Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Тема 5. Культура Київської Русі




1.Роль християнства в культурному розвитку Київської Русі

2.Видатні твори літератури Київської Русі

3.Пам’ятки архітектури Київської Русі

Завдання для обговорення в аудиторії:

Язичницький світогляд, комплекс смисложиттєвих цінностей автохтонної культури та рецепція християнства. Розмежування між світською (профанною) та духовною(сакральною) культурами як нова метаморфоза язичницького дуалізму. Церковно-монастирський та селянсько- міський культурні світи. Книжна культура та філософи-книжники на Русі. Архітектура і мистецтво Київської Русі.

· Здійснити культурологічний аналіз тексту.

“Критицизм, нахил до невпинного духового розвитку характеризують українця. Україна ніколи не відмежовувалась від впливів чужих культур, коли ці культури несли на наші землі повновартісні утвори і не суперечили нашій духовній природі. В Україні перехрещувалися різнорідні культурні впливи: візантійські, західні, іранські. В зв’язку з цими впливами виростала глибоко оригінальна народна культура... Українська нація має за собою більш, ніж тисячолітній шлях розвитку, має виразно окреслену оригінальну духовність... Українська духовність не тільки відмінна, але часто прямо протилежна московській духовності.”

(Бойко Ю. Шлях нації. – Париж. – Київ. – Львів., 1992. – С.50,51,54).

· Прокоментувати наступні тексти. Ваша думка і аргументація?

а) “Таким чином, довести, що давньоруська народність мала всі необхідні ознаки (спільну територію, мову, економічне життя і культуру) практично неможливо, що ставить під сумнів саме існування такої народності. Не рятує становище і спільна самоназва Русь, оскільки ми достеменно не знаємо, що саме вкладали її носії в різних регіонах Русі – чи етнічне поняття, чи лише належність до держави “Русь”. Тому, на наш погляд, правильніше говорити про давньоруське суспільство не як про одну народність, а як про відносну спільність кількох східнослов’янських етномовних груп в одній державі з єдиною офіційною ідеологією і релігією”. (Півторак Г. Давньоруська народність: реальність чи міф. // Вісник Міжнародної асоціації україністів. – 1991. - №2. – С.35).

б) “ Зміна династії в Київській Русі за престижним інтересом князівської сім’ї Мономаха була представлена як початок слов’янської державності. Для цього була допущена фальсифікація початкового літопису. Таким чином, героїчна епоха слов’янського життя раннього середньовіччя була викреслена з історії східних слов’ян. Норманізм зробив спробу увічнити і узаконити підробку. Проте вітчизняна історична наука показала неспроможність цього намагання”. (Василенко Г.К. Руси. – К., 1990. – С.45).

· Висловитися щодо зазначеної у тексті проблеми, окреслити особливості православної віри.

а) “ Ядро Київської держави прийняло християнство без особливих першкод: це була ідилія в порівнянні з трудним, часом таким кривавим процесом християнізації в деяких країнах Європейського заходу (германські племена). Свідчить це, перш за все про те, що морально-етична свідомість населення Русі була якщо не близька, то внутрішньо податна на етичну науку нової релігії”(Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури. – К.,1992. –С.32.)

б) “ В православ’ї є цей принцип – принцип ісихазму, мовчання, споглядання, тобто принцип, загублений в західно-християнській церкві, але завдяки якому тільки й можливий дійсний контакт людини з Богом”.(Мамлеев Ю.В. Судьба бытия – путь к философии. // Вопросы философии. –1992. - №9. – С.81).

· Як Ви розумієте цей текст? Ваша аргументація. “Протягом одинадцятого століття Київ стає одним з найкрасивіших міст і не самого тільки європейського материка.Його храми, хороми та й просто оселі, його лічені не одним десятком ремесла, його розгалужені торгівельні комунікації, воєнні укріплення, його, певно, потужна сільськогосподарська база – це все властиво як конечна історична сума тих навичок праці, що зароджувались, випрацьовувались та й вдосконалювались заледве не з часів трипільської культури. А ще в кожнім разі зарубенецької та черняхівської”.(Скуратовський В.Л. Київ крізь віки.//Філософська і соціологічна думка.- 1991. -№4.- С.79).

· Здійснити порівняльний культурологічний аналіз текстів, окреслити, висвітлені в них питання.

а) “Дванадцятилітнє панування Володимира Мономаха(1115-1125) – це, фактично, лебедина пісня властивої Київської Держави Середньовіччя, бо у р.1169 наступає розгром Києва Андрієм Суздальским, саме як державного центру недоформованої імперії, А чверть століття пізніше, вже під Осмомислом (1153-1187) на значну потугу, щоб під Романом Великим(1199-1205) – від Заходу – збирати знову “Руську Землю”, пересунувши її вогнище з Києва до Володимира-Волинського. З певністю можна ствердити, що монгольська навала, ваги якої не треба недооцінювати, була лише трагічним наслідком внутрішньої хвороби, яка підточувала Київську Державу сливе від її початку. Тут треба відразу ж договорити: Київ ХШ ст. завалився як політичний твір, але київська культура жила”.(Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури.- К.,1992. –С.39).

б) “Преценденти не випадкового, а умисного руйнування традиційних суб’єктів міського середовища можна знайти в середньовічній Русі. Вони пов’язані з піднесенням Великого князівства Московського. Для здійснення своїх великодержавних ідеалів потрібно було подавити всяку самостійність приєднуваних міст і земель, а жителів перетворити в слухняну масу. Це виявилося не так просто, оскільки багато з них були старші від Москви, мали давні культурні і державні традиції, високу ступінь консолідації населення. Тут і знадобилися круті міри по руйнуванню історичних міських суб’єктів. Для цього практикувалися переселення до Москви кращих “фамилий” і вилучення головних святинь міст, головних символів їх продольної інтеграції – особливо вшановуваних місцевих ікон, чудотворних мощей. Москва в цьому смислі дійсно стала новим Римом задовго до утворення концепції “Третього Риму”.(Каганов Г. Обитатели градские.//Человек. –1992.-№5. –С.22).

Контрольні запитання

· Чому православну віру ще називають грецькою вірою?

· Що таке демонологія?

· Про які культурно-господарські традиції та їх роль в національному бутті Ви могли б розповісти?

· Які особливості характерні для образно-символічного світу календарно-обрядової культури українців?

· Принцип “кордоцентризму” у формуванні характеру української людини та рубіжність української культури.

· Що Ви можете розповісти про історичні корені (витоки) та основи української національної культури?

· Прийняття християнства: політичний вибір чи природній процес?

· Язичницька Русь та візантійська християнська культура.

· Дохристиянські вірування українців та їхній відгомін у наш час.

· Що Ви можете розповісти про систему освіти в Київській Русі?

Теми письмових робіт

Чернечо-аскетична традиція Русі.

“Руська правда” – кодифікована пам’ятка звичаєвого права.

Княжа дружина: лицарський етос та кодекс честі.

Язичницька Русь і рецепція християнства.

Церква в системі культури Київської Русі.

Храм Святої Софії.

Київська Русь: ситуація мовної диглосії.

Місіонерська діяльність Кирила і Мефодія.

Архетипи української культури.

Дохристиянські вірування українців.

Українська ікона.

Традиція як спосіб буття культури.

Українська ідея у філософсько-культурній інтерпретації.

Візантійський канон та його інтерпретація на території Київської Руси.

Візантія та Русь: культурний симбіоз.

Давньоруська печерна аскеза та візантійський ісихазм.

Князь Ярослав Мудрий та його культурно-просвітницька діяльність.

Київська генеалогія загальнонаціональних культів святих Климента та Миколая.

Декоративно-прикладне мистецтво Русі: семантика сюжетів.

Духовна спадщина Київської Русі.

Слов’янський пантеон дохристиянського часу.

Язичницькі традиції в християнській культурі Київської Русі.

Поховальний обряд давніх русичів.

Храмова архітектура Київської Русі.

Утвердження християнства на Русі.

Історія давньоруської писемності.

Видатні літературні пам’ятки Київської Русі.

Книжна культура та філософи-книжники на Русі.

Архітектура Києва та Чернігова Х-ХП ст.

“Слово про закон і благодать” митрополита Іларіона.

Українська церква: історична доля від Х до ХХ ст.

Література

Джерела

· Києво-Печерський патерик/ Пер. із церковносл.- Львів: Свічадо, 2001. –192 с.

· Літопис Руський. –К., 1989.

· Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури. –К., 1992.

· Митрополит Іларіон. Дохристиянські вірування українського народу. – К., 1991.

Додаткова література

*Аверинцев С. Премудрість Божа спорудила “дім”, щоб Бог перебував із нами: концепція Софії і значення ікони. // Дух і літера. - К., 1999. - №5.

*Войтович В. Українська міфологія. –К.:Либідь,2002. –664с.

*Горський В.С. Святі Київської Русі. - К., 1994.

*Гомілко О., Пролеєв С. Релігія плоті: про неявну сутність християнства.// Сучасність – 1999. - №12.

*Дворнік Ф. Слов’яни в європейській історії та цивілізації. /Пер. з англ.- К.: Дух і Літера, 2000.

*Історія української культури. /Ред І Крип’якевича. – К., 1994.

*Історія філософії України. Хрестоматія – К., 1993. – С.6-68.

*Климчук В. Споконвіку було Слово.// Сучасність. – 1999. - №12.

*Кримський С. Архетипи української культури.// Феномен української культури. – К., 1995.

*Лановик М.Б.,Лановик З.Б. Українська усна народна творчість: Підручник. –К.: Знання-Прес,2001.- 591 с.

*Мистецтво Київської Русі. –К.,1989.

*Павленко Ю.В. Дохристиянські вірування давнього населення України. – К.: Либідь, 2000.

*Попович М. Нарис історії культури України. – К., 1998.

*Рыбаков Б.А. Язычество Древней Руси. – М., 1989.

*Рубчак М. Християнська Богородиця чи берегиня.? Фемінізм на противагу вічно жіночому. // Філософська думка. – 2000. - №1. – С.110-127.

*Чайка Т.О. Давньокиївські прообрази українського морального ідеалу. // Феномен української культури. Методологічні засади осмислення. – К., 1996.

*Чмыхов Н.А. Истоки язычества Руси. – М., 1991.
Тема 6. Культура епохи Відродження

1.Характеристика основних етапів Відродження

2.Гуманізм як ідеологія Відродження

3.Титанізм, його особливості та зворотній бік

Завдання для обговорення в аудиторії:

1. Витоки українського Ренесансу: Юрій Дрогобич, Павло Русин, Станіслав Оріховський

2. Острозький культурно-освітній осередок: Герасим Смотрицький, Ян Лотос, Христофор Філарет, Дем’ян Наливайко

3. Роль братств у розвитку української культури 15 – п.п.17 ст.: Арсеній Еласонський, Стефан Куколь (Зизаній Тустановський), Кирило Транквіліон-Ставровецький, Павмо Беринда, Юрій Рогатинець, Єлисей Плетенецький, Констянтин Корнякт

4. Мистецькі здобутки українського Ренесансу.

5. Соціополітичні умови формування ренесансної української культури.

6. Український ренесанс: особливості та періодизація.

7. Олельковицький культурний ренесанс.

8. Релігійний чинник в культурі Українського Ренесансу.

 

Тематика рефератів

Живопис українського Ренесансу: розвиток жанрів та колористики.

Львівська та Острозька школи в українському іконописі 15 – 17 ст.

Проблема формування української скульптури.

Етнічні тенденції в малярстві українського Ренесансу.

Початки книгодрукування на Україні.

Жовква як мистецький осередок Речі Посполитої 17 століття.

Гуманістична ідеологія в українській культурі: шляхи проникнення.

Духовна генеза першого українського відродження.

Річ Посполита та її роль у формуванні української культури ХVІ – ХVІІ ст..

Реформаційні ідеї в українській ренесансній культурі.

Київ як духовний центр української культури др. пол. ХІV − ХVІІ ст.

Петро Могила в українській духовній культурі.

Ренесансна ідеологія в українській літературі.

 

Література

Основна:

1. Культурологія: українська та зарубіжна культура / Закович М.М., Зязюн ІА. Семашк О.М., Безвершук Ж.О. - К.: Знання, 2004. - 567 с

Додаткова:

1. Історія української та зарубіжної культури: навч. посіб. / С.М. Клапчук, В.Ф. Остафійчук. Ю.А. Горбань. - 5-е вид., перероб. і допов. - К.: Знання-Прес, 2004. - 358 с

2. Українське мистецтво в полікультурному просторі: навч. посіб. / О. Рудницька Л. Кондрацька. - К.: Єксоб. 2000. - 270 с

3. Подольська Є.А. Культурологія: навч. посіб. / Є.А. Подольська, ВА. Лихвар КА. Іванова. - 2-е вид. допов. - К.: ЦНЛ, 2005. - 390 с

4. Багацький В.В. Культурологія: історія і теорія світової культури XX ст. / В.В. Багацький Л.І. Кормич. - К.: Кондор, 2004. - 302 с

5. Ільїн В.В.. Людина і світ / В.В. Ільїн, Ю.І. Кулагін. - К.: КНТЕУ, 2003. - 302 с

6. Корінний М.М. Короткий енциклопедичний словник з культури / М.М. Корінню В.Ф. Шевченко. - К.: Україна, 2003. - 384 с

7. Козьякова М.И. История. Культура. Повседневность. Западная Европа: от античности д 20 века. / М.И. Козьякова. - М.: Весь мир, 2002. - 320 с

8. Культурологія: теорія та історія культури: навч. посіб. / за ред. І.І. Тюрменю О.Д. Горбула. - К.: ЦНЛ, 2004. - 254 с






Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-11-05; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 655 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Студент может не знать в двух случаях: не знал, или забыл. © Неизвестно
==> читать все изречения...

2751 - | 2313 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.009 с.