Формування логічного мислення молодших школярів - важлива складова
частина педагогічного процесу. Допомогти учням в повній мірі проявити свої
здібності, розвинути ініціативу, самостійність, творчий потенціал - одне з основних завдань сучасної школи.
Мислення дитини в тій чи іншій мірі розвиває кожен загальноосвітній предмет, що викладається в початковій школі. Однак математика серед інших
предметів займає особливе місце.
У словнику психологічних понять К.К. Платонова логічне мислення визначається як "вид мислення, сутність якого полягає в орієнтуванні поняттями, судженнями і умовиводами з використанням законів логіки".
У психолого-педагогічній літературі "логічне мислення" недостатньо диференційована від понять "абстрактне", "теоретичне", "понятійний","категоріальне", "словесно-логічне (дискурсивне)" мислення. Іноді вони розглядаються як синоніми.
Абстрактний характер і спільність методів, які широко використовуються в різних областях, найбільшою мірою сприяють оволодінню учнями елементарної логічної грамотності, вміннями застосовувати сформовані на уроках математики загальнологічні поняття, прийоми і способи дій при вивченні інших предметів.
Численні спостереження педагогів, дослідження психологів переконливо
показали, що дитина, яка навчилася вчитися, не опанувала прийомами розумової діяльності в початкових класах школи, в середніх зазвичай переходить в розряд невстигаючих.
Одним з важливих напрямків у вирішенні цієї задачі виступає створення в
початкових класах умов, що забезпечують повноцінний розумовий розвиток, пов'язаний з формуванням стійких пізнавальних інтересів, умінь і навичок розумової діяльності, якостей розуму, творчої ініціативи.
В основі системи знань учнів лежить сформованість системи понять досліджуваної предметної області. Володіння понятійним апаратом у більшій
мірі визначає розуміння навчального матеріалу, його використання для вирішення прикладних завдань.
Кожне нове поняття повинне бути чітко визначено, розкрито суть досліджуваного поняття, крім того, повинні бути визначені зв'язки даного
поняття з іншими поняттями, як вже введеними, так ще невідомими учням. Проект "Початкова школа XXI століття" закладає фундамент для розвитку і формування логіко-математичного мислення вже в першому класі, де у дітей починають формуватися найпростіші розумові дії, засновані на вміннях спостерігати,порівнювати, аналізувати, узагальнювати, класифікувати.
Автори "Початкова школа XXI століття" надають великого значення розвитку мислення, а також реалізують математичну підготовку до подальшого
навчання і закладають основи для оволодіння школярами певним об'єктом математичних знань і вмінь.
Логіко-математичні компетенції учнів є складовою частиною загальної культури мислення людини. Процес виховання культури мислення досить тривалий. Тому і починатися він має з перших років навчання дитини в школі.
Для вчителя в практичному плані найбільш важливим є знання тих видів
завдань і вправ, на яких має формуватися і розвиватися логічне мислення.
Серед таких вправ виділяють наступні: вправи на підведення тих чи інших
понять під визначення; завдання на з'ясування зв'язків між різними математичними об'єктами, на встановлення закономірності; вправи на знаходження відсутньої фігури, на виділення зайвого предмета серед даної
множини; завдання на докази і т. д.
Успішне формування логіко-математичних компетенцій молодших школярів на уроках математики визначається дотриманням таких психолого-педагогічних умов:
1. На кожному уроці застосовувати спеціальні завдання, спрямовані на формування мислення.
2. Враховувати рівень індивідуального розвитку дитини та у зв'язку з цим
здійснювати індивідуальну та диференційовану роботу з учнями.
3. Формувати словесно-логічне, абстрактне мислення на уроках математики в тісному зв'язку з розвитком практично-дієвого і наочного - образного мислення.
4. При формуванні словесно - логічного мислення необхідно застосовувати
прийом моделювання.
5. Формувати словесно-логічне мислення на факультативах з математики,
позакласних заняттях.
Все вище викладене свідчить, про те, що формування логічного мислення є
однією з актуальних проблем. Процес виховання культури мислення досить тривалий.
Тому і починатися він має з перших років навчання дитини в школі на рівні, відповідному його віку, так як формується не тільки математична культура учнів, а й розвиваються уміння по вирішенню життєво важливих і необхідних завдань.
Розвиток логіко-математичних компетенцій молодших школярів грунтується на рішенні нестандартних завдань в їх єдності: навчання, виховання і розвитку. Критерієм сформованості логіко-математичного мислення є регулярне застосування на уроках математики та у позакласних заняттях нестандартних задач. Регулярно використовуючи нестандартні задачі, вчитель може сформувати розвиток логічного мислення.
