Загальна характеристика зобов'язань, що виникають із дій, які вчиняються в майнових інтересах іншої особи без її доручення

Спеціальним видом недоговірних зобов'язань є такі зобов'язання, що виникають із дій, які вчиняються однією особою в майнових інтересах іншої, без спеціального доручення. Унаслідок таких дій виникає право вимагати від особи, в інтересах якої вони вчиня­лися, відшкодування понесених у зв'язку з ними витрат (ст. 1158-1160 ЦК України).

Інститут вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення був відомий ще римському приватному праву. Водночас ні в ЦК УРСР 1922 p., ні в ЦК УРСР 1963 р. він передбачений не був, хоча потреба регулювання таких відносин є очевидною.

У житті трапляються випадки, коли одна особа без будь-яких повноважень вчиняє певні дії в інтересах іншої особи. Як правило, особа, на користь якої вчиняються такі дії, відсутня або їй невідомо про небезпеку, що виникла.

Відносини такого характеру були досить поширеними в роки Великої Вітчизняної війни, оскільки без догляду залишалося май­но осіб, евакуйованих в інші райони, закликаних до діючої армії, переведених разом із підприємством в іншу місцевість. У таких ви­падках сусіди, друзі відсутніх нерідко і без спеціального доручення піклувалися над їх майном (охороняли його, доглядали худобу, сплачували грошові платежі тощо)¹.

Життєвість цього інституту була доведена і в мирний час. На­приклад, за відсутності спадкоємців опіку над майном померлої осо­би здійснюють сусіди, знайомі.

Таким чином, оскільки при вчиненні дій без доручення особа, яка їх вчиняє, може зазнати певних матеріальних витрат, у законо­давстві повинні існувати гарантії відшкодування цих витрат осо­бою, в інтересах якої такі дії вчиняються.

Мета цивільно-правового інституту вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення - урегулювати відносини, що виникають при охороні однією особою інтересів іншої без спеціаль­них на те повноважень, захистити майнові інтереси особи, яка вчиняє ці дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 1158 ЦК України, якщо майновим інте­ресам іншої особи загрожує небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків, особа має право без доручення вчинити дії, спрямовані на їх попередження, усунення або зменшення.

Суб'єктами зобов'язань, що виникають із вчинення дій у май­нових інтересах іншої особи без її доручення, є особа, яка вчиняє ці дії, та особа, в інтересах якої вони вчиняються.

Умови виникнення зобов'язань із дій, які вчиняються в майно­вих інтересах іншої особи без її доручення. Цивільно-правовий інститут, що розглядається, потребує особливого правового регулю­вання. З однієї сторони, законодавець повинен сприяти розвитку етичних засад існування суспільства, надавати підтримку й охоро­няти майнові права та інтереси осіб, які за відсутності правових підстав лише завдяки своїй свідомості надають допомогу іншим осо­бам. З іншого боку, необхідно встановити чіткі межі втручання в чужі справи, оскільки добрі наміри однієї особи можуть перетво­ритися в зло для іншої.

Отже, правові наслідки вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення можуть виникнути лише за наявності умов, прямо передбачених у законі, а саме:

1) майновим інтересам особи загрожувала реальна небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків;

2) між учасниками правовідносин, що виникають, відсутні будь-які договірні відносини. Якщо між сторонами був укладений відповідний договір (доручення, зберігання, охорони, пере­везення тощо), то відносини, які виникли, регулюються його нормами.

Не можуть вважатися вчиненням дій у майнових інтересах ін­шої особи без її доручення випадки, коли ті чи інші дії, хоча і не пе­редбачені безпосередньо договором, повинні або можуть вчинятися на основі спеціальних норм закону. Так, залізниця вправі реалізу­вати вантаж, що надійшов, іншій організації у разі перебування

його на станції понад граничні терміни зберігання (п. 48 Статуту залізниць України); підрядник зобов'язаний відмовитися від дого­вору підряду, якщо використання недоброякісного або непридат­ного матеріалу загрожує життю та здоров'ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог (ч. 2 ст. 848 ЦК України); наймач проводить за свій рахунок поточний ремонт речі, переданої в найм, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 776 ЦК України) тощо;

3) вчинення дій по відверненню небезпеки від майна:

- не входить до кола службових обов'язків особи, яка ці дії вчи-

нила (дії пожежника, охоронця, сторожа та ін.);

- не пов'язане із статутною діяльністю певної організації (на-

приклад, благодійного фонду);

- не випливає із вимог закону (наприклад, дії батьків, опікунів

по відношенню до малолітніх дітей, недієздатних осіб);

4) дії вчиняються саме в інтересах іншої особи, тобто особа, яка їх вчиняє, не має свого самостійного інтересу при таких діях.

Я.М. Шевченко підкреслює, що для виникнення зобов'язань у майнових інтересах іншої особи без її доручення надзвичайно важ­ливою є така суб'єктивна ознака як усвідомлення однієї особою спрямованості своїх дій в інтересах іншої. Одна особа повинна здійс­нювати дії в інтересах іншої особи свідомо, не маючи на меті надан­ня їй безоплатних послуг¹.

Якщо особа вважає справу своєю і вчиняє певні дії не тому, що бажає піклуватися про чужий інтерес, а керуючись виключно сво­їми інтересами, то, відповідно, і положення цього інституту не мо­жуть застосовуватися. Наприклад, у випадку, коли співвласник виконує ремонт речі, він вчиняє такі дії, перш за все, у своїх інте­ресах, тому і правовідносини, що виникають, будуть регулюватися відповідними нормами щодо інституту спільної власності;

5) дії, які вчиняються, є правомірними, тобто вони не суперечать чинним законам та підзаконним актам, не ставлять за мету

'Див.: Наі/ково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2 т. / За відповід. ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця. - К., 2005. - Т. 2. - С 857.

досягнення протиправної мети. Так, зобов'язання не може виникнути, якщо особа, "піклуючись про майнові інтереси" сусіда перегнала до себе у садибу вкрадену тим худобу, щоб працівники правоохоронних органів не виявили її під час ог­ляду подвір'я;

6) дії, які вчиняються в інтересах іншої особи, не повинні суперечити її фактичним намірам. Наприклад, власник викинув зламаний годинник, оскільки він йому не подобав­ся, а інша особа його відремонтувала;

7) особа, яка вчиняє такі дії, позбавлена можливості повідо­мити про це зацікавлену особу й отримати від неї певні вказівки. Виникнення зобов'язань із вчинення дій у майно­вих інтересах іншої особи без її доручення виключається у ви­падку, якщо із зацікавленою особою є можливість зв'язатися, наприклад, по телефону, і сповістити про небезпеку, що за­грожує її майновим інтересам;

8) дії, які вчиняються, за своїм характером становлять не лише користь для особи, а і є єдиною можливістю попередження, усунення або зменшення невигідних наслідків для неї у вигля­ді знищення чи пошкодження майна, не отримання звичай­них доходів чи прибутків тощо. Так, студент, який вирішив зробити приємне своєму сусіду по гуртожитку, віднісши в тер­мінову хімчистку його костюм, може твердо розраховувати лише на подяку, а не на повернення сплачених коштів, ос­кільки корисність дій не завжди обумовлює їх необхідність;

9) особа, яка вчиняє дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, не має за мету набути будь-яку вигоду для такої особи, збільшити її майно чи надати майну додаткових якіс­них ознак, її мета — вчинити дії, які дозволять попередити, усунути або зменшити невигідні майнові наслідки для іншої особи;

10) понесені особою витрати повинні бути виправданими обставинами, за яких були вчинені дії, тобто дані обставини становили небезпеку для майнових інтересів іншої особи і во­на могла понести збитки. Звичайно, якщо відвертаючи небез­пеку від речі, особа витратить коштів значно більше ніж її вартість, то виникають сумніви у необхідності вчинення

таких дій. Тому, в цьому випадку, розмір відшкодування по­винен обмежуватися реальною вартістю майна, яке було збе­режене, або розміром шкоди, яка була відвернута, а не реаль­ними витратами;

11) дії в майнових інтересах іншої особи не повинні вико­нуватися, коли стало відомо, що вони не схвалюються нею. Права та обов'язки суб'єктів зобов'язань, що виникають із дій, які вчиняються в майнових інтересах іншої особи без її доручення, мають взаємний характер. Тому зупинимось лише на їх обов'язках, які надають можливість визначити відповідні права контрагента.

Особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана:

1) при першій нагоді повідомити дану особу про свої дії (ч. 2 ст. 1158 ЦК України). Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, в подальшому до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір (наприклад, доручення, зберігання);

2) вжити всіх залежних від неї заходів щодо попередження, усу­нення або зменшення невигідних майнових наслідків для ін­шої особи, якщо не має можливості повідомити про такі дії цю особу (ч. З ст. 1158 ЦК України);

3) взяти на себе всі обов'язки, пов'язані із вчиненням цих дій, зокрема обов'язки щодо вчинених правочинів (ч. З ст. 1158 ЦК України);

4) негайно після закінчення цих дій надати особі, в майнових інтересах якої були вчинені дії, звіт про ці дії і передати їй усе, що при цьому було одержано (ст. 1159 ЦК України).

Щодо понять "перша нагода" та "негайно" зазначимо, що вони за своїм характером є досить оціночними і їх зміст необхідно з'ясо­вувати, виходячи із звичаїв ділового обороту, засад розумності та добросовісності.

Особа, в майнових інтересах якої були вчинені дії без її дору­чення, зобов'язана відшкодувати особі, яка їх вчинила, фактично зроблені витрати, якщо вони були виправдані обставинами, за яких були вчинені дії (ч. 1 ст. 1160 ЦК України).

Відшкодування витрат, понесених особою у зв'язку із вчиненням нею дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення. Право на винагороду за вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без

її доручення особа, яка вчинила дані дії, не набуває. Проте вона має право на відшкодування понесених у зв'язку з такими діями вит­рат. Це право особа набуває незалежно від того, чи досягнено нею позитивного результату.

Водночас особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої осо­би без її доручення, має право на відшкодування витрат за наяв­ності загальних умов, про які йшлося вище, а також відповідних на те підстав, якими є:

1) наявність фактично зроблених витрат, виправданих обста­винами, за яких були вчинені дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення. Якщо при вчиненні таких дій особа витрат не зазнала, то, відповідно, відсутні й підстави вима­гати будь-які кошти;

2) особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, виконала всі покладені у зв'язку з цим обов'яз­ки (повідомила про вчинення таких дій при першій нагоді, негайно подала звіт про них тощо).

Інколи вчинення таких дій пов'язано із заподіянням шкоди майновим інтересам іншої особи. У цьому випадку відносини, які виникають, регулюються, виходячи із загальних засад недоговірної відповідальності.

Список рекомендованої літератури

1. Гончарский Г.М. Действия в чужом интересе без поручения в праве РФ // Актуальные проблемы в праве XXI века. - М.: Изд-во Рос. ун-та дружбы народов, 2003. - С. 12-16.

2. Егорова Е.Н. Обязательства, возникающие из действий в чу­жом интересе без поручения: Автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.03. - Волгоград, 2004. - 26 с.

3. Зубар В.М. Зобов'язання, що виникають з ведення чужих справ без доручення: Автореф. дис.... канд. юрид. наук / ІДП НАЛУ. -К., 2001. -18 с.

4. Харитонов Е.О. Обязательства, возникающие из ведения дел без поручения в советском гражданском праве: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. - X., 1980. - 26 с.