Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ѕанк≥ра ≥ ф≥нансового агента ур€ду, пров≥дника монетарноњ пол≥тики




≈м≥с≥йний центр гот≥вкового об≥гу. ≈м≥с≥йна функц≥€ центрального банку зазнала ≥стот≠них зм≥н, зумовлених переходом в≥д системи золото≠монетного стандарту до системи об≥гу грошей, нерозм≥нних на золото, модиф≥кац≥Їю грошового об≥гу Ч розширенн€м сфери використанн€ депозитних грошей. ÷Ѕ у процес≥ розробленн€ ≥ реал≥зац≥њ монетарноњ пол≥тики регулюЇ загальну суму грошовоњ пропозиц≥њ, а що стосуЇтьс€ банкнотноњ (гот≥вковоњ) ем≥с≥њ, то в≥н њњ обмежуЇ в≥дпов≥дно до зм≥ни реального обс€гу попиту на гот≥вку. ÷Ѕ маЇ монопольне право ем≥с≥њ банкнот ≥ розм≥нноњ монети. ¬≥н орган≥зовуЇ виготов≠ленн€ грошей, регулюЇ њх об≥г, вилучаЇ з об≥гу фальшив≥ та зно≠шен≥ грош≥, зд≥йснюЇ њх утил≥зац≥ю.

¬ ”крањн≥ функц≥ю ем≥с≥йного центру гот≥вкового об≥гу вико≠нуЇ ЌЅ”, €кий ≥з завершенн€м у 1996р. грошовоњ реформи ем≥туЇ в об≥г нац≥ональну валюту Ч гривн≥ та коп≥йки. як ем≥с≥йний центр крањни, в≥н маЇ повноваженн€ щодо орган≥зац≥њ ≥ регулюванн€ гот≥вкового грошового об≥гу.

Ѕанк банк≥в. ÷Ѕ €к банк банк≥в забезпечуЇ касо≠ве, розрахункове та кредитне обслуговуванн€ комерц≥йних банк≥в. ”часть ÷Ѕ у розрахунковому обслуговуванн≥ комерц≥йних банк≥в може мати р≥зн≥ форми, що залежить переду≠с≥м в≥д характерного дл€ даноњ банк≥вськоњ системи поЇднанн€ цен≠трал≥зованоњ плат≥жноњ системи ≥ децентрал≥зованоњ. ÷ентрал≥зова≠на система передбачаЇ зд≥йсненн€ м≥жбанк≥вських розрахунк≥в через рахунки комерц≥йних банк≥в, в≥дкрит≥ в центральному банку. ”часть центрального банку в кредитному обслуговуванн≥ ко≠мерц≥йних банк≥в маЇ таке призначенн€: кредити ÷Ѕ Ч це один ≥з ≥нстру≠мент≥в впливу банку на грошовий об≥г; ÷Ѕ виконуЇ роль кредитора останньоњ ≥нстанц≥њ ≥ надаЇ комерц≥йним банкам короткостроковий кредит дл€ п≥дтримки њх л≥кв≥дност≥; кредити ÷Ѕ Ч це зас≥б урегулю≠ванн€ м≥жбанк≥вських розрахунк≥в ≥ забезпеченн€ таким чином безпереб≥йного функц≥онуванн€ плат≥жноњ системи.

ќрган банк≥вського регулюванн€ та нагл€ду. ”сп≥шне ре≠гулюванн€ ÷Ѕ грошового ринку потребуЇ на€в≠ност≥ в крањн≥ стаб≥льноњ банк≥вськоњ системи. ” б≥льшост≥ ринкових еко≠ном≥к законодавч≥ й нормативн≥ акти, що регламентують д≥€ль≠н≥сть центрального банку, покладають на нього функц≥ю регулю≠ванн€ банк≥вськоњ д≥€льност≥. ўо стосуЇтьс€ нагл€довоњ функц≥њ, то њњ, кр≥м центрального банку, можуть виконувати спец≥альн≥ установи.

Ѕанк≥р ≥ ф≥нансовий агент ур€ду. ÷Ѕ, висту≠паючи у рол≥ банк≥ра ур€ду, т≥сно взаЇмод≥ють з ф≥нансовими ор≠ганами. ¬они сп≥впрацюють €к при вир≥шенн≥ загальних питань монетарноњ ≥ ф≥скальноњ пол≥тики, так ≥ п≥д час повс€кденного ви≠конанн€ ф≥нансових операц≥й. ÷ентральн≥ банки в≥д≥грають пом≥тну роль у касовому виконанн≥ державного бюджету. —уть касового виконанн€ бюджету пол€гаЇ в орган≥зац≥њ надходженн€ грошових кошт≥в до бюджету | (податки, збори, виторг в≥д реал≥зац≥њ державних ц≥нних папер≥в);≥ видач≥ бюджетних кошт≥в у процес≥ виконанн€ бюджету. ¬иконуючи роль ф≥нансового агента ур€ду вони беруть активну участь в орган≥зац≥њ випуску держав≠них боргових зобов'€зань, њх розм≥щенн≥ ≥ п≥дтримц≥ ринкового курсу, виплат≥ доход≥в та погашенн≥.

ѕров≥дник монетарноњ пол≥тики. ÷е найважлив≥ша функц≥€, оск≥льки саме в ц≥й функц≥њ найповн≥ше реал≥зуЇтьс€ при≠значенн€ центрального банку ≥ в т≥й чи ≥нш≥й форм≥ про€вл€ють≠с€ ус≥ ≥нш≥ його функц≥њ. –азом з тим монетарна пол≥тика цент≠рального банку слугуЇ ключовим елементом вс≥Їњ грошовоњ системи.

 

‘едеральна система —Ўј

‘едеральна резервна система (англ. Federal Reserve System) Ч система приватних банк≥в, що виконуЇ роль центрального банку —Ўј.

—творена в 1913 р. «аконом про ‘едеральний резерв (англ. Federal Reserve Act), ‘–— Ї кваз≥-державною структурою з приватними компонентами, в €ку вход€ть: призначуван≥ ѕрезидентом —Ўј –ада керуючих ‘–—, ‘едеральний ком≥тет з в≥дкритого ринку (англ. Federal Open Market Committee), дванадц€ть рег≥ональних ‘едеральних резервних банк≥в Ч ф≥скальних агент≥в  азначейства —Ўј, численн≥ приватн≥ банки (отримують нев≥дчужуван≥ акц≥њ ‘едеральних резервних банк≥в ф≥ксованоњ прибутковост≥ в обм≥н на резервний кап≥тал), ≥ р≥зноман≥тн≥ консультац≥йн≥ ради.

« лютого 2006 року посаду голови –ади керуючих ‘–— займаЇ Ѕен Ѕернанке (Ben Bernanke)

ѕравовий статус ‘–— визначений «аконом про ‘–— у вигл€д≥ особливоњ ф≥нансовоњ установи, що об'ЇднуЇ риси €к незалежноњ юридичноњ особи, так ≥ публ≥чного державного агентства. Ќезалежн≥сть ем≥с≥йного центру в≥д ур€ду по€снюЇтьс€ прагненн€м забезпечити баланс м≥ж платниками податк≥в ≥ ур€дом (що знаход€тьс€ в стосунках "наймача" ≥ "п≥др€дчика"), а також банк≥вською системою, що ≥сторично склалас€ в —Ўј, ≥ запоб≥гти можливост≥ використанн€ грошовоњ ем≥с≥њ в короткострокових ≥нтересах ур€ду —Ўј (наприклад, дл€ покритт€ деф≥циту бюджету).

ѕоточн≥ функц≥њ ‘–—:

¬иконанн€ обов'€зк≥в центрального банку —Ўј

ѕ≥дтриманн€ балансу м≥ж ≥нтересами комерц≥йних банк≥в й загальнонац≥ональним ≥нтересами

«абезпеченн€ нагл€ду та регулюванн€ банк≥вських установ

«абезпеченн€ кредитами

”правл≥нн€ грошовою ем≥с≥Їю (з нер≥дко конфл≥ктуючими ц≥л€ми: м≥н≥м≥зац≥€ безроб≥тт€, п≥дтриманн€ стаб≥льност≥ ц≥н, забезпеченн€ пом≥рних в≥дсоткових ставок)

«абезпеченн€ стаб≥льност≥ ф≥нансовоњ системи, контроль за системними ризиками на ф≥нансових ринках

Ќаданн€ ф≥нансових послуг депозитар≥ю, у тому числ≥ ур€ду —получених Ўтат≥в јмерики ≥ оф≥ц≥йним м≥жнародним установам

”часть у функц≥онуванн≥ системи м≥жнародних та внутр≥шн≥х платеж≥в

”суненн€ проблем з л≥кв≥дн≥стю на м≥сцевому р≥вн≥

«м≥цненн€ рол≥ —Ўј у св≥тов≥й економ≥ц≥

Ѕанк јнгл≥њ

ƒержавний банк јнгл≥њ (англ. Bank of England) Ч центральна державна банк≥вська установа јнгл≥њ.

” будь-€к≥й сучасн≥й економ≥ц≥ центральний банк д≥граЇ вин€тково важливу роль. ќсобливо в≥рно це ствердженн€ по в≥дношенню до Ѕанку јнгл≥њ, по-перше, в силу т≥Їњ вин€тково важливоњ рол≥, €ку в≥д≥граЇ у ¬елик≥й Ѕритан≥њ банк≥вський сектор, ≥ по-друге, у силу того, що Ћондонський —≥т≥ зараз Ї одним ≥з пров≥дних м≥жнародних ф≥нансових центр≥в сучасного св≥ту. Ѕанк јнгл≥њ формально не Ї незалежною ф≥нансовою установою,  азначейство —полученого  орол≥вства маЇ право в≥ддавати розпор€дженн€ Ѕанку. јле зазвичай  азначейство не використовуЇ це право, за вин€тком критичних випадк≥в або принципових р≥шень про структуру Ѕанку јнгл≥њ.

” силу ≥сторичноњ традиц≥њ Ѕанк јнгл≥њ не прагне до високого ступеню регулюванн€ банк≥вськоњ системи. ѕроте, п≥сл€ кожноњ банк≥вськоњ кризи ступ≥нь втручанн€ зростала. ќск≥льки традиц≥њ державного регулюванн€ не дуже глибоко укор≥нен≥ в англ≥йськ≥й економ≥ц≥ (нав≥ть сам Ѕанк јнгл≥њ виник ≥ тривалий час розвивавс€ €к приватний банк), а також у силу консервативного поводженн€, роль Ѕанку часто недооц≥нюЇтьс€. ѕроте Ѕанк Ї ц≥лком сучасною ≥нституц≥Їю, мабуть одн≥Їю з найпрофес≥йн≥ших центральних банк≥в усього св≥ту ≥ непогано справл€Їтьс€ з динам≥чним житт€м лондонського —≥т≥.

Ѕанк јнгл≥њ Ч найстар≥ший центральний банк св≥ту. ÷€ ≥нституц≥€ з'€вилас€ наприк≥нц≥ XVII стол≥тт€ в јнгл≥њ у результат≥ так званоњ угоди м≥ж майже збанкрут≥лим ур€дом та групою ф≥нансист≥в.

Ѕанк јнгл≥њ, €к ≥ центральн≥ банки ≥нших крањн, у цей час знаходитьс€ в центр≥ ф≥нансових та економ≥чних зм≥н, що вимагають в≥д нього нових зусиль з адаптац≥њ до м≥нливих умов. ÷е викликаЇ необх≥дн≥сть внесенн€ принципових зм≥н до њх функц≥й, орган≥зац≥ю ≥ технолог≥ю, а також радикально нового п≥дходу до м≥жбанк≥вськоњ кооперац≥њ ≥ м≥жнародного сп≥вроб≥тництва.

„исленн≥ функц≥њ, що виконуЇ Ѕанк јнгл≥њ можна розд≥лити на дв≥ групи:

пр€м≥ фахов≥ обов'€зки, що випливають ≥з банк≥вського статусу (депозитно-позиков≥, розрахунков≥ й ем≥с≥йн≥ операц≥њ);

контрольн≥ функц≥њ, за допомогою €ких держава зд≥йснюЇ втручанн€ до грошово-кредитноњ системи, намагаючись впливати на переб≥г економ≥чних процес≥в.

—пециф≥ка взаЇмов≥дносин м≥ж державою, њњ центральним банком ≥ приватними банками дозвол€Ї охарактеризувати Ѕанк јнгл≥њ одночасно €к Ђправу руку в —≥т≥ ≥ €к представника —≥т≥ в ур€д≥ї. ÷€ двоњста роль Ѕанку јнгл≥њ даЇ ур€дов≥ можлив≥сть проводити в≥льну грошово-кредитну пол≥тику б≥льш гнучкими засобами, а ф≥нансов≥й ол≥гарх≥њ —≥т≥ впевнен≥сть у тому, що њх ≥нтереси будуть в≥дстоюватис€ за будь-€кого ур€ду та будь-€кого економ≥чного курсу.

≤снуЇ безл≥ч функц≥й, що покладен≥ на ƒержавний банк англ≥њ, але ус≥ вони покликан≥ на дос€гненн€ трьох головних ц≥лей. «-пом≥ж них:

ѕ≥дтримка вартост≥ нац≥ональноњ валюти, головним чином за допомогою операц≥й на ринку, узгоджених з ур€дом, Ч ≥ншими словами, зд≥йсненн€ грошовоњ пол≥тики;

«абезпеченн€ стаб≥льност≥ ф≥нансовоњ системи через пр€мий контроль над банками й учасниками ф≥нансових ринк≥в —≥т≥ ≥ забезпеченн€ ст≥йкоњ й ефективноњ системи платеж≥в;

«абезпеченн€ ≥ п≥двищенн€ ефективност≥ та конкурентноздатност≥ ф≥нансовоњ системи всередин≥ крањни ≥ зм≥цненн€ позиц≥й Ћондонського —≥т≥ в €кост≥ пров≥дного м≥жнародного ф≥нансового центру.

як будь-€кий ≥нший банк, Ѕанк јнгл≥њ надаЇ р€д послуг своњм кл≥Їнтам. ѕроте кл≥Їнти Ѕанку јнгл≥њ в≥др≥зн€ютьс€ в≥д кл≥Їнт≥в ≥нших банк≥в. ћожна вид≥лити 3 найб≥льш важлив≥ групи кл≥Їнт≥в:

 омерц≥йн≥ банки. ”с≥ кл≥рингов≥ банки мають рахунки в Ѕанку јнгл≥њ. ” операц≥€х кл≥рингу використовуютьс€ рахунки кл≥рингових банк≥в у Ѕанку јнгл≥њ. Ѕанки зобов'€зан≥ мати визначену суму на рахунку, ≥ не мають права перевищувати њњ. (¬с≥ банки, €к≥ зд≥йснюють д≥€льн≥сть у ¬елик≥й Ѕритан≥њ, утримують 0,35% в≥д суми вс≥х своњх депозит≥в на рахунку (депозит≥) Ѕанку јнгл≥њ). ÷€ норма резерв≥в ≥ забезпечуЇ головне джерело прибутку Ѕанку јнгл≥њ.

÷ентральн≥ банки ≥нших крањн мають рахунки та тримають золото в Ѕанку јнгл≥њ ≥ можуть вести справи в Ћондон≥ через Ѕанк јнгл≥њ.

”р€д тримаЇ рахунки в Ѕанку јнгл≥њ, таким чином, платеж≥, податки до бюджет та платеж≥ з бюджету на соц≥альн≥ потреби проход€ть через рахунки Ѕанку јнгл≥њ.

“аким чином:

Ѕанк јнгл≥њ служить банком дл€ комерц≥йних банк≥в

Ѕанк јнгл≥њ служить банком дл€ ≥нших центральних банк≥в

Ѕанк јнгл≥њ служить банком дл€ ур€ду

≤нш≥ функц≥њ Ѕанку јнгл≥њ

«д≥йсненн€ монетарноњ пол≥тики. Ѕанк јнгл≥њ радить ≥з приводу метод≥в пол≥тики та в≥дпов≥дальний за њњ виконанн€;

«д≥йсненн€ ем≥с≥њ банкнот;

«д≥йсненн€ валютних операц≥й ≥ контролю, керуванн€ золотовалютними резервами крањни в≥д ≥мен≥  азначейства;

«д≥йсненн€ нагл€ду за кредитними установами, валютними ≥ кредитними ринками, в ц≥лому за банк≥вською системою;

«б≥р статистичноњ ≥нформац≥њ про грошову масу ≥ д≥€льн≥сть банк≥в;

Ѕанк јнгл≥њ Ч член ™вропейського центрального банку.

Ѕанк япон≥њ

÷ентральний банк япон≥њ створено 1882 р. строком на 30 рок≥в. «годом цей терм≥н було продовжено ще на 30 рок≥в, а 1942 р. банк д≥став безстроковий статус. …ому надано монопольне право ем≥с≥њ банкнот.

‘ункц≥њ Ѕанку япон≥њ визначено спец≥альним законом в≥д 1942 p., €кий у 1979 р. було модерн≥зовано. «г≥дно ≥з законом в≥д 1942 р. основний кап≥тал банку було встановлено у розм≥р≥ 100 млн Їн. ” нов≥й редакц≥њ закону, що нин≥ набрала чинност≥, в≥н не зм≥нюЇтьс€. 55% кап≥талу належить держав≥, 45%- приватним акц≥онерам (приватним особам, ф≥нансовим ≥нституц≥€м, страховим компан≥€м тощо). јкц≥онерам було гарантовано див≥денди в розм≥р≥ 4%, €к≥ за умови надзвичайно високих прибутк≥в банку зростали до 5%. –ешта прибутку надходила до державного бюджету.

«г≥дно ≥з законом 1979 р. на чол≥ банку стоњть пол≥тична рада (вид банк≥вськоњ ради). ƒо њњ складу входить с≥м член≥в: керуючий Ѕанком япон≥њ, уповноважений ур€дом м≥н≥стр ф≥нанс≥в, уповноважений ур€дом представник планово-економ≥чного управл≥нн€ та представники найб≥льших банк≥вських, промислових ≥ торговельних монопол≥й. ќстанн≥ призначаютьс€ ур€дом япон≥њ на терм≥н до чотирьох рок≥в. √олова пол≥тичноњ ради Ї керуючим банком. –≥шенн€ приймаютьс€ простою б≥льш≥стю голос≥в.

—л≥д зауважити, що обидва уповноважених ур€ду не мають права голосу, тож основну роль у прийн€тт≥ р≥шень в≥д≥грають представники великого кап≥талу. «акон зобов'€зуЇ пол≥тичну раду взаЇмод≥€ти з м≥н≥стерством ф≥нанс≥в у певних напр€мах, наприклад при встановленн≥ процентних та резервних ставок. Ќова редакц≥€ закону про Ѕанк япон≥њ набрала чинност≥ у кв≥тн≥ 1998 р. ¬≥дтепер загальне та оперативне кер≥вництво покладаЇтьс€ на правл≥нн€ банку, що складаЇтьс€ з дев'€ти ос≥б (скасовуЇтьс€ рада директор≥в)

√олова та два його заступники призначатимутьс€  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в за згодою обох палат парламенту. Ў≥сть член≥в правл≥нн€ призначатиме  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ≥з числа ос≥б, що мають певний досв≥д ≥ знанн€ у сфер≥ економ≥ки та ф≥нанс≥в. “ерм≥н њхн≥х повноважень - п'€ть рок≥в. ѕосади представник≥в ур€ду скасовуютьс€.

 андидатури на ≥нш≥ кер≥вн≥ посади затверджуЇ м≥н≥стр ф≥нанс≥в п≥сл€ в≥дпов≥дного поданн€ правл≥нн€ банку: виконавчих директор≥в - строком на чотири роки, радник≥в - на два роки. –ев≥зори призначаютьс€  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в строком на чотири роки.

Ќа зас≥данн€х правл≥нн€ у раз≥ необх≥дност≥ можуть бути присутн≥ представники ур€ду. ¬они мають право вносити на розгл€д правл≥нн€ своњ пропозиц≥њ та давати оц≥нку грошово-кредитноњ пол≥тики Ѕанку япон≥њ, але остаточне р≥шенн€ приймаЇ правл≥нн€.

” 1973 р. Ѕанк япон≥њ, штаб-квартира €кого розташована в “ок≥о мав 45 ф≥л≥й та в≥дд≥лень у япон≥њ та представництва у Ќью-…орку, Ћондон≥, ѕариж≥, ‘ранкфурт≥-на-ћайн≥ ≥ в √онконгу.

Ѕанк маЇ необмежену монопол≥ю на випуск банкнот. «г≥дно ≥з законом в≥д 1979 р. обс€г банкнотноњ ем≥с≥њ встановлювавс€ м≥н≥стерством ф≥нанс≥в за згодою ур€ду. Ѕанк япон≥њ мав право, €кщо вважав за необх≥дне, випускати банкнот б≥льше, н≥ж передбачено л≥м≥том, за що сплачував в≥дсоток у розм≥р≥ 3% р≥чних в≥д отриманого прибутку. ≈м≥с≥€ банкнот змушувала банк тримати резерви, €к≥ складалис€ з основноњ частини (комерц≥йн≥ вексел≥ й державн≥ ц≥нн≥ папери вс≥х вид≥в) та необов'€зковоњ частини (≥ноземна валюта, золотий ≥ ср≥бний запас). √оловне забезпеченн€ ем≥с≥њ банкнот становив портфель державних зобов'€зань. —касуванн€ у 1965 р. заборони на використанн€ державних позик дл€ покритт€ деф≥циту бюджету призвело до ем≥с≥њ обл≥гац≥й державноњ позики. ¬ активах Ѕанку япон≥њ державн≥ папери становл€ть понад 80%.

ƒо найважлив≥ших завдань Ѕанку япон≥њ належить також забезпеченн€ ефективного й безпереб≥йного функц≥онуванн€ системи розрахунк≥в м≥ж кредитними орган≥зац≥€ми. ћ≥н≥стр ф≥нанс≥в затверджуЇ бюджет банку. „ерез кожн≥ ш≥сть м≥с€ц≥в банк за посередництвом м≥н≥стра ф≥нанс≥в зв≥туЇ перед парламентом про грошово-кредитну пол≥тику, але розробл€Ї ≥ проводить њњ €к незалежна ≥нституц≥€, що передбачено законодавством.

” нов≥й редакц≥њ закону визначено так≥ основн≥ напр€ми д≥€льност≥ Ѕанку япон≥њ:

Ј обл≥к комерц≥йних та ≥нших вексел≥в ≥ боргових зобов'€зань;

Ј наданн€ позик п≥д забезпеченн€ вексел≥в, боргових зобов'€зань, державних обл≥гац≥й та ц≥нних папер≥в;

Ј куп≥вл€-продаж комерц≥йних та ≥нших вексел≥в ≥ боргових зобов'€зань, державних обл≥гац≥й та ц≥нних папер≥в, а також ≥нших обл≥гац≥й;

Ј виписка вексел≥в на отриманн€;

Ј прийманн€ вклад≥в ≥ проведенн€ операц≥й у нац≥ональн≥й валют≥;

Ј прийманн€ на збер≥ганн€ ц≥нностей, куп≥вл€-продаж золота та ср≥бла у зливках.

Ѕанк япон≥њ €к ф≥нансовий агент ур€ду управл€Ї в≥д його ≥мен≥ державними фондами, проводить валютно-ф≥нансову д≥€льн≥сть, спр€мовану на стаб≥л≥зац≥ю валютного курсу Їни.  редити ур€дов≥ надаютьс€ шл€хом п≥дписки та андеррайтингу випуск≥в державних позик ≥ короткострокових державних ц≥нних папер≥в.

” сфер≥ м≥жнародних ф≥нанс≥в Ѕанк япон≥њ за згодою м≥н≥стра ф≥нанс≥в може зд≥йснювати куп≥влю-продаж валюти, надавати кредити чи проводити операц≥њ в≥д ≥мен≥ закордонних центральних банк≥в та ≥нших ≥ноземних орган≥зац≥й з метою розвитку сп≥вроб≥тництва з ними, може приймати в≥д цих орган≥зац≥й вклади та вдаватис€ до д≥й, що мають характер виправданих Їнових ≥нвестиц≥й.

ƒо функц≥й банку вход€ть контроль за кредитною сферою та забезпеченн€ безпереб≥йного функц≥онуванн€ системи платеж≥в ≥ розрахунк≥в шл€хом наданн€ кредит≥в на обмежений строк кредитним орган≥зац≥€м.

«асоби грошово-кредитноњ пол≥тики Ѕанку япон≥њ прот€гом к≥лькох п≥сл€воЇнних дес€тил≥ть в≥др≥зн€лис€ в≥д тих, €к≥ використовувалис€ центральними банками розвинутих кап≥тал≥стичних крањн. «окрема, коригуванн€ обл≥ковоњ ставки, пол≥тика м≥н≥мальних резерв≥в та операц≥њ на в≥дкритому ринку мали незначний вплив на грошово-кредитний ринок, а головним ≥нструментом грошово-кредитноњ пол≥тики Ѕанку япон≥њ було к≥льк≥сне рац≥онуванн€ кредиту ("кредитне в≥кно"), €ке в≥д≥гравало роль процентноњ ставки при регулюванн≥ поток≥в кап≥тал≥в.

ћетоди ≥ д≥йов≥сть грошово-кредитноњ пол≥тики визначалис€ "ф≥нансовим голодом" €понських корпорац≥й неф≥нансового сектора, слабким ринком позичкового кап≥талу, дом≥нуванн€м банк≥в у ф≥нансуванн≥ економ≥ки. ѕрот€гом тривалого часу основн≥ ставки на ринку банк≥вського кредитуванн€ жорстко регулювалис€, в≥дкритого ринку ц≥нних папер≥в практично не ≥снувало.

¬одночас контроль з боку держави за д≥€льн≥стю приватних банк≥в був досить значним ≥ базувавс€ на специф≥чному €вищ≥ €понськоњ грошово-кредитноњ сфери - перекредитуванн≥. ”продовж 1960-1980-х рок≥в апогей перекредитуванн€ припав на пер≥оди стаб≥льного економ≥чного розвитку япон≥њ.

Ќин≥ основними засобами грошово-кредитноњ пол≥тики Ѕанку япон≥њ Ї:

Ј пол≥тика коригуванн€ обл≥ковоњ ставки;

Ј пол≥тика зм≥ни обс€г≥в куп≥вл≥-продажу обл≥гац≥й та вексел≥в;

Ј пол≥тика резервноњ норми.

”становленн€, зм≥на або скасуванн€ обов'€зкових резервних норм провадитьс€ Ѕанком япон≥њ п≥сл€ затвердженн€ в≥дпов≥дного р≥шенн€ м≥н≥стром ф≥нанс≥в. «г≥дно ≥з законом максимальна резервна норма становить 20% (Їнов≥ пасиви нерезидент≥в та валютн≥ вклади резидент≥в резервуютьс€ на 100%), ≥ њњ встановленн€ допускаЇтьс€ в цих межах окремо за категор≥€ми рахунк≥в ≥ категор≥€ми кредитно-ф≥нансових установ

–езервуванн€ поширюЇтьс€: на депозити; банк≥вськ≥ позики; ном≥нальну варт≥сть дов≥рчоњ власност≥; валютн≥ склади резидент≥в; Їнов≥ пасиви нерезидент≥в та аналог≥чн≥ пасиви, визначен≥ розпор€дженн€м ур€ду; суми, що перевод€тьс€ з≥ спец≥ального рахунку м≥жнародних ф≥нансових операц≥й на ≥нш≥ рахунки.

—уми обов'€зкового резервуванн€ за в≥дпов≥дними рахунками за будь-€кий м≥с€ць повинн≥ депонуватись у Ѕанку япон≥њ прот€гом м≥с€ц€ (≥з 16 числа поточного м≥с€ц€ по 15 число наступного м≥с€ц€). Ўтраф ≥з недонарахованоњ суми (у розм≥р≥ обл≥ковоњ ставки комерц≥йних вексел≥в +3,75% р≥чних) перераховуЇтьс€ Ѕанком япон≥њ у державну казну.

¬заЇмов≥дносини центрального банку €к "банку банк≥в" ≥з комерц≥йними ф≥нансово-кредитними ≥нституц≥€ми про€вл€ютьс€ у пост≥йному мон≥торингу банк≥вськоњ д≥€льност≥. Ѕанк япон≥њ щоденно контролюЇ банк≥вськ≥ баланси та щом≥с€чно отримуЇ зв≥ти з прогнозними розрахунками обс€г≥в майбутн≥х кредит≥в та надходжень на депозити. як ≥ ран≥ше, Ѕанк япон≥њ виход€чи ≥з загальноеконом≥чноњ ситуац≥њ у крањн≥ вносить своњ пропозиц≥њ у плани банк≥в або накладаЇ обмеженн€ на обс€г њх кредитноњ експанс≥њ. ѕозики центрального банку комерц≥йним також не Ї надзвичайним €вищем, бо ц≥ позики - найвиі≥дн≥ший зас≥б залученн€ л≥кв≥дних ресурс≥в (виг≥дн≥ший нав≥ть, н≥ж депозити населенн€).

ќбл≥кова ставка процент≥в за кредитами банку япон≥њ набагато нижча, н≥ж за онкольними короткостроковими м≥жбанк≥всь-кими позиками.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 595 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—лабые люди всю жизнь стараютс€ быть не хуже других. —ильным во что бы то ни стало нужно стать лучше всех. © Ѕорис јкунин
==> читать все изречени€...

1371 - | 1324 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.039 с.