Аналіз доходів комерційного банку

Доходи комерційного банку складають сукупний (валовий) доход, який залежить від обсягів та вартості наданих банком послуг.

У загальному визначенні доход - це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Аналіз доходу банку здійснюється за наступними напрямками:

> загальний аналіз доходів;

> факторний аналіз доходів;

> аналіз доходності банку.

2.1. Загальний аналіз доходів

Загальний аналіз доходу банку передбачає і попереднє його групування за джерелами утворення. Згідно з класифікацією, запропонованого НБУ для складання Звіту про прибутки та збитки, доход банку поділяється на операційний доход і неопераційний доход.

Операційний доход включає:

§ процентний доход,

§ комісійний доход,

§ доход від торговельних операцій,

§ інші банківські та небанківські операційні доходи.

Процентний доход складається з доходів за коштами, розміщеними в інших банках, кредитами суб'єктам господарської діяльності і фізичним особам, іншими кредитами та доходу за цінними паперами, одержаному у вигляді відсотків.

Комісійний доход утворюється внаслідок розрахунково-касового та кредитного обслуговування банків і інших клієнтів як результат операцій на фондовому та валютному ринках, які не спричиняють отримання доходу і стосуються, перш за все, купівлі-продажу цінних паперів та іноземної валюти за дорученням інших банків або клієнтів.

Доход від торговельних операцій є наслідком торгівлі цінними паперами, іноземною валютою та іншими фінансовими інструментами, що здійснюється з ініціативи банка і не є виконанням доручень клієнтів.

До інших банківських операційних доходів належіть дивідендний доход, доход від оперативного лізингу, штрафи та пені, отримані за банківськими операціями.

Інші небанківські операційні доходи є наслідком здійснення банком господарських операцій. До них належать доходи від продажу основних засобів та матеріальних цінностей, штрафи та пені, отримані за господарськими операціями тощо.

Окремо розглядаються доходи банку від зменшення резервів за заборгованістю.

Неопераційний доход.

До непередбачених доходів належать доходи, які виникли внаслідок надзвичайних подій (відшкодування збитків від надзвичайних подій) та інші непередбачені доходи.

Загальний аналіз доходів банку ґрунтується на використанні методик вертикального та горизонтального економічного аналізу, які дозволяють оцінити структуру об'єкта аналізу (у даному випадку - доходу банку) та визначити динаміку доходу в цілому і за кожною його складовою.

Система показників, які використовуються в загальному аналізі доходу, включає абсолютні вартісні показники, що характеризують обсяг доходу в цілому та за його складовими; відносні показники структури, якими визначається питома вага кожної складової доходу; абсолютні та відносні показники динаміки, які дозволяють оцінити зміну доходу банку: його загального обсягу, за складом та структурою.

 

2.2. Факторний аналіз доходів

Кількісна оцінка впливу різноманітних чинників на доход комерційного банку передбачає застосування методик факторного аналізу.

Основою факторного аналізу доходу є побудова факторної моделі. що характеризує зв'язок між чинниками та результатом, яким у даному випадку є доход комерційного банку. Залежно від форми цього зв'язку моделі можуть бути стохастичними або детермінованими.

Доходом від кредитних операцій є сума, нарахована у вигляді процентів на суму наданого кредиту (боргу) за відповідний термін. Обсяг доходу від кредитних операцій залежить від суми боргу (кредиту, позики), ставки позикового процента і терміну здійснення операцій. Таким чином сума доходу від кредитування обчислюється за формулою:

Д=t/k*і*Р

де, Д - сума триманого доходу, грн.

t - термін здійснення операцій, днів

К - кількість днів у році

і - річна ставка позикового проценту, %.

Р - сума наданого кредиту (позики). грн.

Дещо відрізняється порядок обчислення доходів від дисконтних, та заставних операцій з векселями. Доход від обліку векселів обчислюється за формулою:

 

Д=t/k*d*S

 

де d — річна ставка дисконту (облікова ставка),

S - сума, що має бути сплачена за грошовим зобов'язанням (сума на яку видано вексель), грн.

Виходячи з умов дисконтної операції сума, на яку видано вексель, має розподілятися на суму, сплачену власнику (пред'явнику) векселя (Р) і доход банку (Д), отриманий у вигляді дисконту. Тобто:

S = Р+Д,

або, виходячи з цього: Д = S - Р.

Доходи від операції з цінними паперами визначаються відповідно до видів цінних паперів.

Доход від акцій визначається як сума дивідендів, збільшена (або зменшена) на різницю між ціною купівлі та ринковою ціною.

Доход від облігацій складається із сплачених за ними відсотків. Якщо проценти за облігаціями не сплачуються, джерелом доходу буде різниця між ціною викупу (номіналом) та ціною купівлі. Ця різниця - дисконт, обумовлює назву таких облігацій - дисконтні облігації. Доход від дисконтних облігацій обчислюється за формулою:

Д від диск опер = Pn*(1-к/100)

де, P_N - номінальна вартість облігації (ціна викупу емітентом), грн.

Р - ціна купівлі облігації, грн.

k - курс облігацій на фондовому ринку, %,

Доход від валютних операцій визначається різницею між: курсом продажу і курсом купівлі валютних коштів:

Д=Р_прод - Р_куп ,

де Р_прод, Р_куп , відповідно вартість валютних коштів за курсом продажу і курсом купівлі даних грошових одиниць, грн.

На відміну від курсу цінних паперів, який визначається у відсотках по відношенню до номіналу, валютний курс - це ціна грошової одиниці однієї країни, визначена у грошових одиницях іншої країни.

Якщо аналітик не має даних щодо конкретних операцій, результатом яких є отримання процентних доходів, для факторного аналізу можна використати звітну інформацію, що міститься у Балансі та Звіті про прибутки і збитки. Такий аналіз носить більш загальний характер, але його результати дозволять виявити вплив чинників на загальну суму доходів, таких як:

Д=А*Lд

де А - залишки на рахунках активу балансу, де обліковуються надані банком кредити і позики, грн.,

L_Д - середньозважена процентна станка за даною групою активів, %.

 

2.3. Аналіз рівня доходності банку

Доходність основних операцій банку визначається як відношення суми отриманого доходу до суми вкладених коштів.

Виходячи з того, що фінансові операції мають різну тривалість у часі, для порівняння їх доходності застосовують показники, які дозволяють врахувати період, протягом якого отримано доход. Одним з таких показників є ефективна (еквівалентна) річна ставка простих процентів, яка обчислюється за формулою:

і = r*k/t

де і - ефективна станка простих процентів, %;

r - норма доходу на вкладений капітал,;

К – кількість днів у році;

t - тривалість операцій, днів.

Таким чином, ефективна річна ставка простих процентів є нормою доходу на капітал (або нормою доходності фінансової операції) з терміном тривалості, що дорівнює одному року.

Якщо тривалість операцій дорівнює одному року, тоді i=r. При тривалості операції менше року - i > r, а при терміні, який перевищує один рік, - і< r.

Крім показників доходності фінансових операцій в аналізі застосовуються показники доходності активів.

Да = Доходи/Середні залишки активів за період;

Д проц активів = Процентні доходи/Середні залишки процентних активів

Наведені показники доходності аналізуються в динаміці, а також порівнюють з показниками доходності одного банку з показниками доходності ін. банків, з середньо галузевими показниками.