Основи організації фінансової діяльності комерційних підприємств і організацій

Фінанси суб'єктів комерційної діяльності – це відносно самостійна і особлива сфера фінансової системи, яка має свою специфіку організації та принципи реалізації притаманних їй функцій. Фінансам комерційних підприємствпритаманний первинний розподіл створеного продукту на фонди нагромадження і споживання, відновлення матеріальних елементів процесу виробництва. Фінанси суб’єктів господарювання виконують такі функції:

- формування фінансових ресурсів;

- розподіл та використання фінансових ресурсів для забезпечення поточної діяльності (операційної) та інвестиційної, виконання зобов’язань перед бюджетами, цільовими фондами, фінансовими установами, контрагентами;

- контроль формуванням і використанням фінансових ресурсів.

При функціонування фінансів підприємницьких структур встановлюються відповідні економічні відносини і взаємозв’язки при створенні і використанні фондів фінансових ресурсів як у межах даного підприємства, так і з зовнішніми суб’єктами (рис. 12.2.)

ФОРМИ ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН ПІДПРИЄМСТВ
І. Зовнішні		ІІ. Внутрішні
1. Відносини обміну		2. Відносини розподілу	- з бюджетом	1. розподіл доходу і формування прибутку		2. розподіл чистого прибутку та його використання		3. формування фондів підприємства
- з державними цільовими фондами
- зі страховими компаніями
- з банками
- з суб'єктами фінансового ринку
- з вищестоячими організаціями і корпоративними органами
МЕТОДИ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ	Þ Комерційний розрахунок
Þ Неприбуткова діяльність
Þ Кошторисне фінансування

Рис. 12.2. Форми і методи фінансової діяльності підприємств

 

Фінанси комерційних підприємств (організацій, установ) – це сукупність економічних відносин, що складаються на грошовій основі в процесі відтворення валового внутрішнього продукту і пов’язані з кругооборотом виробничих фондів, формуванням і використанням грошових доходів і фондів грошових ресурсів підприємств для їх економічного і соціального розвитку.

Для здійснення господарської діяльності, забезпечення економічного і соціального розвитку підприємства повинні мати відповідні грошові ресурси. Залежно від джерел і приналежності вони поділяються на власні, позичені і залучені. Для забезпечення фінансової стійкості підприємству необхідно авансувати у господарську діяльність власного капіталу в розмірі не менше ніж 50% загальної потреби у грошових ресурсах (рис. 12.3.).

 

При недостатності власного капіталу підприємство може користуватися позиченим капіталом (у формі довгострокових і короткострокових позичок банків та інших кредитних установ) і залученим капіталом (у формі комерційного кредиту та іншої кредиторської заборгованості).

Власні, позичені і залучені грошові ресурси, авансовані у господарську діяльність, складають сукупний капітал підприємства, його пасиви.

Принципи організації фінансів комерційних підприємств відображені на рис. 12.4.

Рис. 12.4. Принципи організації фінансів комерційних підприємств та їх короткий зміст

Основні принципи комерційного розрахунку проглядаються на рис. 12.5.

Рис. 12.5. Основні принципи комерційного (господарського) розрахунку

Принципи комерційного розрахунку:

· господарська і юридична самостійність проявляється у можливості прийняття самостійних рішень з питань виробничої та господарської діяльності; наявність юридичної адреси, поточного рахунку в банку, самостійність балансу;

· самоокупність –покриття власними доходами витрат на просте відтворення. Самоокупність означає, що підприємство повинно свої витрати відшкодувати власними доходами від господарської діяльності та отримати чистий прибуток, який дасть змогу здійснити просте відтворення.

· самофінансування означає, що отриманий підприємством чистий прибуток має дати йому можливість розвивати господарство на розширеній основі та забезпечувати фінансування соціальних програм,

· принцип матеріальної зацікавленості є рушійною мотивацією господарської діяльності. Він передбачає поєднання з допомогою економічних і матеріальних стимулів інтересів суспільства, підприємства і колективу працівників.

· матеріальна відповідальність передбачає встановлення матеріальної відповідальності за своїми зобов’язаннями перед державою, підприємствами, банками, іншими юридичними і фізичними особами власним майном і доходами. При невиконані або невчасному виконанні фінансових зобов’язань на підприємство і винних осіб накладаються штрафні санкції.

· принцип грошового контролю передбачає необхідність постійного контролю як форми впливу на всі сторони фінансово-господарської діяльності і пошуку резервів підвищення її ефективності.

Створення фінансових резервів здійснюється у випадку виникнення непередбачених обставин, що зумовлюють додаткову потребу в коштах, для швидкого реагування і уникнення фінансових утруднень (списання непокритих збитків від стихійного лиха, надання фінансової допомоги при тимчасових фінансових ускладненнях в структурних підрозділах, списання збитків від господарської діяльності тощо). Джерелом утворення резервного капіталу є прибуток, що підлягає розподілу..

Фінансова діяльність підприємства здійснюється за такою схемою (рис 12.6):

Рис. 12.6. Механізм фінансової діяльності підприємства

 

Фінансові ресурси підприємства – це матеріальна основа фінансів, сума коштів, спрямованих в основні та оборотні засоби підприємства, а також для покриття витрат на матеріальне заохочення працівників і задоволення їх соціально-культурних та інших потреб. Вони характеризують фінансовий потенціал, тобто можливість підприємства у проведенні витрат з метою одержання прибутку. Класифікація фінансових ресурсів підприємства (рис. 12.7.):

	Þ Þ Þ Þ	1. За кругообігом	Початкові
Прирощені
2. За характером використання	Вкладені в основні засоби
Фінансові ресурси підприємства	Вкладені в оборотні засоби
3. За правом власності	Власні
Позичені
	Залучені
4. За джерелом формування	Внутрішні
Зовнішні

Рис. 12.7. Класифікація фінансових ресурсів підприємства

За рахунок фінансових ресурсів здійснюються витрати на виробництво і реалізацію товарів, робіт, послуг, а також інші витрати, пов’язані з діяльністю підприємства. Витрати - виражені в грошовій формі витрати матеріальних трудових, фінансових ресурсів на здійснення господарської діяльності (рис. 12. 8.)

поточні	капітальні	фінансові		виробництво і реалізація продукції	відтворення основних засобів	операційні заходи	соціальні цілі
1. За видом діяльності	2. За напрямами фінансування
Витрати підприємства
3. За джерелами фінансування		4. За економічною ознакою
за рахунок власних фінансових ресурсів	за рахунок залучених коштів	за рахунок позичених коштів	матеріальні витрати	амортизація	заробітна плата	нарахування на зарплату	інші витрати

Рис. 12.8. Класифікація витрат підприємства

В процесі господарської діяльності комерційні підприємства отримують грошові надходження від реалізації продукції, товарів, робіт, і послуг (доходи від основної діяльності), а також грошові надходження від інвестиційної і фінансової діяльності та інші доходи. Частина з них призначена на сплату до бюджету непрямих податків і зборів, що увійшли в ціну продукції (товарів, робіт, послуг). Решта грошових надходжень призначена на відшкодування витрат, сплату податку на прибуток, формування чистого прибутку підприємства (рис. 12.9).

Чистий прибуток підлягає розподілу. Переважно чистий прибуток, використовується на: виплату дивідендів власникам капіталу; економічний розвиток (фінансування капітальних вкладень і інновацій, поповнення власних оборотних коштів, поповнення резервного капіталу); соціальні потреби (підготовка і перепідготовка кадрів, матеріальне заохочення, розвиток і утримання соціальної інфраструктури тощо).