Роль НТР в економічному зростанні та моделі економічного зростання

Науково-технічний прогрес має еволюційну та революційну форми розвитку. Революційна форма НТП означає появу принципово нових видів техніки, предметів праці, фундаментальних наукових відкриттів, їх практичного застосування та ін., тобто докорінну революційну зміну технологічного способу виробництва – НТР.

З урахуванням структури технологічного способу виробництва глибинну сутність НТР можна визначити як революційні зміни у взаємодії людини та природи, а також у системі продуктивних сил і техніко-економічних відносин. З цього випливає, що НТР є техніко-економічною категорією, яка водночас впливає на інші елементи економічної та соціальної системи.

Глибинна сутність НТР виявляється в її основних рисах, розгортаючись у цілісну систему, охоплюючи основні структурні елементи технологічного способу виробництва.

Першою такою рисою є перетворення науки на безпосередньо продуктивну силу. Найважливішими особливостями перетворення науки на безпосередньо продуктивну силу є: 1) наука в більшості галузей поступово перетворюється на початкову стадію безпосереднього матеріального виробництва; 2) "онаучування" виробництва, тобто посилення наукового характеру виробничих процесів; 3) перетворення праці вченого на продуктивну працю сукупного працівника; 4) у системі "наука – техніка – виробництво" та у наукомістких галузях переважає розвиток науки; 5) результати наукових досліджень стають товаром (патенти, ліцензії, "ноу-хау") та ін.

Другою важливою рисою НТР є кардинальні зміни у техніці – штучно створених засобах праці, які посідають проміжне місце у взаємодії людини і природи. Праця людини все більше замінюється працею машин. Людина звільняється не лише від ручної праці, а й від виконавчих функцій, частково від функцій розумової праці нетворчого змісту. У результаті функціонування автоматизованої системи людина виходить із безпосереднього процесу виробництва і стає поряд з ним, а автомати, крім винятково виконавчих функцій, усе більше виконують функції контролю й управління.

Третьою характерною рисою НТР є докорінні перетворення головної продуктивної сили – людини-працівника. Такі перетворення людини-працівника передбачають перевагу розумових зусиль, духовних здібностей людини до організації й управління виробництвом, високий рівень освіти і кваліфікації. Це водночас означає, що серед потреб людини вирішальну роль відіграватимуть потреби у вільній і творчій праці, універсальному характері її дій, власному вдосконаленні, виявлені талантів.

Четвертою характерною рисою НТР є докорінне перетворення предметів праці, поява принципово нових видів матеріалів із попередньо заданими властивостями. Вони створюються на основі синтезу використовуваних раніше матеріалів і речей, що мають необхідні фізико-хімічні властивості. Так були створені композитні матеріали (поєднання матеріалів та кераміки і т. ін.), сплави різних металів, полімери, надчисті матеріали, хімічне волокно тощо. Внаслідок цього знижується матеріаломісткість виробництва, а отже, зменшуються потреби у капіталовкладеннях.

П'ятою важливою рисою НТР, що виникає на основі попередніх, є впровадження принципово нових технологій, що з'явилися на базі фундаментальних відкриттів. До них належать лазерні, плазмові, мембранні, електронно-променеві та інші технології. Цим технологіям властиві маловідходність, зростання продуктивності у десятки разів, висока якість продукції, екологічна чистота та ін.

У середині 70-х років НТР почалася з винайдення і швидкого розвитку мікропроцесорів на великих інтегральних схемах та була названа мікропроцесорною революцією, розширила простір для створення досконаліших комп'ютерів, електронних блоків керування у побутовій техніці та ін. Так, комп'ютери здатні "розуміти" мову людини, знімки, графіку та інші символи, тобто це інтелектуальні ЕОМ, до них належать могутні суперкомп'ютери та найновіші персональні комп'ютери.

Мікропроцесорна революція, у свою чергу, служила матеріальною основою для створення промислових роботів третього покоління або "інтелектуальних роботів". Це створює реальну передумову для комплексної автоматизації виробництва, формування "безлюдних виробництв" або "заводів-автоматів".

Новий етап НТР, що розгорнувся, характеризується також інтенсивним розвитком біотехнології, зокрема генної та клітинної інженерії. Розвиток біотехнології створює умови для розгортання "біологічної", "біотехнологічної" революції.

Важливим каталізатором науково-технічного й економічного прогресу, нових винаходів і технологій в усіх галузях економіки є космонавтика, освоєння космічного простору. Уже нині без них неможливі супутникові зв'язки, точна метеорологія, навігація, картографія. Там виготовлятиметься все більше чистих і специфічних продуктів, здійснюватиметься контроль за енергопостачанням (за рахунок збирання сонячної енергії у космосі та передачі на Землю), дистанційне зондування Землі, а у далекій перспективі – створення великого промислового потенціалу в космосі.

Новітнім напрямом сучасного етапу НТР є мультимедіа, тобто комплексне використання різних засобів інформації (у т. ч. супутників зв'язку) з іншими засобами зв'язку. Виникають віртуальні університети, запроваджується доступ до Інтернету переважної більшості шкіл.

Кумулятивна дія цих напрямів НТР, що базуються на праці людини, створює нову могутню продуктивну силу, прискорює економічне зростання, яке здійснюється у певних моделях.

Основними кінцевими цілями економічного зростання є підвищення матеріального добробуту населення і підтримка національної безпеки. Підвищення матеріального добробуту як головна мета економічного зростання проявляється в таких основних критеріях

1. Рівень розвитку продуктивних сил. Саме за ним оцінюється ступінь оволодіння силами природи, рівень науково-технічних досягнень даного суспільства в кожен даний момент, рівень розвитку виробництва в цілому.

2. Збільшення доходів у середньому на душу населення. Досягнення цієї мети одержує своє відображення в темпах зростання національного доходу на душу населення.

3. Економія вільного часу. Дозвілля є одним з життєвих благ, але не знаходить відображення в показниках реального валового національного продукту і національного доходу країни. Тому при оцінці ступеня досягнення даної мети необхідно брати до уваги, відбувалося чи ні протягом розглянутого періоду скорочення робочого тижня і робочого року, загальної тривалості трудової діяльності робітників та службовців.

4. Поліпшення розподілу національного доходу серед різних шарів населення. Якби просте збільшення реального НД супроводжувалося значним погіршенням його розподілу, то більша частина населення взагалі не вважала економічне зростання поліпшенням, тому що їх добробут не змінився або навіть зменшився. Тому важливо, щоб у процесі економічного розвитку підтримувалися принципи соціальної захищеності стосовно непрацездатних і безробітних.

5. Поліпшення якості і зростання розмаїтості виготовлюваних товарів і послуг. Ця складова не знаходить прямого відображення в показнику НД. У той же час цілком допустимо припустити, що вища якість і диференціація товарів сприяють підвищенню споживчої задоволеності, а отже, одержують своє відображення у збільшенні витрат на купівлю товарів та послуг, сукупний розмір яких характеризує обсяг виробленого НД.