Розподіл національного доходу і об’єктивні основи формування доходів населення

Ø залежність доходів населення від рівня розвитку продуктивних сил виявляється в тому, що на певному етапі їхньої еволюції, отже, розвитку внутрішніх суперечностей даної системи, починається активне втручання держави в економіку, процесі одержавлення продуктивних сил, перетворення держави на могутню силу (економічну, політичну, правову та ін.), яка, у свою чергу, активно впливає на формування доходів населення.

Ø Наступною об'єктивною основою формування доходів насе­лення є тип суспільного способу виробництва і, насамперед, від відносин економічної власності, а серед них — власності на засоби виробництва. Так, у процесі розвитку акціонерної власності, зокре рема широкого розповсюдження акцій серед значної частини найманих працівників, кількості привласнюваних ними збільшується частка дивідендів у кінцевих доходах населення про що йшлося раніше.

Ø Найвагоміший вплив на формування доходів населення межах державної економічної власності має одержавлення значної частки національного доходу (її власність на цю частку).

Ø Значний вплив типу суспільного способу виробництва на і формування доходів населення виявляється у наявності за умов: капіталізму великої армії безробітних, величезній диференціації доходів між багатими і бідними верствами населення, в існуванні понад 100 млн бідних лише у розвинених країнах світу,; наявності періодичних криз надвиробництва тощо.

Диференціація доходів населення

Диференціація доходів населення — це різниця в доступі до власності і влади різних класів, соціальних верств і прошарків у межах певної економічної системи, що виявляється у рівні їхніх доходів, передусім, грошових.

Найзагальнішою причиною диференціації в доходах насе­лення за сучасних умов є економічна система капіталізму, побу­дована на відчужені переважної більшості населення від власності на засоби виробництва і влади, що визнає немало західних вчених., або відчу­женість від управління власністю, від самого процесу праці (а отже, наявність масового безробіття), наявність дискримінації (в оплаті робочої сили, отриманні освіти, расова дискримінація тощо), антидемократичний характер діяльності держави, відсутність справедливої соціальної політики, раціональної регіональної економічної політики, могутніх профспілок та ін.

Бідність як економічна категорія — це зумовлена рівнем розвитку продуктивних сил і характером економічної системи крайня недостатність наявних у людини, сім'ї, частини населен­ня засобів для задоволення мінімальних матеріальних, соціаль­них і духовних потреб, а отже, для нормального життя і життє­діяльності.

Кількісним показником рівня бідності є лінія бідності, ЩО означає виражену у відсотках частку населення, сімейний бюджет якої знаходиться нижче певного абсолютного рівня

Перерозподіл національного доходу і споживання.

Перерозподіл націоналіного доходу, як політекономічна категорія, виражає відносин власності між різними економічними суб'єктами у сфері поділу та обміну з приводу привласнення державою значної час необхідного і додаткового продукту та наступного його спрвання на виконання функцій держави.

Необхідність перерозподілу національного доходу зумовлюєть­ся:

Ø по-перше, значною диференціацією доходів.

Ø По-друге, такий перерозподіл викликаний потребами у вико­нанні сучасною державою широкомасштабних соціально-еконо­мічних функцій, без яких економічна система не може існувати

Ø По-третє, перерозподіл національного доходу зумовлена необхідністю підтримки малого підприємництва передусім у сільському господарстві (через систему державних субсидій)