем попереднього семестру й п≥дготовц≥ до засвоЇнн€ новоњ теми Ч " уди ведуть нас п≥сн€, танець, марш").

” другому семестр≥ п≥сн€, танець ≥ марш сприймаютьс€ на вищому р≥вн≥. ¬они стають над≥йними пров≥дниками у будь-€кий жанр музичного мистецтва. ” цьому семестр≥ ставитьс€ завданн€ на основ≥ набутих у€влень про р≥зн≥ елементи музичноњ мови сприйн€ти й ос€гнути њхнЇ виразне значенн€. ¬слухаючись у музичну мову, учн≥ повинн≥ визначати своЇр≥дн≥сть зм≥сту музичних образ≥в. „≥льне м≥сце на уроках пос≥даЇ анал≥з музичних твор≥в, у ход≥ €кого учн≥ з≥ставл€тимуть ≥ пор≥внюватимуть р≥зн≥ ≤ музичн≥ твори, пов'€зуватимуть музику з життЇвими ситуац≥€ми, намагатимутьс€ з'€сувати, за €кими ознаками вони розр≥зн€ють характерн≥ особливост≥ трьох сфер музики. ¬ажливо, щоб ос€гненн€ художньоњ своЇр≥дност≥ музичних твор≥в в≥дбувалос€ в Їдност≥ њх зм≥сту й форми.

ћузичне сприйманн€ другокласник≥в майже не в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д сприйманн€ першокласник≥в. ¬≥дм≥нност≥ пов'€зан≥ насамперед з≥ зб≥льшенн€м життЇвого й музичного досв≥ду д≥тей. ЌагадаЇмо, що до життЇвого належить досв≥д мовний, моторний, емоц≥йний, а також досв≥д зв'€зку життЇвих ≥ музичних вражень. ћузичний досв≥д набуваЇтьс€ п≥д час сприйманн€ й ос€гненн€ музики, њњ виконанн€. ѕоглибленн€ сприйманн€ у власне музичну сферу в≥дбуваЇтьс€ у д≥тей природним шл€хом: в≥д комплексного жанрово-ситуативного враженн€ Ч до диференц≥йованого сприйманн€ музичних твор≥в. ѕри ц≥леспр€мованому розвитку музичного сприйманн€ учн≥ набувають здатност≥ до усв≥домленн€ мелодизму музики, њњ ритм≥чноњ орган≥зац≥њ, емоц≥йноњ узагальненост≥ ≥нтонац≥йного розвитку €к найважлив≥ших компонент≥в музичного мистецтва.

” музичному розвитку другокласник≥в важливе м≥сце пос≥даЇ хоровий сп≥в. ÷е не лише правильне емоц≥йне ≥ виразне виконанн€ п≥сень, а й водночас активне за≠своЇнн€ особливостей музичного мистецтва. ”весь про≠цес навчанн€ сп≥ву повинен спри€ти активному, зац≥кав≠леному ≥ творчому ставленню учн≥в до музики.

ѕравильний ≥ красивий сп≥в залежить в≥д оволод≥нн€ учн€ми вокальними навичками (диханн€, звукоутворенн€, дикц≥€), €к≥ т≥сно пов'€зан≥ м≥ж собою. якщо у попе≠редньому клас≥ закладалис€ лише основи сп≥вацькоњ культури, то в 2 клас≥ вокально-хоров≥ навички усклад≠нюютьс€: в≥дбуваЇтьс€ подальше њх формуванн€ ≥ вдоско≠наленн€.

« 2 класу сл≥д розпочати п≥дготовку учн≥в до двоголос≠ного сп≥ву. як в≥домо, основою двоголосс€ Ї на€вн≥сть гармон≥чного слуху, розвиток €кого розпочинаЇтьс€ вже в 1 клас≥. ѕродовжуЇтьс€ виробленн€ у д≥тей навички роз≠под≥лу слуховоњ уваги. ƒл€ цього сл≥д част≥ше використо≠вувати сп≥вацьк≥ вправи ≥ п≥сн≥ з супроводом, що не дуб≠люЇ мелод≥ю.

Ќавичка виконанн€ ритм≥чного двоголосс€ усклад≠нюЇтьс€ введенн€м ритм≥чного рисунка, що не дублюЇ ритм п≥сн≥. ƒ≥ти вчатьс€ виконувати такий ритм≥чний акомпанемент водночас з≥ сп≥вом, продовжують викону≠вати вправи ≥ п≥сн≥ р≥зними групами класу у вигл€д≥ пе≠реклички.

≤мпров≥зац≥€ €к вид музичноњ д≥€льност≥ у 2 клас≥ на≠буваЇ б≥льшого значенн€. ¬окально-≥мпров≥зац≥йна творч≥сть д≥тей грунтуЇтьс€ на музичному сприйманн≥, ум≥нн≥ оперувати музично-слуховими у€вленн€ми, творч≥й у€в≥, здатност≥ комб≥нувати, зм≥нювати, створю≠вати щось нове на основ≥ набутого музично-слухового досв≥ду. « огл€ду на введенн€ нових ладових ступен≥в Ћ≈ ≥ Ќј, значно розширюютьс€ можливост≥ ≥мпров≥зуванн€ мелод≥й на засвоЇних ладових ступен€х (мажорна пента≠тон≥ка). ƒоц≥льними будуть так≥ види вокальноњ ≥мпров≥зац≥њ, €к ≥мпров≥зуванн€ мелод≥й без тексту в зада≠ному характер≥ й мелодизац≥€ поетичних текст≥в ("музич≠на розмова", мелодекламац≥€, ≥мпров≥зуванн€ мелод≥й у характер≥ п≥сн≥, танцю, маршу, досп≥вуванн€ початоњ ки≠мось мелод≥њ тощо).

”чн≥ засвоюють знаки нотного запису, тривалост≥ (чверть, восьма, половинна), паузи (чверть, восьма); по≠н€тт€ про такт ≥ тактову риску, дво- ≥ тридольн≥ розм≥ри; вчатьс€ розр≥зн€ти мажорний ≥ м≥норний лади, сп≥вати по нотах та за ручними знаками посп≥вки й п≥сн≥ з використанн€м ступен≥в …ќ Ч Ћ≈ Ч ¬≤ Ч Ќј Ч «ќ Ч –ј (≤ЧIIЧ IIIЧ IV Ч V Ч VI); сп≥вати за абсолютною нотац≥Їю посп≥вки, €к≥ включають мажорний трихорд (≤ Ч II Ч III ) ≤ з плавним рухом мелод≥њ ≥ з стрибком ≤ Ч III≥ IIIЧ ≤; ≥ в≥дтворювати ритм≥чне двоголосс€.

Ќа музичних зан€тт€х у 2 клас≥ доц≥льно ввести гру на соп≥лц≥. ÷е спри€тиме залученню учн≥в до активних ≥ захоплюючих форм музикуванн€, розвитку музичного слуху, вихованню навичок ансамблевоњ гри, п≥дготовц≥ до двоголосного сп≥ву, практичному засвоЇнню нотноњ ≤ грамоти.

ѕосл≥довн≥сть навчанн€ гри на соп≥лц≥ може бути такою:

Х гра посп≥вок на одн≥й висот≥ Ч с≥, л€, соль, с≥ бе≠моль. (ѕосп≥вки: "“ук, тук, чоб≥ток", "’одить квочка", "њхав лис", "—≥в шпак на шпак≥вню", "–аз, два, три, чотири" тощо;

Х гра посп≥вок у секундному сп≥вв≥дношенн≥. (ѕосп≥вки: "“ос≥, тос≥, тос€ни", " аркнув крук", "ѕечу, пе-≥ чу хл≥бчик", "—тоњть п≥вень на току", "ќй весна, весна" тощо);

Х гра посп≥вок у терц≥Ївому сп≥вв≥дношенн≥. (ѕосп≥вки:" умо, кумо, що варила?", "«озул€ р€бенька", "’одить квочка", " отилас€ торба", "ѕускайте нас", " оломийка", "ўедрик, щедрик, щедр≥вочка" тощо).

Ќакопиченн€ музичних вражень пов'€зане не лише з шк≥льними уроками музики, а й з позаурочною музично-виховною роботою. ¬раженн€ ц≥ п≥дкр≥плюютьс€ численними контактами з музикою у домашн≥й обстановц≥, на зан€тт€х у гуртках художньоњ самод≥€льност≥, дит€ч≥й музичн≥й школ≥ тощо. Ќеобх≥дно вс≥л€ко використовувати сп≥лкуванн€ д≥тей з музикою за межами школи, заохочувати њх до розпов≥д≥ про своњ враженн€ на уроках. ћожна використати таку, наприклад, форму домашнього завданн€: слухати музику, де б вона не звучала, ≥ розпов≥сти про своњ враженн€ у клас≥. ƒоц≥льно рекомендувати учн€м слухати ≥ дивитис€ прот€гом тижн€ певн≥ рад≥о- ≥ телепе≠редач≥.

≤ —≈ћ≈—“–

“ема: “ри типи музики Ч п≥сн€, танець, марш (8 год)

ќсновн≥ завданн€: спираючись на життЇвий ≤ досв≥д учн≥в, п≥двести њх до в≥дчутт€ в≥дм≥нностей у характер≥ музики маршу, танцю ≥ п≥сн≥, до ос€гненн€ виражально-зображальних можливостей кожного з означених тип≥в музики; розвивати виконавськ≥ вм≥нн€ ≥ навички учн≥в.

“вори дл€ хорового сп≥ву

¬. ондиба. "ƒит€ча молитва"; украњнська народна п≥сн€ "як то красно дзвоник граЇ"; ј.«агрудний. "Ѕудем козаками"; ј.‘≥л≥пенко. "ќй заграйте, дударики", "¬есе≠лий музикант".

“вори дл€ слуханн€

™.јдамцевич. "«апорозький марш"; ћ.Ѕлантер. "‘ут≠больний марш"; ѕ.„айковський. "ћарш дерев'€них сол≠датик≥в", ¬альс ≥з балету "—пл€ча красун€", "“анець з кубками" з балету "Ћебедине озеро"; ƒ. абалевський. "“ри вар≥анти маршу"; украњнськ≥ народн≥ п≥сн≥ в об≠робц≥ я.—тепового "ƒощик", "Ћугом ≥ду", "√ей, не ди≠вуйте"; —.–ахман≥нов. "≤тал≥йська полька"; Ћ.Ѕетховен. "Ѕабак"; √.“атарченко. "√ей ви, козаченьки"; я.—тепо≠вий. " олискова".

“ема: ѕро що говорить музика (8 год)

ќсновн≥ завданн€: п≥двести учн≥в до висновку, що музика виражаЇ внутр≥шн≥й св≥т людини (≥њ стани, настр≥й, почутт€, думки, характер), а зображуЇ р≥зно≠ман≥тн≥ рухи людини (кроки, танцювальн≥ рухи тощо), певн≥ життЇв≥ под≥њ, картини природи, звуков≥ сигнали, шуми довк≥лл€ тощо; розвивати виконавськ≥ вм≥нн€ ≥ на≠вички учн≥в.

“вори дл€ хорового сп≥ву

”крањнськ≥ народн≥ п≥сн≥ "ƒударик", "Ѕ≥м, бом", "я ко≠за €ра€"; б≥лоруська народна п≥сн€ "ѕереп≥лонька"; ук≠рањнська щедр≥вка "ќй сива€ та ≥ зозуленька".

“вори дл€ слуханн€

Ћ.Ѕетховен. "¬есела. —умна"; украњнська народна п≥сн€ в обробц≥ ћ.Ћеонтовича "ƒударик"; ƒ. абалевський. "“ри подруги", "¬пертий братик"; ћ.–имський- орсаков. "ѕол≥т джмел€" з опери " азка про цар€ —алтана"; ≈.√р≥г. "–а≠нок" ≥з сюњти "ѕер √юнт".

 

II —≈ћ≈—“–

“ема:  уди ведуть нас п≥сн€, танець, марш (10 год)

ќсновн≥ завданн€: спри€ти засвоЇнню ти≠пових виразних засоб≥в та ≥нтонац≥йних комплекс≥в п≥сн≥, танцю ≥ маршу €к пров≥дник≥в у св≥т музичноњ образност≥; п≥двести учн≥в до висновку, що той, хто навчивс€ розр≥зн€ти у музиц≥ п≥сню, танець ≥ марш, може "ув≥йти" до будь-€коњ "музичноњ крањни" Ч опери, балету, симфон≥њ, концерту; розвивати виконавськ≥ вм≥нн€ ≥ навички учн≥в.

“вори дл€ хорового сп≥ву

ћ. оваль. ’ор "—емеро козен€т", теми “оптушки, Ѕодайки, ¬сезнайки з опери "¬овк ≥ семеро козен€т"; ≤  .ћ'€сков. "«имонька"; украњнська народна п≥сн€ в обробц≥ ‘. олесси " озак"; рос≥йська народна п≥сн€ "¬о по≠ле береза сто€ла"; ќ. олодуб. "¬ишиванка".

“вори дл€ слуханн€

”крањнськ≥ щедр≥вки ≥ кол€дки у виконанн≥ народних хор≥в ”крањни; ѕ.„айковський. "“анець маленьких ле≠бед≥в" (фортеп≥анна п'Їса), фрагмент ≥з балету "Ћебедине озеро", „етверта симфон≥€ (ф≥нал), ѕерший концерт дл€ фортеп≥ано з оркестром (ф≥нал); ≤.Ѕеркович. ƒругий кон≠церт дл€ фортеп≥ано з оркестром (ф≥нал); —.ѕрокоф'Їв. ¬альс ≥з балету "ѕопелюшка" (фрагмент), сцена з бале≠ту "ѕопелюшка"; украњнський народний танок " озачок"; нев≥домий автор першоњ половини XIX ст. "—им≠фон≥€" (козачок); украњнська весн€нка "¬ийди, вийди, ≤ванку"; ћ. оваль. —цена з другоњ д≥њ опери "¬овк ≥ семеро козен€т".

 

“ема: ўо таке музична мова (8 год)

ќсновн≥ завданн€: п≥двести учн≥в до осмисленн€ виразного значенн€ р≥зних елемент≥в музичноњ мови (мелод≥њ, ритму, метру, ладу, темпу, тембру, динам≥ки, рег≥стру, фактури, виконавських штрих≥в тощо) у њх взаЇмозв'€зку ≥ взаЇмозалежност≥; узагальнити музичнослуховий досв≥д та знанн€ д≥тей; розвивати виконавськ≥ вм≥нн€ учн≥в.

“вори дл€ хорового сп≥ву

”крањнська народна п≥сн€ в обробц≥ ћ.ƒремлюги "як д≥ждемо л≥та"; украњнськ≥ весн€нки "–озлилис€ води", "¬ербова€ дощечка"; ¬.¬ерменич. " алинова п≥сн€"; украњнська жарт≥влива народна п≥сн€ "ј продай, бабусю, бичка".

“вори дл€ слуханн€

ƒ. абалевський. "«айчик дратуЇ ведмедика"," “ри подруга"; ѕ.„айковський. " ≥т у чобот€х ≥ Ѕ≥ла кицька" з балету "—пл€ча красун€"; —.ѕрокоф'Їв. —имфон≥чна казка ≥ "ѕетрик ≥ ¬овк", теми ѕетрика, ѕташки,  ачки,  ицьки, ¬овка, ƒ≥дус€ ≥ ћисливц≥в з симфон≥чноњ казки "ѕет€ ≥ ¬овк".

ƒодатковий матер≥ал

¬.≤ванников. "Ќайкраща"; ћ.Ћисенко. "ѕ≥сн€ Ћисички", "ѕ≥сн€  ози", хор "’од≥м, братц≥, воювати" з опери " о-за-дереза"; ¬.¬ермвнич. " алинова п≥сн€"; ћ.«авадський. "”крањнська шумка"; ¬. осенко. "ѕоема-легенда"; ћ.Ћисенко. "¬раженн€ в≥д рад≥сного дн€"; ћ.—≥льванський. "ѕташка ≥ кицька";  .—теценко. ќпера "Ћисичка,  отик ≥ ѕ≥вник"; украњнськ≥ весн€нки " ривий танець", "ќй ти рогуленько", "ѕросо", "ќг≥рочки", " атерина ≥ ¬асиль"; украњнськ≥ народн≥ п≥сн≥ "∆уравель", "“ри матус≥", "√ей ви, д≥тки чорнобрив≥", "ј ми просо с≥€ли", "ћи маленьк≥ дудар≥"; украњнськ≥ народн≥ п≥сн≥ в обробц≥ я.—тепового "ѕч≥лка", "ќй ходила д≥вчина бережком", "яг≥лочка", "«и≠ма ≥ весна"; украњнська народна п≥сн€ в обробц≥ Ћ.–евуцького "яг≥лочка"; ѕ.„айковський. ћарш ≥з балету "Ћускунчик"; –.Ўуман. "ѕерша втрата".

 

« клас (35 год)

”роки музики у 3 клас≥ п≥дн≥мають учн≥в на новий р≥вень ос€гненн€ особливостей музичного мистецтва.

ѕрот€гом вивченн€ першоњ теми семестру учн≥ мають сприйн€ти й усв≥домити п≥сенн≥сть, танцювальн≥сть ≥ маршов≥сть €к найважлив≥ш≥ властивост≥ музики, що виростають з п≥сн≥, танцю ≥ маршу.

“ема "≤нтонац≥€" даЇ у€вленн€ про зв'€зки музики з мо≠вою, про музику €к мову, що виражаЇ почутт€ людини. « ≥нтонац≥й складаЇтьс€ музика, тому наступна тема Ч "–озви≠ток музики". ÷ей розвиток, у свою чергу, приводить до р≥зноњ побудови музики, зв≥дси тема останньоњ чверт≥ Ч "Ѕудова (форми) музики".

«асвоЇнн€ означених тем ірунтуЇтьс€ на набутих школ€≠рами знанн€х ≥ вм≥нн€х, виконавських навичках, на ≥нто≠нац≥йно-слуховому досв≥д≥ д≥тей ≥ передбачаЇ пост≥йне роз≠критт€ життЇвих зв'€зк≥в музики через з≥ставленн€ под≥бних ≥ в≥дм≥нних ≥нтонац≥й ≥ тем, елемент≥в музичноњ мови, частин музичного твору, прийом≥в розвитку, жанрових особливостей тощо. ¬ажливо, щоб музична мова твору ставала дл€ учн≥в засобом сприйманн€ й розум≥нн€ його образного зм≥сту.

” 3 клас≥ емоц≥йн≥сть музичного сприйманн€ поступово доповнюЇтьс€ прагненн€м учн≥в зрозум≥ти, що виражаЇ му≠зика, у чому њњ зм≥ст. Ўкол€р≥ можуть досить повно визна≠чити емоц≥йний зм≥ст музики, дати њй образне по€сненн€, а завд€ки властив≥й спостережливост≥ Ч почути окрем≥ детал≥ музичноњ мови, в≥дт≥нки виконанн€. ўоб допомогти учн€м глибше проникнути в суть музичного образу, в цьому клас≥ сл≥д прид≥лити особливу увагу формуванню вм≥нь в≥дчувати жанров≥ ознаки у б≥льш розвинутих формах, вид≥л€ти ≥нто≠нац≥йн≥ зв'€зки твору, стежити за розвитком основних ≥нто≠нац≥й, ви€вл€ти зм≥стовн≥сть функц≥онуванн€ використаних у творах засоб≥в виразност≥.

Ќеобх≥дно продовжувати привчати учн≥в обм≥нюватис€ враженн€ми, думками щодо прослуханого, роздумувати ра≠зом з ними, пор≥внювати й оц≥нювати музику. —л≥д врахову≠вати, що не можна змусити учн€ в≥дчувати те, чого в≥н з пев≠них причин не схильний в≥дчувати. ƒ≥йовими Ї лише обх≥дн≥ шл€хи, €к≥ навод€ть д≥тей на глибше сприйманн€ музики.

¬окально-хорова робота спр€мовуЇтьс€ на подальший розвиток навичок дзв≥нкого, насп≥вного, легкого сп≥ву, по≠ступове розширенн€ сп≥вацького д≥апазону вгору ≥ вниз. ўоб вокально-хоров≥ навички виховувалис€ усп≥шно, учн≥ повинн≥ усв≥домлювати сп≥вацьк≥ завданн€ ≥ спос≥б њх вико≠нанн€. ÷е вимагаЇ вм≥лого поЇднанн€ по€снень ≥ практич≠ного показу вчител€. ѕо€сненн€ мають спиратис€ на сп≥вацький досв≥д учн≥в, на образн≥ аналог≥њ, пор≥вн€нн€ з слуховими, зоровими, просторовими, руховими в≥дчутт€ми.

ƒо к≥нц€ навчального року, €кщо робота вчител€ буде правильною, €скраво ви€вл€тимутьс€ в≥ков≥ особливост≥ розвитку сп≥вацького голосу: з'€витьс€ дзв≥нк≥сть, посилить≠с€ звучанн€, збагатитьс€ тембр, стане точн≥шою ≥нтонац≥€. ќднак не треба посп≥шати з надм≥рним розширенн€м д≥апа≠зону, оск≥льки це завдасть лише шкоди д≥т€м. —п≥вацький д≥апазон третьокласника на к≥нець навчального року маЇ бу≠ти в межах до першоњ Ч ре другоњ октави.

ќсобливу увагу сл≥д прид≥лити розвитку вокального слуху школ€р≥в, п≥д €ким розум≥Їтьс€ здатн≥сть розр≥зн€ти €к≥сть звучанн€ голосу, контролювати й оц≥нювати св≥й сп≥в ≥ сп≥в товариш≥в. « ц≥Їю метою необх≥дно част≥ше залучати учн≥в до оц≥нки €кост≥ сп≥ву, його д≥агностики, обговоренн€ виконавсь≠коњ ≥нтерпретац≥њ п≥сн≥. √оловним критер≥Їм правильного зву≠чанн€ маЇ бути €к≥сть звука ≥ невимушен≥сть п≥д час сп≥ву.

” цьому клас≥ учн≥ засвоюють елементарн≥ правила нотопису, тривалост≥ (чверть, восьма, половинна, ш≥стнадц€та, ц≥ла) й в≥дпов≥дн≥ њм паузи; д≥стають у€вленн€ про тон ≥ п≥втон, зна≠ки альтерац≥њ, крапку б≥л€ ноти, ст≥йк≥ та нест≥йк≥ ступен≥ ладу; сп≥вають по нотах ≥ за ручними знаками посп≥вки й п≥сн≥. ¬аж≠ливо, щоб засвоЇнн€ нотноњ грамоти не стало самоц≥ллю, а ор≠ган≥чно пов'€зувалос€ з≥ сп≥вом та грою на музичних ≥нструмен≠тах, було засобом розвитку музичноњ культури школ€р≥в.

≤ —≈ћ≈—“–

“ема. ѕ≥сн€, танець, марш переростають у п≥сенн≥сть, танцювальн≥сть, маршов≥сть (8 годин).

ќсновне завданн€: п≥двести учн≥в до усв≥до≠мленн€ п≥сенност≥, танцювальност≥ й маршовост≥ €к найваж≠лив≥ших властивостей музики, що виростають з п≥сн≥, танцю й маршу ≥ робл€ть музику близькою, доступною й зро≠зум≥лою люд€м.

“вори дл€ хорового сп≥ву

”крањнська народна п≥сн€ ¬ийшли в поле косар≥.

”крањнська народна п≥сн€ в обробц≥ ¬. осенка ƒ≥вка явдошка.

”крањнська народна п≥сн€ —е наша хата.

я.—теповий. Ћ≥то минулос€.

”крањнська народна п≥сн€ в обробц≥ я. —тепового √ей, там на гор≥ —≥ч ≥де.

“вори дл€ слуханн€

∆.Ѕ≥зе. ”вертюра до опери  армен.

¬.«аводський. ”крањнська шумка.

≈.√р≥г. –анок ≥з сюњти ѕер √юнт.

Ќев≥домий автор першоњ половини XIX ст. —имфон≥€ (козачок).

‘.Ўопен. ѕрелюд≥њ є7, 20, ѕолонез Ћ€-мажор.

“ема. ≤нтонац≥€ (8 годин).

ќсновн≥ завданн€: сформувати в учн≥в у€вленн€ про зв'€зки музики з мовою, про музику €к мову, що вира≠жаЇ почутт€ людини; про ≥нтонац≥ю €к основу музики ≥ нос≥€ њњ життЇвого зм≥сту; продовжувати розвивати ≥нтонац≥йно-слуховий досв≥д д≥тей.

“вори дл€ хорового сп≥ву

ƒ. абалевський. ’то чергов≥?

”крањнськ≥ щедр≥вки ўедрик, ѕавочка ходить.

”крањнська кол€дка ќй хто, хто ћикола€ любить.

“вори дл€ слуханн€

—.ѕрокоф'Їв. Ѕаз≥ка. ƒ. абалевський. “ри подружки.

”крањнська народна п≥сн€ в обробц≥ ћ.Ћеонтовича ўедрик. ¬. ирейко. Ќаграш≥ Ћукаша з опери Ћ≥сова п≥сн€. ≈.√р≥г. ¬ес≥льний день у “рольхауген≥. ' ¬. осенко. √умореска. ћ.–имський- орсаков. ѕол≥т джмел€.

ƒодатковий матер≥ал

”крањнськ≥ народн≥ п≥сн≥  отивс€ снопочок, —в€то ћико≠ла€, …ордань.

“.ѕопатенко. ўен€ ≥ кошен€.

ѕ.ћайборода. Ќовор≥чна неск≥нченна.

ѕ. „айковський. “анець ≥з кубками з балету Ћебедине озеро.

–.ўедр≥н. Ќ≥ч, «олот≥ рибки, ÷ар √орох з балету √орбоконик.

¬.—окальський. ѕташка.

‘. олесса. “≥штесь, д≥ти.

 

II —≈ћ≈—“–

“ема. –озвиток музики (10 годин).

ќсновн≥ завданн€: сформувати в учн≥в у€вленн€ про музику €к мистецтво, зм≥ст €кого розгортаЇтьс€ в звуко≠вому потоц≥ й розпод≥л€Їтьс€ в час≥; про розвиток музики €к процес в≥дображенн€ почутт≥в, настроњв, думок людини в њх динам≥ц≥ та €к≥сному перетворенн≥; про ≥нтонац≥йн≥ та тема≠тичн≥ зм≥ни €к основу розвитку музики; про прийоми роз≠витку музики (мелод≥йн≥, ладогармон≥йн≥, темпов≥, тембров≥, динам≥чн≥, жанров≥, сюжетн≥, виконавськ≥).

“вори дл€ хорового сп≥ву

Ћ. н≥ппер. „ому ведм≥дь взимку спить.

≤.јсЇЇв. √ра в слова.

ј. ос-јнатольський. √олочка.

”крањнська народна п≥сн€ √рицю, √рицю, до роботи.

”крањнська, народна п≥сн€ в обробц≥ я. —тепового яг≥лочка.

”крањнська весн€нка ј  ривого танцю..

вори дл€ слуханн€

—.ѕрокоф'Їв. “еми ѕет≥, ѕташки ≥  ачки з симфон≥чноњ казки ѕет€ ≥ ¬овк.

≈.√р≥г. Ќавесн≥.

¬.—окальський. —имфон≥€ соль м≥нор (трет€ частина).

ћ.Ћисенко. ’ор ј вже весна з опери «има ≥ весна.

≈.√р≥г. ” печер≥ г≥рського корол€.

—.√улак-јртемовський. ƒует ќдарки ≥  арас€ з опери «а≠порожець за ƒунаЇм.

“ема. Ѕудова (форми) музики (9 годин).

ќсновн≥ завданн€: навчити учн≥в св≥домо сприй≠мати одно-, дво-, тричастинн≥ форми, рондо й вар≥ац≥њ в њх орган≥чному зв'€зку з≥ зм≥стом музики; п≥двести до виснов≠ку, що найважлив≥шими засобами побудови музики Ї повто≠ренн€ (просте ≥ вар≥ативне) й контраст.

“вори дл€ хорового сп≥ву

‘ранцузька народна п≥сн€ ѕастух.

”крањнська народна п≥сн€ —оловеЇчку, сватку, сватку.

ћ. атричко. ѕисанка.

”крањнська весн€нка ¬ербова€ дощечка.

”крањнська народна п≥сн€ в обробц≥  .—теценка ќй на гор≥ жито.

“вори дл€ слуханн€

≈.√р≥г. ѕ≥сн€ —ольвейг, “анець јн≥три ≥з сюњти ѕер √юнт.

ћ.Ћисенко. ≈кспромт л€ м≥нор.

¬.ћоцарт. –ондо в турецькому стил≥.

ћ.–≥золь. ¬ар≥ац≥њ на тему украњнськоњ народноњ п≥сн≥ ќй на гор≥ жито.

ƒодатковий матер≥ал

я.—теповий. ўебетала пташечка.

ћ. атричко. ѕодарунок мам≥.

”крањнська народна п≥сн€ в обробц≥ я. —тепового ќй весна.

ё.–ожавська. –укавички.

Ѕ.‘≥льц. ∆ук-жученко.

”крањнська весн€нка ∆учок.

”крањнська народна п≥сн€ ќй на гор≥ льон.

ѕ. „айк'овський. Ўоста симфон≥€ (маршовий еп≥зод).

≤.Ћевицький. ”крањнська рапсод≥€.

‘.Ўуберт. ¬альс л€ бемоль мажор, јлегрето до м≥нор.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1678 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒва самых важных дн€ в твоей жизни: день, когда ты по€вилс€ на свет, и день, когда пон€л, зачем. © ћарк “вен
==> читать все изречени€...

2026 - | 1873 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.252 с.