Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«акон ѕро стандартизац≥ю даЇ наступн≥ визначенн€ нормативного документа




"Ќормативний документ Ц це документ, що встановлюЇ правила, загальн≥ принципи або характеристики р≥зних вид≥в д≥€льност≥ або њхн≥х результат≥в". ƒаний терм≥н охоплюЇ так≥ пон€тт€ €к "стандарт", "кодекс усталеноњ практики", техн≥чн≥ умови.

—тандарт Ц документ, що встановлюЇ дл€ загального ≥ багаторазового застосуванн€ правила, загальн≥ принципи або характеристики, що стосуЇтьс€ д≥€льност≥ або њхн≥х результат≥в, з метою дос€гненн€ оптимального р≥вн€ упор€дкованост≥ у визначен≥й сфер≥, розроблений у встановленому пор€дку на основ≥ консенсусу.

 онсенсус Ц загальна угода, що характеризуЇтьс€ в≥дсутн≥стю серйозних заперечень по ≥стотних питанн€х у б≥льшост≥ зац≥кавлених стор≥н ≥ дос€гаЇтьс€ в процес≥ процедури, спр€мованоњ на врахуванн€ думок ус≥х стор≥н ≥ зближенн€ р≥зних точок зору.

ћ≥жнародний ≥ рег≥ональний стандарти Ц стандарти, прийн€т≥ в≥дпов≥дно м≥жнародним ≥ рег≥ональним органом стандартизац≥њ.

Ќац≥ональн≥ стандарти Ц державн≥ стандарти ”крањни, прийн€т≥ центральним органом виконавчоњ влади в област≥ стандартизац≥њ ≥ доступн≥ дл€ широкого кола користувач≥в.

 одекс усталеноњ практики (зв≥д правил) Ц документ, що включаЇ практичн≥ правила або процедури проектуванн€, виготовленн€, монтажу, техн≥чного обслуговуванн€, експлуатац≥њ обладнанн€, конструкц≥й ≥ вироб≥в.  одекс усталеноњ практики може бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом.

“ехн≥чн≥ умови Ц документ, що встановлюЇ техн≥чн≥ вимоги, €ким повинн≥ в≥дпов≥дати продукц≥€, процеси або послуги. “ехн≥чн≥ умови можуть бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом.

“ехн≥чний регламент Ц нормативно-правовий акт, прийн€тий органом державноњ влади, що встановлюЇ техн≥чн≥ вимоги до продукц≥њ, процесам або послугам безпосередньо або через посиланн€ на стандарти або в≥дбиваЇ њхн≥й зм≥ст.

Ќормативн≥ документи з≥ стандартизац≥њ под≥л€ютьс€ на:

Ј нац≥ональн≥ (державн≥) стандарти ”крањни Ц ƒ—“”;

Ј галузев≥ стандарти ”крањни Ц √—“”;

Ј стандарти науково-техн≥чних ≥ ≥нженерних товариств ≥ союз≥в ”крањни Ц —““”;

Ј техн≥чн≥ умови ”крањни Ц ““”;

Ј стандарти п≥дприЇмств Ц —“ѕ.

4.3. ќсобливост≥ застосуванн€ нормативних документ≥в ≥ характер њхн≥х вимог

Ќац≥ональн≥ стандарти ”крањни розробл€ютьс€ на:

- орган≥зац≥йно-методичн≥ ≥ загальнотехн≥чн≥ об'Їкти, а саме: орган≥зац≥ю ≥ проведенн€ роб≥т з≥ стандартизац≥њ, науково-техн≥чну терм≥нолог≥ю, класиф≥кац≥ю ≥ кодуванн€ техн≥ко-економ≥чноњ ≥ соц≥альноњ ≥нформац≥њ, техн≥чну документац≥ю, ≥нформац≥йн≥ технолог≥њ, орган≥зац≥ю роб≥т з метролог≥њ;

- вироби загальномашинобуд≥вного використанн€;

- банк≥всько-ф≥нансову систему, транспорт, зв'€зок, енергосистему, охорону навколишнього середовища, оборону держави;

- продукц≥ю м≥жгалузевого призначенн€;

- продукц≥ю дл€ населенн€ ≥ народного господарства;

- методи випробувань.

Ќац≥ональн≥ стандарти м≥ст€ть обов'€зков≥рекомендац≥йн≥ вимоги.

ƒо обов'€зкових в≥днос€тьс€:

▪ вимоги, що стосуютьс€ безпеки продукц≥њ дл€ житт€, здоров'€ ≥ майна громад€н, охорони навколишнього середовища, ≥ вимоги до метод≥в випробуванн€ цих показник≥в;

▪ вимоги техн≥ки безпеки й охорони прац≥ з посиланн€м на в≥дпов≥дн≥ норми ≥ правила;

▪ метролог≥чн≥ норми, правила, вимоги ≥ положенн€, що забезпечують в≥рог≥дн≥сть ≥ Їдн≥сть вим≥рювань;

▪ положенн€, що забезпечують техн≥чну Їдн≥сть при розробц≥, виготовленн≥, експлуатац≥њ або використанн€ продукц≥њ.

ќбов'€зков≥ вимоги нац≥ональних стандарт≥в п≥дл€гають безумовному виконанню на вс≥й територ≥њ ”крањни.

–екомендац≥йн≥ вимоги нац≥ональних стандарт≥в ”крањни п≥дл€гають безумовному виконанню, €кщо:

▪ це передбачено чинними актами законодавства;

▪ ц≥ вимоги включен≥ в договори на розробку, виготовленн€ ≥ постачанн€ продукц≥њ;

▪ виробником (постачальником) продукц≥њ документально за€влено на в≥дпов≥дн≥сть продукц≥њ цим стандартам.

як державн≥ стандарти ”крањни використовуютьс€ державн≥ стандарти колишнього –ад€нського —оюзу (м≥ждержавн≥ стандарти Ц √ќ—“), у в≥дпов≥дн≥сть з р≥шенн€м ћ≥ждержавноњ –ади по стандартизац≥њ, метролог≥њ ≥ сертиф≥кац≥њ в 1992 р., до €коњ вход€ть крањни —Ќƒ.

√алузев≥ стандарти розробл€ютьс€ на продукц≥ю при в≥дсутност≥ нац≥ональних (державних) стандарт≥в ”крањни або в раз≥ потреби установленн€ вимог, що перевищують або доповнюють вимоги нац≥ональних стандарт≥в.

√алузев≥ стандарти розробл€ютьс€ стосовно до продукц≥њ певноњ галуз≥. ѓхн≥ вимоги не повинн≥ суперечити обов'€зковим вимогам державних стандарт≥в, а також правилам ≥ нормам безпеки, установленим дл€ галуз≥. ѕриймають так≥ стандарти державн≥ органи управл≥нн€ (наприклад, м≥н≥стерства), що несуть в≥дпов≥дальн≥сть за в≥дпов≥дн≥сть вимог галузевих стандарт≥в обов'€зковим вимогам ƒ—“”.

ќб'Їктами галузевоњ стандартизац≥њ можуть бути: продукц≥€, процеси ≥ послуги, застосовуван≥ в галуз≥; правила, що стосуютьс€ орган≥зац≥њ роб≥т з галузевоњ стандартизац≥њ; типов≥ конструкц≥њ вироб≥в галузевого застосуванн€ (≥нструменти, кр≥пильн≥ детал≥ ≥ т.п.); правила метролог≥чного забезпеченн€ в галуз≥. ƒ≥апазон застосовност≥ галузевих стандарт≥в обмежуЇтьс€ п≥дприЇмствами, п≥дв≥домчими державному органу управл≥нн€, що прийн€ли даний стандарт. Ќа добров≥льн≥й основ≥ можливе використанн€ цих стандарт≥в суб'Їктами господарськоњ д≥€льност≥ ≥ншого п≥дпор€дкуванн€. —туп≥нь обов'€зковост≥ дотриманн€ вимог стандарту галуз≥ визначаЇтьс€ тим п≥дприЇмством, що застосовуЇ його, або за договором м≥ж виготовлювачем ≥ споживачем.  онтроль за виконанн€м обов'€зкових вимог орган≥зуЇ в≥домство, що прийн€ло даний стандарт.

—тандарти п≥дприЇмств розробл€ютьс€ ≥ приймаютьс€ самим п≥дприЇмством. ќб'Їктами стандартизац≥њ в цьому випадку звичайно Ї складов≥ орган≥зац≥њ й управл≥нн€ виробництвом, удосконалюванн€ €ких - головна мета стандартизац≥њ на даному р≥вн≥.  р≥м того, стандартизац≥€ на п≥дприЇмств≥ може торкатис€ ≥ продукц≥њ, виробленоњ цим п≥дприЇмством. “од≥ об'Їктами стандарту п≥дприЇмства будуть складов≥ частини продукц≥њ, технолог≥чне оснащенн€ й ≥нструменти, загальн≥ технолог≥чн≥ норми процесу виробництва ц≥Їњ продукц≥њ. —тандарти п≥дприЇмств можуть м≥стити вимоги до р≥зного роду послугам внутр≥шнього характеру.

—тандартизац≥€ на п≥дприЇмств≥ спри€Ї освоЇнню даним конкретним п≥дприЇмством державних, м≥жнародних, рег≥ональних стандарт≥в, а також дл€ регламентуванн€ вимог до сировини, нап≥вфабрикатам ≥ т.п., закуповуваним в ≥нших орган≥зац≥й. ÷€ категор≥€ стандарт≥в обов'€зкова дл€ п≥дприЇмства, €ке прийн€ло цей стандарт. јле €кщо в договор≥ на розробку, виробництво, постачанн€ продукту або наданн€ послуг маЇтьс€ посиланн€ на стандарт п≥дприЇмства, в≥н стаЇ обов'€зковим дл€ вс≥х суб'Їкт≥в господарськоњ д≥€льност≥ - учасник≥в такого договору.

—тандарти сусп≥льних об'Їднань (науково-техн≥чних товариств, ≥нженерних товариств ≥ ≥н.). ÷≥ нормативн≥ документи розробл€ють, €к правило, на принципово нов≥ види продукц≥њ, процес≥в або послуг; передов≥ методи випробувань, а також нетрадиц≥йн≥ технолог≥њ ≥ принципи управл≥нн€ виробництвом. —усп≥льн≥ об'Їднанн€, що займаютьс€ цими проблемами, мають на мет≥ поширенн€ через своњ стандарти перспективних результат≥в ≥ св≥тових науково-техн≥чних дос€гнень, фундаментальних ≥ прикладних досл≥джень, що заслуговують уваги.

ƒл€ суб'Їкт≥в господарськоњ д≥€льност≥ стандарти сусп≥льних об'Їднань служать важливим джерелом ≥нформац≥њ про передов≥ дос€гненн€ ≥, за р≥шенн€м самого п≥дприЇмства, вони приймаютьс€ на добров≥льн≥й основ≥ дл€ використанн€ окремих положень при розробц≥ стандарт≥в п≥дприЇмства.

як стандарти п≥дприЇмств, так ≥ стандарти сусп≥льних об'Їднань не повинн≥ суперечити украњнському законодавству, а €кщо њхн≥й зм≥ст стосуЇтьс€ аспекту безпеки, то проекти цих стандарт≥в повинн≥ бути погоджен≥ з органами державного нагл€ду. ¬≥дпов≥дальн≥сть за це несуть суб'Їкти господарськоњ д≥€льност≥, що њх прийн€ли.

¬≥дпов≥дно специф≥ки об'Їкта стандартизац≥њ, склад ≥ зм≥ст вимог до них, ћќ—/ћ≈ , узагальнюючи м≥жнародний досв≥д стандартизац≥њ, пропонуЇтьс€ розр≥зн€ти так≥ види стандарт≥в:

- основоположн≥;

- на продукц≥ю ≥ послуги;

- на процеси;

- на методи контролю (випробуванн€, вим≥рюванн€, анал≥зу);

- на терм≥ни ≥ визначенн€.

ќсновоположний стандарт - нормативний документ, що м≥стить загальн≥ або кер≥вн≥ положенн€ дл€ визначеноњ област≥. «вичайно використовуЇтьс€ або €к стандарт, або €к методичний документ, на основ≥ €кого можуть розробл€тис€ ≥нш≥ стандарти.

“ерм≥нолог≥чний стандарт, у €кому об'Їктом стандартизац≥њ Ї терм≥ни. “акий стандарт м≥стить визначенн€ (тлумаченн€) терм≥на, приклади його застосуванн€ ≥ т.п.

—тандарт на методи випробуванн€ установлюЇ методики, правила, процедури р≥зних випробувань ≥ сполучених з ними д≥й (наприклад, доб≥р проби або зразка).

—тандарт на продукц≥ю м≥стить вимоги до продукц≥њ, що забезпечують в≥дпов≥дн≥сть продукц≥њ њњ призначенню. ÷ей стандарт може бути повним або неповним. ѕовний стандарт установлюЇ не т≥льки вищевказан≥ вимоги, але також ≥ правила добору проб, проведенн€ випробувань, упакуванн€, етикетуванн€, збер≥ганн€ ≥ т.д. Ќеповний стандарт м≥стить частину вимог до продукц≥њ (т≥льки до параметр≥в €кост≥, т≥льки до правил постачанн€ й ≥н.).

—тандарт на процес, стандарт на послугу - це нормативн≥ документи, у €ких об'Їктом стандартизац≥њ виступають в≥дпов≥дно процес (наприклад, технолог≥€ виробництва), послуга (наприклад, автосерв≥с, транспорт, банк≥вське обслуговуванн€ й ≥н.)

ќсновоположн≥ стандарти розробл€ють з метою спри€нн€ взаЇморозум≥нню, техн≥чноњ Їдност≥ ≥ взаЇмозв'€зку д≥€льност≥ в р≥зних област€х науки, техн≥ки ≥ виробництва. ÷ей вид нормативних документ≥в установлюЇ так≥ орган≥зац≥йн≥ принципи ≥ положенн€, вимоги, правила ≥ норми, що розгл€даютьс€ €к загальн≥ дл€ цих сфер ≥ повинн≥ спри€ти виконанню ц≥лей, загальних €к дл€ науки, так ≥ дл€ виробництва. ” ц≥лому вони забезпечують њхню взаЇмод≥ю при розробц≥, створенн≥ й експлуатац≥њ продукту (послуги) таким чином, щоб виконувалис€ вимоги по охорон≥ навколишнього середовища, безпеки продукту або процесу дл€ житт€, здоров'€ ≥ майна людини; ресурсозбереженню й ≥ншим загальнотехн≥чним нормам, передбаченим державними стандартами на продукц≥ю.

ѕрикладом основних стандарт≥в можуть бути ƒ—“” 1.0-03, ƒ—“” 1.2-03, ƒ—“” 1.3-03, ƒ—“” 1.4-03, ƒ—“” 1.5-03 - нормативн≥ документи з орган≥зац≥њ Ќац≥ональноњ системи стандартизац≥њ в ”крањн≥.

÷ей приклад говорить також про те, що ще одним нормативним документом може бути комплекс стандарт≥в, що поЇднуЇ взаЇмозалежн≥ стандарти, або вони мають загальну ц≥льову спр€мован≥сть, установлюють погоджен≥ вимоги до взаЇмозалежних об'Їкт≥в стандартизац≥њ. “ак, комплекс основних стандарт≥в, власне кажучи будучи об'Їднанн€м взаЇмозалежних нормативних документ≥в, що нос€ть методичний характер, м≥стить положенн€, спр€мован≥ на те, щоб стандарти, застосовуван≥ на р≥зних р≥вн€х управл≥нн€, не суперечили один одному ≥ законодавству, забезпечували дос€гненн€ загальноњ мети ≥ виконанн€ обов'€зкових вимог до продукц≥њ, процес≥в, послуг.

—тандарти на продукц≥ю (послуги) установлюють вимоги або до конкретного виду продукц≥њ (послуги), або до угрупувань однор≥дноњ продукц≥њ (послуги). ” в≥тчизн€н≥й практиц≥ Ї два р≥зновиди цього виду нормативних документ≥в:

- стандарти загальних техн≥чних умов, що м≥ст€ть загальн≥ вимоги до угрупувань однор≥дноњ продукц≥њ, послуг;

- стандарти техн≥чних умов, що м≥ст€ть вимоги до конкретноњ продукц≥њ (послуз≥).

ƒопускаЇтьс€ також розробка стандарт≥в на окрем≥ вимоги до угрупувань однор≥дноњ продукц≥њ (послуги). Ќаприклад, на класиф≥кац≥ю, методи випробувань, правила збер≥ганн€ ≥/або транспортуванн€ ≥ т.п. Ќайчаст≥ше окремим об'Їктом стандартизац≥њ Ї параметри ≥ норми безпеки й охорони навколишнього середовища.

—тандарт загальних техн≥чних умов звичайно включаЇ наступн≥ розд≥ли: класиф≥кац≥ю, основн≥ параметри (розм≥ри), загальн≥ вимоги до параметр≥в €кост≥, упакуванн€, марк≥руванн€; вимоги безпеки; вимоги охорони навколишнього середовища; правила прийманн€ продукц≥њ; методи контролю, транспортуванн€ ≥ збер≥ганн€; правила експлуатац≥њ, ремонту й утил≥зац≥њ.

Ќа€вн≥сть у зм≥ст≥ стандарту тих або ≥нших розд≥л≥в залежить в≥д особливостей об'Їкта стандартизац≥њ ≥ характеру пропонованих до нього вимог.

—тандарт техн≥чних умов установлюЇ усеб≥чн≥ вимоги до конкретноњ продукц≥њ (у тому числ≥ р≥зних марок або моделей ц≥Їњ продукц≥њ), що стосуютьс€ виробництва, споживанн€, постачанн€, експлуатац≥њ, ремонту, утил≥зац≥њ. —утн≥сть цих вимог не повинна суперечити стандартов≥ загальних техн≥чних умов. јле стандарт техн≥чних умов м≥стить конкретизован≥ додатков≥ вимоги, що в≥днос€тьс€ до об'Їкта стандартизац≥њ (указ≥вка про товарний знак, €кщо в≥н зареЇстрований у встановленому пор€дку; знаки в≥дпов≥дност≥, €кщо вироби сертиф≥кован≥; особлив≥ вимоги, що стосуютьс€ безпеки й охорони навколишнього середовища). —тандарти техн≥чних умов на послугу можуть м≥стити вимоги до асортименту наданих послуг (точн≥сть ≥ своЇчасн≥сть виконанн€, естетичн≥сть, комфортн≥сть, комплексн≥сть обслуговуванн€).

—тандарти на роботи (процеси) установлюють вимоги до конкретних вид≥в роб≥т, що зд≥йснюютьс€ на р≥зних стад≥€х життЇвого циклу продукц≥њ: розробки, виробництва, експлуатац≥њ (споживанн€), збер≥ганн€, транспортуванн€, ремонту, утил≥зац≥њ. «окрема, так≥ стандарти можуть включати вимоги до метод≥в автоматизованого проектуванн€ продукц≥њ, модульного конструюванн€, принциповим схемам технолог≥чного процесу виготовленн€ продукту, технолог≥чним режимам або нормам. ќсобливе м≥сце займають вимоги безпеки дл€ житт€ ≥ здоров'€ людей при зд≥йсненн≥ технолог≥чних процес≥в, що можуть конкретизуватис€ стосовно використанн€ визначеного устаткуванн€, ≥нструмента, пристосувань ≥ допом≥жних матер≥ал≥в.

ѕри проведенн≥ технолог≥чних операц≥й стандартизац≥њ п≥дл€гають гранично припустим≥ норми р≥зного роду вплив≥в технолог≥њ на природне середовище. ÷≥ впливи можуть носити х≥м≥чний (викид шк≥дливих х≥м≥кат≥в), ф≥зичний (рад≥ац≥йне випром≥нюванн€), б≥олог≥чний (зараженн€ м≥кроорган≥змами) ≥ механ≥чний (руйнуванн€ пам'€тник≥в арх≥тектури) характер, небезпечний в еколог≥чному аспект≥. ≈колог≥чн≥ вимоги можуть стосуватис€ умов застосуванн€ визначених матер≥ал≥в ≥ сировини, потенц≥йно шк≥дливих дл€ навколишньоњ природи; параметр≥в ефективност≥ роботи очисного устаткуванн€; правил авар≥йних викид≥в, л≥кв≥дац≥њ њхн≥х насл≥дк≥в, гранично припустимих норм скид≥в забруднюючих речовин з≥ ст≥чними водами.

—тандарти на методи контролю (випробуванн€, вим≥рюванн€, анал≥зу) рекомендують застосовувати методики контролю, що забезпечують найб≥льшою м≥рою об'Їктивн≥сть оц≥нки обов'€зкових вимог до €кост≥ продукц≥њ, €к≥ наведен≥ в стандарт≥ на цю продукц≥ю. √оловний критер≥й об'Їктивност≥ методу контролю (випробуванн€, вим≥рюванн€, анал≥зу) - в≥дтворюван≥сть ≥ пор≥вн€нн≥сть результат≥в. Ќеобх≥дно користуватис€ саме стандартизованими методами контролю, випробувань, вим≥рювань ≥ анал≥зу, тому що вони базуютьс€ на м≥жнародному досв≥д≥ ≥ передових дос€гненн€х.  ожний з метод≥в маЇ свою специф≥ку, зв'€зану насамперед з конкретним об'Їктом контролю, але в той же час можна вид≥лити ≥ загальн≥ положенн€, що п≥дл€гають стандартизац≥њ: засобу контролю ≥ допом≥жн≥ пристроњ; пор€док п≥дготовки ≥ проведенн€ контролю; правила обробки й оформленн€ результат≥в; припустиму погр≥шн≥сть методу.

—тандарт звичайно рекомендуЇ к≥лька методик контролю стосовно до одного показника €кост≥ продукту. ÷е потр≥бно дл€ того, щоб одна з методик була обрана €к арб≥тражна, €кщо виникаЇ необх≥дн≥сть. ѕравда, треба мати на уваз≥, що не завжди методики ц≥лком взаЇмозам≥нн≥. ƒл€ таких випадк≥в стандарт приводить або ч≥тку рекомендац≥ю з умов вибору того або ≥ншого методу, або дан≥ про њх в≥дм≥тн≥ характеристики.

ўоб результати були достов≥рн≥ ≥ пор≥вн€нн≥, варто користуватис€ рекомендац≥€ми стандарт≥в щодо способу ≥ м≥сц€ добору проби в≥д парт≥њ товару з њњ к≥льк≥сними характеристиками, схемами випробувальних установок, правилами, що визначають посл≥довн≥сть проведенн€ операц≥й ≥ обробку отриманих результат≥в.

4.4. —истеми стандарт≥в

«агальнотехн≥чн≥ й орган≥зац≥йно-методичн≥ стандарти, €к правило, поЇднуютьс€ в комплекси (системи) стандарт≥в дл€ нормативного забезпеченн€ р≥шень техн≥чних ≥ соц≥ально-економ≥чних задач у визначен≥й сфер≥ д≥€льност≥. ¬ даний час д≥Ї понад 40 таких м≥ждержавних систем (систем м≥ждержавних стандарт≥в), що забезпечують орган≥зац≥ю виробництва високо€к≥сноњ продукц≥њ.

Ќайб≥льш важлив≥ з них так≥:

Ј ƒержавна система стандартизац≥њ. —тандарти ц≥Їњ системи позначаютьс€ перед номером стандарту цифрою 1.

Ј ™дина система конструкторськоњ документац≥њ (™— ƒ). —тандарти системи ™— ƒ позначаютьс€ перед номером стандарту цифрою 2.

Ј ™дина система технолог≥чноњ документац≥њ (™—“ƒ). —тандарти системи ≈— ƒ позначаютьс€ перед номером стандарту цифрою 3.

Ј –ан≥ше в –ад€нському —оюз≥ (80-≥ роки) була створена —истема показник≥в €кост≥ продукц≥њ. —тандарти ц≥Їњ системи позначаютьс€ перед номером стандарту цифрою 4.

Ј ƒержавна система забезпеченн€ Їдност≥ вим≥рюванн€ (ƒ—¬). —тандарти ц≥Їњ системи позначаютьс€ цифрою 8.

Ј —истема стандарт≥в безпеки прац≥ (——Ѕѕ). —тандарти ц≥Їњ системи позначаютьс€ цифрою 12.

Ј ™дина система технолог≥чноњ п≥дготовки виробництва (™—“¬). —тандарти ц≥Їњ системи позначаютьс€ цифрою 14.

Ј —истема розробки ≥ постановки продукц≥њ на виробництво (—–ѕ¬). —тандарти ц≥Їњ системи позначаютьс€ цифрою 15.

 

 

 ќЌ“–ќЋ№Ќ≤ ѕ»“јЌЌя

1. ўо таке стандартизац≥€? яка њњ мета?

2. Ќа €ких принципах базуЇтьс€ пол≥тика ”крањни €к держави в област≥ стандартизац≥њ?

3. як≥ ≥снують р≥вн≥ стандартизац≥њ?

4. ¬иди нормативних документ≥в з≥ стандартизац≥њ. яка њх особлив≥сть?

5. як≥ види вимог м≥ст€ть стандарти? ” чому њх особлив≥сть?

6. ўо Ї об'Їктом стандартизац≥њ стандарт≥в п≥дприЇмства? який пор€док розробки и затвердженн€ цих стандарт≥в?

7. ўо Ї об'Їктом стандартизац≥њ стандарт≥в сусп≥льних об'Їднань?

8. як класиф≥куютьс€ стандарти з урахуванн€м специф≥ки об'Їкта стандартизац≥њ? ” чому њх особлив≥сть?

9. ” чому особлив≥сть стандарт≥в на продукц≥ю (послуги)?

10. ўо таке система (комплекс) стандарт≥в? як≥ системи стандарт≥в ¬ам в≥дом≥?

 

–озд≥л 5. ќ–√јЌ» —“јЌƒј–“»«ј÷≤ѓ ¬ ” –јѓЌ≤

5.1. ƒержавна служба стандартизац≥њ

ƒо орган≥в державноњ служби стандартизац≥њ належать:

▪ ÷ентральний орган виконавчоњ влади в сфер≥ стандартизац≥њ Ц ƒержспоживстандарт ”крањни;

▪ рада стандартизац≥њ;

▪ техн≥чн≥ ком≥тети стандартизац≥њ;

▪ ≥нш≥ суб'Їкти, що займаютьс€ стандартизац≥Їю.

ƒержспоживстандарт орган≥зовуЇ, координуЇ, проводить д≥€льн≥сть по розробц≥, узгодженню, перегл€данню, зам≥н≥, поширенню нац≥ональних стандарт≥в ≥ €к нац≥ональний орган стандартизац≥њ представл€Ї ”крањну в м≥жнародних ≥ рег≥ональних орган≥зац≥€х з≥ стандартизац≥њ.

÷ентральний орган виконавчоњ влади в област≥ стандартизац≥њ передав своњ повноваженн€ в област≥ буд≥вництва ≥ промислових буд≥вельних матер≥ал≥в ћ≥н≥стерству буд≥вництва ”крањни, в област≥ оборони Ц ћ≥н≥стерству оборони ”крањни.

–ада стандартизац≥њ Ц це колег≥альний консультативно-дорадчий орган при  аб≥нет≥ ћ≥н≥стр≥в ”крањни. –ада формуЇтьс€ на паритетних засадах ≥з представник≥в орган≥в виконавчоњ влади, ƒержспоживстандарта, суб'Їкт≥в господарюванн€, Ќац≥ональноњ академ≥њ наук ”крањни, галузевих академ≥й наук ≥ в≥дпов≥дних громадських орган≥зац≥й.

ќсновною метою д≥€льност≥ ради стандартизац≥њ Ї налагодженн€ взаЇмод≥њ м≥ж виробниками, споживачами продукц≥њ й органами державноњ влади, узгодженн€ ≥нтерес≥в в област≥ стандартизац≥њ, спри€нн€ розвитков≥ стандартизац≥њ.

–ада реал≥зуЇ ≥ розробл€Ї пропозиц≥њ щодо:

- утворенн€ техн≥чних ком≥тет≥в стандартизац≥њ ≥ визначенн€ напр€мк≥в њхньоњ д≥€льност≥;

- прийн€тт€ м≥жнародного, рег≥онального й ≥ншого стандарту €к нац≥онального;

- проведенн€ експертиз проект≥в техн≥чних регламент≥в ≥ ≥нших нормативних документ≥в з питань техн≥чного регулюванн€.

“ехн≥чн≥ ком≥тети стандартизац≥њ створюютьс€ ƒержспоживстандартом, на €к≥ покладен≥ функц≥њ по розробц≥, розгл€дов≥ й узгодженню м≥жнародних (рег≥ональних) ≥ нац≥ональних стандарт≥в. ƒо роботи в техн≥чних ком≥тетах залучаютьс€ на добров≥льних засадах уповноважен≥ представники орган≥в виконавчоњ влади, орган≥в м≥сцевого самовр€дуванн€, суб'Їкт≥в господарюванн€ ≥ њхн≥х об'Їднань, науково-техн≥чних ≥ ≥нженерних товариств (союз≥в), об'Їднань (союз≥в) споживач≥в, в≥дпов≥дних громадських орган≥зац≥й, пров≥дн≥ (в≥дом≥) вчен≥ ≥ фах≥вц≥.

≤нш≥ суб'Їкти, що займаютьс€ стандартизац≥Їю Ц це центральн≥ органи виконавчоњ влади, ¬ерховна –ада ≥ –ад ћ≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, м≥сцев≥ органи виконавчоњ влади й органи м≥сцевого самовр€дуванн€, суб'Їкти господарюванн€ ≥ њхн≥ об'Їднанн€, в≥дпов≥дн≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ, що у межах своњх повноважень, установлених законом, виконують роботи з розробц≥, узгодженню, перегл€дов≥, зам≥ни стандарт≥в в≥дпов≥дного р≥вн€, можуть передавати в ƒержспоживстандарт пропозиц≥њ по створенню техн≥чних ком≥тет≥в стандартизац≥њ ≥ розробц≥ стандарт≥в або прийн€ттю €к нац≥ональних стандарт≥в м≥жнародних (рег≥ональних) або власних стандарт≥в, а також ведуть ≥ншу роботу в област≥ стандартизац≥њ.

–оботу з державноњ стандартизац≥њ також ведуть:

Ј ”крањнський науково-досл≥дний ≥нститут стандартизац≥њ, сертиф≥кац≥њ й ≥нформатики (”крЌƒ≤——≤);

Ј ƒержавний науково-досл≥дний ≥нститут "—истема" (ƒЌƒ≤ "—истема");

Ј ”крањнський державний науково-виробничий центр стандартизац≥њ, метролог≥њ ≥ сертиф≥кац≥њ (”кр÷—ћ);

Ј ”крањнський навчально-науковий центр з≥ стандартизац≥њ, метролог≥њ ≥ €кост≥ продукц≥њ.

Ќа ”крЌƒ≤——≤ покладена розробка науково-техн≥чних ≥ економ≥чних основ стандартизац≥њ, перспективних план≥в комплексноњ стандартизац≥њ. ¬≥н виконуЇ експертизу стандарт≥в перед њх затвердженн€м.

Ќа ƒЌƒ≤ "—истема" покладена розробка основоположних стандарт≥в.

Ќа ”кр÷—ћ покладено ≥нформуванн€ вс≥х орган≥зац≥й ≥ п≥дприЇмств про чинн≥ стандарти, техн≥чн≥ умови й ≥ншу нормативну документац≥ю ≥ забезпеченн€ њхньою ц≥Їю ≥нформац≥Їю.

Ќа ”крањнський навчально-науковий центр з≥ стандартизац≥њ, метролог≥њ ≥ €кост≥ продукц≥њ покладена п≥дготовка кадр≥в ≥ п≥двищенн€ њхньоњ квал≥ф≥кац≥њ.

5.2. ¬≥домча (галузева) служба стандартизац≥њ

ƒо орган≥в галузевоњ служби стандартизац≥њ належать:

Ј служба стандартизац≥њ м≥н≥стерства або в≥домства;

Ј головн≥ (базов≥) орган≥зац≥њ з≥ стандартизац≥њ;

Ј служба стандартизац≥њ п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ).

—лужба стандартизац≥њ м≥н≥стерства або в≥домства зд≥йснюЇ кер≥вництво й орган≥зац≥ю д≥€льност≥ з питань стандартизац≥њ в галуз€х народного господарства. Ќа в≥дд≥л стандартизац≥њ м≥н≥стерства або в≥домства покладено орган≥зац≥€ ≥ плануванн€ роб≥т з≥ створенн€ проект≥в державних ≥ галузевих стандарт≥в на проектуванн€ ≥ виготовленн€ продукц≥њ, а також орган≥зац≥њ найб≥льш важливих наукових досл≥джень з≥ стандартизац≥њ дл€ забезпеченн€ випуску продукц≥њ високоњ €кост≥.

√оловн≥ (базов≥) орган≥зац≥њ з≥ стандартизац≥њ зд≥йснюють проведенн€ науково-досл≥дних роб≥т ≥ розробку нормативних документ≥в з≥ стандартизац≥њ, €к правило, галузевого р≥вн€.

—лужба стандартизац≥њ на п≥дприЇмств≥ (орган≥зац≥њ) орган≥зуЇ ≥ проводить роботу з≥ стандартизац≥њ. ÷е може бути в≥дд≥л (на великому п≥дприЇмств≥ або об'Їднанн≥), група або нав≥ть в≥дпов≥дальний за стандартизац≥ю.

¬ обов'€зки ц≥Їњ служби входить:

▪ орган≥зац≥€ ≥ плануванн€ роб≥т з≥ стандартизац≥њ ≥ контроль за њхн≥м виконанн€м;

▪ розробка проект≥в стандарт≥в п≥дприЇмства ≥ техн≥чних умов;

▪ систематичний контроль за впровадженн€м ≥ дотриманн€м стандарт≥в ≥ техн≥чних умов при проектуванн≥ ≥ виробництв≥ продукц≥њ;

▪ визначенн€ фактичного р≥вн€ ун≥ф≥кац≥њ ≥ стандартизац≥њ вироб≥в ≥ розрахунок економ≥чноњ ефективност≥ стандартизац≥њ;

▪ забезпеченн€ вс≥х служб п≥дприЇмства нормативною документац≥Їю з≥ стандартизац≥њ;

▪ орган≥зац≥€ обл≥ку, збер≥ганн€ ≥ внесенн€ зм≥н в ус≥ екземпл€ри стандарт≥в ≥ техн≥чних умов;

▪ орган≥зац≥€ ≥ зд≥йсненн€ нормоконтрол€ техн≥чноњ документац≥њ, що розробл€Їтьс€ п≥дприЇмством;

▪ допомога вс≥м службам п≥дприЇмства з ус≥х питань стандартизац≥њ й ун≥ф≥кац≥њ.

 ер≥вник служби стандартизац≥њ несе в≥дпов≥дальн≥сть нар≥вн≥ з кер≥вником п≥дприЇмства за дотриманн€ стандарт≥в ≥ техн≥чних умов у техн≥чн≥й документац≥њ, що розроблена п≥дприЇмством, за техн≥ко-економ≥чне обірунтуванн€ розроблених стандарт≥в ≥ техн≥чних умов, за в≥дпов≥дн≥сть њх сучасному р≥внев≥ техн≥ки, за своЇчасний перегл€д стандарт≥в ≥ техн≥чних умов з метою приведенн€ њх у в≥дпов≥дн≥сть з≥ зростаючими вимогами народного господарства.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 776 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—вобода ничего не стоит, если она не включает в себ€ свободу ошибатьс€. © ћахатма √анди
==> читать все изречени€...

1290 - | 1206 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.07 с.