Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–озд≥л 1. «агальна характеристика жанр≥в сучасноњ преси




«ћ≤—“

¬ступ 4

–озд≥л 1. «агальна характеристика жанр≥в сучасноњ преси 9

1.1. ∆анри ≥ жанроутворенн€. —туп≥нь науковоњ розробки проблеми 9

1.2. ƒомисел ≥ вимисел у сучасн≥й журнал≥стиц≥. ѕон€тт€ факту 49

–озд≥л 2. ≤нформац≥йн≥ жанри. ќсобливост≥ розвитку 79

2.1. Ќовинна ≥нформац≥€. ‘акт €к жанр 79

2.2. —учасний репортаж у прес≥: його р≥зновиди 115

2.3. –епортаж-розсл≥дуванн€. —пециф≥ка жанру 142

2.4. –≥зновиди ≥нтервТю. «в≥т 157

–озд≥л 3. —истема анал≥тичних жанр≥в. Ќовац≥њ у жанроутворенн≥ 187

3.1. ƒискус≥њ щодо класиф≥кац≥њ жанр≥в. —татт€, њњ р≥зновиди 187

3.2.  ореспонденц≥€ Ц найб≥льш усталений жанр анал≥тики 202

3.3. ќгл€ди, листи до редакц≥њ 210

¬исновки 227

—писок використаноњ л≥тератури 232

 

 

¬—“”ѕ

—истема жанроутворенн€ в сучасн≥й прес≥ €вл€Ї собою надзвичайно складну, динам≥чну, часом малопрогнозовану орган≥зац≥ю творчого процесу, що маЇ на мет≥ в к≥нцевому результат≥ спри€ти пол≥пшенню сприйманн€ читачем друкованоњ ≥нформац≥њ. ќптимальне засвоЇнн€ ц≥Їњ ≥нформац≥њ в пер≥од нових соц≥ально-економ≥чних в≥дносин передбачаЇ значне зростанн€ ефективност≥ впливу на масову св≥дом≥сть дл€ дос€гненн€ конкретних економ≥чних чи мегапол≥тичних результат≥в.

ќтже, система жанр≥в, розвиваючись, п≥дпадаЇ п≥д вплив певних обТЇктивних ≥ субТЇктивних чинник≥в.

ќбТЇктивними факторами, що зумовлюють швидкий розвиток жанр≥в сучасних друкованих видань, Ї, насамперед, обставини, що передбачають адекватне ≥ вчасне реагуванн€ газетно-журнальноњ практики на безпосередн≥ економ≥чн≥ запити сьогоденн€. ≤нвестору необх≥дно мати такий €к≥сний друкований продукт, що в≥дпов≥дав би зм≥нам в економ≥чн≥й сфер≥ житт€ сусп≥льства, €ке переживаЇ нин≥ стр≥мку кап≥тал≥зац≥ю в ус≥х господарських в≥дносинах.

–≥зниц€ м≥ж станом сусп≥льноњ св≥домост≥, €ка не встигала в ≥нтерпретац≥њ ≥ засвоЇнн≥ новинноњ ≥нформац≥њ, невчасно реагувала на економ≥чн≥ новац≥њ, передовс≥м, коли йшлос€ про УдикуФ кап≥тал≥зац≥ю, ≥ станом, €к≥стю газетно-журнальноњ пер≥одики в≥дчутно давалас€ взнаки на початку 90-х рок≥в минулого стол≥тт€.

∆урнал≥сти, €к≥ в часи державотворенн€ ≥ кардинальних соц≥ально-економ≥чних зм≥н за зб≥гом обставин мали фактично формувати громадську думку, виробл€ючи ц≥нн≥сн≥ ор≥Їнтац≥њ, ≥з цим завданн€м повною м≥рою впоратис€ не змогли. ѕроте серед своЇр≥дних ориг≥нальних в≥дпов≥дей журнал≥стики на запити тогочасних реал≥й були прискорений розвиток та зм≥ни у жанроутворенн≥.

«азначимо, що ц≥ зм≥ни також стосувалис€ й ауд≥ов≥зуальних засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ. јле, зважаючи на той незаперечний факт, що в 90-х роках власне нац≥ональне телебаченн€ в ”крањн≥ було розвинене недостатньо, в еф≥р≥ дом≥нували програми колишньоњ метропол≥њ або суто розважальн≥ програми, можна говорити про швидк≥ кардинальн≥ зм≥ни саме у друкован≥й нац≥ональн≥й прес≥.

ѕод≥бний УвибухФ новац≥й у жанроутворенн≥ в пер≥одиц≥ був зумовлений ≥ субТЇктивним чинником, €кий тод≥ мало ким серйозно бравс€ до уваги. …детьс€ про в≥дносну дешевизну енергонос≥њв ≥ фантастично низьку (пор≥вн€но ≥з зах≥дними стандартами) ц≥ну на пап≥р. ќстаннЇ було чи найголовн≥шою причиною того, що газети У омсомольское знам€Ф ≥ Ућолодь ”крањниФ на початку 90-х рок≥в минулого стол≥тт€ виходили щоденним тиражем, в≥дпов≥дно, 1,5 м≥льйони ≥ 800 тис€ч прим≥рник≥в щоденно.

«важаючи на невисоку варт≥сть одного прим≥рника будь-€кого друкованого виданн€ (в≥д У—≥льських в≥стейФ до районноњ газети), перес≥чний читач охоче ознайомлювавс€ з переб≥гом под≥й одночасно з к≥лькох друкованих джерел. ѕриродно, що, маючи змогу пор≥внювати €к≥сть публ≥кац≥й, споживач друкованоњ ≥нформац≥њ робив св≥й виб≥р на користь б≥льш компетентного виданн€ ≥ такого, де спос≥б поданн€ ≥нформац≥њ €кнайповн≥ше в≥дпов≥дав його духовно-споживацьким запитам.

ѕ≥зн≥ше, через т≥ сам≥ субТЇктивн≥ чинники (неодноразове п≥двищенн€ ц≥н на енергонос≥њ, подорожчанн€ у сотн≥ (!) раз≥в друкарського паперу ≥ фарб), процес стр≥мкого, УвибуховогоФ розвитку жанроутворенн€ у нац≥ональн≥й прес≥ швидко п≥шов на спад. —талос€ це наприк≥нц≥ 90-х рок≥в минулого стол≥тт€. ÷ьому спри€ла ≥ певна Уконсервац≥€Ф сусп≥льно-пол≥тичних процес≥в за час≥в дес€тир≥чного президентства Ћ.  учми. “од≥ ж були зд≥йснен≥ невдал≥ спроби орган≥зац≥њ загальнонац≥ональноњ газети У‘акты и комментарииФ.

Ќеефективний за умов реальноњ конкурентноњ боротьби, що хоч повол≥, але розпочалас€ серед друкованих «ћ≤, гром≥здкий проект загальнонац≥ональноњ газети У‘акты и комментарииФ поступово став занепадати. Ќа перший план, €к ≥ в усьому св≥т≥, почали виходити рег≥ональн≥ виданн€, що за €к≥стю, оперативн≥стю ≥нформац≥йних та анал≥тичних матер≥ал≥в значно випереджали новостворен≥ УсуперваговикиФ. Ќе витримавши конкуренц≥њ, також позбавилис€ своЇњ читацькоњ аудитор≥њ столичн≥ центральн≥ газети, що колись претендували на роль Уфлагман≥в украњнськоњ пресиФ. ÷е стосуЇтьс€, насамперед, газет Уƒемократична ”крањнаФ (колишн€ У–ад€нська ”крањнаФ) та Уѕравда ”крањниФ, наклади €ких скоротилис€ в дес€тки, а подекуди в сотн≥ раз≥в.

«а час≥в президентства Ћ.  учми ≥ тотального пануванн€ його адм≥н≥страц≥њ було штучно створено к≥лька ун≥кальних в ≥стор≥њ друкарськоњ справи проект≥в, що були розрахован≥ виключно на вузький прошарок парт≥йно-державних чиновник≥в, парламентських депутат≥в в≥д провладних фракц≥й. ÷≥ виданн€, за задумом њх ≥нвестор≥в, мали формувати сусп≥льну думку УзгориФ. …детьс€ про щоденну газету УƒеньФ, щотижневик УѕонедельникФ, журнал УѕрезидентФ, газету Уѕрезидентський в≥сникФ. ¬ласне Уун≥кальн≥стьФ цих видань була зумовлена тим парадоксальним п≥дходом, що спочатку (не враховуючи х≥ба що газету ДƒеньФ) вони не були розрахован≥ на масового читача взагал≥. як результат, кожне з цих видань про≥снувало в≥д п≥вроку до к≥лькох рок≥в ≥ п≥шло в небутт€ €к анахрон≥зм час≥в перех≥дного пер≥оду в≥д нап≥втотал≥тарноњ системи до в≥дкритого ринку.

ќтже, жанроутворенн€ в нац≥ональн≥й прес≥, починаючи з 1991 року, розвивалос€ вкрай нер≥вном≥рно, €к результат залежност≥ та впливу зовн≥шн≥х соц≥ально-економ≥чних чинник≥в.

„ерговий етап розвитку жанроутворенн€ зб≥гаЇтьс€, безперечно, з пер≥одом, що д≥став назву Уѕомаранчевоњ революц≥њФ, ≥, €к насл≥док, кардинальних зм≥н у масов≥й св≥домост≥. ќстанн≥ важко переоц≥нити, бо под≥њ, повТ€зан≥ з необх≥дною демократизац≥Їю сусп≥льних процес≥в, коли, за висловом в≥домого пол≥толога, Ум≥льйонери повстали проти м≥ль€рдер≥вФ, ще не отримали адекватноњ ≥нтерпретац≥њ в анал≥тичн≥й публ≥цистиц≥.

ќдночасно ≥з розширенн€м ≥ поглибленн€м демократичних процес≥в у сусп≥льств≥ в≥дбуваютьс€ неоднозначн≥ зм≥ни в економ≥ц≥, що безпосередньо вплинули на розвиток преси в ”крањн≥.

∆анроутворенн€ нин≥ набуваЇ форми, що адекватно в≥дображаЇ не лише запити читача з в≥дпов≥дним нац≥ональним ментал≥тетом. —постер≥гаютьс€ процеси, €к≥ мають характер ≥нтеграц≥њ друкованоњ продукц≥њ до Ївропейських ≥ п≥вн≥чноамериканських стандарт≥в. —тр≥мкого ≥ динам≥чного розвитку набув, зокрема, такий жанр журнал≥стики, €к репортаж-розсл≥дуванн€. ќстанн≥й поступово трансформуЇтьс€, виокремлюючись ≥з суто ≥нформац≥йних в окрему групу жанр≥в, що д≥стала на «аход≥ назву ≥нвестигативноњ журнал≥стики.

ѕо-новому сприймаЇтьс€ нин≥ жанроутворенн€ в ≥нтервТю. “радиц≥йне, класичне ≥нтервТю, що базувалос€ на принцип≥ питанн€Цв≥дпов≥дь, збер≥гаючи своњ функц≥ональн≥ особливост≥, розширюЇтьс€ за рахунок ≥нтервТю-сп≥вбес≥ди, ≥нтервТю-полем≥ки.

√рупа анал≥тичних жанр≥в пер≥одичноњ преси, що ран≥ше вважалас€ найб≥льш консервативною за формою поданн€ матер≥алу, в≥дчула ≥стотний вплив за рахунок зб≥льшенн€ ≥нформац≥йних джерел, насамперед з ≥нтернету.

Ќайб≥льш гостра полем≥ка €к в украњнськ≥й, так ≥ у св≥тов≥й журнал≥стикознавч≥й науц≥ розгорнулас€ з приводу ≥нтерпретац≥њ пон€тт€ УфактФ, оск≥льки саме факт Ї насправд≥ €дром ≥нформац≥њ, що править за основу розвитку ≥нформац≥йноњ цив≥л≥зац≥њ пост≥ндустр≥ального сусп≥льства.

ѕо-новому також сприймаютьс€ нин≥ й психоф≥з≥олог≥чн≥ характеристики журнал≥ста, €кий мусить, з огл€ду на пост≥йний контроль ≥ невпинне п≥двищенн€ критер≥њв в≥дбору творчих кадр≥в, удосконалювати св≥й особистий профес≥йний р≥вень, що в свою чергу передбачаЇ активний пошук у вар≥ац≥€х поданн€ матер≥алу, у жанроутворенн≥.

ƒинам≥ка розвитку ≥нформац≥йних та анал≥тичних жанр≥в сучасноњ журнал≥стики однозначно передбачаЇ зм≥ну взаЇмов≥дносин у структур≥ конкретного редакц≥йного колективу, ≥Їрарх≥њ мед≥йних холдинг≥в, що зТ€вл€ютьс€ нин≥ в ”крањн≥. «м≥нюЇтьс€ не лише система творчоњ конкуренц≥њ, виникаЇ нова, дуже викривлена система моральних ц≥нностей, на зм≥ну загальнолюдських норм морал≥ приход€ть суто корпоративн≥ ≥нтереси.

«ауважимо, що можна уникнути багатьох прикрих помилок, €кщо на р≥вн≥ публ≥цистичних чи журнал≥стикознавчих праць узагальнити досв≥д под≥бних трансформац≥й на прикладах зах≥дноЇвропейськоњ ≥ п≥вн≥чноамериканськоњ преси, де аналог≥чн≥ процеси залишилис€ в минулому, ставши надбанн€м ≥стор≥њ журнал≥стики.

Ќаукове досл≥дженн€ складаЇтьс€ з≥ вступу, трьох розд≥л≥в ≥ висновк≥в. ћатер≥али, покладен≥ в його основу, апробован≥ у вигл€д≥ наукових статей у спец≥альних виданн€х.

јвтор маЇ значний досв≥д журнал≥стськоњ роботи, Ї власником к≥лькох газет ≥ журнал≥в.

–ќ«ƒ≤Ћ 1. «ј√јЋ№Ќј ’ј–ј “≈–»—“» ј ∆јЌ–≤¬ —”„ј—Ќќѓ ѕ–≈—»





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 472 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„еловек, которым вам суждено стать Ц это только тот человек, которым вы сами решите стать. © –альф ”олдо Ёмерсон
==> читать все изречени€...

1282 - | 1202 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.016 с.