Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«м≥ст музичного вихованн€ в початкових класах




ƒержавний стандарт початковоњ загальноњ осв≥ти головною метою дисципл≥н художньо-естетичного циклу, що складають осв≥тню галузь "ћистецтво", визначаЇ розвиток особист≥сно-оц≥нного ставленн€ до мистецтва, здатност≥ до сприйманн€, розум≥нн€ ≥ творенн€ художн≥х образ≥в, потреби в художньо-творч≥й самореал≥зац≥њ та духовному самовираженн≥.

¬ихованн€ музикою маЇ найточн≥ше, найдоц≥льн≥ше спр€муванн€ на розвиток духовного св≥ту кожного школ€ра, пов'€зуЇтьс€ ≥з його загальним розвитком, зд≥йснюЇтьс€ у контекст≥ становленн€ ц≥л≥сноњ особистост≥.

«авданн€ учител€ Ч розвинути чутлив≥сть учн≥в до музи≠ки, ввести њх у св≥т добра й краси, допомогти в≥дкрити в му≠зиц≥ животворне джерело людських почутт≥в ≥ переживань, виховати здатн≥сть до активноњ р≥зноб≥чноњ музичноњ д≥€ль≠ност≥, сформувати ц≥нн≥сно - ор≥Їнтац≥йне ставленн€ до му≠зичного мистецтва, спри€ти розвитку художньо-творчих зд≥бностей д≥тей.

”сп≥шне розв'€занн€ цих завдань спри€тиме дос€гненню мети музичного вихованн€: формуванн€ у школ€р≥в музич≠ноњ культури €к важливоњ й нев≥д'Їмноњ частини њхньоњ духов≠ноњ культури.

” програмах реал≥зована концепц≥€ музичного вихованн€ школ€р≥в на основ≥ украњнськоњ нац≥ональноњ культури, суть €коњ пол€гаЇ у ставленн≥ до музичного фольклору €к нев≥д'Їмноњ частини духовного житт€ народу; у визнанн≥ пров≥дноњ рол≥ фольклору в музичному навчанн≥ ≥ вихованн≥ д≥тей; у зверненн≥ до народноњ музичноњ творчост≥ кр≥зь призму њњ життЇвих зв'€зк≥в з духовним, матер≥альним та практичним св≥том людини; у розгл€д≥ украњнсько≠го музичного фольклору в д≥алектичн≥й Їдност≥ з фолькло≠ром ≥нших народ≥в; у вивченн≥ профес≥йноњ музики кр≥зь призму њњ фольклорних джерел; у розкритт≥ естетичного зм≥сту народноњ музики на основ≥ ос€гненн€ школ€рами сут≥ й особливостей музичного мистецтва.

ѕ≥д час п≥дготовки програм њх автори виходили, насампе≠ред, з досв≥ду народноњ педагог≥ки, обр€д≥в ≥ традиц≥й музику≠ванн€, таких ≥дей, €к пров≥дна роль фольклору в музичному вихованн≥ д≥тей (ћ. Ћеонтович,  . —теценко, я.—теповий, ‘. олесса, ѕ. озицький, Ћ.–евуцький); музично-творчий розвиток школ€р≥в за допомогою р≥зноман≥тних ≥гор з рухами, танц€ми, сп≥вом (¬.¬ерховинець); розвиток музичного слуху на основ≥ поЇднанн€ моторики, метроритм≥чних ≥ звуковисотних вправ (—.Ћюдкевич); розвиток слуху на ладов≥й основ≥ (Ѕ.яворський) тощо. ¬≥дзначимо особливу ц≥нн≥сть ≥дей ви≠датного украњнського музиканта-педагога ћ.Ћеонтовича, €кий надавав першор€дного значенн€ народн≥й п≥сн≥ €к найдемократичн≥шому жанров≥, близькому й зрозум≥лому д≥т€м, вважав народну музику незам≥нною у вихованн≥ молод≥.

”с≥ уроки музики мають бути пройн€т≥ думкою, що музич≠на творч≥сть украњнського народу Ч нев'€нуча окраса його ду≠ховноњ культури. Ќародна музика повинна ув≥йти до музичноњ св≥домост≥ д≥тей €к безпосередньо живе, хвилююче мистецтво, а не €к романтична спадщина, перед €кою сл≥д т≥льки вкло≠н€тис€. ¬ажливо, щоб д≥ти в≥дчували фольклор не €к щось ар≠хањчне, а €к природну нев≥д'Їмну частину сьогоденн€.

” програмах використан≥ ≥дењ в≥домого музиканта-педагога ƒ. абалевського, €к≥ ув≥брали дос€гненн€ в≥тчизн€ноњ й св≥товоњ педагог≥ки ≥ стали в≥нцем музичноњ педагог≥ки XX ст. Ќай≥стотн≥ш≥ з них Ч визначенн€ мети музичного вихованн€ у широкому культуролог≥чному контекст≥: формуванн€ музич≠ноњ культури особистост≥ €к нев≥д'Їмноњ частини њњ духовноњ культури; п≥дх≥д до сприйманн€ музики €к основи музичного вихованн€; ставленн€ до музичного мистецтва €к джерела ≥ предмета духовного сп≥лкуванн€, а до зм≥сту шк≥льного пред≠мета "ћузика" Ч €к до живого музично-педагог≥чного проце≠су, художньо-педагог≥чного сп≥лкуванн€; опора на принципи педагог≥ки мистецтва, зумовлен≥ ≥нтонац≥йно-образною при≠родою музики, тематична побудова програми тощо.

—кладаючи програми, автори враховували також досв≥д таких визначних представник≥в заруб≥жноњ музичноњ педа≠гог≥ки XX ст., €к ≈.ƒалькроз,  .ќрф, «. одай. ÷е, зокрема, прийоми ритмопластичного музикуванн€ (≈.ƒалькроз); му≠зикуванн€ на елементарних музичних ≥нструментах, викори≠станн€ дит€чого фольклору, найдавн≥шоњ обр€довоњ поез≥њ дл€ актив≥зац≥њ музичного мисленн€ д≥тей, творенн€ елемен≠тарноњ музики, посл≥довн≥сть вихованн€ музичного слуху на ладов≥й основ≥, сум≥щенн€ в≥дносноњ й абсолютноњ сольм≥зац≥њ ( .ќрф); пр≥оритетн≥сть народноњ п≥сн≥, хорового сп≥ву в музичному вихованн≥ («. одай).

ѕрограми враховують таку сучасну вимогу до навчально≠го процесу, €к взаЇмозв'€зок р≥зних вид≥в мистецтва на уро≠ках музики.

≤де€ взаЇмозв'€зку мистецтв, €ка ірунтуЇтьс€ на ц≥л≥сност≥ сприйманн€ навколишнього св≥ту та твор≥в мистецтва, маЇ стати одн≥Їю з пров≥дних у музичному навчанн≥ та вихованн≥ школ€р≥в.

”становленн€ м≥жпредметних зв'€зк≥в допоможе сформу≠вати в учн≥в ц≥л≥сну систему знань про мистецтво. ¬≥дтак не≠обх≥дною умовою художнього вихованн€ школ€р≥в Ї ре≠ал≥зац≥€ на уроках музики таких художньо-п≥знавальних завдань, €к≥ вимагатимуть в≥д учн≥в загальноестетичноњ ор≥Їнтац≥њ в засобах творенн€ художнього образу. —л≥д допо≠могти учн€м усв≥домити, що р≥зн≥ види мистецтва не т≥льки не в≥докремлен≥ одне в≥д одного, а навпаки, т≥сно пов'€зан≥ м≥ж собою ≥ знанн€ одного з них допомагаЇ глибшому сприйманню й розум≥нню ≥ншого.

¬заЇмод≥€ р≥зних вид≥в мистецтва не Ї њх механ≥чним поЇднанн€м. “ому ефективн≥сть звернень до твор≥в ≥нших вид≥в мистецтва на уроках музики пол€гаЇ не в њх к≥лькост≥, а в доц≥льност≥ використанн€ дл€ заглибленн€ в художн≥й св≥т твору. ÷е дозволить розв'€зувати складн≥ завданн€ при≠лученн€ учн≥в до естетичного ос€гненн€ й переживанн€ зм≥сту музичних твор≥в з опорою на весь художн≥й досв≥д д≥тей, без нав'€зливого втручанн€ в цю тонку сферу худож≠ньоњ д≥€льност≥ людини.

Ќа уроках музики художньою дом≥нантою, €ка визначаЇ педагог≥чну доц≥льн≥сть використанн€ твор≥в ≥нших вид≥в мистецтва, маЇ виступати саме музика.

¬раховуючи виразну природу музичного мистецтва, сл≥д обережно використовувати на уроц≥ твори тих мистецтв, €к≥ ма≠ють зображальну природу. “реба пост≥йно пам'€тати про небез≠пеку спрощенства зм≥сту музичних твор≥в, нав'€зуванн€ учн€м дов≥льних образ≥в або сюжет≥в. ¬ажливо розкрити внутр≥шн≥ зв'€зки м≥ж творами, ви€вити њх образну сутн≥сть ≥ своЇр≥дн≥сть.

ѕор≥внюючи музичн≥ твори з творами ≥нших вид≥в мис≠тецтва, доц≥льно простежувати з школ€рами т≥ зв'€зки м≥ж ними, €к≥ корен€тьс€ в њх сп≥льному походженн≥, в синтетич≠них функц≥€х. —л≥д поступово п≥дводити учн≥в до думки, що взаЇмод≥€ музики з ≥ншими мистецтвами можлива тому, що сфери вираженн€ мистецтв не замикаютьс€ в кол≥ своЇњ своЇр≥дност≥, а взаЇмозбагачують одна одну.

—п≥вдружн≥сть р≥зних вид≥в мистецтва буде доц≥льною ≥ д≥йсно творчою лише за умови, коли кожен вид мистецтва збереже свою специф≥ку, свою форму художнього мисленн€.  оли ж ц€ специф≥ка не враховуЇтьс€, то взаЇмод≥€ мистецтв порушуЇтьс€ ≥ втрачаЇ педагог≥чну доц≥льн≥сть. ѕровод€чи па≠ралел≥ з ≥ншими видами мистецтва, не сл≥д перетворювати му≠зику в ≥люстрац≥ю до €коњсь картини чи л≥тературного твору.

”чителев≥ сл≥д пам'€тати, що в≥н проводить саме урок му≠зики, а л≥тература, образотворче й ≥нш≥ види мистецтва ма≠ють лише збагачувати музичн≥ враженн€ школ€р≥в, вивод€чи њх на нов≥ р≥вн≥ художнього узагальненн€. «верненн€ до них буде виправданим, €кщо вс€ робота спр€мовуватиметьс€ на вихованн€ в учн≥в здатност≥ ц≥нувати, розум≥ти, емоц≥йно й св≥домо сприймати музику у вс≥й сукупност≥ њњ зв'€зк≥в з жит≠т€м ≥ €вищами духовноњ культури.

ћузика маЇ сприйматис€ €к живе й захоплююче мис≠тецтво, тому таким же живим ≥ захоплюючим повинно бути навчанн€.

Ќа основ≥ формуванн€ музичного сприйманн€ вчителев≥ сл≥д розвивати творч≥ зд≥бност≥ учн≥в до сп≥ву, музикуванн€, виховувати в них художн≥ смаки, навчати розм≥рковувати про почуту музику, робити самост≥йн≥ висновки й узагаль≠ненн€. якщо педагог враховуватиме сучасн≥ п≥дходи до ор≠ган≥зац≥њ навчально-виховного процесу й одночасно спира≠тиметьс€ на законом≥рност≥ самоњ музики, в≥н зум≥Ї зробити урок музики ц≥л≥сним уроком мистецтва.

¬ажливою особлив≥стю програм Ї њх тематична побудова, €ка в≥дображаЇ основн≥ законом≥рност≥ й функц≥њ музичного мистецтва.  ожен семестр навчального року маЇ своњ теми, €к≥, посл≥довно поглиблюючись, розвиваютьс€ в≥д уроку до уроку. ћ≥ж семестрами та м≥ж ус≥ма роками навчанн€ також забезпечуЇтьс€ внутр≥шн≥й зв'€зок.

“еми програми Ч своЇр≥дн≥ етапи розвитку музичного сприйманн€ школ€р≥в. “ому й педагог≥чна д≥€льн≥сть учите≠л€ пол€гаЇ у поступовому розкритт≥ все нових граней життЇвих зв'€зк≥в, що кристал≥зуютьс€ в темах. ” св≥домост≥ вчител€ вс≥ теми повинн≥ бути присутн≥ми на кожному уроц≥, пронизуючи його баченн€м перспективи навчально-виховного процесу. Ћише у цьому раз≥ виникаЇ безперервна л≥н≥€ розвитку тематичного зм≥сту, що забезпечуЇ безпе≠рервн≥сть розвитку музичноњ культури учн≥в. ¬узьке ро≠зум≥нн€ теми, п≥дх≥д до нењ виключно €к до знанн€, хоча й "ключового", не даЇ бажаного результату.

“ематична побудова програм спри€Ї дос€гненню ц≥л≥сност≥ уроку, Їдност≥ його складових частин, оск≥льки в

основу ц≥Їњ побудови покладен≥ не р≥зн≥ види д≥€льност≥ у чн≥в, а р≥зн≥ гран≥ музики €к Їдиного ц≥лого. ÷е даЇ змогу вносити в урок будь-€к≥ контрасти, необх≥дн≥ дл€ п≥дтримуванн€ уваги учн≥в, створювати атмосферу творчоњ зац≥кавленост≥.

–обота з учн€ми щодо оволод≥нн€ вокально-хоровими, музично-ритм≥чними та ≥ншими практичними навичками проводитьс€ в т≥сному зв'€зку ≥з засвоЇнн€м конкретноњ теми. ѕ≥дпор€дкуванн€ матер≥алу уроку основн≥й тем≥ створюЇ можлив≥сть дл€ вчител€ в≥льно зам≥нювати один тв≥р ≥ншим з аналог≥чними художньо-педагог≥чними €кост€ми.  ожен тв≥р, що звучить у клас≥, маЇ бути художн≥м ≥ захоплюючим дл€ д≥тей, педагог≥чно доц≥льним, щоб робота над ним вво≠дила школ€р≥в у св≥т глибоких почутт≥в ≥ роздум≥в: про доб≠ро ≥ зло, прекрасне ≥ потворне тощо.

“ворчо п≥дход€чи до програми, учитель, однак, повинен дотримуватис€ њњ тематичноњ побудови. ћожлив≥сть в≥льного маневруванн€ з ор≥Їнтац≥Їю на тематичний компас даЇ вчи≠телю змогу узгодити матер≥ал програми ≥ конкретн≥ умови роботи, р≥вень розвитку учн≥в та ≥н.

Ќаголосимо на необх≥дност≥ нерозривноњ Їдност≥ музич≠ного навчанн€-вихованн€ €к орган≥чного зв'€зку знань, ум≥нь ≥ навичок музичноњ д≥€льност≥, з одного боку, та ос€г≠ненн€ естетичноњ сут≥ музичного мистецтва, з ≥ншого.

” програмах особливе м≥сце в≥дводитьс€ хоровому сп≥ву, природному способов≥ вираженн€ естетичних почутт≥в, д≥йовому засобов≥ активного залученн€ школ€р≥в до музики.  о≠жен клас Ч хор. Ч ось ≥деал, до €кого маЇ прагнути вчитель. Ќавчанн€ сп≥ву сл≥д т≥сно пов'€зувати з розвитком музич≠ного слуху ≥ музичним розвитком особистост≥ дитини. ¬есь процес навчанн€ сп≥ву повинен спри€ти активному, зац≥кав≠леному й творчому ставленню учн≥в до музики.

¬арто пам'€тати, що внасл≥док акселерац≥њ формуванн€ дит€≠чого голосу завершуЇтьс€ в 11Ч12 рок≥в, п≥сл€ чого, €к правило, настають тривал≥ мутац≥йн≥ зм≥ни. ÷е зумовлюЇ необх≥дн≥сть проведенн€ основноњ роботи з формуванн€ вокально-хорових навичок саме у молодших класах, щоб у наступн≥ роки зменши≠ти навантаженн€ на голосовий апарат школ€ра, широко засто≠совуючи охоронну методику вокальноњ роботи.

ќдн≥Їю з форм виконавськоњ д≥€льност≥ учн≥в на уроц≥ виступаЇ гра на елементарних музичних ≥нструментах (бубон, ба≠рабан, трикутник, металофон тощо). ¬раховуючи нац≥ональн≥ традиц≥њ й досв≥д ≥нструментального музикуванн€, програми, пропонують включати до зм≥сту урок≥в навчанн€ гри на соп≥лц≥ Ч украњнському народному музичному ≥нструмент≥. ÷е | спри€тиме залученню учн≥в до активних ≥ захоплюючих форм ≥ музикуванн€, розвитку музичного слуху, вихованню навичок ≤ ансамблевоњ гри, п≥дготовц≥ до двоголосного сп≥ву.

¬ажливе м≥сце в програмах пос≥даЇ ознайомленн€ учн≥в з ≥нструментальною музичною творч≥стю украњнського народу, зокрема, з троњстими музиками Ч найпоширен≥шим у мину≠лому в ”крањн≥ типом народного ≥нструментального ансамб≠лю. ” виконанн≥ троњстих музик учн≥ слухають народн≥ п≥сн≥ й танц≥, визначають склад ансамблю, характеризують звучанн€ кожного ≥нструмента окремо та всього ансамблю в ц≥лому.

—л≥д дбати про розвиток музично-творчих зд≥бностей д ≥тей. ћузично-творча д≥€льн≥сть молодших школ€р≥в може ви€вл€≠тис€ в ≥мпров≥зац≥њ п≥сенних мелод≥й, придумуванн≥ нескладних мотив≥в, ≥нсценуванн≥ сюжет≥в п≥сень, складанн≥ елементарних танц≥в, створенн≥ ≥гор-≥нсцен≥зац≥й, темброво-ритм≥чних супро≠вод≥в тощо. ¬ажливим стимулом до творчост≥ Ї створенн€ на уроц≥ пошукових ситуац≥й. ÷е ≥ розр≥зненн€ музичних жанр≥в за њх характерними ознаками, ≥ вп≥знаванн€ мелод≥й у р≥зному тембровому звучанн≥, ≥ доб≥р виконавських засоб≥в дл€ вт≥лен≠н€ певного образу. ћузична творч≥сть актив≥зуЇ фантаз≥ю учн≥в, спонукаЇ до самост≥йних пошук≥в форм ут≥ленн€ свого задуму, спри€Ї глибшому сприйманню музики.

—л≥д пам'€тати, що на музичний розвиток учн≥в благо≠творно впливають два чинники: багатство музичних вра≠жень, з одного боку, та повторн≥сть вражень, з другого.

ѕрограмою передбачено виконанн€ музично-ритм≥чних рух≥в, спр€мованих на пластичне вираженн€ особливостей музики (пластичне ≥нтонуванн€ засобами в≥льного диригу≠ванн€, танцювальн≥ рухи, крокуванн€, гра на у€вних музич≠них ≥нструментах тощо). ѕередаванн€ характеру музики в рус≥ маЇ розвивати природну музичн≥сть д≥тей, њхню здатн≥сть емоц≥йно й св≥домо сприймати музику.

ƒо програм включено багато твор≥в, зручних дл€ ≥нсцену≠ванн€ та створенн€ танцювальних композиц≥й. ѕроте не сл≥д в≥дводити на них надто багато часу ≥ руйнувати задум кон≠кретного уроку, його ц≥л≥сн≥сть. ѕластичне ≥нтонуванн€ т≥льки тод≥ спри€Ї поглибленню сприйманн€ музики, коли поЇднуЇтьс€ з вокально-хоровою роботою, грою на елемен≠тарних музичних ≥нструментах тощо.

“реба заохочувати д≥тей до в≥льного вираженн€ у сп≥в≥ та гр≥ власних почутт≥в ≥ у€влень, вчити стежити за розвитком музики, обм≥нюватис€ враженн€ми, пор≥внювати твори. ¬ажливо зв≥льнити учн≥в в≥д побоювань висловити непра≠вильну думку: нехай д≥ти вчатьс€ мати власне судженн€ ≥ вм≥ти аргументувати його.

ћузична грамота розгл€даЇтьс€ €к складова частина бага≠тогранного пон€тт€ музична грамотн≥сть, п≥д €кою ро≠зум≥Їтьс€ здатн≥сть сприймати музику €к живе, образне ми≠стецтво, породжене житт€м ≥ нерозривно з ним пов'€зане; здатн≥сть в≥дчувати внутр≥шн≥й зв'€зок м≥ж характером музики ≥ характером њњ виконанн€; здатн≥сть сприймати музику емоц≥йно й осмислено, критично оц≥нюючи њњ, ви€вл€ючи добрий смак. –≥вень музичноњ грамотност≥ не перебуваЇ у пр€м≥й залежност≥ в≥д ступен€ засвоЇнн€ музичноњ (нотноњ) грамоти, хоча й передбачаЇ њњ знанн€.

”чн€м не сл≥д пропонувати жодних в≥докремлених в≥д живоњ музики правил ≥ вправ, €к≥ вимагають заучуванн€ ≥ ба≠гаторазових повторень. ”с≥ музично-теоретичн≥ в≥домост≥ повинн≥ бути т≥сно пов'€зан≥ з музичною практикою д≥тей., ћистецтво вчител€ пол€гаЇ в тому, щоб в≥д уроку до уроку 1 вести учн≥в шл€хом активного ос€гненн€ р≥зних граней теми ≥ самост≥йного узагальненн€ набутих вражень ≥ знань.

ќсновний шл€х набутт€ музичних знань веде в≥д посту≠пового накопиченн€ музично-слухових вражень ≥ досв≥ду музичноњ д≥€льност≥ Ч до њх узагальненн€.

¬ивченн€ нотноњ грамоти доц≥льно п≥дпор€дковувати ор≥Їнтац≥њ на поступове систематичне вихованн€ слухових ≥ у€влень учн≥в, музично-ритм≥чного почутт€, навичок сп≥ву ≥ по нотах. «азначимо, що вивченн€ нотноњ грамоти не Ї самоц≥ллю й орган≥чно включаЇтьс€ в урок п≥д час розучуванн€ п≥сень та слуханн€ музики.

«аписувати мелод≥ю або ≥нтонац≥ю на дошц≥ сл≥д лише тод≥, коли потр≥бно п≥дкреслити €к≥сь особливост≥ звуковисотноњ будови мелодичноњ л≥н≥њ, ритм≥чного рисунка, почути в≥дм≥нн≥сть м≥ж фразами, ≥нтонац≥€ми, або коли нотний запис допоможе швидше розучити п≥сню.

јнал≥з та ≥нтерпретац≥€ музичних твор≥в Ї нев≥д'Їмною час≠тиною д≥€льност≥ учн≥в на уроках музики, допомагаючи њм про≠никнути у складний св≥т художн≥х образ≥в. —аме на етап≥ анал≥зу ≤ школ€р≥ набувають досв≥ду музично-творчоњ д≥€льност≥, оволод≥вають знанн€ми й ум≥нн€ми, необх≥дними дл€ повноц≥нно≠го сприйманн€.  ожний сприйн€тий, проанал≥зований ≥ ≥нтер≠претований тв≥р Ч ще один крок у музичному розвитку д≥тей, €кий наближаЇ њх до оволод≥нн€ музичною культурою.

ѕотр≥бно прагнути до того, щоб учн≥ част≥ше сам≥ в≥дпов≥дали на запитанн€, €к≥ виникають на уроц≥, не за≠довольн€лис€ засвоЇнн€м готових знань. ÷ьому спри€тимуть точне формулюванн€ вчителем завданн€, його поступове сп≥льне вир≥шенн€, самост≥йно зроблений учн€ми висновок. ћузичне сприйманн€ не може бути насл≥дком засвоЇнн€ ' певноњ суми знань, €когось алгоритму д≥€льност≥. Ќе можна нав'€зати учнев≥ конкретний образ, не порушивши закон≥в! художнього сприйманн€. Ќеможливо "вкласти" в учн€ особисте ставленн€ до музики, €к неможливо в≥дчувати "за нього". ћузичне сприйманн€, будучи основою вс≥х ≥нших вид≥в музичноњ д≥€льност≥, у п≥й д≥€льност≥ й розвиваЇтьс€, забез≠печуючи загальний музичний розвиток школ€р≥в.

≤ найголовн≥ше: не можна переносити практику оц≥нюван≠н€ учн≥в на уроках з точних наук на уроки музики. јдже в му≠зиц≥ точними й однозначними можуть бути лише найелемен≠тарн≥ш≥ в≥домост≥. Ќаприклад, правильною буде в≥дпов≥дь про те, що нота соль першоњ октави пишетьс€ на друг≥й л≥н≥йц≥, що крапка б≥л€ ноти подовжуЇ њњ тривал≥сть на половину, що п≥сню "Ѕабак" написав Ћ.Ѕетховен тощо. ѕро музику €к живе мистецтво правильних в≥дпов≥дей учн≥в на" одне й те ж запи≠танн€ вчител€ може ви€витис€ багато. јдже вони випливають ≥з безпосередн≥х вражень ≥ переконань учн≥в, њх життЇвого й ху≠дожнього досв≥ду ≥ самоц≥нн≥ за своЇю природою.

¬ажливо створити умови дл€ виникненн€ в учн≥в бажан≠н€ виразити своњ враженн€ ≥ переживанн€ у процес≥ вико≠навськоњ д≥€льност≥, сприйманн€ музики чи засвоЇнн€ му≠зичних знань. “ут ум≥нн€ вислухати учн€, стати на його позиц≥ю, вважати њњ такою ж самоц≥нною, €к ≥ свою власну, Ї необх≥дною умовою зан€ть музикою, створенн€ творчоњ ат≠мосфери на уроц≥. ѕоза особист≥сним сп≥лкуванн€м м≥ж учителем ≥ учн€ми така атмосфера виникнути не може.

’оча програма значною м≥рою конкретизована, вона вод≠ночас передбачаЇ творч≥сть учител€, €кий за ц≥Їю конкрети≠кою побачить загальну ≥дею. ≤ це зрозум≥ло: найпрогресивн≥ша методика ≥ програма не дадуть бажаних результат≥в, €кщо вони потрапл€ть у руки педагога-консерватора.

”с≥ форми музичних зан€ть ≥з школ€рами мають спри€ти њхньому духовному розвитку, п≥знанню св≥ту, формуванню св≥тогл€ду, вихованню морал≥. Ќа вир≥шенн€ цього завданн€ спр€мовуютьс€ творча ≥н≥ц≥атива вчител€, його знанн€ ≥ досв≥д, любов до д≥тей ≥ до музики.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 796 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли вы думаете, что на что-то способны, вы правы; если думаете, что у вас ничего не получитс€ - вы тоже правы. © √енри ‘орд
==> читать все изречени€...

2020 - | 1989 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.022 с.