Незалежна акредитація вищих навчаьних закладів

Принципові відмінності цілей суспільно-професійної акредитації (визначення значних досягнень освітньої установи) від цілей державної акредитації (визначення відповідності мінімальним вимогам державних освітніх стандартів) вимагають особливого підходу до формування критеріїв і вимог, що пред'являються при проведенні суспільно-професійної акредитаційної експертизи.

1. Переважаюча значущість зовнішньої оцінки рівня функціонування освітньої установи, змісту освітньо-професійних програм і рівня підготовки випускників.

Це вимагає розробки таких особливих критеріїв, за якими на основі певною мірою формалізованої інформації, одержаної від споживачів фахівців, можливо було б провести об'єктивний порівняльний аналіз рівня експонованих установою освітніх послуг, якості підготовки випускників, їх творчого і професійного потенціалу.

2. У зв'язку з націленістю суспільно-професійної акредитації на виявлення пріоритетних особливостей в підготовці кадрів за конкретними напрямами (спеціальностями), специфіка роботи експертів і висунутих вимог (критеріїв) до змісту освітніх програм, їх кадрового, науково-методичного та ресурсного забезпечення, рівнем підготовки випускників повинна бути конкретно підпорядкована саме цій задачі, що вимагає не лише високої кваліфікації розробників програм акредитаційної експертизи та експертів, а й їх спеціального навчання та сертифікації.

3. Громадсько-професійна незалежна акредитація спеціальностей проводиться тільки у ВНЗ, що мають статус державної акредитації.

4. Громадсько-професійна незалежна акредитація спеціальності може проводитися за умови, що за цією спеціальністю відбулося не менше п'яти випусків фахівців.

5. Громадсько-професійна незалежна акредитація має на увазі наявність у ВНЗ за акредитованою спеціальністю дієву і добре документовану систему управління якістю.

6. При проведенні суспільно-професійної акредитації, на відміну від роботи ДАК, розрізняють два види критеріальних показників:

1) метричні показники:

Громадсько-професійна акредитація освітніх програм передбачає, що за спеціальністю, яка підлягає акредитації, всі критеріальні показники перевищують встановлені ДАК. Необхідною умовою допуску до незалежної громадсько-професійної акредитації є перевищення критеріальних (метричних показників), що визначаються значенням, встановленим ДАК, плюс дисперсія. (При державній акредитації недоліки діяльності ВНЗ по спеціальності, що підлягає акредитації, можуть компенсуватися високими досягненнями в інших сферах діяльності ВНЗ).

2) експертна якісна оцінка, яка враховує участь роботодавців у підготовці випускників за спеціальністю, що підлягає акредитації:

7. Експерти незалежної громадсько-професійної акредитації повинні звертати особливу увагу на динамічний характер показників освітньої програми, що акредитується.

Процедури суспільно-професійної акредитації повинні бути уніфіковані в цілому по всіх напрямах, звичайно з урахуванням специфіки кожного напрямку, і орієнтовані на ринок праці та працевлаштування випускників вузів, повинні коригувати професійну підготовку, але одночасно повинні ґрунтуватися на фундаментальності та універсальності освіти, розвитку особистості та формування громадської відповідальності. Вища освіта повинна бути орієнтована на розвиток, і, тому повинна випереджати систему вимог ринку праці і бути на сучасному рівні розвитку науки.

НОВА ОСВІТНЯ ТЕХНОЛОГІЯ — комплексна система розроблення, впровадження й аналізу процесу викладання, що спрямована на підвищення його ефективності, і для досягнення цієї мети використовує технічні (електронні) засоби і форми — комп’ютерні, аудіо-, відео-, мультимедіа, телекомунікаційні, дистанційне навчання.

НОРМАТИВНІ ЗМІСТОВІ МОДУЛІ — змістові модулі, необхідні для виконання вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Сукупність нормативних змістових модулів визначає нормативну (обов’язкову) складову індивідуального навчального плану студента.