Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—тад≥њ та законом≥рност≥ руху кредиту на м≥кро - ≥ макрор≥вн€х. ѕричини кредитуванн€




–ух позиченоњ вартост≥ можна назвати в≥дтворювальним ≥ виразити формулою:

¬¬-Ќѕ-ќѕЕ¬ѕЕ¬ -ѕ -ќ , де ¬¬-формуванн€ в≥льноњ вартост≥ у кредитор≥в, Ќѕ-розм≥щенн€ в≥льних кошт≥в у позички, ќѕ-одержанн€ додаткових кошт≥в позичальником, ¬ѕ-викорстанн€ позичальником одержаних кошт≥в на своњ потреби, ¬ - вив≥льненн€ кошт≥в з обороту позичальника, ѕ - поверненн€ позичальником кошт≥в кредитору, ќ - одержанн€ кредитором кошт≥в, наданих у позичку.

—тад≥њ руху кредиту:

1-а стад≥€ - формуванн€ в≥льноњ вартост≥ €к джерела наданн€ позичок (операц≥€ ¬¬),

2-а стад≥€ - розм≥щенн€ в≥льноњ вартост≥ в позичку (операц≥њ Ќѕ-ќѕ),

3-а стад≥€ - використанн€ позичальником кошт≥в, одержаних у тимчасове розпор€дженн€ (операц≥€ ¬ѕ),

4-а стад≥€ - вив≥льненн€ використаних позичальником кошт≥в з його обороту або формуванн€ в нього доход≥в, достатн≥х дл€ поверненн€ позички (операц≥€ ¬ ),

5-а стад≥€ - поверненн€ позичальником вартост≥ кредитору (операц≥њ ѕ -ќ ) та плата процента.

«аконом≥рност≥ руху кредиту на м≥кроеконом≥чному р≥вн≥: *зворотн≥сть руху вартост≥, що передана в позичку; *тимчасов≥сть перебуванн€ позиченоњ вартост≥ в оборот≥ позичальника, €ка визначаЇтьс€ тривал≥стю одного кругообороту його кап≥талу; *збереженн€ позиченоњ вартост≥ руху ≥ поверненн€ њњ кредитора в повному обс€з≥; *залежн≥сть маси наданоњ позички в≥д на€вних обс€г≥в в≥льних кошт≥в.

«аконом≥рност≥ руху кредиту на макроеконом≥чному р≥вн≥: *к≥льк≥сн≥ параметри розвитку кредиту повинн≥ бути адекватними динам≥ц≥ обс€г≥в ¬¬ѕ; *оск≥льки кожна позичкова операц≥€ Ї дво€кою - €к вимога ≥ €к зобов'€занн€, €к актив ≥ пасив, загальн≥ суми кредитних вкладень ≥ позичених ресурс≥в у макромасштабах завжди балансуютьс€; *зворотн≥сть ≥ платн≥сть кредиту робить його найб≥льш адекватним ринковим умовам ≥нструментом ф≥нансуванн€ зростанн€ кап≥талу в реальному сектор≥ економ≥ки; *платн≥сть кредиту ≥ здатн≥сть приносити дох≥д обом його суб'Їктам визначають таку законом≥рн≥сть м≥жгалузевого руху кредиту, €к спр€муванн€ кошт≥в з галузей ≥ сектор≥в економ≥ки з низькою рентабельн≥стю у високорентабельн≥ галуз≥.

ѕринципи кредитуванн€: 1) ц≥льове призначенн€ позички, 2) строков≥сть передач≥ кошт≥в кредитором позичальнику, 3) повернен≥сть позичальником кошт≥в кредитору в повному обс€з≥, 4)забезпечен≥сть позички, 5) платн≥сть користуванн€ позиченими коштами.

‘ункц≥њ кредиту

‘ункц≥њ кредиту:

1) перерозпод≥льна. —уть њњ в тому, що матер≥альн≥ та грошов≥ ресурси, €к≥ були вже розпод≥лен≥ ≥ передан≥ у власн≥сть економ≥чним суб'Їктам, через кредит перерозпод≥л€ютьс€ ≥ спр€мовуютьс€ у тимчасове користуванн€ ≥ншим суб'Їктам, не зм≥нюючи њх первинного права власност≥;

2) контрольна. —уть њњ втому, що в процес≥ кредитуванн€ забезпечуЇтьс€ контроль за дотриманн€м умов та принцип≥в кредит≥ з боку суб'Їкт≥в кредитноњ угоди;

3) контрольно -стимулююча. ћожлив≥сть вив≥льнити з обороту кошти ≥ вкласти њх у над≥йн≥ дох≥дн≥ позички стимулюЇ кредитора до прискоренн€ обороту свого кап≥талу, нарощуванн€ в≥льних ресурс≥в, б≥льш економного њх витрачанн€, п≥двищенн€ своЇњ квал≥ф≥кац≥њ;

4) функц≥€ кап≥тал≥зац≥њ в≥льних грошових доход≥в. ¬она пол€гаЇ в трансформац≥њ завд€ки кредиту грошових нагромаджень та заощаджень юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б у варт≥сть, що даЇ дох≥д, тобто в позичковий кап≥тал.

 

 

56. ‘орми, види кредиту. Ѕанк≥вський кредит €к переважаючий вид кредиту

™ дв≥ форми кредиту: товарна ≥ грошова. ÷≥ форми кредиту Ї р≥вноправними ≥ р≥внозначними, по сут≥, двома про€вами Їдиноњ форми кредиту Ч варт≥сноњ. ” товарн≥й форм≥ кредит надаЇтьс€ у раз≥ продажу товар≥в з в≥дстрочкою платежу, при оренд≥ майна, наданн€ речей чи прилад≥в у прокат, погашенн€ м≥ждержавних борг≥в поставками товар≥в тощо. як правило, у грошов≥й форм≥ надають своњ позички банки, м≥жнародн≥ ф≥нансово-кредитн≥ установи, ур€ди та ≥н.

¬иди кредиту:

1) залежно в≥д суб'Їкт≥в кредитних в≥дносин: банк≥вський кредит, державний кредит, м≥жгосподарський кредит, м≥жнародний кредит, особистий кредит;

2) залежно в≥д сфери економ≥ки, у €ку спр€мовуЇтьс€ запозичена варт≥сть: виробничий кредит, що використовуЇтьс€ на формуванн€ основного й оборотного кап≥талу у сфер≥ виробництва та торг≥вл≥; споживчий кредит, що спр€мовуЇтьс€ на задоволенн€ особистих потреб людей;

3) за терм≥ном, на €кий кредитор передаЇ в≥льну варт≥сть у користуванн€позичальнику: короткостроков≥ (до 1 року), середньостроков≥ (до5 рок≥в), та довгостроков≥ (понад 5 рок≥в) кредити;

4) за галузевою спр€мован≥стю: кредити в промислов≥сть, кредити в с≥льськогосподарськоњ, кредити в торг≥влю, кредити в буд≥вництво, кредити в ≥нш≥ галуз≥;

5) за ц≥льовим призначенн€м: *кредит на формуванн€ виробничих запас≥в, *кредит у втирати виробництва, *кредит на створенн€ запас≥в готовоњ продукц≥њ; *кредити, пов'€зан≥ з виникненн€м тимчасових розрив≥в у платежах;

6) за орган≥зац≥йно- правовими ознаками та умовами позичок: забезпечений ≥ незабезпечений; пр€мий ≥ опосередкований; строковий ≥ прострочений, пролонгований; реальний, сумн≥вний, безнад≥йний; платний ≥ безплатний.

Ѕанк≥вський кредит маЇ м≥сце тод≥, коли одн≥Їю з≥ стор≥н кредитноњ угоди Ї банк. ” сучасних умовах банк≥вський кредит Ч пров≥дна форма кредиту, хоч у крањнах ≥з розвинутою ринковою економ≥кою останн≥м часом в≥н почав поступатись перед банк≥рським кредитом, €кий надають кредитн≥ установи небанк≥вського типу. …ого обТЇктом Ї грошовий кап≥тал, €кий в≥докремлений в≥д промислового кап≥талу, а тому в≥н надаЇтьс€ т≥льки у грошов≥й форм≥. ”года позички тут в≥докремлена в≥д акту куп≥вл≥-продажу. ѕри цьому банк в його функц≥њ посередника в кредит≥ може бути €к позичальником, так ≥ кредитором.

Ѕанк≥вський кредит спри€Ї не т≥льки безпереб≥йному кровооб≥гу ≥ обороту кап≥талу, а й його нагромадженню. “ому з позиц≥й в≥дтворенн€ сусп≥льного кап≥талу в≥н умовно под≥л€Їтьс€ на позичку кап≥талу ≥ позичку грошей. ѕозичка кап≥талу Ч це позичка, в результат≥ €коњ зб≥льшуЇтьс€ д≥йсний кап≥тал, а позичка грошей Ч це позичка, внасл≥док €коњ лише забезпечуЇтьс€ рух грошей €к плат≥жного засобу, €кий не супроводжуЇтьс€ розширенн€м виробництва.

—фера використанн€ банк≥вського кредиту значно ширша в≥д сфери застосуванн€ комерц≥йного кредиту.

«а укрупненими обТЇктами кредитуванн€ банк≥вський кредит под≥л€Їтьс€ на три групи: кредит в основний кап≥тал (на техн≥чне переозброЇнн€, реконструкц≥ю ≥ ≥н); кредит в оборотний кап≥тал (на придбанн€ предмет≥в прац≥ - сировини, матер≥ал≥в, палива, тари ≥ ≥н); на споживч≥ потреби (на ≥ндив≥дуальне ≥ кооперативне житлове буд≥вництво та придбанн€ житла, буд≥вництво дачних буд≥вель ≥ ≥н.).

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 584 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—лабые люди всю жизнь стараютс€ быть не хуже других. —ильным во что бы то ни стало нужно стать лучше всех. © Ѕорис јкунин
==> читать все изречени€...

1253 - | 1225 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.