Психологія безпеки праці ,гігієна праці ,її значення

Гігієна – це наука, що вивчає закономірності впливу довкілля на організм людини з метою обґрунтування гігієнічних нормативів, санітарних правил і заходів, реалізація яких забезпечить оптимальні умови для життєдіяльності, зміцнення здоров’я і запобігання захворюванням.Гігієнічний норматив – це точно установлений діапазон параметрів виробничого довкілля, безпечного з точки зору збереження нормальної життєдіяльності і здоров’я.Гігієна праці спрямована на створення сприятливих умов праці і підвищення її продуктивності, вивчає трудову діяльність людини.Гігієнічна класифікація призначена для: гігієнічного оцінення наявних умов та характеру праці на робочих місцях; атестування робочих місць; санітарно-гігієнічного паспортування стану виробничих об’єктів; санітарно- гігієнічного паспортування стану виробничих підприємств; встановлення першочерговості у проведенні оздоровчих заходів; розроблення рекомендацій, щодо профвідбору, профпридатності; створення банку даних про умови праці на рівні підприємства, району, міста, регіону, країни. Основні поняття, що застосовуються в гігієнічній класифікації:- умови праці — це сукупність чинників виробничого довкілля та трудового процесу, які впливають на здоров’я та працездатність людини в процесі її професійної діяльності;- шкідливий виробничий чинник - чинник трудового процесу та виробничого довкілля, вплив якого на організм людини за певних умов може призвести до раптового погіршення здоров’я;- небезпечний виробничий чинник - чинник трудового процесу та виробничого довкілля, вплив якого на організм людини в певних умовах може призвести до травми;- важкість праці - характеристика трудової діяльності людини, яка визначає ступінь залучення до роботи м’язів і відображає фізіологічні витрати внаслідок фізичного навантаження;- напруженість праці - характеристика трудового процесу, що відображає основне навантаження на центральну нервову систему;- безпечні умови праці - умови праці, за яких вплив шкідливих і небезпечних виробничих чинників на працівників неможливий або їх рівні не перевищують гігієнічні нормативи. Керуючись принципами Гігієнічної класифікації, умови праці розподіляють на чотири класи:1 клас – оптимальні умови праці, тобто такі умови, за яких зберігається не лише здоров’я працівників, але й створюються передумови для підтримування високого рівня працездатності. Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих факторів встановлено для мікрокліматичних параметрів і чинників трудового процесу. Для інших чинників за оптимальні умовно вважають такі умови праці, коли несприятливі чинники виробничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для населення. 2 клас – допустимі умови праці. Вони характеризуються такими рівнями чинників виробничого довкілля і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновляються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не здійснюють несприятливого впливу на стан здоров’я працівників в найближчому та віддаленому періоді. З клас - шкідливі умови праці. Вони характеризуються наявністю шкідливих виробничих чинників, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні несприятливо впливати на організм працівника.Під час праці людина перебуває під дією цілого ряду чинників, які можуть спричинити небажані наслідки, наприклад, надмірне підвищення або зниження температури тіла, підвищення тиску. Для зменшення впливу таких чинників і забезпечення сталості значень характеристик життєдіяльності організму вмикаються пристосувальні реакції, тобто захистний рефлекс організму, який впливає на роботу основної функціональної системи людини, а разом з тим веде до зниження працездатності. Людина, як правило, змушує основну функціональну систему зменшити вплив захисного рефлексу. Через деякий час працівник пристосовується до несприятливого впливу санітарно-гігієнічних чинників (звичайно, якщо вони не виходять за певні межі). Це досягається за допомогою додаткових витрат мускульної та нервово-психічної енергії. З точки зору основного трудового процесу таке використання внутрішніх резервів організму є недоцільним, тому що енергія витрачається даремно.Отже, несприятливий вплив на людину санітарно-гігієнічних чинників спричинює відволікання внутрішніх ресурсів працівника від основного трудового процесу, несприятливо впливає на технікоекономічні та фізіологічні показники, через те, що зростає “ціна” виконаної роботи, що, як наслідок, відбивається на настрої та самопочутті працівника. Основними документами у галузі гігієни праці і виробничої санітарії є: Санітарні норми проектування промислових підприємств і Будівельні норми та правила. Ці документи регламентують величину та ступінь впливу на людину того чи іншого небезпечного або шкідливого виробничого чинника.Сворення нормальних умов праці можливо тільки за наявності нуково обгрунтованих вимог і рекомендацій, методик, норм і правил, узагальнених у нормативні матеріали. Гігієна праці - спеціальний розділ гігієни, який вивчає вплив різних чинників виробничого довкілля та організації праці на здоров’я людини, розробляє гігієнічні заходи щодо ліквідації різних професійних шкідливостей, для збереження здоров’я працівників, підвищення їх працездатності та продуктивності праці. Гігієну праці потрібно відрізняти від виробничої санітарії, яка на практиці здійснює застосування досягнень гігієнічної науки.З розвитком виробничих сил зростало значення функцій організації та керування трудовим процесом, а отже, збільшувалася питома вага розумової праці. Різні види трудової діяльності вимагають обліку не тільки антропометричних (антропометрія - наука, що вивчає розмір тіла людини) і фізіологічних властивостей людини, але, в основному, її психологічних властивостей (швидкості реакції, особливостей пам’яті та уваги, емоційної установки тощо). Зміна характеру взаємодії людини і техніки спричинила виникнення нової наукової дисципліни - психології праці. Психологія праці вивчає психологічні особливості трудової діяльності людини та процеси формування у неї якостей, професійно важливих для підвищення продуктивності праці. Предмет вивчення психології праці - як сама трудова діяльність людини, так і характерні риси особистості працівника, конкретні виробничі обставини, відносини між особистостями.