Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ћог≥стика в питанн€х ≥ в≥дпов≥д€х




ѕитанн€ 1. ўо таке лог≥стика?

¬≥дпов≥дь. ” широкому зм≥ст≥ лог≥стика Ч гармон≥зац≥€ ≥нтерес≥в учасник≥в процесу руху товар≥в, форма оптим≥зац≥њ ринкових в≥дносин, тобто удосконалюванн€ управл≥нн€ матер≥альними та пов'€заними з ними ≥нформац≥йними ≥ ф≥нансовими потоками в≥д первинного джерела сировини до к≥нцевого споживача готовоњ продукц≥њ з метою отриманн€ синерг≥чного ефекту.

« позиц≥й б≥знесу лог≥стикаЧ ≥нструментар≥й ≥нтегрованого управ≠л≥нн€ матер≥альними та пов'€заними з ними ≥нформац≥йними, ф≥нансо≠вими потоками, а також супутн≥м серв≥сом, що спри€Ї дос€гненню ц≥лей орган≥зац≥њ б≥знесу з оптимальними витратами ресурс≥в.

ѕитанн€ 2. як≥ основн≥ риси пон€тт€ Ђлог≥стикаї?

¬≥дпов≥дь. ѕри встановлен≥ пон€тт€ лог≥стики визначають так≥ њњ основн≥ риси:

а) тимчасово-просторова трансформац≥€ предмета поток≥в (майна ≥
вартост≥).

б) ≥нтеграц≥€ функц≥й плануванн€, управл≥нн€ ≥ контролю лог≥стичних процес≥в.

в) супров≥д поток≥в товар≥в потоками ≥нформац≥њ.

г) ор≥Їнтац≥€ на критер≥й ефекту ≥ ринковоњ корисност≥, пов'€заноњ
з реал≥зац≥Їю поставок, а також на критер≥й рац≥онал≥зац≥њ структури витрат.

д) вид≥ленн€ сфери ≥ структури предмета лог≥стичноњ д≥€льност≥.

ѕитанн€ 3. ” чому пол€гають особливост≥ сучасних визначень пон€тт€ Ђлог≥стикаї?

¬≥дпов≥дь. ѕри встановленн≥ пон€тт€ лог≥стики вид≥л€ють так≥ њњ особливост≥:

а) принципи, концепц≥€ мисленн€ ≥ д≥€льн≥сть (≥де€, критер≥й управл≥нн€).

б) ≥нтегрована система ≥ процес ухваленн€ р≥шень, що пов'€зано з
управл≥нн€м ф≥зичним об≥гом товар≥в ≥ ≥нформац≥њ.

в) скоординована, ≥нтегрована функц≥€ п≥дприЇмства.

г) комплекс ≥нтегрованих ≥нструмент≥в, метод≥в управл≥нн€ ≥ д≥€льност≥.

д) концепц≥€ створенн€ та доставки новоњ вартост≥ ≥ ринковоњ корисност≥ дл€ кл≥Їнта в процес≥ поставок товар≥в.

Ї) д≥€льн≥сть, що зор≥Їнтована на рац≥ональне використанн€ та ство≠ренн€ потенц≥алу ефективност≥ ≥ зростанн€ конкурентоспроможност≥.

Ї) концепц≥€ стимулюванн€ реал≥зац≥њ ц≥лей п≥дприЇмства (марке≠тингу).

ж) концепц≥€ та функц≥€ орган≥зац≥њ (реорган≥зац≥њ) п≥дприЇмства.

 

 

ѕитанн€ 4. ўо вкладаЇтьс€ у сучасне трактуванн€ лог≥стики?

¬≥дпов≥дь:

а) лог≥стика Ч найважлив≥ша сфера д≥€льност≥ будь-€коњ виробничоњ ≥ торговельноњ компан≥њ.

б) лог≥стика Ч передова корпоративна стратег≥€, що дозвол€Ї ф≥рм≥
усп≥шно конкурувати на ринку.

в) лог≥стика Ч найсучасн≥ш≥ ≥нформац≥йн≥ системи та технолог≥њ п≥дтримки б≥знесу.

г) лог≥стика Ч безпрецедентн≥ можливост≥ кар'Їрного росту. ћенеджер з лог≥стики Ч одна ≥з самих високооплачуваних категор≥й
персоналу компан≥й.

ѕитанн€ 5. ” чому пол€гають завданн€ лог≥стики?

¬≥дпов≥дь. √лобальне завданн€ лог≥стики:

розробка пропозиц≥њ, що спри€Ї дос€гненню найб≥льшоњ ефектив≠ност≥ роботи п≥дприЇмства, п≥двищенню його частки на ринку та отриманню конкурентних переваг.

 онцептуальне завданн€ лог≥стики:

гармон≥зац≥€ ≥нтерес≥в учасник≥в лог≥стичного процесу та оптим≥зац≥€ ринкових зв'€зк≥в.

ќсновн≥ завданн€ лог≥стики:

Х побудова структурних технолог≥чних ланцюг≥в лог≥стики дл€ р≥зних випадк≥в функц≥онуванн€ виробничо-господарських утворень через €к≥ прот≥кають матер≥альн≥ ≥ в≥днесен≥ до них ≥нш≥ потоки;

Х розробка наукових завдань проектуванн€ оптимальних систем керуванн€ матер≥альними ≥ ≥нформац≥йними потоками у кожному ≥з
структурних технолог≥чних ланцюг≥в;

Х побудова р≥зних вар≥ант≥в математико-економ≥чних моделей функц≥онуванн€ лог≥стичних систем; досл≥дженн€ умов стаб≥льност≥ лог≥стичних систем;

Х формуванн€ та реал≥зац≥€ локальних завдань лог≥стики.

ѕитанн€ 6. Ќа що спр€мовуютьс€ ≥нтегруюч≥ та адаптивн≥ влас≠тивост≥ лог≥стика?

¬≥дпов≥дь. « позиц≥й б≥знесу лог≥стика повинна п≥дтримувати ре≠ал≥зац≥ю корпоративноњ стратег≥њ п≥дприЇмства за умови забезпеченн€ оптим≥зац≥њ витрат матер≥альних, ф≥нансових, трудових, ≥нформац≥йних, енергетичних ≥ ≥нших вид≥в ресурс≥в. Ћог≥стика повинна бути стратег≥ч≠ною платформою п≥дтримки виробничо-господарськоњ д≥€льност≥ п≥д≠приЇмства за рахунок правильного вибору:

Х лог≥стичних стратег≥й, концепц≥й, систем ≥ технолог≥й; правильноњ орган≥зац≥њ лог≥стичноњ д≥€льност≥ (лог≥стичного про≠цесу) у компан≥њ;

Х р≥шенн€ проблем м≥жфункц≥ональноњ ≥ м≥жорган≥зац≥йноњ коорди≠нац≥њ ≥ ≥нтеграц≥њ.

ѕитанн€ 7. ” чому пол€гаЇ сутн≥сть лог≥стичного п≥дходу?

¬≥дпов≥дь. —утн≥сть лог≥стичного п≥дходу пол€гаЇ в наступному:

Х зм≥на критер≥њв ефективност≥ виробничо-господарськоњ д≥€льност≥
п≥дприЇмств, €к≥ в≥двод€ть центральне м≥сце в н≥й управл≥нню
процесами формуванн€ ≥ руху товаропоток≥в;

Х комплексний п≥дх≥д до питань формуванн€ ≥ реал≥зац≥њ б≥знес-процес≥в промислового п≥дприЇмства;

Х реал≥зац≥€ теор≥њ компром≥с≥в у виробничо-господарськ≥й д≥€льнос≠т≥ п≥дприЇмства.

ѕитанн€ 8. ўо вкладаЇтьс€ в сучасн≥ у€вленн€ про матер≥альний пот≥к?

¬≥дпов≥дь. ћатер≥альний пот≥к варто розгл€дати через в≥дносини його учасник≥в у простор≥ ≥ час≥ в процесах ви€вленн€ та формуванн€ самих в≥дносин, а також споживчих властивостей продукту ≥, дал≥, у про≠цесах перетворенн€ споживчих властивостей продукту, включаючи: перех≥д його на посл≥довних етапах часу з одного ф≥зико-х≥м≥чного стану в ≥нше (сировина, матер≥али, нап≥вфабрикати, що комплекту≠ють, готова продукц≥€, вторинна сировина та ≥н.); перем≥щенн€ з одн≥Їњ точки простору в ≥ншу (у пунктах видобутку си≠ровини, виготовленн€ матер≥ал≥в, нап≥вфабрикат≥в, готовоњ продукц≥њ, збер≥ганн€ в запасах, торг≥вл≥, споживанн€, гарант≥йного та п≥сл€гарант≥йного обслуговуванн€, утил≥зац≥њ морально ≥ ф≥зично застар≥лого продукту до стану Ђвторинноњ сировини або ф≥зичноњ л≥кв≥дац≥њ та ≥н.); п≥д впливом залученого кап≥талу та трудових процес≥в (люди, грош≥, технолог≥њ, ≥нформац≥€ та ≥н.); ≥з використанн€м знар€дь прац≥ (технолог≥чне виробниче, торговель≠не, устаткуванн€, що утил≥зуЇ, оснащенн€, ≥нструментар≥й та ≥н.); за певних матер≥альних умов прац≥ (виробнич≥, складськ≥, тор≠говельн≥ прим≥щенн€, кошти транспортуванн€, механ≥зац≥њ, авто≠матизац≥њ, енергетичн≥ пристроњ та ≥н.).

ѕитанн€ 9. ” чому пол€гають основн≥ принципи формуванн€ ≥нформац≥йних поток≥в?

¬≥дпов≥дь. ƒл€ забезпеченн€ адекватного формуванн€ ≥нформац≥й≠них поток≥в необх≥дно дотримуватис€ двох основних принцип≥в:

Х збиранн€ даних повинн≥ максимально наближене до м≥сц€ вироб≠ничо-збутовоњ д≥€льност≥, де в≥дбуваютьс€ под≥њ, що Ї њхн≥м дже≠релом;

Х дан≥ повинн≥ бути представлен≥ у вигл€д≥, придатному дл€ њхнього
подальшого перетворенн€ ≥ з≥ставленн€.

ѕитанн€ 10. ўо таке лог≥стична операц≥€?

¬≥дпов≥дь. Ћог≥стична операц≥€ Ч в≥дособлена сукупн≥сть д≥й, спр€мована на перетворенн€ матер≥ального (або ≥ншого) потоку.

Ћог≥стична операц≥€ задаЇтьс€ великою к≥льк≥стю вих≥дних умов, параметр≥в зовн≥шнього середовища тощо.


ѕитанн€ 11. ўо таке лог≥стична функц≥€?

¬≥дпов≥дь. Ћог≥стична функц≥€ Ч в≥дособлена сукупн≥сть лог≥стичних операц≥й, €ка спр€мована на реал≥зац≥ю поставлених перед лог≥стичною системою ≥ (або) њњ ланками завдань, ≥ лог≥стичних операц≥й, тобто будь-€ких д≥й, не п≥дл€гаючих подальш≥й декомпозиц≥њ в рамках поставленого завданн€ досл≥дженн€ чи менеджменту та пов'€заних з ви≠никненн€м, трансформац≥Їю або поглинанн€м матер≥ального ≥ в≥днесе≠них до нього ≥нформац≥йного, ф≥нансового та ≥нших поток≥в.

ѕитанн€ 12. ” чому пол€гаЇ зм≥стовне наповненн€ пон€тт€ Ђкомп≠лекс лог≥стикиї?

¬≥дпов≥дь. ћета лог≥стичноњ д≥€льност≥ п≥дприЇмства вважаЇтьс€ дос€гнутою, €кщо виконан≥ нижче перерахован≥ правила:

ѕродукт. √оловним лог≥стичним об'Їктом Ї продукт прац≥, зро≠блений дл€ обм≥ну (сировина, матер≥али, комплектац≥€, готова продукц≥€ та ≥н.) з його варт≥сними, ф≥зико-механ≥чними та ф≥зико-х≥м≥чними властивост€ми ≥ з ≥нформац≥йним супроводом, призначений дл€ задоволенн€ певного споживчого попиту. —поживач оч≥куЇ, що йому буде доставлений конкретний продукт при забезпеченн≥ його ц≥л≥сност≥, к≥лькост≥ ≥ €кост≥, вчасно та по визначен≥й ц≥н≥.

 ≥льк≥сть. —поживач, €к правило, хоче отримати певну к≥льк≥сть
товар≥в в≥дпов≥дно до його потреб. ” першу чергу, це передбачаЇ
реал≥зац≥ю функц≥њ сортуванн€: перерозпод≥л асортименту то≠вар≥в по м≥р≥ њх надходженн€ до споживача. “обто велик≥ парт≥њ однакових товар≥в д≥л€тьс€ на б≥льш др≥бн≥ та розпод≥л€ютьс€ в≥дпов≥дно до потреб споживача.

„ас. ‘актор часу доставки продукту Ї найб≥льш важливим дл€ п≥дприЇмства. –инковий усп≥х п≥дприЇмства у значн≥й м≥р≥ зале≠жить в≥д можливост≥ скоротити життЇвий цикл товару, дотриман≠н€ граф≥к≥в поставки, реакц≥њ на зм≥нюван≥ умови функц≥онуванн€ внутр≥шнього та зовн≥шнього середовища ≥ т. д. ÷е д≥€льн≥сть за принципом Ђточно вчасної: зменшенн€ запас≥в до м≥н≥муму. ÷е може бути в≥днесено до вс≥х аспект≥в лог≥стичноњ д≥€льност≥: заку≠п≥вл≥ сировини ≥ матер≥ал≥в, виробництва продукц≥њ ≥ њњ реал≥зац≥њ.

“еритор≥€. ” процес≥ ухваленн€ р≥шенн€ щодо м≥сц€ доставки продукту зад≥Їтьс€ €к лог≥стика так ≥ маркетинг. ћаркетинг ви≠значаЇ найб≥льш ефективну конф≥гурац≥ю каналу доставки (роз≠под≥лу). Ћог≥стика цей канал наповнюЇ, визначаючи, €к ≥ куди найб≥льше ефективно перем≥стити продукт м≥ж постачальником ≥ його споживачем, €к забезпечити при цьому найб≥льш оптималь≠не його збер≥ганн€.

¬итрати. «авданн€ пол€гаЇ у пошуку р≥шенн€, €ке дозвол€Ї з м≥≠н≥мальними витратами задовольнити потреби споживач≥в. ÷е р≥шенн€ визначаЇтьс€ принципом компром≥су витрат, за €ким управл≥нн€ матер≥альним потоком призводить до зменшенн€ витрат за одними статт€ми ≥ до зб≥льшенн€ за ≥ншими.

як≥сть. ‘ормуванн€ та реал≥зац≥€ сучасного серв≥су виходить ≥з концептуальноњ установки лог≥стичного менеджменту на Ђна≠скр≥зну серв≥зац≥юї виробленого ≥ реал≥зованого продукту. « мо≠менту встановленн€ потреби у поставках сировини ≥ матер≥ал≥в до моменту випуску готовоњ продукц≥њ ≥ зак≥нченн€ њњ експлуатац≥њ к≥нцевим споживачем. ѕ≥дприЇмство отримуЇ конкурентн≥ пе≠реваги за умови результативноњ реал≥зац≥њ пропозиц≥њ споживачев≥ ≥нтегрованого продукту Ђтовар-серв≥сї, б≥льше вдалого н≥ж у кон≠курент≥в. ”сп≥х р≥шенн€ даного завданн€ визначаЇтьс€ здатн≥стю постачальник≥в, виробника, дистрибутор≥в ≥ к≥нцевих споживач≥в забезпечити ефективне просуванн€ пропозиц≥њ матер≥ального виробу за умови п≥дтримки в≥дпов≥дного р≥вн€ серв≥су прот€гом усього лог≥стичного циклу, внос€чи таким чином свою частку у формуванн€ доданоњ вартост≥.

—поживач. ¬ основ≥ цього правила лежать принципи обслугову≠ванн€ споживача, тобто сукупност≥ вид≥в д≥€льност≥, що зд≥йсню≠Їтьс€ в процес≥ виконанн€ замовлень, спр€мованих на задоволенн€ потреб споживач≥в ≥ нац≥лених на створенн€ в них у€вленн€ про те, що з даним п≥дприЇмством мати справу легко та приЇмно.

ѕерсон≥ф≥кац≥€. ¬ основ≥ цього правила лежить концепц≥€ Ђдоско≠налого замовленн€ї Ч лог≥стичн≥ д≥њ, €к≥ забезпечують бажан≥ дл€ кожного окремого споживача доступн≥сть ≥ функц≥ональн≥сть сер≠в≥су. ¬они повинн≥ бути синхрон≥зован≥ дл€ дотриманн€ ц≥льових норматив≥в обслуговуванн€ у будь-€кий момент часу. ¬иконанн€ персон≥ф≥кованого замовленн€ повинно бути бездоганним у всьому Ч починаючи з моменту його отриманн€ ≥ до доставки продукц≥њ.

ѕитанн€ 13. ” чому сутн≥сть лог≥стичноњ системи п≥дприЇмства?

¬≥дпов≥дь. Ћог≥стична система розгл€даЇтьс€ €к процес плануван≠н€ та координац≥њ вс≥х аспект≥в ф≥зичного руху матер≥ал≥в, компонент≥в ≥ готовоњ продукц≥њ дл€ м≥н≥м≥зац≥њ загальних витрат ≥ забезпеченн€ ба≠жаного р≥вн€ серв≥су.

Ћог≥стична система забезпечуЇ доставку продукт≥в у потр≥бн≥й к≥лькост≥ та асортимент≥ ≥ в максимально можлив≥й м≥р≥ готовност≥ до споживанн€ (виробничому або споживчому) у необх≥дному м≥сц≥ при за≠даному р≥вн≥ сукупних витрат.

ѕитанн€ 14. як≥ властивост≥ лог≥стичноњ системи?

¬≥дпов≥дь. ƒо основних властивостей лог≥стичноњ системи в≥д≠нос€ть:

Х ц≥л≥сн≥сть (сукупн≥сть елемент≥в, взаЇмод≥ючих один з одним);

Х структурован≥сть (на€вн≥сть певноњ орган≥зац≥йноњ структури сис≠теми, що складаЇтьс€ ≥з взаЇмозалежних об'Їкт≥в ≥ суб'Їкт≥в управ≠л≥нн€, що реал≥зують встановлену мету);

Х ≥нтегративн≥сть (упор€дкована сукупн≥сть елемент≥в з певними зв'€зками, що маЇ особлив≥ системн≥ властивост≥, не властив≥ окре≠мим елементам ≥ що дозвол€Ї отримати синерг≥чний ефект);

Х рухлив≥сть (м≥нлив≥сть елемент≥в ≥ параметр≥в системи п≥д впли≠вом фактор≥в зовн≥шнього середовища та за р≥шенн€м учасник≥в); адаптивн≥сть (здатн≥сть зм≥нити свою структуру ≥ обрати вар≥анти повед≥нки зг≥дно з новими ц≥л€ми системи та п≥д впливом зовн≥ш≠нього середовища);

Х саморозвиток ≥ самоудосконаленн€ (св≥домий виб≥р оптимального вар≥анта функц≥онуванн€).

ѕитанн€ 15. ” чому пол€гають принципи функц≥онуванн€ лог≥с≠тичноњ системи?

¬≥дпов≥дь. ƒо основних принцип≥в функц≥онуванн€ лог≥стичноњ системи в≥днос€ть:

Х погоджен≥сть;

Х рац≥ональн≥сть;

Х точний розрахунок; системний п≥дх≥д; зворотний зв'€зок.

ќсновною особлив≥стю лог≥стичних систем Ї њхн€ спр€мован≥сть на задоволенн€ запит≥в споживач≥в, ≥ €ка розгл€даЇтьс€ €к зворотний зв'€зок системи, що визначаЇ в к≥нцевому п≥дсумку стратег≥чн≥ ц≥л≥ њњ функц≥онуванн€.

ѕитанн€ 16. ўо таке лог≥стичний цикл?

¬≥дпов≥дь. Ћог≥стичний цикл, або цикл виконанн€ замовленн€ Ч ≥нтервал часу, з моменту отриманн€ замовленн€ на поставку продукц≥њ ≥ до моменту њњ доставки на склад споживача.

Ћог≥стичний цикл розгл€даЇтьс€ €к основний об'Їкт плануванн€ та оперативного управл≥нн€ в лог≥стиц≥. …ого структура визначаЇ форму≠ванн€ ≥ взаЇмод≥ю таких сфер лог≥стики, €к постачанн€, забезпеченн€ ви≠робництва та розпод≥лу. …ого основне завданн€ пол€гаЇ у забезпеченн≥ узгодженост≥ д≥й дл€ дотриманн€ оч≥куваних, або нормативних, терм≥н≥в виконанн€ замовленн€.

ѕитанн€ 17. як визначаЇтьс€ зм≥ст лог≥стики постачанн€?

¬≥дпов≥дь. Ћог≥стика постачанн€ охоплюЇ вс≥ взаЇмопов'€зан≥ види д≥€льност≥, пов'€зан≥ з отриманн€м п≥дприЇмством сировини, матер≥ал≥в, комплектац≥њ в≥д постачальник≥в з метою:

Х створенн€ над≥йного ≥ безперервного матер≥ального потоку на п≥д≠приЇмств≥;

Х щ≥льноњ взаЇмод≥њ з п≥дрозд≥лами, €к≥ використовують отриману сировину ≥ матер≥али, розвиток д≥лових взаЇмов≥дносин ≥ розум≥н≠н€ њх запит≥в;

Х закуп≥вл€ необх≥дних матер≥ал≥в ≥ гарант≥€ того, що вони мають необх≥дну €к≥сть, доставлен≥ вчасно ≥ у встановлене м≥сце ≥з узго≠дженим р≥внем ц≥н.

Ћог≥стика постачанн€ визначаЇтьс€ такими основними пон€тт€ми. «акуп≥вл€. ÷е функц≥€, €ка в≥дпов≥даЇ за придбанн€ ус≥х матер≥ал≥в, що необх≥дн≥ п≥дприЇмству. «акуп≥вл€ в≥дбиваЇ в≥дносини м≥ж постачальни≠ком ≥ споживачем на стад≥њ: Ђдомовились Ч в≥дправл€йте Ч оплаченої.

ѕостачанн€. ÷е функц≥€, €ка в≥дпов≥даЇ за виконанн€ вс≥х вид≥в д≥€льност≥, що в≥днос€тьс€ до отриманн€ п≥дприЇмством сировини ≥ ма≠тер≥ал≥в. ѕостачанн€ самост≥йно не займаЇтьс€ перем≥щенн€м товар≥в, воно його орган≥зуЇ. ” тому числ≥: виб≥р постачальник≥в; проведенн€ переговор≥в; узгодженн€ умов поставки; експедиц≥€; мон≥торинг роботи постачальник≥в; переробка вантаж≥в, транспортуванн€, складуванн€ тощо.

ѕеревезенн€. ÷€ функц≥€, €ка, насамперед, пов'€зана з отриманн€м та опрацюванн€м ≥нформац≥њ, що супроводжуЇ доставку вантаж≥в в≥д постачальника до замовника.

ѕитанн€ 18. ” чому пол€гаЇ зм≥ст лог≥стики виробництва?

¬≥дпов≥дь. Ћог≥стика виробництва охоплюЇ питанн€ перем≥щен≠н€ та трансформац≥њ внутр≥шньовиробничого матер≥ального потоку, а також в≥днесених до нього ≥нформац≥йних, ф≥нансових ≥ ≥нших поток≥в

”тому числ≥:

рух ≥ збер≥ганн€ виробничих запас≥в, незавершеного виробництва та готовоњ продукц≥њ;

координац≥€ ≥ контроль руху вх≥дних (постачальницьких), внутр≥ш≠н≥х (виробничих) ≥ вих≥дних (розпод≥льних) лог≥стичних поток≥в з метою найб≥льш ефективного дос€гненн€ к≥нцевого результату Ч формуванн€ споживчоњ вартост≥ при м≥н≥м≥зац≥њ сукупних витрат.

Ћог≥стична концепц≥€ орган≥зац≥њ виробництва пол€гаЇ в ≥нтеграц≥њ вс≥Їњ сукупност≥ р≥знор≥дних компонент≥в, €ка забезпечуЇ виробничий процес, у ц≥л≥сну ≥ високоефективну виробничу систему, елементи €коњ ретельно Ђп≥д≥гнан≥ї один до одного ≥з вс≥ма аспектами њхнього функ≠ц≥онуванн€.

ѕитанн€ 19. як визначаЇтьс€ зм≥ст лог≥стики розпод≥лу?

¬≥дпов≥дь. Ћог≥стика розпод≥лу Ч нев≥д'Їмна частина загальноњ лог≥стичноњ системи, що забезпечуЇ найб≥льш ефективну орган≥зац≥ю роз≠под≥лу виробленоњ продукц≥њ. ¬она охоплюЇ весь ланцюг системи роз≠под≥лу: маркетинг, транспортуванн€, складуванн€ й ≥н.

ѕитанн€ 20. яка роль прид≥л€Їтьс€ формуванню канал≥в розпод≥лу в управл≥нн≥ д≥€льн≥стю п≥дприЇмства?

¬≥дпов≥дь. –≥шенн€ про виб≥р канал≥в розпод≥лу Ч одне з най≠важлив≥ших, €ке необх≥дно прийн€ти кер≥вництву п≥дприЇмства.  анал розпод≥лу Ч шл€х, по €кому товари перем≥щуютьс€ в≥д виробника до споживача. ¬становлен≥ канали безпосередньо впливають на швидк≥сть, час, ефективн≥сть руху та збережен≥сть продукц≥њ при њњ доставц≥ в≥д ви≠робника до к≥нцевого споживача.

 

ѕитанн€ 21. яка роль склад≥в у виробничо-господарськ≥й д≥€льнос≠т≥ п≥дприЇмства?

¬≥дпов≥дь. —клади в≥днос€ть до найб≥льш важливих ланок тех≠нолог≥чного процесу будь-€кого п≥дприЇмства. ¬они акумулюють резерви матер≥альних ресурс≥в, забезпечуючи вир≥внюванн€ коли≠вань обс€г≥в поставок зробленоњ продукц≥њ та ≥снуючого на нењ попиту синхрон≥зують к≥льк≥сн≥ параметри матер≥альних поток≥в у системах њхнього просуванн€ в≥д вих≥дних сировини ≥ матер≥ал≥в до виробництва к≥нцевоњ продукц≥њ ≥ њњ поставки споживачев≥.

ѕитанн€ 22. ” чому сутн≥сть транспортного обслуговуванн€?

¬≥дпов≥дь. ѕослуги транспорту визначаютьс€ €к сукупн≥сть вид≥в д≥€льност≥, що пов'€зана ≥з процесом перем≥щенн€ вантаж≥в ≥ паса≠жир≥в у простор≥ та час≥ з наданн€м супутн≥х послуг. ѕр≥оритетними розгл€даютьс€ наступн≥ напр€мки удосконалюванн€ орган≥зац≥њ тран≠спортних послуг:

Х пристосуванн€ асортименту пропонованих послуг до специф≥чних вимог њхн≥х споживач≥в;

Х активне формуванн€ попиту па транспортн≥ послуги з метою п≥д≠вищенн€ њхньоњ прибутковост≥.

ѕитанн€ 23. ўо в≥днос€ть до транспортних послуг?

¬≥дпов≥дь. ƒо транспортних послуг в≥днос€ть: перевезенн€ вантаж≥в ≥ пасажир≥в; завантажувально-розвантажувальн≥ роботи;

Х збер≥ганн€ вантаж≥в;

Х п≥дготовку до роботи транспортних засоб≥в;

Х наданн€ транспортних засоб≥в на умовах оренди чи прокату;

Х перег≥н (доставку) нових ≥ в≥дремонтованих транспортних засоб≥в.

ѕитанн€ 24. ” чому пол€гаЇ транспортно-експедиторське обслуговуванн€?

¬≥дпов≥дь. “ранспортно-експедиторське обслуговуванн€ Ч послуги будь-€кого виду по перевезенню, консол≥дац≥њ, збер≥ганню, обробц≥, упакуванню або розпод≥лу вантаж≥в, а також консультац≥й, €к≥ пов'€за≠н≥ з виконанн€м вищенаведених послуг, включаючи митн≥ ≥ ф≥нансов≥ питанн€, декларуванн€ вантаж≥в дл€ митного оформленн€, забезпеченн€ страхуванн€ вантаж≥в, забезпеченн€ оплати, а також оформленн€ доку≠мент≥в, що супроводжують вантаж≥.

ѕитанн€ 25. ” чому пол€гаЇ сутн≥сть лог≥стики серв≥сного обслуговуванн€?

¬≥дпов≥дь. —ерв≥сне обслуговуванн€ Ї одним з основних елемент≥в, що забезпечуЇ конкурентну перевагу п≥дприЇмства. ” даному випадку конкурентна перевага дос€гаЇтьс€ за рахунок п≥дтримки необх≥дного р≥вн€ обслуговуванн€ споживача при одночасному зниженн≥ витрат на його забезпеченн€.

Ќаданий час класичн≥ ознаки диференц≥ац≥њ товару ≥ серв≥су втра≠чають свою ≥нтерпретац≥йну силу дл€ опису виробничо-господарськоњ д≥€льност≥ п≥дприЇмства. ¬ сучасному розум≥нн≥ товар Ч не просто ма≠тер≥альний вир≥б, а складна економ≥чна категор≥€, €ку визначаЇ сукуп≠н≥сть споживчих характеристик певноњ сукупноњ пропозиц≥њ, що ство≠рюЇтьс€ п≥дприЇмством ≥ реал≥зуЇтьс€ ним прот€гом ус≥х етап≥в фор≠муванн€ та задоволенн€ потреб споживача. ¬иробник перем≥щуЇ свою увагу з питань максим≥зац≥њ випуску продукц≥њ, де њњ €к≥сть розум≥Їтьс€ €к Ђдобре виготовитиї, на формуванн€ високо€к≥сного серв≥су, €кий стаЇ визначальним фактором ефективноњ ринковоњ д≥€льност≥. ¬≥н, пере≠даючи споживачев≥ права волод≥нн€ на вироблену ним продукц≥ю, усв≥≠домлено погоджуЇтьс€ вир≥шувати вс≥ проблеми споживач≥в, пов'€зан≥ з ефективною експлуатац≥Їю отриманого виробу.

 

ѕитанн€ 26. ’арактерн≥ особливост≥ глобальноњ конкуренц≥њ.

¬≥дпов≥дь. √лобальна конкуренц≥€ маЇ чотирихарактерн≥ особливост≥.

ѕо-перше, компан≥€, конкуруюча в глобальних масштабах, прагне створити стандарти маркетингових концепц≥й.

ѕо-друге, життЇвий цикл товару пост≥йно зменшуЇтьс€ й ста≠новить ≥нод≥ не б≥льше року. ÷е стосуЇтьс€ певних високотехнолог≥чних продукт≥в, таких €к комп'ютери, фото обладнанн€, ауд≥о-, та в≥деотехн≥ка.

ѕо-третЇ, дедал≥ б≥льше компан≥й використовують у своЇму виробництв≥ ≥ноземн≥ сировинн≥ ресурси або перенос€ть вироб≠ництво на територ≥ю ≥нших крањн.

ѕо-четверте, у ф≥рм, що д≥ють на глобальному р≥вн≥, маркетин≠гова та виробнича д≥€льн≥сть зближуЇтьс€ ≥ Ї краще скоордино≠ваною.

 

ѕитанн€ 27. Ќа основ≥ €ких критер≥њв зд≥йснюЇтьс€ виб≥р способу транспортуванн€ та лог≥стичних посередник≥в у глобальн≥й лог≥стичн≥й систем≥?

¬≥дпов≥дь. ” глобальн≥й лог≥стичн≥й систем≥ виб≥р способу транспортуванн€, виду транспорту та лог≥стичних посередник≥в зд≥йснюЇть≠с€ на основ≥ системи критер≥њв. ƒо головних з них належать:

Х щонайменш≥ витрати на транспортуванн€;

Х визначений терм≥н транзиту (доставки вантажу);

Х €кнайб≥льша над≥йн≥сть ≥ безпечн≥сть;

Х м≥н≥мальн≥ витрати, пов'€зан≥ з вантажами впродовж року;

Х потужн≥сть ≥ доступн≥сть виду транспорту;

Х продуктова диференц≥ац≥€.

 


“≈—“ќ¬≤ «ј¬ƒјЌЌя

1. Ќайб≥льш точно характеризуЇ лог≥стику в економ≥чн≥й сфер≥ таке визначенн€:

а) орган≥зац≥€ перевезень;

б) матер≥ально-техн≥чне постачанн€;

в) управл≥нн€ матер≥альними ≥ супутн≥ми њм потоками;

г) мистецтво комерц≥њ;

д) п≥дприЇмницька д≥€льн≥сть.

 

2. Ћог≥стика €к економ≥чна наука сформувалас€ на основ≥ ≥дењ та метод≥в:

а) в≥йськовоњ лог≥стики;

б) математичноњ лог≥ки;

в) досл≥дженн€ операц≥й;

г) к≥бернетики.

 

3. ќсновним об'Їктом вивченн€ лог≥стики Ї:

а) процеси, зд≥йснюван≥ торг≥влею;

б)матер≥альн≥ та в≥дпов≥дн≥ њм ≥нформац≥йн≥ потоки;

в) ринки ≥ кон'юнктура конкретних товар≥в ≥ послуг;

г) економ≥чн≥ в≥дносини, €к≥ виникають у процес≥ доставки то≠вар≥в ≥ послуг в≥д м≥сць виробництва до м≥сць споживанн€

 

4. ќсновоположником лог≥стики прийн€то вважати:

а) “. Ћев≥тта;

б) ј. ƒжом≥н≥;

в) ѕ. ƒрукера;

г) ≈. ћескона.

 

5. –озширенн€ ≥нтеграц≥йних основ лог≥стики шл€хом вклю≠ченн€ виробничого процесу в≥дпов≥даЇ етапу розвитку лог≥стики:

а) першому (60-≥ роки);

б) другому (80-≥ роки);

в) третьому (сьогоденн€);

г) вс≥м перерахованим.

 

6. Ќе в≥дпов≥даЇ сучасн≥й концепц≥њ лог≥стики такий принцип:

а) побудова системи лог≥стики на основ≥ системного п≥дходу;

б) пр≥оритет розпод≥лу товар≥в над њх виробництвом;

в) встановленн€ максимального р≥вн€ обслуговуванн€ кл≥Їн≠т≥в;

г) веденн€ обл≥ку лог≥стичних витрат уздовж всього лог≥стичного ланцюга.

 

7. Ќе входить у комплекс лог≥стики:

а) продукт;

б) споживач;

в) посередник;

г) витрати.

 

8. ƒо глобальних завдань лог≥стики не належить:

а) створенн€ комплексних ≥нтегрованих систем матер≥альних, ≥нформац≥йних та ≥нших поток≥в;

б) стратег≥чне узгодженн€, плануванн€ ≥ контроль за викорис≠танн€м лог≥стичних потужностей сфер виробництва ≥ об≥гу;

в) пост≥йне удосконалюванн€ лог≥стичноњ концепц≥њ в рамках обраноњ стратег≥њ в ринковому середовищ≥;

г) рац≥ональний розпод≥л транспортних засоб≥в.

 

9. ƒо функц≥й лог≥стики не належить:

а) ≥нтегруюча;

б) стимулююча;

в) результуюча;

г) регулююча.

 

10. «абезпеченн€ синхрон≥зац≥њ процес≥в збуту, збереженн€ ≥ доставки продукц≥њ з ор≥Їнтац≥Їю њх на потреби ринку в≥дображаЇ сутн≥сть функц≥њ лог≥стики:

а) системоутворюючоњ;

б) ≥нтегруючоњ;

в) регулюючоњ;

г) результуючоњ.

 

11. яка з перерахованих функц≥й Ї безпосередньою функц≥Їю менеджера з лог≥стики?

а) виб≥р транспорту;

б) ринков≥ досл≥дженн€;

в) розробка рекомендац≥й з≥ зн€тт€ з виробництва застар≥лоњ продукц≥њ;

г) реклама;

д) розробка рекомендац≥й з виробництва нових товар≥в.

 

12. «а характером зон управл≥нн€ лог≥стика под≥л€Їтьс€ на:

а) макро- ≥ м≥кролог≥стику;

б) зовн≥шню ≥ внутр≥шню;

в) закуп≥вельну, виробничу ≥ розпод≥льчу;

г) комерц≥йну ≥ некомерц≥йну.

 

13. ƒосл≥джуЇ процеси, €к прот≥кають на рег≥ональному, м≥жрег≥ональному, загальнонац≥ональному ≥ м≥ждержавному р≥вн≥:

а) макролог≥стика;

б) м≥кролог≥стика;

в) зовн≥шн€ лог≥стика;

г) внутр≥шн€ лог≥стика

 

14. ѕринципова в≥дм≥нн≥сть лог≥стичного п≥дходу в≥д передую≠чих моделей управл≥нн€ матер≥альними ресурсами пол€гаЇ в:

а) систем≥ п≥дготовки управл≥нського персоналу;

б) повн≥й в≥дмов≥ в≥д створенн€ ≥ збер≥ганн€ запас≥в;

в) сприйн€тт≥ матер≥альних об'Їкт≥в €к Їдиного потоку;

г) повн≥й автоматизац≥њ процес≥в управл≥нн€.

 

15. Ќе в≥дпов≥дають пон€ттю Ђматер≥альний пот≥кї:

а) завантаженн€ готовоњ продукц≥њ в транспортний зас≥б;

б) складуванн€ нап≥вфабрикат≥в;

в) транспортуванн€ сировини на склад п≥дприЇмства;

г) перем≥щенн€ кошт≥в з розрахункового рахунка покупц€ на розрахунковий рахунок продавц€.

 

16. ћатер≥альний пот≥к:

а) знаходитьс€ в пост≥йному рус≥;

б) може приймати статичну форму;

в) може приймати динам≥чну ≥ статичну форму;

г) взагал≥ не маЇ н≥€коњ форми.

 

17. ≤нформац≥йний пот≥к, €кий в≥дпов≥даЇ матер≥альному:

а) зб≥гаЇтьс€ з ним у тимчасовому ≥ просторовому аспектах;

б) зб≥гаЇтьс€ з ним у тимчасовому аспект≥;

в) зб≥гаЇтьс€ з ним у просторовому аспект≥;

г) може не зб≥гатис€ з ним у тимчасовому ≥ просторовому ас≠пектах.

 

18. Ќа етап≥ матер≥ально-техн≥чного забезпеченн€ матер≥аль≠ний пот≥к маЇ форму потоку:

а) сировини, комплектуючих, допом≥жних матер≥ал≥в;

б) нап≥вфабрикат≥в;

в) готовоњ продукц≥њ;

г) запасних частин дл€ продукц≥њ, €ка використовуЇтьс€ спо≠живачем.

 

19. ћатер≥альний пот≥к може вим≥рюватис€ у таких одини≠ц€х:

а) грн.;

б) т/м2;

в) т/р≥к;

г) грн./т.

 

20. ћатер≥альн≥ потоки можуть прот≥кати:

а) усередин≥ одного п≥дприЇмства;

б) усередин≥ корпоративноњ групи п≥дприЇмств;

в) м≥ж р≥зними п≥дприЇмствами;

г) вс≥ в≥дпов≥д≥ правильн≥.

 

21. ѕо в≥дношенню до лог≥стичноњ системи вид≥л€ють матер≥≠альн≥ потоки:

а) зовн≥шн≥ та внутр≥шн≥;

б) вх≥дн≥ та вих≥дн≥;

в) неперервн≥, дискретн≥, бл≥ц-потоки;

г) продуктов≥, операц≥йн≥, д≥л€нков≥, системн≥.

 

22. «а умови збереженн€ на п≥дприЇмств≥ запас≥в на одному pi≠вн≥:

а) вх≥дний матер≥альний пот≥к буде б≥льшим за вих≥дний;

б) вх≥дний матер≥альний пот≥к буде меншим за вих≥дний;

в) вх≥дний матер≥альний пот≥к буде дор≥внювати вих≥дному;

г) вх≥дний матер≥альний пот≥к перериваЇтьс€.

 

23. –азов≥ постачанн€ матер≥альних ресурс≥в складають:

а) неперервн≥ матер≥альн≥ потоки;

б) дискретн≥ матер≥альн≥ потоки;

в) пост≥йн≥ матер≥альн≥ потоки;

г) бл≥ц-потоки.

 

24. —истемн≥ матер≥альн≥ потоки визначаютьс€ €к сума:

а) продуктових;

б) операц≥йн≥;

в) д≥л€нкових;

г) п≥дсистемних.

 

25. Ћог≥стичн≥ операц≥њ - це:

а) сукупн≥сть д≥й, спр€мованих на перетворенн€ т≥льки матер≥≠ального потоку;

б) сукупн≥сть д≥й, спр€мованих на перетворенн€ т≥льки ≥нфор≠мац≥йного потоку;

в) сукупн≥сть д≥й, спр€мованих на перетворенн€ матер≥ального
≥ (або) ≥нформац≥йного потоку;

г) укрупнена група лог≥стичних функц≥й.

 

26. ƒвосторонн≥ лог≥стичн≥ операц≥њ:

а) виконуютьс€ всередин≥ лог≥стичноњ системи;

б) зм≥нюють споживч≥ властивост≥ товар≥в;

в) не пов'€зан≥ з переходом права власност≥ на продукц≥ю ≥
страхових ризик≥в;

г) пов'€зан≥ з переходом права власност≥ на продукц≥ю ≥ страхових ризик≥в.

 

27. ƒо лог≥стичних операц≥й належить:

а) прогнозуванн€ матер≥ального потоку;

б) контроль матер≥ального потоку;

в) оперативне управл≥нн€ матер≥альним потоком;

г) вс≥ в≥дпов≥д≥ правильн≥.

 

28. « перерахованих визначень пон€ттю Ђлог≥стична функц≥€ї
в≥дпов≥даЇ:

а) напр€мок господарськоњ д≥€льност≥, €кий пол€гаЇ в управ≠л≥нн≥ матер≥альними потоками в сферах виробництва ≥ об≥гу;

б) множина елемент≥в, €к≥ перебувають у в≥дношенн€х ≥ зв'€з≠ках один з одним ≥ утворюють певну ц≥л≥сн≥сть, Їдн≥сть;

в) сукупн≥сть р≥зних вид≥в д≥€льност≥ дл€ отриманн€ необх≥д≠ноњ к≥лькост≥ вантажу в потр≥бному м≥сц≥, в потр≥бний час, з м≥н≥ма≠льними витратами;

г) укрупнена група лог≥стичних операц≥й, спр€мованих на реа≠л≥зац≥ю ц≥лей лог≥стичноњ системи.

 

29. ќбер≥ть визначенн€, €ке найб≥льш повно характеризуЇ мету лог≥стичноњ системи:

а) забезпеченн€ на€вност≥ необх≥дного товару в необх≥дн≥й к≥≠лькост≥ та заданоњ €кост≥ дл€ потр≥бного споживача ≥з заданими ви≠тратами;

б) забезпеченн€ на€вност≥ необх≥дного товару в необх≥дн≥й к≥≠лькост≥ та заданоњ €кост≥ в потр≥бному м≥сц≥ й у потр≥бний час ≥з за≠ даними витратами;

в) забезпеченн€ на€вност≥ необх≥дного товару в необх≥дн≥й к≥≠лькост≥ та заданоњ €кост≥ в потр≥бному м≥сц≥ й у потр≥бний час дл€ потр≥бного споживача;

г) забезпеченн€ на€вност≥ необх≥дного товару в необх≥дн≥й к≥≠лькост≥ та заданоњ €кост≥ в потр≥бному м≥сц≥ й у потр≥бний час дл€ потр≥бного споживача ≥з заданими витратами.

 

30. ¬≥дпов≥дно до принцип≥в системного п≥дходу м≥нлив≥сть па≠раметр≥в елемент≥в лог≥стичноњ системи п≥д впливом зовн≥шнього середовища, а також р≥шень, прийн€тих учасниками лог≥стичного ланцюга, Ї властив≥стю систем:

а) складн≥сть;

б) ≥Їрарх≥чн≥сть;

в) рухлив≥сть;

г) структурован≥сть.

 

31. јдаптивн≥сть лог≥стичноњ системи - це:

а) п≥дпор€дкован≥сть елемент≥в нижчого р≥вн€ елементам ви≠щого р≥вн€ у контекст≥ л≥н≥йного чи функц≥онального лог≥стичного управл≥нн€;

б) на€вн≥сть певноњ орган≥зац≥йноњ структури, €ка складаЇтьс€ ≥з взаЇмопов'€заних об'Їкт≥в та суб'Їкт≥в управл≥нн€, що реал≥зують задану ц≥ль;

в) здатн≥сть зм≥нювати свою структуру ≥ вибирати вар≥анти повед≥нки в≥дпов≥дно до нових ц≥лей ≥ п≥д впливом зовн≥шнього се≠редовища;

г) здатн≥сть виконувати задану ц≥льову функц≥ю, реал≥зовану т≥льки лог≥стичною системою в ц≥лому, а не окремими њњ ланками або п≥дсистемами.

 

32. ћеж≥ лог≥стичноњ системи визначаютьс€:

а) дов≥льно;

б) на основ≥ д≥ючих нормативних документ≥в, €к≥ регламенту≠ють д≥€льн≥сть п≥дприЇмств;

в) циклом об≥гу засоб≥в виробництва;

г) становищем п≥дприЇмства на ринку.

 

33. «алежно в≥д виду лог≥стичних ланцюг≥в вид≥л€ють лог≥стичн≥ системи:

а) макролог≥стичн≥ та м≥кролог≥стичн≥;

б) рег≥ональн≥, нац≥ональн≥, м≥жнац≥ональн≥;

в) ≥з пр€мими зв'€зками, ешелонован≥, гнучк≥;

г) зовн≥шн≥, внутр≥шн≥.

 

34. ћакролог≥стична система:

а) Ї великою лог≥стичною системою управл≥нн€ потоковими процесами за участю дек≥лькох ≥ б≥льше незалежних суб'Їкт≥в гос≠подарюванн€, не обмежених у територ≥альному розташуванн≥;

б) створюЇтьс€ дл€ забезпеченн€ взаЇмод≥њ р≥зногалузевих структур на глобальному р≥вн≥;

в) Ї високо≥нтегрованою ≥нфраструктурою економ≥ки рег≥ону, крањни або групи крањн;

г) усе перераховане в≥рно.

 

35. —еред названих систем, €к≥ забезпечують просуванн€ ма≠тер≥ального потоку, макролог≥стичною можна вважати:

а) велику зал≥зничну станц≥ю;

б) пов'€заних договорами постачальника, покупц€ ≥ транспортну орган≥зац≥ю;

в) взаЇмопов'€заних учасник≥в ланцюга, €к≥ забезпечують про≠суванн€ матер≥ального потоку в межах металург≥йного комб≥нату;

г) великий аеропорт.

 

36. —еред названих систем, €к≥ забезпечують просуванн€ ма≠тер≥ального потоку, м≥кролог≥стичною можна вважати:

а) сукупн≥сть станц≥й зал≥зниц≥, €ка з'ЇднуЇ два м≥ста;

б) пов'€заних договорами постачальника, покупц€ ≥ транспор≠тну орган≥зац≥ю;

в) взаЇмопов'€заних учасник≥в ланцюга, €к≥ забезпечують про≠суванн€ на украњнський ринок ≥мпортного товару;

г) великий морський порт.

 

37. ≈шелонованою лог≥стичною системою Ї система, в €к≥й:

а) матер≥альний пот≥к доводитьс€ до споживача без участ≥ посередник≥в, на основ≥ пр€мих господарських зв'€зк≥в;

б) на шл€ху матер≥ального потоку Ї хоча б один посередник;

в) доведенн€ матер≥ального потоку до споживача продукц≥њ зд≥йснюЇтьс€ €к пр€мими зв'€зками, так ≥ через посередник≥в;

г) лог≥стичн≥ операц≥њ зд≥йснюютьс€ т≥льки з ≥нформац≥йним потоком.

 

38. Ћог≥стичний ланцюг, €кий складаЇтьс€ з постачальника ≥ споживача характерний дл€ лог≥стичноњ системи:

а) ≥з пр€мими зв'€зками;

б) з≥ зворотними зв'€зками;

в) ешелонованоњ;

г) гнучкоњ.

 

39.  ер≥вництво п≥дприЇмства Ђ—ир≥усї прийн€ло р≥шенн€ ре≠ал≥зовувати свою продукц≥њ через конкретного посередника - тор≠гову ф≥рму Ђјнтейї. ƒане р≥шенн€ можна охарактеризувати €к формуванн€:

а) лог≥стичного каналу;

б) лог≥стичного ланцюга;

в) лог≥стичноњ мереж≥;

г) лог≥стичноњ операц≥њ.

 

40. –озпод≥льча лог≥стика - це управл≥нн€ матер≥альними потоками:

а) у процес≥ створенн€ матер≥альних благ або наданн€ матер≥≠альних послуг;

б) у процес≥ забезпеченн€ п≥дприЇмства матер≥альними ресур≠сами;

в) у процес≥ доведенн€ готовоњ продукц≥њ до споживача;

г) на транспортних д≥л€нках.

 

41. ѕринципова в≥дм≥нн≥сть розпод≥льчоњ лог≥стики в≥д тради≠ц≥йного розум≥нн€ збуту пол€гаЇ в:

а) методиц≥ сегментац≥њ ринку споживач≥в;

б) тому, що розпод≥льча лог≥стика не може бути застосовна до де€ких груп товар≥в;

в) системному взаЇмозв'€зку процесу розпод≥лу з процесами виробництва ≥ закуп≥вель при управл≥нн≥ матер≥альними потоками;

г) в≥дмов≥ в≥д використанн€ концепц≥њ маркетингу п≥д час роз≠под≥лу.

 

42.  анал розпод≥лу, €кий складаЇ ≥з виробника ≥ споживача, Ї каналом:

а) нульового р≥вн€;

б) однор≥вневий;

в) двор≥вневий;

г) трир≥вневий.

 

43.  анали розпод≥лу, €к≥ складаютьс€ з виробника ≥ одного або дек≥лькох посередник≥в, що д≥ють €к Їдина система, Ї:

а) горизонтальними;

б) вертикальними;

в) ексклюзивними;

г) селективними.

 

44. ƒо лог≥стичних посередник≥в у каналах розпод≥лу, €к≥ вико≠нують п≥дтримуюч≥ функц≥њ, належать:

а) експедиторськ≥ ф≥рми;

б) транспортн≥ орган≥зац≥њ;

в) вантажн≥ терм≥нали;

г) страхов≥ компан≥њ.

 

45. ѕосередником типу Ђв≥д свого ≥мен≥ ≥ за св≥й рахунокї Ї:

а) дилер;

б) дистриб'ютор;

в) ком≥с≥онер;

г) агент.

 

46. ѕосередником типу Ђв≥д чужого ≥мен≥ ≥ за чужий рахунокї Ї:

а) дилер;

б) дистриб'ютор;

в) ком≥с≥онер;

г) брокер.

 

47.  ом≥с≥онер належить до посередник≥в типу:

а) в≥д свого ≥мен≥ ≥ за св≥й рахунок;

б) в≥д чужого ≥мен≥ ≥ за св≥й рахунок;

в) в≥д свого ≥мен≥ ≥ за чужий рахунок;

г) в≥д чужого ≥мен≥ ≥ за чужий рахунок

 

48. ѕочатковим етапом алгоритму вибору оптимального ва≠р≥анту розпод≥лу матер≥ального потоку:

а) розрахунок прогнозованоњ величини матер≥ального потоку, що проходить через систему розпод≥лу;

б) сп≥вставленн€ прогнозу необх≥дноњ величини запас≥в у сис≠тем≥ в ц≥лому та на окремих д≥л€нках матер≥алопров≥дного ланцюга;

в) вивченн€ кон'юнктури ринку та визначенн€ стратег≥чних
ц≥лей системи розпод≥лу;

г) вивченн€ транспортноњ мереж≥ рег≥ону обслуговуванн€, складанн€ схеми матер≥альних поток≥в у межах системи розпод≥лу.

 

49. “ранспортна лог≥стика вир≥шуЇ комплекс завдань, пов'€за≠них з орган≥зац≥Їю перем≥щенн€ вантаж≥в транспортом:

а) загального користуванн€;

б) незагального користуванн€;

в) внутр≥шньовиробничим;

г) вс≥ в≥дпов≥д≥ правильн≥.

 

50. ѕродукц≥Їю на транспорт≥ Ї:

а) перем≥щенн€ вантаж≥в;

б) маса вантажу;

в) обс€г вантажу;

г) склад вантажу.

 

51. ƒо особливостей транспортноњ продукц≥њ не належить:

а) ч≥тко виражена речова форма;

б) неможлив≥сть збер≥ганн€ ≥ нагромадженн€;

в) прив'€зан≥сть до певного м≥сц€;

г) вт≥ленн€ в додаткових витратах, пов'€заних ≥з процесом пе≠рем≥щенн€.

 

52. Ќайвищою здатн≥стю доставл€ти вантаж: у задану точку
територ≥њ Ђв≥д дверей до дверейї волод≥Ї транспорт:

а) автомоб≥льний;

б) зал≥зничний;

в) пов≥тр€ний;

г) трубопров≥дний;

д) водний.

 

53. «абезпечуЇ найнижчу варт≥сть перевезенн€ транспорт:

а) автомоб≥льний;

б) зал≥зничний;

в) пов≥тр€ний;

г) трубопров≥дний;

д) водний.

 

54. «абезпечуЇ найб≥льшу швидк≥сть доставки:

а) автомоб≥льний;

б) зал≥зничний:

в) пов≥тр€ний;

г) трубопров≥дний;

д) водний.

 

55. ƒо переваг зал≥зничного транспорту не належать:

а) висока пров≥зна ≥ пропускна здатн≥сть;

б) висока регул€рн≥сть перевезень;

в) висока швидк≥сть доставки на велик≥ в≥дстан≥;

г) висока доступн≥сть до к≥нцевих споживач≥в.

 

56. ƒо недол≥к≥в морського транспорту не належать:

а) низька швидк≥сть доставки;

б) жорстк≥ вимоги до упакуванн€;

в) висока соб≥варт≥сть перевезень на далек≥ в≥дстан≥;

г) мала частота в≥дправлень.

 

57. Ќе Ї перевагою автомоб≥льного транспорту:

а) маневрен≥сть ≥ гнучк≥сть;

б) висока швидк≥сть доставки вантажу;

в) висока доступн≥сть;

г) висока продуктивн≥сть.

 

58. јвтомоб≥льний транспорт найб≥льш ефективний на в≥дстан€х:

а) до 300 км;

б) в≥д 300 до 400 км;

в) в≥д 400 до 500 км;

г) понад 500 км.

 

59. Ќедол≥ком пов≥тр€ного транспорту Ї:

а) невисока швидк≥сть доставки;

б) висока соб≥варт≥сть перевезень;

в) низьке збереженн€ вантаж≥в;

г) низька над≥йн≥сть доставки.

 

60. —фера застосуванн€ трубопров≥дного транспорту:

а) обмежена в≥дстанню;

б) обмежена видами транспортованих вантаж≥в;

в) обмежена погодними умовами;

г) не обмежена.

 

61. ƒоставка одним видом транспорту характерна дл€ транспортуванн€:

а) ун≥модального;

б) мультимодального;

в) контрейлерного;

г) терм≥нального.

 

62. ‘рахт €к вид транспортного тарифу Ї характерним дл€ транспорту:

а) автомоб≥льного;

б) зал≥зничного;

в) морського;

г) пов≥тр€ного.


 

63. —хемн≥ тарифи зал≥зничного транспорту:

а) ф≥ксують конкретну варт≥сть перевезенн€ обс€гу вантажу;

б) диференц≥юютьс€ залежно в≥д в≥дстан≥ перевезенн€ й хара≠ктеру перевезених вантаж≥в;

в) мають догов≥рну основу;

г) передбачають погодинну оплату експлуатац≥њ засоб≥в зал≥з≠ничного транспорту.

 

64. ¬ибер≥ть визначенн€, €ке найб≥льш повно в≥дображаЇ по≠н€тт€ ≥нформац≥йного потоку в лог≥стиц≥:

а) сукупн≥сть циркулюючих у лог≥стичн≥й систем≥ пов≥дом≠лень, необх≥дних дл€ управл≥нн€ ≥ контролю за лог≥стичними опе≠рац≥€ми;

б) сукупн≥сть циркулюючих у зовн≥шньому середовищ≥ пов≥д≠омлень, необх≥дних дл€ управл≥нн€ ≥ контролю за лог≥стичними операц≥€ми;

в) сукупн≥сть циркулюючих м≥ж лог≥стичною системою ≥ зов≠н≥шн≥м середовищем пов≥домлень, необх≥дних дл€ управл≥нн€ ≥ ко≠нтролю за лог≥стичними операц≥€ми;

г) сукупн≥сть циркулюючих у лог≥стичн≥й систем≥, м≥ж лог≥с≠тичною системою ≥ зовн≥шн≥м середовищем пов≥домлень, необх≥д≠них дл€ управл≥нн€ ≥ контролю за лог≥стичними операц≥€ми.

 

65. «алежно в≥д виду систем, €к≥ пов'€зуютьс€ потоком, розр≥≠зн€ють ≥нформац≥йн≥ потоки:

а) горизонтальн≥ та вертикальн≥;

б) зовн≥шн≥ та внутр≥шн≥;

в) вх≥дн≥ та вих≥дн≥;

г) директивн≥, нормативно-дов≥дков≥, обл≥ково-анал≥тичн≥, до≠ пом≥жн≥.

 

66. ¬ипереджаючий щодо матер≥ального потоку ≥нформац≥й≠ний пот≥к у зустр≥чному напр€мку:

а) м≥стить в≥домост≥ про замовленн€;

б) Ї попередн≥м пов≥домленн€м про майбутнЇ прибутт€ ванта≠ж≥в;

в) несе ≥нформац≥ю про к≥льк≥сн≥ та €к≥сн≥ параметри матер≥а≠льного потоку;

г) м≥стить ≥нформац≥ю про результати прийманн€ вантажу за к≥льк≥стю ≥ €к≥стю.

 

67. ≤нформац≥йний пот≥к вим≥рюЇтьс€:

а) к≥льк≥стю обробленоњ ≥нформац≥њ;

б) к≥льк≥стю переданоњ ≥нформац≥њ;

в) к≥льк≥стю обробленоњ ≥ переданоњ ≥нформац≥њ;

г) к≥льк≥стю обробленоњ ≥ переданоњ ≥нформац≥њ за одиницю часу.

 

68. ƒо принцип≥в орган≥зац≥њ лог≥стичноњ ≥нформац≥њ не нале≠жать:

а) повнота ≥ придатн≥сть ≥нформац≥њ дл€ користувача;

б) точн≥сть;

в) своЇчасн≥сть;

г) в≥льний формат даних.

 

69. ѕевним чином орган≥зована сукупн≥сть взаЇмопов'€заних засоб≥в обчислювальноњ техн≥ки, р≥зних дов≥дник≥в ≥ необх≥дних за≠соб≥в програмуванн€, що забезпечуЇ вир≥шенн€ тих або ≥нших функ≠ц≥ональних задач з управл≥нн€ матер≥альним потоком - це:

а) ≥нформац≥йна лог≥стика;

б) лог≥стичний ≥нформац≥йний пот≥к;

в) лог≥стична ≥нформац≥йна система;

г) ≥нформац≥йна технолог≥€.

 

70. ‘ункц≥ональна п≥дсистема лог≥стичноњ ≥нформац≥йноњ сис≠теми:

а) складаЇтьс€ ≥з сукупност≥ розв'€зуваних задач, згрупованих за ознакою сп≥льност≥ мети;

б) Ї сукупн≥стю техн≥чних засоб≥в, €к≥ забезпечують переробку ≥ передачу ≥нформац≥йних поток≥в;

в) м≥стить у соб≥ р≥зн≥ дов≥дники, класиф≥катори, кодиф≥като≠ри, засоби формал≥зованого опису даних;

г) все перераховане в≥рно.

 

71. —творюютьс€ на адм≥н≥стративному р≥вн≥ управл≥нн€ ≥ служать дл€ прийн€тт€ довгострокових р≥шень стратег≥чного характеру ≥нформац≥йн≥ системи:

а) планов≥;

б) диспозитивн≥;

в) виконавч≥;

г) диспетчерськ≥

 

 

72. —творюютьс€ на р≥вн≥ управл≥нн€ складом або цехом ≥ слу≠жать дл€ забезпеченн€ налагодженоњ роботи лог≥стичних систем ≥нформац≥йн≥ системи:

а) планов≥;

б) диспозитивн≥;

в) виконавч≥;

г) диспетчерськ≥

 

73. Ќайб≥льш високий р≥вень стандартизац≥њ при вир≥шенн≥ за≠вдань в ≥нформац≥йних системах:

а) планових;

б) диспозитивних;

в) виконавчих;

г) оперативних.

 

74. ƒо завдань, розв'€зуваних плановими ≥нформац≥йними сис≠темами, належать:

а) плануванн€ виробництва;

б) детальне управл≥нн€ запасами;

в) в≥дб≥р вантаж≥в та њх комплектуванн€;

г) обл≥к вантаж≥в, €к≥ в≥дправл€ютьс€.

 

75. ƒо завдань, розв'€зуваних диспозитивними ≥нформац≥йни≠ми системами, належать:

а) створенн€ ≥ оптим≥зац≥€ ланок лог≥стичного ланцюга;

б) плануванн€ виробництва;

в) загальне управл≥нн€ запасами;

г) керуванн€ внутр≥шньоскладським транспортом.

 

76. ƒо функц≥й склад≥в не належить:

а) консол≥дац≥€ вантаж≥в;

б) розукрупненн€ вантаж≥в;

в) перетворенн€ виробничого асортименту в споживчий;

г) немаЇ правильноњ в≥дпов≥д≥.

 

77. ѕо в≥дношенню до функц≥ональних базисних областей лог≥≠стики вид≥л€ють склади:

а) постачанн€, виробництва, розпод≥лу;

б) сировини, матер≥ал≥в, комплектуючих, незавершеного виробництва, готовоњ продукц≥њ, тари, зворотних в≥дход≥в;

в) власних ≥ лог≥стичних посередник≥в;

г) вузькоспец≥ал≥зован≥, обмеженого асортименту, широкого
асортименту.

 

78. Ќе в≥дноситьс€ до переваг використанн€ склад≥в загального користуванн€:

а) гнучк≥сть, що дозвол€Ї враховувати попит, що зм≥нюЇтьс€,
наприклад, сезонний;

б) в≥дсутн≥сть необх≥дност≥ у великих ≥нвестиц≥€х з розвиток
складського господарства;

в) високий ступень контролю над складськими операц≥€ми;

г) полегшенн€ доступу до б≥льш широкого географ≥чного ре≠г≥ону.

 

79. ѕочатковим етапом процесу вибору рац≥ональноњ системи складуванн€ Ї:

а) виб≥р загальноњ спр€мованост≥ техн≥чноњ оснащеност≥ склад≠ськоњ системи;

б) проведенн€ техн≥ко-економ≥чноњ оц≥нки кожного конкурентноздатного вар≥анта;

в) визначенн€ м≥сц€ складу в лог≥стичному ланцюз≥ та його функц≥й;

г) виб≥р елемент≥в кожноњ складськоњ п≥дсистеми.

 

80. Ћог≥стичний процес на склад≥:

а) вужчий, н≥ж технолог≥чний;

б) сп≥впадаЇ з технолог≥чним;

в) ширший, н≥ж технолог≥чний;

г) зазвичай вужчий, н≥ж технолог≥чний, але може ≥ сп≥впадати з ним.

 

81. Ћог≥стичний процес на склад≥ не включаЇ:

а) розвантаженн€ ≥ прийманн€ товар≥в;

б) складуванн€ ≥ збер≥ганн€ вантаж≥в;

в) наданн€ послуг кл≥Їнтам;

г) немаЇ правильноњ в≥дпов≥д≥.

 

82. «абезпечуЇ ефективне внутр≥шньоскладське транспорту≠ванн€:

а) м≥н≥мальний час транспортуванн€;

б) використанн€ наскр≥зних Ђпр€моточнихї маршрут≥в;

в) м≥н≥мальна к≥льк≥сть перевалок з одного обладнанн€ на ≥н≠ше;

г) все вище перераховане.

 

83. ƒо фактор≥в, €к≥ забезпечують рац≥ональну орган≥зац≥ю
складуванн€ ≥ збер≥ганн€, не зараховують:

а) в≥дпов≥дн≥сть складського устаткуванн€ специф≥чним особ≠ливост€м вантажу;

б) забезпеченн€ устаткуванн€м дл€ збер≥ганн€ максимуму ви≠користовуваноњ висоти ≥ площ≥ складу;

в) вид≥ленн€ простору п≥д робоч≥ проходи в м≥н≥мальному об≠с€з≥, за необх≥дност≥ - нижче д≥ючих норм;

г) використанн€ системи адресного збер≥ганн€.

 

84. ƒл€ рац≥онал≥зац≥њ виконанн€ складських операц≥й на часо≠вому в≥др≥зку розробл€ють:

а) технолог≥чн≥ карти;

б) технолог≥чн≥ граф≥ки;

в) технолог≥чн≥ завданн€;

г) технолог≥чн≥ паспорти.

 

85. яке з перерахованих р≥шень з упаковки приймаЇтьс€ з уча≠стю служби лог≥стики:

а) розм≥р упаковки;

б) рекламний текст на упаковц≥;

в) рисунок на упаковц≥;

г) вс≥ в≥дпов≥д≥ в≥рн≥.

 

86. ¬иконуЇ маркетингов≥ функц≥њ упакуванн€:

а) зовн≥шнЇ;

б) внутр≥шнЇ;

в) промислове.

 

87. ¬каж≥ть розм≥ри стандартного плоского п≥ддона:

а) 1200 мм х 800 мм;

б) 600 мм х 800 мм;

в) 600 мм х 400 мм;

г) 400 мм х 400 мм.

 

88. Ѕазовий модуль у лог≥стиц≥ - це:

а) стандартний п≥ддон розм≥ром 1000 х 1200 мм;

б) вантажний пакет розм≥ром 1200х 800 х 1050 мм;

в) умовна одиниц€ площ≥ у форм≥ пр€мокутника розм≥ром 600 мм х 400 мм;

г) транспортна тара стандартного розм≥ру.

 

89. ≈фективн≥сть лог≥стичноњ системи - це:

а) доставка товар≥в Ђточно у терм≥нї;

б) €к≥сть роботи лог≥стичноњ системи;

в) м≥н≥мальний р≥вень лог≥стичних витрат;

г) €к≥сть функц≥онуванн€ лог≥стичноњ системи за умови зада≠ного р≥вн€ лог≥стичних витрат.

 

90. ѕ≥д час оц≥нюванн€ ефективност≥ лог≥стичноњ системи за≠стосовуЇтьс€:

а) концепц≥€ загальних витрат;

б) системний п≥дх≥д;

в) багатокритер≥альний п≥дх≥д;

г) вс≥ в≥дпов≥д≥ правильн≥.

 

91. Ќе в≥дпов≥даЇ нормативам досконалого замовленн€:

а) доставка вироб≥в за замовленими товарними позиц≥€ми ≥з допустимим в≥дхиленн€м 1%;

б) доставка у визначений споживачем строк ≥з допустимим в≥дхиленн€м ± 1 день;

в) повне й акуратне веденн€ документац≥њ щодо замовленн€;

г) бездоганне дотриманн€ погоджених умов постачанн€ (€к≥с≠на установка, правильна комплектац≥€, готовн≥сть до використанн€ ≥ в≥дсутн≥сть ушкоджень).

 

92. Ќа сьогодн≥ р≥вень виконанн€ досконалого замовленн€ лог≥≠стичними орган≥зац≥€ми не перевищуЇ:

а) 60%;

б) 70%;

в) 80%;

г) 90%.

 

93. „ас реакц≥њ ланцюга поставок - це теоретичний час, що необх≥дний дл€ ви€вленн€ та ф≥ксац≥њ важливих зм≥н ринкового по≠питу, внесенн€ в≥дпов≥дних коректувань в оперативн≥ плани ≥ зб≥≠льшенн€ виробництва продукц≥њ на:

а) 5%;

б) 10%;

в) 15%;

г) 20%.

 

94.  ращ≥ результати, €ких взагал≥ можна дос€гнути - це:

а) абсолютн≥ стандарти;

б) ц≥льов≥ стандарти;

в) минул≥ стандарт≥;

г) стандарти конкурент≥в.

 

95. ‘≥нансов≥ показники в систем≥ вим≥ру ефективност≥ лог≥стичноњ системи втрачають свою доц≥льн≥сть у зв'€зку:

а) з≥ складн≥стю у розрахунках;

б) з неможлив≥стю проведенн€ з≥ставленн€ результат≥в;

в) з в≥дбитт€м минулих результат≥в та пов≥льною реакц≥Їю на зм≥ни;

г) усе перераховане в≥рно.

 

96. Ќе в≥дноситьс€ до ц≥лей, €к≥ складають концепц≥ю Ђд≥аграм збалансованих перевагї:

а) €к≥сть обслуговуванн€;

б) час;

в) витрати;

г) продуктивн≥сть.

 

97. ≈фективн≥сть лог≥стичного ланцюга за методом складанн€ Ђкарти процесуї розраховуЇтьс€ €к виражене у в≥дсотках:

а) в≥дношенн€ часу, що зб≥льшуЇ ц≥нн≥сть до часу, що не зб≥≠льшуЇ ц≥нн≥сть;

б) в≥дношенн€ часу, що не зб≥льшуЇ ц≥нн≥сть до часу, що зб≥≠льшуЇ ц≥нн≥сть;

в) в≥дношенн€ часу, що зб≥льшую ц≥нн≥сть до часовоњ довжини лог≥стичного ланцюга;

г) в≥дношенн€ часу, що не зб≥льшуЇ ц≥нн≥сть до часовоњ дов≠жини лог≥стичного ланцюга.

 

98. Ќав≥€н≥ витрати - це:

а) у€вн≥ витрати;

б) витрати, €к≥ характеризують можлив≥сть, втрачену внасл≥≠док альтернативного курсу д≥й;

в) умовно нарахован≥ або приписан≥ витрати, €к≥ можливо не будуть становити реальних витрат;

г) все перераховане в≥рно.

 

99. ќсновною проблемою, €ка перешкоджаЇ вид≥ленню лог≥стичних витрат Ї:

а) пасивн≥сть управл≥нського персоналу;

б) ≥снуюча система бухгалтерського обл≥ку;

в) в≥дсутн≥сть необх≥дноњ мотивац≥њ прац≥вник≥в;

г) неможлив≥сть в≥дчути Ђна дотикї дан≥ витрати

 

100. «а динам≥кою потокового процесу лог≥стичн≥ витрати класиф≥кують на:

а) адм≥н≥стративн≥, оперативн≥;

б) релевантн≥, нерелевантн≥;

в) зм≥нн≥, пост≥йн≥, зм≥шан≥;

г) локальн≥, тотальн≥;

 

101. «а ступенем залежност≥ в≥д ухваленого р≥шенн€ лог≥стич≠н≥ витрати под≥л€ють на:

а) пр€м≥, непр€м≥;

б) додатков≥, безповоротн≥;

в) одноразов≥, регул€рн≥;

г) внутр≥шн≥, зовн≥шн≥.

 

102. ¬ основ≥ управл≥нн€ лог≥стичними витратами лежить концепц≥€:

а) Ђточно у терм≥нї;

б) Ђповноњ вартост≥ї;

в) Ђзагальноњ в≥дпов≥дальност≥ї;

г) Ђреагуванн€ на попитї.

 

103. ’то з перерахованих не Ї розробником концепц≥њ загальних витрат:

а) √. Ћью≥с;

б) ƒж.  алл≥тон;

в) ƒж. —т≥л;

г) ≈. ћате.

 

104. Ћог≥стичний серв≥с може бути безпосередньо реал≥зований у сфер≥:

а) закуп≥вель;

б) виробництва;

в) розпод≥лу.

 

105. ќб'Їктами лог≥стичного серв≥су Ї:

а) послуги;

б) генератори матер≥ального потоку;

в) споживач≥ матер≥ального потоку;

г) генератори ≥ споживач≥ матер≥ального потоку.

 

106. ѕредметом лог≥стичного серв≥су Ї:

а) послуги;

б) генератори матер≥ального потоку;

в) споживач≥ матер≥ального потоку;

г) генератори ≥ споживач≥ матер≥ального потоку.

 

107. ƒо специф≥чних характеристик послуг не належать:

а) неможлив≥сть в≥дчути "на дотик";

б) в≥дд≥льн≥сть в≥д джерела;

в) адресн≥сть;

г) неможлив≥сть накопиченн€.

 

108. ƒо лог≥стичних послуг, €к≥ надаютьс€ в процес≥ реал≥зац≥њ, можна зарахувати:

а) п≥дб≥р та комплектац≥ю парт≥й постачань;

б) послуги з гарант≥йного обслуговуванн€;

в) забезпеченн€ зворотних поток≥в;

г) зобов'€занн€ щодо розгл€ду претенз≥й покупц≥в.

 

109. ѕершим етапом формуванн€ п≥дсистеми лог≥стичного сер≠в≥су Ї:

а) визначенн€ найб≥льш значимих дл€ покупц≥в послуг;

б) встановленн€ зворотного зв'€зку з покупц€ми дл€ забезпе≠ченн€ в≥дпов≥дност≥ послуг потребам покупц≥в;

в) сегментац≥€ споживчого ринку;

г) визначенн€ стандарт≥в послуг у розр≥з≥ окремих сегмент≥в ринку.

 

110. який р≥вень серв≥су Ї граничним з погл€ду економ≥чноњ ефе≠ктивност≥?

а) 60%;

б) 70%;

в) 80%;

г) 90%.

 

111. ѕ≥дприЇмство оптовоњ торг≥вл≥ реал≥зуЇ запасн≥ частини до автомоб≥л≥в певноњ марки. «агальна номенклатура запасних частин дл€ автомоб≥л≥в певноњ марки нараховуЇ 2000 вид≥в, з €ких на п≥дпри≠Їмств≥ пост≥йно на€вн≥ 500 вид≥в. –≥вень серв≥су п≥дприЇмства складаЇ:

а) 20%;

б) 25%;

в) 30%;

г) 40%.

 

112. «акуп≥вельна лог≥стика - це управл≥нн€ матер≥альними по≠ токами:

а) у процес≥ створенн€ матер≥альних благ або наданн€ матер≥≠альних послуг;

б) у процес≥ забезпеченн€ п≥дприЇмства матер≥альними ресур≠сами;

в) у процес≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ;

г) на транспортних д≥л€нках.

 

113. ѕ≥д час використанн≥ концепц≥њ лог≥стики розрахунки вс≥х параметр≥в виробничо-господарськоњ д≥€льност≥ провод€тьс€ у на≠пр€мку:

а) закуп≥вл≥-виробництво-збут;

б) закуп≥вл≥-збут-виробництво;

в) виробництво-збуту-закуп≥вл≥;

г) збут-виробництво-закуп≥вл≥.

 

114. ƒо критер≥њв формуванн€ системи закуп≥вельноњ лог≥стики належать:

а) оптимальна пер≥одичн≥сть постачань;

б) оптимальна структура матер≥альних поток≥в;

в) м≥н≥мальн≥ сукупн≥ лог≥стичн≥ постачальницьк≥ витрати;

г) вс≥ перерахован≥.

 

115. —утн≥сть завданн€ Ђзробити або купитиї пол€гаЇ в обіру≠нтованому вир≥шенн≥ питанн€ про:

а) самост≥йне виробництво предмет≥в прац≥ або закуп≥вл≥ њх ≥з ≥нших джерел;

б) ступ≥нь використанн€ у виробничому процес≥ власних засобам прац≥;

в) виб≥р постачальника;

г) правильн≥ в≥дпов≥д≥ Ђаї ≥ Ђбї.

 

116. –≥шенн€ на користь закуп≥вель ≥ проти власного виробниц≠тв≥ може бути прийн€те, €кщо:

а) потреба у комплектуючих виробах стаб≥льна ≥ достатньо велика;

б) необх≥дно збер≥гати комерц≥йну таЇмницю у сфер≥ техноло≠г≥њ та виробництва;

в) ≥снуЇ велика гнучк≥сть у вибор≥ можливих джерел постачань ≥ вироб≥в-зам≥нник≥в;

г) на€вн≥ необх≥дн≥ дл€ виробництва потужност≥, адм≥н≥стра≠тивний ≥ техн≥чний досв≥д.

 

117. –≥шенн€ на користь власного виробництва ≥ проти закуп≥≠вель може бути прийн€те, €кщо:

а) потреба у комплектуючих виробах невелика;

б) ≥снуюч≥ постачальники не в змоз≥ забезпечити необх≥дних параметр≥в €кост≥;

в) ≥снуЇ велика гнучк≥сть у вибор≥ можливих джерел постачань ≥ вироб≥в-зам≥нник≥в;

г) в≥дсутн≥й адм≥н≥стративний або техн≥чний досв≥д дл€ виро≠бництва необх≥дних вироб≥в.

 

118. Ќайб≥льш доц≥льним методом вибору постачальника п≥д час закуп≥вл≥ матер≥альних ресурс≥в на велику грошову суму або встановленн€ довгострокових зв'€зк≥в м≥ж: постачальником ≥ спо≠живачем Ї:

а) тендер;

б) вивченн€ рекламних матер≥ал≥в;

в) в≥дв≥дуванн€ виставок ≥ €рмарк≥в;

г) листуванн€ з можливими постачальниками.

 

119.якщо п≥дприЇмство закуповуЇ товар, деф≥цит €кого Ї недо≠пустимим, то серед критер≥њв вибору постачальника на перше м≥с≠це буде поставлено критер≥й:

а) ц≥на;

б) €к≥сть;

в) над≥йн≥сть;

г) умови платежу.

 

120.«агальна сума укладених договор≥в на постачанн€ матер≥а≠льних ресурс≥в з постачальниками склала 4000 тис. грн., з них без≠посередньо з ф≥рмою-постачальником Ђ“андемї - на 2500 тис. грн. ƒаного постачальника потр≥бно включити у групу:

а) ј-постачальник≥в;

б) ¬-постачальник≥в;

в) —-постачальник≥в.


“»ѕќ¬≤ «јƒј„≤

«ј ”ѕ≤¬≈Ћ№Ќј Ћќ√≤—“» ј

¬иб≥р постачальника

ќдна ≥з основних проблем в управл≥нн≥ закуп≥вл€ми матер≥альних ресурс≥в Ч виб≥р постачальника. ¬ажлив≥сть вибору постачальника по€снюЇтьс€ не т≥льки тим, що на сучасному ринку функц≥онуЇ багато постачальник≥в схожих матер≥альних ресурс≥в, але переважно тим, що постачальник повинен бути над≥йним партнером п≥дприЇмства в реал≥зац≥њ його лог≥стичноњ стратег≥њ.

ќсновн≥ етапи вир≥шенн€ цього завданн€:





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2036 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ѕобеда - это еще не все, все - это посто€нное желание побеждать. © ¬инс Ћомбарди
==> читать все изречени€...

1339 - | 1272 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.647 с.