Класифікація за призначенням і структурою

Призначення рахунку свідчить про зміст дебету і кредиту, характер операцій, які на ньому відображаються, залишок (сальдо) на рахунку і його відображення в балансі. Призначення рахунку обумовлює його структуру, т. е. порядок побудови для відображення запису по дебету і по кредиту.

Зміст і призначення рахунків у свою чергу виявляють будову рахунків або їх структуру, т. е. характер і значення їхніх дебетових і кредитових записів і залишків, місце в балансі. Різні рахунки мають різну будову. Одні види рахунків по будову можуть мати тільки дебетові залишки і є активними, інші - тільки кредитові залишки і є пасивними.

Основні рахунки характеризують склад і структуру активів, капітал, забезпечення і зобов'язання. На підставі основних рахунків складають баланс підприємства. Основні рахунки по своєму призначенню можуть бути: інвентарними (матеріальними); грошовими, розрахунковими і рахунками капіталу.

Інвентарні рахунки призначені для обліку і руху матеріальних цінностей, які належать підприємству.

Рахунки, які призначені для обліку розрахункових операцій, відображають стан відносин між підприємством і іншими учасниками господарського процесу (постачальниками, покупцями, бюджетом, банками, працівниками). До цієї групи належать не тільки розрахункові рахунки у вузькому розумінні цього слова (дебітори, кредитори), а також всі рахунки, на яких враховується заборгованість цього підприємства іншим підприємствам, або інших підприємств даному по операціях спеціального характеру, наприклад по позиках, платежах до бюджету.

Регулюючі рахунки призначені для обліку сум, на які необхідно зменшити або збільшити залишок по основних рахунках, з метою їх уточнення.

Операційні рахунки призначені для проміжного накопичення витрат і прибутків по окремих господарських операціях. Більшість з цих рахунків не мають початкового і кінцевого сальдо. Операційні рахунки діляться: на розподільчі і калькуляційні рахунки.

Розподільчі рахунки призначені для обліку витрат, які вимагають перерозподілу, тому що на момент їхнього створення не можуть бути віднесені на відповідні рахунки. Розподільчі рахунки діляться на збірно-розподільчі і бюджетно-розподільчі (звітно-розподільчі) рахунки.

Збірно-розподільчі рахунки накопичують витрати протягом певного періоду, які потім з певною базою розподіляються і переносяться на інші рахунки (рахунок 91).

Бюджетно-розподільчі рахунки призначені для обліку сум витрат (прибутків), які виплачуються або надходять одноразово, але по своєму економічному змісту не можуть бути одночасно віднесені до складу витрат (прибутків) поточного звітного періоду, а вимагають розподілу між декількома звітними періодами (рахунки 39, 69).

Калькуляційні рахунки призначені для обліку витрат по окремих статтях калькуляції і визначення собівартості по операціях (процесам) заготовляння матеріалів, виробництва продукції, придбання товарів, виконання робіт або надання послуг. По дебету калькуляційних рахунків збираються всі понесені витрати, які формують собівартість приобретенных матеріалів, виготовленої продукції.

Фінансово-результативні рахунки використовуються для відображення і порівняння витрат і прибутків. Такі рахунки ділять на операційно-результативні і фінансово-результативні рахунки.

Фінансово-результативні рахунки призначені для обліку і контролю прибутку і збитку як фінансових результатів господарської діяльності підприємства. Рахунок 44. Він призначений для обліку фінансових результатів господарської діяльності підприємства і виявлення чистого прибутку або збитку, в кредиті відображаються прибутки, в дебеті - збитки або користування прибутку.

Рахунок може бути активним або пасивним; кредитовий залишок (перевищення прибутку над збитком) означає чистий прибуток, а дебетовий (перевищення збитків над прибутком) - чистий збиток.