Виникнення громад та їхня культурно-освітня діяльність

(Діяли наприкінці 50 — на початку 60-х рр.).

Це — перший етап громадівського руху.

Громадівськии рух влада назвала українофільством.

Громади — напівлегальні та легальні організації (гурт­ки), що об'єднували українську інтелігенцію, службовців, офіцерство, студентство, учнівську молодь, а також поміщиків-лібералів.

Повернувшись після амністії із заслання, колишні члени Кирило-Мефодіївського братства М. Костомаров, В. Білозерський, П. Куліш, а згодом і Т. Г. Шевченко в Петер­бурзі створили першу українську громаду — культурно-освітню організацію, що мала на меті сприяти розвиткові освіти, свободі літературного слова, поширенню національ­ної ідеї, формуванню національної свідомості.

Вони почали видання першого в Російській імперії укра­їнського часопису "Основа" (1861 р.), що публікував твори І. Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка, Т. Г. Шевчен­ка та інших українських письменників.

Перша громада в Україні виникла у Київському університеті з таємного гуртка хлопоманів (1861 р.). Вона налічувала 300 членів. Очолив громадівців Володимир Ан­тонович, а одним із найвпливовіших серед них став Тадей Рильський.

ПРОГРАМНІ ПОЛОЖЕННЯ ГРОМАДІВЦІВ

1. Малоруський (український) народ є окремою нацією.

2. Кожен свідомий українець має віддати всі свої сили для піднесення самосвідомості народу.

3. До всіх братів-слов'ян українець повинен ставитися дружно і допомагати їм у боротьбі проти гнобителів.

4. Проголошувалася солідарність із політичними й соціальними ідеалами прогресивної російської інтелігенції.

Дві течії у Київській громаді:

1. Ліберальна (В. Антонович, Б. Познанський, П. Чубинський, Т. Рильський та ін.).

Головну увагу вони приділяли вивченню української культури, мови, історії, культурно-просвітницькій діяль­ності серед народу.

2. Революційно-демократична (підполковник Потоцький, В. Пилипенко та ін.). Ставили метою народне повстання проти царизму.

Весна 1861 р. — громади існували в Києві, Одесі, Хар­кові, Полтаві Чернігові.

ДІЯЛЬНІСТЬ ГРОМАД МАЛА КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНИЦЬКИЙ ХАРАКТЕР

• вони відкривали недільні та щоденні школи, працювали в них учителями;

• читали слухачам "Кобзар" Т. Г. Шевченка;

• виступали з лекціями;

• організовували публічні бібліотеки;

• виступали ініціаторами створення гімназій, шкіл тощо;

• поширювали серед населення твори Т. Г. Шевченка,

Марка Вовчка та ін.;

• організовували складання і видання популярних книжечок українською мовою.

Самі громадівці розмовляли українською мовою, дотриму­валися звичаїв українських селян (особливо в одязі), співали українських пісень, ідеалізували запорожців і гайдамаків.

Діяльність громад викликала серйозну тривогу серед урядових кіл.

1862 р. — активних членів кількох громад було заарештовано;

закрито недільні школи;

припинено діяльність "Основи".

Друга половина 60-х рр. XIX ст. — громадівський рух припинився, бо посилилися репресії. -

ВІДНОВЛЕННЯ ГРОМАДІВСЬКОГО РУХУ НА ПОЧАТКУ 70-х рр. XIX ст.

Це — другий етап громадівського руху. Він став організованішим і цілеспрямованим.

Початок 70-х рр. — відновлювалися громади у Києві, Полтаві, Чернігові та ін. містах.

У Києві за підтримки М. Драгоманова, О. Русова відновилася громада, під назвою Стара громада на чолі з В. Антоновичем.

Громадівці працювали над підготовкою й виданням:

• кількох томів "Народних південноруських казок", зібраних Іваном Рудченком;

• байок Глібова;

• збірок народних пісень із мелодіями, опрацьованими Миколою Лисенком,

• історичних пісень і дум.

Громадівці

1. Встановлювали зв'язки з Західною Україною, де громади почали активно використовувати можливості місцевої преси.

2, 3 ініціативи громади було створено Південно-Західний відділ Російського географічного товариства. Гро­мадівці цікавилися археологією, етнографією, статисти­кою, географією, історією, активно шукали моделі май­бутнього суспільного розвитку.

Січень 1873 р. — громадівці заснували Історичне товарист­во Нестора-літописця.

1873 р. —- громадівці сформулювали свою політичну про­граму, в основі якої лежала вимога перетворення Росії на федерацію і надання широкої автономії України. 1874—-1875 рр. — друкованим органом Київської громади стала газета "Київський телеграф".

1876 р. — було закрито газету "Київський телеграф", розігнано Південно-Західний відділ Російського гео­графічного товариства.

Активні діячі громадівського руху зазнали пересліду­вань. Рятуючись від них, Павло Чубинський виїхав до Пе­тербурга, Федір Вовк, Сергій Подолянський, Михайло Драгоманов — за кордон.

ЗНАЧЕННЯ ГРОМАДІВСЬКОГО РУХУ

1. Активізувалися наукові дослідження.

2. Зростала національна самосвідомість.

3. Українська культура завойовувала нові позиції.

4. Активізувався студентський рух.

5. Діяльність громад була спрямована на пошуки ідеалу соціальної та національної справедливості.