Е. Порушення дозрівання лейкоцитів с. 384-385

 

3.1.114. У хворого з пневмонією в аналізі крові: лейкоцити – 20х10⁹/л; лейкоцитарна формула: Б – 0, Е – 4, Ю – 4, П – 12, С – 53, Л – 24, М – 3. Про які зміни в лейкоформулі свідчить дана гемограма?

А. Регенеративне зрушення вліво

В. Гіперрегенеративне зрушення

С. Дегенеративне зрушення вправо

Д. Регенеративно-дегенеративне зрушення вліво

Е. Просте ядерне зрушення вліво с. 391

 

3.1.115. У хворого після екстракції зуба лунка загоюється погано. З неї виділяється сукровиця. Аналіз крові: еритроцити - 3,6х10¹²/л, гемоглобін - 140 г/л, колірний показник – 1,0. Лейкоцити - 25х10⁹/л. Лейкоформула: мієлобласти – 3, промієлоцити – 2, мієлоцити – 3, Ю – 1, П – 12, С – 44, Е – 8, Б – 8, Л – 16, М – 3. Тромбоцити – 220х10⁹/л. Які зміни лейкоцитарної формули спостерігаються у хворого?

А. Гіперрегенеративне зрушення вліво

В. Регенеративне зрушення вліво

С. Регенеративно-дегенеративне зрушення вліво

Д. Дегенеративне зрушення вправо

Е. Просте ядерне зрушення вліво с. 391

 

3.1.116. Хвора знаходиться на лікуванні з приводу злоякісної пухлини. При даній патології у периферичній крові буде спостерігатися:

А. Нейтрофільоз

В. Еозинофілія

С. Базофілія

Д. Лімфоцитоз

Е. Моноцитоз с. 387

 

3.1.117. У хворої внаслідок швидкого зниження температури розвинувся колапс. В аналізі крові при цьому відмічено підвищення кількості лейкоцитів. Який механізм виникнення лейкоцитозу у даному випадку?

А. Перерозподіл лейкоцитів

В. Прискорений вихід лейкоцитів з кісткового мозку

С. Підвищення продукції лейкоцитів

Д. Порушення виходу зрілих лейкоцитів с. 387

 

3.1.118. При лабораторному дослідженні периферійної крові в обстежуваного виявили збільшення кількості еозинофілів. Що з вказаного може бути причиною еозинофілії?

А. Хронічний мієлолейкоз

В. Хронічна пневмонія

С. Фізичне навантаження

Д. Гіподинамія

Е. Ревматизм с. 387

 

3.1.119. У хворого з абсцесом сідничної ділянки в аналізі крові: еритроцити – 3,8х10¹²/л, гемоглобін – 115г/л, лейкоцити –18,0х10⁹/л, базофіли – 0,5%, еозинофіли – 2,5%, паличкоядерні нейтрофіли – 18%, сегментоядерні – 51%, лімфоцити – 20%, моноцити – 8%. Яка форма лейкоцитозу має місце у даного хворого?

А. Нейтрофільний.

В. Моноцитоз.

С. Лімфоцитоз.

Д. Еозинофільний.

Е. Базофільний с. 386-387

 

3.1.120. Хворий госпіталізований з абсцесом стегна для операційного лікування. Лейкограма хворого: лейкоцити - 20х10⁹/л, базофіли - 0%, еозинофіли - 1%, нейтрофіли: мієлоцити - 2%, промієлоцити – 3%, метамієлоцити - 10%, паличкоядеррні - 12%, сегментоядерні - 60%, лімфоцити - 10%, моноцити - 2%. Охарактеризуйте лейкограму хворого.

А. Гіперрегенераторне зрушення вліво

В. Паличкоядерне зрушення вліво

С. Регенеративне зрушення вправо

Д. Регенеративно-дегенеративне зрушення вліво

Е. Дегенеративне зрушення вправо с. 391

 

3.1.121. Для периферійної крові хворих з хронічним лімфолейкозом характерний абсолютний лімфоцитоз. Що з нижчеперерахованого свідчить про це?

А. Збільшення загальної кількості лімфоцитів

В. Збільшення відсотку вмісту лімфоцитів в лейкоформулі

С. Зменшення загальної кількості нейтрофілів

Д. Зменшення відсотку вмісту нейтрофілів

Е. Зменшення відсотку вмісту моноцитів с. 386

 

3.1.122. Для периферійної крові хворих з хронічним агранулоцитозом характерний відносний лімфоцитоз. Що з нижчеперерахованого свідчить про це?

А. Збільшення відсотку вмісту лімфоцитів

В. Збільшення загальної кількості лімфоцитів

С. Збільшення загальної кількості нейтрофілів

Д. Збільшення відсотку вмісту моноцитів

Е. Зменшення відсотку вмісту моноцитів с. 386

 

3.1.123. Хворий звернувся до лікаря з приводу болей у лівому підребер’ї. 3 – 4 місяці тому став відмічати підвищену втомлюваність, загальну слабість. Аналіз крові: еритроцити – 3,5х10¹²/л, гемоглобін – 110 г/л, колірний показник – 0,94. Лейкоцити – 23х10⁹/л. Лейкоформула: мієлобласти – 2%, промієлоцити – 8%, мієлоцити – 16%, Ю – 20%, П – 16%, С – 12%, Е – 6%, Б – 4%, Л – 12%, М – 4%. Тромбоцити 160х10⁹/л. Які зміни лейкоцитарної формули спостерігаються у хворого?

А. Гіперрегенеративне зрушення вліво

В. Регенеративне зрушення вліво

С. Регенеративно-дегенеративне зрушення вліво

Д. Дегенеративне зрушення вправо

Е. Просте ядерне зрушення вліво с. 391

 

3.1.124. У онкологічного хворого під час повторного курсу лікування із застосуванням цитостатиків підвищилась температура тіла, розвинулась в’ялотекуча рецидивуюча пневмонія. Які найбільш ймовірні зміни периферичної крові будуть у хворого?

А. Нейтропенія

В. Моноцитоз

С. Еозинофілія

Д. Базофілія

Е. Нейтрофільоз с. 389

 

3.1.125. Хвора знаходиться на лікуванні з приводу хвороби Іценко-Кушінга. Які зміни у системі лейкоцитів будуть при цьому захворюванні?

А. Еозинопенія

В. Еозинофілія

С. Лімфоцитоз

Д. Нейтропенія

Е. Моноцитопенія с. 389, 568

 

3.1.126. При хворобі Іценко-Кушінга спостерігається лімфоцитопенія і еозинопенія. Що зумовлює такі зміни у системі лейкоцитів?

А. Надлишок глікокортикоїдів

В. Дефіцит глікокортикоїдів

С. Надлишок альдостерону

Д. Дефіцит альдостерону

Е. Дефіцит катехоламінів с. 389, 568

 

3.1.127. У хворого з діагнозом гостра променева хвороба виникли інфекційні ускладнення – запалення язика, ясен, некротична ангіна. Це зумовлене наступними змінами у периферійній крові:

А. Лейкоцитопенією

В. Лімфоцитозом

С. Анемією

Д. Тромбоцитопенією

Е. Тромбоцитопатією с. 388-389

 

3.1.128. У хворого, який був ліквідатором аварії на АЕС в аналізі крові – лейкоцитопенія, лімфопенія, що виникла в результаті:

А. Пригнічення утворення лейкоцитів

В. Порушення виходу зрілих лейкоцитів

С. Підвищеного руйнування лейкоцитів

Д. Перерозподілу лейкоцитів

Е. Підвищеної втрати лейкоцитів з організму с. 388-389

 

3.1.129. У лікаря-рентгенолога під час проходження медогляду виявлено різке зменшення кількості гранулоцитів у крові на фоні зниженої загальної кількості лейкоцитів. Дані зміни можна охаратеризувати як:

А. Агранулоцитоз

В. Нейтропенія

С. Еозинопенія

Д. Нейтрофільоз

Е. Лімфоцитопенія с. 390

 

3.1.130. Одним з механізмів зменшення кількості лейкоцитів є пригнічення лейкопоезу. Воно може бути зумовлене дефіцитом:

А. Фолієвої кислоти

В. Лактоферину

С. Кейлонів

Д. Простагландинів

Е. Ізоферитину с. 384-385

 

3.1.131. Через 4 роки після тотальної резекції шлунку хворий звернувся зі скаргами на швидку втомлюваність, відчуття печії в язиці. При огляді слизова бліда, сосочки язика атрофовані. При лабораторному обстеженні виявлено: зменшення кількості еритроцитів, лейкоцитів, лейкоформула: Б – 0, Е – 2, Ю – 0, П – 0, С --.63, Л – 29, моноцити – 6. В мазку: мегалоцити, поодинокі мегалобласти, тільця Жолі, гіперсегментовані нейтрофіли. Які зміни в лейкоформулі спостерігаються в даному випадку?

А. Дегенеративне зрушення вправо

В. Гіперрегенеративне зрушення

С. Регенеративне зрушення вліво

Д. Регенеративно-дегенеративне зрушення вліво

Е. Просте ядерне зрушення вліво с. 392

 

3.1.132. У хворого з діагнозом В₁₂-фолієводефіцитна анемія в аналізі крові виявлено лейкопенію з дегенеративним зрушенням лейкоцитаної формули вправо. Який механізм розвитку змін у системі лейкоцитів?

А. Порушення їх утворення

В. Посилене руйнування

С. Перерозподіл у судинному руслі

Д. Підвищена втрата з організму с. 385, 389

 

3.1.133. У хворого з гострим лімфобластним лейкозом спостерігається висока температура, рецидивуючі пневмонії, некротична ангіна. Який механізм вказаних патологічних явищ?

А. Пригнічення утворення антитіл

В. Наявність філадельфійської хромосоми

С. Посилення клітинних реакцій

Д. Аутоімунні процеси с. 395

 

 

3.1.134. Депресія грануло-, моноцито- і лімфопоезу при лейкозах зумовлює порушення фагоцитозу, пригнічення гуморальних і клітинних реакцій імунітету. Це створює умови для:

А. Приєднання вторинної інфекції

В. Розвитку геморагічного синдрому

С. Ремісії захворювання

Д. Розвитку лімфоаденопатії

Е. Гіпертрофії тимусу с. 395

 

3.1.135. У хворої хронічний лімфолейкоз. Наявність яких клітин у периферійній крові характерне для даного захворювання?

А. Лімфобласти - пролімфоцити - лімфоцити

В. Лімфобласти - промієлоцити - мієлоцити

С. Метамієлоцити - пролімфоцити - лімфоцити

Д. Мієлобласти - пролімфоцити - мієлоцити

Е. Мієлобласти - промієлоцити - мієлоцити с. 396

 

3.1.136. Для хронічного мієлолейкозу характерні наступні зміни у лейкоцитарній формулі:

А. Зрушення вліво до мієлоцитів і поодиноких мієлобластів

В. Зрушення вліво до паличкоядерних гранулоцитів і поодиноких метамієлоцитів

С. Зрушення вліво до метамієлоцитів і поодиноких мієлоцитів

Д. Зрушення вліво до паличкоядерних і поодиноких мієлоцитів

A. Е. Зрушення вліво до паличкоядерних і поодиноких промієлоцитів с. 396

 

3.1.137. При обстеженні в аналізі крові пацієнта виявлено лейкоцитоз, лімфоцитоз, клітини Боткіна-Гумпрехта на фоні анемії. Про яку хворобу слід думати лікарю?

А. Хронічний лімфолейкоз

В. Гострий мієлолейкоз

С. Лімфогрануломатоз

Д. Інфекційний мононуклеоз

Е. Мієломна хвороба с. 396

 

3.1.138. Мужчина 54 років звернувся до лікаря зі скаргами на загальну слабість, часті простудні захворювання, постійні «синяки» на тілі. В аналізі крові: еритроцити -- 2,5х10¹²/л; гемоглобін-80 г/л; колірний показник-0,9; ретикулоцити-0; тромбоцити-50 х10⁹/л; лейкоцити-58х10⁹/л; лейкоцитарна формула: Б-5, Е-15, мієлобласти-6, мієлоцити-10, Ю-18, П-26, С-10, Л-8, М-2, ШОЕ - 40 мм/год. Яке гематологічне заключення?