Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕон€тт€ про дидактику: суть, функц≥њ, звТ€зок з ≥ншими предметами




—еред педагог≥чних наук Ц дидактика Ц одна з головних, адже навчанн€ виконуЇ дом≥нуючу роль у вихованн≥ ≥ розвитку особистост≥.

ƒидактичн≥ процеси виникають ≥з сусп≥льноњ необх≥дност≥ передати молодому покол≥нню накопичений досв≥д, важливий дл€ розвитку сусп≥льства. яким чином це можна зд≥йснити найб≥льш рац≥онально ≥ з найб≥льшим ефектом дл€ процесу формуванн€ особистост≥, Ї основною проблемою дидактики.

ќтже, дидактика ставить за мету протид≥€ти стих≥йн≥й вол≥ випадку у процес≥ навчанн€ й осв≥ти Ц в контекст≥ великого вченн€ про формуванн€ людськоњ особистост≥ Ц ц≥л€ми, зм≥стом ≥ формами, умовами њх зд≥йсненн€. «в≥дси Ц њњ основна проблематика.

“ерм≥н ДдидактикаУ Ц грецького походженн€ ≥ означаЇ вчити, по€снювати, доводити, а також Ц навчатис€. —початку в≥н означав практичну д≥€льн≥сть, а пот≥м Ц поступово в≥докремлену науку про викладанн€-уч≥нн€. ÷≥ види д≥€льност≥ ≥нтегрально взаЇмоповТ€зан≥ сторони.

—ам терм≥н ДдидактикаУ вперше зТ€вивс€ у назв≥ головного твору я. ј.  оменського Ц видатного чеського педагога XVII ст. Ц Д¬елика дидактикаУ, сутн≥сть €коњ автор визначав €к Уун≥версальне мистецтво навчанн€ всьому вс≥хУ.

¬ процес≥ становленн€ особистост≥ велике значенн€ належить осв≥т≥, основним завданн€м €коњ Ї оволод≥нн€ учнем знанн€ми, практичними ум≥нн€ми ≥ навичками, а також способами творчоњ д≥€льност≥. ƒидактика в основному в≥дпов≥даЇ на питанн€: чого навчати? (зм≥ст осв≥ти), €к навчати? (принципи ≥ методи навчанн€), €к вчитис€? (методи ≥ прийоми самост≥йноњ творчоњ д≥€льност≥).

ƒидактика в основному акцентувала увагу на розвТ€занн≥ перших двох завдань, що стосувалис€ розробки зм≥сту осв≥ти, обірунтуванн€ принцип≥в ≥ метод≥в навчанн€, тобто д≥€льност≥ вчител€. ѕитанн€ розвитку зд≥бностей, п≥знавальноњ активност≥ ≥ самост≥йност≥, творчост≥, мотивац≥йноњ сфери учн≥в у процес≥ навчанн€ (д≥€льн≥сть уч≥нн€) в менш≥й м≥р≥ знаходили в≥дображенн€ в дидактичн≥й теор≥њ. ÷е не означаЇ, що це завданн€ дидакти не брали до уваги. ѕроте в центр≥ наукових пошук≥в була не п≥знавальна самост≥йн≥сть учн€, а майстерн≥сть учител€ у виклад≥ готових знань.

ƒидактика вивчаЇ зм≥стову ≥ процесуальну сторони навчанн€ в њх Їдност≥. Ќаприклад, знанн€ необх≥дно формувати не ≥зольовано, а в Їдност≥ з методами њх передач≥ ≥ засвоЇнн€.

ƒидактика описуЇ ≥ по€снюЇ процес навчанн€, умови його реал≥зац≥њ, а також особлив≥ перетворенн€ та вдосконаленн€ практики. ¬она розробл€Ї питанн€ б≥льш досконалоњ орган≥зац≥њ процесу навчанн€, нових навчальних систем, нових технолог≥й навчанн€.

ƒидактика науково обірунтовуЇ зм≥ст, методи ≥ орган≥зац≥йн≥ форми навчанн€.

ќб'Їктом дидактики Ї навчанн€ €к особливий вид д≥€льност≥, €ка спр€мована на передачу п≥дростаючим покол≥нн€м со≠ц≥ального досв≥ду, його засвоЇнн€, творче в≥дтворенн€. ќтже, ц≥ два види д≥€льност≥ Ц викладанн€ ≥ уч≥нн€ (д≥њ вчител€ й учн€), ≥снують в Їдност≥. ≤нш≥ в≥дношенн€ (учень Ц навчальний матер≥ал, учень Ц ≥нш≥ учн≥, учень Ц книга тощо) стають дидактичними наст≥льки, наск≥льки вони обТЇднан≥ цим в≥дношенн€м. Ќаприклад, книга стаЇ п≥дручником, €кщо вона Ї засобом навчальноњ д≥€льност≥ дл€ вчител€ й учн€. «в≥дси, предметом дидактики Ї звТ€зок викладанн€ (д≥€льност≥ вчител€) й уч≥нн€ (п≥знавальноњ д≥€льност≥ учн€), њх взаЇмод≥€.

ƒидактика звТ€зана з методиками конкретних навчальних предмет≥в.

ƒидактика займаЇтьс€ розробкою загальнотеоретичних основ процесу навчанн€ (законом≥рност≥, принципи, методи), а конкретн≥ методики Ц досл≥дженн€м орган≥зац≥њ навчанн€ з окремих дисципл≥н, використовуючи при цьому теоретичн≥ ≥дењ дидактики.

ƒидактика звТ€зана з ≥ншими науками, в першу чергу з ф≥лософ≥Їю, €ка Ї методолог≥чною основою дл€ орган≥зац≥њ наукових пошук≥в ≥ теоретичних узагальнень практики навчанн€. ¬она допомагаЇ визначити перспективу вивченн€ ун≥версальних звТ€зк≥в дидактичних €вищ, вимагаЇ анал≥зувати навчанн€ €к процесуальне €вище, €к процес неперервного розвитку, ви€вл€ти весь спектр суперечностей м≥ж д≥€льност€ми викладанн€ й уч≥нн€ та ≥н.

ѕроблематика дидактики звТ€зана з постановкою проблем психолог≥Їю, зокрема педагог≥чною. ƒидактичн≥ процеси Ї водночас ≥ процесами психолог≥чними. ѕсихолог≥€ вивчаЇ питанн€ розвитку особистост≥ в процес≥ навчанн€, особливост≥ њњ сприйманн€, памТ€т≥, мисленн€, вол≥, емоц≥й, шл€х≥в формуванн€ мотивац≥йноњ сфери та ≥н.

«вТ€зок дидактики з теор≥Їю вихованн€ забезпечуЇтьс€ Їдн≥стю процес≥в навчанн€ ≥ вихованн€, можлив≥стю використовувати загальн≥ законом≥рност≥, принципи, методи ≥ форми вихованн€ дл€ ефективного оволод≥нн€ учн€ми знанн€ми, ум≥нн€ми ≥ навичками.

‘≥з≥олог≥€ допомагаЇ дидактиц≥ активно, але з великою ступ≥нню в≥дпов≥дальност≥ Увтручатис€ в процеси формуванн€ особистост≥, враховувати ф≥з≥олог≥чн≥ ≥ г≥г≥Їн≥чн≥ фактори дл€ орган≥зац≥њ навчанн€, можлив≥ дидактичн≥ витрати ≥ перевантаженн€.

 р≥м цього дидактика звТ€зана з соц≥олог≥Їю, естетикою, етикою, соц≥олог≥Їю, к≥бернетикою, теор≥Їю систем.

¬ид≥л€ють дв≥ основн≥ функц≥њ дидактики: 1) теоретичну (д≥агностичну, прогностичну) ≥ 2) практичну (нормативну, ≥нструментальну).

ѕерша передбачаЇ обірунтуванн€, систематизац≥ю й узагальненн€ педагог≥чного досв≥ду, законом≥рностей ≥ механ≥зм≥в розвитку особистост≥ в процес≥ навчанн€.

ƒруга передбачаЇ розробку проекту педагог≥чноњ д≥€льност≥, зм≥сту, метод≥в, форм навчанн€ у в≥дпов≥дност≥ до поставлених дидактичних ц≥лей. Ќазван≥ функц≥њ взаЇмозвТ€зан≥.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 488 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—воим успехом € об€зана тому, что никогда не оправдывалась и не принимала оправданий от других. © ‘лоренс Ќайтингейл
==> читать все изречени€...

1534 - | 1339 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.