Доброго, вічного

ЗЛОЧИНІВ

ЗРОБИЛИ СІВАЧІ РОЗУМНОГО,

За даними Державної служби боротьби з економічними злочинами МВС України, у 2003 році розкрито більш 800 злочинів у сфері освіти.

У поточному році, по оперативним даним, у цій сфері розкрито 813 корисливих злочинів, у тому числі 538 - у сфері службової діяльності, з яких 432 факту хабарництва (проти 256 торік). За даними ДСБЕЗ, найбільш уражені хабарництвом вищі навчальні заклади. У поточному році найбільша кількість злочинів, пов'язаних з хабарництвом у навчальних закладах, розкрито в Донецькій (45), Полтавської (42), Миколаївської (24), Черкаської (24) областях і Криму (34). Нагадаємо, що в квітні цього року прокуратурою Запорізької області порушена кримінальна справа проти завідувача однієї з кафедр економічного факультету ЗДУ. За здачу іспитів він одержав від студентів однієї з груп хабар на загальну суму в 6000 гривень. Усього ж, у результаті оперативно-слідчих заходів, до кримінальної відповідальності притягнуто 10 співробітників ЗДУ, що у складі злочинної групи протягом 2002 року неодноразово одержували хабарі від студентів заочного відділення. Установлено причетність членів цієї групи до 80 фактів одержання хабарів на загальну суму 18 640 гривень і 820 доларів США.

Події, про які говориться, відбувалися навколо держуніверситету наприкінці минулого – початку нинішнього років. Сам факт порушення кримінальної справи проти горе-викладачів цікавий і соціально актуальний, але в силу того, що подібна інформація, як звичайно в ході слідства, є не повною і закритою, міг привести до появи неповної інформації. Тому журналісти звернулися до іншої інформації, уже відомої, звернулися за консультацією до «експертів», яким виступила Державна служба боротьби з економічними злочинами МВС України.

Розкрити зміст факту, дати йому відповідне пояснення, зуміти в декількох рядках оцінити, прокоментувати факт особливо важливо, коли мова йде про трудові успіхи радянських людей, про розмах усенародного соціалістичного змагання, про виконання виробничими колективами прийнятих на себе зобов'язань.

Вище вже говорилося, що одна з важливих задач інформації — помічати і підтримувати паростки нового, прогресивного, пропагувати передовий досвід. Кращі зразки нашої так званої виробничої чи економічної інформації дають приклад того, як варто вирішувати цю задачу. Чим конкретно цінний накопичений ними досвід? Можна провести, наприклад, паралелі в історії, здавалася б, абсолютно непорівнянні: інформація опублікована на сторінках «Правди» і країна довідалася про трудовий «подвиг» Олексія Стаханова. Через короткий час до стахановського руху уже були залучені мільйони людей; і на прикладі сучасної Україні: інформація про досвід франчайзингу «Челентано»-«Картопляна хата» був поміщений на сторінках запорізької газети «Спрос» і як результат – поява філій цих підприємств у Запоріжжі і Бердянську.

Тому читач повинен знати про позитивний приклад, можливість скористатися передовим досвідом, запровадити його в себе. Тому журналіст не повинен обходити мовчанням істоту цього досвіду, метод, за допомогою якого досягнуто успіхів.

Цю проблему супроводжує й інша, настільки ж розповсюджена: розповідаючи про успіхи виробничих колективів, фірм, підприємців, автори «засипають» читача цифрами й іншими даними про собівартість продукції, про економію сировини й матеріалів і т.д. і т.п., а от про людей говорять нібито за між іншим, обмежуючись (максимально) перерахуванням їхніх прізвищ. У результаті читачу пропонується суха, трафаретна статистична довідка, що і важко, і нецікаво читати. І тонни, і центнери, і метри — усе це показники нашого розвитку. І все ж таки одного цього замало. Важливо показати, як людина дійшла до свого досягнення, чим він керувався (а в сучасних економічних умовах це не тільки бажання заробити і то за будь-яку ціну!).

Сказане, зрозуміло, не означає, що всі інформаційні матеріали на виробничі й економічні теми варто звільняти від цифр, від конкретних показників, що характеризують діяльність галузі, підприємства, колективу. Мова йде про те, щоб навчитися уміло вибирати з достатку всякого роду статистичних даних найбільш цікаві і важливі — ті, котрі сприяють більш глибокому розумінню суті явищ, що відбуваються, процесів.

Цифровий, статистичний матеріал, узятий сам по собі, багато говорить, як правило, тільки вузькій групі фахівців. Для того щоб ті чи інші цифрові дані стали красномовними і для масового читача, подавати їх краще в порівнянні, у зіставленні. Недостатньо, наприклад, повідомити, що в Україні врожай зернових склав у минулому році стільки-то мільйонів тонн. Щоб було ясно, багато це чи мало, треба одночасно повідомити і про тім, наскільки зріс (чи упав) цей рівень у порівнянні з попереднім роком. Мало також сказати, що українські аграрії стоять на передових позиціях у Європі і світі по вирощуванню і продажу зерна, потрібно виразно позначити і критичний момент – в Україні ціни на зерно і хлібобулочні вироби є досить високими й у порівнянні з російським і казахської зернопровиробниками.

Підіб'ємо підсумок: основний факт, що є стрижнем інформації, повинен бути поданий не сам по собі, а на певному тлі, повинен супроводжуватися іншими, додатковими фактами, які б «підсвітлювали» би головну подію, пояснювали його значення. Мистецтво журналіста полягає в тому, щоб знайти таке тло і вміло, продумано подати його, інакше інформація неминуче втратить стрункість, другорядне може заслонити головне, і весь матеріал врешті втратить ідейну спрямованість.

Варто особливо сказати, що публікація розширеної коментованої інформації не тільки не виключає, а й навпаки, припускає одночасну публікацію хронікальних добірок. У ці добірки входять замітки, що лише коротко повідомляють про факт, ніяк не роз'ясняючи його. Хроніка — важливий і широко розповсюджений вид інформації: вона доповнює основні інформаційні матеріали, розширює тематичний і географічний діапазон газети, за її допомогою можна навіть на невеликій газетній площі повідомити читачів про велику кількість подій і новин.