Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕон€тт€ про нервову систему




ƒ≥€льн≥сть нервовоњ системи Ї умовою функц≥онуванн€ псих≥ки. Ќервова системаскладаЇтьс€ з двох частин Ц центральноњ нервовоњ системи та перифер≥йноњ нервовоњ системи. ÷ентральна нервова система складаЇтьс€ з≥ спинного та головного мозку. ¬она в≥дпов≥даЇ за д≥њ та реакц≥њ орган≥зму на ≥нформац≥ю, що надходить в≥д орган≥в чутт€.  р≥м того, центральна нервова система координуЇ ≥нш≥ важлив≥ функц≥њ орган≥зму Ц травленн€, сон, памТ€ть, мисленн€, увагу тощо.

ѕерифер≥йна нервова система складаЇтьс€ з двох в≥дд≥л≥в - соматичноњ нервовоњ системи та вегетативноњ. —оматична нервова система Ц це система нерв≥в, що знаход€тьс€ всередин≥ т≥ла. ¬они передають ≥нформац≥ю в≥д орган≥в чутт€ до центральноњ нервовоњ системи, а також ≥нформац≥ю в≥д головного мозку до мТ€з≥в. —оматична нервова система складаЇтьс€ з сенсорних нейрон≥в (вони передають ≥нформац≥ю до орган≥в чутт€) та рухових нейрон≥в (передають ≥нформац≥ю в≥д головного мозку до мТ€з≥в).

¬егетативна нервова система складаЇтьс€ з системи нерв≥в, що йдуть в≥д нижньоњ частини головного мозку та верхньоњ частини спинного мозку до внутр≥шн≥х орган≥в т≥ла. ¬она в≥д≥граЇ важливу роль у формуванн≥ емоц≥йних стан≥в, таких, наприклад, €к страх та стрес. ¬егетативна нервова система, у свою чергу, под≥л€Їтьс€ на два п≥дрозд≥ли Ц симпатичний та парасимпатичний. —импатичний п≥дрозд≥л нервовоњ системи Ц починаЇ працювати у стресових ситуац≥€х та стимулюЇ вид≥ленн€ адренал≥ну. ѕарасимпатичний в≥дд≥лактивуЇтьс€ п≥зн≥ше, в≥н в≥дбудовуЇ баланс в орган≥зм≥ та повертаЇ сп≥вв≥дношенн€ б≥ох≥м≥чних елемент≥в до норми. Ѕ≥льш≥сть орган≥в ≥ннервуЇтьс€ €к симпатичною, так ≥ парасимпатичною нервовими системами. јле д≥ють вони на органи протилежно. якщо симпатична нервова система прискорюЇ ритм роботи серц€, розширюЇ з≥ниц≥, гальмуЇ секрец≥ю шлункових залоз, то парасимпатична Ц затримуЇ ритм роботи серц€, звужуЇ з≥ниц≥, збуджуЇ секрец≥ю шлункових залоз.

Ќервова система складаЇтьс€ з дуже великоњ к≥лькост≥ нервових кл≥тин, що орган≥зован≥ у складн≥ структури (головний мозок, нерви). –озр≥зн€ють три р≥зновиди нервових кл≥тин (нейрон≥в): вставн≥ нейрони, сенсорн≥ нейрони та рухов≥ нейрони. ¬ставн≥ нейрони передають ≥нформац≥ю в≥д одн≥Їњ нервовоњ кл≥тини до ≥ншоњ. —енсорн≥ нейрони збирають ≥нформац≥ю в≥д орган≥в чутт€ та передають њњ до центральноњ нервовоњ системи (до головного та спинного мозку). –ухов≥ нейрони передають ≥нформац≥ю в≥д головного або спинного мозку до мТ€з≥в т≥ла.

ƒосить складною Ї структура сенсорних нейрон≥в, тому розгл€немо њх докладн≥ше. як ми вже знаЇмо, робота сенсорних нейрон≥в забезпечуЇ сприйманн€ ≥нформац≥њ з нав≠колишнього св≥ту. ќргани чутт€ здатн≥ сприймати з навколишнього середовища пТ€ть р≥зноман≥тних тип≥в ≥нформац≥њ Ц тактильну, нюхову, смакову, слухову та зорову. „уттЇв≥ нервов≥ зак≥нченн€ у кожному орган≥ чутт€ суттЇво в≥др≥зн€ютьс€ один в≥д одного. Ќаприклад, органи зору можуть сприймати св≥тло, тому в очах Ї рецептори, що реагують на нього. ƒл€ органа слуху ≥нформац≥€ надходить у вигл€д≥ звукових коливань, смаков≥ в≥дчутт€ виникають при подразненн≥ рецептор≥в певними х≥м≥чними сполуками. “аким чином, кожен орган чутт€ маЇ спец≥альн≥ механ≥зми сприйманн€ ≥нформац≥њ. –азом з цим сенсорн≥ нейрони мають одну загальну функц≥ю Ц перетворенн€. ÷е означаЇ, що чуттЇв≥ нейрони перетворюють одержану ≥нформац≥ю (зорову, слухову, нюхову тощо) у форму, зрозум≥лу дл€ мозку.

ѕереробка специф≥чноњ сенсорноњ ≥нформац≥њ зд≥йснюЇтьс€ за допомогою анал≥затор≥в. јнал≥затор Ц це в≥дносно автономна орган≥чна структура, що забезпечуЇ переробку специф≥чноњ сенсорноњ ≥нформац≥њ та проходженн€ њњ на вс≥х р≥вн€х, включаючи центральну нервову систему.  ожен анал≥затор складаЇтьс€ з трьох структурних компонент≥в: рецептор≥в, нервових волокон та в≥дпов≥дних в≥дд≥л≥в центральноњ нервовоњ системи.

√оловний мозок людини складаЇтьс€ з кори та п≥дк≥рки. ѕ≥дк≥рка м≥стить мозков≥ структури, що мають життЇво важливе значенн€ у функц≥онуванн≥ людини €к живоњ ≥стоти. –озгл€немо докладн≥ше окрем≥ елементи п≥дк≥рки.

ƒовгастий мозок Ц ц€ частина мозку знаходитьс€ м≥ж спинним мозком та п≥дк≥ркою. ƒовгастий мозок одержуЇ нервов≥ ≥мпульси в≥д перифер≥йноњ нервовоњ системи ≥ регулюЇ травленн€, серцебитт€, диханн€ та ≥нш≥ под≥бн≥ функц≥њ.

ћозочок знаходитьс€ за стовбуром мозку, в≥дпов≥даЇ за координац≥ю, р≥вновагу та дов≥льн≥ рухи т≥ла.

–етикул€рна формац≥€ знаходитьс€ над стовбуром мозку. ¬она впливаЇ на сон, сновид≥нн€, увагу, регулюЇ переходи м≥ж сном та неспанн€м.

√≥поталамус Ц це в≥дносно невелика структура, що м≥ститьс€ безпосередньо над ретикул€рною формац≥Їю. «а розм≥ром г≥поталамус Ї невеликим, але в≥н виконуЇ дуже важлив≥ функц≥њ. √≥поталамус регулюЇ функц≥ю гомеостазу Ц п≥дтримку р≥вноваги в орган≥зм≥, незважаючи на зм≥ни в навколишньому середовищ≥. √≥поталамус збираЇ ≥нформац≥ю з усього орган≥зму; у випадку, коли будь - €ка з характеристик знижуЇтьс€, то в≥н включаЇ механ≥зми, щоб привести стан орган≥зму до нормального. Ќаприклад, коли р≥вень цукру у кров≥ знижуЇтьс€ нижче певного р≥вн€, г≥поталамус включаЇ в≥дчутт€ голоду ≥ людина починаЇ шукати њжу.

“аламус розм≥щуЇтьс€ над г≥поталамусом. ¬≥д одержуЇ ≥нформац≥ю в≥д вс≥х орган≥в чутт€, а також бере участь у процесах сортуванн€ та переробки ≥нформац≥њ перед тим, €к ц€ ≥нформац≥€ перейде до кори головного мозку, де вона буде анал≥зуватис€ та ≥нтерпретуватис€.

” п≥дк≥рц≥ також м≥ст€тьс€ залози, що Ї елементами ендокринноњ системи орган≥зму, Ц г≥поф≥з та шишкопод≥бне т≥ло. √≥поф≥з регулюЇ роботу вс≥Їњ ендокринноњ системи. Ўишкопод≥бне т≥ло беое участь у формуванн≥ внутр≥шн≥х ритм≥в орган≥зму.

ќсобливе значенн€ дл€ функц≥онуванн€ псих≥чного житт€ людини маЇ кора головного мозку.  ора головного мозку - це поверхневий шар п≥вкуль головного мозку.  ора головного мозку складаЇтьс€ з с≥роњ речовини (нервов≥ кл≥тини з в≥дростками).  ора повТ€зана з ≥ншими в≥дд≥лами нервовоњ системи за допомогою аферентних (в≥д перифер≥њ до кори) та еферентних (в≥д кори до перифер≥њ) нервових волокон.

ƒо структури кори також вход€ть кл≥тини нейрогл≥њ, що виконують функц≥њ захисту та живленн€ нервових кл≥тин.

“овщина кори становить в≥д 1,3 до 5 мм.

”с€ кора може бути под≥лена на окрем≥ функц≥ональн≥ зони. ¬ид≥л€ють так≥ зони кори: сенсорн≥, моторн≥ та асоц≥ативн≥. —енсорн≥ (проекц≥йн≥) зони складаютьс€ з к≥нцевих коркових структур анал≥затор≥в. «окрема, проективна зона зорового анал≥затора знаходитьс€ у потиличних в≥дд≥лах великих п≥вкуль, проективна зона зорового анал≥затора Ц у верхн≥х частинах лобних часток. —енсорн≥ зони приймають та анал≥зують сигнали в≥д орган≥в чутт€.  оли в≥дбуваЇтьс€ пошкодженн€ мозку у межах первинних проекц≥йних зон, то у людини може зникнути здатн≥сть сприймати ≥нформац≥ю певного типу. Ќаприклад, при пошкодженн≥ зоровоњ зони людина може осл≥пнути. “акож ≥снують ≥нш≥ первинн≥ зони. Ќаприклад, первинн≥ рухов≥ зони, повТ€зан≥ з мТ€зами т≥ла, регулюють рухову активн≥сть людини.

ћоторна (рухова) зона звТ€зуЇ р≥зн≥ сенсорн≥ зони, забезпечуючи взаЇмод≥ю м≥ж ними.

јсоц≥ативн≥ (вторинн≥) зони кори обТЇднують ≥нформац≥ю, одержану у первинних зонах, у ц≥л≥сну картину. ” тварин асоц≥ативна кора дуже слабо виражена або нав≥ть в≥дсутн€. ” людини асоц≥ативна кора займаЇ 75% вс≥Їњ поверхн≥ кори головного мозку. ” асоц≥ативн≥й зон≥ знахо≠д€тьс€ центри сприйманн€ мови на слух (центр ¬ерн≥ке) та руховий центр мови (центр Ѕрока).

≈кспериментально - кл≥н≥чн≥ досл≥дженн€ показали, що при враженн≥ задн≥х в≥дд≥л≥в асоц≥ативних зон порушуютьс€ складн≥ форми ор≥Їнтац≥њ у простор≥, конструкторська д≥€льн≥сть, ускладнюЇтьс€ виконанн€ ≥нтелектуальних операц≥й. ѕри враженн≥ мовних зон ускладнюЇтьс€ сприйманн€ мови та мовленн€. ”шкодженн€ лобних в≥дд≥л≥в кори приводить до неможливост≥ зд≥йсненн€ складних форм повед≥нки, що потребують анал≥зу минулого та передбаченн€ майбутнього.

 

2.2. јсиметр≥€ п≥вкуль головного мозку

 

ћозок людини складаЇтьс€ з двох п≥вкуль Ц правоњ та л≥воњ, обТЇднаних перетинкою, що маЇ назву мозолисте т≥ло. ѕеретинка забезпечуЇ передачу ≥нформац≥њ в≥д одн≥Їњ п≥вкул≥ до ≥ншоњ.

Ќа перший погл€д обидв≥ п≥вкул≥ однаков≥, але м≥ж ними Ї суттЇва р≥зниц€. ¬перше на цю р≥зницю (асиметр≥ю п≥вкуль) звернули увагу у ’I’ стол≥тт≥, коли було ви€влено, що ушкодженн€ р≥зних п≥вкуль маЇ неоднаков≥ насл≥дки. Ѕ≥льше можливостей дл€ вивченн€ функц≥ональноњ асиметр≥њ зТ€вилось у ’’ стол≥тт≥, коли були в≥дкрит≥ способи тимчасового в≥дключенн€ одн≥Їњ з п≥вкуль. ¬≥домо, що кожна п≥вкул€ одержуЇ необх≥дн≥ речовини ≥з сонноњ артер≥њ в≥дпов≥дного боку. ¬чен≥ вводили снод≥йне, наприклад, до правоњ артер≥њ, виключаючи таким чином праву п≥вкулю. “ак учен≥ одержували людину з одн≥Їю працюючою п≥вкулею.

 р≥м того, значно збагатили знанн€ про спец≥ал≥зац≥ю п≥вкуль операц≥њ з ≥зол€ц≥њ п≥вкуль. ѕерш≥ операц≥њ такого плану проводилис€ з метою полегшити житт€ людей з т€жкими формами еп≥лепс≥њ. ƒ≥йсно, у де€ких людей п≥сл€ операц≥њ зменшувалис€ судоми. –азом з цим у повс€кденному житт≥ п≥вкул≥ ≥нод≥ починали працювати зовс≥м неузгоджено, €к два окремих органи. Ќаприклад, чолов≥к одн≥Їю рукою брав пальто, щоб його вд€гнути (потр≥бно було йти на зустр≥ч), а ≥ншою рукою в≥н намагавс€ од€г повернути до шафи (насправд≥, в≥н не хот≥в бути присутн≥м на зустр≥ч≥).

” 1981 роц≥ –оджер —пер≥ одержав Ќобел≥вську прем≥ю за вивченн€ д≥€льност≥ розд≥леного мозку. ÷ими досл≥дженн€ми було показано, що кожна п≥вкул€ Ї пров≥дною у забезпеченн≥ роботи певних псих≥чних процес≥в. Ћ≥ва п≥вкул€ в≥дпов≥даЇ за орган≥зац≥ю усноњ мови, письма, читанн€. ¬она контролюЇ лог≥чн≥ форми мисленн€, здатн≥сть людини до анал≥зу. ћислительний процес, що зд≥йснюЇтьс€ за допомогою л≥воњ п≥вкул≥, Ї розгорнутим, поетапним, вм≥щуЇ елементи анал≥зу.  р≥м того, л≥ва п≥вкул€ контролюЇ праву частину т≥ла: люди, котр≥ в≥ддають перевагу прав≥й руц≥ (правш≥) мають дом≥нантною л≥ву п≥вкулю. « боку повед≥н≠кових про€в≥в люди з дом≥нуванн€м л≥воњ п≥вкул≥ мають добре розвинену мову, хороший словниковий запас, схильн≥сть класиф≥кувати €вища, переважанн€ позитивних емоц≥й, слабкий розвиток ≥нтуњц≥њ. ѕрава п≥вкул€, навпаки, добре розум≥Ї метафоричний зм≥ст мови, емоц≥йну забарвлен≥сть ≥нтонац≥њ. —прийманн€ просторових пон€ть, тембру та гармон≥њ у музиц≥ також вход€ть до сфери компетенц≥њ правоњ п≥вкул≥. Ћюдина з дом≥нуванн€м правоњ п≥вкул≥ не маЇ добрих навичок говор≥нн€, але часто та ефективно використовуЇ м≥м≥ку та жести, в≥др≥зн€Їтьс€ образним, нестандартним мисленн€м, схильна до переживанн€ негативних емоц≥й.

2.3. Ѕ≥олог≥чне п≥дірунт€ соц≥альноњ повед≥нки

Ћюдина Ї соц≥альною ≥стотою, €ка формуЇтьс€ у процес≥ житт€ у сусп≥льств≥. ” той самий час ≥снують досл≥дженн€, що показують вплив б≥олог≥чних особливостей на повед≥нку людини. ¬елика частка досл≥джень впливу б≥олог≥чних фактор≥в на повед≥нку людини проводилась у межах етолог≥њ та психогенетики. ≈толог≥€ Ц це наука, що вивчаЇ повед≥нку тварин у природних умовах. Ќайб≥льш попул€рн≥ напр€мки досл≥джень серед етолог≥в Ц повед≥нка при залиц€нн≥, територ≥альн≥ в≥дносини, турбота про нащадк≥в, стратег≥њ забезпеченн€ безпеки, сп≥лкуванн€, орган≥зац≥€ взаЇмод≥њ. ” 1979 роц≥ вчений јйбл - јйбесфельд запропонував новий напр€мок в етолог≥њ Ц етолог≥ю людини, що маЇ вивчати б≥олог≥чн≥ передумови людськоњ повед≥нки. ѕров≥дним п≥дходом у вивченн≥ цього феномену, на його погл€д, маЇ бути пор≥вн€льний метод Ц пор≥вн€нн€ повед≥нки людини та тварин ≥ пор≥вн€нн€ повед≥нки людей р≥зних культур. як приклад в≥н розгл€даЇ таку форму повед≥нки, €к поц≥лунок, що у людськ≥й культур≥ Ї про€вом дов≥ри та любов≥. јналоги поц≥лунку можна побачити у тварин, коли при контакт≥ Ђрот-у-ротї передаЇтьс€ њжа, що св≥дчить про д≥йсно т≥сний звТ€зок м≥ж двома особами.  р≥м того, поц≥лунок використовуЇтьс€ у б≥льшост≥ людських сусп≥льств, що св≥дчить про його б≥олог≥чну ун≥версальн≥сть. јйбл - јйбесфельд з≥ сп≥вроб≥тниками широко використо≠вували записи на к≥нопл≥вку р≥зних форм повед≥нки представник≥в р≥зних культур. Ѕуло встановлено, наприклад, що про€ви соромТ€зливост≥ добре розп≥знаютьс€ незалежно в≥д культури, в €к≥й вони були заф≥ксован≥.

јйбл - јйбесфельд також звертаЇ увагу на схож≥сть у структур≥ ритуал≥в, тобто у складних комплексах соц≥альноњ повед≥нки, що мають символ≥чний характер. Ќаприклад, ситуац≥€ в≥танн€ завжди м≥стить елементи змаганн€ та доброзичливост≥. ” Ївропейц≥в ц≥ компоненти пол€гають у тому, що людина прост€гаЇ дл€ в≥танн€ руку (доброзич≠лив≥сть), але намагаЇтьс€ потиснути руку сп≥вбес≥дника твердо (змаганн€). ¬исоких гостей держави зустр≥чаЇ парад в≥йськових (змаганн€), одночасно вони одержують кв≥ти (доброзичлив≥сть). јнал≥зуючи р≥зноман≥тн≥ форми повед≥нки јйбл - јйбесфельд зробив висновок про ≥снуванн€ ун≥вер≠сальноњ граматики людськоњ повед≥нки, що базуЇтьс€ на певних генетичних механ≥змах.

” —получених Ўтатах јмерики роботи з вивченн€ природжених патерн≥в соц≥альноњ повед≥нки проводилось у межах соц≥об≥олог≥њ. —оц≥об≥олог≥€ одержала назву п≥сл€ того, €к ≈. ”њлсон видав книгу з аналог≥чною назвою. ¬≥дпов≥дно до цього напр€мку головним у людськ≥й еволюц≥њ Ї збереженн€ ген≥в та поширенн€ б≥льш ефективних ген≥в.  ультурна повед≥нка людини, що спри€Ї збереженню ген≥в, буде закр≥плюватис€. Ќаприклад, з цих позиц≥й можна по€снити феномен альтруњзму, або батьк≥вського захисту власних д≥тей. Ќамаганн€ одн≥Їњ людини жертвувати заради ≥нших неможливо по€снити у межах еволюц≥йного п≥дходу, що стверджуЇ про виживанн€ сильн≥шого ≥ про те, що людське сусп≥льство базуЇтьс€ на боротьб≥ за виживанн€. Ќасправд≥ людство потребуЇ турботи про ≥нших людей, тому що це Ї умовою виживанн€ вс≥х. “аким чином, соц≥об≥ологи вважають, що ц≥ла низка повед≥нкових форм, що вважаютьс€ суто соц≥альними, насправд≥ мають природжений характер, тому що забезпечують виживанн€ всього людства.

ѕсихогенетика Ц наука, що вивчаЇ вплив генетичних особливостей людини на його псих≥ку. ÷€ наука використовуЇ так≥ методи анал≥зу: близнюков≥ досл≥дженн€, вивченн€ всиновлених д≥тей та генеалог≥чний анал≥з. —утн≥сть близнюкового методу пол€гаЇ у тому, що вивчаютьс€, наприклад д≥ти, €к≥ мають однаковий генетичний наб≥р (монозиготн≥ близнюки), але внасл≥док певних причин виховувались у р≥зних умовах. ¬икористанн€ цього методу дозволило ви€вити ≥снуванн€ насл≥дуваност≥ де€ких захворювань (цукровий д≥абет, псор≥аз).

¬ивченн€ всиновлених д≥тей дозвол€Ї пор≥вн€ти вплив генетичних фактор≥в та фактор≥в середовища. ” даному випадку пор≥внюЇтьс€ схож≥сть всиновлених д≥тей з б≥олог≥чними батьками та з тими, €к≥ вз€ли њх на вихованн€. «окрема, можна навести приклад з насл≥дуванн€м ≥нтелекту. якщо коеф≥ц≥Їнт ≥нтелекту б≥олог≥чноњ матер≥ був вищий за 120 бал≥в, то у прийомних д≥тей теж мав м≥сце досить високий ≥нтелект, нав≥ть €кщо ≥нтелект прийомних батьк≥в був зниженим. « ≥ншого боку, €кщо коеф≥ц≥Їнт ≥нтелекту б≥олог≥чноњ матери був нижчим за 95 бал≥в, то нав≥ть дуже добре вихованн€ у нов≥й родин≥ не змогло принципово п≥двищити ≥нтелект всиновлених д≥тей.

«апитанн€ дл€ самоконтролю

 

1. „им обумовлюЇтьс€ функц≥онуванн€ псих≥ки?

2. « €ких частин складаЇтьс€ нервова система?

3. Ќазв≥ть складов≥ центральноњ нервовоњ системи.

4. Ќазв≥ть складов≥ перифер≥йноњ нервовоњ системи.

5. « чого складаЇтьс€ вегетативна нервова система?

6. ѕо€сн≥ть взаЇмод≥ю симпатичноњ та парасимпатичноњ нервовоњ системи.

7. як≥ Ї органи чутт€?

8. « €ких частин складаЇтьс€ анал≥затор?

9. як≥ частини складають головний мозок?

10. ƒайте характеристику п≥дк≥рковим мозковим структурам.

11. як≥ функц≥ональн≥ зони вид≥л€ють у кор≥ головного мозку?

12. «а €к≥ процеси в≥дпов≥даЇ л≥ва п≥вкул€ головного мозку?

13. «а €к≥ процеси в≥дпов≥даЇ права п≥вкул€ головного мозку?

14. ўо вивчають етологи?

15. ўо демонструють люди, в≥таючись за руку?

 

ѕрактичне зан€тт€

Ќервова система Ц б≥олог≥чне п≥дгрунт€ псих≥ки

1. Ѕудова та функц≥њ центральноњ нервовоњ системи.

2. ‘ункц≥ональн≥ блоки головного мозку та њх взаЇмод≥€ (за ј.–. Ћур≥€).

3. Ѕудова та функц≥њ перифер≥йноњ нервовоњ системи.

4. јсиметр≥€ п≥вкуль головного мозку.

5. Ѕ≥олог≥чне п≥дірунт€ соц≥альноњ повед≥нки.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 491 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћаской почти всегда добьешьс€ больше, чем грубой силой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2193 - | 2051 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.025 с.