Взаємне розміщення кілометрових ліній на стику сусідніх зон

 

Через те що вертикальні кілометрові лінії паралельні осьовому меридіану своєї зони, а при склеюванні карт осьові меридіани сусідніх зон непаралельні, то при змиканні сіток двох зон лінії однієї з них розмістяться під кутом до інших.

Внаслідок цього на стику зон при роботі можуть виникнути складнощі використання координатних сіток, бо вони будуть відноситись до різних осей координат.

Для цього в кожній зоні на всіх аркушах карт, розташованих у межах 2° на схід і на захід від краю зони, нанесена додаткова кілометрова сітка за зовнішньою рамкою аркуша карти.

Додаткова координатна сітка необхідна для перетворення координат однієї зони в систему координат іншої, сусідньої зони,(наприклад, приведення до однієї системи координат позицій і цілей, розміщених в різних зонах, або при підготовці даних для введення в навігаційну апаратуру, коли вихідний пункт і пункт призначення знаходяться в різних зонах). Для користування нею необхідно на аркушах карти з׳єднати олівцем по лінійці однойменні виходи кілометрової сітки сусідньої зони.

 

Взаємозв’язок між прямокутними і географічними координатами.

	Інколи виникає необхідність обчислити прямокутні координати об’єктів (цілей) з однієї зони в іншу, а також обчислити прямокутні координати точок за відомими географічними координатами і навпаки Для точного обчислення координат використову -ють спеціальні таблиці, а якщо висока точність не потрібна, використовують формули.

 

 

 

 

Полярні координати

Полярні координати дозволяють вирішити задачу визначення координат точок відносно початкової точки, яку приймають за полюс. Вона використовується частіше на невеликих ділянках місцевості при визначенні цілей з одного пункту спостереження, при цілевказанні й орієнтуванні.

 

Положення цілі визначається кутом напрямку на ціль, який вимірюється за ходом годинникової стрілки від полярної осі і відстанню від полюса до заданої точки. Полярною віссю в цій системі координат може служити лінія істинного чи магнітного меридіана (А), лінія кілометрової сітки (Б) або напрямок на один з віддалених орієнтирів (В).

Найпростішим прикладом використання полярних координат може служити доповідь спостерігача: "Орієнтир другий. Вправо 25°. 900м. Танк" або "Орієнтир другий. Вправо три, нуль, нуль. Ближче сто. Танк". В даному випадку полюс – місцезнаходження спостерігача, а полярна вісь – напрямок на орієнтир.

 

Біполярні координати

Біполярні координати – це дві лінійні чи дві кутові величини, які визначають місцезнаходження точки відносно двох вихідних точок-полюсів

Питання для самоконтролю

1. Які величини в системі географічних координат визначають місцезнаходження об’єкта на земній поверхні?

2. Чому система географічних координат є єдиною для всієї Землі?

3. Які величини в прямокутній системі координат визначають положення точки в зоні і що вони означають?

4. На якій відстані на схід чи на захід від осьового меридіана зони знаходяться точки, які мають координати:

Х= 38 32 325 У= 63 52 683

Х= 51 21 420 У= 86 21 350

Х= 48 35 740 У= 22 422 138