За первісної доби міфи були чи не найголовнішим засобом пізнання світу, що спирався на використання певних символів та своєрідної логіки. Міфологічна модель світу в уявленні первісної людини - це насамперед тотожність макро і мікрокосмосу, природи і людини, яка знаходила свій вияв у поясненнях космічного простору і Землі, в побутовій сфері (побудові житла, орнаментації посуду, декоруванні одягу), антропоморфізмі неживих об'єктів у мові (сонце сходить і заходить, падає дощ, підніжжя гори, ніжка стола тощо). Елементи міфології й досі збереглись у свідомості людей у формі расових та класових міфів, культу вождів, ритуалів масових збіговищ.
Для міфологічної свідомості було характерним вироблювання бінарної системи ознак, своєрідної матриці, яка була універсальним семантичним засобом (семантика - від грец. semantikos - позначення; змістовна сторона мови, окремих слів або їх частин) і включала 10-20 пар протиставлених одна одній ознак, що мали і позитивне, і негативне значення. Ці протиставлення характеризували структуру простору (верх-низ, небо-Земля, Земля-підземелля, схід-захід), часу (день-ніч, літо-зима), колір (білий-чорний, чорний-червоний), соціально-віковий статус (чоловік-жінка, старший-молодший, пращури-потомки, свій-чужий), абстрактні числові співвідношення (парний-непарний). Існували і загального плану протиставлення, що визначали модуль буття усередині міфологічної моделі світу (щастя-нещастя, життя-смерть, доля-недоля). На підставі таких бінарних ознак створювались універсальні знакові комплекси, які були ефективним засобом освоєння світу.
12. Антропологічний підхід до вивчення культури (основні концепції та їх представники)
Культурологія як спеціальна наукова дисципліна склалася тільки у XX cm. Однак протягом тривалого часу (а надто з кінця XVIII cm.) різні гуманітарні науки, як ті, що мали давню історію, так і ті, що тільки-но Виокремлювалися В Новий час як самостійні сфери наукової рефлексії, розробляли широкий спектр специфічно культурологічної проблематики. Ідеї і концепції, висунуті й обґрунтовані представниками різних наукових традицій протягом попередніх століть, утворили історичний фундамент сучасної культурології.
Звісно, дослідження культури, що мають значення в контексті передісторії культурології, проводились із застосуванням різних методологій і принципів, що були притаманні різним науковим дисциплінам. Тому для уникнення хаотичності є потреба якось розподілити результати досліджень залежно Від концептуальних принципів підходу до аналізу культури.
Питання походження людства і сутності людського способу буття, закономірностей і перспектив його розвитку цікавили людей здавна. Саме така зацікавленість значною мірою стимулювала міфотворчість прадавніх народів, яка була адекватним до тогочасного етапу розвитку людини способом рефлексії над сутністю буття.
21. Міф як першомодель світу („Золота пектораль„; „Збруганський ідол„ тощо)
Кам'яні фігури людей висотою до 4 метрів були поширені у степовій смузі Європи й Азії від Німеччини до Монголії.
В Україні їх походження історики пов'язують зі скіфами і сарматами. Жіночі постаті на думку вчених — є половецькими намогильними статуями ХІ-ХІІ століть, або пам'ятками доби аланів і хозарів VІ - ХІІ століть.
Кілька таких статуй, знайдених на території Хмельницької області зберігаються у Кам'янецькому археологічному музеї.
Сьогодні важко встановити, який народ створив цих ідолів. Матеріали археологічних досліджень прив'язують їх до першої половини І тисячоліття нашої ери. А це були бурхливі часи "великого переселення народів", коли прийшли в рух числені європейські і азіатські племена.
Дослідження Збручанського ідола дозволило вченим встановити, що ця пам'ятка датується ІХ - Х століттям і виготовлена із місцевого вапняку. Три яруси зображень на кожній з чотирьох граней ідола трактуються дослідниками, як символічне втілення ідеї про небо, землю та підземне царство.
Найширша прикраса скіфського царя- золота пектораль виготовлена у 4 ст. До н.е. античними майстрами-торевтами Північного Причорномор`я. Борисом Миколайовичем Мозолевським у 1971 році під час розкопок скіфського кургану Товста Могила на околиці м. Орджонікідзе Дніпропетровської області. Пектораль виготовлена із золота 900/ооо, її діаметр30,5 см., вага 1149,5 гр. Виконана в техніці литва, карбування, скані, зерні, емалювання. Пектораль зберігається у Музеї історичних коштовностей України.
Пектораль вражає рівнем композиційного рішення, натуралістичною досконалістю пропорцій і образів. Монументальність і пластичність фігур справляють реалістичне враження життєвості. Трагічна вічна тема боротьби за виживання розташована саме в середині композиції нижнього ярусу. Увесь твір розкривається як книга, як поема про споконвічну боротьбу добра і зла, як невмируще оновлення життя у всесвіті.
Основні форми міфології
У міфології органічно перепліталися елементи науки, релігії, філософії, мистецтва та самого буття людини. Міфологічне мислення заполонило її свідомість, створюючи штучний світ фантастичних образів. Однак міф в уявленні первісної людини виконував функцію життєвого дороговказу. У будь-якій ситуації він допомагав людині віднайти сенс буття та душевний спокій. За значенням міф був конкретністю і реальністю, пов'язував у єдине ціле дійсність і фантастичну уяву. Поза міфом з його героями та образами людина існувати не могла.
Міф створював модель світу як закінчену систему знань, уявлень про навколишнє середовище всередині даної традиції. Міфологія - це особливий тип мислення, що протистояв історичному та природничо-науковому типам свідомості. Однак міфологічне передавання разом з генеалогічними схемами слугували за часовий трансляційний механізм, що поєднував буття декількох поколінь через створену певним соціумом систему термінів, понять, традицій. Міф синтезував у єдину нерозривну систему розповідь про минуле та пояснення сьогодення, а, можливо, і майбутнього. Саме в поєднанні просторово-часових параметрів Всесвіту і полягало його головне завдання. Образами такого космічного континуума (від лат. continuum - неперервне, суцільне) були рік, небо, Світове древо.
