Висновки до третього розділу

У третьому розділі бакалаврської роботи висвітлено процес написання творчої роботи на тему: «Україна Грінченка. День на Чернігівщині», під час виконання якого, я по новому розкрила свої думки та почуття.

Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка щороку відзначає Премією імені Бориса Грінченка учених, просвітян, громадських і політичних діячів, які зробили значний внесок у розбудову незалежної України, утвердження державної української мови, розвиток національної культури, відродження історичної пам'яті, формування національної свідомості та піднесення духовності й добробуту українського народу, просвітницьку і подвижницьку діяльність в ім'я України.

Саме це і надихнуло мене на створення картини, яка б висловлювала мою повагу та вдячність людині, яка так багато зробила для Батьківщини.

Зробивши багато ескізів та фотографій, я приступила до створення композиції майбутньої картини. Представивши на розгляд керівнику декілька варіантів композицій картини, ми обрали найбільш вдалий варіант та продовжили роботу над ним.

Усі деталі в пейзажі пов’язані між собою і допомагають виразити загальну ідею композиції. У роботі визначена характеристика місцевості, а саме, вигляд українського села. Для зосередження уваги на більш характерних рисах місцевості, були вибрані найбільш типові об’єкти, притаманні для українського села, а саме, хати (білі із солом'яними стріхами та дерев'яна церква. У процесі пошуку художнього образу емоційний вплив живописних засобів передано через гармонію кольорів, шляхом відтворення правдивого колористичного стану даного часу доби, тобто, сонячного дня.

ВИСНОВКИ

Дане дослідження було проведене з метою теоретичного обґрунтування методики активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів 5-6-х класів на уроках образотворчого мистецтва в процесі вивчення пейзажного жанру.

Аналіз програми та літератури з цієї теми показав, що основними компетенціями, залишаються формування та розвиток у учнів:

· Чуттєво-емоційного сприйняття;

· Асоціативно-образного та понятійно-логічного мислення;

· Розуміння мови мистецтва та опанування цієї мови (залежно від вікових особливостей);

· Сприйняття цілісної картини світу через розуміння самобутності культурної спадщини України як складової культурної скарбниці світу.

Педагогічні спостереження, бесіди, вивчення результативності роботи вчителів образотворчого мистецтва загальноосвітніх школах надали розуміння того, що художнє виховання учнів цього віку базується на розвитку чуттєво-емоційного та естетичного сприймання світу, асоціативно-образного мислення, цілісного бачення, вміння виділяти основне у явищах та формах; виявлення специфіки художньо-образної мови мистецтва, композиційно-художніх і технічних засобів різних видів пластичних мистецтв; створенні художніх образів на основі чуттєво-емоційного сприймання мистецьких творів (музика, література, хореографія тощо), асоціативно-образних інтерпретацій природних форм і явищ. Велику увагу слід приділяти розвитку формально-логічного мислення, вмінням спрощувати, узагальнювати конструкцію та об’єм форми; зосереджувати увагу на художній формі з метою подальшого вивчення впливу і взаємозв’язку цієї форми із сутністю образу та вивчення кольору через виявлення зв’язків зі світлом (природнім, штучним) доповнюють попередній досвід учнів у виявлені образності форми.

У досліджені було з’ясовано історичний аспект пейзажного жанру та внесок голландських і російських митців у його розвиток.

Було визначено характеристики й особливості різних видів пейзажних композицій, виявлено композиційні основи в пейзажі.

В даній науковій роботі було визначено місце і шляхи активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів 5-6-х класів на уроках образотворчого мистецтва в процесі вивчення пейзажного жанру.

Також було розроблено конспект уроку за програмою «Образотворче мистецтво» для 5-6-го класу (керівник авторського колективу Е. В. Бєлкіна) на тему: «Пейзаж у живописі» для 6-го класу. В роботі також представлено виховний захід на тему: «Пейзажний живопис у творчості В. Д. Полєнова».

Оскільки навчання формоутворенню в образотворчому мистецтві базується на художній практиці учнів, яка передбачає їхнє орієнтування в специфіці образотворчого мистецтва та оволодіння певними художньо-технічними навичками, виходячи з виконаних завдань, що стояли на початку дослідження, можна сказати, що практична значущість дослідження дуже велика. Тому здобуті результати можуть бути впроваджені у навчально-виховному процесі з образотворчого мистецтва сучасних загальноосвітніх навчальних закладах для учнів 5-6-х класів.