Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≤нтегральна оц≥нка ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥ ≥нновац≥йних п≥дприЇмств




ѕЋјЌ

1. ƒжерела ≥нвестуванн€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ п≥дприЇмств
2. ƒжерела використанн€ ≥нвестиц≥йних ресурс≥в дл€ ≥нновац≥йного розвитку п≥дприЇмств
3. ≤нтегральна оц≥нка ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥ ≥нновац≥йних п≥дприЇмств
4. ќбірунтуванн€ заход≥в щодо п≥двищенн€ ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥ ≥нновац≥йних п≥дприЇмств

 


1. ƒжерела ≥нвестуванн€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ п≥дприЇмств

 

≤нвестуванн€ зд≥йснюЇтьс€ насамперед за рахунок науково-технолог≥чного прогресу, що даЇ можлив≥сть здешевити основний кап≥тал ≥ зменшити його витрати на одиницю продукц≥њ. ћодель теор≥њ ≥нвестиц≥йного процесу  . ћаркса включаЇ категор≥ю ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥, €ку в≥н передбачив задовго до того, €к вона стала актуальною. ¬≥н зробив висновок, що ≥нновац≥њ Ї чинником, з одного боку, що протистоњть натиску ринку на виробника, а з ≥ншого Ц Ї засобом, що стимулюЇ ≥нвестуванн€.  р≥м того, ≥нновац≥њ н≥велюють д≥ю закон≥в спаду виробничих фактор≥в ≥ вир≥шують проблему обмеженост≥ ресурс≥в. «аощадженн€ з метою виробничого ≥нвестуванн€, за ћарксом, використовуютьс€ в результат≥ конкурентноњ боротьби за переваги, що даЇ можлив≥сть упровадженн€ новоњ техн≥ки у виробництво ≥ забезпеченн€ найб≥льшого прибутку. ≤нвестиц≥њ та ≥нновац≥њ дуже близьк≥ галуз≥ ринку, а, отже, будь-€ка ≥нвестиц≥йна тактика, €ку передбачаЇ п≥дприЇмство, безпосередньо спр€мовуватиме ≥нновац≥йну д≥€льн≥сть у ту ж ц≥льову сферу його життЇд≥€льност≥. ≤нвестиц≥њ та ≥нновац≥њ Ц дв≥ нерозривно пов'€зан≥ м≥ж собою сфери економ≥чноњ д≥€льност≥, що у найб≥льш≥й м≥р≥ були ≥ залишаютьс€ уражен≥ кризою. «агальна ситуац≥€ на ринку склалас€ таким чином, що ≥нновац≥њ, котр≥ ран≥ше зд≥йснювалис€ за рахунок централ≥зованих джерел, звелис€ до м≥зерно малоњ величини, у той час €к ≥нвестиц≥њ, що волод≥ли внутр≥шньою структурою, втратили њњ ≥ стали зд≥йснюватис€ безладно та неорган≥зовано, стимулюючи т≥льки короткостроков≥ ц≥л≥ ≥нвестор≥в. ¬их≥д з даноњ ситуац≥њ т≥льки один Ц подоланн€ насл≥дк≥в економ≥чноњ кризи неможливе без ≥нновац≥йно-≥нвестиц≥йного бума, в≥дновленн€ основного кап≥талу на принципово нов≥й, конкурентоспроможн≥й основ≥. ќтже, кап≥тальн≥ вкладенн€ без ≥нновац≥й не мають сенсу, оск≥льки безглуздо в≥дтворювати застар≥ле обладнанн€, що не користуЇтьс€ попитом ≥ до того ж з високими витратами ресурс≥в. “аким чином, ≥нновац≥њ без ≥нвестиц≥йного забезпеченн€ нереальн≥.

Ќайб≥льш важливим моментом у ≥нвестиц≥йно-≥нновац≥йних в≥дносинах р≥зного роду п≥дприЇмств на ринку, в умовах ризику ≥ невизначеност≥ останнього, Ї перенесенн€ розгл€нутих вище теоретичних м≥ркувань на практичний грунт. √оловним елементом ≥нновац≥йно-≥нвестиц≥йного механ≥зму Ї ф≥нансове забезпеченн€ ≥нновац≥йних проект≥в ≥ в≥дпов≥дних програм. ќсновна увага прид≥л€Їтьс€ пошуку джерел ф≥нансуванн€. Ѕудь- €кий зах≥дний ≥нвестор перш н≥ж п≥ти на пр€м≥ вкладенн€ чи на наданн€ кредиту, докладно досл≥джуЇ п≥дприЇмство, перев≥р€Ї його ≥м≥дж ≥ команду, квал≥ф≥кац≥ю менеджер≥в ≥ прац≥вник≥в та ≥н. ≤ т≥льки п≥сл€ цього розгл€даЇтьс€ б≥знес-план, ефективн≥сть проекту ≥ т. ≥н.

јктив≥зац≥€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ п≥дприЇмств в умовах ринковоњ економ≥ки вимагаЇ вкладенн€ кошт≥в у розробку й освоЇнн€ ≥нновац≥й. ƒл€ отриманн€ прибутку, п≥двищенн€ ефективност≥ д≥€льност≥ п≥дприЇмства, а також отриманн€ соц≥ально-економ≥чного ефекту необх≥дне пост≥йне ≥нновац≥йне оновленн€ виробництва. ѕри цьому емп≥рично встановлено таку залежн≥сть: чим б≥льше усп≥х, на €кий розраховуЇ п≥дприЇмець у майбутньому, тим б≥льше витрати, до €ких в≥н маЇ бути готовий сьогодн≥. “аким чином, дл€ п≥дприЇмства ф≥нансуванн€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ Ї критичною складовою процесу комерц≥ал≥зац≥њ результат≥в досл≥джень ≥ досл≥дно-конструкторськоњ д≥€льност≥. « огл€ду на це ф≥нансуванн€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ повинно в≥дбуватис€ з дотриманн€м таких принцип≥в: лог≥чн≥сть, обірунтован≥сть та юридична захищен≥сть використаних прийом≥в ≥ механ≥зм≥в; р≥зноман≥тн≥сть джерел ≥нвестуванн€; адаптивн≥сть та гнучк≥сть, що передбачають пост≥йну перебудову €к ус≥Їњ системи ф≥нансуванн€, так ≥ њњ окремих елемент≥в на динам≥чно зм≥нюван≥ умови зовн≥шнього середовища з метою максим≥зац≥њ ефективност≥.

≤нвестиц≥њ в ≥нновац≥йному процес≥ в≥д≥грають важливу роль на вс≥х його стад≥€х, починаючи з пошуку ≥дењ, маркетингу ≥нновац≥й, ≥нвестуванн€, виробництва ≥нновац≥й, просуванн€ ≥нновац≥й, реал≥зац≥њ ≥нновац≥й, оц≥нки ефективност≥ ≥нновац≥й та завершуючи стад≥Їю диверсиф≥кац≥њ. ¬иход€чи з цього, п≥д ≥нвестиц≥йним забезпеченн€м розум≥ютьс€ ≥снуюч≥ реальн≥ та потенц≥йн≥ можливост≥ п≥дприЇмства використовувати зовн≥шн≥ та внутр≥шн≥ ≥нвестиц≥йн≥ ресурси за стратег≥чними напр€мками функц≥онуванн€, розвитку та ви€вленн€ привабливих обТЇкт≥в вкладанн€.

“аким чином, при зд≥йсненн≥ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ п≥дприЇмство стикаЇтьс€ з проблемою њњ ф≥нансуванн€ та пошуку найб≥льш виг≥дних джерел формуванн€ ≥нвестиц≥йних ресурс≥в. ƒл€ визначенн€ та анал≥зу можливих джерел ≥нвестуванн€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ п≥дприЇмства, а також њх класиф≥кац≥њ перш за все необх≥дно розмежувати пон€тт€ Ђф≥нансов≥ ресурсиї та Ђф≥нансов≥ джерелаї.

‘≥нансов≥ ресурси - це кошти, €к≥ залучаютьс€ до ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ [48]. ƒоповненим з точки зору мети залученн€ Ї таке визначенн€ [49]: ф≥нансов≥ ресурси - це вс≥ види актив≥в (кошт≥в), що вкладаютьс€ в ≥нновац≥йну д≥€льн≥сть з метою отриманн€ прибутку. ѕересада ј.ј. [50] вважаЇ, що ф≥нансов≥ ресурси - це грошов≥ кошти, що знаход€тьс€ в розпор€дженн≥ субТЇкта господарюванн€ ≥ спр€мовуютьс€ на розвиток п≥дприЇмницькоњ д≥€льност≥, утриманн€ обТЇкт≥в невиробничоњ сфери, на споживанн€ та створенн€ резерв≥в. “аким чином, ф≥нансов≥ ресурси Ї економ≥чною основою ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ п≥дприЇмства, €к≥ включають зовн≥шн≥ матер≥альн≥ форми ф≥нансових актив≥в.

ўодо зм≥сту пон€тт€ Ђф≥нансов≥ джерелаї, то в економ≥чн≥й л≥тератур≥ ≥снують три основн≥ п≥дходи. ѕерший базуЇтьс€ на ототожненн≥ пон€ть Ђф≥нансов≥ ресурсиї ≥ Ђф≥нансов≥ джерелаї [51]. «г≥дно з другим п≥дходом джерелами ф≥нансуванн€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ виступають суб'Їкти р≥зних форм господарюванн€, а саме: п≥дприЇмства, ф≥нансово-промислов≥ групи, малий ≥нновац≥йний б≥знес, ≥нвестиц≥йн≥ та ≥нновац≥йн≥ фонди, органи м≥сцевого самовр€дуванн€, приватн≥ особи тощо. ¬с≥ вони беруть участь у господарському процес≥ й тим самим спри€ють розвитку ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥. “рет≥й теоретичний п≥дх≥д розгл€даЇ ф≥нансов≥ джерела €к дещо первинне по в≥дношенню до ф≥нансових ресурс≥в, €к кошти, з €ких формуютьс€ останн≥ [52]. Ќа нашу думку, саме трет≥й п≥дх≥д Ї б≥льш рац≥ональним з точки зору дисертац≥йного досл≥дженн€.  р≥м того, сл≥д враховувати на€вн≥сть особливих в≥дносин, €к≥ виникають при формуванн≥ ф≥нансових ресурс≥в з того чи ≥ншого джерела.

—п≥вв≥дношенн€ ≥ структура ф≥нансових актив≥в, €к≥ залучаютьс€ дл€ ≥нвестуванн€, в значн≥й м≥р≥ визначаютьс€ орган≥зац≥йно-правовою формою господарюванн€.

ѕерел≥к ус≥х можливих джерел ф≥нансуванн€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ в ”крањн≥ подано у ст. 18 «акону ”крањни Ђѕро ≥нновац≥йну д≥€льн≥стьї [21], а саме за рахунок:

кошт≥в ƒержавного бюджету ”крањни;

кошт≥в м≥сцевих бюджет≥в ≥ кошт≥в бюджету јвтономноњ –еспубл≥ки  рим;

власних кошт≥в спец≥ал≥зованих державних ≥ комунальних ≥нновац≥йних ф≥нансово-кредитних установ;

власних чи позичених кошт≥в суб'Їкт≥в ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥;

кошт≥в (≥нвестиц≥й) будь-€ких ф≥зичних ≥ юридичних ос≥б;

≥нших джерел, не заборонених законодавством ”крањни.

јнал≥з класиф≥кац≥њ джерел ф≥нансуванн€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥, запропонованоњ украњнським законодавством, дозвол€Ї зробити висновок про використанн€ п≥дходу, заснованого на ≥Їрарх≥њ бюджетноњ системи ”крањни, а також р≥зноман≥тт€ суб'Їкт≥в ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥. јналог≥чний п≥дх≥д спостер≥гаЇмо ≥ в рос≥йському законодавств≥ з певними особливост€ми в≥дпов≥дно до федеративного державного устрою –ос≥њ.

–озгл€немо точки зору фах≥вц≥в з питанн€ розпод≥лу джерел формуванн€ ≥нвестиц≥йних ресурс≥в щодо ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ за р≥зними ознаками. ” робот≥ [48] у ц≥лому вс≥ джерела ф≥нансуванн€ под≥лено на централ≥зован≥ (бюджетн≥) та децентрал≥зован≥ (позабюджетн≥). « урахуванн€м даного п≥дходу проанал≥зуЇмо можлив≥ ознаки класиф≥кац≥њ джерел ≥нвестуванн€ ≥нновац≥й, €к≥ використовують р≥зн≥ автори.

“ак, за в≥дносинами до власност≥ автори [23; 24; 18; 53] розр≥зн€ють власн≥, залучен≥ та позичен≥ ф≥нансов≥ ресурси. ƒо власних джерел ф≥нансуванн€ ≥нновац≥й автори [48] в≥днос€ть прибуток, амортизац≥йн≥ в≥драхуванн€, внутр≥шн≥ господарськ≥ резерви п≥дприЇмства, а також кошти, що виплачуютьс€ органами страхуванн€ у вигл€д≥ в≥дшкодуванн€ шкоди, завданоњ авар≥€ми, стих≥йним лихом, тощо. √рупи позикових джерел ф≥нансуванн€ становл€ть ус≥ види кредит≥в: кредити банк≥в та кредитних орган≥зац≥й, кошти в≥д ем≥с≥њ обл≥гац≥й, ц≥льов≥ державн≥ кредити, податков≥ кредити, кредити м≥жнародних та ≥ноземних ≥нвестор≥в. ƒо залучених джерел ф≥нансуванн€ належать кошти, отриман≥ в≥д розм≥щенн€ звичайних акц≥й, кошти в≥д ем≥с≥њ ≥нвестиц≥йних сертиф≥кат≥в, вкладенн€ ≥нвестор≥в до статутного фонду п≥дприЇмства, а також безоплатно надан≥ кошти.

«а видами власност≥ автори [23; 24; 47; 18] розр≥зн€ють так≥ ≥нвестиц≥йн≥ ресурси: державн≥, субТЇкт≥в господарюванн€ (комерц≥йного та некомерц≥йного характеру), ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ.

¬важаЇмо, що розгл€нута ознака класиф≥кац≥њ джерел ≥нвестуванн€ т≥сно взаЇмоповТ€зана з њх розпод≥лом на внутр≥шн≥ та зовн≥шн≥ джерела тобто за засобом залученн€. ÷е найб≥льш загальний розпод≥л джерел ф≥нансуванн€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ п≥дприЇмства, що зустр≥чаЇтьс€ в економ≥чн≥й л≥тератур≥. ƒо внутр≥шн≥х джерел ф≥нансуванн€ в≥днос€тьс€ нац≥ональн≥ джерела, власн≥ кошти п≥дприЇмств, ресурси ф≥нансового ринку, заощадженн€, бюджетн≥ ≥нновац≥йн≥ асигнуванн€; до зовн≥шн≥х - ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ в ≥нновац≥йн≥ проекти, кредити, позики.

ƒосл≥дженн€ та анал≥з наведених п≥дход≥в до розпод≥лу джерел ф≥нансуванн€ за засобом залученн€ на внутр≥шн≥ та зовн≥шн≥ дозволили ви€вити суттЇву особлив≥сть. јвтор [54] розгл€даЇ р≥вн≥ формуванн€ джерел ф≥нансуванн€ з позиц≥њ п≥дприЇмства, вид≥л€ючи при цьому лише найвищий та найнижчий р≥вн≥ - державний ≥ п≥дприЇмства. –азом з тим державне ф≥нансуванн€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ зд≥йснюЇтьс€, €к правило, у межах державноњ п≥дтримки ≥нновац≥йноњ активност≥ на нац≥ональному, галузевому та рег≥ональному р≥вн€х, що, на нашу думку, маЇ знайти своЇ в≥дображенн€ в класиф≥кац≥њ. јвтори [48] вважають також, що дл€ визначенн€ структури ф≥нансуванн€ ≥нновац≥йного проекту доц≥льно було б враховувати також класиф≥кац≥ю джерел ф≥нансуванн€ за ступенем генерац≥њ ризику. «а цим критер≥Їм вони вид≥л€ють безризиков≥ джерела та джерела, що генерують ризик. ƒо першоњ групи належать джерела ф≥нансуванн€, використанн€ €ких не зб≥льшуЇ ризики п≥дприЇмства: прибуток, амортизац≥йн≥ в≥драхуванн€, внутр≥шнЇ системне ц≥льове ф≥нансуванн€ (надходженн€ кошт≥в на конкретн≥ ц≥л≥ в≥д вищоњ орган≥зац≥њ до нижчоњ). ƒо джерел, що генерують ризик належать позичен≥ та залучен≥ кошти.

¬важаЇмо, що в умовах ринку не може бути безризикових джерел ф≥нансуванн€, особливо в ≥нновац≥йн≥й д≥€льност≥ п≥дприЇмств, оск≥льки ≥нновац≥йним проектам властива найб≥льша ризикован≥сть у пор≥вн€нн≥ з ≥нвестиц≥йними. ¬иход€чи з теор≥њ ризик≥в дисертант пропонуЇ за ступенем ризику розпод≥л€ти джерела ф≥нансуванн€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ п≥дприЇмств на низько-, середньо- та високоризиков≥.

Ќа основ≥ анал≥зу та систематизац≥њ л≥тератури були ви€влен≥ так≥ п≥дходи автор≥в до класиф≥кац≥њ джерел:

- макроеконом≥чний;

- м≥кроеконом≥чний;

- комб≥нований.

Ѕ≥льш≥сть економ≥ст≥в под≥л€ють можлив≥ джерела формуванн€ ≥нвестиц≥йних ресурс≥в дл€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ за розгл€нутими ознаками. « урахуванн€м п≥дход≥в та досл≥дженн€ дисертанта пропонуЇтьс€ така класиф≥кац≥€ джерел ≥нвестиц≥йного забезпеченн€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ (рис. 1.3).

Ќа нашу думку, ус≥ п≥дходи мають право на ≥снуванн€, тому що п≥дприЇмство Ц це в≥дкрита, складна, динам≥чна, соц≥ально-економ≥чна й еколог≥чно в≥дносно незалежна система [47 ], €ка входить у в≥дпов≥дну систему вищого пор€дку (мезо- та макросистеми). —истеми зовн≥шнього й внутр≥шнього середовища впливають на результати д≥€льност≥ сучасного п≥дприЇмства. «абезпеченн€ ефективност≥ управл≥нн€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ п≥дприЇмства потребуЇ вид≥ленн€ окремих вид≥в та класиф≥кац≥ю джерел ≥нвестиц≥йного забезпеченн€ за ознаками, що в≥дпов≥дають вимогам субТЇкту господарюванн€ на сучасному етап≥.

ѕропонуЇтьс€ до практичного використанн€ п≥дприЇмствам ус≥х форм власност≥ та орган≥зац≥йно-правовоњ форми господарюванн€ класиф≥кац≥€ за ознаками щодо розпод≥лу джерел ≥нвестиц≥йного забезпеченн€ на:

1) власн≥, залучен≥ та позиков≥;

2) внутр≥шн≥ й зовн≥шн≥, що в≥дпов≥дають вимогам до використанн€ цього п≥дходу у систем≥ управл≥нн€ п≥дприЇмством.

¬нутр≥шн≥ джерела залежать в≥д конкретних параметр≥в ≥ викликан≥ внутр≥шн≥ми факторами, умовамита результатами д≥€льност≥ п≥дприЇмства. «овн≥шн≥ми Ї джерела, €к≥ необх≥дно залучати в ≥нновац≥йну д≥€льн≥сть на основ≥ ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥ €к п≥дприЇмства, так ≥ конкретного ≥нновац≥йного проекту.

 


–ис. 1.3. «апропонована класиф≥кац≥€ джерел ≥нвестиц≥йних ресурс≥в дл€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥

 

ќтже, дл€ ф≥нансуванн€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ жодне з розгл€нутих джерел не може використовуватись €к Їдиний вар≥ант. ƒжерела ≥нвестиц≥йних ресурс≥в р≥зноман≥тн≥, але це не означаЇ, що в п≥дприЇмства Ї значн≥ можливост≥ дл€ вибору. √оловне правильно оц≥нити позитивн≥ й негативн≥ властивост≥ кожного джерела кошт≥в, визначити реальну ц≥ну джерела дл€ п≥дприЇмства.

ѕроведен≥ досл≥дженн€ джерел ≥нвестуванн€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ дозволили узагальнити потенц≥йн≥ джерела за њх видами дл€ кожного п≥дприЇмства (рис. 1.4).

 

 
 

 

 


–ис.1.4. ƒжерела ≥нвестиц≥йного забезпеченн€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ промислових п≥дприЇмств

—л≥д памТ€тати, що залученн€ тих чи ≥нших джерел дл€ ф≥нансуванн€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ значно розр≥зн€Їтьс€ залежно в≥д р≥вн€ ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥, властивого кожному окремому п≥дприЇмству та ≥нновац≥йному проекту (≥нновац≥йному обТЇкту). ѕ≥дприЇмства, €к≥ характеризуютьс€ б≥льш високим р≥внем ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥, в≥дпов≥дно мають б≥льше можливостей залученн€ сторонн≥х ≥нвестиц≥йних ресурс≥в дл€ ф≥нансуванн€ ≥нновац≥йного проекту.

 

 

2. ƒжерела використанн€ ≥нвестиц≥йних ресурс≥в ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ п≥дприЇмства

 

Ќезважаючи на загальне визнанн€ пр≥оритетност≥ ≥нновац≥йних процес≥в дл€ економ≥чного розвитку держави, сучасний стан системи ф≥нансового забезпеченн€ ≥нновац≥йноњ сфери ”крањни €к одного з ключових фактор≥в ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ св≥дчить про њњ кризу, неспроможн≥сть створити необх≥дн≥ умови дл€ реал≥зац≥њ ≥снуючого ≥нновац≥йного потенц≥алу крањни. «начна к≥льк≥сть п≥дприЇмств внасл≥док кризи неплатеж≥в, р≥зкого зменшенн€ фонд≥в в≥дновленн€ й нагромадженн€, низького ступен€ узгодженост≥ ф≥нансово-кредитноњ, бюджетно-податковоњ та ц≥новоњ пол≥тики, недосконалост≥ правовоњ бази мають обмежен≥ можливост≥ щодо моб≥л≥зац≥њ й подальшого використанн€ кошт≥в дл€ техн≥чного переоснащенн€ та розширенн€ виробництва. Ќа жаль, ф≥нансов≥ умови забезпеченн€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ в ”крањн≥ неспри€тлив≥, практично одержати кредит на ≥нновац≥йний проект можливо лише в ≥ноземних фондах. ¬≥тчизн€н≥ банки не ризикують ≥нвестувати не т≥льки ≥нновац≥йн≥ проекти, але й виробництво. ” найкращому раз≥ банки обслуговують ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥йн≥ внески.

ƒл€ того щоб стати повноправним суб'Їктом ринковоњ економ≥ки, п≥дприЇмству необх≥дно навчитис€ самост≥йно зд≥йснювати пошук джерел ф≥нансуванн€, виб≥р ефективних технолог≥й, здатних забезпечити конкурентоспроможн≥сть виготовленоњ продукц≥њ, анал≥зувати ринки збуту, встановлювати зв'€зки з постачальниками й ≥н. «г≥дно з √осподарським кодексом ”крањни [59] суб'Їктам господарюванн€ надаЇтьс€ достатн€ самост≥йн≥сть у виробничо-господарськ≥й д≥€льност≥, включаючи ≥нновац≥йно-≥нвестиц≥йну. ѕ≥дприЇмства мають право вибору напр€мк≥в та обс€г≥в використанн€ прибутку, що залишаЇтьс€ п≥сл€ сплати обов'€зкових платеж≥в; визначенн€ обс€г≥в фонду оплати прац≥; перспектив розвитку своЇњ д≥€льност≥; проведенн€ матер≥ально-техн≥чного постачанн€ й кап≥тального буд≥вництва через систему пр€мих договор≥в; ≥нш≥ посередницьк≥ операц≥њ; встановленн€ ц≥н на продукц≥ю ≥ майно.

јнал≥з структури джерел ф≥нансуванн€ ≥нновац≥й на р≥вн≥ п≥дприЇмства у крањнах з ринковою економ≥кою св≥дчить про те, що частка внутр≥шн≥х джерел у загальному обс€з≥ ф≥нансуванн€ в р≥зних крањнах ≥стотно коливаЇтьс€. Ќаприклад, —Ўј й ¬еликобритан≥€ характеризуютьс€ високою часткою власних кошт≥в у загальному обс€з≥ ф≥нансуванн€, а Ќ≥меччина ≥ япон≥€ в≥др≥зн€ютьс€ високою питомою вагою залучених ≥ позичених кошт≥в.

Ќа в≥дм≥ну в≥д розвинених крањн, що спираютьс€ на сформовану й в≥дпрацьовану ф≥нансову систему, засновану на р≥зноман≥тност≥ форм ≥ джерел ≥нвестуванн€, в ”крањн≥ сектор ф≥нансуванн€ ≥нновац≥й ще фактично не сформований. ”крањнська економ≥ка в≥дчуваЇ велику потребу у зростанн≥ кап≥талу. ѕ≥дприЇмство будь-€коњ форми власност≥, €кщо йому не байдуже власне майбутнЇ, обовТ€зково залучаЇ кап≥тал дл€ розширенн€ виробництва, використовуючи при цьому альтернативн≥ способи чи њх комб≥нац≥њ. ƒл€ цих ц≥лей необх≥дний всеб≥чний пор≥вн€льний анал≥з кожного способу, оц≥нка його недол≥к≥в та переваг, що дасть можлив≥сть прийн€ти правильне р≥шенн€ щодо ≥нвестуванн€.

“ому доц≥льно провести б≥льш докладний розгл€д кожного з можливих джерел ф≥нансуванн€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ з погл€ду м≥кроеконом≥чного п≥дходу на класиф≥кац≥ю джерел (рис. 2.2).

—ьогодн≥ використанн€ власних кошт≥в дл€ ф≥нансуванн€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ доступне пор≥вн€но великим, пост≥йно працюючим п≥дприЇмствам, значна частина €ких припадаЇ на акц≥онерн≥ товариства.

 

 


–ис. 2.2. ƒжерела ≥нвестиц≥йних ресурс≥в

 

јмортизац≥йн≥ в≥драхуванн€ - одне з найб≥льш легко створюваних ≥ використовуваних джерел ф≥нансуванн€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ в розвинених крањнах. ¬оно становить близько 40% загального обс€гу поточних ≥ кап≥тальних витрат п≥дприЇмств. «а рахунок цього джерела ф≥нансуЇтьс€ понад 60% ≥нвестиц≥й в основний кап≥тал. ѕриблизно на такому ж р≥вн≥ цей показник був у 80-х роках минулого стол≥тт€ в ”крањн≥ [22]. ѕеревага цього джерела ≥нвестиц≥й у пор≥вн€нн≥ з ≥ншими пол€гаЇ в тому, що кошти завжди залишаютьс€ в розпор€дженн≥ п≥дприЇмства.

¬ розвинених крањнах найзначн≥шим джерелом власних кошт≥в дл€ зд≥йсненн€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ на п≥дприЇмств≥ Ї прибуток. ѕрибуток €к ще одне джерело власних кошт≥в у розвинених крањнах припадаЇ 30% кап≥тальних витрат на ≥нвестуванн€. „астина прибутку, що направл€Їтьс€ на ≥нвестиц≥йн≥ ц≥л≥, акумулюЇтьс€ у фонд≥ нагромадженн€ або ≥нших фондах аналог≥чного призначенн€, створюваних на п≥дприЇмств≥. ¬ ”крањн≥ прибуток поки ще не Ї над≥йним джерелом дл€ ≥нвестуванн€, оск≥льки за останн≥ 10 рок≥в в≥н в≥дносно ¬¬ѕ зменшивс€ з 60 до 40%. «а даними ≤нституту стратег≥чних досл≥джень, за рахунок оподаткуванн€ прибутку вилучаЇтьс€ в≥д 55 до 85% прибутку [60].  р≥м того, частка збиткових п≥дприЇмств у загальн≥й к≥лькост≥ п≥дприЇмств ”крањни, €к ≥ ран≥ше, досить значна ≥ становить близько 40%.

≤ншим джерелом ф≥нансуванн€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ можуть бути кошти, одержан≥ господарюючими суб'Їктами в результат≥ реал≥зац≥њ невикористаних або неефективно використаних основних фонд≥в. ” планово-адм≥н≥стративн≥й економ≥ц≥ були створен≥ п≥дприЇмства-г≥ганти, що мали величезн≥ виробнич≥ потужност≥, але зараз ≥нвестиц≥йна та ≥нновац≥йна д≥€льн≥сть на таких п≥дприЇмствах ускладнена через високу обмежен≥сть ф≥нансових ресурс≥в.

¬ид≥л€ють й ≥нш≥ джерела власних кошт≥в: довгостроков≥ ф≥нансов≥ вкладенн€ минулих рок≥в, строк погашенн€ €ких зак≥нчуЇтьс€ в цьому ж роц≥; страхов≥ суми в≥дшкодуванн€ збитк≥в, викликан≥ втратою майна. ќднак њхн€ частка в загальному обс€з≥ власних кошт≥в наст≥льки незначна, що б≥льш≥сть фах≥вц≥в дане джерело не беруть до уваги.

¬икористанн€ власного кап≥талу дл€ ф≥нансуванн€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ маЇ так≥ позитивн≥ ознаки: проста процедура залученн€; б≥льш висока спроможн≥сть регенерувати прибутки (п≥д час њх використанн€ непотр≥бно сплачувати позиковий процент); зниженн€ ризику банкрутства.

–азом з тим власний кап≥тал маЇ ≥ де€к≥ недол≥ки: обмежен≥сть обс€г≥в залученн€, а отже, ≥ розширенн€ д≥€льност≥ п≥дприЇмства п≥д час спри€тливих ринкових умов; висока варт≥сть пор≥вн€но з ≥ншими альтернативними джерелами ф≥нансуванн€.

“аким чином, п≥дприЇмство, що використовуЇ т≥льки власн≥ кошти дл€ ф≥нансуванн€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥, маЇ найвищу ф≥нансову стаб≥льн≥сть, проте обмежуЇ темпи розвитку (оск≥льки не може забезпечити формуванн€ необх≥дного додаткового обс€гу актив≥в у пер≥оди спри€тливоњ конТюнктури ринку) ≥ не використовуЇ ф≥нансових можливостей приросту прибутку на вкладений кап≥тал.

—еред позикових джерел найб≥льшу частку становл€ть кредитн≥ ресурси. ≤сторично кредити, €к≥ надаютьс€ банками, кредитними й ф≥нансовими установами, Ї найб≥льш важливим джерелом дл€ ф≥нансуванн€ зростаючих галузей промисловост≥ в багатьох крањнах, особливо на ранн≥х стад≥€х розвитку компан≥й. ” зах≥дн≥й економ≥ц≥ банк≥вська ставка в≥дсотка за кредит Ї низькою в пор≥вн€нн≥ з необх≥дною в≥ддачею в≥д ≥нвестиц≥й дл€ венчурного кап≥талу. «вичайно при ф≥нансуванн≥ проект≥в з високою нормою прибутковост≥ ≥нвестиц≥й, €к≥ швидко реал≥зуютьс€, використовують кредитний механ≥зм. ƒл€ ф≥нансуванн€ залучають банк≥вськ≥, довго- ≥ короткостроков≥ кредити держави, ≥ноземних ≥ в≥тчизн€них кредитор≥в у ф≥нансов≥й форм≥, а також комерц≥йн≥ товарн≥ кредити у форм≥ л≥зингу.

” в≥тчизн€н≥й економ≥чн≥й л≥тератур≥ практично вс≥ автори одностайно стверджують, що кредитний механ≥зм в ≥нновац≥йн≥й сфер≥, €кий стих≥йно сформувавс€ в перех≥дному пер≥од≥, не в≥дпов≥даЇ сучасним вимогам забезпеченн€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ ≥нвестиц≥йними ресурсами.

ƒл€ вдосконаленн€ ≥нвестиц≥йного забезпеченн€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ п≥дприЇмств ”крањн≥ потр≥бн≥ нов≥ альтернативн≥ джерела ≥нвестиц≥йних ресурс≥в, серед €ких у першу чергу доц≥льно розгл€нути питанн€ розвитку венчурного ф≥нансуванн€, €ке в розвинутих крањнах Ї одним з важливих напр€мк≥в п≥дтримки середнього та малого ≥нновац≥йного п≥дприЇмництва, ф≥нансуванн€ науково-досл≥дних роб≥т.

—ьогодн≥ —Ўј ≥ крањни ™вропи переживають бум венчурного ≥нвестуванн€. “ак, у —Ўј в минулому стол≥тт≥ венчурними кап≥тал≥стами вкладалос€ в середньому 3 - 5 млрд дол —Ўј на р≥к у б≥льш н≥ж 1000 компан≥й. ј на початку XXI стол≥тт€ ц€ сума становила 59,5 млрд дол. —Ўј уже в 3962 компан≥њ. јналог≥чна ситуац≥€ спостер≥гаЇтьс€ ≥ в ™вроп≥. ” –ос≥њ венчурн≥ фонди стали створюватис€ з ≥н≥ц≥ативи ™вропейського Ѕанку –еконструкц≥њ ≥ –озвитку (™Ѕ––).

” розвинених крањнах, €к правило, венчурн≥ ф≥рми користуютьс€ п≥дтримкою держави.  ошти венчурного кап≥талу спр€мовуютьс€ в т≥ сфери, в €ких через високий ризик банк≥вський сектор почуваЇ себе непевно. Ќа в≥дм≥ну в≥д банк≥в венчурн≥ фонди можуть надавати своњ кошти, не вимагаючи при цьому €кого-небудь забезпеченн€ (застави) або спр€мовувати њх на куп≥влю звичайних або прив≥лейованих акц≥й. ѕрибуток у венчурного ≥нвестора виникаЇ тод≥, коли мене 5 - 7 рок≥в з моменту ≥нвестуванн€ ≥ в≥н зможе продати пакет акц≥й, що належав йому, за ц≥ною, €ка у к≥лька раз≥в перевищуватиме перв≥сне вкладенн€. ¬енчурне ф≥нансуванн€ носить довгостроковий характер. ” спроб≥ знизити ризикован≥сть вкладень венчурн≥ фонди диверсиф≥кують портфель проект≥в. ќднак дл€ того щоб компенсувати високий ризик ≥ довгий пер≥од окупност≥ ≥нвестиц≥й, венчурний кап≥тал повинен мати високу прибутков≥сть, €ка маЇ перевищувати р≥вень ≥нфл€ц≥њ ≥ прибутков≥сть б≥льш забезпечених тип≥в ≥нвестиц≥й, таких, наприклад, €к державн≥ обл≥гац≥њ. “аким чином, венчурний кап≥тал п≥дтримуЇ т≥льки найб≥льш перспективн≥ компан≥њ [62].

ѕрикладом ефективного використанн€ венчурного кап≥талу Ї сучасн≥ г≥ганти комп'ютерного б≥знесу, так≥, €к DEC, Apple Computers, Compaq, Sun Microsystems, Microsoft, Lotus, Intel.

–озвиток венчурного ф≥нансуванн€ в ”крањн≥ не можна назвати задов≥льним.  ≥льк≥сть венчурних ≥нвестор≥в в держав≥ на сьогодн≥шн≥й день надто мала, до того ж серед них зовс≥м в≥дсутн≥ венчурн≥ фонди з в≥тчизн€ним кап≥талом. Ќа сьогодн≥шн≥й день в ”крањн≥ д≥Ї близько 20 заруб≥жних венчурних фонд≥в, ≥нвестиц≥њ €ких спр€мован≥ на розвиток наукоЇмних ≥ перспективних виробництв, в основному на х≥м≥чну, харчову, машинобуд≥вну та енергетичну галуз≥. «а оц≥нками ћ≥неконом≥ки ”крањни, обс€г ринку венчурного кап≥талу становить приблизно 400 млн дол. —Ўј. Ќайб≥льшими фондами Ї Western NIS Enterprise Fund (кап≥тал у розм≥р≥ 150 млн дол. —Ўј), пр≥оритетними галуз€ми дл€ ≥нвестиц≥й €кого стали харчова промислов≥сть, с≥льське господарство, виробництво буд≥вельних матер≥ал≥в; а також Sigma Blazer (кап≥тал у розм≥р≥ 100 млн дол. —Ўј). ѕрикладом венчурного ф≥нансуванн€ в ”крањн≥ Ї кондитерський концерн Ђј.¬. .ї ≥ виробник морозива Ђ“ро€ндаї. ¬енчурне п≥дприЇмство “ќ¬ ЂAVenturesї сп≥льно з PHLburg Technologies створило ÷ентр комерц≥ал≥зац≥њ технолог≥й, €кий фактично займаЇтьс€ пошуком замовник≥в на проведенн€ науково-досл≥дних роб≥т украњнськими п≥дприЇмствами. Ќа жаль, в ”крањн≥ поки що немаЇ в≥тчизн€них венчурних фонд≥в.

ѕодоланн€ негативних тенденц≥й в становленн≥ й розвитку сектора венчурного кап≥талу, адаптац≥€ його до реал≥й нашоњ держави дозволить йому стати одним з найперспективн≥ших джерел ф≥нансових ресурс≥в дл€ актив≥зац≥њ ≥нновац≥йних процес≥в в ”крањн≥.

ќдним з учасник≥в механ≥зму моб≥л≥зац≥њ позичених кошт≥в Ї пенс≥йн≥ фонди - пор≥вн€но нов≥ учасники ф≥нансового ринку, а й тому в ”крањн≥ ще недостатньо розвинен≥ на в≥дм≥ну в≥д зах≥дних крањн, де пенс≥йн≥ фонди м≥цно зайн€ли свою н≥шу на ринку ф≥нансових послуг ≥ Ї одним ≥з джерел ≥нвестиц≥йних кошт≥в. «начно б≥льш≥ можливост≥ мають недержавн≥ пенс≥йн≥ фонди, кошти €ких передбачаЇтьс€ ≥нвестувати в приваблив≥ ц≥нн≥ папери. ¬ ”крањн≥ зареЇстровано 110 недержавних пенс≥йних фонд≥в, 15 з них об'Їдналис€ в јсоц≥ац≥ю недержавних пенс≥йних фонд≥в [63]. «а даними јсоц≥ац≥њ станом на к≥нець 2006 р. загальн≥ активи фонд≥в становили 0,03% ¬¬ѕ, у той час €к у розвинених крањнах обс€г ≥нвестиц≥й недержавних пенс≥йних фонд≥в значно перевищуЇ половину ¬¬ѕ.

’олдингов≥ компан≥њ також можуть бути одним з джерел ф≥нансуванн€ ≥нновац≥й. ” св≥тов≥й практиц≥ холдингов≥ компан≥њ Ї ф≥нансовими центрами. ѕеревагою холдингових структур Ї централ≥зоване ф≥нансово-економ≥чне управл≥нн€. ’олдинги характеризуютьс€ високим р≥внем акц≥онерного кап≥талу. «а допомогою холдингу вир≥шуютьс€ економ≥чн≥ проблеми, €к≥ п≥дприЇмство не спроможне вир≥шити самост≥йно: розробка та реал≥зац≥€ складних техн≥чних програм, освоЇнн€ високих технолог≥й, одержанн€ значних сум кредит≥в тощо. ¬ ”крањн≥ Ї невеликий досв≥д формуванн€ холдингових систем. ‘ормуванн€ холдинг≥в в ”крањн≥ й ≥нших крањнах —Ќƒ почалос€ Ђзверхуї шл€хом реорган≥зац≥њ колишн≥х в≥домств ≥ ком≥тет≥в. ” процес≥ акц≥онуванн€ п≥дприЇмств в≥дбувалос€ об'Їднанн€ контрольних пакет≥в ≥ передача њхньому центру - материнськ≥й компан≥њ. ќднак майже половина державних холдингових компан≥й ви€вилас€ у 2003 роц≥ збитковими, а прибуток ≥нших становив в≥д 20 до 25 тис. грн [64].

≤нвестиц≥йн≥ компан≥њ та фонди Ї ≥нститутами сп≥льного ≥нвестуванн€ й розгл€даютьс€ €к альтернативне джерело ф≥нансуванн€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥.Ќайб≥льшого розвитку вони набули в промислово розвинених крањнах (—Ўј,  анад≥, јнгл≥њ, ‘ранц≥њ, япон≥њ). ” —Ўј близько 6 тис. таких фонд≥в, ≥ на њхню долю припадаЇ близько 10% вс≥х ф≥нансових актив≥в крањни ≥ њхн≥ми ≥нвесторами Ї 40% населенн€. –озвиток цих фонд≥в спостер≥гаЇтьс€ ≥ в ™вроп≥ [65].

Ќа початку 90-х рок≥в минулого стол≥тт€ в ”крањн≥ також почали створюватис€ ≥нвестиц≥йн≥ фонди й компан≥њ, а вже в 2000 рр. функц≥онувало 240 ≥нвестиц≥йних компан≥й ≥ фонд≥в, 204 б≥рж≥, 17 б≥знес-≥нкубатор≥в. ѓх по€ва в ”крањн≥ повТ€зана, головним чином, ≥з приватизац≥Їю. «араз в ”крањн≥ з тих фонд≥в, €к≥ починали працювати ще з приватизац≥йними майновими сертиф≥катами у середин≥ 90-х рок≥в, функц≥онуЇ 61. ≤нвестиц≥йних компан≥й залишилось 49. ќдн≥Їю ≥з задач ≥нвестиц≥йних фонд≥в ≥ компан≥й на сучасному етап≥ Ї акумулюванн€ ≥нвестиц≥йних кошт≥в з метою њх вкладанн€ в ≥нновац≥йну д≥€льн≥сть п≥дприЇмств. ‘актором, що зменшуЇ ≥нтерес до ≥нвестиц≥йних фонд≥в ≥ компан≥й, Ї те, що в ”крањн≥ практично д≥ють т≥льки фонди закритого типу, €к≥ становл€ть 95% в≥д загальноњ њх к≥лькост≥.

” груп≥ джерел ф≥нансуванн€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ п≥дприЇмства окремо сл≥д розгл€нути таке джерело, €к факторинг. ƒл€ економ≥ки ”крањни факторинг Ї новим €вищем. …ого по€ва була визначена певними економ≥чними передумовами. „ерез брак власних кошт≥в п≥дприЇмств та нев≥рно побудовану пол≥тику кредитуванн€ стан суб'Їкт≥в господарюванн€ в ”крањн≥ значно пог≥ршивс€. «окрема, гостроти набула проблема неплатеж≥в, браку об≥гових кошт≥в, що, в свою чергу, порушило баланс деб≥торськоњ та кредиторськоњ заборгованост≥. « аналог≥чною проблемою з≥ткнулис€ зах≥дноЇвропейськ≥ компан≥њ 20 - 30 рок≥в тому. —аме вони знайшли вих≥д ≥з нењ, використовуючи такий новий продукт ринку ф≥нансових послуг, €к факторинг. ¬≥дпов≥дно до ст. 350 √осподарського кодексу ”крањни [259 факторинг Ї банк≥вською операц≥Їю у вигл€д≥ придбанн€ банком права вимоги в грошов≥й форм≥ за поставлен≥ товари чи надан≥ послуги з прийн€тт€м ризику виконанн€ такоњ вимоги, а також прийом платеж≥в. ≤ншими словами, факторинг - це р≥зновид торгово-ком≥с≥йноњ операц≥њ, що пов'€заний з кредитуванн€м оборотного кап≥талу кл≥Їнта ≥ пол€гаЇ в поступц≥ кл≥Їнтом-постачальником плат≥жних вимог за поставлен≥ товари й права одержанн€ платежу за них. √оловне завданн€ факторингу - забезпечити таку систему взаЇмов≥дносин ≥з покупцем, за €коњ постачальник м≥г би надавати конкурентн≥ в≥дстрочки платеж≥в, не в≥дчуваючи при цьому деф≥циту власних об≥гових кошт≥в. ÷е можливо завд€ки достроковому ф≥нансуванню постачанн€ з в≥дстрочкою платежу банком-фактором у зручному дл€ постачальника режим≥. “аким чином, факторингове обслуговуванн€ надасть можлив≥сть прискорити об≥гов≥сть грошових кошт≥в у розрахунках ≥ тим самим одержати не лише економ≥ю цих кошт≥в, а й п≥двищити ефективн≥сть виробництва. “акож будуть певною м≥рою вир≥шен≥ проблеми браку ≥нвестиц≥йних ресурс≥в ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥.

јктуальн≥сть розвитку л≥зингу в ”крањн≥ обумовлена насамперед потребою величезноњ к≥лькост≥ в≥тчизн€них п≥дприЇмств у оновленн≥ обладнанн€. ƒл€ де€ких галузей економ≥ки, де знос основних фонд≥в подекуди с€гаЇ 80%, л≥зинг Ї Їдиною можлив≥стю придбати б≥льш досконале обладнанн€. ÷е в≥дносно дешевий та доступний ≥нструмент, застосуванн€ €кого стимулюЇ ≥нновац≥њ на виробництв≥ та п≥двищуЇ конкурентоспроможн≥сть товару. ѕор≥внюючи, наприклад, ≥з довгостроковим кредитуванн€м, л≥зинг набагато доступн≥ший хоча б тому, що при оформленн≥ л≥зингу непотр≥бно оформлювати заставу. як ≥нвестиц≥йний ≥нструмент л≥зинг багато в чому визначаЇ макроеконом≥чн≥ показники пров≥дних економ≥чно розвинених крањн. ¬ обс€з≥ ≥нвестиц≥й по континентах частка л≥зингових операц≥й становить понад 30%. –озрахунки ≥ практика л≥зинговоњ д≥€льност≥ показують, що економ≥чна ефективн≥сть л≥зингу становить в≥д 7 до 15% у пор≥вн€нн≥ з використанн€м кредитних ресурс≥в.

≤нвестиц≥йний селенг Ї одн≥Їю з нових форм залученн€ ≥нвестиц≥йних ресурс≥в, використовуваний де€кими компан≥€ми –ос≥њ та ”крањни. ” заруб≥жн≥й практиц≥ селенг перетворивс€ на один з найважлив≥ших ≥нструмент≥в ф≥нансуванн€ ≥нвестиц≥й та ≥нновац≥й у р≥зних сферах б≥знесу [66]. ¬ ”крањн≥ ж це джерело поки не може одержати широкого поширенн€ ≥ достатнього розвитку. ÷ьому перешкоджаЇ низка фактор≥в: нерозвинен≥сть ≥нфраструктури л≥зингового й селенгового ринк≥в, в≥дсутн≥сть необх≥дного ≥нформац≥йного забезпеченн€ даного сектора, низька платоспроможн≥сть п≥дприЇмств; брак квал≥ф≥кованих кадр≥в.

” розвинених крањнах страхов≥ компан≥њ в≥днос€тьс€ до числа ≥нституц≥ональних посередник≥в. јкумулюючи значн≥ кошти у форм≥ страхових резерв≥в, компан≥њ розм≥щують њх на ф≥нансових ринках. ” ¬еликобритан≥њ, наприклад, страхов≥ ≥нвестиц≥њ становл€ть майже 53% њхнього загального обс€гу. ќсоблив≥стю в≥тчизн€ного страхового ринку Ї в≥дсутн≥сть транснац≥ональних страхових компан≥й. ”крањнське законодавство не забезпечуЇ можливостей дл€ њхнього створенн€, що обумовлено захистом в≥тчизн€ноњ страховоњ системи в≥д конкуренц≥њ з боку ≥ноземних страхових компан≥й.

“аким чином позиковий кап≥тал характеризуЇтьс€ такими позитивними особливост€ми:

- достатньо широк≥ можливост≥ залученн€;

- забезпеченн€ п≥двищенн€ ф≥нансового потенц≥алу п≥дприЇмства ≥ темп≥в зростанн€ обс€г≥в його господарськоњ д≥€льност≥;

Ќедол≥ками позикового кап≥талу Ї:

- використанн€ цього кап≥талу генеруЇ б≥льш висок≥ господарськ≥ ризики Ц ризик зниженн€ ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ та зниженн€ кредитоспроможност≥;

- високий р≥вень залежност≥ вартост≥ позикового кап≥талу в≥д конТюнктури ринку;

- складн≥сть процедури залученн€.

ѕ≥дприЇмство, що використовуЇ позиковий кап≥тал, маЇ б≥льш високий потенц≥ал свого розвитку ≥ можливост≥ приросту ф≥нансовоњ рентабельност≥ д≥€льност≥.  р≥м того, субТЇкту господарюванн€, що зд≥йснюЇ ф≥нансуванн€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ за рахунок зовн≥шн≥х джерел, можуть бути надан≥ п≥льги в≥дпов≥дно до чинного «акону ”крањни Ђѕро ≥нновац≥йну д≥€льн≥стьї [21]. “ак, зг≥дно з≥ ст. 17 закону суб'Їктам ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ дл€ виконанн€ ними ≥нновац≥йних проект≥в може бути надана ф≥нансова п≥дтримка шл€хом:

а) повного безв≥дсоткового кредитуванн€ (на умовах ≥нфл€ц≥йноњ ≥ндексац≥њ) пр≥оритетних ≥нновац≥йних проект≥в за рахунок кошт≥в ƒержавного бюджету ”крањни, кошт≥в бюджету јвтономноњ –еспубл≥ки  рим та кошт≥в м≥сцевих бюджет≥в;

б) часткового (до 50%) безв≥дсоткового кредитуванн€ (на умовах ≥нфл€ц≥йноњ ≥ндексац≥њ) ≥нновац≥йних проект≥в за рахунок кошт≥в ƒержавного бюджету ”крањни, кошт≥в бюджету јвтономноњ –еспубл≥ки  рим та кошт≥в м≥сцевих бюджет≥в за умови залученн€ до ф≥нансуванн€ проекту решти необх≥дних кошт≥в виконавц€ проекту ≥ (або) ≥нших суб'Їкт≥в ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥;

в) повноњ чи частковоњ компенсац≥њ (за рахунок кошт≥в ƒержавного бюджету ”крањни, кошт≥в бюджету јвтономноњ –еспубл≥ки  рим та кошт≥в м≥сцевих бюджет≥в) в≥дсотк≥в, сплачуваних суб'Їктами ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ комерц≥йним банкам та ≥ншим ф≥нансово-кредитним установам за кредитуванн€ ≥нновац≥йних проект≥в;

г) наданн€ державних гарант≥й комерц≥йним банкам, що зд≥йснюють кредитуванн€ пр≥оритетних ≥нновац≥йних проект≥в;

д) майнового страхуванн€ реал≥зац≥њ ≥нновац≥йних проект≥в у страховик≥в.

ƒжерело ф≥нансуванн€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ п≥дприЇмства, €к залучен≥ кошти, маЇ велику потенц≥йну Їмн≥сть та можлив≥сть використанн€. —еред залучених джерел ф≥нансуванн€ ≥нвестиц≥й у першу чергу необх≥дно розгл€нути можлив≥сть використанн€ акц≥онерного кап≥талу. ÷е джерело може бути використане п≥дприЇмствами та њхн≥ми самост≥йними структурами (доч≥рн≥ми п≥дприЇмствами), створюваними у форм≥ акц≥онерних товариств. ѕроблеми ф≥нансуванн€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ Ї досить актуальними на сучасному етап≥ розвитку п≥дприЇмництва, але питанн€ саме ем≥с≥йного ф≥нансуванн€ розгл€даютьс€ лише невеликим колом економ≥ст≥в ≥ залишаютьс€ невивченими в межах ф≥нансуванн€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ п≥дприЇмства.

—ьогодн≥ в ”крањн≥ ем≥с≥€ ц≥нних папер≥в п≥дприЇмством з метою залученн€ кошт≥в необх≥дна у зв'€зку з економ≥чною ситуац≥Їю, що склалас€, деф≥цитом власних кошт≥в, в≥дсутн≥стю централ≥зованого ≥нвестуванн€, високою варт≥стю банк≥вських кредит≥в. «б≥льшенн€ статутного кап≥талу в≥дбуваЇтьс€ за рахунок додаткових внеск≥в акц≥онер≥в, ре≥нвестиц≥њ нарахованих див≥денд≥в, ≥ндексац≥њ балансовоњ вартост≥ основних.

 ожне з цих джерел зб≥льшенн€ статутного фонду та залученн€ ф≥нансових ресурс≥в маЇ насл≥дки €к з економ≥чноњ точки зору, так ≥ з точки зору в≥дносин у сам≥й орган≥зац≥њ [48]. –озгл€немо головн≥ з них.

1) ≈м≥с≥€ нових акц≥й за рахунок додаткових внеск≥в:

- економ≥чн≥ насл≥дки: реальне зб≥льшенн€ оборотних кошт≥в, пол≥пшенн€ сп≥вв≥дношенн€ власного та позичкового кап≥талу. Ќегативн≥ насл≥дки: зб≥льшенн€ зобов'€зань по систем≥ виплачуваних див≥денд≥в при в≥дсутност≥ адекватного приросту чистого прибутку; виникненн€ впливових акц≥онер≥в з числа конкурент≥в та використанн€ вкладених кошт≥в на утриманн€ економ≥чного зростанн€ чи на припиненн€ д≥€льност≥;

- корпоративн≥ насл≥дки: зменшенн€ частки в статутному фонд≥ та ступен€ впливу тих акц≥онер≥в, що не мають можливост≥ нарощувати своњ вкладенн€ в п≥дприЇмство; можлив≥сть виникненн€ нових крупних конкурент≥в.

2) –е≥нвестиц≥€ див≥денд≥в (виплата див≥денд≥в за акц≥€ми):

- економ≥чн≥ насл≥дки: запоб≥гаЇ в≥двол≥канню оборотних кошт≥в на грошов≥ виплати акц≥онерам, пол≥пшуЇ сп≥вв≥дношенн€ власного та позикового кап≥талу;

- корпоративн≥ насл≥дки: перерозпод≥л частки в статутному фонд≥ та ступен€ впливу на користь тих акц≥онер≥в, що погодились спр€мувати див≥денди на ≥нвестуванн€ до статутного фонду.

3) «б≥льшенн€ статутного фонду за рахунок ≥ндексац≥њ основних фонд≥в:

- економ≥чн≥ насл≥дки: не спри€Ї реальному зростанню оборотних кошт≥в та зб≥льшенню частки власного кап≥талу;

- корпоративн≥ насл≥дки: не маЇ своњм результатом перерозпод≥л часток, але робить важким скуповуванн€ акц≥й у др≥бних акц≥онер≥в, тому що зб≥льшуЇ њх субТЇктивну варт≥сть в очах таких ≥нвестор≥в.

ƒл€ п≥дприЇмства, €ке маЇ на мет≥ розширенн€ статутного кап≥талу дл€ ф≥нансуванн€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥, значний ≥нтерес становить зб≥льшенн€ статутного фонду за рахунок додаткових внеск≥в акц≥онер≥в. ÷е даЇ можлив≥сть залучати нових ≥нвестор≥в, €к≥ ще не Ї акц≥онерами п≥дприЇмства, але мають значну суму в≥льних кошт≥в та використовують отриман≥ кошти на розвиток б≥знесу.

≤нновац≥йно-активн≥ п≥дприЇмства ≥ншоњ форми власност≥, н≥ж акц≥онерн≥ товариства, можуть залучати додатков≥ кошти ≥ за допомогою джерел позичкового кап≥талу, тобто шл€хом випуску обл≥гац≥й, €к≥ останн≥м часом створюють конкуренц≥ю комерц≥йним кредитам. јле до випуску обл≥гац≥й не можуть вдаватис€ т≥льки-но створен≥ п≥дприЇмства.

¬ ”крањн≥, незважаючи на значн≥ масштаби корпоративного сектора, роль ц≥нних папер≥в, що ем≥туютьс€ ним, у ф≥нансуванн≥ ≥нвестиц≥й незначна. ѕо€снюЇтьс€ це в≥дсутн≥стю у реальних ≥ потенц≥йних ≥нвестор≥в можливостей зд≥йснювати кап≥таловкладенн€ в реальний сектор. ƒ≥йсно, нов≥ власники значноњ частини приватизованих п≥дприЇмств або не зац≥кавлен≥, або неспроможн≥ приступити до њх структурноњ перебудови, €ка потребуЇ ≥нвестиц≥й, котр≥ моб≥л≥зуютьс€ за допомогою ем≥с≥њ ц≥нних папер≥в. —аме ем≥с≥€ ц≥нних папер≥в може стати альтернативним джерелом формуванн€ ф≥нансових ресурс≥в п≥дприЇмства щодо ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥. ¬ останн≥ роки украњнськ≥ п≥дприЇмства все б≥льше використовують цей спос≥б ф≥нансуванн€ своЇњ д≥€льност≥, про що св≥дчать дан≥ ƒержавноњ ком≥с≥њ з ц≥нних папер≥в ≥ фондового ринку (ƒ ÷ѕ‘–) за 2007 р≥к [67]. «г≥дно з наведеними даними обс€ги випуск≥в акц≥й та обл≥гац≥й п≥дприЇмств за останн≥ роки значно зросли, що св≥дчить про можлив≥сть застосуванн€ украњнськими п≥дприЇмствами ем≥с≥йного ф≥нансуванн€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ на перспективу.

¬ останн≥ роки ем≥с≥€ обл≥гац≥й стаЇ привабливим способом залученн€ кошт≥в дл€ п≥дприЇмств, тому що саме корпоративн≥ обл≥гац≥њ виступають €к альтернатива комерц≥йним кредитам. якщо проанал≥зувати структуру ем≥тент≥в обл≥гац≥й, €к≥ мають в≥льний об≥г на ринку, то можна зробити висновок, що на ринку представлен≥ обл≥гац≥њ фактично з ус≥х найб≥льш привабливих галузей (табл. 2.4).

 ≥льк≥сна структура ем≥тент≥в обл≥гац≥й не Ї р≥вном≥рною. јнал≥з дох≥дност≥ обл≥гац≥й за галузевим принципом показуЇ, що найб≥льшу дох≥дн≥сть мають обл≥гац≥њ високотехнолог≥чних ем≥тент≥в та ф≥нансових установ. —ередн€ дох≥дн≥сть обл≥гац≥й високотехнолог≥чних компан≥й становить трохи б≥льше 21,11%. ÷е св≥дчить про приваблив≥сть ц≥нних папер≥в ≥нновац≥йно активних п≥дприЇмств, адже висок≥ технолог≥њ Ї нев≥д'Їмною частиною ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥.

“аблиц€ 2.4

√алузева структура ем≥тент≥в обл≥гац≥й

√алузь —ередн≥й терм≥н об≥гу обл≥гац≥й до погашенн€, дн≥в —ередн€ дох≥дн≥сть обл≥гац≥й, % —ередн€ дох≥дн≥сть обл≥гац≥й, %  ≥льк≥сть ем≥тент≥в обл≥гац≥й
до погашенн€ за один день
—фера послуг банк≥вська сфера 401,5 17,44 0,075  
страхов≥ компан≥њ та торг≥вц≥ ц≥н-ними паперами 527,5 20,92 0,041  
торг≥вл€ 605,4 15,73 0,022  
буд≥вництво 1070,0 19,21 0,018  
телекомун≥кац≥њ та висок≥ техно-лог≥њ 635,3 21,11 0,037  
ѕромислов≥сть металург≥йна 427,8 18,30 0,062  
х≥м≥чна 302,0 18,50 0,060  
нафтогазова 490,4 17,06 0,039  
харчова 785,7 17,02 0,030  
машинобуду-ванн€ 662,0 17,23 0,026  
фармацевтична 666,0 17,96 0,027  

 

Ќа основ≥ проведеного досл≥дженн€ залученн€ кошт≥в дл€ ф≥нансуванн€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ п≥дприЇмства шл€хом ем≥с≥њ акц≥й та обл≥гац≥й можна зробити так≥ висновки:

1) акц≥онерн≥ товариства мають б≥льше можливостей дл€ залученн€ додаткових ≥нвестиц≥йних ресурс≥в, тому що можуть випускати €к акц≥њ, так ≥ обл≥гац≥њ;

2) залученн€ кошт≥в шл€хом ем≥с≥њ акц≥й - виг≥дний спос≥б ф≥нансуванн€ Ђмолодихї, ≥нновац≥йно-активних п≥дприЇмств, оск≥льки немаЇ обов'€зковоњ умови на€вност≥ кошт≥в, необх≥дних дл€ обслуговуванн€ боргових зобов'€зань;

3) кошти, отриман≥ в≥д випуску акц≥й, залишаютьс€ в розпор€дженн≥ п≥дприЇмства, а кошти в≥д реал≥зац≥њ обл≥гац≥й та в≥дсоток за користуванн€ ними повинн≥ бути повернен≥ в зазначений терм≥н кредиторов≥;

4) до ем≥тента обл≥гац≥й висувають багато вимог, €к≥ можуть стати перепоною на шл€ху залученн€ ≥нвестиц≥йних ресурс≥в саме дл€ впровадженн€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ на п≥дприЇмств≥.

ƒл€ п≥дприЇмств ≥нших орган≥зац≥йно-правових форм (кр≥м акц≥онерних товариств) основною формою додаткового залученн€ кап≥талу Ї розширенн€ статутного фонду за рахунок додаткових внеск≥в (пањв) в≥тчизн€них ≥ заруб≥жних ≥нвестор≥в. Ќеобх≥дно в≥дзначити, що хоча дане джерело кошт≥в ≥ моб≥л≥зуЇтьс€ за рахунок зовн≥шн≥х джерел, дл€ п≥дприЇмства воно Ї власним.

“аким чином, проведений анал≥з джерел ф≥нансуванн€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ п≥дприЇмств св≥дчить, що сьогодн≥шн€ ситуац≥€ у ф≥нансовому сектор≥ ”крањни характеризуЇтьс€ такими ознаками, €к в≥дсутн≥сть довгостроковоњ стратег≥њ розвитку, неоднаковою захищен≥стю банк≥вських вкладень ≥нвестор≥в, великим деф≥цитом власних джерел ≥нвестиц≥йних ресурс≥в, неефективною амортизац≥йною пол≥тикою, нерозвинен≥стю ринку кап≥тал≥в. Ќаведен≥ недол≥ки зменшують потенц≥йн≥ можливост≥ впровадженн€ ≥нновац≥йних проект≥в та гальмують зд≥йсненн€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ п≥дприЇмства в ц≥лому, незалежно в≥д форми власност≥ та орган≥зац≥йно-правовоњ форми господарюванн€.

ѕор≥внюючи ус≥ перел≥чен≥ вище джерела ф≥нансуванн€ з точки зору можливост≥ њх залученн€ дл€ ф≥нансуванн€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ п≥дприЇмства, сл≥д зробити висновок, що п≥двищенн€ техн≥ко-технолог≥чного розвитку п≥дприЇмства своњми силами, лише за рахунок власних джерел дл€ б≥льшост≥ п≥дприЇмств Ї нереальним. « ≥ншого боку, у випадку застосуванн€ позикових кошт≥в на проведенн€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥, обслуговуванн€ боргу може ви€витись не п≥д силу п≥дприЇмству. ќтже, дл€ ф≥нансуванн€ ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ жодне ≥з розгл€нутих джерел не може використовуватись €к Їдиний вар≥ант. Ќайб≥льш оптимальним р≥шенн€м дл€ п≥дприЇмства Ї комб≥нац≥€ джерел, що забезпечить ефективн≥сть витрат на ≥нновац≥йну д≥€льн≥сть, њњ нерозривн≥сть.

≤нтегральна оц≥нка ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥ ≥нновац≥йних п≥дприЇмств

 онкурентоспроможн≥сть ”крањни, €к ≥ будь-€коњ ≥ншоњ держави, забезпечуЇтьс€ ≥нвестиц≥йною приваблив≥стю, та навпаки, ≥нвестиц≥йно приваблива крањна завжди буде конкурентоспроможною, оск≥льки матиме можлив≥сть поповнювати своњ ф≥нансов≥ ресурси, за необх≥дност≥, за допомогою вкладень ≥нвестор≥в в його д≥€льн≥сть.

 р≥м того, формуванн€ ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥ п≥дприЇмства необх≥дно дл€: забезпеченн€ конкурентоспроможност≥ продукц≥њ та п≥двищенн€ њњ €кост≥; структурноњ перебудови виробництва; створенн€ необх≥дноњ сировинноњ бази дл€ ефективного функц≥онуванн€ п≥дприЇмств; вир≥шенн€ соц≥альних проблем; ≥нвестиц≥њ необх≥дн≥ дл€ забезпеченн€ ефективного функц≥онуванн€ п≥дприЇмств, њх стаб≥льного стану та, у зв'€зку з цим, вони використовуютьс€ дл€ дос€гненн€ подальшого розширенн€ та розвитку виробництва; в≥дновленн€ основних виробничих фонд≥в; п≥двищенн€ техн≥чного р≥вн€ прац≥ та виробництва тощо.

ќц≥нюванн€ ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥ п≥дприЇмства, що Ї сполучною ланкою м≥ж етапом анал≥зу та етапом прийн€тт€ р≥шень про ≥нвестуванн€ кошт≥в, €вл€Ї собою ≥нтегральну характеристику окремих п≥дприЇмств €к обТЇкт≥в перспективного ≥нвестуванн€ з позиц≥њ сталого розвитку, ефективност≥ використанн€ актив≥в, њх л≥кв≥дност≥ та ц≥лоњ низки ≥нших показник≥в.  р≥м того, повноц≥нна оц≥нка ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥ п≥дприЇмства повинна включати у соб≥ вс≥ складов≥ цього пон€тт€, а саме, абсолютн≥ та пор≥вн€льн≥ методи визначенн€ привабливост≥ п≥дприЇмства €к обТЇкта ≥нвестуванн€.

¬ ”крањн≥ в основ≥ методики визначенн€ ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥ п≥дприЇмства використовуЇтьс€ ѕоложенн€ Ђѕро пор€док зд≥йсненн€ анал≥зу ф≥нансового стану п≥дприЇмств, що п≥дл€гають приватизац≥њї, а також Ђћетодика ≥нтегральноњ оц≥нки ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥ п≥дприЇмств та орган≥зац≥йї [8].

ѕроте ≥снуюч≥ методики визначенн€ р≥вн€ ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥ не у вс≥х випадках задовольн€ють потреби ≥нвестора у обТЇктивн≥й, неупереджен≥й, доц≥льн≥й та достатн≥й дл€ прийн€тт€ р≥шенн€ ≥нформац≥њ. —проба виправленн€ певних недол≥к≥в призвела до створенн€ р≥зноман≥тних метод≥в в≥дносноњ оц≥нки ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥ п≥дприЇмства.

—еред вс≥х в≥домих методик оц≥нки розробка ≥нтегральних показник≥в дл€ визначенн€ ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥ п≥дприЇмств Ї першочерговою ≥деЇю дл€ реал≥зац≥њ на практиц≥ [1]. ¬ той же час, незважаючи на попул€рн≥сть ≥нтегральних моделей, в≥домо, що в м≥жнародн≥й практиц≥ дл€ оц≥нки ф≥нансового стану п≥дприЇмств широко використовують математичн≥ модел≥, за допомогою €ких формують узагальнений показник ф≥нансового стану п≥дприЇмства Ц його ≥нтегральну оц≥нку, €ка може слугувати ≥ндикатором ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥. —еред них заслуговують на увагу модел≥ јльтмана, “аффлера, Ћ≥са, „ессера, ЅеЇрмана, —пр≥нгейта, Ѕ≥вера.

—ильною стороною ≥нтегрального п≥дходу Ї його спроможн≥сть з≥ставл€ти ключов≥ характеристики зв≥ту прибутк≥в ≥ збитк≥в та балансу в Їдине представницьке сп≥вв≥дношенн€. “ак, п≥дприЇмство, що одержуЇ б≥льш≥ прибутки, але Ї слабким з точки зору балансу, може бути пр€мо з≥ставлене з менш прибутковим п≥дприЇмством, баланс €кого вр≥вноважений. «а суттю, даний п≥дх≥д ірунтуЇтьс€ на тому принцип≥, що ц≥ле б≥льш ц≥нне, н≥ж сума його складових.

≤нтегральна оц≥нка даЇ змогу поЇднати в одному показнику значну к≥льк≥стьчинник≥вр≥зних за призначенн€м одиниц€ми вим≥ру та вагом≥стю ћетод ≥нтегральноњ оц≥нки ≥нновац≥йноњ та ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥ п≥дприЇмств маЇ недол≥к пов'€заний з тим що ≥нтегральний показник призводить до втрати лог≥чного зв'€зку з його основними елементами тим самим позбавл€ючи його практичноњ ц≥нност≥.

≤нтегральна оц≥нка п≥дприЇмства може проводитис€ за р≥зними методиками, проте, кожен з них маЇ суттЇв≥ недол≥ки, б≥льш≥сть з цих методик Ї достатньо вузько спр€мованими, вони оц≥нюють т≥льки один б≥к д≥€льност≥ п≥дприЇмства (його ф≥нансовий стан, техн≥чн≥ характеристики, €к≥сть роботи маркетингових служб, тощо).

–озробка методики засно≠вана на визначенн≥ ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥ п≥дприЇмства (≤ѕѕ) - це ≥н≠тегральна характеристика окремих п≥дприЇмств €к об'Їкт≥в майбутнього ≥нве≠стуванн€ з урахуванн€м сукупност≥ фактор≥в зовн≥шнього та внутр≥шнього впливу, перспективност≥, виг≥дност≥, ефективност≥ ≥ прийн€тного р≥вн€ ризи≠ку вкладенн€ ≥нвестиц≥й у його розвиток за рахунок власних кошт≥в та кошт≥в сторонн≥х ≥нвестор≥в. ћи виходили з того, що ≥нвестиц≥йна приваблив≥сть п≥дприЇмства формуЇтьс€ п≥д впливом ендогенних ≥ екзогенних фактор≥в. ѕри цьому необх≥дно брати до уваги м≥нлив≥сть параметр≥в ≥ специф≥ку впливу на п≥дприЇмства з урахуванн€м його галузевоњ приналежност≥, тери≠тор≥ального розташуванн€, економ≥чноњ ситуац≥њ та ≥н.

ћетодика складаЇтьс€ з дек≥лькох взаЇмопов'€заних етап≥в, €к≥ пред≠ставлен≥ на рис. 1.

Ќа першому етап≥ ми пропонуЇмо обмежити коло фактор≥в впливу за допомогою методу ƒелф≥. ÷е необх≥дний зах≥д, оск≥льки досл≥дженн€ вс≥й њх сукупност≥ досить складно. ¬ результат≥ роботи експертноњ групи у дек≥лька етап≥в в≥дбираютьс€ фактори, що визначають ≥нвестиц≥йну приваблив≥сть на р≥зних р≥вн€х, а п≥сл€ - показники њх оц≥нки.

Ќа другому етап≥ переходимо до використанн€ багатофакторноњ регре- с≥йноњ модел≥, €ка оц≥нюЇ вплив на результативний показник (у даному випад≠ку це рентабельн≥сть продукц≥њ) за р€д рок≥в, зовн≥шн≥х ≥ внутр≥шн≥х по факто≠р≥в.


–ис. 1. ћетодика оц≥нки ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥ п≥дприЇмства

 

јвтором обраний цей показник не випадково, оск≥льки в основ≥ ≥нвес≠тиц≥йноњ д≥€льност≥ лежить отриманн€ доходу на вкладений кап≥тал, рентабе≠льн≥сть буде ≥ндикатором, що в≥дображаЇ ефективн≥сть ≥ прибутков≥сть робо≠ти п≥дприЇмства. ј ≥нвестор, розгл€нувши вплив р≥зних фактор≥в на ≥нвести≠ц≥йну приваблив≥сть, може прийн€ти р≥шенн€ щодо можливост≥ вкладенн€ кошт≥в з метою отриманн€ доходу ≥ зниженн€ ризику втрат. ѕрогнозуванн€ ситуац≥њ буде переконливим аргументом вкладенн€ кошт≥в, що дозвол€Ї про≠сл≥дкувати тенденц≥ю зм≥ни показника, оск≥льки ≥нвестор прагнутиме отри≠мати дох≥д в≥д вкладених кошт≥в у довгостроков≥й перспектив≥.  р≥м того, за допомогою модел≥ можна проводити експрес-анал≥з привабливост≥ п≥дпри≠Їмств, характеризуючи ситуац≥ю в загальному.

Ќа третьому етап≥ проводитьс€ анал≥з внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х фактор≥в ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥. —укупн≥сть зовн≥шн≥х фактор≥в визначаЇтьс€ на основ≥ анкетуванн€, тому вона буде р≥знитис€ в залежност≥ в≥д об'Їкта досл≥≠дженн€. јнал≥з внутр≥шн≥х фактор≥в обмежуЇтьс€ досл≥дженн€м негативних складових ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥, ви€влених також емп≥ричним шл€≠хом на основ≥ опитуванн€ репрезентативноњ виб≥рки, що складаЇтьс€ з фах≥в≠ц≥в ≥ управл≥нських прац≥вник≥в п≥дприЇмств досл≥джуваноњ галуз≥. ¬ €кост≥ основних фактор≥в ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥ нами були ви€влен≥ наступн≥.

ќц≥нка ф≥нансового стану включаЇ в себе к≥лька стад≥й:

1) на перш≥й стад≥њ зд≥йснюЇтьс€ анал≥з структури вартост≥ майна ≥ ко≠шт≥в, вкладених у нього. ќдночасно з цим даЇтьс€ оц≥нка рол≥ власного кап≥≠талу у формуванн≥ майна п≥дприЇмства;

2) на друг≥й стад≥њ анал≥зуЇтьс€ майно з позиц≥њ його л≥кв≥дност≥. ќдно≠часно оц≥нюЇтьс€ вплив структури кап≥талу у взаЇмозв'€зку з≥ структурою майна на платоспроможн≥сть п≥дприЇмства;

3) на трет≥й стад≥њ визначаЇтьс€ ступ≥нь ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ п≥дприЇмс≠тва за такими критер≥€ми, €к його забезпечен≥сть власними оборотними кош≠тами, ф≥нансова незалежн≥сть, рац≥ональн≥сть використанн€ чистого прибут≠ку та амортизац≥њ;

4) четвертим етапом оц≥нки ф≥нансового стану Ї анал≥з показник≥в ефе≠ктивност≥ д≥€льност≥ п≥дприЇмства та оборотност≥ його актив≥в.

јнал≥з ф≥нансового стану даЇ можлив≥сть скласти загальне у€вленн€ про господарську д≥€льн≥сть п≥дприЇмства, джерела його ф≥нансуванн€, ви€вити форми ≥ масштаби ≥нвестиц≥йноњ д≥€льност≥ п≥дприЇмства ≥ дати попередню оц≥нку п≥дприЇмства €к потенц≥йного об'Їкта дл€ вкладенн€ ≥нвестиц≥й.

ѕриваблив≥сть продукц≥њ - потенц≥йний ≥нвестор ви€вл€Ї ≥нтерес до то≠го, €кий з вид≥в виробленоњ продукц≥њ користуЇтьс€ найб≥льшим попитом на конкретному ринку, €ка рентабельн≥сть продукц≥њ, њњ конкурентоспромож≠н≥сть, частка ≥нновац≥йноњ продукц≥њ та експорту в загальному обс€з≥ в≥дван≠таженоњ продукц≥њ та ≥нш≥ показники. ƒетальний анал≥з цих зм≥нних дозво≠лить визначити р≥вень ефективн≥сть роботи п≥дприЇмства ≥, можливо, визна≠чить з напр€мком вкладенн€ кошт≥в. ¬иб≥р залежить ще й в≥д виду вкладених ≥нвестиц≥й (реальн≥, портфельн≥ та ≥н.) та суб'Їктивних переваг ≥нвестора.

«ношен≥сть основних засоб≥в п≥дприЇмства - цей фактор значною м≥≠рою впливаЇ на результативн≥сть д≥€льност≥ п≥дприЇмства, €к≥сть продукц≥њ, що випускаЇтьс€, ефективн≥сть виробництва, рац≥ональн≥сть використанн€ ресурс≥в п≥дприЇмства, ≥ в к≥нцевому п≥дсумку - на прибутков≥сть д≥€льност≥ п≥дприЇмства та його ≥нвестиц≥йну приваблив≥сть. ќсновними етапами анал≥≠зу в цьому випадку Ї вивченн€ структури ≥ динам≥ки основних засоб≥в п≥д≠приЇмства, а також показник≥в ефективност≥ њх використанн€. јнал≥з основ≠них засоб≥в маЇ особливо важливе значенн€ у раз≥, €кщо плануЇтьс€ вкладен≠н€ реальних ≥нвестиц≥й та виробництво ≥нновац≥йноњ продукц≥њ.

як≥сть персоналу - цей фактор впливаЇ на результативн≥сть д≥€льност≥ персоналу та €к≥сть виконуваноњ ним роботи, а значить, ≥ на ≥нвестиц≥йну приваблив≥сть п≥дприЇмства. «алежно в≥д складу, результат≥в д≥€льност≥ ≥ по≠тенц≥йних можливостей персоналу формуЇтьс€ кадрова приваблив≥сть, €ку можна охарактеризувати трьома основними складовими. ¬они, по сут≥, ≥ бу≠дуть визначати €к≥сть персоналу:

1) д≥лов≥ €кост≥ кер≥вника, його ДкомандиФ;

2) оц≥нка р≥вн€ конкурентоспроможност≥ персоналу;

3) €к≥сть оновленн€ персоналу в ц≥лому.

≤нвестиц≥йний потенц≥ал п≥дприЇмства - передбачаЇ досл≥дженн€ мож≠ливост≥ п≥дприЇмства та р≥вень ≥нвестуванн€ ≥нновац≥й з власних джерел.

 

«аключним четвертим етапом пропонованого методичного п≥дходу Ї розробка рекомендац≥й, спр€мованих на п≥двищенн€ ≥нвестиц≥йноњ привабли≠вост≥ п≥дприЇмства. Ќа основ≥ отриманих даних приймаютьс€ р≥шенн€ щодо усуненн€ негативного впливу ≥ посиленн€ позитивного впливу фактор≥в на ≥нвестиц≥йну приваблив≥сть.

ќск≥льки завданн€ ≥нвестора пол€гаЇ у вибор≥ найб≥льш привабливого об'Їкта ≥нвестуванн€, то дл€ наочност≥ результати оц≥нки ≥нвестиц≥йноњ при≠вабливост≥ досл≥джуваних п≥дприЇмств ранжируютьс€ шл€хом пор≥вн€нн€ показник≥в по кожному фактору м≥ж собою ≥ присвоЇнн€ м≥сц€ у в≥дпов≥днос≠т≥ з≥ значенн€м показника. јле при оц≥нц≥ ф≥нансового стану п≥дприЇмства п≥дх≥д Ї ≥ншим, оск≥льки ірунтуЇтьс€ на визначенн≥ сумарних коеф≥ц≥Їнт≥в в≥дхилень значень кожного пор≥внюваного показника в≥д еталонноњ величи≠ни, в €кост≥ €коњ берутьс€ њх нормативн≥ значенн€.

¬ основу розрахунк≥в покладено методику, €ка спираЇтьс€ на стандартн≥ статистичн≥ операц≥њ, що дозвол€ють ун≥ф≥кувати етапи роботи. « метою дос€гненн€ сп≥вставност≥ показник≥в, вони трансформуютьс€ до одного масштабу шл€хом д≥ленн€ кожного ≥з значень показника на максимальну (оптимальну) величину. –озрахунок сумарного коеф≥ц≥Їнта (ј) по j-ому п≥дприЇмству зд≥йснюЇтьс€ за формулою:

ƒе aij Ц значенн€ i-го показника j-го п≥дприЇмства;

max ai Ц еталонне (максимальне) з пор≥внюваних значень i-того показника

 

Ќайвищий рейтинг у цьому випадку буде в п≥дприЇмства з м≥н≥мальним значенн€м коеф≥ц≥Їнта.

 ожна складова в систем≥ в≥д≥граЇ певну роль, пор€док њх побудови маЇ умовний характер ≥ залежить в≥д пр≥оритет≥в ≥нвестора. «азначен≥ фактори ≥н≠вестиц≥йноњ привабливост≥ Ї м≥н≥мально достатн≥ми значимими показниками.

“еоретично к≥льк≥сть чинник≥в ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥ може бути б≥ль≠ше. «агальний показник потенц≥алу або ризику розраховуЇтьс€ €к зважена сума показник≥в часткових вид≥в потенц≥алу або ризику. ѕоказники п≥дсумо≠вуютьс€ кожен з≥ своњм ваговим коеф≥ц≥Їнтом. ѕ≥дсумковий ранг п≥дприЇмст≠ва у рег≥он≥ розраховуЇтьс€ за величиною зваженоњ суми часткових показни≠к≥в. ” результат≥ кожне п≥дприЇмство характеризуЇтьс€ не т≥льки рангом, але ≥ к≥льк≥сною оц≥нкою, що дозвол€Ї встановити величину його ≥нвестиц≥йного потенц≥алу та властивий йому ступ≥нь ризику.

“аким чином, практична значим≥сть ≥ новизна запропонованоњ методики пол€гаЇ в тому, що вона може бути використана ≥ п≥дприЇмствами дл€ оц≥нки власного поточного стану, й ≥нвестором дл€ вибору об'Їкта ≥нвестуванн€. ћетодика також враховуЇ м≥нлив≥сть фактор≥в зовн≥шнього та внутр≥шнього середовища, може бути застосовна дл€ п≥дприЇмств р≥зноњ галузевоњ приналежност≥ ≥ в тому числ≥ - на р≥вн≥ галуз≥. ѕредставл€ючи собою алгоритм досл≥дженн€ ≥ оц≥нки привабливост≥ об'Їкт≥в майбутнього ≥нвестуванн€, вона досить проста в застосуванн≥, зб≥р даних дл€ анал≥зу не вимагаЇ значних витрат часу та ц≥лком доступний. –егрес≥йна модель дозвол€Ї скласти прогноз зм≥ни окремих чинник≥в та ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥ п≥дприЇмства на найближчу перспективу.

÷ей процес на п≥дприЇмств≥ може бути автоматизований, оск≥льки модель представлена у вигл€д≥ програми. јнал≥з може служити дл€ окремих суб'Їкт≥в ≥ндикатором дл€ коригуванн€ д≥й по формуванню позитивноњ ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2406 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ моем словаре нет слова Ђневозможної. © Ќаполеон Ѕонапарт
==> читать все изречени€...

1977 - | 1943 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.14 с.