Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕров≥дн≥ педагог≥чн≥ ≥дењ, що стали визначною в≥хою розвитку музичноњ педагог≥ки XX ст




як зробити урок музики уроком мистецтва? як≥ методи ≥ прийоми спри€тимуть проникненню музики у серц€ учн≥в, спонукатимуть до роз≠дум≥в над сутн≥стю людського бутт€?

÷≥ питанн€ мають бути покладен≥ в основу методичноњ роботи вчител€.

ўоб допомогти вчителю зор≥Їнтуватис€ у потоц≥ науково-методичноњ ≥нформац≥њ, проанал≥зуЇмо пров≥дн≥ педагог≥чн≥ ≥дењ, що стали визначною в≥хою розвитку музичноњ педагог≥ки XX ст. Ч ц≥л≥сн≥ системи масового музичного вихованн€ д≥тей, створен≥ ≈. ∆ак-ƒалькрозом,  . ќрфом, 3.  о-даЇм, а в останн≥ дес€тир≥чч€ Ч ƒ.  абалевськйм.

—истема музично-ритм≥чного вихованн€, створена швейцарським педа≠гогом ≥ композитором ≈м≥лем ∆ак-ƒалькрозом (1865-1950), стала протиле≠жн≥стю традиц≥йн≥й "сп≥вацьк≥й" концепц≥њ музичного вихованн€. ¬она була реакц≥Їю музиканта-педагога на однобокий ≥нтелектуал≥зм шк≥льного навчанн€, коли т≥ло перебуваЇ у безд≥€льност≥; на обмежен≥сть ф≥зичних зан€ть, коли ≥нертн≥ розум ≥' почутт€. ѕрацюючи з д≥тьми, ∆ак-ƒалькроз д≥йшов висновку, що головними недол≥ками традиц≥йноњ методики Ї ≥зольо≠ван≥сть вид≥в д≥€льност≥ й под≥л процесу ос€гненн€ музики на низку навчаль≠них дисципл≥н, позбавленн€ музичного вихованн€ його сутн≥сноњ основи Ч-емоц≥йност≥. ѕоверненн€ процесу музичного вихованн€ до емоц≥йност≥ та розвиток справжньоњ музикальност≥ можлив≥ лише на шл€ху естетичного ос€гненн€ музики та њњ виражальних засоб≥в. Ќайважлив≥ше у музичному - навчанн≥ Ч попереднЇ ≥ супутнЇ ос€гненн€ музики. ¬ихованн€ музикаль≠ност≥ немислиме поза музичним сприйманн€м. Ћише повноц≥нне сприйман≠н€ закладаЇ основу музикальност≥ дитини, т≥льки на ц≥й основ≥ можливе навчанн€ ≥ подальший музичний розвиток. "ћузичне вихованн€ повинно повн≥стю ірунтуватис€ на слуханн≥ або у будь-€кому раз≥ на сприйманн≥ музичних €вищ", Ч п≥дкреслював ∆ак-ƒалькроз [21, с. 198].

Ўл€хи ≥ засоби вихованн€, обран≥ видатними педагогами - музикантами, в≥дображають њх власн≥ переконанн€, розвиток педагог≥ки ≥ мистецтвознавс≠тва, особливост≥ функц≥онуванн€ музичного мистецтва у сусп≥льств≥, народн≥ традиц≥њ, практику музично-виховноњ роботи. ¬ласне цим ≥ по€снюЇтьс€ така в≥дм≥нн≥сть у п≥дходах до зм≥сту й методики навчально-виховноњ роботи.

«розум≥ло, що жодна з розгл€нутих методик не може бути використана у наших школах €к ц≥л≥сна система. ”крањнська музична педагог≥ка маЇ своњ принципов≥ засади, опираЇтьс€ передус≥м на дос€гненн€ нац≥ональноњ культури, устален≥ виховн≥ традиц≥њ, досв≥д музикуванн€, навчальн≥ можли≠вост≥ тощо. ѕроте ірунтовне знанн€ методичних систем ∆ак-ƒалькроза, ќрфа ≥  ода€ необх≥дне, бо в кожн≥й з них творчий учитель зможе знайти багато практичних метод≥в ≥ прийом≥в навчанн€ учн≥в.

«окрема, значну ц≥нн≥сть становл€ть методичн≥ знах≥дки ≈. ∆ак-ƒальк≠роза, €к≥ доц≥льно використовувати ≥ розвивати. якщо розгл€нути ≥дењ ∆ак-ƒалькроза через призму украњнськоњ музичноњ етнопедагог≥ки, можна ви€вити њх близьк≥сть до народних традиц≥й музичного вихованн€. …детьс€ про дит€ч≥ ≥гров≥ п≥сн≥, основою €ких Ї рухи п≥д музику, ≥нсцен≥зац≥€, еле≠менти хореограф≥њ (наприклад, "ƒиби-диби", "ƒва п≥вники", "ѕодол€ноч≠ка", "«робим коло", "≤де, ≥де д≥д, д≥д", "Ѕ≥ла квочка" тощо).

ѕом≥тна близьк≥сть педагог≥чних ≥дей ∆ак-ƒалькроза й в≥домого д≥€ча украњнськоњ музичноњ культури ≥ педагога ¬. ¬ерховинц€. ” зб≥рц≥ "¬есн€но≠чка", куди ув≥йшли ≥гри з п≥сн€ми дл€ д≥тей дошк≥льного ≥ молодшого шк≥ль≠ного в≥ку, ¬. ¬ерховинець обгрунтував значенн€ музичноњ гри дл€ естетич≠ного впливу на вихованц≥в, розвитку творчого начала, музичних зд≥бностей, наголосив на благотворн≥й д≥њ музики й слова, танцю ≥ ритм≥чних рух≥в. ” доб≥рц≥ дит€чих ≥грових п≥сень з урахуванн€м њх ладотональних, мелод≥йних ≥ ритм≥чних особливостей, поЇднанн≥ ≥гор реал≥стично-побутового плану, хо≠ровод≥в ≥ танцювальних композиц≥й в≥дчутна певна система педагог≥чних погл€д≥в ¬. ¬ерховинц€, що суттЇво розвиваЇ концепц≥ю ∆ак-ƒалькроза.

—постер≥гаЇтьс€ певний зв'€зок м≥ж педагог≥чними ≥де€ми ∆ак-ƒалькро≠за ≥ —. Ћюдкевича щодо музично-ритм≥чного вихованн€ д≥тей. —. Ћюдкевич розробив методичну систему розвитку музичного слуху, що передбачала використанн€ у комплекс≥ моторику, метроритм≥чн≥ та звуковисотн≥ вправи.

¬икладене вище даЇ п≥дставу стверджувати, що використанн€ ≥дей ≥ ме≠тодичних знах≥док швейцарського педагога, з огл€ду на њх близьк≥сть до традиц≥й украњнськоњ музичноњ етнопедагог≥ки й дос€гнень педагог≥чноњ ду≠мки, може бути пл≥дним ≥ перспективним.

Ѕлизькою вчител€м музики ”крањни Ї й методична система 3.  ода€. ”горський педагог поклав у њњ основу ≥дењ, €к≥ до нього пропагував ћ. Ћеонтович (1877-1921), уславлений майстер хорових м≥н≥атюр, неперевершений ≥нтерпретатор украњнськоњ народноњ п≥сн≥ й талановитий вчитель. ѕедагог≥чн≥ ≥дењ композитора-педагога викладен≥ у пос≥бнику "ѕрактичний курс навчанн€ сп≥ву у середн≥х школах ”крањни", написанн€ €кого завершено у 1920 р. ћузичне вихованн€ у масових школах ћ. Ћеонтович пов'€зував з п≥снею €к найправдив≥шим за своЇю етичною ≥ художньою суттю життЇ≠вим €вищем. ¬≥н посл≥довно дотримувавс€ принципу визначальноњ рол≥ фоль≠клору в музичному навчанн≥ д≥тей, пропонував починати з безнотного сп≥≠ву на основ≥ народних мелод≥й, €к≥ вважав незам≥нними в оволод≥нн≥ нот≠ною грамотою. ќднак невдовз≥ ћ. Ћеонтович траг≥чно загинув, ≥ його педа≠гог≥чна спадщина, схована в арх≥вах, близько 70 рок≥в була майже нев≥до≠мою педагог≥чн≥й громадськост≥ й не могла ви€вити належного впливу на розвиток украњнськоњ музичноњ педагог≥ки.

¬идана лише у 1989 р., книга ћ. Ћеонтовича св≥дчить про те, що у 20-х роках XX ст. в ”крањн≥ склалась своЇр≥дна музично-педагог≥чна школа, €ка в≥д≥грала пом≥тну роль у вихованн≥ д≥тей. ќднак з≥ смертю сучасник≥в ≥ однодумц≥в ћ. Ћеонтовича, в≥домих композитор≥в-педагог≥в я. —тепового ≥  . —теценка, багатий творчий ≥ теоретичний матер≥али ви€вились, по сут≥, забутими. ѕедагог≥чн≥ ≥дењ Ћеонтовича, —теценка ≥ —тепового, на жаль, не знайшли у т|ш час вдумливих ≥ творчих посл≥довник≥в.

¬≥дродженн€ ≥нтересу до украњнськоњ духовноњ культури, народноњ п≥сн≥, пошуки нових шл€х≥в музичного вихованн€ спонукають до ірунтовного вивченн€ методичноњ системи 3.  ода€, можливостей використанн€ його п≥дход≥в, метод≥в ≥ прийом≥в у загальноосв≥тн≥х школах ”крањни.

ћаЇ перспективу в ”крањн≥ й педагог≥чна концепц≥€  . ќрфа, €ка за

своЇю суттю теж зб≥гаЇтьс€ з ≥де€ми в≥тчизн€них музикант≥в-педагог≥в

Ѕ, јсаф'Їва ≥ Ѕ. яворського. ƒ≥стали практичне поширенн€ й окрем≥ методичн≥ знах≥дки ќрфа: сум≥щенн€ в≥дносноњ й абсолютноњ сольм≥зац≥й, розвиток творчоњ фантаз≥њ й навичок ≥мпров≥зац≥њ за моделлю, використанн€ дит€чоњ словесноњ творчост≥, €к матер≥алу дл€ елементарного музикуванн€, простих музичних ≥нструмент≥в тощо.

ѕринципово новий напр€м у музичн≥й педагог≥ц≥ XX ст. в≥дкрила музи≠чно-виховна концепц≥€ видатного композитора ≥ педагога сучасност≥ ƒ.  а-балевського (1904-1987). ¬она ув≥брала дос€гненн€ в≥тчизн€ноњ й св≥товоњ педагог≥ки ≥ спр€мована на формуванн€ у д≥тей ц≥л≥сного естетичного ставлен≠н€ ƒо €вищ музичноњ культури. √оловний його дев≥з: "Ќавчанн€ музики Ч зас≥б, вихованн€ музикою Ч мета".

«упинимось на най≥стотн≥ших аспектах концепц≥њ ƒ.  абалевського. ћета музичного вихованн€, на його думку Ч формуванн€ музичноњ культури €к нев≥д'Їмноњ частини духовноњ культури особистост≥. јле що розум≥Їтьс€ п≥д музичною культурою взагал≥? яке ћ≥сце пос≥даЇ у н≥й музична культу≠ра особистост≥? –озгл€немо це питанн€ докладн≥ше,

” музичн≥й естетиц≥ ѕ≥д музичною культурою сусп≥льства сл≥д розум≥ти Їдн≥сть музики та њњ соц≥ального функц≥онуванн€. ÷е складна система, що об'ЇднуЇ музичн≥ ц≥нност≥ (твори ≥ њх виконавськ≥ ≥нтерпретац≥њ), ус≥ види д≥€льност≥ щодо њх —творенн€, збереженн€, в≥дтворенн€, поширенн€, сприй≠манн€ ≥ використанн€; суб'Їкт≥в такого виду д≥€льност≥ з њх знанн€ми, ум≥нн€ми ≥ навичками; в≥дпов≥дн≥ заклади з њх матер≥альною базою, що забезпе≠чують цю д≥€льн≥сть.

ћузична культура особистост≥ характеризуЇтьс€ тим, €кою м≥рою вона здатна засвоювати музичн≥ ц≥нност≥. Ќа думку ƒ.  абалевського, музичну культуру особистост≥ визначають любов до музики ≥ розум≥нн€ њњ в усьому багатств≥ форм ≥ жанр≥в; особливе "в≥дчутт€ музики", що спонукаЇ сприй≠мати њњ емоц≥йно, в≥др≥зн€ючи хорошу музику в≥д поганоњ; ум≥нн€ чути музику €к зм≥стовне мистецтво, щ№ несе в соб≥ почутт€ ≥ думки людини, життЇв≥ образи й асоц≥ац≥њ, здатн≥сть в≥дчувати внутр≥шн≥й зв'€зок м≥ж характером музики ≥ характером виконанн€ тощо. ќтже, п≥д музичною культурою особистост≥ розум≥ють њњ ≥ндив≥дуальний соц≥ально-художн≥й досв≥д у сфер≥ музичного мистецтва, зм≥ст естетичного, ц≥нн≥с≠ного, особист≥сного ставленн€ до музики.

Ќа в≥дм≥ну в≥д ≈. ∆ак-ƒалькроза,  . ќрфа ≥ 3.  ода€, ƒ.  абалевський вважав, що в основ≥ музичного вихованн€ лежить активне сприйманн€ му≠зики. "Ћише тод≥ музика може виконати свою естетичну, п≥знавальну ≥ виховну роль, коли д≥ти навчатьс€ по-справжньому чути њњ й роздумувати про нењ, Ч п≥дкреслював педагог. Ч —правжнЇ, в≥дчуте ≥ продумане сприй≠манн€ музики Ч основа ус≥х форм прилученн€ до музики, тому що при цьому актив≥зуЇтьс€ внутр≥шн≥й духовний св≥т учн≥в, њх почутт€ ≥ думки. ѕоза сприйманн€м музика €к мистецтво взагал≥ не ≥снуЇ".

”чн≥ мдють учитис€ сприймати музику в будь-€к≥й форм≥ сп≥лкуванн€ з нею, п≥д час сп≥ву, гри на музичних ≥нструментах, у процес≥ власне слухан≠н€ тощо.

ƒ.  абалевський п≥дкреслював важлив≥сть хорового сп≥ву дл€ форму≠ванн€ музичноњ культури школ€р≥в. ”весь процес навчанн€ сп≥ву маЇ спри≠€ти активному, зац≥кавленому ≥ творчому ставленню учн≥в до музики. ѕоступове набутт€ виконавськоњ майстерност≥ й збагаченн€ загальноњ музи≠чноњ культури д≥тей стають передумовами њх прагненн€ до дос€гненн€, нав≥ть при масовому музичному вихованн≥, р≥вн€ справжнього мистецтва. " ожен клас Ч хор! Ч ось ≥деал, до €кого маЇ спр€мовуватис€ це прагненн€", Ч писав педагог.

ѕри цьому дл€ д≥тей не повинно ≥снувати жодних правил ≥ вправ, в≥до≠кремлених в≥д живоњ музики, що вимагають заучуванн€ ≥ багаторазових. повторень. ѕрот€гом ус≥Їњ роботи маЇ панувати захоплююче мистецтво.

ƒос€гненню мети музичного вихованн€ п≥дпор€дковане й вивченн€ му≠зичноњ грамоти, €ку ƒ.  абалевський розум≥Ї значно ширше Ч €к музичну грамотн≥сть, тобто здатн≥сть сприймати музику €к живе й образне мистец≠тво, народжене житт€м ≥ нерозривно пов'€зане з ним. «асвоЇнн€ нотноњ грамоти не Ї самоц≥ллю ≥ повн≥стю п≥дпор€дковане виховним за≠вданн€м.

–озгл€нут≥ концептуальн≥ п≥дходи до музичного вихованн€ визначили методичну новизну створеноњ п≥д кер≥вництвом ƒ.  абалевського шк≥льноњ програми з музики. њњ особлив≥стю Ї, насамперед, тематична побудова, що

дало змогу об'Їднати ус≥ види музичноњ д≥€льност≥ д≥тей (сп≥в, вивченн€ музичноњ грамоти, гра на музичних ≥нструментах, ≥мпров≥зац≥€, ритм≥чн≥ рухи п≥д музику, власне слуханн€ тощо) на одному уроц≥. ÷≥л≥сн≥сть уроку дос€гаЇтьс€ за рахунок Їдност≥ ус≥х складових елемент≥в, оск≥льки в осно≠ву його побудови покладен≥ не р≥зн≥ види д≥€льност≥, а р≥зн≥ гран≥ музики €к Їдиного ц≥лого. ÷е даЇ змогу вносити в урок будь-€к≥ контрасти, необ≠х≥дн≥ дл€ п≥дтримуванн€ уваги учн≥в, створенн€ творчоњ атмосфери. ‘ор≠муванн€ музичноњ культури Ч основа уроку, його зм≥ст, €кий може мати р≥зне художньо-педагог≥чне вт≥ленн€, адже неск≥нченно р≥зноман≥тним Ї музичне мистецтво ≥ житт€, €ке воно в≥дображаЇ.

«апропонований принцип тематизму, €к ≥ вс€ музично-педагог≥чна кон≠цепц≥€, проростаЇ з музики ≥ на музику опираЇтьс€, природно пов'€зуЇ музику €к мистецтво з музикою €к шк≥льним предметом. “еми програми мають музично-естетичний, а-не т≥льки навчально-музичний характер ≥ в≥д≠кривають реальну можлив≥сть дос€гненн€ ц≥л≥сност≥ та Їдност≥ навчально≠го процесу не лише в межах одного уроку, а й прот€гом чверт≥, п≥вр≥чч€, навчального року ≥ всього навчального курсу. ÷≥ теми Ч своЇр≥дн≥ принципи розвитку музичного сприйманн€ школ€р≥в. «м≥ст ≥ лог≥ка тематизму визна≠чаютьс€ особливост€ми розвитку художнього мисленн€ д≥тей, накопичен≠н€м практичного досв≥ду, можливост€ми усв≥домленн€ зв'€зк≥в музики з житт€м. ¬окально-хоровими, музично-ритм≥чними та ≥ншими практичними навичками учн≥ оволод≥вають у т≥сному зв'€зку ≥з засвоЇнн€м конкретноњ теми. “аким чином, принцип тематизму виступаЇ важливим вих≥дним поло≠женн€м, на €кому вибудовуЇтьс€ шк≥льна програма.

Ќаступною особлив≥стю програми Ї њњ ор≥Їнтац≥€ на попередн≥й життЇ≠вий ≥ музичний досв≥д учн≥в, €кий, поступово збагачуючись, даЇ змогу на≠копичувати, розвивати ≥ закр≥плювати набут≥ музичн≥ враженн€. ¬≥дправ≠ними точками виступають п≥сн€, танецьмарш Чголовн≥ типи (жанри) музики, найб≥льш поширен≥, прост≥ й доступн≥ д≥т€м. як основа ус≥Їњ музики взагал≥, п≥сн€, танець ≥ марш дають змогу об'Їднати велике музичне мистецтво з музичними зан€тт€ми у школ≥, зробити процес навчанн€ емо≠ц≥йно привабливим ≥ захоплюючим. ¬они стають над≥йними м≥стками, €ки≠ми учн≥ не спогл€дально ≥ теоретично, а безпосередньо, через власне сприй≠манн€ ≥ виконанн€, можуть ув≥йти до будь-€коњ царини музичного мистец≠тва.

≤дењ ƒ.  абалевського в≥дкрили реальний шл€х до вир≥шенн€ таких основоположних проблем музичноњ педагог≥ки, €к вихованн€ ≥нтересу до музики, захопленн€ нею; визначенн€ основи музичного вихованн€, його мети ≥ завдань; дос€гненн€ ц≥л≥сност≥ уроку музики всупереч традиц≥йному, дробленню його на мало пов'€зан≥ м≥ж собою частини (сп≥в, музична грамо≠та, слуханн€ музики тощо); подоланн€ суперечностей м≥ж зм≥стом! струк≠турою навчанн€, розриву м≥ж декларац≥Їю високих ≥дей та конкретним зм≥стом програми тощо. ¬они покладен≥ в основу методичноњ системи, зда≠тноњ практично забезпечити розкритт€ загальнолюдських ц≥нностей у му≠зиц≥ й на ц≥й основ≥ сформувати духовну сферу особистост≥. ј це €к≥сно новий етап розробки проблем музично-творчого розвитку д≥тей. ” науково≠му вир≥шенн≥ цих проблем пол€гаЇ основа т≥Їњ наступност≥, що пов'€зуЇ програму ƒ.  абалевського з пошуками Ѕ. јсаф'Їва, ѕ. Ѕлонського, Ќ. Ѕрюсовоњ, Ќ. √родзенськоњ, —. Ўацького ≥ ¬. Ўацькоњ, Ѕ. яворського, накопиченим передовим педагог≥чним досв≥дом.

 

як ц≥л≥сна система, музично-педагог≥чна концепц≥€ ƒ.  абалевського веде:

■ в≥д вузькоњ мети (музичного розвитку Ч в старих програмах) Ч до мети у широкому культурному контекст≥: формуванн€ духовноњ культури;

■ в≥д музики €к засобу навчанн€ Ч до музики €к джерела ≥ предмета духовного сп≥лкуванн€;

■ в≥д викладанн€ музики €к шк≥льного предмета (науки) до викладанн€ музики €к мистецтва, €к частини духовноњ культури людства;

■ в≥д зм≥сту предмета "ћузика" €к суми знань, ум≥нь ≥ навичок Ч до зм≥сту €к живого художньо-педагог≥чного процесу, €к художньо-педагог≥≠чного сп≥лкуванн€;

■ в≥д ототожненн€ процесу сприйманн€ музики лише з одним видом д≥€льност≥ (слуханн€) Ч до сприйманн€ €к основи музичного вихованн€;

■ в≥д вузько-соц≥альних завдань, пов'€заних з формуванн€м навичок слуханн€ музики, сп≥ву по нотах, хорових навичок Ч до завдань ц≥л≥сно-особист≥сного розвитку людини;

■ в≥д загально-дидактичних принцип≥в, формально перенесених на урок музики Ч до принцип≥в педагог≥ки мистецтва, зумовлених ≥нтонац≥йно-об≠разною природою музики;

■ в≥д програми, в основ≥ €коњ лежить репертуарний принцип Ч до про≠грами, що проростаЇ з музики ≥ на музику опираЇтьс€, орган≥чно поЇднуЇ р≥зноман≥тний матер≥ал ≥ види д≥€льност≥;

■ в≥д стих≥йного накопиченн€ музично-слухового досв≥ду Ч до ц≥ле≠спр€мованого формуванн€ цього досв≥ду €к прообразу художньоњ культу≠ри.

Ќазиваючи програму ƒ.  абалевського новаторською, п≥дкреслимо, що не вс≥ њњ положенн€ Ї новими. «окрема, висунута ƒ.  абалевським ≥де€ пер≠шооснови трьох сфер музики значно ран≥ше знайшла своЇр≥дне в≥добра≠женн€ у погл€дах —. Ћюдкевича, €кий вид≥л€в п≥сню, танець ≥ марш €к фун≠дамент складних форм вокальноњ та ≥нструментальноњ музики. ќднак саме ƒ.  абалевському належить заслуга у педагог≥чному осмисленн≥ й методи≠чному вт≥ленн≥ ц≥Їњ ≥дењ, що покладена в основу його концепц≥њ.

Ќе новим Ї й тематичний принцип побудови навчальноњ програми Ч в≥н уже багато стол≥ть використовуЇтьс€ у програмах з математики, ф≥зики, ≥стор≥њ, зустр≥чавс€ ≥ в де€ких програмах з музики. ѕроте новаторство ƒ.  абалЇвського ви€вилось у тому, що в≥н в≥дкрив такий зм≥ст ≥ лог≥ку тематизму, €кий виходить з музики ≥ особливостей њњ засвоЇнн€ й оволод≥нн€ д≥тьми, зробив високе музичне мистецтво доступним ≥ зрозум≥лим шко≠л€рам. ћузикант-педагог опиравс€ на досв≥д в≥тчизн€ноњ школи, теоретичн≥ розробки, вид≥л€ючи, насамперед, прац≥ Ѕ. јсаф'Їва, ¬. Ўацькоњ, Ќ. √ро≠дзенськоњ. ќднак, вз€та у ц≥лому, програма вказуЇ на принципово нов≥ на≠пр€ми у музичн≥й педагог≥ц≥.

ѕор≥вн€нн€ методичних компонент системи ≈. ∆ак-ƒалькроза,  . ќрфа, 3.  ода€ ≥ ƒ.  абалевського показуЇ, €к розвивалас€ музично-педагог≥чна думка у XX ст. (див. табл. 1). ” кожн≥й систем≥ Ї своЇр≥дн≥ нов≥ риси, ≥ водночас жодна з них не Ї абсолютно ориг≥нальною. ќчевидно, що специ≠ф≥чн≥сть будь-€коњ розгл€нутоњ системи пол€гаЇ не в принципов≥й новизн≥ складових елемент≥в, а в њх специф≥чному поЇднанн≥. —аме синтетичний характер кожноњ ≥з систем, що грунтуЇтьс€ на своЇр≥дному поЇднанн≥ дидак≠тично ц≥нних елемент≥в, визначаЇ ориг≥нальн≥сть того чи ≥ншого шл€ху му≠зичного вихованн€.

” цьому план≥ методична система ƒ.  абалевського виступаЇ в≥нцем му≠зичноњ педагог≥ки XX ст., оск≥льки ув≥брала ≥дењ його попередник≥в ≥ ірун≠туЇтьс€ на м≥цному методолог≥чному фундамент≥ сучасних наук: музикоз≠навства, педагог≥ки, психолог≥њ, соц≥олог≥њ тощо.

ѕрогресивн≥сть ≥ ефективн≥сть педагог≥чноњ концепц≥њ ƒ.  абалевського визначили њњ пров≥дну роль у вдосконаленн≥ системи музичного вихованн€ в загальноосв≥тн≥х школах ”крањни. ∆иттЇв≥сть ≥ перспективн≥сть створе≠них на њњ основ≥ програм пол€гаЇ у тому, що вони в≥дпов≥дають розбудовчим процесам у школ≥, дають змогу подолати стереотипи застар≥лого педа≠гог≥чного мисленн€, повною м≥рою використати передовий педагог≥чний досв≥д, урахувати рег≥ональн≥ традиц≥њ, забезпечити формуванн€ музичноњ культури школ€р≥в на основ≥ украњнськоњ нац≥ональноњ культури.

 

 

“аблиц€ 1





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1393 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћучша€ месть Ц огромный успех. © ‘рэнк —инатра
==> читать все изречени€...

2051 - | 1931 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.018 с.