1. Динамізм, орієнтація на новину.
2. Раціоналізм, практичне відношення до світу і життя.
3. Повага до особистості.
4. Індивідуалізм.
5. Ідеали свободи і рівності.
6. Повага до приватної власності.
7. Демократична форма правління
8 Ідеал західного типу культури - свободна особистість, яка активно пізнає та перетворює світ. Основи західної культури у Давній Греції та Давньому Римі.
Реалізувати себе у житті як особистість, розкрити свої здібності, знайти сенс свого існування людина може тільки у світі культури і за допомогою культури. Культура – це водночас умова і засіб прогресивного розвитку особистості.Прилучаючись до цінностей культури, кожна людина змінюється на краще.
Висококультурна людина – це людина, яка відбулася, це фахівець, який відбувся, це – творча особистість.
Питання для роздуму: + Як ви розумієте такі вислови:
- Ідеалом культурної людини є не що інше, як ідеал людини, яка за будь-яких умов зберігає справжню людяність. (А.Швейцер).- Культура – це міра людського у людині.
- Мало народитися людиною, треба ще родити в собі людину.
- Щастя дорівнює праці (античний афоризм).
- Весь наш большой народ за то, чтоб труд
Введен был в культ, как высшая святыня.
Где нет труда – сады там не цветут,
Где нет любви к труду, там мир – пустыня. (С.Сергеев-Ценский).
- Саме в праці, і тільки в праці, велична людина. (М.Горький).
- Не позволяй душе ленится!
Чтоб воду в ступе не толочь,
Душа обязана трудится
И день и ночь, и день и ночь! (Н.Заболоцкий).
Література: 1. Бокань В А. Культурологія: Навч. посіб. - К., 2000.
2. Бокань В.Л., Польовий Л.П. Історія культури України. -К, 1998.
3. Греченко В.А., Чорній І.В., Кушнерук В.А., Режко В.А. Історія світової та української культури. - К., 2002.
4.Історія української та зарубіжної культури / За ред. С. М. Клапчука, В. Ф. Остафійчука. - К., 1999.
5. Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура: Курс лекцій. - К, 2002.
6. Кормич Л.І., Багацький В.В. Культурологія (історія і теорія світової культури XX століття): Навчальний посібник. - Харків, 2002.
Тема: Культура первісного суспільства.
Після вивчення матеріалу теми ви повинні вміти:
- розкривати процес виникнення людської культури;
- пояснювати, що в основі первісної культури покладено міфо – обрядовий комплекс;
- характеризувати первісне мистецтво, його характерні риси та особливості;
- давати значення понять «антропогенез»,«антропоморфізм», «анімізм», «архетип»,
«генезис», «культурогенез», «міф», «тотемізм», «фетішизм».
План.
1. Виникнення людської культури.
2. Міфо-обрядовий комплекс первісної культури.
3. Первісне мистецтво, його характерні риси та особливості.
Теоретичний мінімум: - природа ( мистецтво, міф, обряд, звичай, ритуал, ініціація, містика, релігія, фетишизм, магія, тотемізм, анімізм );
- людина ( антропогенез, архантроп, неандерталець, кроманьйонець, духовність, синкретизм, свідомість, шаман, реалізм, символізм, петрогліф, писаниця, піктографія );
- суспільство ( соціогенез, рід, плем’я, община, матріархат, патріархат, палеоліт, мезоліт, неоліт, табу, гомогенність ).
Основна частина.
Культура первісної доби, це насамперед культура матеріальна. Тому матеріали, які були провідниим у господарському житті, дали назву основним історико-культурним періодам:
1. Кам’яна доба – пізній палеоліт (40 – 10тис. років до н.е.), мезоліт (10 – 6тис. років до н.е.), неоліт (6 – 4 тис. років до н.е.).
2. Енеоліт (або мідна доба) – 4 – 3 тис. років до н.е.
3. Доба бронзи (2 половина 3-го – 1 половина 2-го тис. до н.е.).
4. Доба заліза (2 половина 2-го тис. до н.е. – 1 тис. до н.е.).
Кам’яний вік – це величезний за часом період, у межах якого відбулося виділення людини зі світу тварин, становлення її як розумної соціальної істоти, а також було закладено підвалини наступного розвитку матеріальної та духовної культури людства.
 |
Особливості первісної культури
Поява перших знарядь праці, що були вироблені первісною людиною свідомо, цілеспрямовано, за допомогою спеціальної технології, є першим артефактом людської культури.
Колективна праця - об’єктивно необхідна умова існування та розвитку людського роду. Завдяки їй розвинувся мозок людини і з’явилась мова як засіб спілкування та мислення.
Видатні культурні досягнення первісного суспільства пов’язані з кроманьйонською людиною. Від неї веде родовід сучасне людство.
У суспільстві людина подолала свій обмежений індивідуальний досвід, який віддзеркалював безпосередньо лише поодинокі речі та явища.
У трудовому колективі знання та вміння закріплювались і передавались соціально-культурним способом,тобто за допомогою опосередкованого пізнання через спілкування.
Потреба пізнати оточуючий людину світ, накопичити та передати інформацію для подальшої творчо-перетворювальної діяльності – це основа розвитку культури з моменту її появи і до наших днів.
Культурний фактор розвитку первісного суспільства привів до обмеження і контролю над біологічними законами боротьби за існування. З’явились соціально-культурні закони життя людського суспільства.
В добу пізнього палеоліту з’являються важливі елементи матеріальної культури (більш складні знаряддя праці, полювання на великих тварин, будування житла, прикраси та ін.). Асортимент знарядь праці понад 100 найменувань: різці, гарпуни, списи та ін. В Україні відобо близько 800 пам’яток пізнього палеоліту. Найвідомішою є Мезинська стоянка поблизу Новгорода-Сіверського. Складною стає духовна культура. Людина цього часу має головні людські якості: розум, мислення, мовлення. Формуються перші форми релігії.
Культурна діяльність людини пов’язана з її свідомістю. Характер свідомості первісного суспільства вплинув на духовні засади його життєдіяльності.
 |
Свідомість та діяльність первісних людей були злиті в єдине духовно-практичне ставлення до світу. Духовні відносини були породжені матеріальною діяльністю і вплетені в неї. Свідомість первісної людини була синкретичною.
Структура духовної культури первісного суспільства
Цінності первісної культури закріплювалися і передавалися у синкретичній формі суспільної свідомості. У науці вона отримала назву міфологічної свідомості.
На базі міфологічної свідомості у первісному суспільстві виникли такі форми світоглядної культури як фетишизм, магія, тотемізм, анімізм.
А) магія (чаклунство) – віра в здібності людини впливати на людей, духів, природні явища;
Б) тотемізм – віра в існування засновника роду та його покровителя: тварини чи рослини;
В) фетишизм – наділення речей надприродними властивостями (культ амулетів, оберегів, ідолів);
Г) анімізм – віра в існування душі і духів, що впливають на життя людини.
Колективні ритуали та обряди через систему ціннісних символів створювали духовну єдність людей певного роду-племені. Але духовність сприймалася первісною людиною як матеріально діюча ззовні таємна сила. Первісна людина відчувала страх і залежність від цієї містичної сили.
Міфо-обрядовий комплекс первісної культури відтворював систему життєвих цінностей та норм життєдіяльності, здійснював духовний зв’язок поколінь.
