1. Кревська і Люблінська унії.
2. Берестейській собор та його значення.
3. Магдебурзьке право на Україні.
4. «Устава на волоки» та закріпаченння українських земель.
5. Взаємовідносини України і Московського царства в ХV – першій половині ХVІІ ст.
6. Мистецтво ХIV-XVI ст. на українських землях.
7. Історичні постаті в Україні ХІV- першої половини ХVII ст.
8. Побут та звичаї українського народу ХІV- першої половини ХVII ст.
9. Виникнення та господарська діяльність козацьких поселень.
10. Козацтво як особлива соціальна верства в Україні.
11. Роль козацької еліти в державотворчих процесах Запорізької Січі.
12. Боротьба українського народу проти Кримського ханства і султанської Туреччини в ХV–ХVІ ст.
13. Теорії виникнення козацтва.
14. Запорізька Січ - господарство, фінанси, економічний розвиток.
15. Культура і освіта Запорізької січі.
16. Міжнародні зв’язки Запорізької Січі.
Бібліографічний список
Основна література: 3, 4, 5, 6, 7, 8, 16, 18.
Додаткова література: 10, 12, 15, 18, 19, 25, 33, 37, 38, 43, 58, 59, 63, 68, 70, 79, 80, 98.
Семінарське заняття №3
Тема 3: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького, її політичні результати
Мета заняття: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:
- особливості становлення української державності в другій половині XVII - на початку XVIII ст.;
- Переяславську угоду 1654 р. та “Березневі статті”: їх умови, правове значення і наслідки.
План заняття
1. Україна напередодні визвольної війни. Причини, характер, рушійні сили війни.
2. Хід визвольної війни. Переяславська Радата російсько-український договір 1654 р.
3. Відродження української державності у другій половині XVII - на початку XVIII ст. Внутрішня і зовнішня політика українського уряду.
Методичні рекомендації до семінарського заняття
Період, який охоплює дана тема, складає півтора століття. Він насичений надзвичайно важливими подіями, які мали величезне значення і наслідки для українського народу. Початок його ознаменувався переможною Визвольною війною проти польсько-шляхетського панування. Потім відбулося приєднання України до Росії і об’єднання українських земель, що в цілому позитивно позначилося на розвитку виробничих сил, політичному становищі і культурі України.
З метою глибокого та об’єктивного з’ясування характеру та змісту подій, пов’язаних з ходом та наслідками Визвольної війни українського народу 1648-1654 рр., студентам слід ґрунтовно осмислити її причини, характер, цілі та рушійні сили. Для цього необхідно розібратися в питаннях, пов’язаних з становищем українського народу в складі Речі Посполитої, особливостях гніту, якого він зазнавав. Це дасть змогу об’єктивно уяснити характер війни, її цілі та розклад рушійних сил. При цьому слід неухильно дотримуватися принципу конкретно-історичного підходу в оцінці і осмисленні матеріалу і особливо тих питань, які мають дискусійний характер, тобто не розв’язані в історичній науці.
Необхідно розкрити основні причини війни:
1. посилення соціального та національного гноблення селянства, козацтва, міщанства з боку Польші;
2. переслідування культури і звичаїв українського народу;
3. насильницьке окатоличення населення.
Необхідно докладно змалювати політичний портрет державного діяча і полководця Богдана Зиновія Хмельницького, розкрити погляди полководця щодо існування незалежної української держави.
При вивченні подій Визвольної війни необхідно глибоко вникнути в зміст внутрішньо- і зовнішньополітичних чинників, які впливали на її хід і наслідки. Передусім це стосується зовнішньополітичної діяльності Б. Хмельницького, основу якої складав пошук надійних і вірних союзників у цій важкій і виснажливій війні. Адже Україні протистояла одна з найсильніших країн Європи того часу, яка, будучи одним з бастіонів католицизму, користувалася всебічною підтримкою багатьох країн і перш за все Ватикану. Тому студентам варто глибоко осмислити і проаналізувати цілу низку причин, згідно з якими Б. Хмельницький та його соратники обрали саме Московську державу з числа країн, які б могли стати потенційним союзником України в боротьбі проти Речі Посполитої.
У другому питанні необхідно розкрити значення головних перемог визвольної війни, роль Переяславської Ради, проаналізувати зміст Березневих статей.
Головна мета війни – знищення польсько-шляхетського режиму й утворення української держави. Необхідно з’ясувати значення основних етапів визвольної війни.
Перший етап – січень-грудень 1948 р. Аналізуючи факти і події, пов’язані з ходом бойових дій на поч. війни важливо назвати причини перших перемог повстанців у битвах на Жовтих водах, під Корсунем, під Пилявцями у 1648 р. Необхідно вказати мотиви припинення у грудні 1648 р. походу Б. Хмельницького в польські землі у напрямку до Варшави.
Другий етап – літо 1649-1651 р. Необхідно пояснити наслідки Зборівської битви для українського народу, визначити причини поразки повстанців у битві під Берестечком, дати порівняльний аналіз Зборівського (1649) та білоцерківського (1651 р.) договорів.
Третій етап – травень 1651 – 1657 рр. Слід пояснити, як події битви під Батогом (1652) та Жванцем (1653) змінили ситуацію на українських землях.
Особливу увагу слід приділити вирішенню Хмельницьким проблеми пошуку союзника у війні.
Слід зауважити, що за період з 1649 по 1654 рр. в України перебувало із Москви 13 посольств і навпаки. На прохання гетьмана надати йому військову допомогу, Москва тривалий час не відповідала позитивно. Лише 1 жовтня 1653 р. цар скликав Земський собор. Пізніше, 9 жовтня 1653 р. в Україну була направлена надзвичайна дипломатична місія на чолі з В.Бутурліним для виконання рішення Земського собору. Під час переговорів мали місце непорозуміння та різниця в поглядах. 8 січня 1654 р. Б.Хмельницький зібрав в Переяславі 1654 р. загальновійськову Генеральну раду. Остаточний договір було укладено у Москві в березні (так звані Березневі статті). Після обговорення проекту договору, 21 березня їх було сформовано жалуваною грамотою. Надто різні були національно-державні інтереси й цілі двох союзників. Військово-політичний союз України і Московщини поступово перетворився на панування Москви над Україною.
Березневі статті представляли собою остаточний договір про об’єднання (не воз’єднання) двох незалежних держав на рівноправних взаємовигідних умова, договір, який відображав реальні потреби української політики. У той самий час необхідно визнати що відсутність у березневих статтях чіткого визначення політичних прав України, управління її фінансами, призвело до поступової ліквідації самостійності Української держави після смерті Б. Хмельницького. Слід підкреслити, що наступні гетьмани, укладаючи нові договори з Москвою, спиралися на „статті Б. Хмельницького” і додавали до них другу частину – „Нові статті”.
Аналізуючи наслідки визвольної війни необхідно підкреслити позитивні сторони союзу України з Москвою, звернути увагу на позитивні сторони союзу, оцінку Березневих статей у сучасній літературі.
Основними результатами визвольної війни є:
1. визволення значної частини етнічних українських земель від шляхетської Польщі;
2. ліквідація великого феодального землеволодіння, послаблення гніту;
3. укладення договору про об’єднання України з Росією;
4. утворення української держави.
В третьому питанні необхідно звернути увагу на адміністративний устрій Війська Запорізького (полки та сотні), його фінансову систему, функції загальновійськової ради, генеральної військової канцелярії, роль гетьмана як глави держави. Визначаючи роль генеральної військової канцелярії як військового штабу і кабінету міністрів необхідно назвати функції генерального писаря, генерального осавула, генерального обозного та ін. Водночас слід зазначити, що в державі Б. Хмельницького спостерігалося загострення соціальних відносин між козацької старшиною, олігархією і козацько-селянськими масами. Фактично козацька держава мала класовий характер, відтворювала феодальні порядки, хоча і мала елементи народовладдя.
Такий своєрідний устрій війська запорізького, безумовно, виділяв його серед інших середньовічних держав Європи. Необхідно відзначити зовнішньополітичну діяльність Хмельницького. Він створив досить складну систему союзів (союз з Москвою проти Речі Посполитої, визнання влади Туреччини, союз з к римом, Молдавією, Трансільванією, Швецією), ціллю якої було здобуття українською державою повної самостійності, визнання України європейськими країнами.
Ключові терміни
Автономія — самоврядування певної частини держави, що здійснюється в межах, передбачених конституцією.
Бюджет — кошторис прибутків і видатків держави, підприємства на певний час.
Гетьманщина — 1. Напівофіційна назва території Лівобережної України, якою з 1667 по 1764 рік управляв гетьман. 2. Час коли в Україні була влада гетьмана.
Жалувана грамота — документ, що видавався вищою владою в Росії і надавав права і пільги окремим особам, групам населення, монастирям.
Конституція — основні закони про державний устрій та взаємовідносини громадян і держави.
Питання для обговорення
1. Яким було політичне та соціально-економічне становище українських земель напередодні повстання Б. Хмельницького?
2. В чому полягав головний зміст, характер та наслідки основних етапів Визвольної війни 1648-1654 рр.?
3. Які основні чинники включала в себе програма Б. Хмельницького щодо побудови української козацької держави?
4. Як в історичній науці оцінюється характер, правові основи і наслідки Переяславської угоди 1654 р. та “Березневих статей”? В чому полягає суть цієї проблеми?
5. Чи вдалося Б.Хмельницькому створити Українську державу?
6. Дайте сучасну характеристику українсько-російському договору 1654 року.
7. Відтворіть біографічні сторінки історичної постаті Б. Хмельницького та інших українських гетьманів.
8. Наведіть приклади, які свідчили б про діяльність українського гетьмана Б. хмельницького, спрямовану на збереження української державності.
Теми для підготовки доповідей
1. Причини, характер, рушійні сили Визвольної війни українського народу (1648-1654 рр.).
2. Етапи Визвольної війни українського народу (1648-1654 рр.).
3. Б. Хмельницький – видатний державний діяч, полководець, дипломат.
4. Характер української козацької держави, її територія та устрій.
5. Українсько-московські зв’язки під час Визвольної війни.
6. “Березневі статті” 1654 р.
7. Зовнішньополітичні зв’язки України в ХVІІ ст.
8. Боротьба за збереження незалежності України після смерті Б. Хмельницького.
Бібліографічний список
Основна література: 2, 3, 6, 7, 8,14,16,18.
Додаткова література: 18, 21, 27, 29, 36, 44,47,52,64,69,88,90,95,101.
Семінарське заняття № 4
